To create an industrial hemp variety of the Central European ecological and geographical type with a high cannabigerol content and universal application.Methods. Breeding (self-pollination, creation of artificial populations, selection), field, biochemical (thin-layer and gas-liquid chromatography of cannabinoid compounds), instrumental and technological assessment of fibre quality, and statistical methods.Results. Variety ?Vik 2020? was obtained as a result of creation of artificial populations. The plants are characterized by higher content of cannabigerol (1.034 ? 0.0323%), and almost zero of other secondary metabolites, such as cannabidivarin, cannabidiol, cannabichromene and psychotropic tetrahydrocannabinol (0.003 ? 0.0011; 0.018 ? 0.0080; 0.012 ? 0.0027, and 0.005 ? 0.0012%, respectively). The t rait of cannabigerol content is quite stable within the population and is not correlated with the trait of tetrahydrocannabinol content (r = -0.23). TLC showed that cannabigerol accumulated mainly in the form of cannabigerolic acid and to a lesser extent as a neutral compound, which is consistent with the theory that this substance is a precursor for the synthesis of other cannabinoids. According to the results of the competitive variety test, when growing to obtain fibre and seeds, the variety features short height, specifically significantly lower total (206.4 cm) and technical stem length (135.6 cm) compared to the standard variety, significantly higher inflorescence length (70.8 cm), which determine the formation of the significant yield of biomass suitable for pharmaceutical use and high seed yield (0.98 t/ha). The yield of total fibre was the same as in the standard variety (29.0%), but its quality and technological value for primary processing were higher. The variety had a homogeneous sex structure, resistance to bioltic and abiotic environmental factors. Plants reached biological maturity in 116 days (BBCH 89). This cultivar is recommended for obtaining seeds, quality fiber and potentially cannabigerol (on condition of changes in legislation).Conclusions. The efficiency of using self-pollinating lines in breeding with their subsequent combining into a synthetic population and improving selection was proved by the case of a new variety of industrial hemp ?Vik 2020?, characterized by an increased content of cannabigerol and the absence of psychotropic properties | ???????? ???? ??????????? ???????? ????????????????????? ???????-????????????? ???? ??????????????? ??????? ?????????????? ???????????? ? ??????????? ??????? ????????????.??????. ?????????? (?????????????, ????????? ??????????? ?????????, ?????), ???????, ?????????? (??????????? ?? ??????????? ????????????? ????????????? ??????), ???????????????-???????????? ?????????? ?????? ???????, ???????????.??????????. ? ?????????? ??????????? ???????? ???????? ???? ?????2020?, ??????? ????? ???????????????? ?????????? ??????? ???????????? (1,034???0,0323%), ?? ??? ????? ??????????? ????????????, ? ????? ?????? ??????????? ????? ????????? ??????????? ? ??????????????, ???????????, ????????????? ? ????????????? ???????????????????? (0,003???0,0011; 0,018???0,0080; 0,012???0,0027 ? 0,005???0,0012% ??????????). ?????? ?????? ???????????? ? ?????? ?????????? ? ????? ????????? ? ?? ??????????????? ? ??????? ?????? ???????????????????? (r =?-0,23). ?????????? ???????????? ????????????? ????????, ?? ??????????? ????????????? ????????? ? ????? ??????????????? ??????? ? ?????? ????? ?? ?????????? ???????, ?? ?????? ???????????? ? ???????, ?????? ? ???? ?? ???????? ? ???????????? ??? ??????? ????? ????????????. ?? ???????????? ??????????? ????????????????? ? ???? ??????????? ??? ????????? ??????? ? ??????? ???? ??????? ??????????????, ? ???? ??????? ????? ????????? ?? ??????-?????????? ????????? ????????? (206,4???) ? ????????? ??????? ??????? (135,6 ??), ? ??????? ?????? ??????????? ??????? ???????? (70,8 ??), ??? ???????????? ?????????? ??????? ???????, ????????? ??? ???????????? ?? ????????????? ????, ?? ??????????? ??????? (0,98??/??). ????? ?????????? ??????? ????????, ?? ? ? ?????-?????????, 29,0%, ??? ???? ????????????????? ????? ?????? ? ????????????? ???????? ?? ?????????? ????????????. ???? ??? ????????? ??????? ?????????, ????????? ?? ???- ?? ?????????? ???????? ??????????. ???????????? ?????? ?? ??????????? ????????? (BBCH 89) ??116 ???. ?????????????? ??? ??????????? ? ????? ????????? ???????, ???????? ??????? ? ?????????? ? ???????????? (?? ????? ????? ?????????????).????????. ???????? ???????????? ????????? ?? ???????????? ??????? ????????????? ????? ?? ????????? ?? ??????????? ? ?????????? ????????? ? ?????????????? ??????? ?? ???????? ?????? ????? ??????????? ???????? ???? 2020?, ?? ???????????????? ?????????? ??????? ???????????? ? ??????????? ???????????? ????????????.

