Розглянуто значення біологічного зв’язування молекулярного азоту атмосфери в азотному живленні сільсько­гос­подарських культур та збагаченні ґрунтів. Особливу увагу приділено економічному та екологічному значенню біологічного азоту. Охарактеризовано стан та перспективи розвитку досліджень у галузі біологічної фіксації атмосферного азоту, доведено переваги сучасних мікробних азотфіксувальних препаратів порівняно з азотними добривами | The value of biological fixation of air molecular nitrogen in the nitrogen feeding of agricultural crops and enrichment of soils is considered. High priority is paid to the economic and environmental significance of biological nitrogen. The state and prospects of the study of biological fixation of air nitrogen were analyzed; advantages of modern microbial nitrogen fixing preparations in comparison with nitrogen fertilizers have been proved. | Рассмотрено значение биологического связывания молекулярного азота атмосферы в азотном питании сельскохозяйственных культур и обогащении почвы. Особое внимание уделено экономическому и экологическому значению биологического азота. Охарактеризовано сос­тояние и перспективы развития исследований в области биологической фиксации атмосферного азота, доказано преимущества современных микробных азотфиксирующих препаратов по сравнению с азотными удобрениями.

The value of biological fixation of air molecular nitrogen in the nitrogen feeding of agricultural crops and enrichment of soils is considered. High priority is paid to the economic and environmental significance of biological nitrogen. The state and prospects of the study of biological fixation of air nitrogen were analyzed; advantages of modern microbial nitrogen fixing preparations in comparison with nitrogen fertilizers have been proved.

The value of biological fixation of air molecular nitrogen in the nitrogen feeding of agricultural crops and enrichment of soils is considered. High priority is paid to the economic and environmental significance of biological nitrogen. The state and prospects of the study of biological fixation of air nitrogen were analyzed; advantages of modern microbial nitrogen fixing preparations in comparison with nitrogen fertilizers have been proved.

Purpose. To establish the varietal features of the generative organs and plant morphological parts development; oil linseed yield formation during the cultivation with diffe­rent sowing density, which is regulated by the width between the rows (row spacing) and sowing rate. Methods. Field research was carried out along 2016–2018 in the multifactorial stationary experiment at the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, separate subdivision “Agronomic Research Station” (Kyiv Oblast). Scheme of the experiment: factor V – variety: ‘Aisberh’, ‘Liryna’; factor W – width between the rows: 12.5, 25 and 37.5 cm; factor S – sowing rate: 4, 6, 8 and 10 million seeds/ha. Results. The oil linseed yield on average (over the years of research) varied from 1.03 to 1.64 t/ha, depending on the variety, row spacing and sowing rates. On average, (reference) yield of the ‘Liryna’ variety is 1.03–1.57 t/ha, and in terms of experimental years – 0.88–1.97 t/ha. ‘Liryna’ forms the highest yield with the sowing rate in 8 million seeds/ha with the width between the rows in 25 or 12.5 cm – 1.81 and 1.71 t/ha correspondently, and 1.65 t/ha with the width between the rows 37.5 cm. The optimum width of the row spacing for ‘Liryna’ variety and for all sowing rates is 25 cm. The ‘Aisberh’ linseed yield varied from 1.09 to 1.64 t/ha, and in terms of experimental years – from 0.90 to 1.78 t/ha. ‘Aisberh’ forms the highest yield with the sowing rate in 6 million seeds/ha and 25 cm of row spacing – 1.64 t/ha. The variants with increased sowing density with rates in 8 and 10 million seeds/ha lead to yield decreasing. Anyway, over the years of research, the number of boxes on the one flax plant changed depending on the sowing rate and row spacing. At the same time, more boxes were formed on the plants of ‘Liryna’ variety (1.44–3.88 pp.) in comparison with ‘Aisberh’ variety, although the last one was more variable on this indicator within the experimental variants. The weight of 1000 seeds of ‘Aisberh’ variety, depending on the variant of the experiment, varied from 7.31 to 7.58 g and of the variety ‘Liryna’ – from 6.44 to 6.65 g. ‘Aisberh’ variety in the weight of 1000 seeds exceeded ‘Liryna’ variety by 0,56–1,02 g in 2016, by 0,56–1,25 g in 2017 and by 1,01–1,09 g in 2018.Conclusions. Changing the sowing rate and row spacing causes variability of the yield components formation – the number of boxes per plant, the number of grains in the box and the weight of 1000 seeds, which determine the individual productivity of the plant. The highest yield of the ‘Liryna’ variety is formed by sowing 6 and 8 million similar seeds per hectare with the row spacing in 25 cm. The ‘Aisberh’ variety provides higher yield at the sowing rate in 6 million seed per hectare and 25 cm of row spacing, while the sow thicke­ning to 8 and 10 million seeds per hectare leads to yield decreasing. | Мета. Встановити сортові особливості формування генеративних органів, структурних компонентів рослин та врожайності льону олійного за різної щільності посівів, що регулюється шириною міжрядь та нормою висіву насіння.Методи. Польові дослідження проводили впродовж 2016–2018 рр. у багатофакторному стаціонарному досліді кафедри рослинництва Національного університету біоресурсів і природокористування України у ВП «Агрономічна дослідна станція» (Київська обл.). Схема досліду: фактор С – сорт: ‘Айсберг’, ‘Лірина’; фактор Ш – ширина міжрядь: 12,5; 25 та 37,5 см; фактор Н – норма висіву: 4, 6, 8 і 10 млн насінин/га.Результати. Урожайність льону олійного в середньому за роки досліджень змінювалася в межах від 1,03 до 1,64 т/га залежно від сорту, ширини міжрядь та норми висіву. Середня врожайність сорту ‘Лірина’ становила 1,03–1,57 т/га, у розрізі років досліджень – 0,88–1,97 т/га. Найвищу врожайність сорт формує за висіву 8 млн схожих насінин на гектар із шириною міжрядь 25 та 12,5 см – 1,81 та 1,71 т/га відповідно, а за міжряддя 37,5 см – 1,65 т/га. Оптимальною шириною міжрядь для висіву всіх норм насіння сорту ‘Лірина’ є 25 см. Урожайність сорту ‘Айсберг’ у середньому змінювалася від 1,09 до 1,64 т/га, у розрізі років – від 0,90 до 1,78 т/га. Найвищий урожай сорт формує за висіву 6 млн насінин/га та ширини міжрядь 25 см – 1,64 т/га. Загущення посівів за висіву 8 та 10 млн насінин/га спричинює зниження його врожайності. У середньому за роки досліджень кількість коробочок на рослині льону олійного змінювалася залежно від норми висіву та ширини міжрядь. При цьому більше коробочок формувалося на рослинах сорту ‘Лірина’ (на 1,44–3,88 шт.) порівняно із сортом ‘Айсберг’, хоча останній вирізнявся більшою мінливістю цього показника за варіантами досліду. Маса 1000 насінин льону сорту ‘Айсберг’ залежно від варіанта досліду змінювалася в межах від 7,31 до 7,58 г, у сорту ‘Лірина’ – від 6,44 до 6,65 шт. Сорт ‘Айсберг’ за масою 1000 насінин переважав сорт ‘Лірина’ на 0,56–1,02 г у 2016 р., на 0,56–1,25 г у 2017 р. та на 1,01–1,09 г у 2018 р.Висновки. Зміна норми висіву та ширини міжрядь зумовлює мінливість у формуванні структурних компонентів урожайності – кількості коробочок на рослині, кількості зерен у коробочці та маси 1000 насінин, які визначають індивідуальну продуктивність рослини. Найбільша врожайність сорту ‘Лірина’ формується за висіву 6 та 8 млн схожих насінин на гектар з шириною міжрядь 25 см. Сорт ‘Айсберг’ забезпечує вищі врожаї за норми 6 млн насінин/га та ширини міжрядь 25 см, тоді як загущення посівів за висіву 8 та 10 млн насінин/га спричинює зниження врожайності. | Цель. Установить сортовые особенности формирования генеративных органов, структурных компонентов растений и урожайности льна масличного при различной плотности посевов, регулируемой шириной междурядий и нормой высева семян. Методы. Полевые исследования проводили в течение 2016–2018 гг. в многофакторном стационарном опыте кафедры растениеводства Национального университета биоресурсов и природопользования Украины в ОП «Агрономическая опытная станция» (Киевская обл.). Схема опыта: фактор С – сорт: ‘Айсберг’, ‘Лірина’; фактор Ш – ширина междурядий: 12,5; 25 и 37,5 см; фактор Н – норма высева: 4, 6, 8 и 10 млн семян/га. Результаты. Урожайность льна масличного в среднем за годы исследований изменялась в пределах от 1,03 до 1,64 т/га в зависимости от сорта, ширины междурядий и нормы высева. Средняя урожайность сор­та ‘Лірина’ составляла 1,03–1,57 т/га, в разрезе лет исследований – 0,88–1,97 т/га. Наивысшую урожайность сорт формирует при высеве 8 млн всхожих семян на гектар с шириной междурядий 25 и 12,5 см – 1,81 и 1,71 т/га соответственно, а при междурядье 37,5 см – 1,65 т/га. Оптимальной шириной междурядий для высева всех норм семян сорта ‘Лірина’ является 25 см. Урожайность сорта ‘Айсберг’ в среднем менялась от 1,09 до 1,64 т/га, в разрезе лет – от 0,90 до 1,78 т/га. Наивысший урожай сорт формирует при высеве 6 млн семян/га и ширине междурядий 25 см – 1,64 т/га. Загущение посевов при высеве 8 и 10 млн семян/га вызывает снижение его урожайности. В среднем за годы исследований количество коробочек на растении льна масличного изменялось в зависимости от нормы высева и ширины междурядий. При этом больше коробочек формировалось на растениях сорта ‘Лірина’ (на 1,44–3,88 шт.) по сравнению с сортом ‘Айсберг’, хотя последний отличался большей изменчивостью этого показателя по вариантам опыта. Масса 1000 семян льна сорта ‘Айсберг’ изменялась в зависимости от вариантов опыта в пределах от 7,31 до 7,58 г, у сорта ‘Лірина’ – от 6,44 до 6,65 шт. Сорт ‘Айсберг’ по массе 1000 семян преобладал над сортом ‘Лірина’ на 0,56–1,02 г в 2016 г., на 0,56–1,25 г в 2017 г. и на 1,01–1,09 г в 2018 г. Выводы. Изменение нормы высева и ширины междурядий вызывает изменчивость в формировании структурных компонентов урожайности – количества коробочек на растении, количества зерен в коробочке и массы 1000 семян, которые определяют индивидуальную продуктивность растения. Наибольшая урожайность сорта ‘Лірина’ формируется при высеве 6 и 8 млн всхожих семян на гектар с шириной междурядий 25 см. Сорт ‘Айсберг’ обеспечивает высокие урожаи при норме 6 млн семян/га и ширине междурядий 25 см, тогда как загущение посевов при высеве 8 и 10 млн семян/га приводит к снижению урожайности.

