Purpose. To study the effect of AKM plant growth regulator on growth, development and yield formation of sunflower (Helianthus annuus L.) hybrids in hybridization plots under the conditions of the Southern Steppe zone of Ukraine. Methods. Laboratory tests, field study, statistical evaluation. Results. The results of studies devoted to determining the optimal AKM concentration for the treatment of seeds of the maternal and paternal lines, the effect of AKM on field germination, biometric parameters of sunflower plants, seed quality (F1) and yield are presented. Three hybrids of the Ukrainian selection, such as ‘Alpha’, ‘Logos’ and ‘Persei’ were studied during 2014–2016. Optimal concentration of AKM (0.0015 g/l) was defined. The vigor of seeds processed by AKM was higher than in check variety by 0.8–12.8 р.р. (♂); 0.4–10.7 p.p. (♀), laboratory germination – by 2.3–6.1 p.p. (♂); 3.5–6.2 p.p. (♀). In 2016, the sunflower plant height for all variants exceeded this parameter to be obtained for other years of the study. This could be explained by the fact that HTC in 2016 for the BBCH 00–39 period was 1.4 times higher than in 2015. In general, hybrids as the studied factor considerably influenced sunflower yield, and the share of the hybrid (factor A) influence is 33%. This should be considered when selecting hybrids for sunflower cultivation technologies in the Steppe zone of Ukraine. Conclusions. Hydrothermal conditions of the year had the maximum impact on the formation of seed quality and yield of sunflower plants of the hybrids under study, but when using AKM growth regulator for presowing seed treatment, this negative impact was reduced by an average of 23%.

Purpose. To study the effect of AKM plant growth regulator on growth, development and yield formation of sunflower (Helianthus annuus L.) hybrids in hybridization plots under the conditions of the Southern Steppe zone of Ukraine. Methods. Laboratory tests, field study, statistical evaluation. Results. The results of studies devoted to determining the optimal AKM concentration for the treatment of seeds of the maternal and paternal lines, the effect of AKM on field germination, biometric parameters of sunflower plants, seed quality (F1) and yield are presented. Three hybrids of the Ukrainian selection, such as ‘Alpha’, ‘Logos’ and ‘Persei’ were studied during 2014–2016. Optimal concentration of AKM (0.0015 g/l) was defined. The vigor of seeds processed by AKM was higher than in check variety by 0.8–12.8 р.р. (♂); 0.4–10.7 p.p. (♀), laboratory germination – by 2.3–6.1 p.p. (♂); 3.5–6.2 p.p. (♀). In 2016, the sunflower plant height for all variants exceeded this parameter to be obtained for other years of the study. This could be explained by the fact that HTC in 2016 for the BBCH 00–39 period was 1.4 times higher than in 2015. In general, hybrids as the studied factor considerably influenced sunflower yield, and the share of the hybrid (factor A) influence is 33%. This should be considered when selecting hybrids for sunflower cultivation technologies in the Steppe zone of Ukraine. Conclusions. Hydrothermal conditions of the year had the maximum impact on the formation of seed quality and yield of sunflower plants of the hybrids under study, but when using AKM growth regulator for presowing seed treatment, this negative impact was reduced by an average of 23%.

Purpose. To study the effect of AKM plant growth regulator on growth, development and yield formation of sunflower (Helianthus annuus L.) hybrids in hybridization plots under the conditions of the Southern Steppe zone of Ukraine.Methods. Laboratory tests, field study, statistical evaluation.Results. The results of studies devoted to determining the optimal AKM concentration for the treatment of seeds of the maternal and paternal lines, the effect of AKM on field germination, biometric parameters of sunflower plants, seed quality (F1) and yield are presented. Three hybrids of the Ukrainian selection, such as ‘Alpha’, ‘Logos’ and ‘Persei’ were studied during 2014–2016. Optimal concentration of AKM (0.0015 g/l) was defined. The vigor of seeds processed by AKM was higher than in check variety by 0.8–12.8 р.р. (♂); 0.4–10.7 p.p. (♀), laboratory germination – by 2.3–6.1 p.p. (♂); 3.5–6.2 p.p. (♀). In 2016, the sunflower plant height for all variants exceeded this parameter to be obtained for other years of the study. This could be explained by the fact that HTC in 2016 for the BBCH 00–39 period was 1.4 times higher than in 2015. In general, hybrids as the studied factor considerably influenced sunflower yield, and the share of the hybrid (factor A) influence is 33%. This should be considered when selecting hybrids for sunflower cultivation technologies in the Steppe zone of Ukraine.Conclusions. Hydrothermal conditions of the year had the maximum impact on the formation of seed quality and yield of sunflower plants of the hybrids under study, but when using AKM growth regulator for presowing seed treatment, this negative impact was reduced by an average of 23%. | Цель. Исследовать влияние регулятора роста растений АКМ на рост, развитие и формирование урожая гиб­ридов подсолнечника (Helianthus annuus L.) на участках гибридизации в условиях Южной Степи Украины.Методы. Лабораторные, полевой и статистические.Результаты. Представлено результаты исследований по определению оптимальной концентрации АКМ для обработки семян материнской и отцовской линий, влияния АКМ на полевую всхожесть, биометрические показатели растений подсолнечника, качество семян (F1) и его урожайность. Исследования проводили на протяжении 2014–2016 гг. на трех гибридах украинской селекции: ‘Альфа’, ‘Логос’ и ‘Персей’. Было установлено оптимальную концентрацию АКМ (0,0015 г/л). Энергия прорастания семян, обработанных АКМ, была большей, чем в контроле, на 0,8–12,8 п.п. (♂); 0,4–10,7 п.п. (♀), лабораторная всхожесть – на 2,3–6,1 п.п. (♂); 3,5–6,2 п.п. (♀). В 2016 г. высота растений подсолнечника всех вариантов превышала этот показатель в другие годы исследований. Это объясняется тем, что ГТК в 2016 г. за период ВВСН 00–39 был выше ГТК в 2015 г. в 1,4 раза. В целом гибриды, как исследуемый фактор, влияют на урожайность подсолнечника и доля влияния гибрида (фактор А) составляет 33%. Это следует учитывать при отборе гибридов в технологиях выращивания подсолнечника в Степной зоне Украины.Выводы. Максимальное влияние на формирование качества семян и урожайности растений подсолнечника исследуемых гибридов оказывали гидротермические условия года, но при использовании регулятора роста растений АКМ для предпосевной обработки семян это отрицательное влияние снижалось в среднем на 23%. | Мета. Дослідити вплив регулятора росту рослин АКМ на ріст, розвиток і формування врожаю гібридів соняшнику (Helianthus annuus L.) на ділянках гібридизації в умовах Південного Степу України. Методи. Лабораторні, польовий та статистичні. Результати. Наведено результати досліджень з визначення оптимальної концентрації АКМ для обробки насіння материнської та батьківської ліній, впливу АКМ на польову схожість, біометричні показники рослин соняшнику, якість насіння (F1) та його врожайність. Дослідження проводили протягом 2014–2016 рр. на трьох гібридах української селекції: ‘Альфа’, ‘Логос’ та ‘Персей’. Було визначено оптимальну концентрацію АКМ (0,0015 г/л). Енергія проростання насіння, обробленого АКМ, була більшою, ніж у контролі, на 0,8–12,8 в.п. (♂); 0,4–10,7 в.п. (♀), лабораторна схожість – на 2,3–6,1 в.п. (♂); 3,5–6,2 в.п. (♀). У 2016 р. висота рослин соняшнику всіх варіантів перевищувала цей показник в інші роки дослідження. Це пояснюється тим, що ГТК у 2016 р. за період ВВСН 00–39 був вищим за ГТК у 2015 р. в 1,4 раза. Загалом гібриди, як досліджуваний фактор, істотно впливають на врожайність соняшнику, і частка їх впливу (фактор А) становить 33%. Це потрібно враховувати під час добору гідридів у технологіях вирощування соняшнику в Степовій зоні України.Висновки. Максимальний вплив на формування якості насіння та врожайності рослин соняшнику досліджуваних гібридів мали гідротермічні умови року, але в разі застосування регулятора росту рослин АКМ для передпосівної обробки насіння цей негативний вплив зменшувався в середньому на 23%.

Purpose. To study morphoagrobiological and adaptive properties, level of yielding capacity of recently registered soft winter wheat varieties of various ecological groups under agroecological conditions of Kirovohrad variety testing station. Methods. Field study, laboratory test, analytical procedure and statistical evaluation. Results. It was established that the yield level of is a key composite indicator of genotype adaptation to agroecological growing conditions. Experimental data indicate significant deviations of yield depending on the genotype and the year of study. During three years of experiments, yield depending of the variety ranged from 4.26 to 9.71 t/ha, such varieties as ‘CN Kombin’, ‘Estivus’, ‘Tradytsiia odeska’, ‘Mudrist odeska’, ‘Lil’ and ‘Fabius’ had higher yields. In case of dry weather conditions and unfavorable agro-ecological factors, the following varieties as ‘Mudrist odeska’, ‘Veteran’, ‘Lil’, ‘Tsentylivka’, ‘Fabius’, ‘Patras’, ‘Montrei’ have demonstrated good adaptive properties. Their yield has decreased by 9,2–19,0%, while in the varieties ‘Mahistral’, ‘Poltavka’, ‘Harantiia odeska’ and ‘Pokrova’ – by 34.4, 42.4, 45.2 and 50.6% accordingly. Conclusions. Investigated soft winter wheat varieties differ in morphoagrobiological characteristics, productivity, height, maturation period, adaptability as well as economic and agronomic value. According to the complex of such indices as productivity, agronomic characters and properties as well as adaptability, in the microzone of Kirovohrad variety testing station it is advisable to grow varie­ties ‘CN Kombi’, ‘Pokrova’, ‘Mudrist odeska’, ‘Veteran’ and ‘Lil’.

