Landscape and ecologicl features of the formation of green spaces of Lviv urban system | Ландшафтно-екологічні особливості формування зелених насаджень у Львівській урбоекосистемі

anglais. The landscape and ecological aspects of forming the structure of the city of Lviv and their influence on the formation of ecological and biological features of green spaces are revealed. The analysis of cartographic material, targeted field survey of garden and park objects of the city of Lviv, landscape-planning analysis, and typological analysis are presented. The elements of the landscape structure at the level of macro-relief and partly of mesore-relief have been analyzed, which have retained their identity, and therefore to some extent represent the landscape aspect of the nature of the city. The phytocenotic characteristics of 10 study sites were investigated. All plots are located within the green zone and in the forest parks of Lviv. The ecological and biological differences and peculiarities of spatial phenomena formation in a certain group are clarified. The analysis of the impact of major urogenic factors on biodiversity as ancient historical parks of the city, and new parkland is provided. The peculiaritits of Lviv City landscape structure as well as its influence on mezo- and microclimate of city green plantations are presented. It is established that the formation of air temperature over a separate territory is a consequence of the integrated interaction of the main climate-forming factors, which include the receipt of solar radiation, features of atmospheric circulation and the underlying surface. Changes in the solar radiation inflow in the annual and long-term distribution are determined by the features of its annual cycles, which depend on the cloud distribution, which is formed by the peculiarities of the atmospheric circulation during the year. It is revealed that knowing the climatic properties of the main sinus edificators, it is possible to create park and forest park phytocenoses with high aesthetic value and favourable sanitary and hygienic conditions. The negative effects on various elements of soil and vegetation cover of urban nature are outlined. The most important problems of formation of landscape compositional groups are marked; the deficiencies in the maintenance and operation of green spaces of parks of the city are summarized. The negative effects of recreational use here are compounded by seasonality, as well as by the concentration of recreation around the most developed parks. It is noted that Lviv urban system needs to reduce the recreational load on the conditions of plantation growth

ukrainien. Розкрито ландшафтно-екологічні особливості структури Львова та їх вплив на формування еколого-біологічних особливостей зелених насаджень міста. Проведено аналіз картографічного матеріалу, цільове натурне обстеження садово-паркових об'єктів міста Львова, їх ландшафтно-планувальну та типологічну структуру. Проаналізовано елементи ландшафтної структури на рівні макрорельєфу та мезорельєфу, які зберегли свою ідентичність, а тому певною мірою репрезентують ландшафтний аспект природного середовища Львова. Досліджено фітоценотичну структуру 10 дослідних ділянок комплексної зеленої зони міста Львова. З'ясовано еколого-біологічні відмінності та особливості формування просторових природних явищ у певному фітоценотичному угрупованні. Встановлено, що формування фітоклімату над окремою територією є наслідком інтегрованої взаємодії основних кліматотвірних чинників, що включають в себе надходження сонячної радіації, особливостей атмосферної циркуляції та підстильної поверхні. Виявлено, що знаючи кліматотвірні властивості едифікаторів головної синузії, можна формувати паркові та лісопаркові фітоценози, які володіють високою естетичною цінністю та сприятливими санітарно-гігієнічними умовами. Окреслено негативні явища впливу на різноманітні елементи ґрунтового покриту та рослинного вкриття урбанізованованих екосистем. Встановлено, що негативні наслідки рекреаційного природокористування підсилюються сезонністю, а також зосередженням рекреантів у найбільш освоєних паркових насадженнях. Відзначено, що Львівська урбосистема потребує зменшення рекреаційного навантаження на паркові та лісопаркові рослинні угруповання.