Мета. Встановити сортові особливості формування генеративних органів, структурних компонентів рослин та врожайності льону олійного за різної щільності посівів, що регулюється шириною міжрядь та нормою висіву насіння. Методи. Польові дослідження проводили впродовж 2016–2018 рр. у багатофакторному стаціонарному досліді кафедри рослинництва Національного університету біоресурсів і природокористування України у ВП «Агрономічна дослідна станція» (Київська обл.). Схема досліду: фактор С – сорт: ‘Айсберг’, ‘Лірина’; фактор Ш – ширина міжрядь: 12,5; 25 та 37,5 см; фактор Н – норма висіву: 4, 6, 8 і 10 млн насінин/га. Результати. Урожайність льону олійного в середньому за роки досліджень змінювалася в межах від 1,03 до 1,64 т/га залежно від сорту, ширини міжрядь та норми висіву. Середня врожайність сорту ‘Лірина’ становила 1,03–1,57 т/га, у розрізі років досліджень – 0,88–1,97 т/га. Найвищу врожайність сорт формує за висіву 8 млн схожих насінин на гектар із шириною міжрядь 25 та 12,5 см – 1,81 та 1,71 т/га відповідно, а за міжряддя 37,5 см – 1,65 т/га. Оптимальною шириною міжрядь для висіву всіх норм насіння сорту ‘Лірина’ є 25 см. Урожайність сорту ‘Айсберг’ у середньому змінювалася від 1,09 до 1,64 т/га, у розрізі років – від 0,90 до 1,78 т/га. Найвищий урожай сорт формує за висіву 6 млн насінин/га та ширини міжрядь 25 см – 1,64 т/га. Загущення посівів за висіву 8 та 10 млн насінин/га спричинює зниження його врожайності. У середньому за роки досліджень кількість коробочок на рослині льону олійного змінювалася залежно від норми висіву та ширини міжрядь. При цьому більше коробочок формувалося на рослинах сорту ‘Лірина’ (на 1,44–3,88 шт.) порівняно із сортом ‘Айсберг’, хоча останній вирізнявся більшою мінливістю цього показника за варіантами досліду. Маса 1000 насінин льону сорту ‘Айсберг’ залежно від варіанта досліду змінювалася в межах від 7,31 до 7,58 г, у сорту ‘Лірина’ – від 6,44 до 6,65 шт. Сорт ‘Айсберг’ за масою 1000 насінин переважав сорт ‘Лірина’ на 0,56–1,02 г у 2016 р., на 0,56–1,25 г у 2017 р. та на 1,01–1,09 г у 2018 р. Висновки. Зміна норми висіву та ширини міжрядь зумовлює мінливість у формуванні структурних компонентів урожайності – кількості коробочок на рослині, кількості зерен у коробочці та маси 1000 насінин, які визначають індивідуальну продуктивність рослини. Найбільша врожайність сорту ‘Лірина’ формується за висіву 6 та 8 млн схожих насінин на гектар з шириною міжрядь 25 см. Сорт ‘Айсберг’ забезпечує вищі врожаї за норми 6 млн насінин/га та ширини міжрядь 25 см, тоді як загущення посівів за висіву 8 та 10 млн насінин/га спричинює зниження врожайності.

Мета. Сформувати колекційний фонд та створити високоадаптивний сорт малопоширеної рослини Nepeta mussinii Spreng. ex Henckel (Lamiaceae Lindl.), придатний до вирощування в Лісостепу України та використання як ефіроносної, лікарської, харчової і декоративної культури. Методи. Загальноприйняті в інтродукції рослин при дослідженні родових комплексів та багаторазовий індивідуальний добір, задіяний в селекційному процесі. Результати. Представлено результати використання ефіроносних видів рослин після успішної інтродукції в умовах Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України (НБС) на прикладі виду іноземної флори N. mussinii, який на сьогодні є нетрадиційною малопоширеною рослиною в Україні. Окреслено ключові етапи комплексного наукового та прикладного дослідження рослини – від мобілізації і накопичення колекційного матеріалу, через інтродукційні випробування і селекційний процес до створення сортового матеріалу та його використання в прикладних інноваційних розробках. На підставі проведених протягом 2005–2018 років досліджень в умовах України розроблена Методика проведення експертизи сортів N. mussinii на відмінність, однорідність і стабільність та створено вітчизняний сорт N. mussinii ‘Посвята Мейсу’. У статті наведено морфологічні особливості та технічні характеристики сорту, які забезпечують впізнаваність рослин серед зарубіжних сортів і сприяють його подальшому поліфункціональному використанню – як ефіроолійної, лікарської, харчової, декоративної культури. Враховуючи кількісний склад окремих біологічно активних сполук сировину рослин даного сорту використано в рецептурі трав’яного чаю «Ранкова увертюра», рекомендованого авторами розробки як загальнозміцнюючий, тонізуючий з антиоксидантною дією на організм людини засіб. Даний продукт є інтелектуальною розробкою НБС. Висновки. Комплексні дослідження малопоширених ефіроолійних рослин в НБС показали, що їх колекціонування та інтродукція слугують джерелом для подальшого селекційного та прикладного використання цих рослин. На прикладі N. mussinii продемонстровано етапи роботи – від мобілізації вихідного колекційного матеріалу до створення сорту та інноваційної розробки. | Purpose. Create a collection fund and highly adaptive cultivar of the little common plant Nepeta mussinii Spreng. ex Henckel (Lamiaceae Lindl.), suitable for growing in the Forest-Steppe of Ukraine and using as an essential oil, medicinal, food and decorative culture. Methods. Common methods in the introduction of plants in the study of generic complexes and multiple individual selection, which is involved in the selection process. Results. The results of the use of essential oil plants after successful introduction in the conditions of the M. M. Gryshko National Botanical Garden of the National Academy of Sciences of Ukraine (NBS) on the example of a species of foreign flora N. mussinii, which today is an unconventional plant in Ukraine. The key stages of the complex scientific and applied research of the plant, from mobilization and accumulation of collection material, through introduction tests and selection process to the creation of high quality material and its use in applied innovative developments are shown. On the basis of studies conducted in the period of 2005–2018 in Ukraine, the Methodology for the examination of cultivars N. mussinii for distinctness, uniformity and stability was developed and the domestic cultivar N. mussinii ‘Posviata Meisu’ was created. The article presents the morphological features and technical characteristics of the cultivar, which ensure the recognition of plants among foreign varieties and promote its further multifunctional use – as an essential oil, medicinal, food, decorative culture. Considering the quantitative composition of individual biologically active compounds, the raw materials of plants of this cultivar are used in the recipe of the herbal tea “Rankova uvertiura” (Mor­ning Overture), recommended by the authors of the development as a restorative tonic with an antioxidant effect on the human body. This product is an intellectual development of the NBS. Conclusions. Comprehensive studies of rare ether-oil plants in the NBS have shown that their collection and introduction are a source for further selective and applied use of these plants. The example of N. mussinii demonstrates the stages of work – from the mobilization the original collection material to creating a cultivar and innovative developing. | Цель. Сформировать коллекционный фонд и создать высоко адаптивный сорт малораспространенного растения Nepeta mussinii Spreng. ex Henckel (Lamiaceae Lindl.), пригодного для выращивания в Лесостепи Украины и использования в качестве эфироносной, лекарственной, пищевой и декоративной культуры. Методы. Общепринятые в интродукции растений при исследовании родовых комплексов и многократный индивидуальный отбор, который задействован в селекционном процессе. Результаты. Представлены результаты использования эфироносных видов растений после успешной интродукции в условиях Национального ботанического сада имени Н. Н. Гришко НАН Украины (НБС) на примере вида зарубежной флоры N. mussinii, который на сегодня является нетрадиционным редким растением в Украине. Показано ключевые этапы, которые проходило растение во время комплексного научного и прикладного исследования – от мобилизации и накопления коллекционного материала, через интродукционные испытания и селекционный процесс к созданию сортового материала и его использования в прикладных инновационных разработках. На основании исследований проведенных в течение 2005–2018 годов впервые для условий Украины разработана Методика проведения экспертизы сортов N. mussinii на отличимость, однородность и стабильность и создан отечественный сорт N. mussinii ‘Посвята Мейсу’. В статье приведены морфологические особенности и технические характеристики сорта, которые обеспечивают узнаваемость растений среди зарубежных сортов и способствуют его дальнейшему полифункциональному использованию – как эфиромасличной, лекарственной, пищевой, декоративной культуры. Учитывая количественный состав отдельных биологически активных соединений сырье растений данного сорта использовано в рецептуре травяного чая «Ранкова увертюра», рекомендованного авторами разработки как общеукреп­ляющее, тонизирующее с антиоксидантным действием на организм человека средство. Данный продукт является интеллектуальной разработкой НБС. Выводы. Комплексные исследования малораспространенных эфиромасличных растений в НБС показали, что их коллекционирование и интродукция служат источником для дальнейшего селекционного и прикладного использования этих растений. На примере N. mussinii продемонстрированы этапы работы – от мобилизации исходного коллекционного материала к созданию сорта и инновационной разработки.

Мета. Сформувати колекційний фонд та створити високоадаптивний сорт малопоширеної рослини Nepeta mussinii Spreng. ex Henckel (Lamiaceae Lindl.), придатний до вирощування в Лісостепу України та використання як ефіроносної, лікарської, харчової і декоративної культури. Методи. Загальноприйняті в інтродукції рослин при дослідженні родових комплексів та багаторазовий індивідуальний добір, задіяний в селекційному процесі. Результати. Представлено результати використання ефіроносних видів рослин після успішної інтродукції в умовах Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України (НБС) на прикладі виду іноземної флори N. mussinii, який на сьогодні є нетрадиційною малопоширеною рослиною в Україні. Окреслено ключові етапи комплексного наукового та прикладного дослідження рослини – від мобілізації і накопичення колекційного матеріалу, через інтродукційні випробування і селекційний процес до створення сортового матеріалу та його використання в прикладних інноваційних розробках. На підставі проведених протягом 2005–2018 років досліджень в умовах України розроблена Методика проведення експертизи сортів N. mussinii на відмінність, однорідність і стабільність та створено вітчизняний сорт N. mussinii ‘Посвята Мейсу’. У статті наведено морфологічні особливості та технічні характеристики сорту, які забезпечують впізнаваність рослин серед зарубіжних сортів і сприяють його подальшому поліфункціональному використанню – як ефіроолійної, лікарської, харчової, декоративної культури. Враховуючи кількісний склад окремих біологічно активних сполук сировину рослин даного сорту використано в рецептурі трав’яного чаю «Ранкова увертюра», рекомендованого авторами розробки як загальнозміцнюючий, тонізуючий з антиоксидантною дією на організм людини засіб. Даний продукт є інтелектуальною розробкою НБС. Висновки. Комплексні дослідження малопоширених ефіроолійних рослин в НБС показали, що їх колекціонування та інтродукція слугують джерелом для подальшого селекційного та прикладного використання цих рослин. На прикладі N. mussinii продемонстровано етапи роботи – від мобілізації вихідного колекційного матеріалу до створення сорту та інноваційної розробки.