Purpose. To study morphoagrobiological and adaptive properties, level of yielding capacity of recently registered soft winter wheat varieties of various ecological groups under agroecological conditions of Kirovohrad variety testing station.Methods. Field study, laboratory test, analytical procedure and statistical evaluation.Results. It was established that the yield level of is a key composite indicator of genotype adaptation to agroecological growing conditions. Experimental data indicate significant deviations of yield depending on the genotype and the year of study. During three years of experiments, yield depending of the variety ranged from 4.26 to 9.71 t/ha, such varieties as ‘CN Kombin’, ‘Estivus’, ‘Tradytsiia odeska’, ‘Mudrist odeska’, ‘Lil’ and ‘Fabius’ had higher yields. In case of dry weather conditions and unfavorable agro-ecological factors, the following varieties as ‘Mudrist odeska’, ‘Veteran’, ‘Lil’, ‘Tsentylivka’, ‘Fabius’, ‘Patras’, ‘Montrei’ have demonstrated good adaptive properties. Their yield has decreased by 9,2–19,0%, while in the varieties ‘Mahistral’, ‘Poltavka’, ‘Harantiia odeska’ and ‘Pokrova’ – by 34.4, 42.4, 45.2 and 50.6% accordingly.Conclusions. Investigated soft winter wheat varieties differ in morphoagrobiological characteristics, productivity, height, maturation period, adaptability as well as economic and agronomic value. According to the complex of such indices as productivity, agronomic characters and properties as well as adaptability, in the microzone of Kirovohrad variety testing station it is advisable to grow varie­ties ‘CN Kombi’, ‘Pokrova’, ‘Mudrist odeska’, ‘Veteran’ and ‘Lil’. | Цель. Изучение морфоагробиологических и адаптивных свойств, уровня урожайности вновь зарегистрированных сортов пшеницы мягкой озимой различных экологических групп в агроэкологических условиях Кировоградской сортостанции.Методы. Полевой, лабораторный, аналитический, статистический.Результаты. Установлено, что уровень урожайности является основным комплексным показателем адаптации генотипа к агроэкологическим условиям выращивания. Экспериментальные данные свидетельствуют о значительном отклонения урожайности в зависимости от генотипа и года исследования. За три года проведения опытов урожайность по сортам варьировала от 4,26 до 9,71 т/га, высокую урожайность имели сорта ‘СН Комбин’, ‘Естивус’, ‘Традиция одесская’ ‘Мудристь одесская’, ‘Лиль’ и ‘Фабиус’. В засушливых погодных условиях и неблагоприятных агроэкологических факторах хорошие приспособительные свойства имели сорта сорта ‘Мудристь одесская’, ‘Ветеран’, ‘Лиль’, ‘Центиливка’, ‘Фабиус’, ‘Патрас’, ‘Монтрей’. Их урожайность уменьшалась на 9,2–19,0%, тогда как у сортов ‘Магистраль’, ‘Полтавка’, ‘Гарантия одесская’ и ‘Покрова’ соответственно на 34,4, 42,4, 45,2 и 50,6%.Выводы. Исследуемые сорта пшеницы мягкой озимой различаются по морфоагробио­логическим характеристикам, продуктивности, высоте, сроках созревания, адаптивности и хозяйственно-агрономической ценности. По комплексу показателей продуктивности, хозяйственно-ценных признаков и свойств и адаптивности в микрозоне Кировоградской сортоиспытательной станции целесообразно выращивать сорта ‘СН Комбин’, ‘Покрова’, ‘Мудристь одесская’, ‘Ветеран’ и ‘Лиль’. | Мета. Вивчити морфоагробіологічні та адаптивні властивості, рівень урожайності новозареєстрованих сортів пшениці м’якої озимої різних екологічних груп в агроекологічних умовах Кіровоградської сортодослідної станції.Методи. Польовий, лабораторний, аналітичний, статистичний.Результати. Встановлено, що рівень урожайності є основним комплексним показником адаптації генотипу до агроекологічних умов вирощування. Експериментальні дані свідчать про значні відхилення врожайності залежно від генотипу й року дослідження. За три роки проведення дослідів урожайність за сортами варіювала від 4,26 до 9,71 т/га, вищу врожайність мали сорти ‘СН Комбін’, ‘Естівус’, ‘Традиція одеська’, ‘Мудрість одеська’, ‘Ліль’ та ‘Фабіус’. За посушливих погодних умов та несприятливих агроекологічних чинників добрі пристосувальні властивості мали сорти ‘Мудрість одеська’, ‘Ветеран’, ‘Ліль’, ‘Центилівка’, ‘Фабіус’, ‘Патрас’, ‘Монтрей’. Їхня врожайність зменшувалась на 9,2–19,0%, тоді як у сортів ‘Магістраль’, ‘Полтавка’, ‘Гарантія одеська’ й ‘Покрова’ – на 34,4, 42,4, 45,2 й 50,6% відповідно.Висновки. Досліджувані сорти пшениці м’якої озимої різняться за морфоагробіологічними характеристиками, продуктивністю, висотою, строком достигання, адаптивністю та господарсько-агрономічною цінністю. За комплексом показників продуктивності, господарсько-цінних ознак і властивостей, а також адаптивності в мікрозоні Кіровоградської сортодослідної станції доцільно вирощувати сорти ‘СН Комбін’, ‘Покрова’, ‘Мудрість одеська’, ‘Ветеран’ і ‘Ліль’.

Purpose. To study morphoagrobiological and adaptive properties, level of yielding capacity of recently registered soft winter wheat varieties of various ecological groups under agroecological conditions of Kirovohrad variety testing station. Methods. Field study, laboratory test, analytical procedure and statistical evaluation. Results. It was established that the yield level of is a key composite indicator of genotype adaptation to agroecological growing conditions. Experimental data indicate significant deviations of yield depending on the genotype and the year of study. During three years of experiments, yield depending of the variety ranged from 4.26 to 9.71 t/ha, such varieties as ‘CN Kombin’, ‘Estivus’, ‘Tradytsiia odeska’, ‘Mudrist odeska’, ‘Lil’ and ‘Fabius’ had higher yields. In case of dry weather conditions and unfavorable agro-ecological factors, the following varieties as ‘Mudrist odeska’, ‘Veteran’, ‘Lil’, ‘Tsentylivka’, ‘Fabius’, ‘Patras’, ‘Montrei’ have demonstrated good adaptive properties. Their yield has decreased by 9,2–19,0%, while in the varieties ‘Mahistral’, ‘Poltavka’, ‘Harantiia odeska’ and ‘Pokrova’ – by 34.4, 42.4, 45.2 and 50.6% accordingly. Conclusions. Investigated soft winter wheat varieties differ in morphoagrobiological characteristics, productivity, height, maturation period, adaptability as well as economic and agronomic value. According to the complex of such indices as productivity, agronomic characters and properties as well as adaptability, in the microzone of Kirovohrad variety testing station it is advisable to grow varie­ties ‘CN Kombi’, ‘Pokrova’, ‘Mudrist odeska’, ‘Veteran’ and ‘Lil’.

Purpose. To establish correlation dependence of influence of such factors as seeding rate, sowing time and seeding methods on yield indicators, as well as individual response of winter wheat varieties to them in case of the ecological system of seed production, that would allow to form elements of intensive varietal technology and obtain the genetically determined productivity potential of the variety in the future. Methods. Weight measuring was used to determine seed yield; the reliability of the experiment results was identified by statistical evaluation, analysis of variance and regression procedure. Results. During the period of investigation, the weather conditions differed significantly both for the temperature regime and the amount of precipitation, but the stability of grain and seed yield over years was the main requirement to varieties, that allowed to study the intergenotypic correlation relationships of crop yield indices and the dynamics of their changes under the effect of ecological factors. In the course of investigation, winter wheat yield indices were fixed annually from 684 plots, which were grouped and analyzed for factors of influence in order to ensure the complete certainty. Conclusions. Variants of investigation were defined for the certified seed yield and environmental factors (sowing time and seeding method, seeding rate), that had strong positive correlation relationships. Seeding rate and seeding method had the greatest impact on 1000 kernel weight. For tille­ring coefficient, varieties depending on the variant of the investigation had a negative close correlation relationship, which was greatly affected by seeding rate. For correlation relationships, winter wheat varieties ‘Bohdana’ and ‘Slavna’ appeared to be the most stable, ‘Chorniava’ and ‘Astarta’ were the most plastic.

