Цель. Определить минеральный состав растений новых сортов Salvia verticillata L. ‘Мушкетер’ и Salvia patens Сav. ‘Маэстро’ селекции НБС имени Н. Н. Гришко НАН Украины для выяснения пригодности их использования в пищевой и фармацевтической отраслях промышленности Украины. Методы. Рентгено-флуоресцентный метод определения элементного состава растительного сырья. Результаты. Приведены результаты содержания минеральных элементов в надземной массе и корнях растений S. verticillata L. и S. patens Сav. в фазах отрастания, бутонизации и цветения, а также способность накапливать их в зависимости от содержания в почве. Установлено, что надземная часть растений исследуемых сортов содержит все 5 важнейших в жизни растений элементов – K, Fe, Cu, Zn и Mn. Достаточно высоко содержание мезоелементов Ca и S, в которых растения нуждаются в более значительных количествах, чем в микроэлементах. Количество токсического элемента Pb и потенциально токсичных Sr и Zr в растениях было незначительным. Установлено, что несмотря на высокую концентрацию Si в почве под растениями, в растения этот элемент попадает в незначительных количествах. Другие элементы наоборот накапливаются в надземной части (Mn, K, Sr). Были определены элементы в листьях S. verticillata, которые по содержанию располагаются в следующем порядке: K>Ca>Si>Mg>Fe>P>Na>Al>Zn>Mn>Cu, а в лис­тьях S. patens – K>Si>Ca>Mg>P>Fe>Na>Al>Zn>Mn>Sr>Cu. Содержание техногенных элементов цинка и свинца в исследуемых растениях находилось в пределах ПДК для растительного сырья и продуктов питания. Выводы. Впервые в условиях интродукции в Правобережной Лесостепи Украины для сортов видов S. verticillata и S. patens определено содержание макро- и микроэлементов, которые непосредственно связаны с биологически активными соединениями. Выяснены особенности их накопления при транспортировке из почвы в корни и надземную часть, а также зависимость их содержания от фазы развития растений. Микроэлементы Pb, Ni, Mo, Co, Cd, As и Hg обнаружены в незначительных количествах безвредных для организма человека. Полученные результаты могут быть использованы в хемотаксономии представителей рода Salvia, при оценке и сравнении качества свежего и сухого растительного сырья шалфея, при дальнейшем изучении фармакологических свойств этих растений для использования их в медицине и пищевой промышленности. Полученные данные имеют как научное, так и практическое значение для отбора хозяйственно-ценных видов, в селекции новых сортов и обогащении флоры Украины. | Purpose. The purpose of the study was to investigate mineral composition of new varieties of plants Salvia verticillata L. ‘Musketeer’ and S. patens Сav. ‘Maestro’ selected by Gryshko National Botanical Gardens of NAS of Ukraine in order to determine the suitability of their use in the food and pharmaceutical industries of Ukraine. Methods. X-ray fluorescence method was applied for determining the elemental composition of plant tissues. Results. Mineral elements content in the soil, grass and roots of plants S. verticillata L. and S. patens Сav., are given in the phases of regrowth, budding and flowering. Ability to accumulate elements in the soil, grass and roots was presented. It was established that the aboveground part of the plants contains all 5 of the most important elements in the plants – K, Fe, Cu, Zn and Mn. The rather high content of mesoelements Ca and S were determined. Plants need them in more significant amounts than trace elements. The toxic and potentially toxic elements Pb, Sr and Zr were determined in plants. It has been revealed that despite the high concentration of Si in the soil, this element gets into the plants in insignificant quantities. Other elements on the contrary were accumulated in grass (Mn, K, Sr). The dynamics of elements accumulation and distribution in the soil-roots-grass system (Fe, Pb, Na, P, Al, Mg, Cu) were demonstrated. In the leaves of S. verticillata elements were determined and arranged according to the gradient of accumulation in the following order: K>Ca>Si>Mg>Fe>P>Na>Al>Zn>Mn>Cu, and in S. pa­tens – K>Si>Ca>Mg>P>Fe>Na>Al>Zn>Mn>Sr>Cu. The content of technogenic elements of Zn and Pb in the plants was determined within the limits of the MPC requirements for plant raw materials and food. Conclusion. For the first time in the conditions of introduction in the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine, for the varieties of species S. verticillata and S. patens, the content of macro- and microelements was determined, which are directly related to biologically active compounds. The features of their cumulativeness du­ring transportation in the system soil-roots-leaves, as well as the dependence of their content on the phase of plant development, were clarified. Trace elements Pb, Ni, Mo, Co, Cd, As and Hg were found in insignificant amounts harmless to the human body. The obtained results can be used in the chemotaxonomy of the genus Salvia, in assessing and comparing the quality of fresh and dry sage plant raw materials, further studying the pharmacological properties of these plants and use of them in medicine and food industry. The obtained data have of both scientific and practical importance for the selection of economically valuable species, in the breeding of new varieties and enrichment of the flora of Ukraine. | Мета. Визначити мінеральний склад рослин новостворених сортів Salvia verticillataL. ‘Мушкетер’ та Salvia patens Сav. ‘Маестро’ селекції НБС імені М. М. Гришка НАН України для з’ясування придатності їх використання у харчовій та фармацевтичній галузях промисловості України. Методи. Рентгено-флуоресцентний метод визначення елементного складу рослинної сировини. Результати. Наведено результати вмісту мінеральних елементів у надземній частині рослин S. verticillata та S. patens у фазах відростання, бутонізації та квітування, а також залежно від їх здатності поглинати елементи з ґрунту і накопичувати у надземній частині та коренях. Встановлено, що надземна частина рослин досліджуваних сортів містить усі 5 найважливіших у житті рослин елементів – K, Fe, Cu, Zn та Mn. Достатньо високим є вміст мезоелементів Ca та S. Кількість визначених у рослинах елементів Pb, Sr і Zr незначна. Встановлено, що незважаючи на високу концентрацію Si у ґрунті на дослідних ділянках, у рослини цей елемент потрапляє у незначних кількостях. Елементи Mn, K, Sr накопичуються в надземній частині. Було визначено, що елементи за зростанням їх вмісту в надземній частині S. verticillata можна розташувати в такому порядку K>Ca>Si>Mg>Fe>P>Na>Al>Zn>Mn>Cu, а у надземній частині S. patens відповідно: K>Si>Ca>Mg>P>Fe>Na>Al>Zn>Mn>Sr>Cu. Вміст цинку та свинцю у досліджуваних рослинах знаходився у межах гранично допустимих концентрацій для рослинної сировини та продуктів харчування. Висновки. Вперше в умовах інтродукції у Правобережному Лісостепу України для сортів рослин S. verticillata (‘Мушкетер’) та S. patens (‘Маестро’) визначено вміст макро- та мікроелементів, які безпосередньо пов’язані з метаболізмом біологічно активних сполук. З’ясовано особливості їх розподілу при транспортуванні з ґрунту в корені та у надземну масу, а також залежність їх вмісту від фази розвитку рослин. Мікроелементи Pb, Ni, Mo, Co, Cd, As та Hg виявлені в незначних кількостях. Отримані результати будуть використані в хемотаксономії представників роду Salvia, для оцінювання та порівняння якості рослинної сировини, вивчення фармакологічних властивостей цих рослин і використання їх у медицині та харчовій промисловості. Отримані дані мають як наукове, так і практичне значення для добору господарсько-цінних видів, у селекції нових сортів та збагаченні флори України.

Мета. Визначити мінеральний склад рослин новостворених сортів Salvia verticillataL. ‘Мушкетер’ та Salvia patens Сav. ‘Маестро’ селекції НБС імені М. М. Гришка НАН України для з’ясування придатності їх використання у харчовій та фармацевтичній галузях промисловості України. Методи. Рентгено-флуоресцентний метод визначення елементного складу рослинної сировини. Результати. Наведено результати вмісту мінеральних елементів у надземній частині рослин S. verticillata та S. patens у фазах відростання, бутонізації та квітування, а також залежно від їх здатності поглинати елементи з ґрунту і накопичувати у надземній частині та коренях. Встановлено, що надземна частина рослин досліджуваних сортів містить усі 5 найважливіших у житті рослин елементів – K, Fe, Cu, Zn та Mn. Достатньо високим є вміст мезоелементів Ca та S. Кількість визначених у рослинах елементів Pb, Sr і Zr незначна. Встановлено, що незважаючи на високу концентрацію Si у ґрунті на дослідних ділянках, у рослини цей елемент потрапляє у незначних кількостях. Елементи Mn, K, Sr накопичуються в надземній частині. Було визначено, що елементи за зростанням їх вмісту в надземній частині S. verticillata можна розташувати в такому порядку K>Ca>Si>Mg>Fe>P>Na>Al>Zn>Mn>Cu, а у надземній частині S. patens відповідно: K>Si>Ca>Mg>P>Fe>Na>Al>Zn>Mn>Sr>Cu. Вміст цинку та свинцю у досліджуваних рослинах знаходився у межах гранично допустимих концентрацій для рослинної сировини та продуктів харчування. Висновки. Вперше в умовах інтродукції у Правобережному Лісостепу України для сортів рослин S. verticillata (‘Мушкетер’) та S. patens (‘Маестро’) визначено вміст макро- та мікроелементів, які безпосередньо пов’язані з метаболізмом біологічно активних сполук. З’ясовано особливості їх розподілу при транспортуванні з ґрунту в корені та у надземну масу, а також залежність їх вмісту від фази розвитку рослин. Мікроелементи Pb, Ni, Mo, Co, Cd, As та Hg виявлені в незначних кількостях. Отримані результати будуть використані в хемотаксономії представників роду Salvia, для оцінювання та порівняння якості рослинної сировини, вивчення фармакологічних властивостей цих рослин і використання їх у медицині та харчовій промисловості. Отримані дані мають як наукове, так і практичне значення для добору господарсько-цінних видів, у селекції нових сортів та збагаченні флори України.

