Purpose. To study switchgrass varietal specimens (‘Zoriane’, ‘Morozko’, ‘Liniia 1307’ and ‘Cave-in-Rock’) according to economically valuable traits, and to distinguish the most yielding specimens with high yield of certified seed in relation to the weather conditions of the vegetation period (hydrothermal coefficient). Methods. Methods of scientific research in agronomy, laboratory-field method – to determine the quantitative indicators of vegetative and generative parts of plants and the weight of 1000 seeds, quantitative-weight methods – to determine crop productivity and yield of certified seed; statistical processing of research results was performed by a dispersion analysis and variation statistics. Results. Varietal specimens ‘Zoriane’ and ‘Liniia 1307’ formed the highest quantitative indicators of vegetative (height of plants, number of stems and leaves, length of flag leaf) and generative part of plants (panicle length and width, number of twigs of the first order, number of panicles and weight of seeds from panicle) independently from the cultivation conditions. Influence of biometric (quantitative) indicators of the generative part of plants, in close interaction with the weather conditions by HTC during the vegetation period, on the seed productivity, which affects the total crop yield, has been determined according to the research results. Seed yield of switchgrass varietal specimens by the determination coefficient (d) depends on: 53–59% – the number of twigs of the first order, 48–52% – the number of panicles, 12–21% – the seeds size, and 6–12% – the length and width of panicle. Conclusion. Variety ‘Zoriane’ and ‘Liniia 1307’, which form weighty seeds, high seed yield (more than 250 kg/ha) of certified seed (about 65%) have been distinguished and can be used in further breeding work to create and expand switchgrass assortment. In future, this will allow to get seed material of high quality without any additional cost as well as to establish new energy plantations for the production of plant biomass for energy purposes and additional products for various industries. | Мета. Вивчити сортозразки проса прутоподібного (’Зоряне’, Морозко’, ’Лінія 1307’ та ’Cave-in-Rock’) за господарсько-цінними ознаками та виокремити з-поміж них найурожайніші, що мають високий вихід кондиційного насіння у взаємозв’язку з погодними умовами вегетаційного періоду за ГТК (гідротермічним коефіцієнтом).Методи. Методика наукових досліджень в агрономії; лабораторно-польовий – визначення кількісних показників вегетативної та генеративної частини рослин і маси 1000 насінин, кількісно-ваговий – для встановлення врожайності та виходу кондиційного насіння; статистичну обробку результатів досліджень виконували за допомогою варіаційної статистики та дисперсійного аналізу.Результати. Найвищі кількісні показники вегетативної (висота рослин, кількість стебел і листків, довжина прапорцевого листка) та генеративної частини рослин (довжина і ширина волоті, кількість гілочок 1-го порядку, кількість волотей, вага насіння з волоті) сформували сортозразки ’Зоряне’ та ’Лінія 1307’ незалежно від умов вирощування. За результатами досліджень визначено вплив біометричних (кількісних) показників генеративної частини рослин, у тісній взаємодії з погодними умовами за ГТК за вегетаційний період, на насіннєву продуктивність, що обумовлюють загальний врожай насіння. Урожайність насіння сортозразків проса прутоподібного за коефіцієнтом детермінації (d) залежала: на 53–59 % – від кількості гілочок першого порядку, на 48–52 % – від кількості волотей, на 12–21 % – від крупності насіння та на 6–12 % – від довжини та ширини волоті.