Introduction and breeding of purple-leaved hazel in the Forest-Steppe of Ukraine | Інтродукція і селекція пурпуролисткової ліщини в Лісостепу України

anglais. This study was conducted in 2023-2024 to clarify the origin and introduction of purple-leaved hazel, and to examine the morphological and physiological characteristics of the best genotypes developed by the authors. Morphometric analysis of nuts, quantitative and qualitative composition of pigments in leaves in dynamics, and observation of the influence of abiotic and biotic environmental factors were carried out. It was found that there were mutants in Corylus with red/purple colouration of the pellicle of kernels and/or leaves. They have been found repeatedly in different places in Europe, belonging to the species Corylus avellana and/or Corylus maxima. Taxonomists consider these taxa to be distinct; however, molecular studies suggest that Corylus maxima should be synonymised with Corylus avellana. The best selections of purple-leaved hazel are characterised by high-quality nuts weighing 2.5-3.2 g with a kernel percentage of 48.0-51.7. The content of chlorophyll a, chlorophyll b, carotenoids, and anthocyanins in purple-leaved selections ‘Profesorskyi’, ‘Aspirantskyi’, and ‘Akademichnyi’ was generally higher than in green-leaved varieties, although this difference was not statistically significant in most cases, except for anthocyanins. The high anthocyanin content in the leaves (up to 0.69 mg/g in May) and in the fruit involucres gave these genotypes exceptional decorative effect during the first half of the growing season and beyond. These genotypes had high winter hardiness and drought resistance and are well adapted to local soil and climatic conditions. Among the biotic environmental factors, the nut weevil Curculio nucum (damaging the nuts), and the powdery fungus Phyllactinia guttata (affecting the leaves) had a negative impact. The fungus Erysiphe corylacearum, new to Ukraine, was also found on the leaves. These findings support the wider introduction of purple-leaved hazel, as the best genotypes are highly ornamental and also produce nut. The obtained data will be useful for forest restoration, landscaping and amateur gardening

ukrainien. Дане дослідження проведено в 2023-2024 рр. з метою з’ясування походження та інтродукції пурпуроволисткової ліщини, а також вивчення морфологічних і фізіологічних особливостей кращих генотипів, створених авторами. Було проведено морфометричний аналіз горіхів, кількісний та якісний склад пігментів в листках в динаміці та спостереження за впливом абіотичних та біотичних чинників довкілля. Виявлено, що у Corylus існують мутанти з червоним/фіолетовим забарвленням оболонки ядра та/або листків. Їх неодноразово знаходили в різних місцях Європи, відносячи до видів Corylus avellana та/або Corylus maxima. Систематики вважають ці таксони окремими, проте молекулярні дослідження свідчать, що Corylus maxima слід синонімізувати з Corylus avellana. Найкращі селекційні зразки пурпуроволисткової ліщини характеризувалися високоякісними горіхами масою 2,5-3,2 г та з виходом ядра 48,0-51,7 %. Встановлено, що за вмістом хлорофілу а, хлорофілу b, каротиноїдів та антоціанів пурпуроволисткові добори ‘Професорський’, ‘Аспірантський’ і ‘Академічний’ перевищують зеленолисткові сорти, хоча ця різниця не є статистично значущою у більшості випадків, за винятком антоціанів. Високий вміст антоціанів у листках (до 0,69 мг/г у травні) та у плюсках надавав цим генотипам виняткової декоративності протягом першої половини вегетації та пізніше. Ці генотипи мали високу зимостійкість та посухостійкість і добре адаптовані до місцевих ґрунтово-кліматичних умов. Серед біотичних факторів довкілля негативний вплив мали ліщиновий довгоносик Curculio nucum (пошкоджував горіхи) та борошнистий гриб Phyllactinia guttata (вражав листки). На листках також було виявлено новий для України борошнисторосяний гриб Erysiphe corylacearum. Ці результати підтримують ширшу інтродукцію пурпуроволисткової ліщини, оскільки найкращі генотипи мають високу декоративність, а також дають горіхи. Отримані дані будуть корисними для лісомеліорації, декоративного та аматорського садівництва