Цель. Определение оптимальных комбинаций норм удобрений, густоты стояния растений для восьми исследуемых гибридов в направлении формирования хозяйственно-ценной части урожая путем расчет индекса урожайности.Методы. В течении 2015–2017 годов на черноземах типичных был проведён многофакторный полевой опыт (с. Зикрачи Кагарлицкого района Киевской области, Правобережная Лесостепь): фактор А – ‘Днепровский 257 СВ’, ‘Сигма’, ‘Ragt Александра’, ‘Гарант’, ‘Кубус’, ‘Москито’, ‘Сенсор’, ‘КВС 381’; фактор В – норма высева: 60, 90 тысяч растений/га; фактор С: норма удобрений: N60Р45K45; N90P60K60; N120P105K105; N150P135K135. Кукурузу сеяли в период с 30 апреля по 4 мая. Учет урожая проводили поделяночно с использованием комбайна. Перед уборкой отбирали контрольные образцы растений – по 10 штук с двух несмежных рядов в двух точках учетной делянки, в двух повторениях. Отобранные растения анализировали по структуре, определяли побочную продукцию и зерно. По результатам полученных данных расчитывали индекс урожайности для каждого варианта.Результаты. Установлена существенная вариация индекса урожайности (ИУ) в зависимости от погодных условий года. 2015 год был неблагоприятным в отношении обеспечения влагой и высоких температур, что обусловило нарушение процессов цветения, оплодотворения и формирования зерновок. На отдельных растениях не сформировались генеративные органы или отмечалась значительная череззерница. В связи с чем, при низкой урожайности и непропорционально высокой биомассе, ИУ в 2015 был самым низким в сравнении с другими годами – 0,36–0,43. В благоприятном 2016 году сформировался высокий урожай зерна и биомассы – ИУ и его вариация были самыми высокими в сравнении с другими годами для всех комбинаций вариантов и гибридов – 0,40–0,52. 2017 год также характеризовался как неблагоприятный по условиям обеспечения влагой – урожайность зерна и вегетативной массы были очень низкими, но пропорциональными – индекс урожайности составил 0,39–0,44.Выводы. Индекс урожайности существенно меняется при выращивании гибридов кукурузы с разной густотой стояния, нормах удобрений и погодных условиях – 0,36–0,52. При благоприятных погодных условиях вариация индекса возрастает. Общая масса растений и выход зерна даже для определенного гибрида существенно зависит от удобрений и густоты стояния растений во влажные годы, а в сухие года вариация низкая. Гибриды ‘Сенсор’, ‘Москито’, ‘КВС 381’ имеют достаточно высокий и стабильный индекс. Индекс урожайности ниже для всех гибридов и норм удобрений при густоте стояния растений 90 тыс. растений/га, в сравнении с 60 тыс. растений/га, за исключением гибридов ‘Сенсор’, ‘Москито’. Индекс урожайности, при внесении высоких доз удобрений, был ниже во все годы и для всех гибридов, за отдельными исключениями. | Мета. Встановити оптимальні комбінації норм добрив, густоти стояння рослин для восьми досліджуваних гібридів за формування господарсько-цінної частини урожаю шляхом розрахунку індексу урожайності (ІУ).Методи. Впродовж 2015–2017 рр. на чорноземах типових закладався і був проведений багатофакторний польовий дослід (с. Зікрачі Кагарлицького району Київської області, Правобережний Лісостеп): фактор А – гібрид: ‘Дніпровський 257 СВ’, ‘Сігма’, ‘Ragt Александра’, ‘Гарант’, ‘Кубус’, ‘Москіто’, ‘Сенсор’, ‘КВС 381’; фактор В – густота стояння рослин: 60 і 90 тис. шт. на гектар; фактор С – норма добрив: N60Р45K45; N90P60K60; N120P105K105; N150P135K135. Кукурудзу висівали в період 30 квітня – 4 травня. Облік врожаю проводили поділяночно з використанням комбайну. Попередньо відбирали контрольні зразки рослин – по 10 штук з двох несуміжних рядків у різних місцях облікової ділянки, з двох повторень. Відібрані рослини аналізували щодо їх структури, визначали масу побічної продукції та зерна. За результатами отриманих даних розраховували індекс урожайності для кожного варіанту.Результати. Встановлено суттєве варіювання індексу урожайності залежно від погодних умов року. 2015 рік був несприятливим за забезпеченням вологою і високими температурами, що обумовило порушення процесу цвітіння, запліднення та формування зернівок. На окремих рослинах не сформувалися генеративні органи або відмічалася значна череззерниця. Через що, за низької врожайності та непропорційно високій біомасі, ІУ в 2015 був найнижчим порівняно з іншими роками – 0,36–0,43. У сприятливому 2016 році формувався високий урожай зерна і біомаси – ІУ та його варіація були найбільшими порівняно з іншими роками для всіх комбінацій варіантів і гібридів – 0,40–0,52. 2017 рік також характеризувався в цілому як несприятливий за умовами зволоження – урожайність зерна і вегетативної маси були досить низькими, проте пропорційними – індекс урожайності склав 0,39–0,44.Висновки. Індекс урожайності суттєво різниться за вирощування гібридів кукурудзи з різною густотою стояння, змінних нормах добрив та погодних умов – 0,36–0,52. За сприятливих погодних умов індекс має значний діапазон варіації. Загальна маса рослин та вихід зерна навіть для певного гібриду суттєво варіює залежно від удобрення та норми висіву у вологі роки, а в посушливі роки варіація незначна. Гібриди ‘Сенсор’, ‘Москіто’, ‘КВС 381’ мають достатньо високий та стабільний індекс за роками. Індекс урожайності є нижчим для всіх гібридів та норм мінеральних добрив за густоти стояння 90 тис. рослин/га, порівняно з 60 тис. рослин/га, за виключенням гібридів ‘Сенсор’, ‘Москіто’. Індекс урожайності, за внесення високих доз добрив, був нижчим в усі роки і для всіх гібридів, за окремими виключеннями. | Purpose. To determine optimal combination of ferti­lizing doses, plant density for eight studied hybrids with forming economically valuable part of yield by harvest index calculating.Methods. During 2015–2017, multifactor field experiment was laid and carried out on typical chernozems (Zikrachi village, Kagarlyk district, Kyiv region, Right Bank Forest-Steppe): factor A – hybrid ‘Dniprovskyi 257 CB’, ‘Sigma’, ‘Ragt Alexandra’, ‘Garant’, ‘Kubus’, ‘Moskito’, ‘Sensor’, ‘KВС 381’; factor B – seeding rate 60 and 90 thousands of viable seeds per hectare; factor C – fertilizing doses: N60P45K45; N90P60K60; N120P105K105; N150P135K135. Corn was sown in the period from April 30 till May 4. Accounting of yield was carried out by plots with using a combine. Pre-selected control samples of plants – 10 pieces from two non-adjacent lines in different places of registration area, from two repetitions. Selected plants were analyzed by their structure, determined the mass of by-products and grain. Harvest index was calculated for each option by results of data.Results. A significant variation in the harvest index (HI) depending on weather conditions of the year has been revealed. 2015 was unfavorable for provision of moisture and high temperatures, which led to violation of flowering, fertilization and grain formation. Generative organs were not formed on some plants or significant partial grain forming was observed. That’s why, in terms of low yields and a disproportionately high biomass, HI in 2015 was the lowest compared with other years – 0.36–0.43. In the favorable year 2016, high yield of grain and biomass was formed – HI and its variation was highest compared to other years for all combinations of variants and hybrids – 0.40–0.52. 2017 was also generally characterized as unfavorable in terms of moisture conditions – yield of grain and vegetative mass were rather low, but proportional – harvest index was 0.39–0.44.Conclusions. Harvest index varies significantly in growing of corn hybrids with different standing density, varying doses of fertilizers and weather conditions – 0.36–0.52. Under favourable weather conditions, the index has a significant range of variation. Total mass of plants and yield of grain, even for a certain hybrid, varies significantly depending on fertilizing doses and seeding rate in wet years, and in dry years variation is insignificant. Hybrids ‘Sensor’, ‘Mosquito’, ‘КВС 381’ has a fairly high and stable index over the years. Harvest index is lower for all hybrids and doses of mineral fertilizers with standing density 90 thousands plants/ha compared to 60 thousands plants/ha, excluding hybrids ‘Sensor’, ‘Mosquito’. Harvest index for introduction of high doses of fertilizers, was lower in all years and for all hybrids, with some exceptions.

Мета. Встановити оптимальні комбінації норм добрив, густоти стояння рослин для восьми досліджуваних гібридів за формування господарсько-цінної частини урожаю шляхом розрахунку індексу урожайності (ІУ). Методи. Впродовж 2015–2017 рр. на чорноземах типових закладався і був проведений багатофакторний польовий дослід (с. Зікрачі Кагарлицького району Київської області, Правобережний Лісостеп): фактор А – гібрид: ‘Дніпровський 257 СВ’, ‘Сігма’, ‘Ragt Александра’, ‘Гарант’, ‘Кубус’, ‘Москіто’, ‘Сенсор’, ‘КВС 381’; фактор В – густота стояння рослин: 60 і 90 тис. шт. на гектар; фактор С – норма добрив: N60Р45K45; N90P60K60; N120P105K105; N150P135K135. Кукурудзу висівали в період 30 квітня – 4 травня. Облік врожаю проводили поділяночно з використанням комбайну. Попередньо відбирали контрольні зразки рослин – по 10 штук з двох несуміжних рядків у різних місцях облікової ділянки, з двох повторень. Відібрані рослини аналізували щодо їх структури, визначали масу побічної продукції та зерна. За результатами отриманих даних розраховували індекс урожайності для кожного варіанту. Результати. Встановлено суттєве варіювання індексу урожайності залежно від погодних умов року. 2015 рік був несприятливим за забезпеченням вологою і високими температурами, що обумовило порушення процесу цвітіння, запліднення та формування зернівок. На окремих рослинах не сформувалися генеративні органи або відмічалася значна череззерниця. Через що, за низької врожайності та непропорційно високій біомасі, ІУ в 2015 був найнижчим порівняно з іншими роками – 0,36–0,43. У сприятливому 2016 році формувався високий урожай зерна і біомаси – ІУ та його варіація були найбільшими порівняно з іншими роками для всіх комбінацій варіантів і гібридів – 0,40–0,52. 2017 рік також характеризувався в цілому як несприятливий за умовами зволоження – урожайність зерна і вегетативної маси були досить низькими, проте пропорційними – індекс урожайності склав 0,39–0,44. Висновки. Індекс урожайності суттєво різниться за вирощування гібридів кукурудзи з різною густотою стояння, змінних нормах добрив та погодних умов – 0,36–0,52. За сприятливих погодних умов індекс має значний діапазон варіації. Загальна маса рослин та вихід зерна навіть для певного гібриду суттєво варіює залежно від удобрення та норми висіву у вологі роки, а в посушливі роки варіація незначна. Гібриди ‘Сенсор’, ‘Москіто’, ‘КВС 381’ мають достатньо високий та стабільний індекс за роками. Індекс урожайності є нижчим для всіх гібридів та норм мінеральних добрив за густоти стояння 90 тис. рослин/га, порівняно з 60 тис. рослин/га, за виключенням гібридів ‘Сенсор’, ‘Москіто’. Індекс урожайності, за внесення високих доз добрив, був нижчим в усі роки і для всіх гібридів, за окремими виключеннями.

Мета. Визначити оптимальні умови зволоження ґрунту для інтенсивного росту та високої продуктивності енергетичних плантацій деяких сортів верби в умовах Київського Полісся. Методи. Об’єктом дослідження були створені у 2009 р. у Боярському лісництві Боярської лісової дослідної станції енергетичні плантації трьох сортів верби: прутовидної (Salix viminalis L.) ‘Тернопільська’, тритичинкової (S. triandra L.) ‘Ярослава’ та шерстистопагінцевої (S. dasyclados Wimm.) ‘Хорс’. Ґрунт – дерновий глинисто-піщаний. Насадження зростали на трьох ділянках із різним ступенем зволоженості ґрунту: слабко-, добре- та дуже зволожений. Результати. Після двох років вирощування найвищий показник збереженості рослин був за доброго зволоження ґрунту: у сорту ‘Тернопільська’ він становив 98,5%, ‘Ярослава’ – 97,1%, ‘Хорс’ – 89,6%. Найбільшу середню висоту дворічних рослин мала верба тритичинкова ‘Ярослава’ на добре зволоженому ґрунті – 3,2±0,06 м. У сорту ‘Тернопільська’ найвищими були рослини, що зростали на менш забезпечених вологою ділянках, тоді як рослини сорту ‘Хорс’ мали приблизно однакову висоту, незалежно від рівня зволоженості ґрунту. Дослідження цих насаджень у 8-річному віці, коли їх наземна частина мала вік 5 років, виявило, що сорт ‘Ярослава’ суттєво перевищує за продуктивністю сорти ‘Тернопільська’ і ‘Хорс’ за зростання на слабко (122,0 т/га) та добре зволоженому ґрунті (128,2 т/гасирої деревної маси). Продуктивність сортів ‘Тернопільська’ і ‘Хорс’ значно зменшується з підвищенням зволоженості субстрату. Зокрема, у першого з них на слабко зволоженому ґрунті за 5 років сформувалося 46,4 т/га свіжозрізаної маси, а на найбільш зволоженому – лише 19,8 т/га. Сорт ‘Хорс’ мав більш вирівняні показники продуктивності в різних варіантах зволоженості ґрунту (від 39,4 до 67,0 т/га). Висновки. Серед досліджуваних генотипів верби найвищими показниками росту й продуктивності на дернових глинисто-піщаних ґрунтах Київського Полісся відзначається сорт ‘Ярослава’. Оптимальні умови для інтенсивного росту енергетичних плантацій цього сорту створюються на добре зволожених ґрунтах, тоді як для верби прутовидної та шерстистопагінцевої – на слабко і добре зволожених. Перезволожені, погано дреновані ґрунти є малопридатними для ефективного вирощування енергетичної вербової сировини