Висновки. Виокремлено сорти ’Зоряне’ та ’Лінія 1307’, які формували ваговите насіння, високу насіннєву врожайність (більше 250 кг/га) кондиційного насіння (близько 65 %) та можуть бути використані в подальшій селекційній роботі для створення і розширення сортименту проса прутоподібного. У перспективі це дозволить без додаткових затрат отримувати якісний насіннєвий матеріал, закладати нові енергоплантації для виробництва біомаси рослин для енергетичних цілей та додаткові продукти для різних галузей промисловості. | Цель. Изучить сортообразцы проса прутьевидного (‘Зоряне’, ‘Морозко’, ‘Лінія 1307’ и ‘Cave-in-Rock’) по хозяйственно-ценным признакам и выделить среди них наиболее урожайные, имеющие высокий выход кондиционных семян во взаимосвязи с погодными условиями вегетационного периода по ГТК (гидротермическому коэффициенту). Методы. Методика научных исследований в агрономии; лабораторно-полевой – определение количественных показателей вегетативной и генеративной час­ти растений, массы 1000 семян; количественно-весовой – для установления урожайности и выхода кондиционных семян; статистическую обработку результатов исследований выполняли с помощью вариационной статистики и дисперсионного анализа. Результаты. Наиболее высокие количественные показатели вегетативной (высота растений, количество стеблей и листьев, длина флагового листа) и генеративной части растений (длина и ширина метелки, количество веточек 1-го порядка, количество метелок, вес семян с метелки) сформировали сортообразцы ‘Зоряне’ и ‘Лінія 1307’, независимо от условий выращивания. По результатам исследований определено влияние биометрических (количественных) показателей генеративной части растений в тесном взаимодействии с погодными условиями по ГТК за вегетационный период на семенную продуктивность, обусловливающих общий урожай семян. Урожайность семян сортообразцов проса прутьевидного по коэффициенту детерминации (d) зависела: на 53–59% – от количества веточек первого порядка, на 48–52% – от количества метелок, на 12–21% – от крупности семян и на 6–12% – от длины и ширины метелки. Выводы. Выделены сорта ‘Зоряне’ и ‘Лінія 1307’, которые сформировали более крупные семена, высокую семенную урожайность (более 250 кг/га) кондиционных семян (около 65 %) и могут быть использованы в дальнейшей селекционной работе для создания и расширения сортимента проса прутьевидного. В перспективе это позволит без дополнительных затрат получать качественный семенной материал, закладывать новые энергоплантации для производства биомассы растений для энергетических целей и получать дополнительные продукты для различных отраслей промышленности.

Purpose. To investigate special aspects of accumulation of inorganic elements including heavy metals in seeds of white and black mustard to be grown for obtaining drugs. Methods. Field experiments, microwave digestion, ICP-MS and statistical analysis. Results. The content of inorganic elements including heavy metals was determined in the seeds of white and black mustard grown in Kiev Oblast. It was revealed that during the growing season plants of white mustard were able to accumulate such elements as aluminum, barium, strontium, zinc in seeds in concentrations that exceed their content in black mustard seeds, while compounds of calcium, cesium, iron, magnesium, manganese, potassium in a greater degree were accumulated in black mustard seeds. Conclusions. As legal and regulatory documents for important chemical elements don’t contain the maximum permissible limits of their content in medicinal plants, it would make sense to launch a comprehensive research with the involvement of specia­lists of relevant profiles in order to establish such a gradation. Plants of white and black mustard in Kiev Oblast have accumulated high levels of such metals as Ba, Cu, Fe, Mn, Mo, Sr, Zn that exceed the known limits of accumulation, indicating a partial contamination of soils in the region. Consequently, these plants can be used for phytoremediation of soils. Considering the fact that in the pharmaceutical practice refined mustard seed oil is used, revealed alterations of metal accumulation in seeds will not affect the quality of the final drugs. According to the research results, white and black mustard is promising for cultivation in Kiev Oblast with a view to obtain raw material that can be processed into drugs.