Purpose. To establish correlation dependence of influence of such factors as seeding rate, sowing time and seeding methods on yield indicators, as well as individual response of winter wheat varieties to them in case of the ecological system of seed production, that would allow to form elements of intensive varietal technology and obtain the genetically determined productivity potential of the variety in the future. Methods. Weight measuring was used to determine seed yield; the reliability of the experiment results was identified by statistical evaluation, analysis of variance and regression procedure. Results. During the period of investigation, the weather conditions differed significantly both for the temperature regime and the amount of precipitation, but the stability of grain and seed yield over years was the main requirement to varieties, that allowed to study the intergenotypic correlation relationships of crop yield indices and the dynamics of their changes under the effect of ecological factors. In the course of investigation, winter wheat yield indices were fixed annually from 684 plots, which were grouped and analyzed for factors of influence in order to ensure the complete certainty. Conclusions. Variants of investigation were defined for the certified seed yield and environmental factors (sowing time and seeding method, seeding rate), that had strong positive correlation relationships. Seeding rate and seeding method had the greatest impact on 1000 kernel weight. For tille­ring coefficient, varieties depending on the variant of the investigation had a negative close correlation relationship, which was greatly affected by seeding rate. For correlation relationships, winter wheat varieties ‘Bohdana’ and ‘Slavna’ appeared to be the most stable, ‘Chorniava’ and ‘Astarta’ were the most plastic.

Purpose. To establish correlation dependence of influence of such factors as seeding rate, sowing time and seeding methods on yield indicators, as well as individual response of winter wheat varieties to them in case of the ecological system of seed production, that would allow to form elements of intensive varietal technology and obtain the genetically determined productivity potential of the variety in the future. Methods. Weight measuring was used to determine seed yield; the reliability of the experiment results was identified by statistical evaluation, analysis of variance and regression procedure. Results. During the period of investigation, the weather conditions differed significantly both for the temperature regime and the amount of precipitation, but the stability of grain and seed yield over years was the main requirement to varieties, that allowed to study the intergenotypic correlation relationships of crop yield indices and the dynamics of their changes under the effect of ecological factors. In the course of investigation, winter wheat yield indices were fixed annually from 684 plots, which were grouped and analyzed for factors of influence in order to ensure the complete certainty. Conclusions. Variants of investigation were defined for the certified seed yield and environmental factors (sowing time and seeding method, seeding rate), that had strong positive correlation relationships. Seeding rate and seeding method had the greatest impact on 1000 kernel weight. For tille­ring coefficient, varieties depending on the variant of the investigation had a negative close correlation relationship, which was greatly affected by seeding rate. For correlation relationships, winter wheat varieties ‘Bohdana’ and ‘Slavna’ appeared to be the most stable, ‘Chorniava’ and ‘Astarta’ were the most plastic. | Цель. Установить корреляционную зависимость влия­ния таких факторов, как нормы высева, сроки и способы посева на показатели урожайности, а также индивидуальную реакцию на них сортов озимой пшеницы при экологической системе семеноводства, что позволило бы сформировать элементы интенсивной сортовой технологии и в дальнейшем получить генетически обусловленный потенциал продуктивности сорта. Методы. Измерительно-весовой – для определения урожайности семян; статистический, дисперсионный и регрессионный – для выявления достоверности полученных результатов опытов. Результаты. В течение периода исследований погодные условия значительно отличались как по температурному режиму, так и по количеству осадков, однако основным требованием к сортам была стабильность по урожайности зерна и семян по годам, что позволило изучить межгенотипические корреляционные связи показателей урожайности и динамику их изменения под воздействием экологических факторов. В процессе исследований ежегодно фиксировали показатели урожайности пшеницы озимой с 684 делянок, которые для полной достоверности были сгруппированы и проанализированы по факторам воздействия. Выводы. По выходу кондиционного семенного материала и экологическим факторам (сроки и способ посева, норма высева) выделены варианты исследования, которые имеют тесные положительные корреляционные связи. На массу 1000 семян больше всего влияют норма высева и способ посева. По коэффициенту кущения сор­та в зависимости от варианта исследования имели отрицательную тесную корреляционную связь, на которую основное влияние оказывала норма высева семян. По корреляционным связям сорта пшеницы озимой ‘Богдана’ и ‘Славная’ оказались наиболее стабильными, ‘Чернява’ и ‘Астарта’ – наиболее пластичными. | Мета. Встановити кореляційну залежність впливу таких чинників, як норма висіву, строки і способи сівби на показники врожайності, а також індивідуальну реакцію на них сортів пшениці озимої за екологічної системи насінництва, що дало б змогу сформувати елементи інтенсивної сортової технології та в подальшому отримати генетично обумовлений потенціал продуктивності сорту.Методи. Вимірювально-ваговий – для визначення врожайності насіння; статистичний, дисперсійний та регресійний – для виявлення достовірності отриманих результатів дослідів.Результати. Протягом періоду досліджень погодні умови значно відрізнялися як за температурним режимом, так і за кількістю опадів, однак основною вимогою до сортів була стабільність за врожайністю зерна та насіння за роками, що дало змогу вивчити міжгенотипові кореляційні зв’язки показників урожайності та динаміку їхньої зміни під впливом екологічних чинників. У процесі досліджень щорічно фіксували показники врожайності пшениці озимої з 684 ділянок, які для повної достовірності було згруповано та проаналізовано за чинниками впливу.Висновки. За виходом кондиційного насіннєвого матеріалу та екологічними чинниками (строки та спосіб сівби, норма висіву) виділено варіанти дослідження, які мають тісні позитивні кореляційні зв’язки. На масу 1000 насінин найбільше впливає норма висіву та спосіб сівби. За коефіцієнтом кущіння сорти залежно від варіанта дослідження мали негативний тісний кореляційний зв’язок, на який в основному впливала норма висіву насіння. За кореляційними зв’язками сорти пшениці озимої ‘Богдана’ і ‘Славна’ виявилися найстабільнішими, ‘Чорнява’ і ‘Астарта’ – найпластичнішими.

Мета. Дослідити вплив грибних хвороб на продуктивність різних за стійкістю сортів пшениці озимої з використанням штучних інфекційних фонів. Методи. Польовий – оцінка стійкості сортозразків до грибних хвороб на інфекційних фонах. Лабораторний – структурний аналіз сортозразків. Математико-статистичний – оцінка результатів досліджень і аналіз кореляційних зв’язків між отриманими даними. Результати. Грибні хвороби, як найпоширеніші та шкідливі, уражують різні органи рослин та спричиняють недобір урожаю, погіршують товарну та насіннєву якість зерна. Наведено результати польових експериментальних досліджень за 2012–2017 рр. із вивчення впливу грибних хвороб на показники врожайності пшениці озимої. Встановлено, що ураження пшениці озимої септоріозом (Septoria tritici Rob.) та борошнис­тою росою (Erysiphe graminis DS. f. sp. tritici) негативно впливало на довжину колоса, кількість зерен у ньому, масу зерна з колоса та масу 1000 зерен. Однак, у досліджуваних сортозразків показники продуктивності змінювалися по-різному. Най­толерантнiшими проти грибних хвороб були високопродуктивні сорти пшениці озимої ‘Смуглянка’ та ‘Новокиївська’. У стійкого проти септоріозу сорту ‘Смуглянка’, за 75%-го ступеня ураження, зниження показників продуктивності становило від 1,4 до 12,2%, тоді як у сприйнятливого сортозразка ‘УК 1731’ – від 6,2 до 16,7%. Аналогічний стан спостерігався і на стійкому проти борошнистої роси сорті ‘Новокиївська’. Висновки. Відібрані два толерантні високопродуктивні сорти пшениці озимої ‘Смуглянка’ та ‘Новокиївська’ (стійкість 7–6 балів) можуть протистояти ураженню септоріозом і борошнистою росою без втрати продуктивності, а також бути перспективним джерелом стійкості проти цих хвороб та становити інтерес для подальшої селекційної роботи в Україні.