Purpose. To determine the optimal soil moisture conditions for intensive growth and high productivity of energy plantations of some willow cultivars in the conditions of Kyiv Polissya. Methods. The object of the study was the energy plantations of three willow cultivars: Salix viminalis L. cv. ‘Ternopilska’, S. triandra L. cv. ‘Yaroslava’ and S. dasyclados Wimm. cv. ‘Khors’. Plantations were created in 2009 in Boyarka forestry (Boyarka Forest Experimental Station). The soil is clayey-sandy. Plantations grew on three sites with different degrees of soil moisture: slightly-moisturized, well-moisturized and strongly-moisturized. Results. After two years of cultivation, the highest ‘plant survival rate’ was peculiar for well-moisturized soil. It was 98.5% for ‘Ternopilska’, 97.1% for ‘Yaroslava’, and 89.6% for ‘Khors’ varie­ties. The highest average height of two years old plants was observed on a well-moistened soil – 3.2±0.06 m (‘Yaroslava’ variety). ‘Ternopilska’ variety on less-wetted soil had the highest height. The plants of ‘Khors’ variety had near-the-same height, regardless of the level of soil moisture. Study of these plantations in the age of eight years, when the age of their above-the-ground part was of 5 years old, showed that ‘Yaroslava’ cultivar significantly exceeds the productivity of ‘Ternopilska’ and ‘Khors’, when grow on slightly- (122.0 t/ha) and well-moisturized soils (128.2 t/ha of raw biomass). The productivity of ‘Ternopilska’ and ‘Khors’ cultivars significantly decrease with the soil moisture increasing. ‘Ternopilska’ plantations produce 46.4 t/ha of raw cut mass after 5-year cultivation on slightly-moisturized soil, and only 19.8 t/ha on strongly-moisturized soil. ‘Khors’ variety characterized by the higher level of productivity on diffe­rent soil moistening (from 39.4 to 67.0 t/ha). Conclusions. Among the three studied cultivars of willow the highest growth and productivity indexes on clayey-sandy soils of the Kyiv Polissya has ‘Yaroslava’ cultivar. Optimal conditions for intensive growth of ‘Yaroslava’ cultivar peculiar to energy plantation on well-moisturized soils and for ‘Ternopilska’, and ‘Khors’ – on slightly-moisturized and well-moisturized soils. Over-moisturized, poorly drained soils are of little use for the efficient cultivation of energy willow raw materials. | Цель. Определить оптимальные условия увлажнения почвы для интенсивного роста и высокой продуктивности энергетических плантаций некоторых сортов ивы в условиях Киевского Полесья.Методы. Объектом исследования были созданные в 2009 г. в Боярском лесничестве Боярской лесной опытной станции энергетические плантации трех сортов ивы: корзиночной (Salix viminalis L.) ‘Тернопольская’, трёхтычинковой (S. triandra L.) ‘Ярослава’ и шерстистопобеговой (S. dasyclados Wimm.) ‘Хорс’. Поч­ва – дерновая глинисто-песчаная. Насаждения произрастали на трех участках, отличающихся степенью влажности поч­вы: слабо, хорошо и сильно увлажненная.Результаты. После двух лет выращивания наивысший показатель сохранности растений был при хорошей степени увлажнения почвы: у сорта ‘Тернопольская’ он составлял 98,5%, ‘Ярослава’ – 97,1%, ‘Хорс’ – 89,6%. Наибольшую среднюю высоту двухлетних растений имела ива трёхтычинковая ‘Ярослава’ на хорошо увлажненной почве – 3,2±0,06 м. У сорта ‘Тернопольская’ самыми высокими оказались растения, которые росли на менее обеспеченных влагой участках, тогда как растения сорта ‘Хорс’ имели примерно одинаковую высоту, независимо от уровня увлажнения почвы. Исследование этих насаждений в 8-летем возрасте, когда их наземная часть имела возраст 5 лет, показало, что сорт ‘Ярослава’, существенно превышает по продуктивности сор­та ‘Тернопольская’ и ‘Хорс’ при произрастании на слабо (122,0 т/га) и хорошо увлажненной почве (128,2 т/га сырой биомассы). Продуктивность сортов ‘Ярослава’ и ‘Хорс’ существенно уменьшается с повышением увлажненности субстрата. В частности, у первого из них на слабо увлажненной почве за 5 лет сформировалось 46,4 т/га свежесрезанной массы, а на сильно увлажненной – всего 19,8 т/га. Сорт ‘Хорс’ имел более выровненные показатели продуктивности на различных вариантах увлажнения почвы (от 39,4 до 67,0 т/га).Выводы. Среди исследуемых генотипов ивы самыми высокими показателями роста и продуктивности на дерновых глинисто-песчаных почвах Киевского Полесья отличается сорт ‘Ярослава’. Оптимальные условия для интенсивного роста энергетических плантаций этого сорта  создаются на хорошо увлажненных почвах, тогда как для сортов ‘Тернопольская’ и ‘Хорс’ – на слабо и хорошо увлажненных. Переувлажненные, плохо дренированные почвы малопригодны для эффективного выращивания энергетического ивового сырья. | Мета. Визначити оптимальні умови зволоження ґрунту для інтенсивного росту та високої продуктивності енергетичних плантацій деяких сортів верби в умовах Київського Полісся.Методи. Об’єктом дослідження були створені у 2009 р. у Боярському лісництві Боярської лісової дослідної станції енергетичні плантації трьох сортів верби: прутовидної (Salix viminalis L.) ‘Тернопільська’, тритичинкової (S. triandra L.) ‘Ярослава’ та шерстистопагінцевої (S. dasyclados Wimm.) ‘Хорс’. Ґрунт – дерновий глинисто-піщаний. Насадження зростали на трьох ділянках із різним ступенем зволоженості ґрунту: слабко-, добре- та дуже зволожений.Результати. Після двох років вирощування найвищий показник збереженості рослин був за доброго зволоження ґрунту: у сорту ‘Тернопільська’ він становив 98,5%, ‘Ярослава’ – 97,1%, ‘Хорс’ – 89,6%. Найбільшу середню висоту дворічних рослин мала верба тритичинкова ‘Ярослава’ на добре зволоженому ґрунті – 3,2±0,06 м. У сорту ‘Тернопільська’ найвищими були рослини, що зростали на менш забезпечених вологою ділянках, тоді як рослини сорту ‘Хорс’ мали приблизно однакову висоту, незалежно від рівня зволоженості ґрунту. Дослідження цих насаджень у 8-річному віці, коли їх наземна частина мала вік 5 років, виявило, що сорт ‘Ярослава’ суттєво перевищує за продуктивністю сорти ‘Тернопільська’ і ‘Хорс’ за зростання на слабко (122,0 т/га) та добре зволоженому ґрунті (128,2 т/гасирої деревної маси). Продуктивність сортів ‘Тернопільська’ і ‘Хорс’ значно зменшується з підвищенням зволоженості субстрату. Зокрема, у першого з них на слабко зволоженому ґрунті за 5 років сформувалося 46,4 т/га свіжозрізаної маси, а на найбільш зволоженому – лише 19,8 т/га. Сорт ‘Хорс’ мав більш вирівняні показники продуктивності в різних варіантах зволоженості ґрунту (від 39,4 до 67,0 т/га).Висновки. Серед досліджуваних генотипів верби найвищими показниками росту й продуктивності на дернових глинисто-піщаних ґрунтах Київського Полісся відзначається сорт ‘Ярослава’. Оптимальні умови для інтенсивного росту енергетичних плантацій цього сорту створюються на добре зволожених ґрунтах, тоді як для верби прутовидної та шерстистопагінцевої – на слабко і добре зволожених. Перезволожені, погано дреновані ґрунти є малопридатними для ефективного вирощування енергетичної вербової сировини

Мета. Обґрунтувати морфофізіологічні та гетерозисні моделі високопродуктивних гібридів кукурудзи ФАО 150–490 для умов зрошення та створити відповідні генотипи зі специфічною адаптивністю до агроекологічних чинників. Методи. Загальнонаукові, спеціальні селекційно-генетичні та розрахунково-порівняльні. Результати. Викладено дані багаторічних досліджень з розробки моделей гібридів кукурудзи різних груп стиглості в умовах зрошення. Визначено основні параметри моделей гібридів кукурудзи різних груп ФАО. Наведено результати реакції нових гібридів на способи поливу та режими зрошення. Встановлено, що гібриди ФАО 190 мають стабільний прояв урожайності за різних режимів зрошення. Використання цих гібридів доцільне за умов водозберігаючих режимів зрошення на поливних землях з низьким гідромодулем. У середньостиглих гібридів (ФАО 300–390) виявлено сильну генотипову реакцію на екологічний градієнт вирощування. Урожайність гібридів такого типу різко зменшується за водозберігаючих режимів зрошення. У групі середньопізніх гібридів встановлено гібриди кукурудзи інтенсивного типу ‘Арабат’, ‘ДН Гетера’,              ‘ДН Аншлаг’, ‘ДН Рава’ з урожайністю зерна 15–17 т/га за краплинного зрошення і дощування в умовах Інгулецького та Каховського зрошуваних масивів. Гібриди такого типу недоцільно використовувати на поливних землях з низьким гідромодулем та за водозберігаючих режимів зрошення, оскільки така технологія призводить до вагомих втрат урожаю, тому вони не можуть конкурувати з сучасними гібридами ФАО 190–290. Висновки. Розроблені моделі та створені на їх базі гібриди кукурудзи групи ФАО 150–490 для умов зрошення півдня України з урожайністю зерна 11–17 т/га адаптовані до різних режимів зрошення, виявляють адекватну прогнозовану реакцію на технологічне забезпечення, мають високий потенціал продуктивності. За високого агрофону диференціювальна здатність середовища вища, ніж в умовах, наближених до екстремальних, де екологічні чинники спричиняють нівелюючий ефект на фенотипову реалізацію ознак продуктивності гібридів ФАО 400–490. Морфобіологічні ознаки, що визначають урожайність зерна, стабільно реалізуються тільки на високому агрофоні, тому добір за фенотипом надійний тільки у сприятливих умовах. Універсальні гібриди, адаптовані до широкого спектру зовнішніх умов, за інтенсивних технологій на зрошенні поступаються за продуктивністю генотипам, що мають вузьку адаптивність.

Purpose. To substantiate morphophysiological and heterozosis models of high yield hybrids of maize FAO 150–490 for irrigation conditions and to create appropriate genotypes with specific adaptability to agroecological factors.Methods. The general scientific, special selection genetic, computational and comparative research methods were used.Results. The results of long-term study of maize hybrid models of different maturity groups within the conditions of irrigation are presented. The basic parameters of maize hybrid models of different FAO groups were determined. The parameters of heterozosis models are determined and the lines with high combining ability were created, which are involved in the pedigree of early-ripening, early ripe medium, mid-ripening, middle-late and late groups of maturity of newly created hybrids. The results of the new hybrids response to irrigation methods and regimes are presented. It was found that FAO 190 hybrids have stable yields independently of different irrigation modes. The use of these hybrids is appropriate for the water-saving irrigation modes on irrigated lands with a low groundwater line. Among the middle-hybrids (FAO 300–390) the strong reaction in hybrids growing environmental gradient has appeared. The yield of this hybrids type falls dramatically under water-saving irrigation modes. There were defined corn hybrids of intensive type ‘Arabat’, ‘DN Getera’, ‘DN Anchlag’, ‘DN Rava’ in medium-late hybrid group which provide corn yield of 15–17 t/ha during the drip irrigation and sprinkling irrigation within Ingulets and Kahovsky irrigated lands. There is no practical need to grow this type of hybrids on irrigated lands with a low groundwater line and water-saving condition as far as this type of technology leads to the strong yield loss therefore they become non-competitive with modern FAO 190–290 hybrids.Conclusions. There new innovative FAO maize hybrids 150–490 were created for irrigated cultivation on the south of Ukraine, which are possessing a complex of economic and valuable features and are able to form high yields during the irrigation (11–17 t/ha). The differentiating ability of the environment within high soil fertility is more than in close-extreme conditions where environmental factors cause a leveling effect on the phenotype’s signs implementation of FAO 400–490 hybrids. The morpho-biological features that determine corn yield are steadily implemented only at high soil fertility. For this reason the phenotype selection is reliable only in favorable conditions. The flexible hybrids adapted to a wide range of external conditions within irrigation’s intensive technologies give way to genotypes productivity with a narrow adaptability. | Цель. Обосновать морфофизиологические и гетерозисные модели высокопродуктивных гибридов кукурузы  ФАО 150–490 для условий орошения и создать соответствующие генотипы со специфической адаптивностью к агроэкологическим факторам.Методы. Общенаучные, специальные селекционно-генетические и расчетно-срав­нительные методы исследований.Результаты. Изложены результаты многолетних исследований по разработке моделей гибридов кукурузы различных групп спелости в условиях орошения. Определены основные параметры моделей гибридов кукурузы различных групп ФАО. Приведены результаты реакции новых гибридов на способы полива и режимы орошения. Установлено, что гибриды ФАО 190 имеют стабильное проявление урожайности при различных режимах орошения. Использование этих гибридов целесообразно в условиях водосберегающих режимов орошения на поливных землях с низким гидромодулем. Среди среднеспелых гибридов (ФАО 300–390) проявилась сильная генотипическая реакция на экологический градиент выращивания. Урожайность гибридов такого типа резко уменьшается при водосберегающих режимах орошения. В группе среднепоздних гибридов определены гибриды кукурузы интенсивного типа ‘Арабат’, ‘ДН Гетера’, ‘ДН Аншлаг’, ‘ДН Рава’, с урожайностью зерна 15–17 т/га при капельном орошении и дождевании в условиях Ингулецкого и Каховского орошаемых массивов. Гибриды такого типа нецелесообразно использовать на поливных землях с низким гидромодулем и при водосберегающих режимах орошения, поскольку такая технология приводит к весомым потерям урожая и они становятся неконкурентными по сравнению с современными гибридами ФАО 190–290.Выводы. Разработаны модели и созданы на их базе гибриды кукурузы группы ФАО 150–490 для условий орошения юга Украина с урожайностью зерна 11–17 т/га, адаптированные к различным режимам орошения, с адекватной прогнозированной реакцией на технологическое обеспечение. При высоком агрофоне дифференцирующая способность среды выше, чем в условиях близких к экстремальным, где экологические факторы вызывают нивелирующий эффект на фенотипическую реализацию признаков продуктивности гибридов ФАО 400–490. Морфо-биологические признаки, определяющие урожайность зерна, стабильно реализуются только на высоком агрофоне, поэтому отбор по фенотипу надежный только в благоприятных условиях. Универсальные гибриды, адаптированные к широкому спектру внешних условий, при интенсивных технологиях на орошении, уступают по продуктивности генотипам, обладающим узкой адаптивностью. | Мета. Обґрунтувати морфофізіологічні та гетерозисні моделі високопродуктивних гібридів кукурудзи ФАО 150–490 для умов зрошення та створити відповідні генотипи зі специфічною адаптивністю до агроекологічних чинників.Методи. Загальнонаукові, спеціальні селекційно-генетичні та розрахунково-порівняльні.Результати. Викладено дані багаторічних досліджень з розробки моделей гібридів кукурудзи різних груп стиглості в умовах зрошення. Визначено основні параметри моделей гібридів кукурудзи різних груп ФАО. Наведено результати реакції нових гібридів на способи поливу та режими зрошення. Встановлено, що гібриди ФАО 190 мають стабільний прояв урожайності за різних режимів зрошення. Використання цих гібридів доцільне за умов водозберігаючих режимів зрошення на поливних землях з низьким гідромодулем. У середньостиглих гібридів (ФАО 300–390) виявлено сильну генотипову реакцію на екологічний градієнт вирощування. Урожайність гібридів такого типу різко зменшується за водозберігаючих режимів зрошення. У групі середньопізніх гібридів встановлено гібриди кукурудзи інтенсивного типу ‘Арабат’, ‘ДН Гетера’,              ‘ДН Аншлаг’, ‘ДН Рава’ з урожайністю зерна 15–17 т/га за краплинного зрошення і дощування в умовах Інгулецького та Каховського зрошуваних масивів. Гібриди такого типу недоцільно використовувати на поливних землях з низьким гідромодулем та за водозберігаючих режимів зрошення, оскільки така технологія призводить до вагомих втрат урожаю, тому вони не можуть конкурувати з сучасними гібридами ФАО 190–290.Висновки. Розроблені моделі та створені на їх базі гібриди кукурудзи групи ФАО 150–490 для умов зрошення півдня України з урожайністю зерна 11–17 т/га адаптовані до різних режимів зрошення, виявляють адекватну прогнозовану реакцію на технологічне забезпечення, мають високий потенціал продуктивності. За високого агрофону диференціювальна здатність середовища вища, ніж в умовах, наближених до екстремальних, де екологічні чинники спричиняють нівелюючий ефект на фенотипову реалізацію ознак продуктивності гібридів ФАО 400–490. Морфобіологічні ознаки, що визначають урожайність зерна, стабільно реалізуються тільки на високому агрофоні, тому добір за фенотипом надійний тільки у сприятливих умовах. Універсальні гібриди, адаптовані до широкого спектру зовнішніх умов, за інтенсивних технологій на зрошенні поступаються за продуктивністю генотипам, що мають вузьку адаптивність.