Мета. Аналіз технологій мікроклонального розмноження рослин для створення життєздатних міжвидових гібридів і сортів Actinidia Lindl.Методи. Загальнонаукові – гіпотеза, експеримент, спостереження, аналіз, метод синтезу для формування висновків.Результати. Упровадження технологій in vitro натепер стає панівним комерційним методом масштабного й швидкого отримання саджанців зі стабільним успадкуванням ознак сорту, високим коефіцієнтом розмноження, збереженням господарсько-цінних ознак за відсутності сезонності виробництва та обмежень у часі. Крім розмноження, пришвидшується й селекційний процес, зокрема мутагенез і гібридизація. Важливо одержати не лише стерильний експлант, а й морфогенно активний, тобто такий, що приживеться, і згодом регенерує рослину in vitro. Найліпшим за ефективністю деконтамінації є спосіб оброблення гіпохлоритом та додавання у живильне середовище біоциду РРМ, але за цих умов відзначено найменше виживання експлантів у всіх зразків. На ефективність введення в асептичну культуру на першому етапі мікроклонального розмноження впливають також і біологічні особливості первинних експлантів. У дослідженнях із поживними середовищами для A. arguta встановлено, що з елементів мінерального живлення лише 11 іонів є необхідними для життєдіяльності: п’ять макро- (N, K, P, Mg, S) і шість мікроелементів (Cl, Fe, B, Mo, Na, I). Рослини in vitro мають нижчий уміст сухих речовин та більшу кількість вологи, зокрема й вільної, яка за умови порушення водного балансу швидко втрачається.Висновки. Здатність до регенерації більшою мірою виражена у видів A. chinensis та A. deliciosa, меншою – в А. arguta. Для A. chinensis ефективним є застосування гідропонної технології адаптації регенерантів на етапі ex vitro. | Purpose. Analysis of plant micropropagation technologies for the creation of viable interspecific hybrids and varieties of Actinidia Lindl. Methods. General scientific – hypothesis, experiment, observation, analysis, synthesis method for drawing conclusions. Results. The introduction of in vitro technologies is now becoming the dominant commercial method of large-scale and rapid production of seedlings with stable inheritance of variety traits, high multiplication rate, preservation of economically valuable traits in the absence of production seasonality and time constraints. In addition to reproduction, the breeding process is also accelerated, including mutagenesis and hybridization. It is important to obtain not only a sterile explant, but also a morphogenically active one, that is, a plant that takes roots and subsequently regenerates in vitro. The best in terms of decontamination efficiency is the method of treatment with hypochlorite and the addition of PPM biocide to the nutrient medium, but under these conditions, the lowest survival of explants in all samples was noted. The efficiency of introduction into aseptic culture at the first stage of micropropagation is also affected by the biological characteristics of the primary explants. In studies with nutrient media for A. arguta, it was found that of the elements of mineral nutrition, only 11 ions are necessary for life: five macro- (N, K, P, Mg, S) and six microelements (Cl, Fe, B, Mo, Na, I). Plants in vitro have a lower dry matter content and a greater amount of moisture, including free moisture, which is quickly lost when the water balance is disturbed. Conclusions. The abi­lity to regenerate is more pronounced in the species A. chinensis and A. deliciosa, and to a lesser extent in A. arguta. For A. chinensis, the use of hydroponic technology for the adaptation of regenerants at the ex vitro stage is effective.