Мета. Розробити метод прямого індукованого андрогенезу в культурі in vitro буряків цукрових. Методи. Біотехнологічні, цитологічні, селекційні, статистичні. Результати. Розроблено специфічні для буряків цукрових складники методу прямого індукованого андрогенезу в культурі in vitro, зокрема, визначено фазу розвитку мікроспор, оптимальну для ініціації андрогенезу, температурний режим передоброблення експлантів, умови культивування пиляків. За результатами цитологічного аналізу мікроспор та пилку буряків цукрових визначено, що одноядерна фаза вакуолізованої мікроспори є оптимальною для інокуляції пиляків на живильне середовище, а передоброблення експлантів із використанням низькотемпературного стресу (4–8 °С) протягом 3–15 діб є потрібним чинником, що ініціює перехід мікроспор з гаметофітного на спорофітний шлях розвитку. Розроблено склад живильних середовищ, різних за вмістом макроелементів, амінокислот, вітамінів та регуляторів росту, для культивування пиляків, ініціації процесів прямого андрогенезу та утворення ембріоїдів. За основу брали модифіковане живильне середовище Мурасіге–Скуга – 0,5 дози макроелементів з додаванням вітамінів: В1 – 10,0 мг/л; В6 – 1,0 мг/л; РР – 1,0 мг/л; С – 1,0 мг/л та амінокислот: глютамінової – 250,0–500,0 мг/л, аспарагінової – 1,0–10,0 мг/л, аргініну – 2,0–10,0 мг/л, тірозину – 1,0–10,0 мг/л, гідроксипроліну – 2,0–4,0 мг/л. За результатами досліджень визначено три найефективніші живильні середовища з різним умістом регуляторів росту: полістимулін А-6 – 1,0–3,0 мг/л за діючою речовиною + 6-БАП – 0,3–0,8 мг/л; 2,4-Д – 1,0–2,5 мг/л + 6-БАП – 0,3–0,8 мг/л + АБК – 0,3–1,0 мг/л або 6-БАП – 0,1–0,6 мг/л. Культивування пиляків буряків цукрових на розроблених живильних середовищах дало змогу отримати 0,15–1,32% андрогенних ембріоїдів різних типів та мікроклони андрогенного походження. Висновки. Розроблено метод прямого індукованого андрогенезу буряків цукрових: визначена оптимальна стадія розвитку мікроспор для інокуляції пиляків, режим температурного передоброб­лення експлантів, склад живильних середовищ для ініціації прямого андрогенезу in vitro та отримання різних типів андрогенних ембріоїдів. Результати проведеної роботи мають важливе значення для створення гаплоїдів та гомозиготних подвоєних гаплоїдних ліній, що сприятиме прискоренню селекційного процесу отримання нових сортів та гібридів буряків цукрових. | Purpose. To develop the method of direct induced androgenesis of sugar beet in culture in vitro. Methods. Biotechnological, cytological, breeding, statistical. Results. Specific for sugar beet components of the method of direct induced androgenesis in culture in vitro was developed, in particular, the phase of development of microspores, optimal for initiation of androgenesis, the temperature mode of explants pretreatment, conditions of anthers cultivation were determined. According to the results of cytological analysis of microspores and sugar beet pollen, it was determined that the single-nucleus stage of the vacuolized microspores is optimal for inoculation of anthers on the nutrient medium, and pre-treatment of explants using low-temperature stress (4–8 °С) for 3–15 days is a necessary factor that initiates the transition of microspores from gametophytic to sporophytic pathway of development. The composition of nutrient media, different in content of macroelements, amino acids, vitamins and growth regulators, for the cultivation of anthers, the initiation of processes of direct androgenesis and the formation of embryos have been developed. The modified Murazig-Skoog medium – 0.5 doses of macroelements with the addition of vitamins: B1 – 10.0 mg/l; B6 – 1.0 mg/l; PP – 1.0 mg/l; C – 1.0 mg/l and amino acids: glutamine – 250.0–500.0 mg/l, asparagine – 1.0–10.0 mg/l, arginine – 2.0–10.0 mg/l, tyrosine – 1.0–10.0 mg/l, hydroxyproline – 2.0–4.0 mg/liter was used as a basis. According to the results of research, three most effective nutrient media with different content of growth regulators have been determined: polystimulin A-6 – 1.0–3.0 mg/l for the active substance + 6-BAP – 0.3–0.8 mg/liter; 2.4-D – 1.0–2.5 mg/l + 6-BAP – 0.3–0.8 mg/l + ABK – 0.3–1.0 mg/l or 6-BAP – 0.1–0.6 mg/l. Cultivation of sugar beet anthers on the developed nutrient media allowed to obtain 0.15–1.32% of various types of androgen embryos and microclones of androgenic origin. Conclusions. The method of direct induced androgenesis of sugar beet is developed: the optimal stage of development of microspores for inoculation of anthers, the mode of temperature pre-treatment of explants, the composition of nutrient media for the initiation of direct in vitro androgens and the obtaining of various types of androgenic embryoids have been determined. The results of this work are important for the creation of haploids and homozygous double-haploid lines, which will accelerate the breeding process for obtaining new varieties and hybrids of sugar beet. | Цель. Разработать метод прямого индуцированного андрогенеза в культуре in vitro сахарной свеклы. Методы. Биотехнологические, цитологические, селекционные, ста­тистические. Результаты. Разработаны специфические для сахарной свеклы составляющие метода прямого индуцированного андрогенеза в культуре in vitro – определена фаза развития микроспор, оптимальная для инициации андрогенеза, температурный режим предобработки эксплантов, условия культивирования пыльников. По результатам цитологического анализа микроспор и пыльцы сахарной свеклы определено, что одноядерная фаза вакуолизированной микроспоры является оптимальной для инокуляции пыльников на питательную среду; а пред­обработка эксплантов с использованием низкотемпературного стресса – 4–8 °С в течение 3–15 суток является необходимым фактором, инициирующим переход микроспор с гаметофитного на спорофитный путь развития. Разработан состав питательных сред для культивирования пыльников, инициации процессов прямого андрогенеза и образования эмбриоидов, которые отличались по содержанию макроэлементов, аминокислот, витаминов, регуляторов роста. За основу использовали модифицированную среду Мурасиге–Скуга – 0,5 дози макроэлементов с добавлением витаминов: В1 – 10,0 мг/л; В6 – 1,0 мг/л; РР – 1,0 мг/л; С – 1,0 мг/л и аминокислот: глютаминовой – 250,0–500,0 мг/л, аспарагиновой – 1,0–10,0 мг/л, аргинина – 2,0–10,0 мг/л, тирозина – 1,0–10,0 мг/л, гидроксипролина – 2,0–4,0 мг/л. Определены три наиболее эффективные питательные среды, которые отличались содержанием регуляторов роста: полистимулин А-6 – 1,0–3,0 мг/л по действующему веществу + 6-БАП – 0,3–0,8 мг/л; 2,4–Д – 1,0 – 2,5 мг/л + 6-БАП – 0,3–0,8 мг/л + АБК – 0,3–1,0 мг/л или 6-БАП – 0,1–0,6 мг/л. Культивирование пыльников сахарной свеклы на разработанных питательных средах позволило получить 0,15–1,32% андрогенных эмбриоидов различных типов и микроклоны андрогенного происхождения. Выводы. Разработан метод прямого индуцированного андрогенеза сахарной свеклы: определена оптимальная стадия развития микроспор для инокуляции пыльников, режим предобработки эксплантов, состав питательных сред для инициации прямого андрогенеза in vitro и получения различных типов андрогенных эм­брио­идов. Результаты проведенной работы имеют большое значение для создания гаплоидов и гомозиготны удвоенных линий, что будет способствовать ускорению селекционного процеса создания новых сортов и гибридов сахарной свеклы.

Цель. Разработать метод прямого индуцированного андрогенеза в культуре in vitro сахарной свеклы. Методы. Биотехнологические, цитологические, селекционные, ста­тистические. Результаты. Разработаны специфические для сахарной свеклы составляющие метода прямого индуцированного андрогенеза в культуре in vitro – определена фаза развития микроспор, оптимальная для инициации андрогенеза, температурный режим предобработки эксплантов, условия культивирования пыльников. По результатам цитологического анализа микроспор и пыльцы сахарной свеклы определено, что одноядерная фаза вакуолизированной микроспоры является оптимальной для инокуляции пыльников на питательную среду; а пред­обработка эксплантов с использованием низкотемпературного стресса – 4–8 °С в течение 3–15 суток является необходимым фактором, инициирующим переход микроспор с гаметофитного на спорофитный путь развития. Разработан состав питательных сред для культивирования пыльников, инициации процессов прямого андрогенеза и образования эмбриоидов, которые отличались по содержанию макроэлементов, аминокислот, витаминов, регуляторов роста. За основу использовали модифицированную среду Мурасиге–Скуга – 0,5 дози макроэлементов с добавлением витаминов: В1 – 10,0 мг/л; В6 – 1,0 мг/л; РР – 1,0 мг/л; С – 1,0 мг/л и аминокислот: глютаминовой – 250,0–500,0 мг/л, аспарагиновой – 1,0–10,0 мг/л, аргинина – 2,0–10,0 мг/л, тирозина – 1,0–10,0 мг/л, гидроксипролина – 2,0–4,0 мг/л. Определены три наиболее эффективные питательные среды, которые отличались содержанием регуляторов роста: полистимулин А-6 – 1,0–3,0 мг/л по действующему веществу + 6-БАП – 0,3–0,8 мг/л; 2,4–Д – 1,0 – 2,5 мг/л + 6-БАП – 0,3–0,8 мг/л + АБК – 0,3–1,0 мг/л или 6-БАП – 0,1–0,6 мг/л. Культивирование пыльников сахарной свеклы на разработанных питательных средах позволило получить 0,15–1,32% андрогенных эмбриоидов различных типов и микроклоны андрогенного происхождения. Выводы. Разработан метод прямого индуцированного андрогенеза сахарной свеклы: определена оптимальная стадия развития микроспор для инокуляции пыльников, режим предобработки эксплантов, состав питательных сред для инициации прямого андрогенеза in vitro и получения различных типов андрогенных эм­брио­идов. Результаты проведенной работы имеют большое значение для создания гаплоидов и гомозиготны удвоенных линий, что будет способствовать ускорению селекционного процеса создания новых сортов и гибридов сахарной свеклы.