Мета. Визначити кращі партенокарпічні гібриди корнішонного типу за рівнем прояву господарсько-цінних ознак в умовах захищеного грунту весняно-літньої культурозміни. Методи. Протягом 2015–2017 рр. в умовах захищеного ґрунту плівкових теплиць проведено комплексне оцінювання 18 генотипів огірка селекції Інституту овочівництва та баштанництва НААН України, отриманих шляхом штучної гібридизації селекційного матеріалу в попередні роки. Стандартом слугував вітчизняний гібрид ‘Надія F1’. Результати. За результатами оцінювання за комплексом господарсько-цінних ознак серед перспективних генотипів було відібрано сім гібридів F1. Виділені зразки партенокарпічного типу (58,7–79,5%), скоростиглі (від масових сходів до початку плодоношення – 51–53 доби) з жіночим типом цвітіння (80–100%) та букетним розташуванням жіночих квіток (по 3–5). Період плодоношення – 40–45 діб. Загальна врожайність цих гібридів становить від 16,2 до 21,2 кг/м2 (перевищення стандарту на 5–37%) з товарністю плодів 82–90%. Середня маса товарного плоду – 91–100 г (стандарт – 88 г). Гібриди F1 стійкі проти кореневих гнилей та відносно стійкі проти несправжньої борошнистої роси. Дегустаційна оцінка свіжих плодів – 4,6–4,9 бала, консервованих – 4,4–4,5 бала. За даними дослідження рівня гетерозису генотипів за ознакою ‘партенокарпія’ чотири гібриди виявили позитивне наддомінування. За ознакою ‘врожайність’ три гібриди мали позитивне наддомінування з ефектом гетерозису 126–142%. За ознакою ‘скоростиглість’ п’ять гібридів виявили негативне домінування та наддомінування. Позитивне домінування та наддомінування з ефектом гетерозису 101–113% отримано в п’яти гібридів за ознакою ‘товарність’. Висновки. У результаті селекційної роботи створено нові конкурентноздатні партенокарпічні генотипи огірка корнішонного типу для вирощування в захищеному грунті плівкових теплиць весняно-літньої культурозміни. Нові гібриди огірка ще пройдуть перевірку в попередньому та конкурсному сортовипробуванні, за результатами яких кращі з них будуть передані на кваліфікаційну експертизу.

Цель. Определить лучшие партенокарпические гибриды корнишонного типа по уровню проявления хозяйственно-ценных признаков в условиях защищенного грунта весенне-летней культуросмены. Методы. В течение 2015–2017 гг. в условиях защищенного грунта пленочных теплиц проведено комплексное оценивание 18 генотипов огурца селекции Института овощеводства и бахчеводства НААН Украины, полученных путем искусственной гибридизации селекционного материала в предыдущие годы. В качестве стандарта использовали отечественный гибрид ‘Надежда F1’. Результаты. По результатам оценивания по комплексу хозяйственно-ценных признаков среди перспективных генотипов было отобрано семь гибридов F1. Выделенные образцы партенокарпического типа (58,7–79,5%), скороспелые (от массовых всходов до начала плодоношения – 51–53 суток) с женским типом цветения (80–100%) и букетным расположением женских цветков (по 3–5). Период плодоношения – 40–45 суток. Общая урожайность этих гибридов составляет от 16,2 до 21,2 кг/м2 (превышение стандарта на 5–37%) с товарностью плодов 82–90%. Средняя масса товарного плода – 91–100 г (стандарт – 88 г). Гибриды F1 устойчивые к корневым гнилям и относительно устойчивые к ложной мучнистой росе. Дегустационная оценка свежих плодов – 4,6–4,9 балла, консервированных – 4,4–4,5 балла. По данным исследования уровня гетерозиса генотипов по признаку ‘партенокарпия’ четыре гибрида проявили положительное сверхдоминирование. Три гибрида имели положительное сверхдоминирование с эффектом гетерозиса 126–142% по признаку ‘урожайность’. По признаку ‘скороспелость’ пять гибридов проявили отрицательное доминирование и сверхдоминирование. Положительное доминирование и сверхдоминирование с эффектом гетерозиса 101–113% получено у пяти гибридов по признаку ‘товарность’. Выводы. В результате селекционной работы созданы новые конкурентоспособные партенокарпические генотипы огурца корнишонного типа для выращивания в защищенном грунте пленочных теплиц весенне-летней культуросмены. Новые гибриды огурца пройдут проверку в предварительном и конкурсном сортоиспытании, по результатам которых лучшие из них будут переданы на квалификационную экспертизу. | Purpose. To determine the best parthenocarpic cucumber hybrids of gherkin-type by the level of economic value in the conditions of protected ground during the spring-summer period. Methods. During the years 2015–2017, in the conditions of greenhouse (protected ground) a comprehensive evaluation of 18 genotypes of cucumbers selected at the Institute of Vegetable and Melon of the National Academy of Sciences of Ukraine was implemented. Plant materials were obtained as a result of artificial hybridization of breeding cucumbers during the previous years. Characteristics of domestic hybrid ‘Nadiia F1’ served as a standard (refe­rence) set of economic indicators. Results. According to the results of the evaluation seven F1 hybrids were selected as a group of valuable economic characteristics among the promising genotypes. The samples of parthenocarpic type (58.7–79.5%), of early maturing (from mass germination to the beginning of the fruiting – 51–53 days) with the female type of flowering (80–100%) and the bouquet arrangement of female flowers (by 3–5) were distinguished. The period of fruiting is about 40–45 days. The total yield of these hyb­rids ranges from 16.2 to 21.2 kg/m2 (5–37% more compared to standard figures), with the product marketability 82–90%. The average weight of the commercial unit was 91–100 g (standard – 88 g). F1 hybrids are resistant to root rot and relatively resistant to mildew. Tasting score of fresh fruits – 4.6–4.9 points, canned – 4.4–4.5 points. According to the study of heterosis level of genotypes on the basis of ‘parthenocarpia’ index, four hybrids have shown a positive over-domination. On the basis of ‘yield’ index, three hybrids had a positive super-domination with the effect of hete­rosis 126–142%. Five hybrids have shown negative dominance and negative over-domination that determines their early maturity. Positive domination and over-domination with the effect of heterosis 101–113% were peculiar to five hybrids according to ‘merchantability’ index. Conclusions. As a result of selection the new competitive parthenocarpic genotypes of gherkin-type cucumber were created for greenhouse (protected ground) growing during the spring-summer period. New cucumber hybrids will be tested in the previous and competitive variety tests and the best samples will be sent to qualification examination. | Мета. Визначити кращі партенокарпічні гібриди корнішонного типу за рівнем прояву господарсько-цінних ознак в умовах захищеного грунту весняно-літньої культурозміни. Методи. Протягом 2015–2017 рр. в умовах захищеного ґрунту плівкових теплиць проведено комплексне оцінювання 18 генотипів огірка селекції Інституту овочівництва та баштанництва НААН України, отриманих шляхом штучної гібридизації селекційного матеріалу в попередні роки. Стандартом слугував вітчизняний гібрид ‘Надія F1’. Результати. За результатами оцінювання за комплексом господарсько-цінних ознак серед перспективних генотипів було відібрано сім гібридів F1. Виділені зразки партенокарпічного типу (58,7–79,5%), скоростиглі (від масових сходів до початку плодоношення – 51–53 доби) з жіночим типом цвітіння (80–100%) та букетним розташуванням жіночих квіток (по 3–5). Період плодоношення – 40–45 діб. Загальна врожайність цих гібридів становить від 16,2 до 21,2 кг/м2 (перевищення стандарту на 5–37%) з товарністю плодів 82–90%. Середня маса товарного плоду – 91–100 г (стандарт – 88 г). Гібриди F1 стійкі проти кореневих гнилей та відносно стійкі проти несправжньої борошнистої роси. Дегустаційна оцінка свіжих плодів – 4,6–4,9 бала, консервованих – 4,4–4,5 бала. За даними дослідження рівня гетерозису генотипів за ознакою ‘партенокарпія’ чотири гібриди виявили позитивне наддомінування. За ознакою ‘врожайність’ три гібриди мали позитивне наддомінування з ефектом гетерозису 126–142%. За ознакою ‘скоростиглість’ п’ять гібридів виявили негативне домінування та наддомінування. Позитивне домінування та наддомінування з ефектом гетерозису 101–113% отримано в п’яти гібридів за ознакою ‘товарність’. Висновки. У результаті селекційної роботи створено нові конкурентноздатні партенокарпічні генотипи огірка корнішонного типу для вирощування в захищеному грунті плівкових теплиць весняно-літньої культурозміни. Нові гібриди огірка ще пройдуть перевірку в попередньому та конкурсному сортовипробуванні, за результатами яких кращі з них будуть передані на кваліфікаційну експертизу.

Мета. Розробити правила номенклатури, таксономії та культономії рослин. Результати. Для регулювання назв рослин у різних сферах застосовують положення Міжнародного Кодексу номенклатури для водоростей, грибів і рослин, Міжнародного Кодексу номенклатури культурних рослин, Міжнародного Кодексу філогенетичної номенклатури та Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин. Український правопис, який унормовує питання української мови включно з написанням назв рослин, не охоплює повною мірою всього розмаїття питань у цій сфері. Контроверсні підходи ботаніків і філологів до впорядкування, відповідно, української номенклатури рослин та правописних правил потребують узгодження. Для впорядкування і гармонізації української фітономії запропоновано проект Правил номенклатури, таксономії та культономії рослин. Висновки. Проект Правил номенклатури, таксономії та культономії рослин є важливим кроком у вирішенні низки питань найменування рослин і застування їхніх назв у науковій та господарській діяльності.

Purpose. To develop rules for Plant Nomenclature, Taxonomy and Cultonomy.Results. The regulations of “International Code of Nomenclature for Algae, Fungi and Plants”, “International Code of Nomenclature for Cultivated Plants”, “International Code of Phylogenetic Nomenclature”, and “International Convention for the Protection of New Varieties” are applied for plant name standardization in different spheres. The Ukrainian Orthography, which regulates the Ukrainian language including the writing of plant names, does not fully cover the whole range of issues in this area. Different approaches of botanist and philologists to ordering, according to Ukrainian plants nomenclature and spelling rules, demand coordination. The draft of the “Rules of Plant Nomenclature, Taxonomy and Cultonomy” for ordering and harmonization of Ukrainian phytonomy is offered.Conclusions. The draft of “Rules of Plant Nomenclature, Taxonomy and Cultonomy” is the significant step in the matter of plant denomination and plant names usage in scientific and economic activities | Цель. Разработать правила номенклатуры, таксономии и культономии растений. Результаты. Для урегулирования названий растений в разных сферах применяют положения Международного Кодекса номенклатуры для водорослей, грибов и растений, Международного Кодекса номенклатуры культурных растений, Международного кодекса филогенетической номенклатуры и Международной конвенции по охране новых сортов растений. Украинский правопыс, который нормирует украинский язык, включая написание названий растений, не охватывает в полной мере всего разнообразия вопросов этой сферы. Противоположные подходы ботаников и филологов к упорядочиванию, соответственно, украинской номенклатуры растений и правил правописания требуют согласования. Для упорядочивания и гармонизации украинской фитономии предложен проект Правил номенклатуры, таксономии и культономии растений. Выводы. Проект Правил номенклатуры, таксономии и культономии растений является нужным шагом в разрешении ряда вопросов наименования растений и применения этих названий в научной и хозяйственной деятельности. | Мета. Розробити правила номенклатури, таксономії та культономії рослин.Результати. Для регулювання назв рослин у різних сферах застосовують положення Міжнародного Кодексу номенклатури для водоростей, грибів і рослин, Міжнародного Кодексу номенклатури культурних рослин, Міжнародного Кодексу філогенетичної номенклатури та Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин. Український правопис, який унормовує питання української мови включно з написанням назв рослин, не охоплює повною мірою всього розмаїття питань у цій сфері. Контроверсні підходи ботаніків і філологів до впорядкування, відповідно, української номенклатури рослин та правописних правил потребують узгодження. Для впорядкування і гармонізації української фітономії запропоновано проект Правил номенклатури, таксономії та культономії рослин.Висновки. Проект Правил номенклатури, таксономії та культономії рослин є важливим кроком у вирішенні низки питань найменування рослин і застування їхніх назв у науковій та господарській діяльності.