Мета. Дослідити історичні витоки та етапи формування сортовипробувальної мережі Івано-Франківської області, де розташована одна з філій Українського інституту експертизи сортів рослин. Методи. Під час досліджень послуговувалися загальнонауковими методами, зокрема гіпотези, спостереження, історичним з елементами екстраполяції джерелознавчої бази даних, аналізу, а також методом синтезу для формування висновків. Результати. Поширені на території області сорти рослин відповідають загальноприйнятим у міжнародній практиці критеріям відмінності, однорідності та стабільності; задовольняють потреби споживачів за господарсько-цінними характеристиками; не загрожують довкіллю і здоров’ю людини. Сортовипробувальну мережу Івано-Франківської області створено в 1946 р., її діяльність координувала Інспектура Державної комісії по сортовипробуванню сільськогосподарських культур по Івано-Франківській області. У 2002 р. засновано Івано-Франківський обласний державний центр експертизи сортів рослин, який 2012 року став філією Українського інституту експертизи сортів рослин. Висновки. Формування сортових рослинних ресурсів на Івано-Франківщині відбувалося завдяки досить тривалим історичним етапам становлення та розвитку її сортовипробувальної мережі. | Purpose. To study the historical origins and stages of the formation of the variety testing network of the Ivano-Frankivsk Region, where one of the branches of the Ukrainian Institute for Plant Variety Examination is located. Methods. The research used general scientific methods, in particular hypothesis, observation, historical methods with elements of extrapolation from the source scientific database, analysis, and the method of synthesis to draw conclusions. Results. The varieties of plants common in the region meet the criteria of distinctness, homogeneity and stability generally accepted in international practice; they meet the needs of consumers in terms of economic and valuable properties; they do not pose a threat to the environment and human health. The variety testing network of the Ivano-Frankivsk Region was established in 1946 and its activities were coordinated by the Inspectorate of the State Commission for Variety Testing of Agricultural Crops in the Ivano-Frankivsk Region. In 2002, the Ivano-Frankivsk Regional State Centre for Expertise in Plant Varieties was established, which in 2012 became a branch of the Ukrainian Institute for Plant Variety Examination. Conclusions. The formation of varietal plant resources in the Ivano-Frankivsk Region took place due to the rather long historical stages of formation and development of its varietal testing network.

Purpose. Determine the effect of plant densities and the use of Organic-balance biological preparation on growth, development of photosynthetic potential and seed yield of maize lines, parental components of perspective hybrids (‘Arabat’, ‘Skadovskyi’, ‘Kakhovskyi’, ‘Azov’, ‘Chonhar’, ‘Hileia’ etc.) under conditions of drip irrigation. Methods. Field, morphometric, statistical. Results. In the flowering phase, the maximum differences in the area of the assimilation surface were observed between the maize lines and between variants using different plant densities and Organic-balance biological preparation. The largest indicator of the area of the assimilation surface was at the mid-late line DK445 for a standing density of 70 thousand plants/ha and the use of organic preparation Organic balance – 0.489 m2/plant. Organic-balance biological preparation had a positive effect on the dynamics of the area of the assimilation surface of the lines, had provide an increase of 0.04 m2/plant or 9.5% over individual phases of development compared to untreated control. The maximum value of the net productivity of photosynthesis – 6.78 g/m2 per day, was obtained from the FAO 420 line at a density of 70 thousand plant/ha, in the FAO 350 line was less by 4.3% with a maximum at a density of 80 thousand. plants/ha. For the FAO 290 line, the optimal plant density was 90,000 plants/ha. It was found that the genotype of the line with a share of influence of 81.2 and 85.2%, respectively, is predominantly influenced by the plant leaf area and the net productivity of photosynthesis. The influence of the organic preparation Organic-balance on these indicators was less and amounted to 13.3 and 12.3% respectively. The least influence on photosynthetic parameters was carried out by the density of phytocoenoses (the proportion of influence of 5.5 and 2.5%). Genotype with 82.2% share had the greatest influence on the seed yield of the lineage-parental components of maize hybrids. Part of the impact of the organic preparation Organic balance was 4.0%, plant density – 5.3%. The maximum seed yield of the FAO 290 line was obtained at a density of 90 thousand. growth./ha and organic drug treatment Organic-balance and amounted to 5.15 t/ha. The FAO 350 line showed the highest yield at a stand density of 80,000. growth/ha and treatment with organic drug Organic-balance – 5.46 t/ha. FAO 420, the highest seed yield, formed at a stand density of 80,000 plants/ha – 6.58 t/ha and treatment with organic drug Organic balance – 7.08 t/ha. Organic Balance treatment increased the seed yield by an average of 8.1%. Conclusions. Photosynthetic indicators of maize lines mainly depend on the genotype. Phytocenosis density and treatment with biopreparation have a much smaller effect. Under irrigation, the maximum seed yield was formed by the FAO 420 parent line of 7.08 t/ha. The results obtained indicate that in order to plan the production of seed material of maize lines, which are the parent components of hybrids, their genotypic features, the response to the density of phytocenoses and biological preparation with growth-stimulating action must be taken into account.

