Red deer (Cervus elaphus). Some biological and production aspects of maintenance – an overview | Благородний олень (Cervus elaphus). Окремі біологічні та виробничі аспекти утримання ‒ огляд

Inglés. Reindeer breeding, as a branch of animal husbandry, is gaining more and more popularity in Ukraine. A network of aviaries and farm complexes is developing. At the same time, the conditions of keeping deer require modern approaches to the formation of criteria for assessing the welfare of deer, the development of new or improvement of existing animal feeding or feeding systems, monitoring of their diseases, and preventive measures. As a result of our analysis of published scientific sources of literature, the research of domestic and foreign scientists was directed at solving these problems. Emphasis is placed on the peculiarities of digestion in deer and the critical role of intestinal microbiota in promoting digestion and absorption in the host's body. It is concluded that to ensure high productivity throughout the year, it is necessary to feed deer with optimal content of metabolic energy (ME), protein, and trace elements in the rations, taking into account the physiological needs of the animals or the stage of the production cycle, the age of the animals, their sex and the season of the year. In general, adult deer (230‒250 kg) requires an average of 19, 35, 42, and 28 MJME/day in autumn, winter, spring, and summer, respectively, according to a constant level of crude protein (21.1 ± 4.0, 14.7 ± 1). ,0, 11.1 ± 1.1, and 6.5 ± 0.8 (in spring, summer, autumn, and winter). provision, especially in the first year of life. The difference in the need for deer in macroelements is significant. It is well-founded that 0.4 % Calcium and 0.3 % Phosphorus are present in the rations of this animal species. corresponds to 0.75 and 0.40 %. Young animals need 0.6 % Calcium and 0.4 % Phosphorus in their diet. The recommended level of minerals and vitamins for deer of different age groups is poorly reported. for animals, vitamin A – 4500 IU/kg, vitamin D3 – 1100 IU/kg, and vitamin E – 90 IU/kg. At the same time, for young deer, the need for these limiting vitamins is higher on average by 10‒40 %. Animals should receive a sufficient amount of trace elements with feed (Selenium – 0.25 mg/kg, Cobalt – 0.3 mg/kg, Copper – 15 mg/kg, Ferrum – 250 mg/kg, Manganese – 100 mg/kg, Iodine – 1 mg/kg, Zinc – 75 mg/kg).

Ucranio. Оленярство, як галузь тваринництва, набуває все більшої популярності в Україні. Розвивається мережа вольєрних та фермерських комплексів. Водночас, умови утримання оленів вимагають сучасних підходів щодо формування критеріїв оцінки добробуту оленів, розроблення нових або вдосконалення існуючих систем годівлі чи підгодівлі тварин, моніторингу їх захворюваності та заходів профілактики. На розв’язання цих проблем, як свідчить проведений нами аналіз опублікованих наукових джерел літератури, скеровані дослідження вітчизняних та закордонних вчених. Наголошується на особливостях травлення в оленів та важливій ролі мікробіоти кишечнику в сприянні травленню та всмоктуванню в організмі хазяїна. Констатується, що для забезпечення високої продуктивності упродовж всього року оленям необхідно давати корми з оптимальним вмістом у раціонах метаболічної енергії (МЕ), протеїну та мікроелементів, з урахуванням фізіологічних потреб тварин, або стадії виробничого циклу, віку тварин, їх статі та сезону року. Загалом дорослі олені (230‒250 кг) потребують у середньому 19, 35, 42 і 28 МДжМЕ/день восени, взимку, навесні та влітку відповідно та порівняно постійного рівня сирого протеїну (21,1 ± 4,0, 14,7 ± 1,0, 11,1 ± 1,1 і 6,5 ± 0,8 (навесні, влітку, восени та взимку). При оцінці трофейних якостей оленів необхідно враховувати, що маса рогів та їхня конфігурація (кількість відростків) напряму залежить від протеїнового забезпечення, особливо в перший рік життя. Суттєвою є різниця в потребі оленів у макроелементах. Обґрунтованою в раціонах цього виду тварин є наявність 0,4 % Кальцію і 0,3 % Фосфору. Однак, у період лактації та інтенсивного росту рогів необхідність концентрації цих біоелементів зростає відповідно до 0,75 і 0,40 %. Молодняк потребує в раціоні 0,6 % Кальцію і 0,4 % Фосфору. Про рекомендований рівень мінералів та вітамінів для оленів різних вікових ґруп є низка повідомлень. Вважається критично необхідними в раціонах цього виду тварин вітамін А – 4500 МО/кг, вітамін Д3 – 1100 МО/кг і вітамін Е – 90 МО/кг. При цьому для молодих оленів потреба в цих лімітуючих вітамінах є вищою в середньому на 10‒40 %. Тварини мають отримувати з кормом достатню кількість мікроелементів (Селен – 0,25 мг/кг, Кобальт – 0,3 мг/кг, Купрум – 15 мг/кг, Ферум – 250 мг/кг, Манган – 100 мг/кг, Йод – 1 мг/кг, Цинк – 75 мг/кг).