Мета. Оцінити стійкість колекційних зразків пшениці озимої за ознакою продуктивності (маса зерна з одного колоса), посухо-, жаростійкістю та стійкістю проти збудників хвороб (борошнистої роси, бурої іржі та піренофорозу). Виділити джерела комплексної стійкості культури із залученням їх до селекційних програм зі створення високопродуктивного та високоадаптивного вихідного матеріалу. Методи. Лабораторний, польовий, статистичний. Результати. Сортозразки пшениці озимої, які вирощували в колекційних розсадниках, за рівнем продуктивності та напрямом використання поділено на три групи. До них входило 136 сортів, із яких 33% селекції Інституту фізіології рослин і генетики НАН України (київської), 19% – південних регіонів України (південна селекція) та 42% – іноземної (західноєвропейської) селекції. За ознакою продуктивності в колекційному розсаднику найбільший пріоритет – 69% мають сорти київської селекції із середньою масою зерна з одного колоса 3,1–4,0 г. Південні сорти мають найвищу посухостійкість у рангу середньостійкі (25,0%), вище середнього (17,9%) та високостійкі (10,7%). Сорти київської селекції володіють найвищим показником у рангу середньо та вище середньої жаростійкості – 25,5%. За ураженням збудниками хвороб західноєвропейські сорти мають найбільший відсоток вище середньої стійкості проти борошнистої роси та піренофорозу – 43%. Сорти київської та південної селекції стабільно середньостійкі проти збудників трьох хвороб – 53–82%. Висновки. Виділено джерела комплексної стійкості пшениці озимої до несприятливих чинників довкілля та збудників хвороб (борошниста роса, бура іржа та жовта плямистість листків) із сортів селекції ІФРіГ НАНУ: ‘Наталка’, ‘Переяславка’, ‘Подолянка’, ‘Даринка Київська’, ‘Збруч’, ‘Київська остиста’, ‘Смуглянка’, ‘Снігурка’ та ‘Фаворитка’. Досліджені сорти залучені до селекційних програм зі створення високопродуктивного та високоадаптивного вихідного матеріалу пшениці озимої.

Purpose. To study the complex resistance of winter wheat collection using productivity index – total weight of all grains in one ear; drought and heat resistances; resistance to pathogens – powdery mildew, brown rust and pyrenophorosis (tan spot). To select plants with complex resistance for breeding programs aimed to create a high-yielding and highly adaptable source material. Methods. Field, laboratory and statistical. Results. The winter wheat varieties were divided into 3 groups according to the level of productivity and the way of use. They included 136 varieties, 33% of which were from Institute of Plant Physiology and Genetics, NAS of Ukraine (Kyiv breeding), 19% from the southern regions of Ukraine (south-Ukrainian breeding), and 42% from the foreign collection (West European breeding). On the basis of productivity, the highest priority in 69% belongs to Kyiv breeding varieties with grain weight within 3.1–4.0 g/ear. South-Ukrainian breeding varieties are of highest drought tolerance at the rank ‘medium-resistant’ – 25.0%, at the rank ‘higher than medium-resistant’ – 17.9% and ‘highly resistant’ – 10.7%. Varieties of Kyiv breeding have the highest percentage at the rank of ‘medium heat resistant’ and the ‘heat resistant’ – 25.5%. According to pathogenic resistance, Western European breeding varieties have the highest percentage of the resistance to powdery mildew and pyrenophorosis at the rank ‘higher than medium resistant’ – 43%. Varieties of Kyiv and south-Ukrainian breeding have the steadily medium resistance to diseases of three pathogens within 53–82 %. Conclusions. The sources of complex resistance of winter wheat to the unfavorable environmental factors and pathogen diseases (mildew, brown rust and pyrenophorosis) were identified – ‘Natalka’, ‘Pereiaslavka’, ‘Podolianka’, ‘Darynka Kyivska’, ‘Zbruch’, ‘Kyivska ostysta’, ‘Smuh­lianka’, ‘Snihurka’ and ‘Favorytka’ varieties. Studied varieties were involved to the breeding programs on creation of highly productive and highly adaptive winter wheat. | Мета. Оцінити стійкість колекційних зразків пшениці озимої за ознакою продуктивності (маса зерна з одного колоса), посухо-, жаростійкістю та стійкістю проти збудників хвороб (борошнистої роси, бурої іржі та піренофорозу). Виділити джерела комплексної стійкості культури із залученням їх до селекційних програм зі створення високопродуктивного та високоадаптивного вихідного матеріалу.Методи. Лабораторний, польовий, статистичний.Результати. Сортозразки пшениці озимої, які вирощували в колекційних розсадниках, за рівнем продуктивності та напрямом використання поділено на три групи. До них входило 136 сортів, із яких 33% селекції Інституту фізіології рослин і генетики НАН України (київської), 19% – південних регіонів України (південна селекція) та 42% – іноземної (західноєвропейської) селекції. За ознакою продуктивності в колекційному розсаднику найбільший пріоритет – 69% мають сорти київської селекції із середньою масою зерна з одного колоса 3,1–4,0 г. Південні сорти мають найвищу посухостійкість у рангу середньостійкі (25,0%), вище середнього (17,9%) та високостійкі (10,7%). Сорти київської селекції володіють найвищим показником у рангу середньо та вище середньої жаростійкості – 25,5%. За ураженням збудниками хвороб західноєвропейські сорти мають найбільший відсоток вище середньої стійкості проти борошнистої роси та піренофорозу – 43%. Сорти київської та південної селекції стабільно середньостійкі проти збудників трьох хвороб – 53–82%.Висновки. Виділено джерела комплексної стійкості пшениці озимої до несприятливих чинників довкілля та збудників хвороб (борошниста роса, бура іржа та жовта плямистість листків) із сортів селекції ІФРіГ НАНУ: ‘Наталка’, ‘Переяславка’, ‘Подолянка’, ‘Даринка Київська’, ‘Збруч’, ‘Київська остиста’, ‘Смуглянка’, ‘Снігурка’ та ‘Фаворитка’. Досліджені сорти залучені до селекційних програм зі створення високопродуктивного та високоадаптивного вихідного матеріалу пшениці озимої. | Цель. Оценить устойчивость коллекционных образцов пшеницы озимой по признаку продуктивности (масса зерна с одного колоса), засухо-, жаростойкостью и устойчивостью к возбудителям болезней (мучнистой росы, бурой ржавчины и пиренофороза). Выделить источники комплексной устойчивости культуры с привлечением их в селекционные программы по созданию высокопродуктивного и высокоадаптивного исходного материала.Методы. Лабораторный, полевой, статистический.Результаты. Сортообразцы озимой пшеницы, которые выращивали в коллекционных питомниках, по уровню продуктивности и направлению использования разделены на три группы. К ним входило 136 сортов, из которых 33% селекции Института физиологии растений и генетики (ИФРиГ) НАН Украины (киевской), 19% – южных регионов Украины (южная селекция) и 42% – иностранной (западноевропейской) селекции. По признаку продуктивности в коллекционном питомнике наибольший приоритет – 69% имеют сорта киевской селекции со средней массой зерна с одного колоса 3,1–4,0 г. Южные сорта имеют самую высокую засухоустойчивость в ранге среднеустойчивые (25,0%), выше среднего (17,9%) и высокоустойчивые (10,7%). Сорта киевской селекции обладают высоким показателем в ранге средне и выше средней жаростойкости – 25,5%. По поражению возбудителями болезней западноевропейские сорта имеют наибольший процент выше средней устойчивости к мучнистой росе и пиренофорозу – 43%. Сорта киевской и южной селекции стабильно среднеустойчивые к возбудителям трех болезней – 53–82%.Выводы. Выделены источники комплексной устойчивости пшеницы озимой к неблагоприятным факторам окружающей среды и возбудителям болезней (мучнистая роса, бурая ржавчина и желтая пятнистость листьев) из сортов селекции ИФРиГ НАНУ: ‘Наталка’, ‘Переяславка’, ‘Подолянка’, ‘Даринка Київська’, ‘Збруч’, ‘Київська остиста’, ‘Смуглянка’, ‘Снігурка’ и ‘Фаворитка’. Исследованные сорта привлечены в селекционные программы по созданию высокопродуктивного и высокоадаптивного исходного материала озимой пшеницы

Мета. Порівняльна оцінка за врожайністю та адаптивністю сортів ячменю ярого Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла НААН різних років реєстрації. Методи. Дослідження проведені в Миронівському інституті пшениці імені В. М. Ремесла НААН у 2013–2017 рр. відповідно до загальноприйнятих методик. Об’єкт досліджень – 19 сортів ячменю ярого миронівської селекції зареєстрованих в Україні за період 1995–2017 рр. Для характеристики взаємодії генотип–середовище та диференціації сортів за врожайністю і стабільністю використали низку найбільш поширених підходів: S. A. Eberhart, W. A. Russel (1966); G. Wricke (1962); C. S. Lin, M. R. Binns (1988); M. Huehn (1990); А. В. Кильчевский, Л. В. Хотылёва (1985); В. В. Хангильдин, Н. А. Литвиненко (1981); J. L. Purchase та ін. (2000); AMMI; GGE biplot. Результати. Частка умов року досліджень у загальній варіації становила 83,40%. Достовірні, але суттєво нижчі значення мали генотип – 10,65% та взаємодія генотип–середовище – 5,95%. Перші дві головні компоненти GGE biplot пояснювали дещо більшу частку взаємодії генотип–середовище (85,58%) порівняно з AMMI моделлю (80,9%). Кореляційний аналіз виявив, що середня врожайність (Mean) мала вищесередній зв’язок як з максимальним (Max) (r = 0,69), так і мінімальним (Mіn) (r = 0,72) її значеннями. Сильну позитивну кореляцію Mean виявлено з парамет­рами: СЦГі (r = 0,88), Hom (r = 0,86), Sc (r = 0,82). Дуже сильний негативний зв’язок Mean відзначено з Pi (r = -0,96). Для Max середній негативний зв’язок спостерігали лише з Pi (r = -0,60). Mіn сильно корелювала з Sc (r = 0,96), СЦГі (r = 0,87), Hom (r = 0,84). Негативну сильну кореляцію відзначено Min з Sgi (r = -0,86). Між деякими показниками виявлено зв’язок від функціонального позитивного: δ2CAЗi і Кgi (r = 1,00), Wi і Lgi (r = 0,98), СЦГі і Hom (r = 0,98), СЦГі і Sc (r = 0,96), S2di і Wi (r = 0,96), Wi і ASV (r = 0,94), Sc і Hom (r = 0,94), δ2CAЗi і bi (r = 0,93), S2di і ASV (r = 0,93) до сильного негативного: Sgi іСЦГі (r = -0,94), Sgi і Sc(r = -0,92), Sgi і Hom (r = -0,91), Pi і СЦГі (r = -0,83), Pi і Sc (r = -0,80), Pi і Hom (r = -0,79). Висновки. Системна порівняльна оцінка статистичними і графічними підходами свідчить, що внесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні у 2016–2017 рр. сорти ячменю ярого ‘Віраж’, ‘Талісман Миронівський’, ‘МІП Мирний’, ‘МІП Салют’, ‘МІП Сотник’, ‘МІП Азарт’, ‘МІП Богун’ переважають створені на попередніх етапах селекційної роботи сорти як за продуктивним, так і адаптивним потенціалом.

The article gives analysis of practical value of soybean varieties according to productivity and ecological plasticity in different climatic provinces of Ukraine. Ecological estimation of soybean varieties by the methodology of Eberhart and Rassel has been made. This estimation helped to determine variety plasticity and potential to adaptability. It has been established that varieties Almaz and Diona were the best according to the results of ecological research of varieties. The most favourable regions for cultivation of up-to-date soybean varieties have been chosen. Variety Almaz has been defined as the most intensive and plastic soybean variety (average yield during research years was 2.66–2.93 t/hа). Varieties Antratsit and Ametist also have shown high plasticity. The article gives rank estimation of practical value of soybean varieties on the basis of grain productivity.It has been established that all examined varieties had high economic value – coefficient of agronomic stability is higher than 70%.Variety Almaz has the greatest selective value according to homeostatic character. Almaz is the most intensive variety with maximal plasticity grown in Poltava region.Varieties with high indices of adaptability and plasticity which are very valuable for selection and practical use have been singled out.

Мета. Порівняльна оцінка за врожайністю та адаптивністю сортів ячменю ярого Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла НААН різних років реєстрації. Методи. Дослідження проведені в Миронівському інституті пшениці імені В. М. Ремесла НААН у 2013–2017 рр. відповідно до загальноприйнятих методик. Об’єкт досліджень – 19 сортів ячменю ярого миронівської селекції зареєстрованих в Україні за період 1995–2017 рр. Для характеристики взаємодії генотип–середовище та диференціації сортів за врожайністю і стабільністю використали низку найбільш поширених підходів: S. A. Eberhart, W. A. Russel (1966); G. Wricke (1962); C. S. Lin, M. R. Binns (1988); M. Huehn (1990); А. В. Кильчевский, Л. В. Хотылёва (1985); В. В. Хангильдин, Н. А. Литвиненко (1981); J. L. Purchase та ін. (2000); AMMI; GGE biplot. Результати. Частка умов року досліджень у загальній варіації становила 83,40%. Достовірні, але суттєво нижчі значення мали генотип – 10,65% та взаємодія генотип–середовище – 5,95%. Перші дві головні компоненти GGE biplot пояснювали дещо більшу частку взаємодії генотип–середовище (85,58%) порівняно з AMMI моделлю (80,9%). Кореляційний аналіз виявив, що середня врожайність (Mean) мала вищесередній зв’язок як з максимальним (Max) (r = 0,69), так і мінімальним (Mіn) (r = 0,72) її значеннями. Сильну позитивну кореляцію Mean виявлено з парамет­рами: СЦГі (r = 0,88), Hom (r = 0,86), Sc (r = 0,82). Дуже сильний негативний зв’язок Mean відзначено з Pi (r = -0,96). Для Max середній негативний зв’язок спостерігали лише з Pi (r = -0,60). Mіn сильно корелювала з Sc (r = 0,96), СЦГі (r = 0,87), Hom (r = 0,84). Негативну сильну кореляцію відзначено Min з Sgi (r = -0,86). Між деякими показниками виявлено зв’язок від функціонального позитивного: δ2CAЗi і Кgi (r = 1,00), Wi і Lgi (r = 0,98), СЦГі і Hom (r = 0,98), СЦГі і Sc (r = 0,96), S2di і Wi (r = 0,96), Wi і ASV (r = 0,94), Sc і Hom (r = 0,94), δ2CAЗi і bi (r = 0,93), S2di і ASV (r = 0,93) до сильного негативного: Sgi іСЦГі (r = -0,94), Sgi і Sc(r = -0,92), Sgi і Hom (r = -0,91), Pi і СЦГі (r = -0,83), Pi і Sc (r = -0,80), Pi і Hom (r = -0,79). Висновки. Системна порівняльна оцінка статистичними і графічними підходами свідчить, що внесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні у 2016–2017 рр. сорти ячменю ярого ‘Віраж’, ‘Талісман Миронівський’, ‘МІП Мирний’, ‘МІП Салют’, ‘МІП Сотник’, ‘МІП Азарт’, ‘МІП Богун’ переважають створені на попередніх етапах селекційної роботи сорти як за продуктивним, так і адаптивним потенціалом.

