Purpose. Determination of molecular genetic polymorphism of lettuce cultivars of Ukrainian breeding by EST-SSR markers. Methods. Molecular genetic analysis, statistical methods. Results. The results of molecular genetic polymorphism study of 7 lettuce cultivars by 7 EST-SSR markers are presented. As a result of the analysis by studied markers, 37 alleles were detected with an average 5.29 alleles per locus. The KSL-92 marker, which identified 7 alleles, proved to be the most polymorphic (PIC – Polymorphism Information Content 0.98). The lowest PIC value (0.57) was noted for the KSL-37 marker by which 3 alleles were identified. For assessing the genetic diversity of lettuce cultivars by EST-SSR markers, genetic distances between cultivars were determined based on Jaccard’s similarity coefficient. It was determined that the most similar cultivars with genetic distances 0.17 were ‘Zorepad’ and ‘Malakhit’, ‘Malakhit’ and ‘Dublianskyi’, ‘Dublianskyi’ and ‘Smuhlianka’, ‘Krutianskyi’ and ‘Smuhlianka’. The most distant cultivar was ‘Skarb’ with a genetic distance 0.00 compared to other studied cultivars. According to the calculated genetic distances, the cultivars ‘Zorepad’ and ‘Malakhit’, ‘Malakhit’ and Dublianskyi’, which belong to the same variety Lactuca sativa L. var. secalina have a strong genetic similarity. The cultivars‘Skarb’ and ‘Pohonych’, which belong to the varieties Lactuca sativa L. var. longifolia and Lactuca sativa L. var. angustana, respectively, were genetically distant, what was confirmed by genetic distances values. It was determined that the Shannon index within the lettuce variety by 7 EST-SSR markers is 0.61, between varieties – 0.96, the average value is 1.57. Conclusions. According to the results of studies of 7 lettuce cultivars, it was found that the highest polymorphism was determined by the KSL-92 marker, the minimum of alleles number (3 alleles) was identified by KSL-37 marker. Based on calculated genetic distances, it was noticed that lettuce cultivars, genetic distances between which are 0.17, were the most similar. The most distant cultivar based on 7 EST-SSR markers was ‘Skarb’ cultivar.

Purpose. Determination of molecular genetic polymorphism of lettuce cultivars of Ukrainian breeding by EST-SSR markers. Methods. Molecular genetic analysis, statistical methods. Results. The results of molecular genetic polymorphism study of 7 lettuce cultivars by 7 EST-SSR markers are presented. As a result of the analysis by studied markers, 37 alleles were detected with an average 5.29 alleles per locus. The KSL-92 marker, which identified 7 alleles, proved to be the most polymorphic (PIC – Polymorphism Information Content 0.98). The lowest PIC value (0.57) was noted for the KSL-37 marker by which 3 alleles were identified. For assessing the genetic diversity of lettuce cultivars by EST-SSR markers, genetic distances between cultivars were determined based on Jaccard’s similarity coefficient. It was determined that the most similar cultivars with genetic distances 0.17 were ‘Zorepad’ and ‘Malakhit’, ‘Malakhit’ and ‘Dublianskyi’, ‘Dublianskyi’ and ‘Smuhlianka’, ‘Krutianskyi’ and ‘Smuhlianka’. The most distant cultivar was ‘Skarb’ with a genetic distance 0.00 compared to other studied cultivars. According to the calculated genetic distances, the cultivars ‘Zorepad’ and ‘Malakhit’, ‘Malakhit’ and Dublianskyi’, which belong to the same variety Lactuca sativa L. var. secalina have a strong genetic similarity. The cultivars‘Skarb’ and ‘Pohonych’, which belong to the varieties Lactuca sativa L. var. longifolia and Lactuca sativa L. var. angustana, respectively, were genetically distant, what was confirmed by genetic distances values. It was determined that the Shannon index within the lettuce variety by 7 EST-SSR markers is 0.61, between varieties – 0.96, the average value is 1.57. Conclusions. According to the results of studies of 7 lettuce cultivars, it was found that the highest polymorphism was determined by the KSL-92 marker, the minimum of alleles number (3 alleles) was identified by KSL-37 marker. Based on calculated genetic distances, it was noticed that lettuce cultivars, genetic distances between which are 0.17, were the most similar. The most distant cultivar based on 7 EST-SSR markers was ‘Skarb’ cultivar. | Цель. Определение молекулярно-генетического полиморфизма сортов салата посевного отечественной селекции с помощью EST-SSR маркеров.Методы. Молекулярно-генетический анализ, статистические методы.Результаты. Представлены результаты изучения молекулярно-генетического полиморфизма 7 сортов салата посевного с помощью 7 EST-SSR маркеров. В результате анализа по исследуемым маркерам идентифицировано 37 аллелей, в среднем 5,29 аллели на локус. Наиболее полиморфным оказался маркер KSL-92, с помощью которого выявлено 7 аллелей, Polymorphism Information Content (РІС) – 0,98. Наименьшее значение РІС – 0,57 было у маркера KSL-37, с помощью которого идентифицировано наименьшее количество аллелей – 3. Для оценки генетического разнообразия сортов салата с помощью EST-SSR маркеров были определены генетические дистанции между сортами с применением меры близости Жаккара. Наиболее близкими оказались сорта, генетические дистанции между которыми составляли 0,17: ʻЗорепад’ и ʻМалахит’, ʻМалахит’ и ʻДублянский’, ʻДублянский’ и ʻСмуглянка’, ʻКрутянский’ и ʻСмуглянка’. Наиболее удаленным оказался сорт ʻСкарб’ со значениями генетических дистанций 0,00 по отношению к другим исследуемым сортам. Согласно рассчитанным генетическим дистанциям сорта ʻЗорепад’ и ʻМалахит’, ʻМалахит’ и ʻДублянский’, которые относятся к одной разновидности Lactuca sativa L. var. secalina, имели высокую степень генетической близости. Сорта ʻСкарб’ и ʻПогоныч’, которые относятся к разновидностям Lactuca sativa L. var. longifolia и Lactuca sativa L. var. angustana, соответственно, были генетически отдаленными, что подтверждают значения генетических дистанций. Значение индекса Шеннона внутри разновидности салата посевного по исследуемым EST-SSR маркерам составляло 0,61, между разновидностями – 0,96, среднее значение – 1,57.Выводы. Наиболее высокий уровень полиморфизма был отмечен по маркеру KSL-92, наименьшее количество аллелей (3 аллели) было идентифицировано с помощью маркера KSL-37. Сорта, генетические дистанции между которыми составляли 0,17, оказались наиболее близкими. Наиболее отдаленным сортом по исследованным EST-SSR маркерам оказался сорт ʻСкарб’. | Мета. Визначення молекулярно-генетичного поліморфізму сортів салату посівного вітчизняної селекції за EST-SSR маркерами.Методи. Молекулярно-генетичний аналіз, статистичні методи.Результати. Представлено результати вивчення молекулярно-генетичного поліморфізму 7 сортів салату посівного за 7-ма EST-SSR маркерами. За досліджуваними маркерами ідентифіковано 37 алелів, у середньому 5,29 алеля на локус. Найполіморфнішим виявився маркер KSL-92, за яким було виявлено 7 алелів, Polymorphism Information Content (РІС) – 0,98. Найменше значення РІС – 0,57 було у маркера KSL-37, за яким ідентифіковано найменшу кількість алелів – 3. Для оцінювання генетичного різноманіття сортів салату за EST-SSR маркерами було визначено генетичні дистанції між сортами із застосуванням міри близькості Жаккара. Найближчими виявились сорти з генетичними дистанціями 0,17: ‘Зорепад’ і ‘Малахіт’, ‘Малахіт’ і ‘Дублянський’, ‘Дублянський’ і ‘Смуглянка’, ‘Крутянський’ і ‘Смуглянка’. Найвіддаленішим виявився сорт ‘Скарб’ із значеннями генетичних дистанцій 0,00 щодо інших досліджуваних сортів. За розрахованими генетичними дистанціями сорти ‘Зорепад’ і ‘Малахіт’, ‘Малахіт’ і ‘Дублянський’, які належать до одного різновиду Lactuca sativa L. var. secalina, мали високий ступінь генетичної близькості. Сорти ‘Скарб’ і ‘Погонич’, які належать до різновидів L. sativa L. var. longifolia та var. angustana, відповідно, були генетично віддаленими, що підтвердили значення генетичних дистанцій. Значення індексу Шеннона всередині різновиду салату посівного за досліджуваними EST-SSR маркерами становило 0,61, між різновидами – 0,96, середнє значення – 1,57.Висновки. Найвищий рівень поліморфізму було зауважено за маркером KSL-92, найменшу кількість алелів (3 алеля) було ідентифіковано за маркером KSL-37. Сорти, генетичні дистанції між якими становили 0,17, виявились найближчими. Найвіддаленішим сортом за досліджуваними EST-SSR маркерами виявився сорт ‘Скарб’.

