Formation of spring barley productivity depending on seed inoculation with a biopreparation and foliar fertilization in the Steppe of Ukraine | Формування продуктивності ячменю звичайного ярого залежно від інокуляції насіння біопрепаратом та позакореневих підживлень в Степу України

anglais. Scientifically substantiated application the elements of technologies with the use of microbiological preparations, macro- and microfertilizers, new growth regulators of plants of organic origin, allows not only to increase grain yields, improve its quality, but also to affect the economic efficiency of spring barley cultivation. Today, biological, growth stimulants are widely used in various types of agricultural crops. They are an effective method of achieving increased productivity, increasing resistance to diseases and pests, which, in turn, makes them attractive to researchers. The introduction of biologically active substances in agricultural practice is impossible without a deep and comprehensive study of their effect on the growth and development of the plant, as it depends on the type of preparation, rate, processing time, varietal characteristics of the crop, and other factors. The aim of our research was to evaluate the effect of biopreparation of phosphorus mobilizing action and foliar fertilization with macro- and microfertilizers on the formation of spring barley productivity at sowing after predecessors of soybean, winter wheat, sunflower, and corn for grain in conditions of unstable soil moisture in Steppe zone. Due to significant fluctuations in weather conditions during the growing season of spring barley, by the bree­ding of ecologically adapted varieties, predecessors and using elements of technology that involve the seed treatment with biopreparations and foliar fertilization in the tillering phase of plants, one can consistently obtain grain yields at 4.32−5.23 t/ha. Improving the nutrient regime of the soil with the use of the preparation Polymyxobacterin based on the growth-stimulating bacterium Paenibacillus polimyxa KB contributed to the improvement of plant nutrition and increased the crop yield of spring barley by 0.17−0.65 t/ha depending on the predecessor. The increase in grain yield of spring barley from the use of foliar fertilizers with macro-and microfertilizers was 0.29−0.41 t/ha. The highest level of grain yield (5.68 and 5.18 t/ha) when sowing spring barley variety Statok after predecessors soybean and sunflower obtained in the trial of inoculation with phosphorus mobilizing preparation Polymyxobacterin and fertilization in the tillering phase with micro-fertilizer Reakom, after grain crops – 5.19 t/ha Polymyxobacterin + CAM 28, N8, after corn for grain – 4.92 t/ha, Polymyxobacterin + Urea, N8. The increase compared to control was 0.83 t/ha, 0.95; 0.83 and 1.25 t/ha respectively, by predecessors. The use of biopreparations based on effective microorganisms should be an integral aspect of modern agriculture, taking into account climate changes. The practical value of using biological preparations for seed inoculation before sowing in combination with foliar fertilization of macro- and microfertilizers in the period of formation of the generative organs is due not only to their efficiency but also the low cost of their use, which is an element of resource-saving technologies and eliminates environmental pollution.

ukrainien. Науково обґрунтоване застосування технологій з використанням мікробіологічних препаратів, макро- та мікродобрив, нових регуляторів росту рослин органічного походження забезпечує підвищення врожайності зерна, покращання його якості, а отже, і впливає на економічну ефективність вирощування сільськогосподарських культур, зокрема ячменю ярого. Нині біопрепарати, стимулятори росту все частіше застосовуються на різних видах культур сільськогосподарського призначення. Такі препарати підвищують продуктивність, збільшують стійкість культур до хвороб та шкідників, що у свою чергу робить їх привабливими для сільгоспвиробників, без сумніву, для дослідників. Введення біологічно активних речовин у сільськогосподарську практику неможливе без глибокого та всебічного вивчення їх дії на процеси росту і розвиток рослини, оскільки кінцевий результат залежить від типу препарату, правильно обраних дози, термінів обробки, сортових характеристик культури та інших факторів. Мета наших досліджень полягала в оцінці впливу біопрепарату фосформобілізуючої дії та позакореневих підживлень макро- і мікродобривами на продуктивність ячменю ярого при сівбі після різних попередників (соя, пшениця озима, соняшник та кукурудза на зерно) в умовах нестійкого зволоження Степу. Незважаючи на суттєві коливання погодних умов у період вегетації ячменю ярого, за рахунок підбору екологічно пристосованих сортів, попередників і використання елементів технології, які передбачають обробку насіння біопрепаратами та проведення позакореневих підживлень у фазі кущіння рослин, можна стабільно отримувати врожайність зерна культури на рівні 4,32−5,23 т/га. Застосування препарату Поліміксобактерин на основі рістстимулюючої бактерії Paenibacillus polimyxa KB сприяло покращанню режиму живлення рослин, підвищенню рівня врожаю ячменю ярого на 0,17–0,65 т/га, залежно від попередника. Приріст урожайності зерна ячменю ярого від використання позакореневих підживлень макро- та мікродобривами становив 0,29–0,41 т/га. Найвищий врожай зерна (5,68 і 5,18 т/га, відповідно) при сівбі ячменю ярого сорту Статок після попередників соя та соняшник отримали у варіанті інокуляції насіння фосформобілізуючим препаратом Поліміксобактерин та підживлення у фазі кущіння мікродобривом Реаком після зернових культур – 5,19 т/га, Поліміксобактерин + КАС 28, N8, після кукурудзи на зерно – 4,92 т/га, Поліміксобактерин + Карбамід, N8. Приріст до контролю становив 0,83 т/га, 0,95 т/га, 0,83 т/га та 1,25 т/га, відповідно попередників. Використання біопрепаратів на основі ефективних мікроорганізмів повинно бути невід’ємним аспектом сучасного землеробства з урахуванням змін клімату. Практична цінність використання біологічних препаратів для інокуляції насіння перед сівбою в поєднанні з позакореневими підживленнями макро- та мікродобривами в період закладки генеративних органів зумовлена не лише їх ефективністю, а й незначними витратами на їх застосування, що є елементом ресурсозберігаючих технологій та виключає забруднення навколишнього середовища.