Цель. Определить минеральный состав растений новых сортов Salvia verticillata L. ‘Мушкетер’ и Salvia patens Сav. ‘Маэстро’ селекции НБС имени Н. Н. Гришко НАН Украины для выяснения пригодности их использования в пищевой и фармацевтической отраслях промышленности Украины. Методы. Рентгено-флуоресцентный метод определения элементного состава растительного сырья. Результаты. Приведены результаты содержания минеральных элементов в надземной массе и корнях растений S. verticillata L. и S. patens Сav. в фазах отрастания, бутонизации и цветения, а также способность накапливать их в зависимости от содержания в почве. Установлено, что надземная часть растений исследуемых сортов содержит все 5 важнейших в жизни растений элементов – K, Fe, Cu, Zn и Mn. Достаточно высоко содержание мезоелементов Ca и S, в которых растения нуждаются в более значительных количествах, чем в микроэлементах. Количество токсического элемента Pb и потенциально токсичных Sr и Zr в растениях было незначительным. Установлено, что несмотря на высокую концентрацию Si в почве под растениями, в растения этот элемент попадает в незначительных количествах. Другие элементы наоборот накапливаются в надземной части (Mn, K, Sr). Были определены элементы в листьях S. verticillata, которые по содержанию располагаются в следующем порядке: K>Ca>Si>Mg>Fe>P>Na>Al>Zn>Mn>Cu, а в лис­тьях S. patens – K>Si>Ca>Mg>P>Fe>Na>Al>Zn>Mn>Sr>Cu. Содержание техногенных элементов цинка и свинца в исследуемых растениях находилось в пределах ПДК для растительного сырья и продуктов питания. Выводы. Впервые в условиях интродукции в Правобережной Лесостепи Украины для сортов видов S. verticillata и S. patens определено содержание макро- и микроэлементов, которые непосредственно связаны с биологически активными соединениями. Выяснены особенности их накопления при транспортировке из почвы в корни и надземную часть, а также зависимость их содержания от фазы развития растений. Микроэлементы Pb, Ni, Mo, Co, Cd, As и Hg обнаружены в незначительных количествах безвредных для организма человека. Полученные результаты могут быть использованы в хемотаксономии представителей рода Salvia, при оценке и сравнении качества свежего и сухого растительного сырья шалфея, при дальнейшем изучении фармакологических свойств этих растений для использования их в медицине и пищевой промышленности. Полученные данные имеют как научное, так и практическое значение для отбора хозяйственно-ценных видов, в селекции новых сортов и обогащении флоры Украины. | Purpose. The purpose of the study was to investigate mineral composition of new varieties of plants Salvia verticillata L. ‘Musketeer’ and S. patens Сav. ‘Maestro’ selected by Gryshko National Botanical Gardens of NAS of Ukraine in order to determine the suitability of their use in the food and pharmaceutical industries of Ukraine. Methods. X-ray fluorescence method was applied for determining the elemental composition of plant tissues. Results. Mineral elements content in the soil, grass and roots of plants S. verticillata L. and S. patens Сav., are given in the phases of regrowth, budding and flowering. Ability to accumulate elements in the soil, grass and roots was presented. It was established that the aboveground part of the plants contains all 5 of the most important elements in the plants – K, Fe, Cu, Zn and Mn. The rather high content of mesoelements Ca and S were determined. Plants need them in more significant amounts than trace elements. The toxic and potentially toxic elements Pb, Sr and Zr were determined in plants. It has been revealed that despite the high concentration of Si in the soil, this element gets into the plants in insignificant quantities. Other elements on the contrary were accumulated in grass (Mn, K, Sr). The dynamics of elements accumulation and distribution in the soil-roots-grass system (Fe, Pb, Na, P, Al, Mg, Cu) were demonstrated. In the leaves of S. verticillata elements were determined and arranged according to the gradient of accumulation in the following order: K>Ca>Si>Mg>Fe>P>Na>Al>Zn>Mn>Cu, and in S. pa­tens – K>Si>Ca>Mg>P>Fe>Na>Al>Zn>Mn>Sr>Cu. The content of technogenic elements of Zn and Pb in the plants was determined within the limits of the MPC requirements for plant raw materials and food. Conclusion. For the first time in the conditions of introduction in the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine, for the varieties of species S. verticillata and S. patens, the content of macro- and microelements was determined, which are directly related to biologically active compounds. The features of their cumulativeness du­ring transportation in the system soil-roots-leaves, as well as the dependence of their content on the phase of plant development, were clarified. Trace elements Pb, Ni, Mo, Co, Cd, As and Hg were found in insignificant amounts harmless to the human body. The obtained results can be used in the chemotaxonomy of the genus Salvia, in assessing and comparing the quality of fresh and dry sage plant raw materials, further studying the pharmacological properties of these plants and use of them in medicine and food industry. The obtained data have of both scientific and practical importance for the selection of economically valuable species, in the breeding of new varieties and enrichment of the flora of Ukraine. | Мета. Визначити мінеральний склад рослин новостворених сортів Salvia verticillataL. ‘Мушкетер’ та Salvia patens Сav. ‘Маестро’ селекції НБС імені М. М. Гришка НАН України для з’ясування придатності їх використання у харчовій та фармацевтичній галузях промисловості України. Методи. Рентгено-флуоресцентний метод визначення елементного складу рослинної сировини. Результати. Наведено результати вмісту мінеральних елементів у надземній частині рослин S. verticillata та S. patens у фазах відростання, бутонізації та квітування, а також залежно від їх здатності поглинати елементи з ґрунту і накопичувати у надземній частині та коренях. Встановлено, що надземна частина рослин досліджуваних сортів містить усі 5 найважливіших у житті рослин елементів – K, Fe, Cu, Zn та Mn. Достатньо високим є вміст мезоелементів Ca та S. Кількість визначених у рослинах елементів Pb, Sr і Zr незначна. Встановлено, що незважаючи на високу концентрацію Si у ґрунті на дослідних ділянках, у рослини цей елемент потрапляє у незначних кількостях. Елементи Mn, K, Sr накопичуються в надземній частині. Було визначено, що елементи за зростанням їх вмісту в надземній частині S. verticillata можна розташувати в такому порядку K>Ca>Si>Mg>Fe>P>Na>Al>Zn>Mn>Cu, а у надземній частині S. patens відповідно: K>Si>Ca>Mg>P>Fe>Na>Al>Zn>Mn>Sr>Cu. Вміст цинку та свинцю у досліджуваних рослинах знаходився у межах гранично допустимих концентрацій для рослинної сировини та продуктів харчування. Висновки. Вперше в умовах інтродукції у Правобережному Лісостепу України для сортів рослин S. verticillata (‘Мушкетер’) та S. patens (‘Маестро’) визначено вміст макро- та мікроелементів, які безпосередньо пов’язані з метаболізмом біологічно активних сполук. З’ясовано особливості їх розподілу при транспортуванні з ґрунту в корені та у надземну масу, а також залежність їх вмісту від фази розвитку рослин. Мікроелементи Pb, Ni, Mo, Co, Cd, As та Hg виявлені в незначних кількостях. Отримані результати будуть використані в хемотаксономії представників роду Salvia, для оцінювання та порівняння якості рослинної сировини, вивчення фармакологічних властивостей цих рослин і використання їх у медицині та харчовій промисловості. Отримані дані мають як наукове, так і практичне значення для добору господарсько-цінних видів, у селекції нових сортів та збагаченні флори України.

Мета. Визначити мінеральний склад рослин новостворених сортів Salvia verticillataL. ‘Мушкетер’ та Salvia patens Сav. ‘Маестро’ селекції НБС імені М. М. Гришка НАН України для з’ясування придатності їх використання у харчовій та фармацевтичній галузях промисловості України. Методи. Рентгено-флуоресцентний метод визначення елементного складу рослинної сировини. Результати. Наведено результати вмісту мінеральних елементів у надземній частині рослин S. verticillata та S. patens у фазах відростання, бутонізації та квітування, а також залежно від їх здатності поглинати елементи з ґрунту і накопичувати у надземній частині та коренях. Встановлено, що надземна частина рослин досліджуваних сортів містить усі 5 найважливіших у житті рослин елементів – K, Fe, Cu, Zn та Mn. Достатньо високим є вміст мезоелементів Ca та S. Кількість визначених у рослинах елементів Pb, Sr і Zr незначна. Встановлено, що незважаючи на високу концентрацію Si у ґрунті на дослідних ділянках, у рослини цей елемент потрапляє у незначних кількостях. Елементи Mn, K, Sr накопичуються в надземній частині. Було визначено, що елементи за зростанням їх вмісту в надземній частині S. verticillata можна розташувати в такому порядку K>Ca>Si>Mg>Fe>P>Na>Al>Zn>Mn>Cu, а у надземній частині S. patens відповідно: K>Si>Ca>Mg>P>Fe>Na>Al>Zn>Mn>Sr>Cu. Вміст цинку та свинцю у досліджуваних рослинах знаходився у межах гранично допустимих концентрацій для рослинної сировини та продуктів харчування. Висновки. Вперше в умовах інтродукції у Правобережному Лісостепу України для сортів рослин S. verticillata (‘Мушкетер’) та S. patens (‘Маестро’) визначено вміст макро- та мікроелементів, які безпосередньо пов’язані з метаболізмом біологічно активних сполук. З’ясовано особливості їх розподілу при транспортуванні з ґрунту в корені та у надземну масу, а також залежність їх вмісту від фази розвитку рослин. Мікроелементи Pb, Ni, Mo, Co, Cd, As та Hg виявлені в незначних кількостях. Отримані результати будуть використані в хемотаксономії представників роду Salvia, для оцінювання та порівняння якості рослинної сировини, вивчення фармакологічних властивостей цих рослин і використання їх у медицині та харчовій промисловості. Отримані дані мають як наукове, так і практичне значення для добору господарсько-цінних видів, у селекції нових сортів та збагаченні флори України.

