Seed quality of winter wheat varieties after black fallow depending on organo-mine­ral fertilizer application in the Left-Bank Forest-Steppe zone of Ukraine | Качество зерна сортов озимой пшеницы после черного пара в зависимости от органо-минерального удобрения в Левобережной Лесостепи Украины | Якість зерна сортів пшениці озимої після чорного пару залежно від органо-мінерального удобрення в Лівобережному Лісостепу України

Inglés. Purpose. To determine the effect of the basic organo-mineral fertilizer on the formation and stability of grain quality of winter wheat varieties in multiple crop rotation after black fallow as a predecessor.Methods. Field experiments were based on a multifactorial scheme using split-plot method with due regard to all requirements of the field experiment procedure, analysis of variance was used for statistical processing of the obtained results.Results. Investigation data was given concerning determination of grain quality indices in winter wheat varieties of diffe­rent ecotypes after black fallow as a predecessor depending on organo-mineral fertilizer application in the Left-Bank Forest-Steppe zone of Ukraine. In average for the period of investigation (2011–2015), the highest protein content in winter wheat grains was formed in no treatment variant [in such varieties as ‘Doridna’ (14.1%), ‘Dykanka’ (14.3%) and ‘Levada’ (14.2%)] and in case of organo-mineral fertilizer application [in the varieties ‘Hordovyta’ (14.0%), ‘Kalyta’ (14.0%), ‘Dykanka’ (14.7%) and ‘Levada’ (14.6%)]. The highest content of crude gluten in grains, without regard for the variant of the experiment, was found in the following varieties as ‘Dykanka’ (24.9–25.1%) and ‘Levada’ (23.7–25.4%).Conclusions. It was established that the content of protein and crude gluten in grains as well as the falling number of winter wheat was highly dependent on such factors as the variety and the year of cultivation as compared to the fertilizer background. The following varieties as ‘Hordovyta’, ‘Mulan’, Dykanka’ and ‘Levada’ were very sensitive to the application of organo-mineral fertilizer for the protein content, while ‘Hordovyta’ (2.4%), ‘Levada’ (1.7%), ‘Borvii’ (1.2%) and ‘Mulan’ (1.1%) – for the crude gluten content.

Ruso. Цель. Установить влияние основного органо-минерального удобрения на формирование и стабильность качества зерна сортов озимой пшеницы в многопольном севообороте после предшественника черный пар.Методы. Полевые опыты закладывали по многофакторной схеме методом расщепленных делянок с учетом всех требований методики полевого опыта, статистическую обработку осуществляли методом дисперсионного анализа.Результаты. Приведены данные исследований по определению показателей качества зерна сортов озимой пшеницы различного экотипа после предшественника черный пар в зависимости от органо-минерального удобрения в Левобережной Лесостепи Украины. В среднем за годы исследований (2011–2015) на фоне без удобрений наибольшее содержание белка в зерне пшеницы озимой формировалось у сортов ‘Доридна’ (14,1%), ‘Диканька’ (14,3%) и ‘Левада’ (14,2%), при органо-минеральном удобрении – у сортов ‘Гордовыта’ (14,0%), ‘Калита’ (14,0%), ‘Диканька’ (14,7%) и ‘Левада’ (14,6%). Наибольшее содержание сырой клейковины в зерне, независимо от вариантов опыта, было у сортов ‘Диканька’ (24,9–25,1%) и ‘Левада’ (23,7–25,4%).Выводы. Установлено, что формирование содержания белка и сырой клейковины в зерне, а также числа падения пшеницы озимой в большей степени зависело от фактора сорта и года выращивания, чем фона удобрения. Наибольшую реакцию на органо-минеральное удобрение по содержанию белка проявляли сорта ‘Гордовыта’, ‘Мулан’, ‘Диканька’ и ‘Левада’, по содержанию сырой клейковины – ‘Гордовыта’ (2,4%), ‘Левада’ (1,7%), ‘Борвий’ (1,2%) и ‘Мулан’ (1,1%).

Ucranio. Мета. Встановити вплив основного органо-мінерального удобрення на формування та стабільність якості зерна сортів пшениці озимої в багатопільній сівозміні після попередника чорний пар.Методи. Польові досліди закладали за багатофакторною схемою методом розщеплених ділянок з урахуванням усіх вимог методики польового досліду, статистичну обробку отриманих результатів здійснювали методом дисперсійного аналізу.Результати. Наведено дані досліджень з визначення показників якості зерна сортів пшениці озимої різного екотипу після попередника чорний пар залежно від органо-мінерального удобрення в Лівобережному Лісостепу України. В середньому за роки досліджень (2011–2015) на фоні без добрив найбільший вміст білка в зерні пшениці озимої формувався у сортів ‘Дорідна’ (14,1%), ‘Диканька’ (14,3%) та ‘Левада’ (14,2%), за органо-мінерального удобрення – у сортів ‘Гордовита’ (14,0%), ‘Калита’ (14,0%), ‘Диканька’ (14,7%) та ‘Левада’ (14,6%). Найбільший вміст сирої клейковини в зерні, незалежно від варіантів досліду, був у сортів ‘Диканька’ (24,9–25,1%) та ‘Левада’ (23,7–25,4%).Висновки. Встановлено, що формування вмісту білка й сирої клейковини в зерні, а також числа падіння пшениці озимої більшою мірою залежало від факторів сор­ту й року вирощування, ніж фону удобрення. Найбільшу реакцію на органо-мінеральне удобрення за вмістом білка проявляли сорти ‘Гордовита’, ‘Мулан’, ‘Диканька’ та ‘Левада’, за вмістом сирої клейковини – ‘Гордовита’ (2,4%), ‘Левада’ (1,7%), ‘Борвій’ (1,2%) та ‘Мулан’ (1,1%).