Мета. Дослідити ступінь прояву послабленого стрілкування нестрілкуючих колекційних зразків часнику озимого різного еколого-географічного походження в умовах Правобережного Лісостепу України. Методи. Впродовж 2020–2022 рр. у польових умовах (м. Умань, 48°46’N, 30°14’E) вивчали дев’ять місцевих та інтродукованих зразків часнику озимого (№ 19, 27, 33, 43 і 44 з Черкаської обл., № 14 з Тернопільської обл., № 1 з Іспанії, № 16 із Франції, № 35 з Азербайджану). Під час розгляду отриманих результатів використовували загальноприйняті методи генетико-статис­тичного аналізу. Результати. Дослідженнями визначено, що у процесі утворення редукованої квітконосної стрілки маса цибулини знижувалася на 7,6–31,1% залежно від зразка, а врожайність – на 6,1–38,6%. Серед колекційних зразків за показником «маса цибулини» виділили № 16 і 44 – 57,22 і 52,24 г відповідно. Адаптивними за цією ознакою були зразки № 16, 19 і 44; інтенсивними – № 16, 27, 33 і 44, а стабільними – № 14, 19, 35 і 43. Виявлено помітну залежність між коефіцієнтом генетичної й екологічної варіації (CVG/CVA) для ознак «маса цибулини» і «врожайність», проте високої продуктивності досягнуто за умови співвідношення CVG/CVA ≥ 1. Як вихідний матеріал для подальшої селекції за ознакою «врожайність» виділено зразки: за адаптивністю й екологічною пластичністю – № 16 і 44; за стабільністю – № 19, 35 і 43 та інтенсивного типу – № 16, 27, 33 і 44, що забезпечують високу врожайність в оптимальних умовах культивування. Всі досліджувані зразки, які утворювали повітряні цибулини, характеризувалися дуже великою масою 1000 цибулин, у середньому – 1156,76 г. Максимальною масою 1000 шт. цибулин відзначилися № 16 і 27 – 1225,73 і 1638,0 г відповідно. Висновки. Отримані у Правобережному Лісостепу України дані слугуватимуть для розроблення схеми селекційних досліджень в умовах інтродукції. В результаті досліджень створено робочу колекцію вихідного матеріалу для селекції часнику класичним методом – клоновим добором. | Purpose. To investigate the degree of reduced scape of softneck collection specimens of winter garlic of different ecological and geographical origin in the conditions of the Right Bank Forest-Steppe of Ukraine. Methods. During 2020–2022, nine local and introduced varieties of winter garlic (Nos. 19, 27, 33, 43 and 44 from Cherkasy) were stu­died in field conditions (Uman, 48°46’N, 30°14’E) region, No. 14 from Ternopil region, No. 1 from Spain, No. 16 from France and No. 35 from Azerbaijan). Generally accepted methods of genetico-statistical analysis were used to evaluate the garlic collection. Results. The research revealed that the weight of the bulb decreased by 7.6–31.1%, depending on the sample, and the yield by 6.1–38.6% during the formation of a reduced scape. Among the collection samples, according to the “bulb weight” indicator, Nos. 16 and 44 stood out – 57.22 and 52.24 g, respectively, of the sample. Adap­table for this feature were samples Nos. 16, 19 and 44; intensive – Nos. 16, 27, 33 and 44, and stable samples were Nos. 14, 19, 35 and 43. A significant relationship between the coefficient of genetic and environmental variation (CVG/CVA) for the traits “bulb weight” and “yield” was revealed. However, CVG/CVA ratio ≥ 1 is required to obtain high performance. Samples were selected as the initial material for further breeding based on the “yield” feature: according to adaptability and ecological plasticity – Nos. 16 and 44; according to stability – Nos. 19, 35 and 43 and samples of the intensive type – 16, 27, 33 and 44, which will ensure high yields in optimal cultivation conditions. All studied samples that formed air bulbs were characterized by a very large 1000 bulb weight, on average 1156.76 g. The maximum of 1000 bulb weight was characteristic for samples No. 16 and 27 – 1225.73 and 1638.0 g, respectively. Conclusions. The data obtained in the Right Bank Forest-Steppe of Ukraine will be used to develop a breeding research scheme under the conditions of introduction. As a result of the research, a working collection of raw material was created for the breeding of garlic by the classical method – clonal breeding.

Мета.Дослідити історію селекції ломиносів у Національному ботанічному саду (НБС) імені М. М. Гришка НАН України; визначити основні напрями селекційної роботи з гібридними ломиносами. Результати. Встановлено, що результатом понад 16­річної селекційної роботи з ломиносами в НБС став відбір 61 перспективного гібрида (42 найперспективнішим присвоєно назви). З них найчисельнішими, згідно з розподілом за сортогрупами відповідно до сучасної класифікації Королівського садівничого товариства Великобританії, є Великоквіткові. Зокрема, Пізні Великоквіткові становлять приблизно 40% від загальної кількості, а Ранні Великоквіткові – орієнтовно 29%. Найменше серед одержаних Дрібноквіткових гібридів, приблизно 26% з яких належать до групи Viticella й один (‘Спутник’) – до Integrifolia. Відомо про можливість успішного культивування ломиносів селекції НБС як у помірному (в областях континентального й морського клімату з високим рівнем вологості), так і в субтропічному (сухому середземноморському) кліматичному поясі. Це свідчить про значний адаптивний потенціал. Висновки. За впровадження практики сталого садівництва на території України важливим є одержання сортів гібридних клематисів вітчизняної селекції. Це спричинено сумнівами стосовно пристосованості значної кількості інтродукованого сортименту цієї рослини до місцевого клімату, а тому й потребою додаткового дослідження адаптивного потенціалу. Вдале поєднання ломиносів селекції НБС різних сортогруп у вертикальному озелененні здатне забезпечити безперервність квітування – з травня до завершення сезону. Завдяки цій унікальній характеристиці можна створити не лише екологічно стійкі, а й візуально привабливі простори, які сприятимуть загальному здоров’ю та красі урбанізованого середовища. | Purpose. Investigate the history of Clematis breeding in the M. M. Gryshko National Botanical Garden (NBG), NAS of Ukraine, determine the main directions of hybrid Clematis breeding work. Results. It was established that the result of more than 16 years of breeding Clematis in the NBG was the selection of the 61 perspective hybrid, 42 of which, the most perspective, were assigned names. Of these, large­flowered varieties are the most numerous according to the distribution of variety groups in the current Royal Horticultural Society of Great Britain classification. In particular, Late Large­flowered account for about 40% of the total and Early Large­flowered for about 29%. Small­flowered hybrids make up the smaller part, of which about 26% belong to the Viticella group and one hybrid (‘Sputnik’) to the Integrifolia. The known directions of distribution of hybrid Сlematis of the NBG breeding indicate the possibility of their successful cultivation both in continental and maritime areas with a high level of humidity in the temperate zone and in the dry Mediterranean climate of the subtropical climate zone, which reveals their significant adaptive potential. Conclusions. Obtaining varieties of hybrid Clematis of domestic breeding is important for the implementation of sustainable horticulture practices on the territory of Ukraine, since a significant part of the modern introduced assortment of Clematis raises doubts about their adaptability to the local climate, and requires additional research into their adaptive potential. A successful combination in vertical landscaping of NBG­bred Clematis belonging to different varietal groups can ensure continuous flowering from May to the end of the season. These unique characteristics of Clematis ensure the creation of not only environmentally sustainable, but also visually appealing spaces that will contribute to the overall health and beauty of the urban environment.