Purpose. To investigate the effect of fungal diseases on the productivity of winter wheat varieties of various resis­tance using artificial infection backgrounds. Methods. Field one – assessment of the resistance of variety samples to fungal diseases on infection backgrounds. Laboratory one – structural analysis of variety samples. Mathematical-statistical one – evaluation of investigation results and analysis of correlations between the obtained data.Results. Fungal diseases as the most widespread and harmful affect various organs of plants and cause poor harvest, deteriorate commercial and seed quality of grain. The results of field experiments in 2012–2017 on the effects of fungal diseases on the yields of winter wheat in the collection are given. It is defined that the infection of winter wheat with fungus (Septoria tritici Rob.) and powdery mildew (Erysiphe graminis DS. F. sp. tritici) adversely affected the length of the ear, the number of grains in it, grain mass per ear and the thousand-kernel weight. However, productivity indices changed differently in investigated variety samples. The high-yielding wheat varieties ‘Smuhlianka’ and ‘Novokyivska’ were the most tolerant to the fungal diseases. In the Septoria-resistant variety ‘Smuhlianka’ at 75% of infestation the decrease in productivity was from 1,4 to 12,2%, whereas the in susceptible variety sample ‘UK 1731’ it was from 6,2 to 16,7%. A similar situation was observed in the variety ‘Novokyivska’ resistant to powdery mildew. Conclusions. Selected tolerant and highly productive varieties ‘Smuhlianka’ and ‘Novo­kyivska’ (grade 7–6) can resist to Septoria disease and powdery mildew without productivity loss, they are considered as a promising source of resistance to these diseases and be of interest for further breeding in Ukraine. | Цель. Исследовать влияние грибных болезней на продуктивность различающихся по устойчивости сортов пшеницы озимой с использованием искусственных инфекционных фонов. Методы. Полевой – оценка устойчивости сортообразцов к грибным болезням на инфекционных фонах. Лабораторный – структурный анализ сортообразцов. Математико-статистический – оценка результатов исследований и анализ корреляционных связей между полученными данными. Результаты. Грибные болезни, как самые распространенные и вредоносные, поражают разные органы растений и вызывают недоборы урожая, ухудшают товарное и семенное качество зерна. Приведены результаты полевых экспериментальных исследований в 2012–2017 гг. по изучению влияния грибных болезней на показатели урожайности озимой пшеницы. Установлено, что пораженность пшеницы озимой грибом (Septoria tritici Rob.) и мучнистой росой (Erysiphe graminis DS. F. sp. tritici) отрицательно влияла на длину колоса, количество зерен в колосе, массу зерна с колоса и массу 1000 зерен. Однако, у исследованных сортов по-разному изменялись показатели продуктивности. Наиболее толерантными к грибным болезням были высокопродуктивные сорта пшеницы озимой ‘Смуг­лянка’ и ‘Новокиевская’. В устойчивого к септориозу сорта ‘Смуглянка’, при степени поражения 75%, снижение показателей продуктивности составило от 1,4 до 12,2%, тогда как у восприимчивого сортообразца ‘УК 1731’ – от 6,2 до 16,7%. Аналогичные показатели наблюдались и в устойчивого к мучнистой росе сорта ‘Новокиевская’. Выводы. Отоб­раны два толерантных высокопродуктивных сорта пшеницы озимой ‘Смуглянка’ и ‘Новокиевская’ (устойчивость 7–6 баллов) могут противостоять поражению септориозом и мучнистой росой без потери продуктивности, а также быть перспективным источником устойчивости к этим болезням и представлять интерес для дальнейшей селекционной работы в Украине. | Мета. Дослідити вплив грибних хвороб на продуктивність різних за стійкістю сортів пшениці озимої з використанням штучних інфекційних фонів. Методи. Польовий – оцінка стійкості сортозразків до грибних хвороб на інфекційних фонах. Лабораторний – структурний аналіз сортозразків. Математико-статистичний – оцінка результатів досліджень і аналіз кореляційних зв’язків між отриманими даними.Результати. Грибні хвороби, як найпоширеніші та шкідливі, уражують різні органи рослин та спричиняють недобір урожаю, погіршують товарну та насіннєву якість зерна. Наведено результати польових експериментальних досліджень за 2012–2017 рр. із вивчення впливу грибних хвороб на показники врожайності пшениці озимої. Встановлено, що ураження пшениці озимої септоріозом (Septoria tritici Rob.) та борошнис­тою росою (Erysiphe graminis DS. f. sp. tritici) негативно впливало на довжину колоса, кількість зерен у ньому, масу зерна з колоса та масу 1000 зерен. Однак, у досліджуваних сортозразків показники продуктивності змінювалися по-різному. Най­толерантнiшими проти грибних хвороб були високопродуктивні сорти пшениці озимої ‘Смуглянка’ та ‘Новокиївська’. У стійкого проти септоріозу сорту ‘Смуглянка’, за 75%-го ступеня ураження, зниження показників продуктивності становило від 1,4 до 12,2%, тоді як у сприйнятливого сортозразка ‘УК 1731’ – від 6,2 до 16,7%. Аналогічний стан спостерігався і на стійкому проти борошнистої роси сорті ‘Новокиївська’. Висновки. Відібрані два толерантні високопродуктивні сорти пшениці озимої ‘Смуглянка’ та ‘Новокиївська’ (стійкість 7–6 балів) можуть протистояти ураженню септоріозом і борошнистою росою без втрати продуктивності, а також бути перспективним джерелом стійкості проти цих хвороб та становити інтерес для подальшої селекційної роботи в Україні.

Purpose. To determine and substantiate practical aspects of statistical analysis application for management results of the morphological description of cutting lettuce (Lactuca sativa L.) varieties when identifying them during corresponding phenological phases of growth and development. Methods. Field study, analytical approach based on descriptive statistics and cluster analysis. Results. Quantitative values of display of such morphological characters as leaf rosette diameter, lettuce head size, leaf blade thickness and its venation were determined for the Lactuca sativa L. varieties. Statistical indices of four morphological characters of randomized sampling frame of seven cutting lettuce varie­ties were determined and the results of statistical analysis were interpreted. Cutting lettuce of loose leaf and capitate varieties was identified during corresponding phenological phases of growth and development. The most suitable method for clustering cutting lettuce varieties was defined. The results of clustering were interpreted. It was found that ‘Hodar’ variety differed greatly from others, ‘Dumka’ and ‘Olzhych’ varieties were the most similar. Conclusions. The results of the identification allowed to establish that capitate lettuce varieties were similar in the following combinations: ‘Bona’ and ‘Dyvohray’, ‘Olzhych’ and ‘Dumka’. According to the duration of interphase periods, it can be noted that such varieties as ‘Dumka’ and ‘Dyvohrai’ had the highest rate of maturation in comparison with ‘Bona’ and ‘Hodar’ varieties, and the lowest one as compared to the ‘Olzhych’ variety

Purpose. To determine and substantiate practical aspects of statistical analysis application for management results of the morphological description of cutting lettuce (Lactuca sativa L.) varieties when identifying them during corresponding phenological phases of growth and development. Methods. Field study, analytical approach based on descriptive statistics and cluster analysis. Results. Quantitative values of display of such morphological characters as leaf rosette diameter, lettuce head size, leaf blade thickness and its venation were determined for the Lactuca sativa L. varieties. Statistical indices of four morphological characters of randomized sampling frame of seven cutting lettuce varie­ties were determined and the results of statistical analysis were interpreted. Cutting lettuce of loose leaf and capitate varieties was identified during corresponding phenological phases of growth and development. The most suitable method for clustering cutting lettuce varieties was defined. The results of clustering were interpreted. It was found that ‘Hodar’ variety differed greatly from others, ‘Dumka’ and ‘Olzhych’ varieties were the most similar. Conclusions. The results of the identification allowed to establish that capitate lettuce varieties were similar in the following combinations: ‘Bona’ and ‘Dyvohray’, ‘Olzhych’ and ‘Dumka’. According to the duration of interphase periods, it can be noted that such varieties as ‘Dumka’ and ‘Dyvohrai’ had the highest rate of maturation in comparison with ‘Bona’ and ‘Hodar’ varieties, and the lowest one as compared to the ‘Olzhych’ variety | Цель. Определить и обосновать практические аспекты применения статистического анализа для обработки результатов исследования морфологического описания сор­тов салата посевного Lactuca sativa L. при идентификации их в соответствующих фенологических фазах роста и развития.Методы. Полевой метод, аналитический метод, основанный на результатах расчетов с использованием статистических показателей описательной статистики и кластерного анализа.Результаты. Для сортов Lactuca sativa L. установлены количественные величины проявления таких морфологических признаков, как диаметр розетки, размер головки, толщина листовой пластинки и ее жилкование. Определены статистические показатели четырех морфологических признаков рандомизированной выборочной совокупности семи сортов салата посевного и интерпретированы результаты статистического анализа. Идентифицированы сорта салата посевного листовой и кочанной разновидности в соответствующие фенологические фазы роста и развития. Определен наиболее подходящий метод для кластеризации сортов салата посевного. Интерпретированы результаты кластеризации. Установлено, что наиболее отличным от других является сорт ‘Годар’, наиболее подобными между собой – сорта ‘Думка’ и ‘Ольжич’.Выводы. По результатам идентификации установлено, что сорта салата кочанного похожи в таких комбинациях: ‘Бона’ и ‘Дивограй’, ‘Ольжич’ и ‘Думка’. По продолжительности межфазных периодов можно отметить высокую скороспелость сортов ‘Думка’ и ‘Дивограй’ по сравнению с сортами ‘Бона’ и ‘Годар’, самую низкую – по сравнению с сортом ‘Ольжич’. | Мета. Визначити та обґрунтувати практичні аспекти застосування статистичного аналізу для опрацювання результатів дослідження морфологічного опису сортів салату посівного Lactuca sativa L. під час їх ідентифікації у відповідних фенологічних фазах росту й розвитку.Методи. Польовий, аналітичний, який ґрунтується на результатах розрахунків з використанням статистичних показників описової статистики та кластерного аналізу.Результати. Для сортів Lactuca sativa L. встановлено кількісні величини прояву таких морфологічних ознак, як діаметр розетки, розмір головки, товщина листкової пластинки та її жилкування. Визначено статистичні показники чотирьох морфологічних ознак рандомізованої вибіркової сукупності семи сортів салату посівного та здійснено інтерпретацію результатів статистичного аналізу. Ідентифіковано сорти салату посівного листкової та головчастої різновидностей у відповідні фенологічні фази росту й розвитку. Визначено найпридатніший метод для кластеризації сортів салату посівного. Інтерпретовано результати кластеризації. Встановлено, що найбільш відмітним є сорт ‘Годар’, найбільш подібними – сорти салатів ‘Думка’ та ‘Ольжич’.Висновки. За результатами ідентифікації встановлено, що сорти салату головчастого схожі у таких комбінаціях: ‘Бона’ та ‘Дивограй’, ‘Ольжич’ і ‘Думка’. За тривалістю міжфазних періодів можна зазначити найвищу скоростиглість сортів ‘Думка’ та ‘Дивограй’ порівняно із сортами ‘Бона’ та ‘Годар’, найнижчу – порівняно із сортом ‘Ольжич’.

