Sugar beets combinability analyzes throghut two cycles of recurrent breeding | Анализ комбинационной способности линий свеклы сахарной на протяжении двух цыклов рекурентного подбора | Аналіз комбінаційної здатності ліній буряку цукрового упродовж двох циклів рекурентного добору

anglais. Yield and sugar content genetic analyzes for hybrids developed engaging pollinating lines of the first and the second inbred generations throughout two cycles of recurrent breeding has underpinned the determination of regularities for combinability expression in crossing components and the change of their gene interaction types. This unveiled the lack of correlation between the parents descriptions as selected from groups that displayed contrast combining of productivity components and the lines combinability derived thereof. This provided a ground for correcting the breeding technology of the development of MS hybrids through the exclusion of individual polarization as phenotype based breeding method with replacing this by the assessment of economical value of the topcrossing components. The genetic value was determined for pollinator lines of І1 first hybrid generation by productivity components derived from multiple seed populations by Ulad breeding. 7 economically valuable lines were derived from U752 population by yield and 17 by sugar content, whereas 6 and 10 limes were derived from КМ2, respectively . This provided a ground for the development of synthetic varieties that displayed yield and sugar content characteristics improved, respectively, by 9,4 and 2,4% (U752 initial population ) and by 4,4 and 8,3% ( КМ2 initial population) compared to group standard. The structure of genetic variability of MS hybrids productivity as developed engaging І2 .first and second inbred generation. In the genotype variation of characteristics of hybrids derived from І1 pollinators of recurrent breeding first cycle the additive effects of both parental forms prevailed, and as regards the hybrids developed engaging І2 pollinators of the second cycle of recurrent breeding non-additive effects of the components interaction prevailed. In the second cycle of recurrent breeding 7 І2 lines valuable for combining were singled out, which had high general combinability by yield, and 8 were singled out by sugar content. 5 lines were singled out: U752/5/7, U752/84/3, КМ2/33/4, КМ2/34/7, КМ2/75/4, which combined high general combinability by yield and sugar content at once. Heterosis effect of hybrid combinations was subject to total fusion of additive and non-additive effects of the genes controlling quantitative characteristics of the productivity. The best hybrids yield engaging І2, pollinator lines selected out of U752 and КМ2 multi-seed populations ranged within 104...117,3%, sugar content – 102,4...106,0%, while that of synthetic varieties – 113,4 and 103,6% (U752) and 106,7 and 109,3% (КМ2), respectively, against the group standard.

russe. На основании генетического анализа урожайности и сахаристости гибридов, созданных с участием линий-опыли­телей первого и второго инбредных поколений на протяжении двух циклов рекуррентного отбора, установлены закономерности проявления комбинационной способности компонентов скрещивания и изменения в соотношении типов генных взаимодействий. Выявлено отсутствие связи между характеристикой родоначальников, отобранных из групп с контрастным сочетанием элементов продуктивности и комбинационной способностью линий, полученными на их основе. Это дает основание для коррекции технологии селекционного процесса создания МС  гибридов путем исключения индивидуальной поляризации как метода отбора по фенотипу и замены ее определением генетической ценности компонентов в топкроссных скрещиваниях. Определена генетическая ценность линий-опылителей первого инбредного поколения І1 по элементам продуктивности, полученных из многосемянных популяций уладовского происхождения. Из популяции У752 выделено 7 генетически ценных линий по урожайности и 17 – по сахаристости, а из популяции КМ2 – соответственно 6 и 10 линий. На их основе созданы синтетики с улучшенными параметрами урожайности и сахаристости, соответственно на 9,4 и 2,4% (исходная популяция У752) и на 4,4 и 8,3% (исходная популяция КМ2) по сравнению с групповым стандартом. Проанализирована структура генотипов изменчивости элементов продуктивности МС гибридов, созданных при участии опылителей и первого и второго инбредных поколений. В генотипической вариации признаков гибридов, созданных на основе опылителей І1 первого цикла рекуррентного отбора преобладающими были аддитивные эффекты обоих родительских форм, а у гибридов, сформированных с участием опылителей І2 второго цикла рекуррентного отбора – неаддитивные эффекты взаимодействия компонентов. Во втором цикле рекуррентного отбора выделено 7 комбинационно-ценных линий І2 с высокой ОКС по урожайности и 8 – по сахаристости. Выделено 5 линий: У752/5/7, У752/84/3, КМ2/33/4, КМ2/34/7, КМ2/75/4, которые сочетали высокую комбинационную способность по урожайности и сахаристости одновременно. Гетерозисный эффект гибридных комбинаций зависел от суммарного сочетания положительных аддитивных и неадитивних эффектов генов, контролирующих количественные признаки, влияющие на продуктивность. Урожайность лучших гибридов с участием линий-опылителей І2, выделенных из многосемянных популяций У752 и КМ2, составляла 104 ... 117,3%, сахаристость – 102,4 ... 106,0%, а улучшенных синтетиков соответственно 113,4 и 103,6% (У752) и 106,7 и 109,3% (КМ2) от группового стандарта.

ukrainien. На основі генетичного аналізу урожайності та цукристості гібридів, створених за участю ліній- запилювачів першого і другого інбредних поколінь упродовж двох циклів рекурентного добору встановлено закономірності прояву комбінаційної здатності компонентів схрещування і зміну у співвідношенні типів генних взаємодій. Виявлено відсутність зв’язку між характеристикою родоначальників, відібраних з груп з контрастним поєднанням елементів продуктивності та комбінаційною здатністю ліній, отриманими на їх основі. Це дає підставу для корекції технології селекційного процесу створення ЧС гібридів через вилучення індивідуальної поляризації як методу добору за фенотипом і заміни її визначенням генетичної цінності компонентів в топкросних схрещуваннях. Визначена генетична цінність лінійзапилювачів першого інбредного покоління І1 за елементами продуктивності, що походять із багатонасінних популяцій уладівської селекції. З популяції У752 виділено 7 генетично-цінних ліній за врожайністю і 17 – за цукристістю, а з популяції КМ2 – відповідно 6 і 10 ліній. На їх основі створено синтетики з поліпшеними параметрами врожайності та цукристості відповідно на 9,4 і 2,4% (вихідна популяція У752) і на 4,4 і 8,3% (вихідна популяція КМ2) порівняно з груповим стандартом. Проаналізована структура генотипної мінливості елементів продуктивності ЧС гібридів, створених за участю запилювачів першого і другого інбредного покоління І2. В генотипній варіації ознак гібридів, створених на основі запилювачів І1 першого циклу рекурентного добору, переважаючими були адитивні ефекти обох батьківських форм, а у гібридів, сформованих за участю запилювачів І2 другого циклу рекурентного добору – неадитивні ефекти взаємодії компонентів. У другому циклі рекурентного добору виділено 7 комбінаційно-цінних ліній І2 з високою ЗКЗ за врожайністю і 8 – за цукристістю. Виділено 5 ліній: У752/5/7, У752/84/3, КМ2/33/4, КМ2/34/7, КМ2/75/4, які поєднували високу ЗКЗ за урожайністю та цукристістю одночасно. Гетерозисний ефект гібридних комбінацій залежав від сумарного поєднання позитивних адитивних і неадитивних ефектів генів, що контролюють кількісні ознаки продуктивності. Урожайність кращих гібридів за участю ліній-запилювачів І2, виділених з багатонасінних популяцій У752 та КМ2, становила 104...117,3%, цукристість – 102,4...106,0%, а поліпшених синтетиків – відповідно 113,4 та 103,6% (У752) і 106,7 та 109,3% (КМ2) до групового стандарту.