Мета. Оцінити нові сорти пшениці м’якої озимої в різних ґрунтово-кліматичних умовах за основними господарсько-цінними показниками, зокрема врожайністю, масою 1000 зерен, вмістом білка та сирої клейковини. Методи. Дослідження сортів пшениці м’якої озимої ‘НОВІК’, ‘ХАЙМАРС’, ‘Папілон’, ‘Обіван’ та ‘СТК21Г’ проводили впродовж двох сезонів (2021/22–2022/23 рр.) на дослідних полях 16 структурних підрозділів Українського інституту експертизи сортів рослин, розташованих у ґрунтово-кліматичних зонах Степу, Лісостепу та Полісся. Закладання дослідів та збирання врожаю виконували відповідно до методик проведення кваліфікаційної експертизи сортів рослин. Методи дослідження: польовий, лабораторний, біохімічний, описово-статистичний, порівняння та узагальнення. Результати. Протягом усіх років проведення експертизи врожайність досліджуваних сортів у зоні Лісостепу була вищою, ніж у Степу та на Поліссі. У середньому за 2021/22–2022/23 рр. вона становила: в Лісостепу – 8,03–9,14 т/га, на Поліссі – 7,9–8,63, у Степу – 7,17–8,05 т/га. Максимальні врожаї сформували сорти ‘ХАЙМАРС’ (8,71 т/га) та ‘Обіван’ (9,14 т/га). Щодо показників якості, то лідерами за вмістом білка виявилися ‘НОВІК’ (14,2%), ‘Папілон’ (14,0%) і ‘ХАЙМАРС’ (14,0%); найбільшою масовою часткою сирої клейковини відзначилися ‘НОВІК’ та ‘Папілон’ (25,0–29,2 і 24,6–29,1% відповідно). Оцінюючи вплив умов зони вирощування, встановили, що на Поліссі вміст білка в зерні варіював від 12,1 до 13,5%, в Лісостепу – від 13,0 до 13,5%, у Степу – від 13,1 до 14,2%. Масова частка сирої клейковини в поліській зоні становила 22,9–27,6%, у лісостеповій – 25,3–28,6%, у степовій зоні – 26,6–29,2%. Висновки. Ґрунтово-кліматичні умови впливають на показники продуктивності та якості пшениці м’якої озимої. Зокрема, максимальну врожайність спостерігали в зоні Лісостепу. Водночас на Поліссі зафіксували досить низькі значення вмісту білка та кількості клейковини в зерні. Отже, результати підтверджують доцільність вирощування досліджуваних сортів у лісостеповій та поліській зонах України. | Purpose.   To evaluate new varieties of soft winter wheat under different soil and climatic conditions for the main economic and quality indicators, including yield, 1000 grain weight, protein and crude gluten content. Methods. The study of soft winter wheat varieties 'NOVIK', 'HIMARS', 'Papilon', 'Obivan' and 'STK21G' was conducted during two seasons (2021/22-2022/23) on the experimental fields of 16 structural units of the Ukrainian Institute for Plant Variety Examination located in the soil and climatic zones of Steppe, Forest-Steppe and Polissia. The trials were established and harvested in accordance with the methods of qualification testing of plant varieties. Research methods: field, laboratory, biochemical, descriptive and statistical, comparison and generalisation. Results. In all years of the study, the yield of the investigated varieties was higher in the Forest-Steppe zone than in the Steppe and Polissia. The average yield in 2021/22–2022/23 was 8.03–9.14 t/ha in Forest-Steppe, 7.9–8.63 t/ha in Polissia and 7.17–8.05 t/ha in Steppe. The highest yields were achieved by the varieties 'HIMARS' (8.71 t/ha) and 'Obivan' (9.14 t/ha). In terms of quality indicators, 'NOVIK' (14.2%), 'Papilon' (14.0%) and 'HIMARS' (14.0%) led in protein content; 'NOVIK' and 'Papilon' had the highest gluten mass fractions (25.0–29.2 and 24.6–29.1%, respectively). Evaluating the influence of growing zone conditions, it was found that in Polissya the protein content in grain varied from 12.1 to 13.5%, in Forest-Steppe – from 13.0 to 13.5%, in Steppe – from 13.1 to 14.2%. The mass fraction of crude gluten in the Polissia zone was 22.9–27.6%, in the Forest-Steppe zone – 25.3–28.6% and in the Steppe zone – 26.6–29.2%. Conclusions. Soil and climatic conditions influence the productivity and quality of common soft winter wheat. In particular, the maximum yield was observed in the Forest-Steppe zone. At the same time, rather low levels of protein and gluten in the grain were recorded in Polissia. Thus, the results confirm the feasibility of growing the investigated varieties in the Forest-Steppe and Polissia zones of Ukraine.