Purpose. Determine the effect of plant densities and the use of Organic-balance biological preparation on growth, development of photosynthetic potential and seed yield of maize lines, parental components of perspective hybrids (‘Arabat’, ‘Skadovskyi’, ‘Kakhovskyi’, ‘Azov’, ‘Chonhar’, ‘Hileia’ etc.) under conditions of drip irrigation.Methods. Field, morphometric, statistical.Results. In the flowering phase, the maximum differences in the area of the assimilation surface were observed between the maize lines and between variants using different plant densities and Organic-balance biological preparation. The largest indicator of the area of the assimilation surface was at the mid-late line DK445 for a standing density of 70 thousand plants/ha and the use of organic preparation Organic balance – 0.489 m2/plant. Organic-balance biological preparation had a positive effect on the dynamics of the area of the assimilation surface of the lines, had provide an increase of 0.04 m2/plant or 9.5% over individual phases of development compared to untreated control. The maximum value of the net productivity of photosynthesis – 6.78 g/m2 per day, was obtained from the FAO 420 line at a density of 70 thousand plant/ha, in the FAO 350 line was less by 4.3% with a maximum at a density of 80 thousand. plants/ha. For the FAO 290 line, the optimal plant density was 90,000 plants/ha. It was found that the genotype of the line with a share of influence of 81.2 and 85.2%, respectively, is predominantly influenced by the plant leaf area and the net productivity of photosynthesis. The influence of the organic preparation Organic-balance on these indicators was less and amounted to 13.3 and 12.3% respectively. The least influence on photosynthetic parameters was carried out by the density of phytocoenoses (the proportion of influence of 5.5 and 2.5%). Genotype with 82.2% share had the greatest influence on the seed yield of the lineage-parental components of maize hybrids. Part of the impact of the organic preparation Organic balance was 4.0%, plant density – 5.3%. The maximum seed yield of the FAO 290 line was obtained at a density of 90 thousand. growth./ha and organic drug treatment Organic-balance and amounted to 5.15 t/ha. The FAO 350 line showed the highest yield at a stand density of 80,000. growth/ha and treatment with organic drug Organic-balance – 5.46 t/ha. FAO 420, the highest seed yield, formed at a stand density of 80,000 plants/ha – 6.58 t/ha and treatment with organic drug Organic balance – 7.08 t/ha. Organic Balance treatment increased the seed yield by an average of 8.1%.Conclusions. Photosynthetic indicators of maize lines mainly depend on the genotype. Phytocenosis density and treatment with biopreparation have a much smaller effect. Under irrigation, the maximum seed yield was formed by the FAO 420 parent line of 7.08 t/ha. The results obtained indicate that in order to plan the production of seed material of maize lines, which are the parent components of hybrids, their genotypic features, the response to the density of phytocenoses and biological preparation with growth-stimulating action must be taken into account. | Цель. Определить влияние густоты стояния растений и применения биопрепарата Органик-баланс на рост, развитие фотосинтетического потенциала и урожайность семян линий кукурузы, родительских компонентов перспективных гибридов (‘Арабат’, ‘Скадовський’, ‘Каховський’, ‘Aзов’, ‘Чонгар’, ‘Гилея’ т.д.) в условиях капельного орошения.Методы. Полевой, морфо-метрический, статистические.