Цель. Определение оптимальных комбинаций норм удобрений, густоты стояния растений для восьми исследуемых гибридов в направлении формирования хозяйственно-ценной части урожая путем расчет индекса урожайности.Методы. В течении 2015–2017 годов на черноземах типичных был проведён многофакторный полевой опыт (с. Зикрачи Кагарлицкого района Киевской области, Правобережная Лесостепь): фактор А – ‘Днепровский 257 СВ’, ‘Сигма’, ‘Ragt Александра’, ‘Гарант’, ‘Кубус’, ‘Москито’, ‘Сенсор’, ‘КВС 381’; фактор В – норма высева: 60, 90 тысяч растений/га; фактор С: норма удобрений: N60Р45K45; N90P60K60; N120P105K105; N150P135K135. Кукурузу сеяли в период с 30 апреля по 4 мая. Учет урожая проводили поделяночно с использованием комбайна. Перед уборкой отбирали контрольные образцы растений – по 10 штук с двух несмежных рядов в двух точках учетной делянки, в двух повторениях. Отобранные растения анализировали по структуре, определяли побочную продукцию и зерно. По результатам полученных данных расчитывали индекс урожайности для каждого варианта.Результаты. Установлена существенная вариация индекса урожайности (ИУ) в зависимости от погодных условий года. 2015 год был неблагоприятным в отношении обеспечения влагой и высоких температур, что обусловило нарушение процессов цветения, оплодотворения и формирования зерновок. На отдельных растениях не сформировались генеративные органы или отмечалась значительная череззерница. В связи с чем, при низкой урожайности и непропорционально высокой биомассе, ИУ в 2015 был самым низким в сравнении с другими годами – 0,36–0,43. В благоприятном 2016 году сформировался высокий урожай зерна и биомассы – ИУ и его вариация были самыми высокими в сравнении с другими годами для всех комбинаций вариантов и гибридов – 0,40–0,52. 2017 год также характеризовался как неблагоприятный по условиям обеспечения влагой – урожайность зерна и вегетативной массы были очень низкими, но пропорциональными – индекс урожайности составил 0,39–0,44.Выводы. Индекс урожайности существенно меняется при выращивании гибридов кукурузы с разной густотой стояния, нормах удобрений и погодных условиях – 0,36–0,52. При благоприятных погодных условиях вариация индекса возрастает. Общая масса растений и выход зерна даже для определенного гибрида существенно зависит от удобрений и густоты стояния растений во влажные годы, а в сухие года вариация низкая. Гибриды ‘Сенсор’, ‘Москито’, ‘КВС 381’ имеют достаточно высокий и стабильный индекс. Индекс урожайности ниже для всех гибридов и норм удобрений при густоте стояния растений 90 тыс. растений/га, в сравнении с 60 тыс. растений/га, за исключением гибридов ‘Сенсор’, ‘Москито’. Индекс урожайности, при внесении высоких доз удобрений, был ниже во все годы и для всех гибридов, за отдельными исключениями. | Мета. Встановити оптимальні комбінації норм добрив, густоти стояння рослин для восьми досліджуваних гібридів за формування господарсько-цінної частини урожаю шляхом розрахунку індексу урожайності (ІУ).Методи. Впродовж 2015–2017 рр. на чорноземах типових закладався і був проведений багатофакторний польовий дослід (с. Зікрачі Кагарлицького району Київської області, Правобережний Лісостеп): фактор А – гібрид: ‘Дніпровський 257 СВ’, ‘Сігма’, ‘Ragt Александра’, ‘Гарант’, ‘Кубус’, ‘Москіто’, ‘Сенсор’, ‘КВС 381’; фактор В – густота стояння рослин: 60 і 90 тис. шт. на гектар; фактор С – норма добрив: N60Р45K45; N90P60K60; N120P105K105; N150P135K135. Кукурудзу висівали в період 30 квітня – 4 травня. Облік врожаю проводили поділяночно з використанням комбайну. Попередньо відбирали контрольні зразки рослин – по 10 штук з двох несуміжних рядків у різних місцях облікової ділянки, з двох повторень. Відібрані рослини аналізували щодо їх структури, визначали масу побічної продукції та зерна. За результатами отриманих даних розраховували індекс урожайності для кожного варіанту.Результати. Встановлено суттєве варіювання індексу урожайності залежно від погодних умов року. 2015 рік був несприятливим за забезпеченням вологою і високими температурами, що обумовило порушення процесу цвітіння, запліднення та формування зернівок. На окремих рослинах не сформувалися генеративні органи або відмічалася значна череззерниця. Через що, за низької врожайності та непропорційно високій біомасі, ІУ в 2015 був найнижчим порівняно з іншими роками – 0,36–0,43. У сприятливому 2016 році формувався високий урожай зерна і біомаси – ІУ та його варіація були найбільшими порівняно з іншими роками для всіх комбінацій варіантів і гібридів – 0,40–0,52. 2017 рік також характеризувався в цілому як несприятливий за умовами зволоження – урожайність зерна і вегетативної маси були досить низькими, проте пропорційними – індекс урожайності склав 0,39–0,44.Висновки. Індекс урожайності суттєво різниться за вирощування гібридів кукурудзи з різною густотою стояння, змінних нормах добрив та погодних умов – 0,36–0,52. За сприятливих погодних умов індекс має значний діапазон варіації. Загальна маса рослин та вихід зерна навіть для певного гібриду суттєво варіює залежно від удобрення та норми висіву у вологі роки, а в посушливі роки варіація незначна. Гібриди ‘Сенсор’, ‘Москіто’, ‘КВС 381’ мають достатньо високий та стабільний індекс за роками. Індекс урожайності є нижчим для всіх гібридів та норм мінеральних добрив за густоти стояння 90 тис. рослин/га, порівняно з 60 тис. рослин/га, за виключенням гібридів ‘Сенсор’, ‘Москіто’. Індекс урожайності, за внесення високих доз добрив, був нижчим в усі роки і для всіх гібридів, за окремими виключеннями. | Purpose. To determine optimal combination of ferti­lizing doses, plant density for eight studied hybrids with forming economically valuable part of yield by harvest index calculating.Methods. During 2015–2017, multifactor field experiment was laid and carried out on typical chernozems (Zikrachi village, Kagarlyk district, Kyiv region, Right Bank Forest-Steppe): factor A – hybrid ‘Dniprovskyi 257 CB’, ‘Sigma’, ‘Ragt Alexandra’, ‘Garant’, ‘Kubus’, ‘Moskito’, ‘Sensor’, ‘KВС 381’; factor B – seeding rate 60 and 90 thousands of viable seeds per hectare; factor C – fertilizing doses: N60P45K45; N90P60K60; N120P105K105; N150P135K135. Corn was sown in the period from April 30 till May 4. Accounting of yield was carried out by plots with using a combine. Pre-selected control samples of plants – 10 pieces from two non-adjacent lines in different places of registration area, from two repetitions. Selected plants were analyzed by their structure, determined the mass of by-products and grain. Harvest index was calculated for each option by results of data.Results. A significant variation in the harvest index (HI) depending on weather conditions of the year has been revealed. 2015 was unfavorable for provision of moisture and high temperatures, which led to violation of flowering, fertilization and grain formation. Generative organs were not formed on some plants or significant partial grain forming was observed. That’s why, in terms of low yields and a disproportionately high biomass, HI in 2015 was the lowest compared with other years – 0.36–0.43. In the favorable year 2016, high yield of grain and biomass was formed – HI and its variation was highest compared to other years for all combinations of variants and hybrids – 0.40–0.52. 2017 was also generally characterized as unfavorable in terms of moisture conditions – yield of grain and vegetative mass were rather low, but proportional – harvest index was 0.39–0.44.Conclusions. Harvest index varies significantly in growing of corn hybrids with different standing density, varying doses of fertilizers and weather conditions – 0.36–0.52. Under favourable weather conditions, the index has a significant range of variation. Total mass of plants and yield of grain, even for a certain hybrid, varies significantly depending on fertilizing doses and seeding rate in wet years, and in dry years variation is insignificant. Hybrids ‘Sensor’, ‘Mosquito’, ‘КВС 381’ has a fairly high and stable index over the years. Harvest index is lower for all hybrids and doses of mineral fertilizers with standing density 90 thousands plants/ha compared to 60 thousands plants/ha, excluding hybrids ‘Sensor’, ‘Mosquito’. Harvest index for introduction of high doses of fertilizers, was lower in all years and for all hybrids, with some exceptions.

Мета. Встановити оптимальні комбінації норм добрив, густоти стояння рослин для восьми досліджуваних гібридів за формування господарсько-цінної частини урожаю шляхом розрахунку індексу урожайності (ІУ). Методи. Впродовж 2015–2017 рр. на чорноземах типових закладався і був проведений багатофакторний польовий дослід (с. Зікрачі Кагарлицького району Київської області, Правобережний Лісостеп): фактор А – гібрид: ‘Дніпровський 257 СВ’, ‘Сігма’, ‘Ragt Александра’, ‘Гарант’, ‘Кубус’, ‘Москіто’, ‘Сенсор’, ‘КВС 381’; фактор В – густота стояння рослин: 60 і 90 тис. шт. на гектар; фактор С – норма добрив: N60Р45K45; N90P60K60; N120P105K105; N150P135K135. Кукурудзу висівали в період 30 квітня – 4 травня. Облік врожаю проводили поділяночно з використанням комбайну. Попередньо відбирали контрольні зразки рослин – по 10 штук з двох несуміжних рядків у різних місцях облікової ділянки, з двох повторень. Відібрані рослини аналізували щодо їх структури, визначали масу побічної продукції та зерна. За результатами отриманих даних розраховували індекс урожайності для кожного варіанту. Результати. Встановлено суттєве варіювання індексу урожайності залежно від погодних умов року. 2015 рік був несприятливим за забезпеченням вологою і високими температурами, що обумовило порушення процесу цвітіння, запліднення та формування зернівок. На окремих рослинах не сформувалися генеративні органи або відмічалася значна череззерниця. Через що, за низької врожайності та непропорційно високій біомасі, ІУ в 2015 був найнижчим порівняно з іншими роками – 0,36–0,43. У сприятливому 2016 році формувався високий урожай зерна і біомаси – ІУ та його варіація були найбільшими порівняно з іншими роками для всіх комбінацій варіантів і гібридів – 0,40–0,52. 2017 рік також характеризувався в цілому як несприятливий за умовами зволоження – урожайність зерна і вегетативної маси були досить низькими, проте пропорційними – індекс урожайності склав 0,39–0,44. Висновки. Індекс урожайності суттєво різниться за вирощування гібридів кукурудзи з різною густотою стояння, змінних нормах добрив та погодних умов – 0,36–0,52. За сприятливих погодних умов індекс має значний діапазон варіації. Загальна маса рослин та вихід зерна навіть для певного гібриду суттєво варіює залежно від удобрення та норми висіву у вологі роки, а в посушливі роки варіація незначна. Гібриди ‘Сенсор’, ‘Москіто’, ‘КВС 381’ мають достатньо високий та стабільний індекс за роками. Індекс урожайності є нижчим для всіх гібридів та норм мінеральних добрив за густоти стояння 90 тис. рослин/га, порівняно з 60 тис. рослин/га, за виключенням гібридів ‘Сенсор’, ‘Москіто’. Індекс урожайності, за внесення високих доз добрив, був нижчим в усі роки і для всіх гібридів, за окремими виключеннями.

Мета. Оцінити кореляційні зв’язки між SSR-маркерами та морфологічними ознаками за генетичними дистанціями на основі поліморфізму сортів картоплі. Методи. ПЛР-аналіз, кластерний та кореляційно-регресійний аналізи. Результати. Наведено результати аналізу поліморфізму сортів картоплі за молекулярно-генетичними та морфологічними маркерними ознаками. Поліморфізм сортів оцінювали за чотирма мікросателітними маркерами: STM0019, STM3009, STM3012, STM5136 та за 42 морфологічними маркерними ознаками. За результатами ПЛР-аналізу визначено, що частота ідентифікованих алелів становила від 0,021 до 0,33, індекс полімофності в середньому за досліджуваними маркерами – 0,76. За допомогою кластерного аналізу визначено генетичні дистанції між сортами за SSR- та морфологічними маркерами, виявлено подібні та сорти, які різнилися між собою. Відповідно до отриманого розподілу оцінено кореляційні зв’язки між генетичними дистанціями за Mantel test, а саме визначено регресію, в якій змінними є матриці подібності, що підсумовують попарні подібні значення між місцями вибірки. Унаслідок оцінювання генетичних дистанцій між дослідженими генотипами картоплі встановлено, що найподібнішими за маркерами STM0019, STM3009, STM3012, STM5136 виявилися сорти ‘Скарбниця’ та ‘Явір’, відстань між якими становила 2,45, тоді як найбільшу відстань – 3,74 виявлено між сортами ‘Левада’ та ‘Довіра’, ‘Фантазія’ та ‘Довіра’. За маркерними морфологічними ознаками найменше значення генетичних дистанцій – 8,9 спостерігалося для сортів ‘Слов’янка’ та ‘Поліське джерело’, найвіддаленішими виявилися ‘Околиця’ та ‘Довіра’, значення для яких становить 18,2. Встановлено, що сорт картоплі ‘Довіра’ зі значенням показників генетичних дистанцій 18,2 та 3,74 за морфологічними та SSR-маркерами відповідно виявився найвіддаленішим від інших досліджених генотипів. У результаті проведеного аналізу генетичних дистанцій за SSR-маркерами та морфологічними ознаками кореляційних зв’язків за Mantel test не виявлено. Висновки. Застосування комплексу досліджень, які містять опис морфологічних ознак і мікросателітних маркерів є перспективним для ідентифікації сортів картоплі, створення колекцій загальновідомих сортів та визначення їх відмінностей.