Purpose. To determine and substantiate practical aspects of statistical analysis application for management results of the morphological description of cutting lettuce (Lactuca sativa L.) varieties when identifying them during corresponding phenological phases of growth and development. Methods. Field study, analytical approach based on descriptive statistics and cluster analysis. Results. Quantitative values of display of such morphological characters as leaf rosette diameter, lettuce head size, leaf blade thickness and its venation were determined for the Lactuca sativa L. varieties. Statistical indices of four morphological characters of randomized sampling frame of seven cutting lettuce varie­ties were determined and the results of statistical analysis were interpreted. Cutting lettuce of loose leaf and capitate varieties was identified during corresponding phenological phases of growth and development. The most suitable method for clustering cutting lettuce varieties was defined. The results of clustering were interpreted. It was found that ‘Hodar’ variety differed greatly from others, ‘Dumka’ and ‘Olzhych’ varieties were the most similar. Conclusions. The results of the identification allowed to establish that capitate lettuce varieties were similar in the following combinations: ‘Bona’ and ‘Dyvohray’, ‘Olzhych’ and ‘Dumka’. According to the duration of interphase periods, it can be noted that such varieties as ‘Dumka’ and ‘Dyvohrai’ had the highest rate of maturation in comparison with ‘Bona’ and ‘Hodar’ varieties, and the lowest one as compared to the ‘Olzhych’ variety

Purpose. To identify and describe the basic criteria for studying and assessing decorative and economic-and-biological characters of the genus Heuchera L. varieties in the context of introduction. Methods. Introduction procedure, analytical approach, morphological analysis and biometric data evaluation. Results. Aided by the comparative morphological analysis of introduced varieties of the genus Heuchera, significant differences in their characters were revealed, including plant height, height and width of the basal rosette of leaves, generative shoot height. There was a significant variation of such parameters as the number of generative shoots within one plant, the number of flowers on a single generative shoot, flowering abundance. Based on investigation findings, 17 groups of varieties were identified for the dominant color of adaxial surface of the leaf blade and 7 groups – for inflorescence color. According to phenological observations, Heuchera varieties groups were determined and the dates of commencement and duration of plants flowering were registered in the context of introduction. The results of these investigations are the necessary basis for the study and evaluation of this culture assortment, they are important in breeding and landscaping. Conclusions. Based on the results of investigations of morphological features of introduced species of the genus Heuchera, traits and parameters for varieties grouping were defined as well as decorative and economic-and-biological traits that should be evaluated.

Purpose. To identify and describe the basic criteria for studying and assessing decorative and economic-and-biological characters of the genus Heuchera L. varieties in the context of introduction.Methods. Introduction procedure, analytical approach, morphological analysis and biometric data evaluation.Results. Aided by the comparative morphological analysis of introduced varieties of the genus Heuchera, significant differences in their characters were revealed, including plant height, height and width of the basal rosette of leaves, generative shoot height. There was a significant variation of such parameters as the number of generative shoots within one plant, the number of flowers on a single generative shoot, flowering abundance. Based on investigation findings, 17 groups of varieties were identified for the dominant color of adaxial surface of the leaf blade and 7 groups – for inflorescence color. According to phenological observations, Heuchera varieties groups were determined and the dates of commencement and duration of plants flowering were registered in the context of introduction. The results of these investigations are the necessary basis for the study and evaluation of this culture assortment, they are important in breeding and landscaping.Conclusions. Based on the results of investigations of morphological features of introduced species of the genus Heuchera, traits and parameters for varieties grouping were defined as well as decorative and economic-and-biological traits that should be evaluated. | Цель. Определить и охарактеризовать основные критерии, которые используют в процессе сортоизучения и оценивания декоративных и хозяйственно-биологических признаков сортов рода Heuchera L. в условиях интродукции.Методы. Интродукционные, аналитические, морфологические и биометрические.Результаты. На основе сравнительного морфологического анализа интродуцированных сортов рода Heuchera выявлены существенные различия их признаков, в частности таких, как высота растения, высота и ширина прикорневой розетки листьев, высота генеративного побега. Зафиксирована значительная разница в показателях количества генеративных побегов в пределах одного растения, количества цветков на одном генеративном побеге, обильности цветения. По результатам исследования выделены 17 групп сортов по доминирующей окраске адаксиальной поверхности листовой пластинки и 7 групп – по окраске соцветия. На основе данных фенологических наблюдений определены группы и указаны сроки начала цветения растений сортов Heuchera и его продолжительность в условиях интродукции. Результаты проведенных исследований являются необходимой основой для изучения и оценивания сортимента данной культуры, имеют важное значение для селекционной работы и озеленения.Выводы. На основе результатов исследования морфологических особенностей интродуцентов рода Heuchera определены признаки и параметры для группирования сортов, а также декоративные и хозяйственно-биологические признаки, подлежащие оцениванию. | Мета. Визначити та охарактеризувати основні критерії, що використовують у процесі сортовивчення та оцінювання декоративних і господарсько-біологічних ознак сортів роду Heuchera L. в умовах інтродукції.Методи. Інтродукційні, аналітичні, морфологічні та біометричні.Результати. На основі порівняльного морфологічного аналізу інтродукованих сортів роду Heuchera виявлено істотні відмінності їхніх ознак, зокрема таких, як висота рослини, висота й ширина прикореневої розетки листків, висота генеративного пагона. Зафіксовано значну різницю у показниках кількості генеративних пагонів у межах однієї рослини, кількості квіток на одному генеративному пагоні, рясності цвітіння. За результатами дослідження виділено 17 груп сортів за домінуючим забарвленням адаксіальної поверхні листкової пластинки та 7 груп – за забарвленням суцвіття. На основі даних феноспостережень визначено групи й зазначено строки початку цвітіння рослин сортів Heuchera та його тривалість в умовах інтродукції. Результати проведених досліджень є необхідною основою для вивчення та оцінювання сортименту цієї культури, мають велике значення для селекційної роботи та озеленення.Висновки. На основі результатів дослідження морфологічних особливостей інтродуцентів роду Heuchera визначено ознаки й параметри для групування сортів, а також декоративні та господарсько-біологічні ознаки, які підлягають оцінюванню.

Purpose. To identify and describe the basic criteria for studying and assessing decorative and economic-and-biological characters of the genus Heuchera L. varieties in the context of introduction. Methods. Introduction procedure, analytical approach, morphological analysis and biometric data evaluation. Results. Aided by the comparative morphological analysis of introduced varieties of the genus Heuchera, significant differences in their characters were revealed, including plant height, height and width of the basal rosette of leaves, generative shoot height. There was a significant variation of such parameters as the number of generative shoots within one plant, the number of flowers on a single generative shoot, flowering abundance. Based on investigation findings, 17 groups of varieties were identified for the dominant color of adaxial surface of the leaf blade and 7 groups – for inflorescence color. According to phenological observations, Heuchera varieties groups were determined and the dates of commencement and duration of plants flowering were registered in the context of introduction. The results of these investigations are the necessary basis for the study and evaluation of this culture assortment, they are important in breeding and landscaping. Conclusions. Based on the results of investigations of morphological features of introduced species of the genus Heuchera, traits and parameters for varieties grouping were defined as well as decorative and economic-and-biological traits that should be evaluated.