Pourpose. Establish compliance of heat and moisture resources to biological requirements of sunflower hybrids (Helianthus annuus), reveal criteria for assessing weather conditions in the northern regions of Ukraine; establish links between temperature, precipitation and yield. Methods. Field and mathematical methods were used. Field multifactorial experiment was conducted during 2016–2018 in the Left Bank of Ukraine, on the border of two soil and climatic zones of Ukraine - Forest-Steppe and Polissya. Peculiarities of plant growth and development, formation of "hybrids" yield (factor A) were studied: 'Ukrainskyi F1', 'P63LL06', 'NK Brio', 'NK Ferti' depending on "plant density" (factor B): 50, 55 , 60, 65 thousand pieces/hectare. We calculated and analyzed the sums of active, effective temperatures for two biological minima - 5 and 10 ° C; the sum of thermal units according to the method of Brown and Bootsma, 1993; coefficients of materiality of elements deviations of the agrometeorological mode of the current year from long-term averages; plasticity and yield stability according to the method of Eberthart S.A., Russel W.Q. (1966). Results. To pass the full cycle of sunflower plants development, the sum of active temperatures (t = 10 °C) for hybrid 'Ukrainskyi F1' – 2354.6; P63LL06 – 2306.4; 'NK Brio' – 2401.3; 'NK Ferti' – 2379.7; and the sum of effective temperatures for 'Ukrainskyi F1'- 1081.5; 'P63LL06' – 1056.9; 'NK Brio' – 1104.9; 'NK Ferti' – 1109.1 is required. The sum of temperatures, both at a biological minimum temperature 10 °C and 5 °C, meet biological needs of sunflower plants and is not a limiting factor for this crop growing. The sum of thermal units for the period April–October is 3780 on average for three years. During the period of active sunflower vegetation (April–August) the sum of thermal units is 2868–3258, significantly exceeding the sum of active and effective temperatures at biologically active temperatures 5 °С and 10 °С. The most determined limits of changes in active, effective temperatures and thermal units were observed in May – September. Conclusions. Plasticity and stability of sunflower yield more depending on hybrid and plants density than on conditions of the year. Yield stability coefficient for hybrid 'Ukrainskyi F1' was 1.68 - 2.30; 'P63LL06'- 2.51 - 3.14; 'NK Brio'- 3.15 - 4.63; 'NK Ferti' - 2.70 - 3.75 for yields, respectively: 2.16 - 3.11; 2.58 - 3.52; 3.20 - 4.12; 2.70 - 3.79 t/ha.

Pourpose. Establish compliance of heat and moisture resources to biological requirements of sunflower hybrids (Helianthus annuus), reveal criteria for assessing weather conditions in the northern regions of Ukraine; establish links between temperature, precipitation and yield. Methods. Field and mathematical methods were used. Field multifactorial experiment was conducted during 2016–2018 in the Left Bank of Ukraine, on the border of two soil and climatic zones of Ukraine - Forest-Steppe and Polissya. Peculiarities of plant growth and development, formation of "hybrids" yield (factor A) were studied: 'Ukrainskyi F1', 'P63LL06', 'NK Brio', 'NK Ferti' depending on "plant density" (factor B): 50, 55 , 60, 65 thousand pieces/hectare. We calculated and analyzed the sums of active, effective temperatures for two biological minima - 5 and 10 ° C; the sum of thermal units according to the method of Brown and Bootsma, 1993; coefficients of materiality of elements deviations of the agrometeorological mode of the current year from long-term averages; plasticity and yield stability according to the method of Eberthart S.A., Russel W.Q. (1966). Results. To pass the full cycle of sunflower plants development, the sum of active temperatures (t = 10 °C) for hybrid 'Ukrainskyi F1' – 2354.6; P63LL06 – 2306.4; 'NK Brio' – 2401.3; 'NK Ferti' – 2379.7; and the sum of effective temperatures for 'Ukrainskyi F1'- 1081.5; 'P63LL06' – 1056.9; 'NK Brio' – 1104.9; 'NK Ferti' – 1109.1 is required. The sum of temperatures, both at a biological minimum temperature 10 °C and 5 °C, meet biological needs of sunflower plants and is not a limiting factor for this crop growing. The sum of thermal units for the period April–October is 3780 on average for three years. During the period of active sunflower vegetation (April–August) the sum of thermal units is 2868–3258, significantly exceeding the sum of active and effective temperatures at biologically active temperatures 5 °С and 10 °С. The most determined limits of changes in active, effective temperatures and thermal units were observed in May – September. Conclusions. Plasticity and stability of sunflower yield more depending on hybrid and plants density than on conditions of the year. Yield stability coefficient for hybrid 'Ukrainskyi F1' was 1.68 - 2.30; 'P63LL06'- 2.51 - 3.14; 'NK Brio'- 3.15 - 4.63; 'NK Ferti' - 2.70 - 3.75 for yields, respectively: 2.16 - 3.11; 2.58 - 3.52; 3.20 - 4.12; 2.70 - 3.79 t/ha.