Мета. Оцінити кореляційні зв’язки між SSR-маркерами та морфологічними ознаками за генетичними дистанціями на основі поліморфізму сортів картоплі. Методи. ПЛР-аналіз, кластерний та кореляційно-регресійний аналізи. Результати. Наведено результати аналізу поліморфізму сортів картоплі за молекулярно-генетичними та морфологічними маркерними ознаками. Поліморфізм сортів оцінювали за чотирма мікросателітними маркерами: STM0019, STM3009, STM3012, STM5136 та за 42 морфологічними маркерними ознаками. За результатами ПЛР-аналізу визначено, що частота ідентифікованих алелів становила від 0,021 до 0,33, індекс полімофності в середньому за досліджуваними маркерами – 0,76. За допомогою кластерного аналізу визначено генетичні дистанції між сортами за SSR- та морфологічними маркерами, виявлено подібні та сорти, які різнилися між собою. Відповідно до отриманого розподілу оцінено кореляційні зв’язки між генетичними дистанціями за Mantel test, а саме визначено регресію, в якій змінними є матриці подібності, що підсумовують попарні подібні значення між місцями вибірки. Унаслідок оцінювання генетичних дистанцій між дослідженими генотипами картоплі встановлено, що найподібнішими за маркерами STM0019, STM3009, STM3012, STM5136 виявилися сорти ‘Скарбниця’ та ‘Явір’, відстань між якими становила 2,45, тоді як найбільшу відстань – 3,74 виявлено між сортами ‘Левада’ та ‘Довіра’, ‘Фантазія’ та ‘Довіра’. За маркерними морфологічними ознаками найменше значення генетичних дистанцій – 8,9 спостерігалося для сортів ‘Слов’янка’ та ‘Поліське джерело’, найвіддаленішими виявилися ‘Околиця’ та ‘Довіра’, значення для яких становить 18,2. Встановлено, що сорт картоплі ‘Довіра’ зі значенням показників генетичних дистанцій 18,2 та 3,74 за морфологічними та SSR-маркерами відповідно виявився найвіддаленішим від інших досліджених генотипів. У результаті проведеного аналізу генетичних дистанцій за SSR-маркерами та морфологічними ознаками кореляційних зв’язків за Mantel test не виявлено.Висновки. Застосування комплексу досліджень, які містять опис морфологічних ознак і мікросателітних маркерів є перспективним для ідентифікації сортів картоплі, створення колекцій загальновідомих сортів та визначення їх відмінностей. | Цель. Оценить корреляционные связи между SSR-маркерами и морфологическими признаками по генетическим дистанциям на основе полиморфизма сортов картофеля. Методы. ПЦР анализ, кластерный и корреляционно-регрессионный анализы. Результаты. Приведены результаты анализа полиморфизма сортов картофеля по молекулярно-генетическим и морфологическим маркерным признакам. Полиморфизм сортов картофеля оценивали по четырем микросателлитным маркерам: STM0019, STM3009, STM3012, STM5136 и 42 морфологическим маркерными признакам. По результатам ПЦР-анализа определено, что частота идентифицированных аллелей составляла от 0,021 до 0,33, индекс полимофности локуса в среднем по исследованным маркерам – 0,76. С помощью кластерного анализа определены генетические дистанции между сортами по SSR- и морфологическим маркерам, отмечены сходные и различные сорта. В соответствии с полученным распределением проведена оценка корреляционных связей между генетическими дистанциями по Mantel test, а именно определена регрессия, в которой переменными выступают матрицы сходства, которые суммируют попарные сходные значения между местами выборки. В результате оценки генетических дистанций между исследованными генотипами картофеля установлено, что наиболее сходными по маркерам STM0019, STM3009, STM3012, STM5136 оказались сорта ‘Скарбныця’ и ‘Явир’, расстояние между которыми составляло 2,45, тогда как наибольшее расстояние – 3,74 отмечено между сортами ‘Левада’ и ‘Довира’, ‘Фантазия’ и ‘Довира’. По маркерным морфологическим признакам наименьшее значение генетических дистанций – 8,9 наб­людалось для сортов ‘Славянка’ и ‘Полиське джерело’, отдаленными оказались ‘Околыця’ и ‘Довира’, значение для которых составляет 18,2. Установлено, что сорт картофеля ‘Довира’ со значением показателей генетических дистанций 18,2 и 3,74 по морфологическим и SSR-маркерами соответственно оказался самым удаленным от других исследованных генотипов. В результате проведенного анализа генетических дистанций по SSR-маркерам и морфологичес­ким признакам корреляционных связей по Mantel test не обнаружено. Выводы. Применение комплекса исследований, включающих описание морфологических признаков и микросателлитных маркеров является перспективным для идентификации сортов картофеля, создание коллекций общеизвестных сортов и определения их различий. | Purpose. To estimate a correlation between SSR-markers and morphological features by genetic distances on the basis of polymorphism of potato varieties.Methods. PCR analysis, cluster and correlation-regression analysis.Results. The results of analysis of potatoes varieties polymorphism based on molecular genetic and morphological marker features are presented. Varieties polymorphism was assessed on four microsatellite markers: STM0019, STM3009, STM3012, STM5136 and 42 morphological markers. According to the results of PCR analysis, it was determined that the frequency of identified alleles ranged from 0.021 to 0.33, the index of polymorphism on the average for studied markers was 0.76. Using cluster analysis, the genetic distances between varieties based on SSR and morphological markers were determined, and similar varieties and varieties that differ among themselves were identified. According to the obtained distribution, the correlation between the genetic distances by Mantel test are estimated, namely, a regression, in which the variables are similarity matrices, summing the pairwise similar values between the sampling points was defined. As a result of the estimation of genetic distances between the investigated genotypes of potatoes, it was revealed that the varieties ‘Skarbnytsia’ and ‘Yavir’ were the most similar by markers STM0019, STM3009, STM3012, STM5136. The distance between these varieties was 2.45, while the greatest distance – 3.74 was found among the varieties ‘Levada’ and ‘Dovira’, ‘Fantaziia’ and ‘Dovira’. According to marker morphological signs, the least value of genetic distances was 8.9 for varieties ‘Slovianka’ and ‘Poliske Dzherelo’, the most distant ones were ‘Okolytsia’ and ‘Dovira’, with values of 18.2. It was revealed that the potato variety ‘Dovira’ with the value of genetic distances of 18.2 and 3.74 for morphological and SSR markers respectively was the most distant from other investigated genotypes. The correlations were not found by Mantel test as a result of the analysis of genetic distances based on SSR-markers and morphological signs.Conclusions. The use of a complex of studies containing a description of morphological features and microsatellite markers is promising for identifying potato varieties, creating collections of well-known varieties and determining their differences.

Мета. Визначити кращі партенокарпічні гібриди корнішонного типу за рівнем прояву господарсько-цінних ознак в умовах захищеного грунту весняно-літньої культурозміни. Методи. Протягом 2015–2017 рр. в умовах захищеного ґрунту плівкових теплиць проведено комплексне оцінювання 18 генотипів огірка селекції Інституту овочівництва та баштанництва НААН України, отриманих шляхом штучної гібридизації селекційного матеріалу в попередні роки. Стандартом слугував вітчизняний гібрид ‘Надія F1’. Результати. За результатами оцінювання за комплексом господарсько-цінних ознак серед перспективних генотипів було відібрано сім гібридів F1. Виділені зразки партенокарпічного типу (58,7–79,5%), скоростиглі (від масових сходів до початку плодоношення – 51–53 доби) з жіночим типом цвітіння (80–100%) та букетним розташуванням жіночих квіток (по 3–5). Період плодоношення – 40–45 діб. Загальна врожайність цих гібридів становить від 16,2 до 21,2 кг/м2 (перевищення стандарту на 5–37%) з товарністю плодів 82–90%. Середня маса товарного плоду – 91–100 г (стандарт – 88 г). Гібриди F1 стійкі проти кореневих гнилей та відносно стійкі проти несправжньої борошнистої роси. Дегустаційна оцінка свіжих плодів – 4,6–4,9 бала, консервованих – 4,4–4,5 бала. За даними дослідження рівня гетерозису генотипів за ознакою ‘партенокарпія’ чотири гібриди виявили позитивне наддомінування. За ознакою ‘врожайність’ три гібриди мали позитивне наддомінування з ефектом гетерозису 126–142%. За ознакою ‘скоростиглість’ п’ять гібридів виявили негативне домінування та наддомінування. Позитивне домінування та наддомінування з ефектом гетерозису 101–113% отримано в п’яти гібридів за ознакою ‘товарність’. Висновки. У результаті селекційної роботи створено нові конкурентноздатні партенокарпічні генотипи огірка корнішонного типу для вирощування в захищеному грунті плівкових теплиць весняно-літньої культурозміни. Нові гібриди огірка ще пройдуть перевірку в попередньому та конкурсному сортовипробуванні, за результатами яких кращі з них будуть передані на кваліфікаційну експертизу.