Purpose. To investigate the variability of plant biometrics of cutting lettuce (Lactuca sativa L.) varieties depending on the concentration of microfertilizer Avatar-1. Methods. Field study, biometric technique, comparative approach, statistical evaluation, generalization. Results. Dependence of the plant height, the diameter of the leaf rosette, the number of leaves per plant, the leaf area of plants on the concentration of microfertilizer Avatar-1 was defined. Investigations of cutting lettuce ‘Afitsyon’ and ‘Concord’ varieties by Dutch breeding were conducted in 2016–2017 in the collection sites of the department of vegetable growing in the scientific-experimental field  “Fruit and vegetable garden” of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. In order to determine dependence of plant biometrics of cutting lettuce varieties on the concentration of complex microfertilizer Avatar-1, the following scheme was used for the both varieties: variant 1 – water (control); variant 2 – 0,10% solution; variant 3 – 0,25% solution; variant 4 – 0,50% solution. Plants were treated with microfertilizer three times during the vegetative period. Alterations of plant biometrics of cutting lettuce ‘Afitsyon’ and ‘Concord’ varieties  depending on the concentration of complex microfertilizer Avatar-1 was studied. Conclusions. It was found that in case of three-time plant treatment with complex microfertilizer Avatar-1 at the time of harvesting, the best plant biometrics was registered in variant 3 (concentration 0,25%) for the both ‘Afitsyon’ and ‘Concord’ varie­ties of cutting lettuce. The height of plants of the cutting lettuce in ‘Afitsyon’ variety exceeded this figure in ‘Concord variety by 1,1–1,4 cm. The concentration of microfertilizer had no significant effect on the diameter of the leaf rosette of ‘Concord’ variety (25,1–25,9 см). The diame­ter of the leaf rosette of ‘Afitsyon’ variety was 26,0–28,7 cm. In cutting lettuce, the largest leaf area per plant was registered in ‘Afi­tsyon’ variety (3516.5 cm2/plant ) in case of plants  treatment with 0,25% solution of complex microfertilizer Avatar-1 that exceeded this figure in ‘Concord’ varie­ty by 660 cm2/plant. The best plant biometrics of cutting lettuce of the studied varieties and optimal concentration of complex microfertilizer Avatar-1 (0.25% solution) was defined that is important for improving agricultural cultivation techniques.

Purpose. To investigate the variability of plant biometrics of cutting lettuce (Lactuca sativa L.) varieties depending on the concentration of microfertilizer Avatar-1. Methods. Field study, biometric technique, comparative approach, statistical evaluation, generalization. Results. Dependence of the plant height, the diameter of the leaf rosette, the number of leaves per plant, the leaf area of plants on the concentration of microfertilizer Avatar-1 was defined. Investigations of cutting lettuce ‘Afitsyon’ and ‘Concord’ varieties by Dutch breeding were conducted in 2016–2017 in the collection sites of the department of vegetable growing in the scientific-experimental field “Fruit and vegetable garden” of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. In order to determine dependence of plant biometrics of cutting lettuce varieties on the concentration of complex microfertilizer Avatar-1, the following scheme was used for the both varieties: variant 1 – water (control); variant 2 – 0,10% solution; variant 3 – 0,25% solution; variant 4 – 0,50% solution. Plants were treated with microfertilizer three times during the vegetative period. Alterations of plant biometrics of cutting lettuce ‘Afitsyon’ and ‘Concord’ varieties depending on the concentration of complex microfertilizer Avatar-1 was studied. Conclusions. It was found that in case of three-time plant treatment with complex microfertilizer Avatar-1 at the time of harvesting, the best plant biometrics was registered in variant 3 (concentration 0,25%) for the both ‘Afitsyon’ and ‘Concord’ varie­ties of cutting lettuce. The height of plants of the cutting lettuce in ‘Afitsyon’ variety exceeded this figure in ‘Concord variety by 1,1–1,4 cm. The concentration of microfertilizer had no significant effect on the diameter of the leaf rosette of ‘Concord’ variety (25,1–25,9 см). The diame­ter of the leaf rosette of ‘Afitsyon’ variety was 26,0–28,7 cm. In cutting lettuce, the largest leaf area per plant was registered in ‘Afi­tsyon’ variety (3516.5 cm2/plant) in case of plants treatment with 0,25% solution of complex microfertilizer Avatar-1 that exceeded this figure in ‘Concord’ varie­ty by 660 cm2/plant. The best plant biometrics of cutting lettuce of the studied varieties and optimal concentration of complex microfertilizer Avatar-1 (0.25% solution) was defined that is important for improving agricultural cultivation techniques.

Purpose. To investigate the variability of plant biometrics of cutting lettuce (Lactuca sativa L.) varieties depending on the concentration of microfertilizer Avatar-1.Methods. Field study, biometric technique, comparative approach, statistical evaluation, generalization.Results. Dependence of the plant height, the diameter of the leaf rosette, the number of leaves per plant, the leaf area of plants on the concentration of microfertilizer Avatar-1 was defined. Investigations of cutting lettuce ‘Afitsyon’ and ‘Concord’ varieties by Dutch breeding were conducted in 2016–2017 in the collection sites of the department of vegetable growing in the scientific-experimental field  “Fruit and vegetable garden” of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. In order to determine dependence of plant biometrics of cutting lettuce varieties on the concentration of complex microfertilizer Avatar-1, the following scheme was used for the both varieties: variant 1 – water (control); variant 2 – 0,10% solution; variant 3 – 0,25% solution; variant 4 – 0,50% solution. Plants were treated with microfertilizer three times during the vegetative period. Alterations of plant biometrics of cutting lettuce ‘Afitsyon’ and ‘Concord’ varieties  depending on the concentration of complex microfertilizer Avatar-1 was studied.Conclusions. It was found that in case of three-time plant treatment with complex microfertilizer Avatar-1 at the time of harvesting, the best plant biometrics was registered in variant 3 (concentration 0,25%) for the both ‘Afitsyon’ and ‘Concord’ varie­ties of cutting lettuce. The height of plants of the cutting lettuce in ‘Afitsyon’ variety exceeded this figure in ‘Concord variety by 1,1–1,4 cm. The concentration of microfertilizer had no significant effect on the diameter of the leaf rosette of ‘Concord’ variety (25,1–25,9 см). The diame­ter of the leaf rosette of ‘Afitsyon’ variety was 26,0–28,7 cm. In cutting lettuce, the largest leaf area per plant was registered in ‘Afi­tsyon’ variety (3516.5 cm2/plant ) in case of plants  treatment with 0,25% solution of complex microfertilizer Avatar-1 that exceeded this figure in ‘Concord’ varie­ty by 660 cm2/plant. The best plant biometrics of cutting lettuce of the studied varieties and optimal concentration of complex microfertilizer Avatar-1 (0.25% solution) was defined that is important for improving agricultural cultivation techniques. | Цель. Исследовать изменчивость биометрических показателей сортов салата посевного (Lactuca sativa L.) в зависимости от концентрации комплексного микроудобрения Аватар-1. Методы. Полевой, биометрический, сравнительный, статистический, обобщения. Результаты. Приведены данные по определению зависимости высоты растений, диаметра розетки листьев, количества листьев на растении, площади листовой поверхности растений от концентрации микроудобрения Аватар-1. Исследования проводили в 2016–2017 гг. на коллекционных участках кафедры овощеводства в НДП «Плодоовощной сад» Национального университета биоресурсов и природопользования Украины с сортами салата посевного ‘Афицион’ и ‘Конкорд’ голландской селекции. Для определения зависимости биометрических показателей растений салата посевного от концентрации комплексного микроудобрения отечественного производства Аватар-1 для обоих сортов применяли следующую схему: вариант 1 – вода (контроль); вариант 2 – 0,10% раствор; вариант 3 – 0,25% раствор; вариант 4 – 0,50% раствор. Растения обрабатывали микроудобрением трижды за вегетационный период. Были изучены изменения биометрических показателей растений сортов салата посевного ‘Афицион’ и ‘Конкорд’ в зависимости от концентрации комплексного микроудоб­рения отечественного производства Аватар-1. Выводы. Установлено, что при трехкратной обработке растений комплексным микроудобрения Аватар-1 на момент сбора урожая лучшие биометрические показатели в обоих сор­тах были отмечены в варианте 3 (0,25% раствор). Высота растений салата посевного сорта ‘Афицион’ превышала аналогичный показатель у сорта ‘Конкорд’ на 1,1–1,4 см. Концентрация микроудобрения не имела существенного влияния на диаметр розетки листьев сорта ‘Конкорд’ (25,1–25,9 см), у сорта ‘Афицион’ диаметр розетки листьев составил 26,0–28,7 см. Наибольшую площадь листьев с одного растения салата посевного было зафиксировано у сорта ‘Афицион’ (3516,5 см2/раст.) при обработке растений 0,25% раствором комплексного микроудобрения Аватар-1, что превышало этот показатель у сорта ‘Конкорд’ на 660 см2/раст. Установлены самые лучшие биометрические показатели растений исследуемых сортов салата посевного и оптимальная концентрация комплексного микроудобрения Аватар-1 (0,25% раствор), что является важным для совершенствования агротехники выращивания культуры | Мета. Дослідити мінливість біометричних показників сортів салату посівного (Lactuca sativa L. var. secalina) залежно від концентрації комплексного мікродобрива Аватар-1.Методи. Польовий, бiометричний, порівняльний, стaтистичний, узагальнення.Результати. Визначено залежність висоти рослин, діаметра розетки листків, кількості листків на рослині, площі листкової поверхні рослин від концентрації мікродобрива Аватар-1. Дослідження проводили протягом 2016–2017 рр. на колекційних ділянках кафедри овочівництва на навчально-дослідному полі «Плодоовочевий сад» Національного університету біоресурсів і природокористування України із сортами салату посівного ‘Афіцион’ і ‘Конкорд’ голландської селекції. Для визначення залежності біометричних показників рослин салату посівного від концентрації комплексного мікродобрива вітчизняного виробництва Аватар-1 для обох сортів застосовували таку схему: варіант 1 – вода (контроль); варіант 2 – 0,10% розчин; варіант 3 – 0,25% розчин; варіант 4 – 0,50% розчин. Рослини обробляли мікродобривом тричі за вегетаційний період. Було вивчено зміни біометричних показників рослин сортів салату посівного ‘Афіцион’ і ‘Конкорд’ залежно від концентрації комплексного мікродобрива Аватар-1.Висновки. Встановлено, що за триразової обробки рослин комплексним мікродобривом Аватар-1 на момент збирання врожаю кращі біометричні показники в обох сортів салату посівного ‘Афіцион’ і ‘Конкорд’ були у варіанті 3 (0,25% розчин). Висота рослин салату посівного сорту ‘Афіцион’ переважала аналогічний показник у сорту ‘Конкорд’ на 1,1–1,4 см. Концентрація мікродобрива не мала істотного впливу на діаметр розетки листків сорту ‘Конкорд’ (25,1–25,9 см), у сорту ‘Афіцион’ діаметр розетки листків становив 26,0–28,7 см. Найбільшу площу листків з однієї рослини салату посівного було зафіксовано у сорту ‘Афіцион’ (3516,5 см2/росл.) за обробки рослин 0,25% розчином комплексного мікродобрива Аватар-1, що перевищувало цей показник у сорту ‘Конкорд’ на 660 см2/росл. Встановлено найкращі біометричні показники рослин досліджуваних сортів салату посівного та оптимальну концентрацію комплексного мікродобрива Аватар-1 (0,25% розчин), що має важливе значення для вдосконалення агротехніки вирощування культури.