Pourpose. Establish compliance of heat and moisture resources to biological requirements of sunflower hybrids (Helianthus annuus), reveal criteria for assessing weather conditions in the northern regions of Ukraine; establish links between temperature, precipitation and yield.Methods. Field and mathematical methods were used. Field multifactorial experiment was conducted during 2016–2018 in the Left Bank of Ukraine, on the border of two soil and climatic zones of Ukraine - Forest-Steppe and Polissya. Peculiarities of plant growth and development, formation of "hybrids" yield (factor A) were studied: 'Ukrainskyi F1', 'P63LL06', 'NK Brio', 'NK Ferti' depending on "plant density" (factor B): 50, 55 , 60, 65 thousand pieces/hectare. We calculated and analyzed the sums of active, effective temperatures for two biological minima - 5 and 10 ° C; the sum of thermal units according to the method of Brown and Bootsma, 1993; coefficients of materiality of elements deviations of the agrometeorological mode of the current year from long-term averages; plasticity and yield stability according to the method of Eberthart S.A., Russel W.Q. (1966).Results. To pass the full cycle of sunflower plants development, the sum of active temperatures (t = 10 °C) for hybrid 'Ukrainskyi F1' – 2354.6; P63LL06 – 2306.4; 'NK Brio' – 2401.3; 'NK Ferti' – 2379.7; and the sum of effective temperatures for 'Ukrainskyi F1'- 1081.5; 'P63LL06' – 1056.9; 'NK Brio' – 1104.9; 'NK Ferti' – 1109.1 is required. The sum of temperatures, both at a biological minimum temperature 10 °C and 5 °C, meet biological needs of sunflower plants and is not a limiting factor for this crop growing. The sum of thermal units for the period April–October is 3780 on average for three years. During the period of active sunflower vegetation (April–August) the sum of thermal units is 2868–3258, significantly exceeding the sum of active and effective temperatures at biologically active temperatures 5 °С and 10 °С. The most determined limits of changes in active, effective temperatures and thermal units were observed in May – September.Conclusions. Plasticity and stability of sunflower yield more depending on hybrid and plants density than on conditions of the year. Yield stability coefficient for hybrid 'Ukrainskyi F1' was 1.68 - 2.30; 'P63LL06'- 2.51 - 3.14; 'NK Brio'- 3.15 - 4.63; 'NK Ferti' - 2.70 - 3.75 for yields, respectively: 2.16 - 3.11; 2.58 - 3.52; 3.20 - 4.12; 2.70 - 3.79 t/ha. | Цель. Установить соответствие ресурсов тепла и влаги биологическим потребностям гибридов подсолнечника (Helianthus annuus L.); установить критериальные показатели оценивания погодных условий в северных регионах Украины; установить связь между температурным режимом, осадками и урожайностью.Методы. Использовали полевой и математический методы. Полевой многофакторный опыт проводили в 2016–2018 годах в Левобережной Лесостепи Украины. Исследовали особенности роста и развития растений, формирования урожайности «гибридов» (фактор А): ‘Украинский F1’, ‘Р63LL06’, ‘НК Брио’, ‘НК Ферти’ в зависимости от «густоты стояния растений» (фактор В): 50, 55, 60, 65 тыс. штук/га. Рассчитывали и анализировали суммы активных, эффективных температур по  двум биологическим минимумам – 5 и 10 °С; суммы тепловых единиц по методике Brown and Bootsma (1993); коэффициенты существенности отклонений погодных условий от средних многолетних данных; пластичность и стабильность урожайности по методике Eberthart S. A., Russel W. Q. (1966).Результаты. Для прохождения полного цикла развития растений подсолнечника, необходима сумма активных температур (tб.м. = 10 °C) для гибрида ‘Украинский F1’ – 2355; ‘Р63LL06’ – 2306; ‘НК Брио’ – 2401; ‘НК Ферти’ – 2380; сумма эффективных температур: ‘Украинский F1’ – 1082; ‘Р63LL06’ – 1057; ‘НК Брио’ – 1104,9; ‘НК Ферти’ – 1109. Суммы температур как при биологическом минимуме 10 °C, так и 5 °C, соответствуют биологическим требованиям растений подсолнечника и не являются лимитирующим фактором для выращивания. Сумма тепловых единиц за период апрель–октябрь составляла в среднем за три года – 3780. В период активной вегетации подсолнечника (апрель–август) сумма тепловых единиц составляла 2868–3258 и существенно превышала сумму активных и эффективных температур при биологически активных температурах 5 °С и 10 °С. Наиболее детерминированные границы изменений активных, эффективных температур и тепловых единиц наблюдали в мае–сентябре.Выводы. Пластичность и стабильность урожайности подсолнечника больше изменяются в зависимости от гибрида и густоты стояния растений, чем от погодных условий года. Коэффициент стабильности урожайности для гибрида ‘Украинский F1’ составил 1,68–2,30; ‘Р63LL06’ – 2,51–3,14; ‘НК Брио’ – 3,15–4,63; ‘НК Ферти’ – 2,70–3,75 при урожайности 2,16–3,11; 2,58–3,52; 3,20–4,12; 2,70–3,79 т/га соответственно. | Мета. Встановити відповідність ресурсів тепла та вологи біологічним вимогам гібридів соняшнику (Helianthus annuus L.); встановити критеріальні показники оцінювання погодних умов в північних регіонах України; встановити зв’язки між температурним режимом, сумою опадів та врожайністю.Методи. Використовували польовий та математичний методи. Польовий багатофакторний дослід проводили в 2016–2018 роках в Лівобережному Лісостепу України на межі двох ґрунтово-кліматичних зон – Лісостепу і Полісся. Досліджували особливості росту та розвитку рослин, формування врожайності «гібридів» (фактор А) ‘Український F1’, ‘Р63LL06’, ‘НК Бріо’, ‘НК Ферті’ залежно від «густоти рослин» (фактор В): 50, 55, 60, 65 тис. шт./га. Розраховували й аналізували суми активних та ефективних температур за двома біологічними мінімумами – 5 і 10 °С; суми теплових одиниць за методикою Brown and Bootsma (1993); коефіцієнти суттєвості відхилень елементів погоди поточного року від середніх багаторічних; пластичність і стабільність урожайності за методикою Eberthart S. A., Russel W. Q. (1966).Результати. Для проходження повного циклу розвитку рослин соняшнику необхідна сума активних температур (tб.м. = 10 °C) для гібрида ‘Український F1’ – 2354,6; ‘Р63LL06’ – 2306,4; ‘НК Бріо’ – 2401,3; ‘НК Ферті’ – 2379,7; сума ефективних температур: ‘Український F1’ – 1081,5; ‘Р63LL06’ – 1056,9; ‘НК Бріо’ – 1104,9; ‘НК Ферті’ – 1109,1. Суми температур як за температурою біологічного мінімуму 10 °C, так і 5 °C, відповідають біологічним потребам рослин соняшнику і не є обмежувальним чинником для вирощування. Сума теплових одиниць за період квітень–жовтень складала в середньому за три роки 3780. За період активної вегетації соняшнику (квітень–серпень) сума теплових одиниць складала 2868–3258, суттєво перевищуючи суму активних та ефективних температур за біологічно активних температур 5 °С і 10 °С. Найбільш детерміновані межі змін активних, ефективних температур і теплових одиниць спостерігали в період травень–вересень.Висновки. Пластичність і стабільність урожайності соняшнику більше змінюються залежно від гібрида і густоти рослин, ніж від умов року. Коефіцієнт стабільності врожайності для гібрида ‘Український F1’ склав 1,68–2,30; ‘Р63LL06’ – 2,51–3,14; ‘НК Бріо’ – 3,15–4,63; ‘НК Ферті’ – 2,70–3,75 за урожайності 2,16–3,11; 2,58–3,52; 3,20–4,12; 2,70–3,79 т/га, відповідно.

Мета. Проаналізувати практику найменувань основних видів і підвидів пшениці. Результати. Сучасні системи роду Triticum базуються на різних морфологічних та генетичних критеріях, і нараховують від 7(10) до 27 видів. В Україні культивують види (підвиди): пшениця літня (T. aestivum), пшениця кулястозерна (T. aestivum subsp. sphaerococcum; T. sphaerococcum), пшениця щільна (T. aestivum subsp. compactum; T. compactum), пшениця спельта (T. aestivum subsp. spelta; T. spelta), пшениця однозерна (T. monococcum L.), пшениця тверда (T. durum; T. turgidum subsp. durum), пшениця картлійська (T. carthlicum; T. turgidum subsp. carthlicum, T. persicum), пшениця польська (T. polonicum, T. turgidum subsp. polonicum) та пшениця двозернянка (T. turgidum subsp. dicoccon) або пшениця фаро (T. farrum, T. dicoccon, T. dicoccum). Поряд із системою ботанічних назв існує агробіологічна, що базується на назвах культур, але є менш упорядкованою. Через це один і той же таксон може мати понад десяток назв, що застосовують різні автори в агрономії. Водночас, правильний переклад видової назви T. aestivum – пшениця літня трапляється лише в одному джерелі з чотирнадцяти проаналізованих. Переклад латинських триноміналів підвидового рівня українськими біноміналами згладжує розбіжності між морфологічними і генетичними системами роду Triticum. У науковому стилі української мови домінує прямий порядок слів за якого прикметник передує іменнику, за виключенням наукових видових назв рослин. Це дозволяє легко розрізняти назви, що належать до різних терміносистем. «Тверда пшениця» є назвою культури в агробіологічній номенклатурі, а «пшениця тверда» це видова назва в ботанічній номенклатурі. Висновки. Унаслідок опрацювання етимології упорядковано українські наукові назви основних таксонів пшениці, які відповідають оригінальним латинським назвам. У неорганізованій агробіологічній системі назв сільськогосподарських рослин використовують суміш ботанічних назв таксонів та назв культур, які інколи тією чи іншою мірою збігаються. Назви культур та назви таксонів різняться між собою, відповідно, прямим та зворотнім порядком слів. Помилкове чи неусвідомлене заміщення одних назв іншими та нехтування правилами української мови призводить до небажаної плутанини. Її можна подолати дотриманням норм літературної української мови та Правил номенклатури, таксономії та культономії рослин.

