Study of the influence of protein food on the development and productivity of queen bees | Дослідження впливу протеїнового живлення на розвиток і продуктивність бджолиних маток

Inglés. The development of crop and animal husbandry is not possible without bees. Moreover, in beekeeping, emphasis is placed on reproducing honey bees to increase the aerial collection work. To solve the tasks, specialists work to improve the honey base, breed and keep bees, etc. Moreover, the main factor that affects the productivity level is the quality of the uterus. There is a need for additional study of factors that positively affect oogenesis in honey bee queens. The work aimed to study the influence of high-protein nutrition on the growth and development of Carpathian queens. The article presents data on the influence of feed quality on the exterior and interior indicators of reared bees and infertile queens. Three groups of families-teachers have been formed. In the families of the control group, all perg frames were removed. However, flying bees had free access to pollinators within the productive flight. The mass of carbohydrate feeds ranged from 8 to 9 kg. The bees of the first experimental group had the opportunity to consume perga from more than 15 types of plants. The most significant mass fraction of feed was perga formed from apple pollen. As protein fodder, families were given two perg honeycombs with a total weight of 1.1–1.3 kg. The protein content in the feed of the first group averaged 19.5 ± 1.2 %, and total lipids – 6.7 ± 0.5 %. The same mass of perga was placed in the nests of the II research group – female tutors. However, 80–90 % of the perg frames were formed from bee pollen of winter rapeseed. The average protein content in the samples taken from the perga combs of the second research group was 26.4 ± 1.4 %, and total lipids – 7.5 ± 0.3 %. As a result of the consumption of these feeds in the first experimental group, the maximum load of the honey bee was 57.3 mg, which is 10.9 % more compared to the control (Р< 0.05). Positive dynamics regarding the mass of nectar in the hive of flying bees were found in the bees of the II research group. The average weight in this group was 15.3 % higher than the control's and was 57.3 ± 1.16 (Р < 0.01). The acini size of the pharyngeal glands was significant (Р < 0.001) in bees that were additionally fed with rapeseed bee pollen. It should be noted that the consumption of feed containing 26.5% protein caused an increase in the size of secretory cells by 21.8 %.

Ucranio. Розвиток рослинництва і тваринництва неможливий без бджіл. І саме тому в галузі бджільництва робиться акцент на розмноження медоносних бджіл з метою збільшення льотнозбиральної роботи. Щоб вирішити поставлені завдання, спеціалісти виконують роботи, спрямовані на поліпшення медоносної бази, селекції та утримання бджіл тощо. І головним фактором, який впливає на рівень продуктивності, вважається якість матки. Існує необхідність додаткового вивчення факторів, які позитивно впливають на оогенез у маток медоносних бджіл. Мета роботи була спрямована на вивчення впливу високопротеїнового живлення на ріст і розвиток карпатських маток. У статті подано дані щодо впливу якості корму на екстер’єрні та інтер’єрні показники вирощених бджіл та неплідних маток. Для вирішення поставлених завдань сформовано три групи сімей-виховательок. У сім’ях контрольної групи усі пергові рамки були вилучені. Однак льотні бджоли мали вільний доступ до пилконосів в межах продуктивного льоту. Маса вуглеводних кормів коливалась в межах від 8 до 9 кг. Бджоли першої дослідної групи мали можливість споживати пергу більше як з 15 видів рослин. Найбільшу масову частку корму становила перга, сформована з квіткового пилку яблуні. Як протеїновий корм сім’ям підставлено по два пергові стільники загальною масою 1,1–1,3 кг. Середній вміст протеїну у кормі першої групи в середньому становив 19,5 ± 1,2 %, загальних ліпідів – 6,7 ± 0,5 %. У гнізда II дослідної групи виховательок було поміщено таку ж масу перги. Однак пергові рамки на 80–90 % були сформовані з бджолиного обніжжя ріпаку озимого. Середній вміст протеїну у зразках, відібраних з пергових стільників другої дослідної групи, в середньому становив 26,4 ± 1,4 %, загальних ліпідів – 7,5 ± 0,3 %. Внаслідок споживання цих кормів у І дослідній групі максимальне навантаження медового зобика становило 55,1 мг, що на 10,9 % більше порівняно з контролем (Р < 0,05). Позитивну динаміку щодо маси нектару в зобику льотних бджіл виявлено у бджіл ІІ дослідної групи. Середня його маса у цій групі була на 15,3 % більшою порівняно з контролем і становила 57,3 ± 1,16 (Р < 0,01). Розмір ацинусів глоткових залоз високовирогідно (Р < 0,001) був більший у бджіл, яким додатково згодовували ріпакове бджолине обніжжя. Варто зазначити, що споживання корму, який містив 26,5 % протеїну, викликало збільшення розмірів секреторних клітин на 21,8 %.