Результаты. В фазу цветения початков наблюдали максимальные различия значения площади ассимиляционной поверхности между линиями кукурузы и между вариантами с применением различной густоты растений и биопрепарата Органик-баланс. Наибольший показатель площади ассимиляционной поверхности был у среднепоздней линии ДК445 при густоте стояния 70 тыс. раст./га и использовании биопрепарата Органик-баланс – 0,489 м2/растение. Биопрепарат Органик-баланс положительно влиял на динамику площади ассимиляционной поверхности линий, обеспечив прирост по отдельным фазам развития по сравнению с необработанным контролем на 0,04 м2/растение или на 9,5%. Максимальную урожайность семян линии группы ФАО 290 (ДК247) получили при густоте 90 тыс. раст./га и обработке биопрепаратом Органик-баланс ‒ 5,15 т/га. У линии гуппы ФАО 350 (ДК205710) лучшую урожайность зафиксировали на варианте с густотой стояния 80 тыс. раст./га и при обработке биопрепаратом Органик-баланс ‒ 5,46 т/га. Наибольшую урожайность семян линии группы ФАО 420 (ДК445) было отмечено на варианте с густотой стояния 80 тыс. раст./га ‒ 6,58 т/га и при обработке биопрепаратом Органик-баланс ‒ 7,08 т/га. Использование биопрепарата Органик-баланс увеличивало урожайность семян в среднем на 8,1%.Выводы. Фотосинтетические показатели линий кукурузы преимущественно зависили от генотипа. Плотность фитоценоза и обработка биопрепаратом имели гораздо меньшее влияние на продуктивность фотосинтеза. В условиях орошения максимальную урожайность семян было отмечено у среднепоздней родительской линии ДК445 – 7,08 т/га. В соответствии с полученными результатами производство семенного материала родительских компонентов необходимо осуществлять с учётом их генотипических характеристик, реакции на плотность фитоценоза и использования биопрепаратов с ростстимулирующим эффектом. | Мета. Визначити вплив густоти рослин та застосування біопрепарату Органік-баланс на розвиток, формування фотосинтетичного потенціалу та врожайності насіння батьківських компонентів зареєстрованих гібридів (‘Арабат’, ‘Скадовський’, ‘Каховський’, ‘Азов’, ‘Чонгар’, ‘Гілея’ тощо) за умов краплинного зрошення.Методи. Польовий, морфометричний, статистичні.Результати. У фазу цвітіння качанів спостерігали максимальні відмінності значення площі асиміляційної поверхні між лініями кукурудзи та між варіантами з застосуванням різної густоти рослин і біопрепарату Органік-баланс. Найбільшим показник площі асиміляційної поверхні був у середньопізньої лінії ДК445 за густоти стояння 70 тис. росл./га та використання біопрепарату Органік-баланс – 0,489 м2/рослину. Біопрепарат Органік-баланс позитивно впливав на динаміку площі асиміляційної поверхні ліній, забезпечивши приріст за окремими фазами розвитку порівняно з необробленим контролем на 0,04 м2/рослину або на 9,5%. Максимальну врожайність насіння лінії групи ФАО 290 (ДК247) було отримано за густоти 90 тис. росл./га та обробляння біопрепаратом Органік-баланс ‒ 5,15 т/га. У лінії групи ФАО 350 (ДК205710) кращу врожайність було зафіксовано на варіанті з густотою стояння 80 тис. росл./га та при оброблянні біопрепаратом Органік-баланс – 5,46 т/га. Найбільшу врожайність насіння лінії групи ФАО 420 (ДК445) було відмічено у варіанті з густотою стояння 80 тис. рослин/га – 6,58 т/га та при оброблянні біопрепаратом Органік-баланс – 7,08 т/га. Застосування біопрепарату Органік-баланс збільшувало врожайність насіння у середньому на 8,1%.Висновки. Фотосинтетичні показники ліній кукурудзи переважно залежали від генотипу. Архітектоніка агрофітоценозу та застосування біопрепарату Органік-баланс значно менше впливали на продуктивність фотосинтезу. В умовах зрошення максимальну врожайність насіння було відмічено у середньопізньої батьківської лінії ДК445 – 7,08 т/га. Відповідно до отриманих результатів виробництво насіннєвого матеріалу батьківських компонентів необхідно здійснювати із врахуванням їхніх генотипових характеристик, реакцій на густоту агрофітоценозу та застосування біопрепаратів з ефектом стимулювання росту.