Purpose. To develop a tobacco variety model with optimal inflorescence traits such as size and shape that will allow to increase seed productivity of the crop. Methods. Statistical and mathematical (correlative, regressive) ones. Results. Basic collection consisting of 282 variety samples registered in the National Genetics Center was evaluated, optimal parameters of inflorescence were defined that can provide a high seed yield. During statistical analysis, correlation matrix was developed with the purpose to highlight traits that correlate with inflorescence productivity. According to the results of correlation analysis, a strong relationship between the width and height of inflorescence (r = 0,773±0,038) was established. Somewhat weaker correlation was observed when modeling regressive relation between inflorescence height and width, where regression showed the medium relationship. Regression equation of these traits is as follows: y = 0,5585x + 8,4649. Inflorescence density (r = 0,646), height (r = 0,556) and width (r = 0,527) also had quite a high positive effect on seed productivity. The results of regression analysis pointed to the fact that there were a linear relationship between inflorescence size and seed productivity. Conclusions. Among 282 samples of basic tobacco collection, 29 varieties with high seed productivity was defined which can be used in the breeding process, and ‘Sobolchskyi 15/21’, ‘Ergo 23’, ‘C-11’, ‘Sygarnyi 99’ varieties were selected for large-scale implementation into the production of raw material of cigar type.

Purpose. To develop a tobacco variety model with optimal inflorescence traits such as size and shape that will allow to increase seed productivity of the crop.Methods. Statistical and mathematical (correlative, regressive) ones.Results. Basic collection consisting of 282 variety samples registered in the National Genetics Center was evaluated, optimal parameters of inflorescence were defined that can provide a high seed yield. During statistical analysis, correlation matrix was developed with the purpose to highlight traits that correlate with inflorescence productivity. According to the results of correlation analysis, a strong relationship between the width and height of inflorescence (r = 0,773±0,038) was established. Somewhat weaker correlation was observed when modeling regressive relation between inflorescence height and width, where regression showed the medium relationship. Regression equation of these traits is as follows: y = 0,5585x + 8,4649. Inflorescence density (r = 0,646), height (r = 0,556) and width (r = 0,527) also had quite a high positive effect on seed productivity. The results of regression analysis pointed to the fact that there were a linear relationship between inflorescence size and seed productivity.Conclusions. Among 282 samples of basic tobacco collection, 29 varieties with high seed productivity was defined which can be used in the breeding process, and ‘Sobolchskyi 15/21’, ‘Ergo 23’, ‘C-11’, ‘Sygarnyi 99’ varieties were selected for large-scale implementation into the production of raw material of cigar type. | Цель. Разработать модель сорта табака с оптимальными признаками размера и формы соцветия, что позволит повысить семенную продуктивность культуры.Методы. Статистический и математический (корреляционный, регрессионный).Результаты. Обработана базовая коллекция из 282 сортообразцов, зарегистрированных в Национальном генетическом центре, определены оптимальные параметры соцветия, которые обеспечат высокий урожай семян. При статистическом анализе разработана корреляционная матрица с целью выделения признаков, которые коррелируют с продуктивностью соцветия. По результатам корреляционного анализа установлена сильная связь между шириной и высотой соцветия (r = 0,773 ± 0,038). Более слабый уровень взаимосвязи был отмечен при моделировании регрессионной связи между высотой соцветия и его шириной, где регрессия проявляет значительный уровень связи. Уравнение регрессии этих признаков имеет вид: y = 0,5585x + 8,4649. Достаточно значительное положительное влияние на семенную продуктивность оказывали также плотность (r = 0,646), высота (r = 0,556) и ширина (r = 0,527) соцветия. Результаты регрессионного анализа свидетельствуют о линейном характере зависимости между размерами соцветий и семенной продуктивностью.Выводы. Среди 282 образцов базовой коллекции табака выделены 29 сортов с высокими показателями семенной продуктивности, которые можно использовать в селекционном процессе, а сорта ‘Соболчський 15/21’, ‘Ergo 23’, ‘С-11’, ‘Сигарный 99’ – для широкого внедрения в производство при изготовлении сырья сигарного типа. | Мета. Розробити модель сорту тютюну з оптимальними ознаками розміру та форми суцвіття, що дасть можливість підвищити насіннєву продуктивність культури.Методи. Статистичний, математичний (кореляційний, регресійний).Результати. Опрацьовано базову колекцію з 282 сортозразків, які зареєстровано в Національному генетичному центрі, визначено оптимальні параметри суцвіття, які забезпечать високий урожай насіння. Під час статистичного аналізу розроблено кореляційну матрицю для виділення ознак, які корелюють з продуктивністю суцвіття. За результатами кореляційного аналізу встановлено сильний зв’язок між шириною та висотою суцвіття (r = 0,773±0,038). Трохи слабший рівень взаємозалежності спостерігався під час моделювання регресійного зв’язку між висотою суцвіття та його шириною, де регресія проявляє значний зв’язок. Рівняння регресії цих ознак мало вигляд: y = 0,5585x+8,4649. Досить значний позитивний вплив на насіннєву продуктивність мали також щільність (r = 0,646), висота (r = 0,556) та ширина (r = 0,527) суцвіття. Результати регресійного аналізу свідчать про лінійний характер залежності між розмірами суцвіть та насіннєвою продуктивністю.Висновки. Серед 282 зразків базової колекції тютюну виділено 29 сортів з високими показниками насіннєвої продуктивності, які можна використовувати у селекційному процесі, а сорти «Соболчський 15/21», «Ergo 23», «С-11», «Сигарний 99» – для широкого впровадження у виробництво для виготовлення сировини сигарного типу.

Purpose. To develop a tobacco variety model with optimal inflorescence traits such as size and shape that will allow to increase seed productivity of the crop. Methods. Statistical and mathematical (correlative, regressive) ones. Results. Basic collection consisting of 282 variety samples registered in the National Genetics Center was evaluated, optimal parameters of inflorescence were defined that can provide a high seed yield. During statistical analysis, correlation matrix was developed with the purpose to highlight traits that correlate with inflorescence productivity. According to the results of correlation analysis, a strong relationship between the width and height of inflorescence (r = 0,773±0,038) was established. Somewhat weaker correlation was observed when modeling regressive relation between inflorescence height and width, where regression showed the medium relationship. Regression equation of these traits is as follows: y = 0,5585x + 8,4649. Inflorescence density (r = 0,646), height (r = 0,556) and width (r = 0,527) also had quite a high positive effect on seed productivity. The results of regression analysis pointed to the fact that there were a linear relationship between inflorescence size and seed productivity. Conclusions. Among 282 samples of basic tobacco collection, 29 varieties with high seed productivity was defined which can be used in the breeding process, and ‘Sobolchskyi 15/21’, ‘Ergo 23’, ‘C-11’, ‘Sygarnyi 99’ varieties were selected for large-scale implementation into the production of raw material of cigar type.