Purpose. To evaluate the productivity and grain quality of winter triticale varieties grown under different soil and climatic conditions. Methods. The research process involved laboratory, computational and statistical methods, and analysis and synthesis to draw conclusions. Results. HTC (IV–X) was found to vary significantly monthly, annually and in general between the research sites. It was found that the yield of winter triticale varieties in the Forest-Steppe and Polissia zones was 5.3 t/ha. The maximum yield in the Forest-Steppe zone was achieved by the variety ‘MIP Feniks’ (5.9 t/ha), in the Polissia zone by the variety ‘Pamiati Patseky’ (5.8 t/ha). It was found that the protein content of winter triticale varieties for the 2019–2020 research years in the Forest-Steppe zone was on average 12.6% and ranged from 12.2% (‘Liubomyr’) to 13.3% (‘MIP Yatahan’), which according to the classifier corresponded to grain of medium quality and can be used in the confectionery industry. The coefficient of variation (V,%) for this characteristic was 3.5%. In the Polissia zone, the protein content of the varieties averaged 13.6% over the years of research and ranged from 12.9% – medium content (‘MIP Feniks’) to 14.3% – high content (‘MIP Yatahan’). The intrazone variation was low and amounted to 4.0%. Correlation and regression analysis showed that an increase in the active temperature during the vegetation period up to 3203 оС allows an increase in the productivity indicators and in the weight of 1000 grains from 5.6 to 6.1 t/ha and from 46.8 to 53.5 g, respectively; an increase in precipitation during the vegetation period up to 515.1 mm leads to a decrease in the weight of 1000 grains from 45.2 to 38.1 g; with an increase in the amount of active temperatures and precipitation during the vegetation period from 3167.65 to 3202.9 оС and from 413.85 to 515.1 mm, respectively, it is possible to increase the protein content in grain from 12.4 to 13.8%; with an increase in the yield and weight of 1000 grains from 5.8 to 6.1 t/ha and from 51.8 to 53.8 g, the protein content of the grain can be reduced from 13.1 to 12.0%. Conclusions. Different responses of varieties to zonal growing conditions were observed. A positive influence of the rainfall factor during the growing season on the yield of winter triticale in Forest-Steppe and Polissia (r = 0.66 and 0.34 units) and on the increase of the protein content of grain grown in the Polissia zone (r = 0.56) was revealed.