Мета. Вивчити сортозразки проса прутоподібного (’Зоряне’, Морозко’, ’Лінія 1307’ та ’Cave-in-Rock’) за господарсько-цінними ознаками та виокремити з-поміж них найурожайніші, що мають високий вихід кондиційного насіння у взаємозв’язку з погодними умовами вегетаційного періоду за ГТК (гідротермічним коефіцієнтом). Методи. Методика наукових досліджень в агрономії; лабораторно-польовий – визначення кількісних показників вегетативної та генеративної частини рослин і маси 1000 насінин, кількісно-ваговий – для встановлення врожайності та виходу кондиційного насіння; статистичну обробку результатів досліджень виконували за допомогою варіаційної статистики та дисперсійного аналізу. Результати. Найвищі кількісні показники вегетативної (висота рослин, кількість стебел і листків, довжина прапорцевого листка) та генеративної частини рослин (довжина і ширина волоті, кількість гілочок 1-го порядку, кількість волотей, вага насіння з волоті) сформували сортозразки ’Зоряне’ та ’Лінія 1307’ незалежно від умов вирощування. За результатами досліджень визначено вплив біометричних (кількісних) показників генеративної частини рослин, у тісній взаємодії з погодними умовами за ГТК за вегетаційний період, на насіннєву продуктивність, що обумовлюють загальний врожай насіння. Урожайність насіння сортозразків проса прутоподібного за коефіцієнтом детермінації (d) залежала: на 53–59 % – від кількості гілочок першого порядку, на 48–52 % – від кількості волотей, на 12–21 % – від крупності насіння та на 6–12 % – від довжини та ширини волоті. Висновки. Виокремлено сорти ’Зоряне’ та ’Лінія 1307’, які формували ваговите насіння, високу насіннєву врожайність (більше 250 кг/га) кондиційного насіння (близько 65 %) та можуть бути використані в подальшій селекційній роботі для створення і розширення сортименту проса прутоподібного. У перспективі це дозволить без додаткових затрат отримувати якісний насіннєвий матеріал, закладати нові енергоплантації для виробництва біомаси рослин для енергетичних цілей та додаткові продукти для різних галузей промисловості.

Мета. Вивчити сортозразки проса прутоподібного (’Зоряне’, Морозко’, ’Лінія 1307’ та ’Cave-in-Rock’) за господарсько-цінними ознаками та виокремити з-поміж них найурожайніші, що мають високий вихід кондиційного насіння у взаємозв’язку з погодними умовами вегетаційного періоду за ГТК (гідротермічним коефіцієнтом). Методи. Методика наукових досліджень в агрономії; лабораторно-польовий – визначення кількісних показників вегетативної та генеративної частини рослин і маси 1000 насінин, кількісно-ваговий – для встановлення врожайності та виходу кондиційного насіння; статистичну обробку результатів досліджень виконували за допомогою варіаційної статистики та дисперсійного аналізу. Результати. Найвищі кількісні показники вегетативної (висота рослин, кількість стебел і листків, довжина прапорцевого листка) та генеративної частини рослин (довжина і ширина волоті, кількість гілочок 1-го порядку, кількість волотей, вага насіння з волоті) сформували сортозразки ’Зоряне’ та ’Лінія 1307’ незалежно від умов вирощування. За результатами досліджень визначено вплив біометричних (кількісних) показників генеративної частини рослин, у тісній взаємодії з погодними умовами за ГТК за вегетаційний період, на насіннєву продуктивність, що обумовлюють загальний врожай насіння. Урожайність насіння сортозразків проса прутоподібного за коефіцієнтом детермінації (d) залежала: на 53–59 % – від кількості гілочок першого порядку, на 48–52 % – від кількості волотей, на 12–21 % – від крупності насіння та на 6–12 % – від довжини та ширини волоті. Висновки. Виокремлено сорти ’Зоряне’ та ’Лінія 1307’, які формували ваговите насіння, високу насіннєву врожайність (більше 250 кг/га) кондиційного насіння (близько 65 %) та можуть бути використані в подальшій селекційній роботі для створення і розширення сортименту проса прутоподібного. У перспективі це дозволить без додаткових затрат отримувати якісний насіннєвий матеріал, закладати нові енергоплантації для виробництва біомаси рослин для енергетичних цілей та додаткові продукти для різних галузей промисловості.

Purpose. To investigate special aspects of accumulation of inorganic elements including heavy metals in seeds of white and black mustard to be grown for obtaining drugs. Methods. Field experiments, microwave digestion, ICP-MS and statistical analysis. Results. The content of inorganic elements including heavy metals was determined in the seeds of white and black mustard grown in Kiev Oblast. It was revealed that during the growing season plants of white mustard were able to accumulate such elements as aluminum, barium, strontium, zinc in seeds in concentrations that exceed their content in black mustard seeds, while compounds of calcium, cesium, iron, magnesium, manganese, potassium in a greater degree were accumulated in black mustard seeds. Conclusions. As legal and regulatory documents for important chemical elements don’t contain the maximum permissible limits of their content in medicinal plants, it would make sense to launch a comprehensive research with the involvement of specia­lists of relevant profiles in order to establish such a gradation. Plants of white and black mustard in Kiev Oblast have accumulated high levels of such metals as Ba, Cu, Fe, Mn, Mo, Sr, Zn that exceed the known limits of accumulation, indicating a partial contamination of soils in the region. Consequently, these plants can be used for phytoremediation of soils. Considering the fact that in the pharmaceutical practice refined mustard seed oil is used, revealed alterations of metal accumulation in seeds will not affect the quality of the final drugs. According to the research results, white and black mustard is promising for cultivation in Kiev Oblast with a view to obtain raw material that can be processed into drugs.