Мета. Дослідити сучасний стан і структуру національних сортових рослинних ресурсів, проаналізувати динаміку їхнього формування, встановити нові виклики та загрози, що постають перед національними інтересами й продовольчою безпекою держави. Методи. У процесі досліджень використовували загальнонаукові методи, зокрема гіпотези, спостереження, пошуковий з елементами екстраполяції джерелознавчої бази даних; аналізу, порівняльного оцінювання та синтезу для формування висновків. Результати. Фізико­географічне розташування України в центрі Європи визначає ресурсний експортно­імпортний сегмент сортів та гібридів, який залежить від міжнародних тенденцій і трендів продовольчого ринку. Останнім часом наша держава втрачає передові позиції на ринку сортових ресурсів сільськогосподарських культур. Частка сортів українських заявників у Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні, на початку третього кварталу 2024 року була меншою, ніж іноземних, і трохи перевищувала 44% (кукурудзи – 45,3%, соняшнику – 32,9%, овочів – 23,3%, ріпаку – 19,1%, буряків – 19,2%). Наразі збережено пріоритетність вітчизняної селекції для таких груп: зернові – 52,3%, кормові – 64,2%, лікарські – 88,7%. За прогнозами фахівців, найближчими роками три четверті вирощуваних у нашій державі сортів сільськогосподарських культур будуть мати іноземне походження. Ця ситуація спричиняє значне занепокоєння не лише через посилення імпортної залежності, але й реальну перспективу занепаду вітчизняної селекції та формування ризиків у сфері охорони прав на сорти рослин. Проаналізовано причини такого стану національних сортових ресурсів і тенденції розвитку галузі насінництва основних стратегічних видів з огляду на виробництво насіння як іноземної, так і вітчизняної селекції, частку якого на ринку встановлено під час досліджень. Визначено обсяги та основних виробників кондиційного насіння в Україні. Висновки. Проаналізовано стан сортових рослинних ресурсів, виявлено тенденції та основні проблеми, що виникають у процесі їхнього формування. Визначено головні напрями розвитку та імплементації до норм європейського вітчизняного законодавства у сфері охорони прав на сорти рослин і насінництва. | Purpose. To study the current state and structure of national plant variety resources, analyse the dynamics of their formation, identify new challenges and threats to national interests and food security of the state. Methods. The research used general scientific methods including hypothesis, observation, search with elements of extrapolation from the source database, analysis, comparative evaluation and synthesis to draw conclusions. Results. The physical and geographical location of Ukraine in the centre of Europe determines the export­import segment of resources of varieties and hybrids, which depends on international trends and trends in the food market. In recent years, our country has lost its leading position in the market of varietal plant resources. At the beginning of the third quarter of 2024, the share of varieties of Ukrainian applicants in the State Re­gister of Plant Varieties Suitable for Distribution in Ukraine was lower than that of foreign varieties, slightly exceeding 44% (corn – 45.3%, sunflower – 32.9%, vegetables – 23.3%, rapeseed – 19.1%, beetroot – 19.2%). Currently, the priority of domestic breeding is maintained for the following groups: cereals – 52.3%, fodder – 64.2%, medicinal – 88.7%. According to experts, in the coming years three quarters of the varieties of plants grown in our country will be of foreign origin.  This situation is of great concern not only because of the increased dependence on imports, but also because of the real prospect of the decline of domestic breeding and the emergence of risks in the field of plant variety rights protection. The reasons for this state of national varietal resources and trends in the development of the seed industry of the main strategic varieties were analysed, taking into account the production of seeds of both foreign and domestic breeding, the market share of which was determined during the research. The volumes and the main producers of conditioned seeds in Ukraine were determined. Conclusions. The state of plant variety resources was analysed, trends and main problems arising in the process of their formation were identified. The main directions of development and implementation of the norms of the European national legislation in the field of protection of rights to plant varieties and seed production were determined.