Мета. Аналіз формування сортового ресурсу жита посівного озимого для українських виробників. Результати. Сорти жита посівного (Secale cereale L.) проаналізовані за низкою господарсько-цінних ознак тастійкістю до абіотичних факторів. За даними по урожайності у зонах Степу, Лісостепу та Полісся можна побачити, що провідне місце посідають сорти іноземної селекції. Проаналізовані сорти відносяться до скоростиглих, що дозволяє отримувати врожаї у більш стислі проміжки часу. До Державного реєстру сортів внесені рослини, які за висотою знаходяться у діапазоні від 100 до 140 см. Маса 1000 зерен усіх проаналізованих сортів коливалась від 32 до 34 г. Вміст білка у насінні сортів знаходиться в межах від 9 до 12%. Високі показники стійкості до абіотичних факторів, таких як посухи, та небажаних явищ як вилягання та обсипання, уможливлюють вирощування цих сортів у всіх ґрунтово-кліматичних зонах на території України. Варто відмітити, що сорти мають високий показник стійкості проти борошнистої роси та снігової плісняви. До Державного реєстру сортів рослин включено 43 сорти жита посівного озимого станом на 10 серпня 2018 року. Сорти, які внесені до Державного реєстру сортів рослин придатних для поширення в Україні, мають високі показники стійкості до абіотичних чинників, що є підставою для їх внесення до реєстру. Висновки. Детальне вивчення та аналіз стійкості сортів рослин до стресових чинників дозволяє більш ґрунтовно оцінити сорт. Крім оцінки морозо- і зимостійкості, посухо- і жаростійкості польових культур, необхідно проводити оцінку холодостійкості, стійкості озимих до зимових відлиг, випрівання, льодової кірки, вимокання та інших несприятливих факторів. Такий аналіз дозволить краще охарактеризувати нові сорти і відбирати ті з них, які крім високої врожайності мали б стійкість до абіотичних факторів. В умовах кліматичних змін це дозволить отримувати стійкі високі врожаї жита посівного. | Цель. Анализ формирования сортового ресурса ржи посевной озимой для украинских производителей. Результаты. Сорта ржи посевной (Secale cereale L.) проанализированы по ряду хозяйственно-ценных признаков и устойчивости к абиотическим факторам. Согласно данным об урожайности в зонах Степи, Лесостепи и Полесья можно увидеть, что ведущее место занимает сорт иностранной селекции. Проанализированные сорта относятся к скороспелым, что позволяет получать урожаи в более сжатые сроки. В Государственный реестр сор­тов внесены растения, которые по высоте находятся в диапазоне от 100 до 140 см. Масса 1000 зерен всех проанализированных сортов составляла 32–34 г. Содержание белка в семенах сортов колебалось в пределах от 9 до 12%. Высокие показатели устойчивости к абиотическим факторам, таким как засухи, и нежелательным явлениям – как полегание и осыпание, позволяют выращивать эти сорта во всех почвенно-климатических зонах на территории Украины. Стоит отметить, что сорта имеют высокий показатель устойчивости к мучнистой росе и снежной плесени. В Государственный реестр сор­тов растений включены 43 сорта ржи посевной озимой состоянием на 10 августа 2018 года. Сорта, которые внесены в Государственный реестр сортов растений пригодных для распространения в Украине, имеют высокие показатели устойчивости к абиотическим факторам, что является основанием для их внесения в Реестр. Выводы. Детальное изучение и анализ устойчивости сортов растений к стрессовым факторам позволяет более обстоятельно оценить сорт. Кроме оценки морозо- и зимостойкости, засухо- и жаростойкости полевых культур, необходимо проводить оценку холодоустойчивости, устойчивости озимых к зимним оттепелям, выпреванию, ледовой корке, вымоканию и другим неблагоприятным факторам. Такой анализ позволит лучше охарактеризовать новые сорта и отобрать те из них, которые кроме высокой урожайности имеют устойчивость к абиотичес­ким факторам. В условиях климатических изменений это позволит получать устойчивые высокие урожаи ржи посевной. | Purpose. Analysis of winter rye varietal resources formation for Ukrainian producers. Results. Rye varieties (Secale cereale L.) were analyzed for a number of economically valuable traits and resistance to abiotic factors. Accor­ding to the yield data in the zones of Steppe, Forest-Steppe and Polissia, one can see that the variety of foreign selection occupies the leading place. The analyzed cultivars are early maturing, what allows to get crops in a shorter time. The State Register of Plant Varieties includes plants which were 100–140 cm in height. The mass of 1000 grains of all analyzed varieties was 32–34 g. The protein content in grains of varieties ranged from 9 to 12%. High rates of resistance to abiotic factors, such as droughts, and undesirable events like lodging and shedding, allow growing these varieties in all soil-climatic zones on the territory of Ukraine. It is worth noting that the varieties have a high resistance to powdery mildew and snow mold. The State Register of Plant Varieties includes 43 varieties of winter rye as of August 10, 2018. Varieties that are listed in the State Register of Plant Varieties suitable for distribution in Ukraine have high rates of resistance to abiotic factors, what is the basis for their inclusion in the Registry.Conclusions. A detailed study and analysis of the resistance of plant varieties to stress factors allows us to assess them thoroughly. In addition to the assessment of frost and winter resistance, drought and heat resistance of field crops, it is necessary to assess the cold resistance, resistance to winter thaws, asphyxiation, ice crust, rotting and other adverse factors. Such analysis will allow a better description of new varieties and the selection of those that in addition to high yields, are resistant to abiotic factors. In climate changes it will allow obtaining high yields of winter rye.