Цель. Определить лучшие партенокарпические гибриды корнишонного типа по уровню проявления хозяйственно-ценных признаков в условиях защищенного грунта весенне-летней культуросмены. Методы. В течение 2015–2017 гг. в условиях защищенного грунта пленочных теплиц проведено комплексное оценивание 18 генотипов огурца селекции Института овощеводства и бахчеводства НААН Украины, полученных путем искусственной гибридизации селекционного материала в предыдущие годы. В качестве стандарта использовали отечественный гибрид ‘Надежда F1’. Результаты. По результатам оценивания по комплексу хозяйственно-ценных признаков среди перспективных генотипов было отобрано семь гибридов F1. Выделенные образцы партенокарпического типа (58,7–79,5%), скороспелые (от массовых всходов до начала плодоношения – 51–53 суток) с женским типом цветения (80–100%) и букетным расположением женских цветков (по 3–5). Период плодоношения – 40–45 суток. Общая урожайность этих гибридов составляет от 16,2 до 21,2 кг/м2 (превышение стандарта на 5–37%) с товарностью плодов 82–90%. Средняя масса товарного плода – 91–100 г (стандарт – 88 г). Гибриды F1 устойчивые к корневым гнилям и относительно устойчивые к ложной мучнистой росе. Дегустационная оценка свежих плодов – 4,6–4,9 балла, консервированных – 4,4–4,5 балла. По данным исследования уровня гетерозиса генотипов по признаку ‘партенокарпия’ четыре гибрида проявили положительное сверхдоминирование. Три гибрида имели положительное сверхдоминирование с эффектом гетерозиса 126–142% по признаку ‘урожайность’. По признаку ‘скороспелость’ пять гибридов проявили отрицательное доминирование и сверхдоминирование. Положительное доминирование и сверхдоминирование с эффектом гетерозиса 101–113% получено у пяти гибридов по признаку ‘товарность’. Выводы. В результате селекционной работы созданы новые конкурентоспособные партенокарпические генотипы огурца корнишонного типа для выращивания в защищенном грунте пленочных теплиц весенне-летней культуросмены. Новые гибриды огурца пройдут проверку в предварительном и конкурсном сортоиспытании, по результатам которых лучшие из них будут переданы на квалификационную экспертизу. | Purpose. To determine the best parthenocarpic cucumber hybrids of gherkin-type by the level of economic value in the conditions of protected ground during the spring-summer period. Methods. During the years 2015–2017, in the conditions of greenhouse (protected ground) a comprehensive evaluation of 18 genotypes of cucumbers selected at the Institute of Vegetable and Melon of the National Academy of Sciences of Ukraine was implemented. Plant materials were obtained as a result of artificial hybridization of breeding cucumbers during the previous years. Characteristics of domestic hybrid ‘Nadiia F1’ served as a standard (refe­rence) set of economic indicators. Results. According to the results of the evaluation seven F1 hybrids were selected as a group of valuable economic characteristics among the promising genotypes. The samples of parthenocarpic type (58.7–79.5%), of early maturing (from mass germination to the beginning of the fruiting – 51–53 days) with the female type of flowering (80–100%) and the bouquet arrangement of female flowers (by 3–5) were distinguished. The period of fruiting is about 40–45 days. The total yield of these hyb­rids ranges from 16.2 to 21.2 kg/m2 (5–37% more compared to standard figures), with the product marketability 82–90%. The average weight of the commercial unit was 91–100 g (standard – 88 g). F1 hybrids are resistant to root rot and relatively resistant to mildew. Tasting score of fresh fruits – 4.6–4.9 points, canned – 4.4–4.5 points. According to the study of heterosis level of genotypes on the basis of ‘parthenocarpia’ index, four hybrids have shown a positive over-domination. On the basis of ‘yield’ index, three hybrids had a positive super-domination with the effect of hete­rosis 126–142%. Five hybrids have shown negative dominance and negative over-domination that determines their early maturity. Positive domination and over-domination with the effect of heterosis 101–113% were peculiar to five hybrids according to ‘merchantability’ index. Conclusions. As a result of selection the new competitive parthenocarpic genotypes of gherkin-type cucumber were created for greenhouse (protected ground) growing during the spring-summer period. New cucumber hybrids will be tested in the previous and competitive variety tests and the best samples will be sent to qualification examination. | Мета. Визначити кращі партенокарпічні гібриди корнішонного типу за рівнем прояву господарсько-цінних ознак в умовах захищеного грунту весняно-літньої культурозміни. Методи. Протягом 2015–2017 рр. в умовах захищеного ґрунту плівкових теплиць проведено комплексне оцінювання 18 генотипів огірка селекції Інституту овочівництва та баштанництва НААН України, отриманих шляхом штучної гібридизації селекційного матеріалу в попередні роки. Стандартом слугував вітчизняний гібрид ‘Надія F1’. Результати. За результатами оцінювання за комплексом господарсько-цінних ознак серед перспективних генотипів було відібрано сім гібридів F1. Виділені зразки партенокарпічного типу (58,7–79,5%), скоростиглі (від масових сходів до початку плодоношення – 51–53 доби) з жіночим типом цвітіння (80–100%) та букетним розташуванням жіночих квіток (по 3–5). Період плодоношення – 40–45 діб. Загальна врожайність цих гібридів становить від 16,2 до 21,2 кг/м2 (перевищення стандарту на 5–37%) з товарністю плодів 82–90%. Середня маса товарного плоду – 91–100 г (стандарт – 88 г). Гібриди F1 стійкі проти кореневих гнилей та відносно стійкі проти несправжньої борошнистої роси. Дегустаційна оцінка свіжих плодів – 4,6–4,9 бала, консервованих – 4,4–4,5 бала. За даними дослідження рівня гетерозису генотипів за ознакою ‘партенокарпія’ чотири гібриди виявили позитивне наддомінування. За ознакою ‘врожайність’ три гібриди мали позитивне наддомінування з ефектом гетерозису 126–142%. За ознакою ‘скоростиглість’ п’ять гібридів виявили негативне домінування та наддомінування. Позитивне домінування та наддомінування з ефектом гетерозису 101–113% отримано в п’яти гібридів за ознакою ‘товарність’. Висновки. У результаті селекційної роботи створено нові конкурентноздатні партенокарпічні генотипи огірка корнішонного типу для вирощування в захищеному грунті плівкових теплиць весняно-літньої культурозміни. Нові гібриди огірка ще пройдуть перевірку в попередньому та конкурсному сортовипробуванні, за результатами яких кращі з них будуть передані на кваліфікаційну експертизу.

Мета. Вивчити адаптивні ознаки сортів і селекційного матеріалу пшениці озимої селекції Інституту зрошуваного землеробства НААН. Методи. Польові, лабораторні – визначення водоутримувальної здатності листя у важливі фенологічні фази; структурний аналіз; оцінювання посухостійкості: методика ґрунтується на здатності насіння сортів проростати у розчинах цукру з високим осмотичним тиском; аналізи якості; статистичний аналіз. Результати. Сучасні сорти пшениці озимої, маючи високий показник потенційної врожайності, у виробничих умовах реалізують його на 45–50%, оскільки їх рівень адаптивності ще недостатній для забезпечення гарантовано стабільних урожаїв. Тому створення сортів з високим адаптивним потенціалом, а також пошук шляхів оцінювання селекційного матеріалу за цим показником, залишається важливим завданням сучасної практичної селекції. Серед вивчених в умовах без зрошення сортів пшениці озимої селекції Інституту зрошуваного землеробства НААН України, адаптивних за ознаками висоти рослин і врожайності, існує генетично обумовлена відмінність між посухостійкими зразками, що дає змогу виділяти кращі з них. Це сортозразки висотою 80–90 см з урожайним потенціалом 10,5 т/га і показниками якості зерна: уміст білка – 14%, седиментація – 55–75 мл, склоподібність – 95%, кількість клейковини – 32%, якість клейковини – І–ІІ група. Висновки. В основу новоствореного селекційного матеріалу і сортів покладено результати досліджень щодо посухо- та жаростійкості рослин пшениці озимої, проведені в найважливіші періоди їх онтогенезу на двох фонах (зрошення – за надійного вологозабезпечення та без нього – за нестачі вологи) в умовах змін клімату степової зони. Сорти Інституту зрошуваного землеробства НААН з комплексною адаптивною здатністю пройшли державне сортовипробування і придатні для впровадження у виробництві господарств Півдня України.

Purpose. To study the adaptive signs of varieties and breeding material of winter wheat developed at the Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Sciences of Ukraine. Methods. Field, laboratory (determination of the water-holding capacity of leaves at major phenological stages), structural analysis, drought tolerance estimation (the method is based on the seed ability to germinate in sugar solution with high osmotic pressure), qua­lity analysis, and statistical analysis. Results. Having a high-yiel­­ding potential, modern varieties of winter wheat realize only 45–50% of their yield potential as their adaptability is still insufficient to ensure guaranteed stable yield. Therefore, to create highly adaptive varieties and to search me­thods of evaluating breeding material in terms of adaptability remains a challenge for modern practical breeding. Among the studied in rainfed conditions winter wheat varieties of the Institute of Irrigated Agriculture which are adaptable in terms of plant height and yield, there is a genetically determined difference between drought-resistant genotypes, which makes it possible to select the best of them. These genotypes are 80–90 cm tall, they ensure a yield potential of 10.5 t/ha and the following quality indicators of grain: protein content 14%, sedimentation 55–75 ml, kernel hardness 95%, gluten content 32%, gluten quality I–II group Conclusions. The research on the drought and heat resistance of winter wheat carried out in the most important ontogenetic periods against two backgrounds – irrigated and rainfed – in conditions of climate change of the steppe zone served a basis for new breeding material and varie­ties. The Institute of Irrigated Agriculture’s varieties that have complex adaptive capacity have passed state variety examination and recognized as suitable for introduction in the farms in the South of Ukraine. | Мета. Вивчити адаптивні ознаки сортів і селекційного матеріалу пшениці озимої селекції Інституту зрошуваного землеробства НААН. Методи. Польові, лабораторні – визначення водоутримувальної здатності листя у важливі фенологічні фази; структурний аналіз; оцінювання посухостійкості: методика ґрунтується на здатності насіння сортів проростати у розчинах цукру з високим осмотичним тиском; аналізи якості; статистичний аналіз. Результати. Сучасні сорти пшениці озимої, маючи високий показник потенційної врожайності, у виробничих умовах реалізують його на 45–50%, оскільки їх рівень адаптивності ще недостатній для забезпечення гарантовано стабільних урожаїв. Тому створення сортів з високим адаптивним потенціалом, а також пошук шляхів оцінювання селекційного матеріалу за цим показником, залишається важливим завданням сучасної практичної селекції. Серед вивчених в умовах без зрошення сортів пшениці озимої селекції Інституту зрошуваного землеробства НААН України, адаптивних за ознаками висоти рослин і врожайності, існує генетично обумовлена відмінність між посухостійкими зразками, що дає змогу виділяти кращі з них. Це сортозразки висотою 80–90 см з урожайним потенціалом 10,5 т/га і показниками якості зерна: уміст білка – 14%, седиментація – 55–75 мл, склоподібність – 95%, кількість клейковини – 32%, якість клейковини – І–ІІ група. Висновки. В основу новоствореного селекційного матеріалу і сортів покладено результати досліджень щодо посухо- та жаростійкості рослин пшениці озимої, проведені в найважливіші періоди їх онтогенезу на двох фонах (зрошення – за надійного вологозабезпечення та без нього – за нестачі вологи) в умовах змін клімату степової зони. Сорти Інституту зрошуваного землеробства НААН з комплексною адаптивною здатністю пройшли державне сортовипробування і придатні для впровадження у виробництві господарств Півдня України. | Цель. Изучить адаптивные признаки сортов и селекционного материала озимой пшеницы селекции Института орошаемого земледелия НААН Украины. Методы. Полевые, лабораторные – определение водоудерживающей способности листьев в важные фенологические фазы; структурный анализ; оценивание засухоустойчивости: методика основана способности семян сортов прорастать в растворах сахара с высоким осмотическим давлением; анализы качества; статистический анализ. Результаты. Современные сорта пшеницы озимой, имея высокий показатель потенциальной урожайности, в производственных условиях реализуют его на 45–50%, пос­кольку их уровень адаптивности еще недостаточен для обеспечения гарантированно стабильных урожаев. Поэтому создание сортов с высоким адаптивным потенциалом, а также поиск путей оценки селекционного материала по этому показателю остается важной задачей современной практической селекции. Среди изученных в условиях без орошения сортов озимой пшеницы селекции Института орошаемого земледелия НААН, адаптивных по признакам высоты растений и урожайности, существует генетически обусловленная разница между засухоустойчивыми образцами, что позволяет выделять лучшие из них. Это сортообразцы высотой 80–90 см с урожайным потенциалом 10,5 т/га и показателями качества зерна: содержание белка – 14%, седиментация – 55–75 мл, стекловидность – 95%, количество клейковины – 32%, качество клейковины – I–II группа. Выводы. В основу созданного нового селекционного материала и сортов положены результаты исследований по засухо- и жаростойкости растений озимой пшеницы, проведенные в важнейшие периоды их онтогенеза на двух фонах (орошение – при надежной влагообеспеченности и без него – при недостатке влаги) в условиях изменений климата степной зоны. Сорта Института орошаемого земледелия НААН с комплексной адаптивной способностью прошли государственное сортоиспытание и пригодны для внед­рения в производстве хозяйств Юга Украины.