Мета. Здійснити комплексне вивчення та оцінювання нових сортів сої культурної [Glycine max (L.) Merrill] ранньої групи стиглості (тривалість періоду вегетацій – 91–110 діб) за морфологічними ознаками та основними господарсько­цінними показниками: врожайністю, вмістом олії та білка. Методи. Польові дослідження з кваліфікаційної експертизи сортів сої культурної виконували впродовж 2022–2023 рр. у десяти філіях Українського інституту експертизи сортів рослин (УІЕСР) в межах ґрунтово­кліматичних зон Степу, Лісостепу та Полісся. У процесі спиралися на чинні методики проведення кваліфікаційної експертизи сортів рослин на придатність для поширення в Україні (ПСП), визначення показників якості продукції рослинництва й відповідності сортів критеріям відмінності, однорідності та стабільності (ВОС). Результати. Здійснено оцінювання морфологічних ознак, урожайності та якості зерна нових ранньостиглих сортів української селекції, внесених до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні. А саме: ‘Златопільська’, ‘Кобуко’, ‘АФК Темпо’, ‘АФК Фест’, ‘Господиня’ та ‘Санрайз’. Найурожайнішими в усіх ґрунтово­кліматичних зонах виявилися сорти ‘АФК Темпо’ (Степ – 3,25 т/га, Лісостеп – 3,64, Полісся – 3,63 т/га) та ‘Кобуко’ (Степ – 3,03 т/га, Лісостеп – 3,68, Полісся – 3,42 т/га). Водночас ‘Златопільська’, ‘Кобуко’, ‘АФК Темпо’, ‘АФК Фест’ і ‘Санрайз’ формували максимальну врожайність у Лісостепу [від 2,89 (‘Златопільська’) до 3,68 т/га (‘Кобуко’)], а ‘Господиня’ – на Поліссі (2,83 т/га). Найвищим вмістом білка в зерні відзначились ‘Златопільська’ (38,4–40,3%) та ‘Санрайз’ (37,9–40,6%), олії – ‘АФК Фест’ (23,3–24,3%). Висновки. За результатами кваліфікаційної експертизи сорти сої культурної ‘Златопільська’, ‘Кобуко’ та ‘АФК Темпо’ рекомендовано для вирощування в усіх ґрунтово­кліматичних зонах; ‘Санрайз’ – у Степу та Лісостепу; ‘Господиня’ – у Степу та на Поліссі; ‘АФК Фест’ – лише в Степу. Ліпші показники якості за вмістом білка має насіння, одержане в лісостеповій зоні, а за вмістом олії – у степовій. Досліджувані сорти сої культурної відповідають критеріям відмінності, однорідності та стабільності, а також вимогам до придатності для поширення в Україні. | Purpose. To carry out a comprehensive study and evaluation of new varieties of soybean [Glycine max (L.) Merrill] of the early maturity group (vegetation period – 91–110 days) by morphological characteristics and the main economic indicators: yield, oil and protein content. Methods. Field stu­dies on the qualification examination of soybean varieties were carried out during 2022–2023 in ten branches of the Ukrainian Institute for Plant Variety Examination (UIPVE) within the soil and climatic zones of the Steppe, Forest­Steppe and Polissia. The process was based on the existing methods of qualification examination of plant varieties for their suitability for distribution in Ukraine (VCU), determination of quality indicators of crop production and compliance of varieties with the criteria of distinctness, uniformity and stability (DUS). Results. The morphological characteristics, yield and grain quality of new early maturing varieties of Ukrainian breeding, included in the State Register of Plant Varieties Suitable for Distribution in Ukraine, were evalua­ted. Namely: ‘Zlatopilska’, ‘Kobuko’, ‘AFC Tempo’, ‘AFC Fest’, ‘Hospodynia’ and ‘Sunrise’. The most productive varieties in all soil and climate zones were ‘AFC Tempo’ (Steppe – 3.25 t/ha, Forest­Steppe – 3.64, Polissia – 3.63 t/ha) and ‘Kobuko’ (Steppe – 3.03 t/ha, Forest­Steppe – 3.68, Polissia – 3.42 t/ha). At the same time, ‘Zlatopilska’, ‘Kobuko’, ‘AFC Tempo’, ‘AFC Fest’ and ‘Sunrise’ produced the highest yields in Forest­Steppe [from 2.89 t/ha (‘Zlatopilska’) to 3.68 t/ha (‘Kobuko’)] and ‘Hospodynia’ – in Polissia (2.83 t/ha). ‘Zlatopilska’ (38.4–40.3%) and ‘Sunrise’ (37.9–40.6%) had the highest protein content in the grain and ‘AFC Fest’ (23.3–24.3%) the highest oil content. Conclusions. According to the results of the qualification examination, varieties of soybean ‘Zlatopilska’, ‘Kobuko’ and ‘AFC Tempo’ are recommended for cultivation in all soil and climatic zones; ‘Sunrise’ – in the Steppe and Forest­Steppe; ‘Hospodynia’ – in the Steppe and Polissia; ‘AFC Fest’ – only in the Steppe. Seeds produced in the Forest­Steppe zone have the best quality indicators in terms of protein content, and in terms of oil content – in the Steppe zone. The studied varieties of soybeans meet the criteria of distinctness, uniformity and stability, as well as the requirements for suitability for distribution in Ukraine.

