Monitoring of biochemical indicators of blood after surgical interventions on the digestion apparatus in rabbits | Моніторинг біохімічних показників крові після оперативних втручань на шлунку в кролів

Inglés. This article presents an overview of the results of modern scientific research devoted to monitoring biochemical parameters of rabbits' blood after operative interventions on the digestion apparatus. The purpose of the study is to assess the effectiveness of monitoring the biochemical indicators of the blood of rabbits after surgical interventions on the stomach. The analysis was carried out using chemical reactions aimed at the interaction of specific reagents with these molecules, which made it possible to accurately determine their amount in the blood serum of rabbits. Blood serum was obtained by centrifugation on an Eppendorf 5702R centrifuge (Germany) for 4 minutes at 4000 revolutions per minute and was subjected to further investigation on an automatic biochemical analyzer, Mindrey BS240 (China). The results obtained were analyzed to determine the statistical significance of the values. Mean value, standard deviation, and p-value calculation methods were used to assess the degree of reliability of the obtained results. It was scientifically confirmed that in the animals of the first and second experimental groups, the glucose content decreased relative to the initial state within 10 days after the surgical intervention. On the fourteenth day, the glucose level was restored to the initial state. It should be noted that the level of glucose in the animals of the first and second experimental groups did not exceed the physiological parameters. It was established that the calcium and phosphorus content of the animals of the first experimental group did not exceed the physiological norm after the surgical intervention on the stomach. The potassium content exceeded the physiological parameters on the first, third, seventh, and tenth days after surgery. On the fourteenth day after surgery, the potassium content was restored to the initial level, as in the second group of subjects. In the animals of the second experimental group, the calcium and phosphorus content after surgical intervention on the stomach had slight fluctuations but did not go beyond the physiological parameters. Potassium content increased after gastric surgery and exceeded physiological parameters on the first, third, seventh, tenth, and fourteenth days after surgery. The content of renal indicators of creatinine and urea in the animals of the first experimental group increased beyond the physiological parameters on the third, seventh, tenth, and fourteenth days after surgery. In the animals of the second experimental group, in turn, the content of indicators of kidney function after gastric surgery exceeded the initial state on the first, third, seventh, and tenth days of the experiment; on the fourteenth day, the creatinine content was higher than the initial state indicator but corresponded to the physiological norm. The total protein and albumin content decreased in the rabbits of the first and second research groups after surgery throughout the entire research period. The activity of AST, ALT, GHT, and alkaline phosphatase enzymes in the animals of the first and second experimental groups was higher than the baseline values during the entire research period. The findings of the study indicate that the first group shows better results, confirming the feasibility of using additional medical drugs (in particular, antibiotic therapy with enroxyl at a dose of 5 mg/kg once a day for seven days, the use of prokinetic agents such as metoclopromide at a dose of 1 mg /kg every 12 hours for three days, and analgesia the patients received butorphanol at a dose of 0.1 mg/kg every 6 hours for seven days and infiltration of platelet-rich plasma intraoperatively at the site of the gastric incision ), although the second group also received treatment, according exclusion of platelet-rich plasma.

Ucranio. У статті наведено оглядове узагальнення результатів сучасних наукових досліджень, присвячених моніторингу біохімічних показників крові кролів після оперативних втручань на апараті травлення. Метою дослідження є оцінка ефективності моніторингу біохімічних показників крові кролів після оперативних втручань на шлунку. Аналіз проводився з використанням хімічних реакцій, спрямованих на взаємодію специфічних реагентів з даними молекулами, що дозволяло точно визначити їхню кількість у сироватці крові кролів. Для отримання сироватки крові використовувався метод центрифугування на центрифузі Eppendorf 5702R (Німеччина) впродовж 4 хвилин при 4000 обертів за хвилину, з подальшим дослідженням на автоматичному біохімічному аналізаторі Mindrey BS240 (Китай). Отримані результати були піддані статистичному аналізу для визначення статистичної значущості отриманих величин. Використовувалися методи середнього значення, стандартного відхилення та обчислення p-значень для визначення ступеня достовірності отриманих результатів. Науково підтверджено, що у тварин першої і другої дослідних груп вміст глюкози знижувався щодо вихідного стану впродовж 10 діб після оперативного втручання. На чотирнадцяту добу рівень глюкози відновлювався до вихідного стану. Варто зазначити, що рівень глюкози у тварин першої і другої дослідних груп не виходив за межі фізіологічних параметрів. Встановлено, що у тварин першої дослідної групи вміст Кальцію і Фосфору після оперативного втручання на шлунку не виходив за межі фізіологічної норми. Вміст Калію виходив за межі фізіологічних параметрів на першу, третю, сьому та десяту доби після оперативного втручання. На чотирнадцяту добу після оперативного втручання вміст Калію відновлювався до рівня вихідного стану, як і у піддослідних другої групи. У тварин другої дослідної групи вміст кальцію і фосфору після оперативного втручання на шлунку мав незначні коливання, але також не виходив за межі фізіологічних параметрів. Вміст калію підвищувався після оперативного втручання на шлунку та виходив за межі фізіологічних параметрів на першу, третю, сьому, десяту і чотирнадцяту доби після оперативного втручання. Вміст ниркових показників креатиніну та сечовини у тварин першої дослідної групи підвищувався за межі фізіологічних параметрів на третю, сьому, десяту і чотирнадцяту доби після оперативного втручання. У тварин другої дослідної групи в свою чергу вміст показників функції нирок після оперативного втручання на шлунку перевищував вихідний стан на першу, третю, сьому і десяту доби експерименту, на чотирнадцяту добу вміст креатиніну був вищий за показник вихідного стану, але відповідав фізіологічній нормі. Вміст загального білка і альбуміну знижувався у кролів першої і другої дослідних груп після оперативного втручання впродовж всього періоду досліджень. Активність ферментів АСТ, АЛТ, ГГТ та лужної фосфотази у тварин першої і другої дослідних груп була вищою за показники вихідного стану впродовж всього періоду досліджень. Висновки дослідження свідчать про те, що перша група показує кращі результати, підтверджуючи доцільність використання додаткових медичних препаратів (зокрема, антибіотикотерапії енроксилом у дозі 5 мг/кг один раз на добу протягом 7 днів, використання прокінетичних засобів, таких як метоклопромід у дозі 1 мг/кг кожні 12 годин протягом 3 днів, а також для знеболення пацієнти отримували буторфанол у дозі 0,1 мг/кг кожні 6 годин протягом 7 днів та інфільтрація плазми, збагаченої тромбоцитами інтраопераційно, по місцю розрізу шлунку), хоча друга група також отримувала лікування, за винятком плазми, збагаченої тромбоцитами.