Content of anthocyans in sweet corn with different grain coloring | Уміст антоціанів у зерні кукурудзи цукрової різного забарвлення

Inglés. In connection with the unbalanced nutrition of people, the constant psychological and physical stress of humankind, the spread of diseases of different etymologies, the growing of agricultural crops with high anthocyan content and the obtaining of antioxidants from food products is very actual and requires more in-depth study. Sweet corn has proven itself as a valuable food culture, therefore it is expedient to search and create sweet corn genotypes with high content of anthocyans in grain. The material to be studied was the inbred line of sweet corn (Zea mays L.) CE401 with white coloring grain and the population of F4(CE401×Chornosteblova) with purple coloring grain. Determination of the content of anthocyans was carried out by means of modified method of differential spectrophotometry. The content of four non- glucosidic forms (delphinidin, pelargonidin, peonidin and cyanidin) and four glucoside (delphinidin-3-glucoside, pelargonidin-3-glucoside, peonidin-3-glucoside and cyanidin-3-glucoside) forms of anthocyans have been analyzed. It was established that the total content of the analyzed species and forms of anthocyans in the white grain of the inbred line CE401 was 1174.5 mg/kg, and in the purple grain of the population F4(CE401×Chornosteblova) reached 2951.4 mg/kg, that is, the total content of anthocyans in grain increased in 2.5 times with the intensification of the coloring of sweet corn grain from white to purple. Significant variations in the percentage ratio of anthocyan fractions between two investigated genotypes of sweet corn were not observed. In both genotypes the content of glucosidic forms of anthocyans was almost twice exceeded the content of non-glucosidic forms (63.66% and 63.68% of non- glucosidic forms, respectively, in white and purple grain compared with 36.34% and 36.32% in glucosidic forms). Among the glucosidic forms in both genotypes was predominant peanidin-3-glucoside, and among non-glucosidic – pelargonidin. The intensity of the coloring of sweet corn grain in the purple coloring does not depend on the content or ratio of individual species and forms of anthocyans, but on their total content. The high content of anthocyans in purple maize grain makes it the actual to its using as a source of antioxidants and functional food

Ucranio. У зв’язку з незбалансованістю харчування людей, їх постійним психологічним та фізичним напруженням, поширенням захворювань різної етимології вирощування сільськогосподарських культур з високим умістом антоціанів та отримання антиоксидантів із продуктами харчування є досить актуальним і потребує більш глибокого вивчення. Кукурудза цукрова зарекомендувала себе як цінна харчова культура, тому доцільним є пошук і створення генотипів цукрової кукурудзи з підвищеним умістом антоціанів у зерні. Матеріалом дослідження слугували лінія кукурудзи цукрової (Zea mays L.) СЕ401 зі зерном білого забарвлення та популяція F4(СЕ401×Чорностеблова) зі зерном багряного забарвлення. Визначення вмісту антоціанів проводили модифікованим методом диференційної спектрофотометрії. Проаналізовано вміст чотирьох неглюкозильованих (дельфінідин, пеларгонідин, пеонідин і ціанідин) та чотирьох глюкозильованих (дельфінідин-3-глюкозид, пеларгонідин-3-глюкозид, пеонідин-3-глюкозид та ціанідин-3-глюкозид) форм антоціанів. Установлено, що загальний вміст проаналізованих видів і форм антоціанів у білому зерні лінії СЕ401 становив 1174,5 мг/кг, а в багряному зерні популяції F4(СЕ401×Чорностеблова) досягав 2951,4 мг/кг, тобто з інтенсифікацією забарвлення зерна кукурудзи цукрової від білого до багряного загальний вміст антоціанів у зерні збільшився в 2,5 раза. Істотних коливань у відсотковому співвідношенні фракцій антоціанів між двома дослідженими генотипами кукурудзи цукрової не спостерігалося. В обох генотипів уміст глюкозильованих форм антоціанів майже у два рази перевищував уміст неглюкозильованих форм (63,66% і 63,68% неглюкозильованих форм, відповідно, у білому і багряному зерні проти 36,34% і 36,32% глюкозильованих форм). Серед глюкозильованих форм в обох генотипів переважав пеонідин-3-глюкозид, а серед неглюкозильованих – пеларгонідин. Інтенсивність забарвлення зерна кукурудзи цукрової в багряний колір залежить не від умісту чи співвідношення окремих видів і форм антоціанів, а від їхнього загального вмісту. Високий вміст антоціанів у зерні кукурудзи цукрової з багряним його забарвленням робить доцільним споживання її як джерела антиоксидантів та функціональної їжі