This study aimed to evaluate the performance and stability of agronomic and grain quality traits of 11 spring barley varieties from the Latvian breeding programme grown in two locations for four years. The study was carried out on 11 Latvian spring barley varieties: nine covered varieties ‘Abava’, ‘Ansis’, ‘Austris’, ‘Didzis’, ‘Gāte’, ‘Idumeja’, ‘Jumara’, ‘Kristaps’, and ‘Saule PR’ and two hull-less varieties ‘Irbe’ and ‘Kornelija’. Plants of the varieties were grown in field trials of the Institute of Agricultural Resources and Economics, at two sites (Priekuïi and Stende) during 2014–2017. Varieties ‘Didzis’, ‘Jumara’, and ‘Ansis’ yielded significantly above the grand mean in eight environments (5.70 t·ha⁻¹; LSD = 0.476 t·ha⁻¹). ‘Didzis’ showed relatively high dynamic yield stability and broad adaptability to all environments (bᵢ = 0.90; b = 1; s²d = 0.07). Grain yield for varieties ‘Jumara’ and ‘Ansis’ showed specific adaptability to unfavourable environments (bᵢ = 0.48 and 0.55, respectively; bᵢ < 1). Some covered spring barley varieties were considered to be the best in eight environments with stable and high 1000 grain weight (‘Austris’, ‘Idumeja’), test weight (‘Gāte’, ‘Jumara’, ‘Austris’), lodging resistance (‘Austris’, ‘Jumara’, ‘Didzis’), resistance to Pyrenophora teres (‘Didzis’, ‘Saule PR’) and Blumeria graminis (‘Saule PR’, ‘Didzis’). Both hull-less barley varieties ‘Irbe’ and ‘Kornelija’ were distinguished for high crude protein and ß-glucan content.

BACKGROUND: Developing drought-tolerant crops critically depends on the efficient response of a genotype to the limited water availability, a trait known as phenological plasticity. Our understanding of the phenological plasticity remains limited, in particular, about its relationships with plant developmental program. Here, we examined the plastic response of spring wheat at tillering, booting, heading, and anthesis stages to constant or periodic drought stress. The response was assessed by morphological and physiological parameters including symptoms. RESULTS: The dynamics of morphological symptoms were indicators of the plasticity identification of drought. We found that spring wheat exhibits higher phenological plasticity during tillering stage followed by the heading stage, while booting and anthesis stages are the most sensitive. Also, the adaptive response is thought to be influenced with the plant height genes. Furthermore, periodic stress caused more pronounced inhibition of yield than the constant stress, with limited resistance resolution under long period. CONCLUSIONS: Our study shows the importance of considering the phenological plasticity in designing screens for drought tolerance in spring wheat and proposes tillering as the most informative stage for capturing genotypes with tolerance to limit water availability.

Plants respond to environmental conditions not only by plastic changes to their own development and physiology, but also by altering the phenotypes expressed by their offspring. This transgenerational plasticity was initially considered to entail only negative effects of stressful parental environments, such as production of smaller seeds by resource- or temperature-stressed parent plants, and was therefore viewed as environmental noise. Recent evolutionary ecology studies have shown that in some cases, these inherited environmental effects can include specific growth adjustments that are functionally adaptive to the parental conditions that induced them, which can range from contrasting states of controlled laboratory environments to the complex habitat variation encountered by natural plant populations. Preliminary findings suggest that adaptive transgenerational effects can be transmitted by means of diverse mechanisms including changes to seed provisioning and biochemistry, and epigenetic modifications such as DNA methylation that can persist across multiple generations. These non-genetically inherited adaptations can influence the ecological breadth and evolutionary dynamics of plant taxa and promote the spread of invasive plants. Interdisciplinary studies that join mechanistic and evolutionary ecology approaches will be an important source of future insights.

Мета. Оцінити екологічну пластичність урожайності проса посівного в умовах Степу, Лісостепу та Полісся України. Методи. Математико-статистичні: визначення стабільності та пластичності за методикою Ебергарда–Рассела, кореляційний аналіз. Результати. За результатами кореляційного аналізу посівних площ проса посівного за період 2011–2020 рр. визначено, що площі під посівами проса посівного в Україні залежать від світових (r = 0,34). Визначено, що високий рівень урожайності проса посівного отримано в зоні Лісостепу, а саме в Полтавській, Хмельницькій, Черкаській, Сумській та Харківській областях (2,20–2,51 т/га). Достатньо високі показники отримано у Вінницькій, Київській (зона Лісостепу) та Кіровоградській (зона Степу) областях (1,86–2,02 т/га). Низьку врожайність за 10 років відзначено у Рівненській, Житомирській та Волинській областях, які належать до зони Полісся (1,09–1,34 т/га). Показано, що протягом 2011–2015 рр. висока варіабельність урожайності проса спостерігалася в Хмельницькій, Вінницькій та Волинській областях. Коефіцієнт варіації становив 42,0–71,3%. У 2016–2020 рр. найбільшу варіацію відзначено в Донецькій, Волинській та Одеській областях. Коефіцієнт варіації – 31,8–43,9%. Визначено, що за період 2011–2015 рр. високою пластичністю врожайності проса посівного характеризуються Вінницька, Донецька, Київська, Кіровоградська, Сумська, Харківська, Хмельницька, Черкаська та Полтавська області. У проміжок із 2016 до 2020 рр. високу пластичність ознаки врожайності відзначено у Вінницькій, Київській, Харківській, Полтавській, Черкаській, Сумській та Хмельницькій областях. Висновки. За результатами проведених досліджень установлено, що під час скорочення посівних площ під просом посівним у світі, обсяг його виробництва в Україні збільшується. Визначено, що найбільша врожайність просо посівного за досліджувані роки отримана в зоні Лісостепу. Відповідно до розрахованої пластичності врожайності проса посівного визначено, що для реалізації біологічного потенціалу сприятливі умови були в Донецькій та Кіровоградській областях зони Степу, у лісостеповій зоні – Полтавська, Київська, Харківська, Хмельницька, Черкаська та Сумська області.

This study aimed to evaluate the performance and stability of agronomic and grain quality traits of 11 spring barley varieties from the Latvian breeding programme grown in two locations for four years. The study was carried out on 11 Latvian spring barley varieties: nine covered varieties ‘Abava’, ‘Ansis’, ‘Austris’, ‘Didzis’, ‘Gāte’, ‘Idumeja’, ‘Jumara’, ‘Kristaps’, and ‘Saule PR’ and two hull-less varieties ‘Irbe’ and ‘Kornelija’. Plants of the varieties were grown in field trials of the Institute of Agricultural Resources and Economics, at two sites (Priekuļi and Stende) during 2014–2017. Varieties ‘Didzis’, ‘Jumara’, and ‘Ansis’ yielded significantly above the grand mean in eight environments (5.70 t•haE−1; LSD = 0.476 t•haE−1). ‘Didzis’ showed relatively high dynamic yield stability and broad adaptability to all environments (bi = 0.90; b = 1; s2d = 0.07). Grain yield for varieties ‘Jumara’ and ‘Ansis’ showed specific adaptability to unfavourable environments (bi = 0.48 and 0.55, respectively; bi is less than 1). Some covered spring barley varieties were considered to be the best in eight environments with stable and high 1000 grain weight (‘Austris’, ‘Idumeja’), test weight (‘Gāte’, ‘Jumara’, ‘Austris’), lodging resistance (‘Austris’, ‘Jumara’, ‘Didzis’), resistance to Pyrenophora teres (‘Didzis’, ‘Saule PR’) and Blumeria graminis (‘Saule PR’, ‘Didzis’). Both hull-less barley varieties ‘Irbe’ and ‘Kornelija’ were distinguished for high crude protein and ß-glucan content.

Purpose. To estimate the ecological plasticity of common millet yield under conditions of Steppe, Forest-Steppe and Forest of Ukraine. Methods. Mathematical and statistical: determination of stability and plasticity by Eberhart & Russell method, correlation analysis. Results. As a result of correlation analysis of millet cultivated areas during the period of 2011?2020, it was revealed that cultivated areas in Ukraine depend on the world ones (r = 0.34). It was determined that a high level of common millet yield was obtained in the forest-steppe zone, namely in Poltava, Khmelnytskyi, Cherkasy, Sumy and Kharkiv regions (2.20?2.51 t/ha). Quite high rates of yield were obtained in Vinnytsia, Kyiv (Forest-Steppe zone) and Kirovohrad (Steppe zone) regions (1.86?2.02 t/ha). Low yield over 10 years was noted in Rivne, Zhytomyr and Volyn regions, which belong to the Forrest zone (1.09?1.34 t/ha). It is shown that during 2011?2015 high variability of millet yield was observed in Khmelnytskyi, Vinnytsia and Volyn regions. The coefficient of variation was 42.0?71.3%. During 2016?2020 significant variation was noted in Donetsk, Volyn and Odesa regions. The coefficient of variation was 31.8?43.9%. In the period from 2016 to 2020, high plasticity of the yield trait was noted in Vinnitsa, Kyiv, Kharkiv, Poltava, Cherkasy, Sumy and Khmelnitsky regions. During 2016?2020 high plasticity trait of millet yield was in Vinnytsia, Kyiv, Sumy, Kharkiv, Khmelnytskyi, Cherkasy and Poltava regions. Conclusions. According to the results of the studies, it was found that with a reduction in the area under millet in the world, the volume of its production in Ukraine increases. It was determined that the hig?hest yield of millet was obtained in the Forest-Steppe zone during the years of observation. According to the plasticity of millet yield, it was found that favorable conditions for realization of its biological potential were in Donetsk and Kirovohrad regions of Steppe zone, in Forest-Steppe zone of Vinnytsia, Poltava, Kyiv, Kharkiv, Khmelnytskyi, Cherkasy and Sumy regions. | ????. ??????? ?????????? ???????????? ??????????? ????? ????????? ? ?????? ?????, ????????? ?? ??????? ???????. ??????. ??????????-???????????: ?????????? ???????????? ?? ???????????? ?? ????????? ?????????????????, ???????????? ??????. ??????????. ?? ???????????? ????????????? ??????? ???????? ???? ????? ????????? ?? ?????? 2011?2020 ??. ?????????, ?? ????? ??? ???????? ????? ????????? ? ??????? ???????? ??? ???????? (r = 0,34). ?????????, ?? ??????? ?????? ??????????? ????? ????????? ???????? ? ???? ?????????, ? ???? ? ???????????, ????????????, ??????????, ???????? ?? ??????????? ???????? (2,20?2,51 ?/??). ????????? ?????? ????????? ???????? ? ??????????, ????????? (???? ?????????) ?? ??????????????? (???? ?????) ???????? (1,86?2,02 ?/??). ?????? ??????????? ?? 10 ????? ?????????? ? ???????????, ???????????? ?? ?????????? ????????, ??? ???????? ?? ???? ??????? (1,09?1,34 ?/??). ????????, ?? ???????? 2011?2015 ??. ?????? ?????????????? ??????????? ????? ?????????????? ? ????????????, ?????????? ?? ?????????? ????????. ?????????? ???????? ???????? 42,0?71,3%. ? 2016?2020 ??. ????????? ???????? ?????????? ? ?????????, ?????????? ?? ???????? ????????. ?????????? ???????? ? 31,8?43,9%. ?????????, ?? ?? ?????? 2011?2015 ??. ??????? ???????????? ??????????? ????? ????????? ???????????????? ?????????, ????????, ????????, ??????????????, ???????, ??????????, ???????????, ????????? ?? ?????????? ???????. ? ???????? ?? 2016 ?? 2020 ??. ?????? ???????????? ?????? ??????????? ?????????? ? ??????????, ?????????, ???????????, ???????????, ??????????, ???????? ?? ???????????? ????????. ????????. ?? ???????????? ?????????? ?????????? ???????????, ?? ??? ??? ?????????? ???????? ???? ??? ?????? ???????? ? ?????, ????? ???? ??????????? ? ??????? ????????????. ?????????, ?? ????????? ??????????? ????? ????????? ?? ???????????? ???? ???????? ? ???? ?????????. ?????????? ?? ???????????? ???????????? ??????????? ????? ????????? ?????????, ?? ??? ?????????? ???????????? ?????????? ?????????? ????? ???? ? ????????? ?? ??????????????? ???????? ???? ?????, ? ???????????? ???? ? ??????????, ????????, ??????????, ???????????, ????????? ?? ??????? ???????.