Purpose. To study the effect of weather conditions on grain quality in soft spring wheat lines that are undergoing competitive variety trial. To identify indices to be least affected by weather conditions. To investigate the correlation dependence between grain quality indices in the years with contrasting weather conditions and conduct the analysis of variance. Methods. Parameters of grain and flour quality of bread spring wheat lines were determined using conventional methods at the laboratory of grain quality of V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat, NAAS of Ukraine, protein content in flour was measured with the use of the SPECTRAN 119M device. Results. Contrasting weather conditions were considered including arid ones (2013) – that had negative effect on 1000 kernel weight, but at the same time positively influenced the averaged grain quality indices; with excess humidity (2014) – they resulted in decreasing of all technological indices; optimal ones (2015) – allowed to obtain maximum indices of grain and flour quality. Paired coefficients of correlation between different para­meters of grain and flour quality were calculated. The most number of strong and medium correlations was found in a dry year (33.3%), the smallest one – in a wet year (13.0%). Such indices as flour strength, dough dilution and protein content depended on the conditions of the growing year least of all. Grain-unit response was the most considerable to the humid conditions of the year. The analysis of variance showed that climatic conditions had significant effect on the quality indices of grain and flour. At the same time, an important genotypic component was revealed in indices of dough resilience (63%), bread volume and rating (61 and 53% respectively), the flour strength (42%), crude gluten quality (33%), bread porosity (30%). With climate variations, the genotypic conditionality of the content of protein and especially crude gluten was expressed insignificantly. Conclusions. When creating high quality cultivars, plant breeders should be guided by such indices as flour strength, dough resilience, gluten quality, bread volume and rating as only they are more genetically determined

The results of three years study of the effect of sowing time and seed application rates on yield and grain quality of different varieties of winter wheat under the conditions of South Steppe of Ukraine were presented. It was found that winter wheat provides optimal combination of high yield and grain quality in case of sowing in October 10 with seed application rate of 5,0 million seeds/ha. The highest yield – 4,59 t/ha on average in 2011–2013 was obtained for the variety of Natalka when sowing in October 10 with seed application rate  of 5 million germinable seeds. With increasing seed application rate from 3 to 5 million seeds/ha, protein content in winter wheat was decreased by 0,3%, gluten – by 0,6%. The variety Natalka  formed the highest quality grains when sowing in October 20 with seed application rate of 3 million seeds/ha, in this case protein content was 15,8%, gluten – 32,9%. It is proved that early sowing time  – September 10 leads to yields reduction and grain   quality deterioration for all winter wheat varieties.

It has been supposed to carry out bred-making valuation of wheat under native condition of protein substances and contents of the dough improvers (КВrO3, С6Н8О6) being practiced. It will allow both at present and in the future to carry out comparative valuation by this index between varieties of various breeding progenies.