Purpose. To analyse of the denomination practice of the main species and subspecies of wheat.Results. Modern systems of the genus Triticum are based on different morphological and genetic criteria, and number from 7 (10) to 27 species. In Ukraine there are cultivated species and subspecies: common wheat (T. aestivum), dwarf wheat (T. aestivum subsp. sphaerococcum; T. sphaerococcum), club wheat (T. aestivum subsp. compactum; T. compactum), spelt (T. aestivum subsp. spelta; T. spelta), einkorn (T. monococcum L.), durum (T. durum; T. turgidum subsp. durum), Persian wheat (T. carthlicum; T. turgidum subsp. carthlicum, T. persicum), Polish wheat (T. polonicum, T. turgidum subsp. polonicum), and emmer (T. turgidum subsp. dicoccon), or Farro wheat (T. farrum, T. dicoccon, T. dicoccum). Next to the system of botanical names, there is an agrobiological one, which is based on the crop names, but is less ordered. Historically, it, like the botanical one, arose from the trivial names of plants, but was formed spontaneously and still remains unnormalized and unsystematic. Because of this, the same taxon may have more than a dozen names that are used by different authors in agronomy. At the same time, the correct translation of the species name T. aestivum – pshenytsia litnia (in Ukrainian) is found in only one source out of fourteen analyzed. The translation of Latin subspecies level trinomials by Ukrainian binomials smooths the differences between the morphological and genetic systems of the genus Triticum. In the scientific style of the Ukrainian language, the direct word order dominates in which the adjective precedes the noun, with the exception of the scientific species names of plants. This makes it easy to distinguish names that refer to different terminological systems. "Tverda pshenytsia" (in Ukrainian) is the crop name in the agrobiological nomenclature, and "pshenytsia tverda" (in Ukrainian) is the species name in the botanical nomenclature.Conclusions. Due to the processing of etymology, the Ukrainian scientific names of the main wheat taxa, which correspond to the original Latin names, are streamlined. In an unorganized agrobiological system of names of agricultural plants, a mixture of botanical names of taxa and crop names is used, which sometimes coincide to some extent. The crop names and the names of taxa differ from each other, respectively, direct and reverse word order in Ukrainian language. An erroneous or unconscious substitution of some names with others and neglect of the rules of the Ukrainian language leads to undesirable confusion. It can be overcome on the basis of observance of the standards of the literary Ukrainian language and the Rules of Plant Nomenclature, Taxonomy and Cultonomy. | Цель. Анализ практики наименований основных видов и подвидов пшеницы.Результаты. Современные системы рода Triticum основываются на разных морфологических и генетических критериях, и насчитывают от 7(10) до 27 видов. В Украине культивируют виды (подвиды): пшеница летняя (T. aestivum), пшеница шарозерная (T. aestivum subsp. sphaerococcum; T. sphaerococcum), пшеница плотная (T. aestivum subsp. compactum; T. compactum), пшеница спельта (T. aestivum subsp. spelta; T. spelta), пшеница однозерная (T. monococcum L.), пшеница твердая (T. durum; T. turgidum subsp. durum), пшеница карталийская (T. carthlicum; T. turgidum subsp. carthlicum, T. persicum), пшеница польская (T. polonicum, T. turgidum subsp. polonicum), и пшеница двозернянка (T. turgidum subsp. dicoccon) или пшеница фарро (T. farrum, T. dicoccon, T. dicoccum). Рядом с системой ботанических названий существует агробиологическая, которая основывается на названиях культур, однако является менее упорядоченной. Из-за этого один и тот же таксон может иметь более десятка названий, которые применяются разными авторами в агрономии. Одновременно, правильный перевод видового названия T. aestivum – пшеница летняя встречается только в одном источнике из четырнадцати проанализированных. Перевод латинских триноминалов подвидового уровня украинскими биноминалами сглаживает различия между морфологическими и генетическими системами рода Triticum. В научном стиле украинского языка доминирует прямой порядок слов, при котором прилагательное предшествует существительному, за исключением научных видовых названий растений. Это позволяет легко различать названия, которые относят к разным терминосистемам. «Твердая пшеница» является названием культуры в агробиологической номенклатуре, а «пшеница твердая» это видовое название в ботанической номенклатуре.Выводы. Вследствие обработки этимологии упорядочены украинские научные названия основных таксонов пшеницы, которые отвечают оригинальным латинским названиям. В неорганизованной агробиологической системе названий сельскохозяйственных растений используют смесь ботанических названий таксонов и названий культур, которые иногда в той или иной степени совпадают. Названия культур и названия таксонов различаются между собой, соответственно прямым и обратным порядком слов. Ошибочная или неосознанная подмена одних названий другими и пренебрежение к правилам украинского языка приводит к нежелательной путанице. Ее можно преодолеть соблюдая нормы литературного украинского языка и Правила номенклатуры, таксономии и культономии растений. | Мета. Проаналізувати практику найменувань основних видів і підвидів пшениці.Результати. Сучасні системи роду Triticum базуються на різних морфологічних та генетичних критеріях, і нараховують від 7(10) до 27 видів. В Україні культивують види (підвиди): пшениця літня (T. aestivum), пшениця кулястозерна (T. aestivum subsp. sphaerococcum; T. sphaerococcum), пшениця щільна (T. aestivum subsp. compactum; T. compactum), пшениця спельта (T. aestivum subsp. spelta; T. spelta), пшениця однозерна (T. monococcum L.), пшениця тверда (T. durum; T. turgidum subsp. durum), пшениця картлійська (T. carthlicum; T. turgidum subsp. carthlicum, T. persicum), пшениця польська (T. polonicum, T. turgidum subsp. polonicum) та пшениця двозернянка (T. turgidum subsp. dicoccon) або пшениця фаро (T. farrum, T. dicoccon, T. dicoccum). Поряд із системою ботанічних назв існує агробіологічна, що базується на назвах культур, але є менш упорядкованою. Через це один і той же таксон може мати понад десяток назв, що застосовують різні автори в агрономії. Водночас, правильний переклад видової назви T. aestivum – пшениця літня трапляється лише в одному джерелі з чотирнадцяти проаналізованих. Переклад латинських триноміналів підвидового рівня українськими біноміналами згладжує розбіжності між морфологічними і генетичними системами роду Triticum. У науковому стилі української мови домінує прямий порядок слів за якого прикметник передує іменнику, за виключенням наукових видових назв рослин. Це дозволяє легко розрізняти назви, що належать до різних терміносистем. «Тверда пшениця» є назвою культури в агробіологічній номенклатурі, а «пшениця тверда» це видова назва в ботанічній номенклатурі.Висновки. Унаслідок опрацювання етимології упорядковано українські наукові назви основних таксонів пшениці, які відповідають оригінальним латинським назвам. У неорганізованій агробіологічній системі назв сільськогосподарських рослин використовують суміш ботанічних назв таксонів та назв культур, які інколи тією чи іншою мірою збігаються. Назви культур та назви таксонів різняться між собою, відповідно, прямим та зворотнім порядком слів. Помилкове чи неусвідомлене заміщення одних назв іншими та нехтування правилами української мови призводить до небажаної плутанини. Її можна подолати дотриманням норм літературної української мови та Правил номенклатури, таксономії та культономії рослин.