Мета. Дослідити формування продуктивності сорту сої культурної ‘Говерла’ за використання різних елементів технології вирощування. Методи. Польові, лабораторні, статистичні (розрахунково­порівняльний, математично­статистичний). Результати. Встановлено ефективність весняного чизелювання за вирощування сої культурної сорту ‘Говерла’ в ґрунтово­кліматичних умовах Прикарпаття. Відзначено позитивний вплив досліджуваних способів обробітку ґрунту на фітосанітарний стан посівів. Зокрема, поєднання зяблевої оранки з весняним чизелюванням за внесення мінеральних добрив N30P30K30 та дворазового позакореневого обприскування посівів регулятором росту зумовило підвищення конкурентоздатності рослин проти бур’янів та знизило чисельність останніх на 46,2%, як порівняти з контролем. Виконання вищевказаних дій також сприяло збільшенню врожайності до 2,48 т/га, або на 57,0%, у середньому за три роки. Водночас зріс вихід кормових одиниць та перетравного протеїну – на 1,35 і 0,3 т/га відповідно. Висновки. Весняне чизелювання разом із зяблевою оранкою та раціональним поєднанням у системі удобрення побічної продукції попередника, запропонованих доз мінеральних добрив і регулятора росту в умовах Прикарпаття сприяли зниженню забур’яненості посівів на 46,2% та підвищенню врожайності сорту сої культурної ‘Говерла’ на 57,0%. | Purpose. To study the formation of the productivity of the ‘Hoverla’ soybean variety using different elements of cultivation technology.  Methods. Field, laboratory, statistical (calculation­comparative, mathematical­statistical). Results. The effectiveness of spring chisel ploughing for the cultivation of the soyabean variety ‘Hoverla’ in the soil and climatic conditions of the  Prykarpattia region was established. The positive effect of the studied tillage methods on the phytosanitary condition of the crop was noted. In particular, the combination of autumn ploughing and spring chisel ploughing with the application of N30P30K30 mineral fertiliser and double foliar spraying of crops with a growth regulator led to an increase in the competitiveness of plants against weeds and reduced the number of weeds by 46.2% compared to the control. The implementation of the above measures also contributed to an increase in yield to 2.48 t/ha, or 57.0% on average over three years. At the same time, the yield of forage units and digestible protein increased by 1.35 and 0.3 t/ha respectively. Conclusions. Spring chisel ploughing, together with autumn ploughing and a rational combination of the predecessor’s by­products, the proposed doses of mineral fertiliser and growth regulator in the conditions of the Prykarpattia region, helped to reduce the weediness of crops by 46.2% and increase the yield of the ‘Ho­verla’ soybean variety by 57.0%.

Мета. Проаналізувати сучасну ситуацію з поліпшенням сільськогосподарських культур технологіями редагування генів. Результати. Проаналізовано нинішню ситуацію зі створенням сортів рослин за допомогою технологій редагування генів. Натепер редагування геному застосовано до широкого спектра культур, зокрема пшениці, ячменю, кукурудзи, бобових, сої, ріпаку, томатів, цикорію, різних садових рослин, фруктових і лісових дерев, водоростей. Практичне впровадження цих технологій продемонстровано на прикладі генів, пов’язаних із забезпеченням толерантності до дії високих і низьких температур. Також наведено приклади комерціалізованих генноредагованих рослин. Висновки. Завдяки внеску в підвищення врожайності, стійкості проти хвороб і шкідників, а також біофортифікації продовольчих культур редагування генів має значні перспективи та, безумовно, є технологією, що дає змогу створювати поліпшені сорти сільськогосподарських рослин. | Purpose.To analyze the current state of agricultural crop improvement using gene editing technologies. Results. The current state of plant breeding using gene editing techno­logies is analyzed. To date, genome editing has been applied to a wide range of crops, including wheat, barley, maize, legumes, soybean, rapeseed, tomato, chicory, various vegetab­le crops, fruit trees, forest trees and algae. The practical application of these technologies is illustrated by the example of genes associated with ensuring tolerance to high and low temperatures. Examples of commercialized gene­edited plants are given. Conclusions. By contributing to increased yields, improved resistance to diseases and pests, and biofortification of food crops, gene editing technology undoubtedly has great prospects and is definitely already the technology for creating improved varieties of agricultural crops.