Мета. Оцінити нові сорти пшениці м’якої озимої в різних ґрунтово-кліматичних умовах за основними господарсько-цінними показниками, зокрема врожайністю, масою 1000 зерен, вмістом білка та сирої клейковини. Методи. Дослідження сортів пшениці м’якої озимої ‘НОВІК’, ‘ХАЙМАРС’, ‘Папілон’, ‘Обіван’ та ‘СТК21Г’ проводили впродовж двох сезонів (2021/22–2022/23 рр.) на дослідних полях 16 структурних підрозділів Українського інституту експертизи сортів рослин, розташованих у ґрунтово-кліматичних зонах Степу, Лісостепу та Полісся. Закладання дослідів та збирання врожаю виконували відповідно до методик проведення кваліфікаційної експертизи сортів рослин. Методи дослідження: польовий, лабораторний, біохімічний, описово-статистичний, порівняння та узагальнення. Результати. Протягом усіх років проведення експертизи врожайність досліджуваних сортів у зоні Лісостепу була вищою, ніж у Степу та на Поліссі. У середньому за 2021/22–2022/23 рр. вона становила: в Лісостепу – 8,03–9,14 т/га, на Поліссі – 7,9–8,63, у Степу – 7,17–8,05 т/га. Максимальні врожаї сформували сорти ‘ХАЙМАРС’ (8,71 т/га) та ‘Обіван’ (9,14 т/га). Щодо показників якості, то лідерами за вмістом білка виявилися ‘НОВІК’ (14,2%), ‘Папілон’ (14,0%) і ‘ХАЙМАРС’ (14,0%); найбільшою масовою часткою сирої клейковини відзначилися ‘НОВІК’ та ‘Папілон’ (25,0–29,2 і 24,6–29,1% відповідно). Оцінюючи вплив умов зони вирощування, встановили, що на Поліссі вміст білка в зерні варіював від 12,1 до 13,5%, в Лісостепу – від 13,0 до 13,5%, у Степу – від 13,1 до 14,2%. Масова частка сирої клейковини в поліській зоні становила 22,9–27,6%, у лісостеповій – 25,3–28,6%, у степовій зоні – 26,6–29,2%. Висновки. Ґрунтово-кліматичні умови впливають на показники продуктивності та якості пшениці м’якої озимої. Зокрема, максимальну врожайність спостерігали в зоні Лісостепу. Водночас на Поліссі зафіксували досить низькі значення вмісту білка та кількості клейковини в зерні. Отже, результати підтверджують доцільність вирощування досліджуваних сортів у лісостеповій та поліській зонах України. | Purpose.   To evaluate new varieties of soft winter wheat under different soil and climatic conditions for the main economic and quality indicators, including yield, 1000 grain weight, protein and crude gluten content. Methods. The study of soft winter wheat varieties 'NOVIK', 'HIMARS', 'Papilon', 'Obivan' and 'STK21G' was conducted during two seasons (2021/22-2022/23) on the experimental fields of 16 structural units of the Ukrainian Institute for Plant Variety Examination located in the soil and climatic zones of Steppe, Forest-Steppe and Polissia. The trials were established and harvested in accordance with the methods of qualification testing of plant varieties. Research methods: field, laboratory, biochemical, descriptive and statistical, comparison and generalisation. Results. In all years of the study, the yield of the investigated varieties was higher in the Forest-Steppe zone than in the Steppe and Polissia. The average yield in 2021/22–2022/23 was 8.03–9.14 t/ha in Forest-Steppe, 7.9–8.63 t/ha in Polissia and 7.17–8.05 t/ha in Steppe. The highest yields were achieved by the varieties 'HIMARS' (8.71 t/ha) and 'Obivan' (9.14 t/ha). In terms of quality indicators, 'NOVIK' (14.2%), 'Papilon' (14.0%) and 'HIMARS' (14.0%) led in protein content; 'NOVIK' and 'Papilon' had the highest gluten mass fractions (25.0–29.2 and 24.6–29.1%, respectively). Evaluating the influence of growing zone conditions, it was found that in Polissya the protein content in grain varied from 12.1 to 13.5%, in Forest-Steppe – from 13.0 to 13.5%, in Steppe – from 13.1 to 14.2%. The mass fraction of crude gluten in the Polissia zone was 22.9–27.6%, in the Forest-Steppe zone – 25.3–28.6% and in the Steppe zone – 26.6–29.2%. Conclusions. Soil and climatic conditions influence the productivity and quality of common soft winter wheat. In particular, the maximum yield was observed in the Forest-Steppe zone. At the same time, rather low levels of protein and gluten in the grain were recorded in Polissia. Thus, the results confirm the feasibility of growing the investigated varieties in the Forest-Steppe and Polissia zones of Ukraine.