The inconsistent prevalence of abiotic stress in most of the agroecosystems can be addressed through deployment of plant material with stress adaptive plasticity. The present study explores water stress induced plasticity for early root-shoot development, proline induction and cell membrane injury in 57 accessions of Aegilops tauschii (DD-genome) and 26 accessions of Triticum dicoccoides (AABB-genome) along with durum and bread wheat cultivars. Thirty three Ae. tauschii accessions and 18 T. dicoccoides accessions showed an increase in root dry weight (ranging from 1.8 to 294.75%) under water stress. Shoot parameters- length and biomass, by and large were suppressed by water stress, but genotypes with stress adaptive plasticity leading to improvement of shoot traits (e.g., Ae tauschii accession 14191 and T. dicoccoides accession 7130) could be identified. Water stress induced active responses, rather than passive repartitioning of biomass was indicated by better shoot growth in seedlings of genotypes with enhanced root growth under stress. Membrane injury seemed to work as a trigger to activate water stress adaptive cellular machinery and was found positively correlated with several root-shoot based adaptive responses in seedlings. Stress induced proline accumulation in leaf tissue showed marked inter- and intra-specific genetic variation but hardly any association with stress adaptive plasticity. Genotypic variation for early stage plasticity traits viz., change in root dry weight, shoot length, shoot fresh weight, shoot dry weight and membrane injury positively correlated with grain weight based stress tolerance index (r = 0.267, r = 0.404, r = 0.299, r = 0.526, and r = 0.359, respectively). In another such trend, adaptive seedling plasticity correlated positively with resistance to early flowering under stress (r = 0.372 with membrane injury, r = 0.286 with change in root length, r = 0.352 with change in shoot length, r = 0.268 with change in shoot dry weight). Overall, Ae. tauschii accessions 9816, 14109, 14128, and T. dicoccoides accessions 5259 and 7130 were identified as potential donors of stress adaptive plasticity. The prospect of the study for molecular marker tagging, cloning of plasticity genes and creation of elite synthetic hexaploid donors is discussed.

The article devotes to the stages of formation of plant collection of park of landscape and gardening art of local importance “arboretum State variety network” located in the village Oguyivka of Mashevka district of Poltava region.

Purpose. To analyze lines of competitive testing of soft spring wheat in terms of ecological plasticity and stability using statistical methods of analysis and identify lines with high stability of grain yield.Methods. The studies were carried out during 2018–2020, on the basis of the V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat NAAS of Ukraine. When considering the results obtained, generally accepted methods of genetic and statistical analysis were used.Results. Evaluation of breeding material in different years makes it possible to obtain information about the characteristics of the reaction of genotypes to changes in environmental conditions. As a result of the studies, it was found that the lines Lutescens 14-32 (bi = 0.59), Erythrospermum 15-32 (bi = 0.44), Lutescens 14-47 (bi = 0.22) were of high plasticity. Calculations of ecological stability indicate that lines are considered stable, the variance of stability is zero or close to zero. From a practical point of view, lines with a combined manifestation of high ecological plasticity and stability are considered valuable. This was the line Erythro­spermum 15-32 (bi = 0.44; S2di = 0.01) that indicates its low reaction rate and the ability to provide a consistently high level of yield under any growing conditions. The most valuable are the genotypes that combine a low level of the coefficient of variation, high homeostaticity and bree­ding value, which include the lines Erythrospermum 15-32 (Hom = 206.42, Sc = 4.11), Lutescens 14-47 (Hom = 98.41, Sc = 3.91), Erythrospermum 17-08 (Hom = 78.57, Sc = 3.76), Erythrospermum 14-65 (Hom = 54.84, Sc = 3.75), Lutescens 14-32 (Hom = 54.60, Sc = 4.17), Lutescens 14-13 (Hom = 35.60, Sc = 3.78), Lutescens 14-48 (Hom = 46.66, Sc = 3.58).Conclusions. The evaluation of breeding material is of great importance when creating new high-performance varieties with adaptive potential. The method for assessing ecological plasticity and variants of its stability made it possible to differentiate wheat lines of soft spring competitive testing by their response to changes in gro­wing conditions. For a more optimal selection of breeding material in terms of ecological plasticity and stability, breeding programs should take into account ranked estimates of genotypes. | Мета. Використовуючи статистичні методи, проаналізувати за показниками екологічної пластичності та стабільності лінії конкурсного випробування пшениці м’якої ярої і виявити серед них такі, що вирізняються високою стабільністю врожайності зерна.Методи. Дослідження проводили протягом 2018–2020 рр. на базі Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла НААН. У процесі оброблення отриманих результатів послуговувалися загально­прийнятими методами генетико-статистичного аналізу.Результати. Оцінка селекційного матеріалу в різні роки дає змогу отримати інформацію щодо особливостей реакції генотипів на зміну екологічних умов. У результаті проведених досліджень встановлено, що високопластичними є лінії Lutescens 14-32 (bi = 0,59), Erythrospermum 15-32  (bi = 0,44) і Lutescens 14-47 (bi = 0,22). За розрахунками, екологічно стабільними вважають лінії, варіанса стабільності яких дорівнює нулю (S2di = 0,00) або близька до нуля (S2di = 0,01). З погляду практичності цінними є лінії із сукупним проявом високої екологічної пластичності та стабільності, а саме: Erythrospermum 15-32 (bi = 0,44; S2di = 0,01), що має низьку норму реакції та може забезпечувати незмінно високий рівень врожайності за будь-яких умов вирощування. Найціннішими є генотипи, що поєднують у собі низький рівень коефіцієнта варіації (CV ≤ 10,0%), високу гомеостатичність і селекційну цінність. Серед них – лінії Erythrospermum 15-32 (Hom = 206,42, Sc = 4,11), Lutescens 14-47 (Hom = 98,41, Sc = 3,91), Erythrospermum 17-08 (Hom = 78,57, Sc = 3,76), Erythrospermum 14-65 (Hom = 54,84, Sc = 3,75), Lutescens 14-32 (Hom = 54,60, Sc = 4,17), Lutescens 14-13 (Hom = 35,60, Sc = 3,78) і Lutescens 14-48 (Hom = 46,66, Sc = 3,58).Висновки. Оцінка селекційного матеріалу має важливе значення для створення нових високопродуктивних сортів з адаптивним потенціалом. Метод оцінки екологічної пластичності та варіанси її стабільності дав змогу диференціювати лінії пшениці м’якої ярої конкурсного випробування за реакцією на зміну умов вирощування. Для оптимальнішого відбору селекційного матеріалу за показниками екологічної пластичності та стабільності у селекційних програмах слід враховувати ранжовані оцінки генотипів.

Untangling the genetic architecture of grain yield (GY) and yield stability is an important determining factor to optimize genomics-assisted selection strategies in wheat. We conducted in-depth investigation on the above using a large set of advanced bread wheat lines (4,302), which were genotyped with genotyping-by-sequencing markers and phenotyped under contrasting (irrigated and stress) environments. Haplotypes-based genome-wide-association study (GWAS) identified 58 associations with GY and 15 with superiority index Pi (measure of stability). Sixteen associations with GY were “environment-specific” with two on chromosomes 3B and 6B with the large effects and 8 associations were consistent across environments and trials. For Pi, 8 associations were from chromosomes 4B and 7B, indicating ‘hot spot’ regions for stability. Epistatic interactions contributed to an additional 5–9% variation on average. We further explored whether integrating consistent and robust associations identified in GWAS as fixed effects in prediction models improves prediction accuracy. For GY, the model accounting for the haplotype-based GWAS loci as fixed effects led to up to 9–10% increase in prediction accuracy, whereas for Pi this approach did not provide any advantage. This is the first report of integrating genetic architecture of GY and yield stability into prediction models in wheat.

Мета. Оцінити екологічну пластичність урожайності проса посівного в умовах Степу, Лісостепу та Полісся України. Методи. Математико-статистичні: визначення стабільності та пластичності за методикою Ебергарда–Рассела, кореляційний аналіз. Результати. За результатами кореляційного аналізу посівних площ проса посівного за період 2011–2020 рр. визначено, що площі під посівами проса посівного в Україні залежать від світових (r = 0,34). Визначено, що високий рівень урожайності проса посівного отримано в зоні Лісостепу, а саме в Полтавській, Хмельницькій, Черкаській, Сумській та Харківській областях (2,20–2,51 т/га). Достатньо високі показники отримано у Вінницькій, Київській (зона Лісостепу) та Кіровоградській (зона Степу) областях (1,86–2,02 т/га). Низьку врожайність за 10 років відзначено у Рівненській, Житомирській та Волинській областях, які належать до зони Полісся (1,09–1,34 т/га). Показано, що протягом 2011–2015 рр. висока варіабельність урожайності проса спостерігалася в Хмельницькій, Вінницькій та Волинській областях. Коефіцієнт варіації становив 42,0–71,3%. У 2016–2020 рр. найбільшу варіацію відзначено в Донецькій, Волинській та Одеській областях. Коефіцієнт варіації – 31,8–43,9%. Визначено, що за період 2011–2015 рр. високою пластичністю врожайності проса посівного характеризуються Вінницька, Донецька, Київська, Кіровоградська, Сумська, Харківська, Хмельницька, Черкаська та Полтавська області. У проміжок із 2016 до 2020 рр. високу пластичність ознаки врожайності відзначено у Вінницькій, Київській, Харківській, Полтавській, Черкаській, Сумській та Хмельницькій областях. Висновки. За результатами проведених досліджень установлено, що під час скорочення посівних площ під просом посівним у світі, обсяг його виробництва в Україні збільшується. Визначено, що найбільша врожайність просо посівного за досліджувані роки отримана в зоні Лісостепу. Відповідно до розрахованої пластичності врожайності проса посівного визначено, що для реалізації біологічного потенціалу сприятливі умови були в Донецькій та Кіровоградській областях зони Степу, у лісостеповій зоні – Полтавська, Київська, Харківська, Хмельницька, Черкаська та Сумська області.

Purpose. To identify spring durum wheat accessions with high yield level and by yield components for their involvement in breeding programs as a source material. Methods. Field, statistical. Results. The results of the study of 65 collection samples of spring durum wheat of various ecological and geographical origin in terms of productivity in 2016–2018 are presented. The research results indicate that the samples of spring durum wheat had different yield level depending on the conditions of the year of cultivation. According to the calculations of the degree of yield stability parameters, the samples were found that ensure its level under fluctuations in weather conditions with regression coefficient close to one as follows ‘Omskiy izumrud’ (RUS), ‘Korona’, ‘Toma’, ‘Nauryz 6’ (KAZ), ‘Dura king’, ‘Candura’ (CAN), ‘Tera’, ‘Novatsiia’ (UKR), thus indicating their semi-intensive type. Collection samples of spring durum wheat that under optimal weather conditions are capable of producing significant yield increase are distinguished by wide ecological reaction. These are samples with regression coefficient more than one ‘MIP Raiduzhna’, ‘Hordeiforme 13-07’ (UKR), ‘Lan’, ‘Salaut’, ‘Ertol’ (KAZ), ‘Bezenchukskaya 205’, ‘Lilek’ (RUS). These samples can be characterized by their adaptive properties as intense ones, with a pronounced response to the environment. Over the years of the research, grain number per spike varied from 35.9 to 38.8 pcs. Year conditions in 2016 were the most favorable for plant growth and development, while index of conditions was 4.1, and the average grain number per spike was 41.4 pcs. Year conditions in 2017 and 2018 were less favorable for growth and development of durum spring wheat, and therefore there was a negative value of index of year conditions (lj = -5.1 and lj = 0.5, respectively) with less grain number per spike (32.2 and 38.2 pcs., respectively). According to the trait «1000 kernel weight», the samples were identified with regression coefficient close to one under fluctuations of weather conditions, i.e ‘Korona’, ‘Raya’ (KAZ), ‘Lilek’, ‘Bezenchukskaya 205’ (RUS), ‘MIP Raiduzhna’ (UKR). The grain weight per spike in the collection samples varied from 1.27 to 1.77 g. The stable samples ‘Ertol’, ‘Salaut’, ‘Damsinskaya yantarnaya’ (KAZ), ‘Lilek’ (RUS), ‘Novatsiia’ (UKR), ‘Duraking’, ‘Candura’ (CAN) promising in spring wheat breeding were identified and can be involved in hybridization. Conclusions. Stable and plastic samples were identified among collection material of spring durum wheat in terms of productivity for involvement in scientific programs as source material.

The model, Yᵢⱼ = μ₁ + β₁Iⱼ + δᵢⱼ, defines stability parameters that may be used to describe the performance of a variety over a series of environments. Yᵢⱼ is the variety mean of the iᵗʰ variety at the jₜₕ environment, µ₁ is the iᵗʰ variety mean over all environments, β₁ is the regression coefficient that measures the response of the iᵗʰ variety to varying environments, δᵢⱼ is the deviation from regression of the iᵗʰ variety at the jᵗʰ environment, and Iⱼ is the environmental index. The data from two single-cross diallels and a set of 3-way crosses were examined to see whether genetic differences could be detected. Genetic differences among lines were indicated for the regression of the lines on the environmental index with no evidence of nonadditive gene action. The estimates of the squared deviations from regression for many hybrids were near zero, whereas extremely large estimates were obtained for other hybrids.