Purpose. To obtain Miscanthus sacchariflorus (Maxim.) Hack and Miscanthus sinensis Andersson in vitro culture by indirect morphogenesis. Methods. Biotechnological procedures, mathematical and statistical analyses. Results. Composition of nutrient medium was developed intended for induction of callusogenesis from Miscanthus seeds with a poor germination and viability of seedlings – Murashige and Skoog (MS) medium was modified for the amount of macroelements (half-dose) that was supplemented with amino acids (300 mg/l of glutamic acid, 50 mg/l of aspartic acid, 5 mg/l of tyrosine, 3 mg/l of arginine, 2 mg/l of hydroxyproline) and plant growth regulators [2,5 mg/l of 2.4D (2.4-Dichlorophenoxyacetic acid), 0,6 mg/l of BAP (6-Benzyl-aminopurine) and 0,3 mg/l of ABA (Abscisic acid)]. Composition of nutrient medium was developed for regeneration of microplants from callus – agar MS medium was modified for the amount of macroelements (half-dose) supplemented with vitamins: 10 mg/l of thiaminum, 1,0 mg/l of pyridoxine, 1,0 mg/l of nicotinic acid (by White), 1,0 mg/l of ascorbic acid, 250 mg/l of glutamic acid, 2,0 mg/l of BAP, 0,3 mg/l of NAA (Naphthaleneacetic acid). On this medium, 100% regeneration of M. sacchariflorus (Maxim.) Hack and 50% regeneration of M. sinensis Andersson was obtained. Due to media modification aimed at initiating callusogenesis and microplants regeneration, reproduction factor of M. sinensis was increased 20 times at the average, M. sacchariflorus – 35–40 times. Conclusions. Plants of M. sacchariflorus (Maxim.) Hack and M. sinensis Andersson were obtained in vitro culture by initiation of callusogenes and microplants regeneration from the Miscanthus seeds with poor germination and viability on nutrient media of certain composition.

Purpose. To obtain Miscanthus sacchariflorus (Maxim.) Hack and Miscanthus sinensis Andersson in vitro culture by indirect morphogenesis. Methods. Biotechnological procedures, mathematical and statistical analyses. Results. Composition of nutrient medium was developed intended for induction of callusogenesis from Miscanthus seeds with a poor germination and viability of seedlings – Murashige and Skoog (MS) medium was modified for the amount of macroelements (half-dose) that was supplemented with amino acids (300 mg/l of glutamic acid, 50 mg/l of aspartic acid, 5 mg/l of tyrosine, 3 mg/l of arginine, 2 mg/l of hydroxyproline) and plant growth regulators [2,5 mg/l of 2.4D (2.4-Dichlorophenoxyacetic acid), 0,6 mg/l of BAP (6-Benzyl-aminopurine) and 0,3 mg/l of ABA (Abscisic acid)]. Composition of nutrient medium was developed for regeneration of microplants from callus – agar MS medium was modified for the amount of macroelements (half-dose) supplemented with vitamins: 10 mg/l of thiaminum, 1,0 mg/l of pyridoxine, 1,0 mg/l of nicotinic acid (by White), 1,0 mg/l of ascorbic acid, 250 mg/l of glutamic acid, 2,0 mg/l of BAP, 0,3 mg/l of NAA (Naphthaleneacetic acid). On this medium, 100% regeneration of M. sacchariflorus (Maxim.) Hack and 50% regeneration of M. sinensis Andersson was obtained. Due to media modification aimed at initiating callusogenesis and microplants regeneration, reproduction factor of M. sinensis was increased 20 times at the average, M. sacchariflorus – 35–40 times. Conclusions. Plants of M. sacchariflorus (Maxim.) Hack and M. sinensis Andersson were obtained in vitro culture by initiation of callusogenes and microplants regeneration from the Miscanthus seeds with poor germination and viability on nutrient media of certain composition.

Purpose. To obtain Miscanthus sacchariflorus (Maxim.) Hack and Miscanthus sinensis Andersson in vitro culture by indirect morphogenesis.Methods. Biotechnological procedures, mathematical and statistical analyses.Results. Composition of nutrient medium was developed intended for induction of callusogenesis from Miscanthus seeds with a poor germination and viability of seedlings – Murashige and Skoog (MS) medium was modified for the amount of macroelements (half-dose) that was supplemented with amino acids (300 mg/l of glutamic acid, 50 mg/l of aspartic acid, 5 mg/l of tyrosine, 3 mg/l of arginine, 2 mg/l of hydroxyproline) and plant growth regulators [2,5 mg/l of 2.4D (2.4-Dichlorophenoxyacetic acid), 0,6 mg/l of BAP (6-Benzyl-aminopurine) and 0,3 mg/l of ABA (Abscisic acid)]. Composition of nutrient medium was developed for regeneration of microplants from callus – agar MS medium was modified for the amount of macroelements (half-dose) supplemented with vitamins: 10 mg/l of thiaminum, 1,0 mg/l of pyridoxine, 1,0 mg/l of nicotinic acid (by White), 1,0 mg/l of ascorbic acid, 250 mg/l of glutamic acid, 2,0 mg/l of BAP, 0,3 mg/l of NAA (Naphthaleneacetic acid). On this medium, 100% regeneration of M. sacchariflorus (Maxim.) Hack and 50% regeneration of M. sinensis Andersson was obtained. Due to media modification aimed at initiating callusogenesis and microplants regeneration, reproduction factor of M. sinensis was increased 20 times at the average, M. sacchariflorus – 35–40 times.Conclusions. Plants of M. sacchariflorus (Maxim.) Hack and M. sinensis Andersson were obtained in vitro culture by initiation of callusogenes and microplants regeneration from the Miscanthus seeds with poor germination and viability on nutrient media of certain composition. | Цель. Получить растения Miscanthus sacchariflorus (Maxim.) Hack и Miscanthus sinensis Andersson в культуре in vitro путем непрямого морфогенеза.Результаты. Разработан состав питательной среды для индукции калусогенеза из семян мискантуса с низкой всхожестью и жизнеспособностью – модифицирована среда Мурасиге–Скуга (МС) по содержанию макроэлементов (1/2 дозы), в которую введены аминокислоты (глютаминовая – 300 мг/л, аспарагиновая – 50 мг/л, тирозин – 5 мг/л, аргинин – 3 мг/л, гидроксипролин – 2 мг/л) и регуляторы роста (6-БАП – 0,6мг/л, 2,4-Д – 2,5 мг/л и АБК – 0,3 мг/л). Разработан состав питательной среды для регенерации микрорастений из калуса – модифицирована агаризованная среда МС по содержанию макроэлементов (1/2 дозы) с добавлением витаминов: тиамина (10,0 мг/л), пиридоксина (1,0 мг/л), никотиновой кислоты (1,0 мг/л) (по Уайту), аскорбиновой кислоты (1,0 мг/л), глютаминовой аминокислоты (250 мг/л), 6-БАП (2,0 мг/л), НОК (0,3 мг/л), на которой получена стопроцентная регенерация микрорастений M. sacchariflorus (Maxim.) Hack и пятидесятипроцентная – M. sinensis Andersson. Благодаря модификации сред для инициации калусогенеза и морфогенеза калусов коэффициент размножения M. sinensis повышен в среднем в 20 раз, M. sacchariflorus – в 35–40 раз.Выводы. Получены растения M. sacchariflorus (Maxim.) Hack и M. sinensis Andersson в культуре in vitro путем инициации калусогенеза и регенерации микрорастений из семян с низкой всхожестью и жизнеспособностью на питательных средах определенного состава. | Мета. Отримати рослини Miscanthus sacchariflorus (Maxim.) Hack та Miscanthus sinensis Andersson у культурі in vitro шляхом непрямого морфогенезу.Методи. Біотехнологічні, математико-статистичні.Результати. Розроблено склад живильного середовища для індукції калусогенезу з насіння міскантусу з низькою схожістю та життєздатністю проростків – модифіковано середовище Мурасіге–Скуга (МС) за вмістом макроелементів (1/2 дози), до якого включено амінокислоти (глютамінова – 300 мг/л, аспарагінова – 50 мг/л, тірозин – 5 мг/л, аргінін – 3 мг/л, гідроксипролін – 2 мг/л) та регулятори росту (6-БАП – 0,6 мг/л, 2,4-Д – 2,5 мг/л та АБК – 0,3 мг/л). Розроблено склад живильного середовища для регенерації мікророслин з калусу – модифіковано агаризоване середовище МС за вмістом макроелементів (1/2 дози) з додаванням вітамінів: тіаміну (10,0 мг/л), піридоксину (1,0 мг/л), нікотинової кислоти (1,0 мг/л) (за Уайтом), аскорбінової кислоти (1,0 мг/л), глютамінової амінокислоти (250 мг/л), 6-БАП (2,0 мг/л), НОК (0,3 мг/л), на якому отримано стовідсоткову регенерацію M. sacchariflorus (Maxim.) Hack (M. sacchariflorus) та п’ятдесятивідсоткову – M.  sinensis Andersson (M. sinensis) Завдяки модифікації середовищ для ініціації калусогенезу та регенерації мікророслин коефіцієнт розмноження M. sinensis підвищено в середньому в 20 разів, M. sacchariflorus – в 35–40 разів.Висновки. Отримано рослини M. sacchariflorus (Maxim.) Hack та M.  sinensis Andersson у культурі in vitro шляхом ініціації калусогенезу та регенерації мікророслин з насіння міскантусу з низькою схожістю та життєздатністю на живильних середовищах певного складу.