Мета. Оцінити нові сорти високоолеїнового соняшнику однорічного (Helianthus annuus L.) за основними господарсько­цінними показниками: врожайністю, стійкістю проти хвороб, умістом олеїнової кислоти, олії та білка. Методи. Кваліфікаційну експертизу сортів соняшнику однорічного на придатність до поширення в Україні (ПСП) проводили в пунктах досліджень Українського інституту експертизи сортів рослин в межах ґрунтово­кліматичних зон Степу та Лісостепу впродовж 2021–2022 рр. Дослідження здійснювали відповідно до «Методики проведення кваліфікаційної експертизи сортів рослин на придатність до поширення в Україні (Загальна частина)» та «Методики проведення експертизи сортів рослин групи технічних та кормових на придатність до поширення в Україні». Результати. Внесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, нові сорти соняшнику однорічного ‘LG50475’, ‘ОКLLАОМА’, ‘P64HЕ418’, ‘RGТ CHARLLОТТE CL’, ‘SY DIEGO CLP’, ‘F4987VО’, ‘N4H422 KL’, ‘LG50779 SХ’, ‘SUBЕО’ та ‘SY FЕNОМЕNО’ проаналізовано за сортовим потенціалом з огляду на такі господарсько­цінні ознаки, як урожайність, уміст олеїнової кислоти та олії. Впродовж 2021–2022 рр. зона Лісостепу переважала над іншими за показниками врожайності. Найвищі її значення серед досліджуваних сортів продемонстрували ‘LG50475’ (2,61–3,99 т/га), ‘ОКLLАОМА’ (2,73–3,89 т/га) та ‘LG50779 SХ’ (2,50–3,57 т/га). Найбільшим умістом олеїнової кислоти (показник якості) відзначилися ‘P64HЕ418’ – 86,4% в зоні Степу та 87,3% в зоні Лісостепу; ‘LG50475’ та ‘SY DIEGO CLP’ – по 87,3% в зоні Лісостепу. Висновки. За результатами кваліфікаційної експертизи на придатність сорту для поширення всі досліджувані сорти рекомендовано до вирощування у степовій і лісостеповій зонах. Максимальний уміст олії одержано в насінні сорту ‘OKLLAOMA’ (50,9%  у Степу та 52,0% в Лісостепу). Найбільше білка – в насінні ‘RGТ CHARLLОТТE CL’ (18,0% у зоні Степу) та ‘P64HЕ418’ (15,8% у зоні Лісостепу). Максимальний збір олії з гектара (по 1,78 т/га в сортів ‘ОКLLАОМА’, ‘SY FЕNОМЕNО’ та ‘SUBЕО’) отримано в Лісостепу, що зумовлено ліпшими врожайністю та вмістом олії саме в цій ґрунтово-кліматичній зоні. | Purpose. To evaluate new varieties of high oleic common sunflower (Helianthus annuus L.) according to the main economic and quality indicators: yield, disease resistance, oleic acid, oil and protein content. Methods. The qualification examination of common sunflower varieties for suita­bility for distribution in Ukraine (SVD) was carried out at the research stations of the Ukrainian Institute for Plant Variety Examination within the soil­climatic zones of the Steppe and Forest­Steppe in 2021–2022. The research was conducted in accordance with the “Methodology of qualification examination of plant varieties for suitability for distribution in Ukraine (general part)” and “Methodology of examination of plant varieties of technical and forage group for suitability for distribution in Ukraine”. Results. New common sunflower varieties ‘LG50475’, ‘ОКLLАОМА’, ‘P64HЕ418’, ‘RGТ CHARLLОТТE CL’, ‘SY DIEGO CLP’, ‘F4987VО’, ‘N4H422 KL’, ‘LG50779 SХ’, ‘SUBЕО’ and ‘SY FЕNОМЕNО’, which are included in the State Register of Plant Varieties Suitab­le for Distribution in Ukraine, were analyzed for varietal potential in terms of economically valuable traits such as productivity, oleic acid and oil content. In 2021–2022, the Fo­rest­Steppe zone prevailed over the others in terms of yield indicators. The highest values among the investigated varieties were shown by ‘LG50475’ (2.61–3.99 t/ha), ‘OKLLAOMA’ (2.73–3.89 t/ha) and ‘LG50779 SH’ (2.50–3.57 t/ha). The highest content of oleic acid (quality indicator) was recorded for ‘P64HE418’ – 86.4% in the Steppe zone and 87.3% in the Forest­Steppe zone; ‘LG50475’ and ‘SY DIEGO CLP’ – 87.3% each in the Forest­Steppe zone. Conclusions. According to the results of the varietal suitability test, all the varieties studied are recommended for cultivation in the Steppe and Forest­Steppe zones. The maximum oil content was obtained in the seeds of the variety ‘OKLLAOMA’ (50.9% in Steppe and 52.0% in Forest­Steppe). The highest protein content was found in the seeds of ‘RGТ CHARLLOTTE CL’ (18.0% in the Steppe zone) and ‘P64HE418’ (15.8% in the Forest­Steppe zone). The maximum oil yield per hectare (1.78 t/ha for each of the varieties ‘OKLLAOMA’, ‘SY FENOMENO’ and ‘SUBEO’) was obtained in the Forest­Steppe zone, due to the better yield and oil content in this soil­climatic zone.