Purpose. To determine the level of productivity of sunflower hybrids, their stability and plasticity for cultivation in the Left Bank Forest-Steppe of Ukraine. Methods. The field experiment was performed in the conditions of the Left-Bank Forest-Steppe of Ukraine in 2016–2018. The peculiarities of plant growth and development, formation of yield of hybrids ‘Ukrainskyi F1’ (k), ‘P64LL125’, ‘P63LE10’, ‘P64F50’, ‘P64F66’, ‘P63LL06’, ‘NK Konti’ (k), ‘NK Brio’, ‘P64LE99’, ‘Laskala’, ‘Kupava’. Yield plasticity was calculated and analyzed by the Ebergard – Russell method. Results. Over the years of research, the average yield of sunflower hybrids in the Left-Bank Forest-Steppe of Ukraine varied from 2.71 to 4.04 t/ha. The lowest yield was shown by the ‘Ukrainskyi F1’ hybrid – 2.42–3.05 t/ha, the highest ‘Laskala’ – 3.79–4.26 t/ha. It was determined that in the conditions of the Left-Bank Forest-Steppe, there is no absolute predominance of medium-ripe hybrids in terms of yield. Conclusions. According to the results of the analysis of yield plasticity of sunflower hybrids, it was determined that the group of samples with high yield plasticity includes ‘Ukrainskyi F1’, ‘P64F50’, ‘P64F66’, ‘NK Konti’, ‘NK Brio’, ‘P64LE99’, ‘Lascala’ and ‘Kupava’. They respond to the improvement of the level of agricultural technology and provide the maximum yield only under the conditions of optimal factors. Hybrids ‘P64LL125’, ‘P63LE10’ and ‘P63LL06’ are more stable in response to changes in growing conditions without reductions in yield. As for the shares of the influence of the studied factors, the yield of the hybrid ‘Ukrainskyi F1’ was most influenced by the conditions of the year, ‘NK Brio’ – the sowing rate. For the ‘NK Ferti’ hybrid, the conditions of the year and the sowing rate are equally important.

Purpose. To determine the level of productivity of sunflower hybrids, their stability and plasticity for cultivation in the Left Bank Forest-Steppe of Ukraine.Methods. The field experiment was performed in the conditions of the Left-Bank Forest-Steppe of Ukraine in 2016–2018. The peculiarities of plant growth and development, formation of yield of hybrids ‘Ukrainskyi F1’ (k), ‘P64LL125’, ‘P63LE10’, ‘P64F50’, ‘P64F66’, ‘P63LL06’, ‘NK Konti’ (k), ‘NK Brio’, ‘P64LE99’, ‘Laskala’, ‘Kupava’. Yield plasticity was calculated and analyzed by the Ebergard – Russell method.Results. Over the years of research, the average yield of sunflower hybrids in the Left-Bank Forest-Steppe of Ukraine varied from 2.71 to 4.04 t/ha. The lowest yield was shown by the ‘Ukrainskyi F1’ hybrid – 2.42–3.05 t/ha, the highest ‘Laskala’ – 3.79–4.26 t/ha. It was determined that in the conditions of the Left-Bank Forest-Steppe, there is no absolute predominance of medium-ripe hybrids in terms of yield.Conclusions. According to the results of the analysis of yield plasticity of sunflower hybrids, it was determined that the group of samples with high yield plasticity includes ‘Ukrainskyi F1’, ‘P64F50’, ‘P64F66’, ‘NK Konti’, ‘NK Brio’, ‘P64LE99’, ‘Lascala’ and ‘Kupava’. They respond to the improvement of the level of agricultural technology and provide the maximum yield only under the conditions of optimal factors. Hybrids ‘P64LL125’, ‘P63LE10’ and ‘P63LL06’ are more stable in response to changes in growing conditions without reductions in yield. As for the shares of the influence of the studied factors, the yield of the hybrid ‘Ukrainskyi F1’ was most influenced by the conditions of the year, ‘NK Brio’ – the sowing rate. For the ‘NK Ferti’ hybrid, the conditions of the year and the sowing rate are equally important. | Мета. Визначити рівень продуктивності гібридів соняшнику, їхньої стабільності та пластичності за вирощування в Лівобережному Лісостепу України.Методи. Польовий дослід виконано в умовах Лівобережного Лісостепу України у 2016–2018 рр. Досліджували особливості росту й розвитку рослин, формування врожайності гібридів ‘Український F1’ (к), ‘Р64LL125’, ‘P63LE10’, ‘P64F50’, ‘P64F66’, ‘Р63LL06’, ‘НК Конти’ (к), ‘НК Бріо’, ‘P64LE99’, ‘Ласкала’, ‘Купава’. Пластичність формування врожайності розраховували та аналізували за методикою Ебергарда–Рассела.Результати. За роки досліджень середня врожайність гібридів соняшнику в Лівобережному Лісостепу України змінювалася в межах від 2,71 до 4,04 т/га. Найнижчу врожайність формував гібрид ‘Український F1’ – 2,42–3,05 т/га, найвищу ‘Ласкала’ – 3,79–4,26 т/га. Визначено, що в умовах Лівобережного Лісостепу відсутнє абсолютне переважання за врожайністю середньостиглих гібридів.Висновки. За результатами аналізу пластичності врожайності гібридів соняшнику визначено, що до групи зразків, що мають високу пластичність за врожайністю належать ‘Український F1’, ‘P64F50’, ‘P64F66’, ‘НК Конти’, ‘НК Бріо’, ‘P64LE99’, ‘Ласкала’ та ‘Купава’. Вони реагують на поліпшення рівня агротехніки й лише за умов оптимальності чинників забезпечують максимальний урожай. Гібриди ‘Р64LL125’, ‘P63LE10’ та ‘Р63LL06’ більш стабільно реагують на зміну умов вирощування і при цьому не знижують урожайність. Щодо часток впливу досліджуваних чинників, то на врожайність гібрида ‘Український F1’ найбільше впливали умови року, ‘НК Бріо’ – норма висіву насіння. Для гібрида ‘НК Ферті’ умови року та норма висіву мають однаково важливе значення.

Purpose. To determine the level of productivity of sunflower hybrids, their stability and plasticity for cultivation in the Left Bank Forest-Steppe of Ukraine. Methods. The field experiment was performed in the conditions of the Left-Bank Forest-Steppe of Ukraine in 2016–2018. The peculiarities of plant growth and development, formation of yield of hybrids ‘Ukrainskyi F1’ (k), ‘P64LL125’, ‘P63LE10’, ‘P64F50’, ‘P64F66’, ‘P63LL06’, ‘NK Konti’ (k), ‘NK Brio’, ‘P64LE99’, ‘Laskala’, ‘Kupava’. Yield plasticity was calculated and analyzed by the Ebergard – Russell method. Results. Over the years of research, the average yield of sunflower hybrids in the Left-Bank Forest-Steppe of Ukraine varied from 2.71 to 4.04 t/ha. The lowest yield was shown by the ‘Ukrainskyi F1’ hybrid – 2.42–3.05 t/ha, the highest ‘Laskala’ – 3.79–4.26 t/ha. It was determined that in the conditions of the Left-Bank Forest-Steppe, there is no absolute predominance of medium-ripe hybrids in terms of yield. Conclusions. According to the results of the analysis of yield plasticity of sunflower hybrids, it was determined that the group of samples with high yield plasticity includes ‘Ukrainskyi F1’, ‘P64F50’, ‘P64F66’, ‘NK Konti’, ‘NK Brio’, ‘P64LE99’, ‘Lascala’ and ‘Kupava’. They respond to the improvement of the level of agricultural technology and provide the maximum yield only under the conditions of optimal factors. Hybrids ‘P64LL125’, ‘P63LE10’ and ‘P63LL06’ are more stable in response to changes in growing conditions without reductions in yield. As for the shares of the influence of the studied factors, the yield of the hybrid ‘Ukrainskyi F1’ was most influenced by the conditions of the year, ‘NK Brio’ – the sowing rate. For the ‘NK Ferti’ hybrid, the conditions of the year and the sowing rate are equally important.