Мета. Вивчення впливу попередників і строків сівби на врожайність та якість зерна пшениці озимої. Методи. Досліджували 11 сортів пшениці м’якої озимої, а саме: ‘Подолянка’, ‘МІП Ювілейна’, ‘МІП Фортуна’, ‘МІП Роксолана’, ‘МІП Феєрія’, ‘МІП Відзнака’, ‘МІП Ніка’, ‘МІП Дарунок’, ‘МІП Аеліта’, ‘МІП Ауріка’ та ‘МІП Довіра’. Вивчали вплив таких чинників, як попередники (соя, соняшник, кукурудза/МВС, сидеральний пар (гірчиця біла) і гірчиця/насіння) та строки сівби (25 вересня, 5 і 15 жовтня) на врожайність і хлібопекарські якості зерна. Результати. Дослідження проводили впродовж 2021–2023 рр. на дослідних полях Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла. Погодні умови характеризувалися підвищеними температурами та нерівномірними опадами. Найбільші врожаї пшениці озимої одержано після сидерального пару як попередника (7,29 т/га), найменші – після соняшнику (5,35 т/га). Зміщення строку сівби з 25 вересня до 15 жовтня знижувало середню врожайність сортів. Виняток становили лише результати, отримані після таких попередників, як соняшник і гірчиця, за сівби 5 жовтня – 5,54 і 6,51 т/га. З­поміж досліджуваних найвищий рівень урожайності (6,39–6,95 т/га) спостерігали в сортів ‘МІП Дарунок’, ‘МІП Ауріка’, ‘МІП Аеліта’ та ‘МІП Відзнака’. Більші вміст білка, клейковини та показник седиментації відзначали після сидерального пару та сої як попередніх культур; крім того, після сої встановлено тенденцію до збільшення сили борошна та об’єму хліба. Вказане раніше зміщення строку сівби також призводило до зменшення об’єму хліба й посилення склоподібності; решта показників були в межах достовірної різниці. Сорти ‘МІП Довіра’, ‘МІП Ніка’ і ‘МІП Роксолана’ характеризувалися найвищим вмістом білка в зерні. За комплексом показників якості переважали над іншими ‘МІП Ювілейна’, ‘МІП Роксолана’ й ‘МІП Ауріка’. Висновки. Встановлено, що попередники сидеральний пар і соя, а також оптимальні строки сівби – третя декада вересня і перша жовтня – забезпечують максимальну врожайність досліджуваних сортів. Так, найвищим її рівнем характеризувалися ‘МІП Дарунок’, ‘МІП Відзнака’, ‘МІП Ауріка’ та ‘МІП Аеліта’. За комплексом показників якості зерна виділено сорти ‘МІП Ювілейна’, ‘МІП Роксолана’ та ‘МІП Ауріка’. | Purpose. Study of the influence of preceding crops and sowing terms on the yield and quality of winter wheat grain. Methods. The study analyzed 11 varieties of soft winter wheat, ‘Podolianka’, ‘MIP Yuvileina’, ‘MIP Fortuna’, ‘MIP Roksolana’, ‘MIP Feieriia’, ‘MIP Vidznaka’, ‘MIP Nika’, ‘MIP Darunok’, ‘MIP Aelita’, ‘MIP Aurika’ and ‘MIP Dovira’. The study investigated the impact of preceding crops (soybean, sunflower, corn/MWR, green manure (white mustard), and mustard/seed) and sowing dates (25 September, 5 and 15 October) on grain yield and baking quality. Results. The research was conducted in 2021–2023 on the experimental fields of the V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat. The weather conditions were characterized by high tempe­ratures and uneven precipitation. The highest winter wheat yields were obtained after green manure as a preceding crop (7.29 t/ha), and the lowest yields after sunflower (5.35 t/ha). Shifting the sowing date from 25 September to 15 October reduced the average yield of the varieties. The only exception to the results were those obtained after crops such as sunflower and mustard when sown on 5th October, which yielded 5.54 and 6.51 t/ha respectively. The highest yields (6.39–6.95 t/ha) were observed for the varieties ‘MIP Darunok’, ‘MIP Aurika’, ‘MIP Aelita’ and ‘MIP Vidznaka’. Higher protein, gluten and sedimentation values were observed after green manure and soya as a preceding crop; in addition, after soya there was a tendency to increase flour strength and bread volume. The aforementioned shift in sowing date also resulted in a decrease in bread volume and an increase in vitreousness; the remaining parameters were within the range of significant differences. The varieties ‘MIP Dovira’, ‘MIP Nika’ and ‘MIP Roksolana’ were characterized by the highest protein content in the grain. According to the complex of quality indicators, ‘MIP Yuvileina’, ‘MIP Roksolana’ and ‘MIP Aurika’ prevailed over others. Conclusions. It was found that green manure and soybean as a preceding crop, as well as optimal sowing dates – the third decade of September and the first of October – provided the maximum yield of the varieties studied. The varieties with the hig­hest yields were ‘MIP Darunok’, ‘MIP Vidznaka’, ‘MIP Aurika’ and ‘MIP Aelita’. According to the complex of grain quality indicators, the varieties ‘MIP Yuvileina’, ‘MIP Roksolana’ and ‘MIP Aurika’ were distinguished.