Purpose. To evaluate the productivity and grain quality of winter triticale varieties grown under different soil and climatic conditions. Methods. The research process involved laboratory, computational and statistical methods, and analysis and synthesis to draw conclusions. Results. HTC (IV–X) was found to vary significantly monthly, annually and in general between the research sites. It was found that the yield of winter triticale varieties in the Forest-Steppe and Polissia zones was 5.3 t/ha. The maximum yield in the Forest-Steppe zone was achieved by the variety ‘MIP Feniks’ (5.9 t/ha), in the Polissia zone by the variety ‘Pamiati Patseky’ (5.8 t/ha). It was found that the protein content of winter triticale varieties for the 2019–2020 research years in the Forest-Steppe zone was on average 12.6% and ranged from 12.2% (‘Liubomyr’) to 13.3% (‘MIP Yatahan’), which according to the classifier corresponded to grain of medium quality and can be used in the confectionery industry. The coefficient of variation (V,%) for this characteristic was 3.5%. In the Polissia zone, the protein content of the varieties averaged 13.6% over the years of research and ranged from 12.9% – medium content (‘MIP Feniks’) to 14.3% – high content (‘MIP Yatahan’). The intrazone variation was low and amounted to 4.0%. Correlation and regression analysis showed that an increase in the active temperature during the vegetation period up to 3203 оС allows an increase in the productivity indicators and in the weight of 1000 grains from 5.6 to 6.1 t/ha and from 46.8 to 53.5 g, respectively; an increase in precipitation during the vegetation period up to 515.1 mm leads to a decrease in the weight of 1000 grains from 45.2 to 38.1 g; with an increase in the amount of active temperatures and precipitation during the vegetation period from 3167.65 to 3202.9 оС and from 413.85 to 515.1 mm, respectively, it is possible to increase the protein content in grain from 12.4 to 13.8%; with an increase in the yield and weight of 1000 grains from 5.8 to 6.1 t/ha and from 51.8 to 53.8 g, the protein content of the grain can be reduced from 13.1 to 12.0%. Conclusions. Different responses of varieties to zonal growing conditions were observed. A positive influence of the rainfall factor during the growing season on the yield of winter triticale in Forest-Steppe and Polissia (r = 0.66 and 0.34 units) and on the increase of the protein content of grain grown in the Polissia zone (r = 0.56) was revealed. | Мета. Оцінити продуктивність та якість зерна сортів тритикале озимого, вирощуваного в різних ґрунтово-кліматичних умовах. Методи. У процесі досліджень використовували лабораторний, розрахунковий і статистичний методи, для підготовки висновків – аналізу та синтезу. Результати. Виявлено суттєву зміну ГТК (IV–X) щомісячно, щорічно і загалом по локаціях проведення досліджень. Визначено, що врожайність сортів тритикале озимого в зонах Лісостепу й Полісся становила 5,3 т/га. Максимальні її показники в лісостеповій зоні отримано для сорту ‘МІП Фенікс’ (5,9 т/га), у поліській – для ‘Пам’яті Пацеки’ (5,8 т/га). Середній уміст білка в зерні досліджуваних рослин за 2019–2020 рр. у Лісостепу становив 12,6% (від 12,2% у сорту ‘Любомир’ до 13,3% у ‘МІП Ятаган’), що, за класифікатором, відповідає зерну середньої якості, придатному для використання в кондитерській промисловості. Коефіцієнт