Purpose. To study the features of the productivity formation of broccoli hybrids depending on the methods of application of “5 element” nanofertilizer in the conditions of the Western Forest-Steppe of Ukraine. Methods. Field, laboratory, statistical. Results. With the introduction of “5 element” nanofertilizer, the head diameter of the ‘Batavia F1’ hybrid increased from 16.6 (var. 2) to 18.3 cm (var. 8), while in the control this indicator was 15.9 cm. The biggest head diameter in the hybrid ‘Orantes F1’ 18.9 and 18.7 cm was noted with foliar feeding with “5 element” nanofertilizer in the phase of 4–6 leaves + beginning of head formation + 10–12 days after the beginning of head formation and in the phase of the beginning of head formation + 10–12 days after the beginning of head formation. Accordingly, in the aforementioned variants, the head mass was 901 and 863 g, which is higher than the control (without treatment) by 166 and 128 g, or 22.3 and 17.4%.The highest yield of the ‘Batavia F1’ hybrid was obtained in 8 and 7 variants of the experiment – 33.5 and 31.9 t/ha, respectively, the yield increase was 5.2 and 3.6 t/ha, or 18.4 and 12.7%. In the hybrid ‘Orantes F1’ the highest yield (37.1 t/ha) was recorded when applying the “5 element” nanofertilizer in the 8th variant of the experiment, which is 6.6 t/ha higher than the control, or 21.6%. Compared to the ‘Batavia F1’ hybrid, the yield in this variant of the ‘Orantes F1’ hybrid was 3.6 t/ha, or 9.7%. The diameter and weight of the head, as well as the yield of the hybrid ‘Orantes F1’ were larger compared to the hybrid ‘Batavia F1’, due to its biological characteristics. A strong correlation (r = 0.97 and 0.96) was revealed between the yield and the diameter of the broccoli head in the ‘Batavia F1’ and ‘Orantes F1’ hybrids. The quality indicators of broccoli (dry matter, sum of sugars and vitamin C) in the ‘Orantes F1’ hybrid were higher compared to the ‘Batavia F1’ hybrid. A tendency towards a decrease in the concentration of nitrates in the heads of broccoli with an increase in the number of treatments with nanofertilizer “5 element” was revealed. The concentration of nitrates in the ‘Orantes F1’ hybrid was lower in all variants of the experiment in comparison with the ‘Batavia F1’ hybrid. The concentration of nitrates in the heads of broccoli in all variants of the experiment did not exceed TLV (400 mg/kg wet weight). Conclusions. With an increase in the number of foliar treatments with “5 element” nanofertilizer, the yield increased and the quality of broccoli hybrids improved. It was revealed that the yield of the ‘Orantes F1’ hybrid in all variants of the experiment was higher in comparison with the ‘Batavia F1’ hybrid. When applying nanofertilizer “5 element” in three stages – foliar feeding in the phase of 4–6 leaves + beginning of head formation + 10–12 days after the beginning of head formation – we got the highest yield of broccoli in the hybrid ‘Orantes F1’ – 37.1 t/ha, an increase over the control variant (without fertilizers) was 6.6 t/ha, or 21.6%. The ‘Batavia F1’ hybrid had a yield of 33.5 t/ha, an increase over the control variant – 5.2 t/ha, or 18.4%.

Purpose. To study the features of the productivity formation of broccoli hybrids depending on the methods of application of “5 element” nanofertilizer in the conditions of the Western Forest-Steppe of Ukraine. Methods. Field, laboratory, statistical. Results. With the introduction of “5 element” nanofertilizer, the head diameter of the ‘Batavia F1’ hybrid increased from 16.6 (var. 2) to 18.3 cm (var. 8), while in the control this indicator was 15.9 cm. The biggest head diameter in the hybrid ‘Orantes F1’ 18.9 and 18.7 cm was noted with foliar feeding with “5 element” nanofertilizer in the phase of 4–6 leaves + beginning of head formation + 10–12 days after the beginning of head formation and in the phase of the beginning of head formation + 10–12 days after the beginning of head formation. Accordingly, in the aforementioned variants, the head mass was 901 and 863 g, which is higher than the control (without treatment) by 166 and 128 g, or 22.3 and 17.4%.The highest yield of the ‘Batavia F1’ hybrid was obtained in 8 and 7 variants of the experiment – 33.5 and 31.9 t/ha, respectively, the yield increase was 5.2 and 3.6 t/ha, or 18.4 and 12.7%. In the hybrid ‘Orantes F1’ the highest yield (37.1 t/ha) was recorded when applying the “5 element” nanofertilizer in the 8th variant of the experiment, which is 6.6 t/ha higher than the control, or 21.6%. Compared to the ‘Batavia F1’ hybrid, the yield in this variant of the ‘Orantes F1’ hybrid was 3.6 t/ha, or 9.7%. The diameter and weight of the head, as well as the yield of the hybrid ‘Orantes F1’ were larger compared to the hybrid ‘Batavia F1’, due to its biological characteristics. A strong correlation (r = 0.97 and 0.96) was revealed between the yield and the diameter of the broccoli head in the ‘Batavia F1’ and ‘Orantes F1’ hybrids. The quality indicators of broccoli (dry matter, sum of sugars and vitamin C) in the ‘Orantes F1’ hybrid were higher compared to the ‘Batavia F1’ hybrid. A tendency towards a decrease in the concentration of nitrates in the heads of broccoli with an increase in the number of treatments with nanofertilizer “5 element” was revealed. The concentration of nitrates in the ‘Orantes F1’ hybrid was lower in all variants of the experiment in comparison with the ‘Batavia F1’ hybrid. The concentration of nitrates in the heads of broccoli in all variants of the experiment did not exceed TLV (400 mg/kg wet weight). Conclusions. With an increase in the number of foliar treatments with “5 element” nanofertilizer, the yield increased and the quality of broccoli hybrids improved. It was revealed that the yield of the ‘Orantes F1’ hybrid in all variants of the experiment was higher in comparison with the ‘Batavia F1’ hybrid. When applying nanofertilizer “5 element” in three stages – foliar feeding in the phase of 4–6 leaves + beginning of head formation + 10–12 days after the beginning of head formation – we got the highest yield of broccoli in the hybrid ‘Orantes F1’ – 37.1 t/ha, an increase over the control variant (without fertilizers) was 6.6 t/ha, or 21.6%. The ‘Batavia F1’ hybrid had a yield of 33.5 t/ha, an increase over the control variant – 5.2 t/ha, or 18.4%.