Мета. Поліпшення генофонду культурної форми баклажана (Solanum melongena L.) завдяки міжвидовій гібридизації з видом Solanum aethiopicum L. та гаметній селекції; аналіз ліній міжвидового походження за комплексом кількісних цінних ознак, які визначають структуру врожайності. Методи. Дослідження з комплексного оцінювання ліній баклажана міжвидового походження здійснювали протягом 2021–2023 рр. в умовах захищеного ґрунту на експериментальній базі Інституту овочівництва і баштанництва НААН. Проведено фенологічні спостереження та біометричні вимірювання рослин чотирьох ліній. Стабільність прояву семи кількісних ознак за роками досліджень визначали методами варіаційної статистики (розрахунок середнього квадратичного відхилення (σ), коефіцієнта варіації (V), парної лінійної кореляції Пірсона (rp)). Результати. За результатами аналізу визначено лінії баклажана міжвидового походження, що переважали сорт-стандарт ‘Алмаз’ за рівнем і стабільністю прояву кількісних ознак. Так, F6(Павлотас-20 / с. ‘Алмаз’)I1 та ВС1[F5(Павлотас-20 / с. ‘Алмаз’)]I1 статистично достовірно перевищували сорт-стандарт за шириною плоду (на 16,48 і 14,85% відповідно); водночас лінія ВС2[F5(Павлотас-20 / с. ‘Алмаз’)]I1 переважала його за продуктивністю (на 18,11%). За даними кореляційного аналізу, ознака «продуктивність однієї рослини» мала сильний позитивний зв'язок з ознакою «кількість плодів на одній рослині» (rp = 0,75) та сильний негативний із «середньою шириною плоду» (rp = -0,70) та «тривалістю періоду від масових сходів до технічної стиглості плодів» (rp = -0,72). Виділено лінію ВС2[F5(Павлотас-20 / с. ‘Алмаз’)]I1, в якої період від масових сходів до технічної стиглості плодів тривав на чотири доби менше, як порівняти із сортом-стандартом. Висновки. За комплексом кількісних ознак виділено лінію ВС2[F5(Павлотас-20 / с. ‘Алмаз’)]I1, яка проходила додатковий етап гаметофітного добору, завдяки чому мала високий адаптивний потенціал до умов вирощування. | Purpose. Improvement of the gene pool of the cultivated form of eggplant (Solanum melongena L.) through interspecific hybridisation with Solanum aethiopicum L. and gametic breeding; analysis of the interspecific lines for a set of valuable quantitative traits determining the yield structure. Methods. Studies for the comprehensive evaluation of eggplant lines of interspecific origin were carried out during 2021-2023 in protected soil conditions at the experimental base of the Institute for Vegetable and Melon Growing of the National Academy of Agrarian Sciences. Phenological observations and biometric measurements of plants of four lines were carried out. The stability of the manifestation of seven quantitative traits during the research years was determined by the methods of variation statistics (calculation of the mean square deviation (σ), coefficient of variation (V), Pearson's paired linear correlation (rp)). Results. The analysis identified eggplant lines of interspecific origin that were superior to the standard variety 'Almaz' in terms of the level and stability of quantitative traits. Thus, F6(Pavlotas-20/var. 'Almaz')I1 and ВС1[F5 (Pavlotas-20/var. 'Almaz')]I1 showed a statistically significant increase in fruit width (by 16.48% and 14.85%, respectively). Meanwhile, line BC2 [F5 (Pavlotas-20/var. 'Almaz')]I1 exhibited higher productivity (by 18.11%) compared to the standard variety. The correlation analysis shows that the trait “Productivity of one plant” has a strong positive relationship with the trait “Number of fruits per plant” (rp = 0.75) and a strong negative relationship with “Average fruit width” (rp = -0.70) and “Duration of the period from mass germination to technical fruit maturity” (rp = -0.72). The selected line BC2[F5(Pavlotas-20 / var. 'Almaz')]I1 exhibited a four-day shorter period from mass germination to technical fruit maturity compared to the standard variety. Conclusions. The line BC2[F5(Pavlotas-20 / var. ' Almaz ')]I1was isolated based on the complex of quantitative traits. It underwent an additional stage of gametophytic breeding, resulting in a high adaptive potential to growing conditions.