Sulfur and Cystine Content in Various Sheep Wool Breeds and Their Correlation with Wool Growth and Strength | Вміст сульфуру та цистину у вовні різних порід овець і їх зв’язок з рос-том вовни та її міцністю

Inglés. This scholarly article presents a comprehensive analysis of sulfur and cystine content in the wool of various sheep breeds, with a particular focus on their relationship with wool growth and strength. The breeds under scrutiny include the Askanian fine-wool, Prekos, Latvian dark-headed, Ukrainian Carpathian mountain, and Karakul breeds. Our research revolves around wool samples extracted from the scapula area before the spring shearing process. Our findings reveal that the highest sulfur content is observed in the wool of Karakul sheep (3.05 %) and Prekos sheep (2.90 %), whereas the lowest sulfur content is noted in Latvian dark-headed sheep (2.65 %). Conversely, the highest cystine content is exhibited in the wool of Askanian fine-wool sheep (11.87 %) and Prekos sheep (11.46 %), while the lowest cystine content characterizes the wool of Karakul sheep (8.99 %) and the Latvian dark-headed breed (10.10 %). The genetic factors, specifically breed-specific characteristics, impact on the rate of wool growth. The most rapid growth rates are observed in Karakul sheep (873 mg/cm/day) and Askanian fine-wool sheep (857 mg/cm/day). Slightly lower growth rates are noted in Prekos breed sheep (844 mg/cm/day) and Ukrainian Carpathian mountain breed sheep (766 mg/cm/day). The lowest growth rates are recorded in Latvian dark-headed sheep (742 mg/cm/day). Furthermore, we establish that the highest tensile strength values are associated with the coarse wool of Karakul sheep (9.6 cN/tex) and the semi-coarse wool of Ukrainian Carpathian mountain sheep (9.3 cN/tex), as these fibers possess the thickest cuticular layer. Conversely, the lowest tensile strength values are observed in the wool of Latvian dark-headed sheep (7.0 cN/tex) and Prekos breed (7.1 cN/tex). An examination of the data reveals that there is no statistically significant correlation between the content of sulfur and cystine and the rate of wool growth. However, a robust direct correlational relationship is identified between the sulfur content and fiber strength (with correlation coefficients of r = 0.831 for Karakul breed sheep wool, 0.713 for Latvian dark-headed, 0.698 for Ukrainian Carpathian mountain, 0.544 for Askanian fine-wool, and 0.460 for Prekos breed wool).

Ucranio. У статті наведено дані про особливості вмісту Сульфуру та цистину у вовні різних порід овець та їх зв’язок з ростом вовни і її міцністю. До уваги взяли такі породи: асканійську тонкорунну, прекос, латвійську темноголову, українську гірськокарпатську та каракульську. Об’єктом досліджень служила вовна, зразки якої відбирали з ділянки шкіри за лопаткою перед весняною стрижкою. Показано, що найвищий вміст Сульфуру є у вовні каракульської породи (3,05 %) та породи прекос (2,90 %), а найнижчий — у латвійських темноголових овець (2,65 %). Натомість, найвищий вміст цистину зафіксовано у овець асканійської тонкорунної породи (11,87 %) та породи прекос (11,46 %), а найнижчим його вмістом характеризується вовна каракульських овець (8,99 %) та латвійської темноголової породи (10,10 %). Генетичні чинники, тобто породні особливості, впливають на темпи росту вовни. Найвищими вони є у каракульських овець (873 мг/см/добу) та овець асканійської тонкорунної породи (857  мг/см/добу). Дещо нижчими в овець породи прекос (844  мг/см/добу) та української гірськокарпатської породи (766  мг/см/добу), а найнижчими — латвійських темноголових овець (742 мг/см/добу). Встановлено, що найвищі показники міцності на розрив характерні для грубої вовна каракульських (9,6 сН/текс) та напівгрубої українських гірськокарпатських овець (9,3 сН/текс), оскільки саме ці волокна характеризуються найтовстішим кутикулярним шаром. Натомість найнижчі показники міцності характерні для вовни овець латвійської темноголової породи (7,0 сН/текс) та прекос (7,1 сН/текс). У результаті аналізу отриманих даних між вмістом Сульфуру і цистину та інтенсивністю росту вовни не виявлено кореляційних зв’язків. Натомість між вмістом Сульфуру та міцністю волокон існує пряма корелятивна залежність (r = 0,831 для вовни каракульської породи овець, 0,713 для латвійської темноголової, 0,698 для української гірськокарпатської, 0,544 для асканійської тонкорунної та 0,460 для вовни овець породи прекос).