Purpose. To study the features of the productivity formation of broccoli hybrids depending on the methods of application of “5 element” nanofertilizer in the conditions of the Western Forest-Steppe of Ukraine.Methods. Field, laboratory, statistical.Results. With the introduction of “5 element” nanofertilizer, the head diameter of the ‘Batavia F1’ hybrid increased from 16.6 (var. 2) to 18.3 cm (var. 8), while in the control this indicator was 15.9 cm. The biggest head diameter in the hybrid ‘Orantes F1’ 18.9 and 18.7 cm was noted with foliar feeding with “5 element” nanofertilizer in the phase of 4–6 leaves + beginning of head formation + 10–12 days after the beginning of head formation and in the phase of the beginning of head formation + 10–12 days after the beginning of head formation. Accordingly, in the aforementioned variants, the head mass was 901 and 863 g, which is higher than the control (without treatment) by 166 and 128 g, or 22.3 and 17.4%.The highest yield of the ‘Batavia F1’ hybrid was obtained in 8 and 7 variants of the experiment – 33.5 and 31.9 t/ha, respectively, the yield increase was 5.2 and 3.6 t/ha, or 18.4 and 12.7%. In the hybrid ‘Orantes F1’ the highest yield (37.1 t/ha) was recorded when applying the “5 element” nanofertilizer in the 8th variant of the experiment, which is 6.6 t/ha higher than the control, or 21.6%. Compared to the ‘Batavia F1’ hybrid, the yield in this variant of the ‘Orantes F1’ hybrid was 3.6 t/ha, or 9.7%. The diameter and weight of the head, as well as the yield of the hybrid ‘Orantes F1’ were larger compared to the hybrid ‘Batavia F1’, due to its biological characteristics. A strong correlation (r = 0.97 and 0.96) was revealed between the yield and the diameter of the broccoli head in the ‘Batavia F1’ and ‘Orantes F1’ hybrids. The quality indicators of broccoli (dry matter, sum of sugars and vitamin C) in the ‘Orantes F1’ hybrid were higher compared to the ‘Batavia F1’ hybrid. A tendency towards a decrease in the concentration of nitrates in the heads of broccoli with an increase in the number of treatments with nanofertilizer “5 element” was revealed. The concentration of nitrates in the ‘Orantes F1’ hybrid was lower in all variants of the experiment in comparison with the ‘Batavia F1’ hybrid. The concentration of nitrates in the heads of broccoli in all variants of the experiment did not exceed TLV (400 mg/kg wet weight).Conclusions. With an increase in the number of foliar treatments with “5 element” nanofertilizer, the yield increased and the quality of broccoli hybrids improved. It was revealed that the yield of the ‘Orantes F1’ hybrid in all variants of the experiment was higher in comparison with the ‘Batavia F1’ hybrid. When applying nanofertilizer “5 element” in three stages – foliar feeding in the phase of 4–6 leaves + beginning of head formation + 10–12 days after the beginning of head formation – we got the highest yield of broccoli in the hybrid ‘Orantes F1’ – 37.1 t/ha, an increase over the control variant (without fertilizers) was 6.6 t/ha, or 21.6%. The ‘Batavia F1’ hybrid had a yield of 33.5 t/ha, an increase over the control variant – 5.2 t/ha, or 18.4%. | Мета. Вивчити особливості формування продуктивності гібридів капусти броколі залежно від способів застосування нанодобрива «5 еlement» в умовах Західного Лісостепу України.Методи. Польовий, лабораторний, статистичний.Результати. За внесення нанодобрива «5 еlement» збільшувався діаметр головки в гібрида ‘Batavia F1’ від 16,6 (вар. 2) до 18,3 см (вар. 8), тоді як на контролі цей показник становив 15,9 см. Найбільший діаметр головки в гібрида ‘Orantes F1’ 18,9 та 18,7 см відзначено за позакореневого підживлення нанодобривом «5 еlement» у фазі 4–6 листків + початок формування головки + через 10–12 діб після початку формування головок та у фазі початок формування головок + через 10–12 діб після початку формування головок. Відповідно у вищезгаданих варіантах маса головок становила 901 та 863 г, що вище за контроль (без обробки) на 166 та 128 г, або 22,3 та 17,4%. Найвищу врожайність капусти броколі гібрида ‘Batavia F1’ одержано у 8 та 7 варіантах досліду – 33,5 та 31,9 т/га відповідно, приріст урожаю становив відповідно 5,2 та 3,6 т/га, або 18,4 та 12,7%. У гібрида ‘Orantes F1’ найбільшу врожайність (37,1 т/га) відзначено за внесення нанодобрива «5 еlement» у 8 варіанті досліду, що вище за контроль на 6,6 т/га, або 21,6%. Порівняно з гібридом ‘Batavia F1’ урожайність на цьому варіанті у гібрида ‘Orantes F1’ була більшою на 3,6 т/га, або 9,7%. Діаметр та маса головки, а також урожайність у гібрида ‘Orantes F1’ були більшими, порівняно з гібридом ‘Batavia F1’, що зумовлено його біологічними особливостями. Виявлено сильний кореляційний зв’язок (r = 0,97 та 0,96) між урожайністю та діаметром головки капусти броколі в гібридів ‘Batavia F1’ та ‘Orantes F1’. Якісні показники капусти броколі (суха речовина, сума цукрів та вітамін С) у гібрида ‘Orantes F1’ були вищими порівняно з гібридом ‘Batavia F1’. Виявлено тенденцію до зменшення концентрації нітратів у головках капусти броколі зі збільшенням кількості обробок нанодобривом «5 еlement». Концентрація нітратів у гібрида ‘Orantes F1’ була меншою в усіх варіантах досліду, порівняно з гібридом ‘Batavia F1’. Уміст нітратного азоту в головках капусти броколі в усіх варіантах досліду не перевищував ГДК (400 мг/кг сирої маси).Висновки. Зі збільшенням кількості позакореневих обробок нанодобривом «5 еlement» підвищувалась урожайність та поліпшувалася якість продукції гібридів капусти броколі. Виявлено, що врожайність гібрида ‘Orantes F1’ у всіх варіантах досліду була  більша, порівняно з гібридом ‘Batavia F1’. За внесення нанодобрива «5 еlement» у три етапи – позакореневе підживлення у фазі 4–6 листків + початок формування головки + через 10–12 діб після початку формування головок –  одержали найбільшу врожайність капусти броколі в гібрида ‘Orantes F1’ – 37,1 т/га, приріст до контролю (без добрив) становив 6,6 т/га, або 21,6%. У гібрида ‘Batavia F1’ урожайність становила 33,5 т/га, приріст до контролю – 5,2 т/га, або 18,4%.

Purpose. To reveal the peculiarities of leaf area formation and a structure of lentils variety ‘Antonina’ yield depending on the elements of cultivation technology: ino culation with nitrogen-fixing and phosphate-solubilizing microorganisms and the use of foliar growth stimulants. Methods. Field, laboratory. The experimental scheme included inoculation of seeds with nitrogen-fixing microorganisms (Ryzogumin), application of phosphate-solubili zing microorganisms (Polimixobacteryn and Biophosphoryn) into the row zone, and foliar feeding with a growth stimulator (Alga 600). Results. The results of studies of the leaf area formation peculiarities and the structure of lentils yield depending on the influence of cultivation technology elements are given in the article. It was found that the maximum indicators of the leaf area were formed by lentils in the flowering phase, which on average in the experiment was at the level of 37.5 thousand m2/ha, and in the control variant – only 32.0 thousand m2/ha. By inoculating the seeds with Rhyzogumin, applying phosphate-solubilizing biopreparation and foliar feeding, we obtained the maximum parameters of the leaf surface of lentil plants in the experiment. Thus, in the variant of inoculation with Rhyzogumin, application of Biophosphoryn and treatment with Alga 600 lentil plants formed a leaf area of 40.3 thousand m2/ha. However, due to the use of the phosphate-solubilizing biopreparation Polimixobacteryn and Alga 600 on the background of seeds inoculation with Rhyzogumin, the leaf area was formed at the level of 39.9 thousand m2/ha. Conclusions. When the seeds were treated with nitrogen-fixing microorganisms (Rhyzogumin) and phosphate-solubilizing bacteria (Polimixobacteryn and Biophosphoryn), the yield of lentils increased significantly. Thus, in the experimental plots in the variants with Ryzogumin + Polimixobacteryn the yield was – 1.64 t/ha, and in the combination Ryzogumin + Polimixobacteryn + growth stimulator Alga 600 the yield of lentils was – 1.90 t/ha. Seed inoculation had a positive effect on plant height. The best results were obtained when the seeds were treated with Ryzogumin in combination with Biophosphorin and Polimixobacteryn – 44.5 and 44.1 cm, respectively.

Purpose. To reveal the peculiarities of leaf area formation and a structure of lentils variety ‘Antonina’ yield depending on the elements of cultivation technology: ino culation with nitrogen-fixing and phosphate-solubilizing microorganisms and the use of foliar growth stimulants. Methods. Field, laboratory. The experimental scheme included inoculation of seeds with nitrogen-fixing microorganisms (Ryzogumin), application of phosphate-solubili zing microorganisms (Polimixobacteryn and Biophosphoryn) into the row zone, and foliar feeding with a growth stimulator (Alga 600). Results. The results of studies of the leaf area formation peculiarities and the structure of lentils yield depending on the influence of cultivation technology elements are given in the article. It was found that the maximum indicators of the leaf area were formed by lentils in the flowering phase, which on average in the experiment was at the level of 37.5 thousand m2/ha, and in the control variant – only 32.0 thousand m2/ha. By inoculating the seeds with Rhyzogumin, applying phosphate-solubilizing biopreparation and foliar feeding, we obtained the maximum parameters of the leaf surface of lentil plants in the experiment. Thus, in the variant of inoculation with Rhyzogumin, application of Biophosphoryn and treatment with Alga 600 lentil plants formed a leaf area of 40.3 thousand m2/ha. However, due to the use of the phosphate-solubilizing biopreparation Polimixobacteryn and Alga 600 on the background of seeds inoculation with Rhyzogumin, the leaf area was formed at the level of 39.9 thousand m2/ha. Conclusions. When the seeds were treated with nitrogen-fixing microorganisms (Rhyzogumin) and phosphate-solubilizing bacteria (Polimixobacteryn and Biophosphoryn), the yield of lentils increased significantly. Thus, in the experimental plots in the variants with Ryzogumin + Polimixobacteryn the yield was – 1.64 t/ha, and in the combination Ryzogumin + Polimixobacteryn + growth stimulator Alga 600 the yield of lentils was – 1.90 t/ha. Seed inoculation had a positive effect on plant height. The best results were obtained when the seeds were treated with Ryzogumin in combination with Biophosphorin and Polimixobacteryn – 44.5 and 44.1 cm, respectively.