The article highlights summary of initial material introduction and of generation of sterile form of sugar sorghum, its ground germination capacity and viability of the seed in various fractions. This has scrutinized impact of various chemical reagents and expositions the yield of sterile and viable explants.

Мета. Установити стабільність насіннєвої продуктивності сортів сорго зернового (Sorghum bicolor L.). Методи. Дослідження, предметом яких були сорти сорго звичайного двокольорового зернового напряму використання (‘АРАБЕСК’, ‘АРКАН’, ‘ЕС ВІЛЛІ’ та ‘Степовий’), проводили впродовж 2018–2020 рр. у зоні Лісостепу на дослідних полях Полтавської, Вінницької та Черкаської філій Українського інституту експертизи сортів рослин (УІЕСР). Закладання дослідів, оцінювання матеріалу, фенологічні спостереження та біометричні вимірювання рослин, збирання врожаю виконували відповідно до «Методики проведення експертизи сортів рослин групи зернових, круп’яних та зернобобових на придатність до поширення в Україні». Показники якості насіння визначали згідно з «Методикою проведення кваліфікаційної експертизи сортів рослин на придатність до поширення в Україні. Методи визначення якості». Під час дослідження застосовували польовий, лабораторний, біохімічний і статистичний методи. Результати. Оптимальні умови Лісостепу забезпечили своєчасність настання фенологічних фаз росту та розвитку рослин і несуттєве варіювання тривалості періоду вегетації від 117 до 123 діб. Продуктивність сорго зернового оцінювали за кількісними показниками виходу насіння з однієї рослини та маси 1000 насінин. Висновки. За допомогою обчислення коефіцієнта Левіса КS.F, значення якого характеризують фенотипову стабільність сортів, встановлено, що сорти ‘ЕС ВІЛЛІ’ (1,00) та ‘Степовий’ (1,06) були досить стабільними на дослідному полі Полтавської філії УІЕСР. Умови Вінницької та Полтавської філій виявилися сприятливішими для формування якісного зерна сорго двокольорового та більшої маси 1000 насінин. | Purpose.  To determine the stability of seed producti­vity of sorghum (Sorghum bicolor L.) varieties. Methods. The research on common two­coloured grain sorghum varieties (‘Arabesk’, ‘Arkan’, ‘ES Villy’ and ‘Stepovyi’) was conducted in 2018–2020 in the Forest­Steppe zone on the experimental fields of the Poltava, Vinnytsia and Cherkasy branches of the Ukrainian Institute for Plant Variety Examination (UIPVE). In accordance with the «Methodology for the examination of plant varieties of the group of cereals, grains and legumes for their suitability for distribution in Ukraine», trials were set up, material evaluated, phenological observations and biometric measurements of plants made and harvested. Seed quality indicators were determined in accordance with the “Methodology for the qualification examination of plant varieties for their suitability for distribution in Ukraine. Methods of quality determination”. The study used field, laboratory, biochemical and statistical methods. Results. Optimal conditions of the Forest­Steppe ensured timely onset of phenological phases of plant growth and development and insignificant variation of vegetation period from 117 to 123 days. Productivity of sorghum was estimated by quantitative indicators of seed yield per plant and weight of 1000 seeds. Conclusions. The Levis coefficient CS.F was calculated to characterise the phenotypic stability of varie­ties. The results showed that ‘ES Villy’ (1.00) and ‘Stepovyi’ (1.06) were stable in the experimental field of the Poltava branch of UIPVE. The conditions of Vinnytsia and Poltava branches were more favourable for the formation of high quality bicoloured sorghum grain and larger weight of 1000 seeds.