Comparative characteristics of the sensitivity of the bird to aspergillosis pathogens | Порівняльна характеристика чутливості птиці до збудників аспергільозу

Inglés. It has been established that the most common mycoses among poultry are aspergillosis and mucormycosis, which are observed in sporadic cases under conditions of violation of egg incubation technologies, zoohygienic conditions for poultry keeping, and feed storage. Aspergillosis (pneumomycosis, brood pneumonia, mycosis) is an infectious disease that most often affects the respiratory system and, less often, the serous membranes of other organs, namely the liver, intestines, spleen, kidneys, central nervous system, and air cavities of the tubular bones. Aspergillosis affects all species of poultry and wild birds. The disease is more common in young animals in the first days of life. In the studied poultry farms, aspergillosis has a different intensity. The disease can kill 30 to 50 % of all young animals and, in some cases, only a few. This is due to the infection of the fungus in the environment, its pathogenicity, the bird's age, and its resistance. The material for the research was carcasses and aspergillosis-sick birds from Poltava HPE LLC, Poltava Poultry Factory JSC, Poltava Incubator Agricultural Complex, and Poltava district private farms. Statistical indicators from the surveyed farms and micro-sections. It has been established that the causative agent of aspergillosis in chickens and young guinea fowl is mainly the fungus Aspergillus fiimigatus, less often Aspergillus flavus. Sources of infection in the surveyed farms are infected hatching eggs infected with fungal spores and moldy litter. Determining factors contributing to the infection are unsatisfactory conditions for keeping young birds: high humidity and faulty ventilation system. Chickens are more sensitive to aspergillosis than young guinea fowl because, for chickens, the number of detected pathologies in various organs and systems is much higher. The disease in chickens is superacute, acute, and chronic; in young guinea fowl, it is in a mild form (without chronic forms). Clinical signs of avian aspergillosis are not typical, which complicates the lifelong diagnosis of the disease. The results show that raising guinea fowl is a more profitable business because the rate of loss of young is much lower than that of chickens and the rate of sexual maturity for guinea fowl is also higher. Aspergillosis in one-three-day-old chickens is characterized by serous tracheitis, bronchitis, aerosacculitis, and serous fungal pneumonia. Histological examination of the lungs showed swelling of endothelial and alveolar cells, the presence of fungal spores in blood vessels, necrosis, and desquamation of the respiratory epithelium.

Ucranio. Встановлено, що найбільш поширеними мікозами серед сільськогосподарської птиці є аспергільоз та мукормікоз, які спостерігаються у вигляді спорадичних випадків за умов порушення технологій інкубації яєць, зоогігієнічних умов утримання птиці та зберігання кормів. Аспергільоз (пневмомікоз, брудерне запалення легень, пліснявий мікоз) – інфекційна хвороба, яка частіше вражає органи дихання та рідше серозні оболонки інших органів, а саме – печінки, кишечнику, селезінки, нирок, центральної нервової системи та повітряні порожнини трубчатих кісток. Аспергільоз вражає всі види домашньої та дикої птиці. Хвороба найчастіше реєструється у молодняку в перші дні життя. В досліджуваних птахівничих господарствах аспергільоз має різну інтенсивність перебігу. Від захворювання може гинути від 30 до 50 % всього поголів’я молодняку, а в деяких випадках – одиниці. Це пояснюється ступенем інфікованості грибком зовнішнього середовища, його патогенністю, віком птиці, її резистентністю. Матеріалом для досліджень були трупи та хвора на аспергільоз птиця з СТОВ “Полтавське ІПП”, ЗАТ “Полтавська птахофабрика”, СВК “Полтава-інкубатор” та приватних господарств Полтавського району. Статистичні показники з досліджуваних господарств та мікрозрізові дослідження. Встановлено, що збудником аспергильозу у курчат та молодняку цесарок переважно є гриб Aspergillus fiimigatus, рідше Aspergillus flavus. Джерелами зараження в обстежених господарствах є інфіковані інкубаційні яйця, що заражені спорами гриба, та запліснявіла підстилка. Визначальними факторами, що сприяють виникненню інфікування, є незадовільні умови утримання молодняку птахів: підвищена вологість повітря, несправна вентиляційна система. Курчата є більш чутливими до аспергильозу, ніж молодняк цесарок, адже для курчат кількість виявлених патологій в різних органах та системах є значно вищою. Хвороба у курчат протікає надгостро, гостро і хронічно, у молодняку цесарок – в легкій формі (без виникнення хронічних форм). Клінічні ознаки аспергільозу птахів не характерні, що ускладнює прижиттєву діагностику хвороби. Отримані результати засвідчують, що розведення цесарок є більш вигідною справою, адже показник втрати молодняку є значно меншим за курчат і показник досягнення статевої зрілості для цесарок є також вищим. Аспергільоз у одно-триденних курчат характеризується серозним трахеїтом, бронхітом, аеросаккулітом, серозною мікотичною пневмонією. При гістологічному дослідженні легень виявляли набряк ендотеліальних та альвеолярних клітин, наявність спор гриба у кровоносних судинах, некроз та десквамацію респіраторного епітелію.