Мета. Вивчити реакцію на яровизацію та ідентифікувати Vrn-1 генотипи сучасних сортів дворучок пшениці м’якої різного походження. Методи. Темпоральна яровизація, гібридологічний аналіз типу розвитку за системою генів Vrn-1, дисперсійний і кореляційний аналіз, критерій 2 для оцінювання відповідності фактично одержаних результатів розщеплення теоретичній гіпотезі. Результати.Сорти дворучки суттєво розрізняються за тривалістю періоду до колосіння в польових умовах у разі осінньої сівби та за вирощування рослин після яровизації 10–40 діб і без такої на вегетаційному майданчику за природнього дня. Сорти ‘Шестопаловка’ і ‘Demir 2000’ для переходу до генеративного розвитку (колосіння) потребують 30 і 40 діб яровизації зелених паростків за +2 °С. Сорти ‘Соломія’ і ‘Хуторянка’ не реагували на попередню яровизацію протягом обох років вивчення. Контрольна лінія ‘Мироновская 808 Vrn-В1а’ і сорт ‘Зимоярка’ реагували достовірнім скороченням тривалості періоду до колосіння на попередню яровизацію – 10 діб, ‘Афина’, ‘Ласточка’, ‘Паллада’, ‘L897Я23’ – 10–20 та ‘Яра’ – 10–30 діб. Зіставлення розщеплення на ярі та озимі нащадки F2 популяцій діалельних і тесткросних схрещувань дало змогу виявити п’ять груп Vrn-1 генотипів із різним генетичним контролем типу розвитку. Сорти ‘Шестопаловка’ і ‘Demir 2000’ є носіями тільки рецесивних алелів Vrn-A1b Vrn-B1b Vrn-D1b. У генотипі сортів ‘Зимоярка’ та ‘Хуторянка’ присутні два домінантні гени Vrn-A1а і Vrn-B1a. Інші сорти є носіями тільки одного домінантного гена Vrn-1:‘Соломія’ – гена Vrn-A1а, ‘Паллада’ і ‘Яра’ – гена Vrn-B1a, ‘Афина’, ‘Ласточка’ та лінія ‘L897Я23’ – гена Vrn-D1a. Висновки. Сорти ‘Шестопаловка’ і ‘Demir 2000’ є озимими генотипами. Сорти ‘Афина’, ‘Ласточка’, ‘L897Я23’, ‘Зимоярка’, ‘Соломія’, ‘Хуторянка’, ‘Паллада’, ‘Яра’ є ярими і колосяться за весняної сівби без яровизації. З погляду генетичного контролю типу розвитку сорти ‘Паллада’ та ‘Яра’ відповідають критеріям «типових» дворучок, але остаточний висновок можна зробити лише після вивчення реакції на фотоперіод вказаних генотипів.

Цель. Изучить реакцию на яровизацию и идентифицировать Vrn-1 генотипы современных сортов-двуручек пшеницы мягкой различного происхождения. Методы. Темпоральная яровизация, гибридологический анализ типа развития по системе генов Vrn-1, дисперсионный и корреляционный анализ, критерий 2 для оценки соответствия фактичес­ки полученных результатов расщепления теоретической гипотезе. Результаты. Сорта-двуручки существенно различаются по продолжительности периода до колошения в полевых условиях при осеннем посеве и при выращивании растений после яровизации 10–40 суток и без таковой на вегетационной площадке при естественном дне. Сортам ‘Шестопаловка’ и ‘Demir 2000’ для перехода к генеративному развитию (колошению) необходимо 30 и 40 суток яровизации зеленых проростков при +2 °С. Сорта ‘Соломия’ и ‘Хуторянка’ не реагировали на предварительную яровизацию в оба года изучения. Контрольная линия ‘Мироновская 808 Vrn-В1а’ и сорт ‘Зимоярка’ реагировали достоверным сокращением продолжительности периода до колошения на яровизацию – 10 суток, ‘Афина’, ‘Ласточка’, ‘Паллада’, ‘L897Я23’ – 10–20 и ‘Яра’ – 10–30 суток. Сопоставление расщепления на яровые и озимые потомки F2 популяций диаллельных и тесткросных скрещиваний позволило выявить пять групп Vrn-1 генотипов с разным генетическим контролем типа раз­вития. Сорта ‘Шестопаловка’ и ‘Demir 2000’ являются носителями только рецессивных аллелей Vrn-A1b Vrn-B1b Vrn-D1b. В генотипе сортов ‘Зимоярка’ и ‘Хуторянка’ присутствует два доминантных гена Vrn-A1а и Vrn-B1a. Остальные сорта являются носителями только одного доминантного гена Vrn-1: ‘Соломия’ – гена Vrn-A1а, ‘Паллада’ и ‘Яра’ – гена Vrn-B1a, ‘Афина’, ‘Ласточка’ и линия ‘L897Я23’ – гена Vrn-D1a. Выводы. Сорта ‘Шестопаловка’ и ‘Demir 2000’ являются озимыми генотипами. Сорта ‘Афина’, ‘Ласточка’, ‘L897Я23’, ‘Зимоярка’, ‘Соломия’, ‘Хуторянка’, ‘Паллада’, ‘Яра’ являются яровыми и колосятся при посеве весной без яровизации. С точки зрения генетического контроля типа развития сорта ‘Паллада’ и ‘Яра’ соответствуют критериям «типичных» двуручек, но окончательный вывод можно сделать после изучения реакции на фотопериод указанных генотипов. | Мета. Вивчити реакцію на яровизацію та ідентифікувати Vrn-1 генотипи сучасних сортів дворучок пшениці м’якої різного походження. Методи. Темпоральна яровизація, гібридологічний аналіз типу розвитку за системою генів Vrn-1, дисперсійний і кореляційний аналіз, критерій 2 для оцінювання відповідності фактично одержаних результатів розщеплення теоретичній гіпотезі. Результати.Сорти дворучки суттєво розрізняються за тривалістю періоду до колосіння в польових умовах у разі осінньої сівби та за вирощування рослин після яровизації 10–40 діб і без такої на вегетаційному майданчику за природнього дня. Сорти ‘Шестопаловка’ і ‘Demir 2000’ для переходу до генеративного розвитку (колосіння) потребують 30 і 40 діб яровизації зелених паростків за +2 °С. Сорти ‘Соломія’ і ‘Хуторянка’ не реагували на попередню яровизацію протягом обох років вивчення. Контрольна лінія ‘Мироновская 808 Vrn-В1а’ і сорт ‘Зимоярка’ реагували достовірнім скороченням тривалості періоду до колосіння на попередню яровизацію – 10 діб, ‘Афина’, ‘Ласточка’, ‘Паллада’, ‘L897Я23’ – 10–20 та ‘Яра’ – 10–30 діб. Зіставлення розщеплення на ярі та озимі нащадки F2 популяцій діалельних і тесткросних схрещувань дало змогу виявити п’ять груп Vrn-1 генотипів із різним генетичним контролем типу розвитку. Сорти ‘Шестопаловка’ і ‘Demir 2000’ є носіями тільки рецесивних алелів Vrn-A1b Vrn-B1b Vrn-D1b. У генотипі сортів ‘Зимоярка’ та ‘Хуторянка’ присутні два домінантні гени Vrn-A1а і Vrn-B1a. Інші сорти є носіями тільки одного домінантного гена Vrn-1:‘Соломія’ – гена Vrn-A1а, ‘Паллада’ і ‘Яра’ – гена Vrn-B1a, ‘Афина’, ‘Ласточка’ та лінія ‘L897Я23’ – гена Vrn-D1a. Висновки. Сорти ‘Шестопаловка’ і ‘Demir 2000’ є озимими генотипами. Сорти ‘Афина’, ‘Ласточка’, ‘L897Я23’, ‘Зимоярка’, ‘Соломія’, ‘Хуторянка’, ‘Паллада’, ‘Яра’ є ярими і колосяться за весняної сівби без яровизації. З погляду генетичного контролю типу розвитку сорти ‘Паллада’ та ‘Яра’ відповідають критеріям «типових» дворучок, але остаточний висновок можна зробити лише після вивчення реакції на фотоперіод вказаних генотипів. | Purpose. To study the response to vernalization and to identify Vrn-1 genotypes of modern alternate soft wheat varieties of various origins. Methods. Temporal vernali­zation, hybridological analysis of the development type according to the Vrn-1 gene system, dispersion and correlation analyses, criterion c2 for assessing the correspondence of the actual splitting results to the theoretical hypothesis. Results. Alternate varieties vary considerably in the length of the period before earing under field conditions of autumn sowing and under plants cultivation after 10–40 days vernalization and without it on the growing area under the natural day. The varieties ‘Shestopalovka’ and ‘Demir 2000’ for the transition to generative deve­lopment (earing) require 30 and 40 days vernalization of green sprouts at +2 °С. The varieties ‘Solomiia’ and ‘Khutorianka’ did not react to a prior vernalization during both years of study. The control line ‘Mironovskaya 808 Vrn-B1a’ and the ‘Zimoiarka’ variety responded with a reliable reduction of the duration period before earing on the vernali­zation – 10, ‘Afina’, ‘Lastochka’, ‘Pallada’, ‘L897Y23’ – 10–20 and ‘Yara’ – 10–30 days. Comparison of split in spring and winter genotypes of the F2 populations of diallele and test-cross interbreeding allowed identifying of five groups of Vrn-1 genotypes with different genetic control type of development. The varieties ‘Shestopalovka’ and ‘Demir 2000’ are carriers of only the recessive alleles Vrn-A1b, Vrn-B1b, Vrn-D1b. In the genotype of the varieties ‘Zimoiarka’ and ‘Khutorianka’ there are two dominant genes Vrn-A1a and Vrn-B1a. Other varieties carriers of only one gene Vrn-1: ‘Solomiia’ – Vrn-A1a gene, ‘Pallada’ and ‘Yara’ – Vrn-B1a, ‘Afina’, ‘Lastochka’ and ‘L897Ya23’ – the Vrn-D1a gene. Conclusions. The varieties ‘Shestopalovka’ and ‘Demir 2000’ are of winter genotypes. Varieties ‘Afina’, ‘Lastochka’, ‘L897Ya23’, ‘Zimoiarka’, ‘Solomiia’, ‘Khutorianka’, ‘Pallada’, ‘Yara’ are spring and they achieve earing under spring sowing without vernalization. From the view point of genetic control of development type the varieties ‘Pallada’ and ‘Yara’ correspond to the “typical” alternate criteria, but the final conclusion can be made after studying the photoperiod reaction of these genotypes.