Мета. Використовуючи статистичні методи, проаналізувати за показниками екологічної пластичності та стабільності лінії конкурсного випробування пшениці м’якої ярої і виявити серед них такі, що вирізняються високою стабільністю врожайності зерна. Методи. Дослідження проводили протягом 2018–2020 рр. на базі Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла НААН. У процесі оброблення отриманих результатів послуговувалися загально­прийнятими методами генетико-статистичного аналізу. Результати. Оцінка селекційного матеріалу в різні роки дає змогу отримати інформацію щодо особливостей реакції генотипів на зміну екологічних умов. У результаті проведених досліджень встановлено, що високопластичними є лінії Lutescens 14-32 (bi = 0,59), Erythrospermum 15-32  (bi = 0,44) і Lutescens 14-47 (bi = 0,22). За розрахунками, екологічно стабільними вважають лінії, варіанса стабільності яких дорівнює нулю (S2di = 0,00) або близька до нуля (S2di = 0,01). З погляду практичності цінними є лінії із сукупним проявом високої екологічної пластичності та стабільності, а саме: Erythrospermum 15-32 (bi = 0,44; S2di = 0,01), що має низьку норму реакції та може забезпечувати незмінно високий рівень врожайності за будь-яких умов вирощування. Найціннішими є генотипи, що поєднують у собі низький рівень коефіцієнта варіації (CV ≤ 10,0%), високу гомеостатичність і селекційну цінність. Серед них – лінії Erythrospermum 15-32 (Hom = 206,42, Sc = 4,11), Lutescens 14-47 (Hom = 98,41, Sc = 3,91), Erythrospermum 17-08 (Hom = 78,57, Sc = 3,76), Erythrospermum 14-65 (Hom = 54,84, Sc = 3,75), Lutescens 14-32 (Hom = 54,60, Sc = 4,17), Lutescens 14-13 (Hom = 35,60, Sc = 3,78) і Lutescens 14-48 (Hom = 46,66, Sc = 3,58). Висновки. Оцінка селекційного матеріалу має важливе значення для створення нових високопродуктивних сортів з адаптивним потенціалом. Метод оцінки екологічної пластичності та варіанси її стабільності дав змогу диференціювати лінії пшениці м’якої ярої конкурсного випробування за реакцією на зміну умов вирощування. Для оптимальнішого відбору селекційного матеріалу за показниками екологічної пластичності та стабільності у селекційних програмах слід враховувати ранжовані оцінки генотипів.

Purpuse. To develop scientific and methodological principles of legal protection of plant varieties in Ukraine in accordance with the requirements of the Community Plant Variety Office (CPVO) and the European Union (EU), to analyze the relevant methodological and legal norms and approa­ches aimed to improve the system of legal protection of plant varieties as intellectual property objects identified during the expert determination the criteria for distinctiveness, uniformity and stability (DUS-test). Results. Determination of the criteria for distinctiveness, uniformity and stability implies the plant varieties identification by the method of phenotype morphological description (the signs of vegetative and generative organs). The morphological code formula of the variety consists of the corresponding codes of the sign and the degree of its expression that is formed according to the technical documents and DUS methods in all countries of the International Union for the Protection of New Varieties of Plants (UPOV) and CPVO. Methodological provision for the protection of breeder’s rights and new plant varieties in the EU and the CPVO protocols were analyzed by the comparative method of the general parts and the tables of signs of DUS techniques for the  botanical taxons of 4 plant groups: agricultural, vegetable, fruit and decorative. Conclusions. As a result of comparative assessment of DUS methods for plant varieties (CPVO – Protocols, UPOV – TG, Ukraine – UATG) was found that the morphological des­cription of plant varieties during the field trials (qualitative (QL), quantitative (QN) and pseudo-qualitative (PQ) signs of phenotypes ) is the basic technique for conducting DUS testing  according to the international UPOV requirements as well as to CPVO requirements. National Methods for Plant Varieties Examination for Distinctness, Uniformity and Stability are developed under mandatory requirements of the DOCUMENT TGP 7/3 DEVELOPMENT OF TEST GUIDELINES adopted by the Council at its forty-eighth ordinary session on October 16, 2014. The CPVO and EU methodological bases at the 2015 research stage included protocols for 160 botanical taxons, represented by four plant groups: agricultural (18); vegetables (46); fruit (30) and decorative (66). The CPVO protocols for 122 botanical taxons, namely: agricultural (18), vegetable (44); fruit (28) and decorative (32) are of great value for the application’s scientific and technical examination for plant variety registration inUkraine. Field tests of plant phenotypes in accordance with morpho-descriptive method for variety identification by the relevant features and their degree of expression for harmonized description of plant varieties is practically brought to the UPOV international requirements and partly to CPVO protocols of the European Union.

Purpuse. To develop scientific and methodological principles of legal protection of plant varieties in Ukraine in accordance with the requirements of the Community Plant Variety Office (CPVO) and the European Union (EU), to analyze the relevant methodological and legal norms and approa­ches aimed to improve the system of legal protection of plant varieties as intellectual property objects identified during the expert determination the criteria for distinctiveness, uniformity and stability (DUS-test). Results. Determination of the criteria for distinctiveness, uniformity and stability implies the plant varieties identification by the method of phenotype morphological description (the signs of vegetative and generative organs). The morphological code formula of the variety consists of the corresponding codes of the sign and the degree of its expression that is formed according to the technical documents and DUS methods in all countries of the International Union for the Protection of New Varieties of Plants (UPOV) and CPVO. Methodological provision for the protection of breeder’s rights and new plant varieties in the EU and the CPVO protocols were analyzed by the comparative method of the general parts and the tables of signs of DUS techniques for the botanical taxons of 4 plant groups: agricultural, vegetable, fruit and decorative. Conclusions. As a result of comparative assessment of DUS methods for plant varieties (CPVO – Protocols, UPOV – TG, Ukraine – UATG) was found that the morphological des­cription of plant varieties during the field trials (qualitative (QL), quantitative (QN) and pseudo-qualitative (PQ) signs of phenotypes) is the basic technique for conducting DUS testing according to the international UPOV requirements as well as to CPVO requirements. National Methods for Plant Varieties Examination for Distinctness, Uniformity and Stability are developed under mandatory requirements of the DOCUMENT TGP 7/3 DEVELOPMENT OF TEST GUIDELINES adopted by the Council at its forty-eighth ordinary session on October 16, 2014. The CPVO and EU methodological bases at the 2015 research stage included protocols for 160 botanical taxons, represented by four plant groups: agricultural (18); vegetables (46); fruit (30) and decorative (66). The CPVO protocols for 122 botanical taxons, namely: agricultural (18), vegetable (44); fruit (28) and decorative (32) are of great value for the application’s scientific and technical examination for plant variety registration inUkraine. Field tests of plant phenotypes in accordance with morpho-descriptive method for variety identification by the relevant features and their degree of expression for harmonized description of plant varieties is practically brought to the UPOV international requirements and partly to CPVO protocols of the European Union.

Цель. Разработать научно-методические основы правовой охраны сортов растений в Украине в соответствии с требованиями CPVO (Community Plant Variety Office) Европейского Союза (ЕС), проанализировать соответствующие методически-правовые нормы и подходы, направленные на совершенствование системы правовой охраны сортов растений, как объектов интеллектуальной собственности, идентифицированых при экспертизе по определению критериев отличия, однородности и стабильности (ВОС-тест).Результаты. Определение критериев отличия, однородности и стабильности предполагает идентификацию сортов растений методом морфологического описания признаков вегетативных и генеративных органов фенотипов. Морфологическая кодовая формула сорта состоит из соответствующих кодов признака и степеней их проявления и формируется в соответствии с техничес­кими документами и методиками на ВОС всеми странами Международного союза по охране новых сортов растений (UPOV) и CPVO в частности. Промониторено методическое обеспечение охраны прав селекционера и новых сортов растений в странах ЕС, проанализированы протоколы CPVO методом сравнительной оценки общей части и таблицы признаков методик на ВОС для ботанических таксонов 4 групп: сельскохозяйственные, овощные, плодовые и декоративные.Выводы. Вследствии сравнительной оценки Методик по экспертизе на отличие, однородность и стабильность сортов растений (CPVO – протоколы; UPOV – TG; Украина – UATG) установлено, что морфологическое описание сортов растений во время полевой диагностики качественных (QL), количественных (QN) и псевдокачественных (PQ) признаков фенотипов является основным для проведения экспертизы на ВОС-тест как по международным требованиям UPOV, так и CPVO. Нацио­нальные Методики проведения экспертизы сортов растений на отличие, однородность и стабильность разрабатываются с обязательным учетом требований DOCUMENT TGP 7/3 DEVELOPMENT OF TEST GUIDELINES adopted by the Council at its forty-eighth ordinary session on October 16, 2014. Методическая база CPVO ЕС на этапе исследований в 2015 году включала протоколы для 160 ботанических таксонов, представленные четырьмя группами: сельскохозяйственные (18), овощные (46), плодовые (30) и декоративные (66). Для проведения научно-технической экспертизы заявки на сорт растений в Украине профессиональный интерес представляют протоколы CPVO для 122 ботанических таксонов, а именно: сельскохозяйственные (18), овощные (44), плодовые (28) и декоративные (32). Полевая диагностика фенотипов растений методом морфологического описания для идентификации сортов по соответствующим признакам и степеням их проявления для подготовки гармонизированных описаний сортов растений практически приведена к международным требованиям UPOV и частично к протоколам CPVO ЕС. | Purpuse. To develop scientific and methodological principles of legal protection of plant varieties in Ukraine in accordance with the requirements of the Community Plant Variety Office (CPVO) and the European Union (EU), to analyze the relevant methodological and legal norms and approa­ches aimed to improve the system of legal protection of plant varieties as intellectual property objects identified during the expert determination the criteria for distinctiveness, uniformity and stability (DUS-test).Results. Determination of the criteria for distinctiveness, uniformity and stability implies the plant varieties identification by the method of phenotype morphological description (the signs of vegetative and generative organs). The morphological code formula of the variety consists of the corresponding codes of the sign and the degree of its expression that is formed according to the technical documents and DUS methods in all countries of the International Union for the Protection of New Varieties of Plants (UPOV) and CPVO. Methodological provision for the protection of breeder’s rights and new plant varieties in the EU and the CPVO protocols were analyzed by the comparative method of the general parts and the tables of signs of DUS techniques for the  botanical taxons of 4 plant groups: agricultural, vegetable, fruit and decorative.Conclusions. As a result of comparative assessment of DUS methods for plant varieties (CPVO – Protocols, UPOV – TG, Ukraine – UATG) was found that the morphological des­cription of plant varieties during the field trials (qualitative (QL), quantitative (QN) and pseudo-qualitative (PQ) signs of phenotypes ) is the basic technique for conducting DUS testing  according to the international UPOV requirements as well as to CPVO requirements. National Methods for Plant Varieties Examination for Distinctness, Uniformity and Stability are developed under mandatory requirements of the DOCUMENT TGP 7/3 DEVELOPMENT OF TEST GUIDELINES adopted by the Council at its forty-eighth ordinary session on October 16, 2014. The CPVO and EU methodological bases at the 2015 research stage included protocols for 160 botanical taxons, represented by four plant groups: agricultural (18); vegetables (46); fruit (30) and decorative (66). The CPVO protocols for 122 botanical taxons, namely: agricultural (18), vegetable (44); fruit (28) and decorative (32) are of great value for the application’s scientific and technical examination for plant variety registration inUkraine. Field tests of plant phenotypes in accordance with morpho-descriptive method for variety identification by the relevant features and their degree of expression for harmonized description of plant varieties is practically brought to the UPOV international requirements and partly to CPVO protocols of the European Union. | Мета. Розробити науково-методичні засади правової охорони сортів рослин в Україні відповідно до вимог CPVO (Community Plant Variety Office) Європейського Союзу (ЄС), проаналізувати відповідні методично-правові норми та підходи, спрямовані на вдосконалення системи правової охорони сортів рослин, як об’єктів інтелектуальної власності, ідентифікованих під час експертизи з визначення критеріїв відмінності, однорідності та стабільності (ВОС-тест).Результати. Визначення критеріїв відмінності, однорідності та стабільності передбачає ідентифікацію сортів рослин методом морфологічного опису ознак вегетативних і генеративних органів фенотипів. Морфологічна кодова формула сорту складається з відповідних кодів ознак та ступенів їхнього прояву і формується згідно з технічними документами та методиками на ВОС усіма країнами Міжнародного союзу з охорони нових сортів рослин (UPOV) та CPVO зокрема. Промоніторено методичне забезпечення охорони прав селекціонера та нових сортів рослин у країнах ЄС, проаналізовано протоколи CPVO методом порівняльного оцінювання загальної частини та таблиці ознак методик на ВОС для ботанічних таксонів 4 груп: сільськогосподарські, овочеві, плодові та декоративні.Висновки. Унаслідок порівняльного оцінювання Методик з експертизи на відмінність, однорідність і стабільність сортів рослин (CPVO – протоколи; UPOV – TG; Україна – UATG) установлено, що морфологічний опис сортів рослин під час польової діагностики якісних (QL), кількісних (QN) та псевдоякісних (PQ) ознак фенотипів є основним для проведення експертизи на ВОС-тест як за міжнародними вимогами UPOV, так і CPVO. Національні Методики проведення експертизи сортів рослин на ВОС розробляються з обов’язковим урахуванням вимог DOCUMENT TGP 7/3 DEVELOPMENT OF TEST GUIDELINES adopted by the Council at its forty-eighth ordinary session on October 16, 2014. Методична база CPVO ЄС на етапі досліджень у 2015 р. містила протоколи для 160 ботанічних таксонів, які представлено чотирма групами: сільськогосподарські (18), овочеві (46), плодові (30) та декоративні (66). Для проведення науково-технічної експертизи заявки на сорт рослин в Україні професійний інтерес становлять протоколи CPVO для 122 ботанічних таксонів, а саме: сільськогосподарські (18), овочеві (44), плодові (28) та декоративні (32). Польова діагностика фенотипів рослин методом морфологічного опису для ідентифікації сортів за відповідними ознаками та ступенями їхнього прояву для підготовки гармонізованих описів сортів рослин практично приведена до міжнародних вимог UPOV та частково до протоколів CPVO ЄС.