варіації (V,%) за цією ознакою – 3,5%. Усереднена кількість білка для вирощуваних на Поліссі сортів тритикале озимого – 13,6% (від 12,9% у ‘МІП Фенікс’ до 14,3% (високий уміст) у ‘МІП Ятаган’). Варіація в межах зони становила 4,0% – слабка. Кореляційно-регресійним аналізом встановлено, що збільшення суми активних температур до 3203 °С у період вегетації може спричинити підвищення показників урожайності та маси 1000 зерен із 5,6 до 6,1 т/га та з 46,8 до 53,5 г відповідно; збільшення суми опадів у період вегетації до 515,1 мм призводить до зменшення маси 1000 зерен із 45,2 до 38,1 г; за умови підвищення суми активних температур і кількості опадів під час вегетації з 3167,65 до 3202,9 оС та з 413,85 до 515,1 мм можливе збільшення вмісту білка в зерні з 12,4 до 13,8%; у разі збільшення врожайності й маси 1000 зерен із 5,8 до 6,1 т/га та з 51,8 до 53,8 г відповідно вміст білка в зерні може зменшуватися від 13,1 до 12,0%. Висновки. Встановлено різну реакцію сортів на зональні умови вирощування. Виявлено позитивний вплив фактору кількості опадів у період вегетації на врожайність тритикале озимого в Лісостепу та на Поліссі (r = 0,66 та 0,34 одиниці), а також на збільшення вмісту білка в зерні рослин, вирощених на Поліссі (r = 0,56).

Purpose. To study the protein content and other economically valuable traits in soybean varieties of various origin, to determine the stability and plasticity indicators of these traits, as well as to identify varieties that are promising for use in breeding programs. Methods. Field, laboratory, biochemical and statistical. Results. In total 22 soybean varieties of various origin in terms of yield, protein and oil content in seeds were investigated. High-yield and high-plasticity varieties are distinguished: ‘Muza’, ‘Mentor’, ‘Asuka’, ‘Valas’, ‘Kofu’, ‘Asuka’, ‘Cardif’, ‘Alligator’, ‘Vyshyvanka’, ‘Suziria’ and varieties of domestic breeding with stable yield ‘Siverka’, ‘Vilshanka’, ‘Ustia’, and also the ‘Lisbon’ variety. High protein content was noted in the variety ‘Opus’ – 45.0% in 2017. This variety on average for three years showed 43.63% of the protein in the seeds, and was second after the ‘Ustia’ variety (44.3%). The highest value of the regression coefficient b = 4.289 was observed in the ‘Lisbon’ varie­ty, which shows its high sensitivity to growing conditions with a fairly low average seed protein content of 38.60%, as well as the variety ‘Silesia’ b = 4.289 with an average protein value of 42,73%. Standard variety ‘Muza’ with a low protein content of 38.60% was quite stable in the expression of this characteristic – S2 = 0.222. A number of high-oil varieties were distinguished: ‘Valas’ – 22.77%, ‘Sigalia’ – 22.7%, ‘Alligator’, ‘Siverka’ – 22.53%, ‘Kofu’ – 22.13%, standard variety ‘Muza’ – 21.77%. Conclusions. In breeding programs aimed at increasing the protein content in seeds, the following varieties should be used: ‘Opus’ – as a carrier of the maximum value of the trait, as well as ‘Ustia’, ‘Asuka’, ‘Silesia’ and ‘Kasidi’ as combining high yield and high protein content. The weather conditions of the year in different ways influenced on the manifestation of the studied traits: in a favorable year for obtaining high yields, the protein content in the seeds decreased, the high protein content accumulated in a drier year, and the oil content in seeds changed insignificantly.