Purpose. To reveal the peculiarities of leaf area formation and a structure of lentils variety ‘Antonina’ yield depending on the elements of cultivation technology: ino culation with nitrogen-fixing and phosphate-solubilizing microorganisms and the use of foliar growth stimulants.Methods. Field, laboratory. The experimental scheme included inoculation of seeds with nitrogen-fixing microorganisms (Ryzogumin), application of phosphate-solubili zing microorganisms (Polimixobacteryn and Biophosphoryn) into the row zone, and foliar feeding with a growth stimulator (Alga 600).Results. The results of studies of the leaf area formation peculiarities and the structure of lentils yield depending on the influence of cultivation technology elements are given in the article. It was found that the maximum indicators of the leaf area were formed by lentils in the flowering phase, which on average in the experiment was at the level of 37.5 thousand m2/ha, and in the control variant – only 32.0 thousand m2/ha. By inoculating the seeds with Rhyzogumin, applying phosphate-solubilizing biopreparation and foliar feeding, we obtained the maximum parameters of the leaf surface of lentil plants in the experiment. Thus, in the variant of inoculation with Rhyzogumin, application of Biophosphoryn and treatment with Alga 600 lentil plants formed a leaf area of 40.3 thousand m2/ha. However, due to the use of the phosphate-solubilizing biopreparation Polimixobacteryn and Alga 600 on the background of seeds inoculation with Rhyzogumin, the leaf area was formed at the level of 39.9 thousand m2/ha.Conclusions. When the seeds were treated with nitrogen-fixing microorganisms (Rhyzogumin) and phosphate-solubilizing bacteria (Polimixobacteryn and Biophosphoryn), the yield of lentils increased significantly. Thus, in the experimental plots in the variants with Ryzogumin + Polimixobacteryn the yield was – 1.64 t/ha, and in the combination Ryzogumin + Polimixobacteryn + growth stimulator Alga 600 the yield of lentils was – 1.90 t/ha. Seed inoculation had a positive effect on plant height. The best results were obtained when the seeds were treated with Ryzogumin in combination with Biophosphorin and Polimixobacteryn – 44.5 and 44.1 cm, respectively. | Мета. Установити особливості формування площі листя та структури врожаю сочевиці ‘Антоніна’ залежно від елементів технології вирощування: інокуляції азотфіксувальними й фосфатмобілізувальними мікроорганізмами та застосування позакоренево стимуляторів росту. Методи. Польові, лабораторні. Схема досліду передбачала інокуляцію насіння азотфіксувальними мікроорганізмами (Ризогумін), унесення в зону рядка фосфатмобілізувальних мікроорганізмів (Поліміксобактерин і Біофосфорин) та позакореневе підживлення стимулятором росту (Альга 600).Результати. У статті наведено результати досліджень щодо вивчення особливостей формування площі листя та структури врожаю сочевиці залежно від впливу елементів технології. У результаті проведених досліджень визначено, що у фазі цвітіння рослин сочевиці утворювали максимальні показники площі листя, яка в середньому по досліду була на рівні 37,5 тис. м2/га, а от на контрольному варіанті – лише 32,0 тис. м2/га. За інокуляції насіння Ризогуміном та внесення фосфатмобілізувальних препаратів і позакореневого підживлення отримали максимальні параметри листкової поверхні рослин сочевиці в досліді. Зокрема, у варіанті інокуляції Ризогуміном, унесення Біофосфорину та оброблення Альга 600 рослини сочевиці формували площу листя 40,3 тис. м2/га. А от у разі застосування на фоні інокуляції насіння Ризогуміном фосфатмобілізувального препарату Поліміксобактерин та Альга 600 була сформована площа листя на рівні 39,9 тис. м2/га.Висновки. За оброблення насіння азотфіксувальними мікроорганізмами (Ризогумін) та фосфатмобілізувальними бактеріями (Поліміксобактерин та Біофосфорин) урожайність сочевиці суттєво збільшувалася. Зокрема, у варіанті застосування Ризогумін + Поліміксобактерин урожайність становила 1,64 т/га, Ризогумін + Поліміксобактерин + стимулятор росту Альга 600 – 1,90 т/га. Інокуляція насіння позитивно вплинула й на висоту рослин. Ліпші результати отримано за оброблення насіння Ризогуміном у поєднанні з Біофосфорином та Поліміксобактерином – 44,5 і 44,1 см відповідно.

Purpose. To reveal features of formation of productivity of modern sugar beet hybrids of domestic selection. Methods. Field, laboratory. Results. Studies show that the lowest yields of sugar beets were obtained in 2016, 2017 and 2019. Moreover, the conditions of the unstable humidification zone of the Right-Bank part of the Forest-Steppe of Ukraine were mainly characterized by unstable precipitation, a decrease in their amount, as well as increased average daily air temperatures. Therefore, the selection of high-yielding hybrids of sugar beets to obtain a high level of productivity is relevant. As evidenced by the data comparing the yield of sugar beet root crops on the test site, they significantly exceeded the average indicators for Kiev region by 10.7–20.0 t/ha, and only in arid 2016 the difference was minimal – 4.6 t/ha. The high stability of the trait “sugar content in root crops” is inherent not only in hybrids with low parameters of its manifestation, but is largely determined by the genetic characteristics of the hybrid. Three clusters were identified based on the reaction of hybrids to growing conditions. The first cluster included triploid hybrids: ‘Zluka’, ‘Oleksandriia, ‘Olzhych’, ‘Kvarta’ and ‘Konstanta’, the second one – the triploid hybrid ‘BTs ChS 57’ and diploid ‘Vesto’, the third cluster - the triploid hybrid ‘Sofiia’ and diploid ‘Ukrainskyi ChS 72’. Conclusions. Proper selection of high-yielding hybrids resistant to adverse growing conditions in the zone of unstable moisture of the Forest-Steppe of Ukraine is extremely important, because the biological characteristics of hybrids affect 45% of the amount of sugar harvest, but the growing season by 33% and the interaction of factors was 17%. It was found that despite the difficult weather conditions, the highest yields were formed by hybrids: ‘Anichka’ – 70.1 t/ha, ‘Ramzes’ – 70.5 t/ha, ‘Romul’ – 73.0 t/ha and ‘BTs ChS 57’ – 73.4 t/ha. But the maximum sugar content in root crops was in hybrids: ‘Ukrainskyi ChS 72’ – 17.3%, ‘Zluka’ – 17.3% and ‘Sofiia’ – 17.7%. Accordingly, the maximum sugar harvest was provided by hybrids: ‘BTs ChS 57’ – 12.1 t/ha and ‘Romul’ – 12.2 t/ha.

Purpose. To reveal features of formation of productivity of modern sugar beet hybrids of domestic selection.Methods. Field, laboratory.Results. Studies show that the lowest yields of sugar beets were obtained in 2016, 2017 and 2019. Moreover, the conditions of the unstable humidification zone of the Right-Bank part of the Forest-Steppe of Ukraine were mainly characterized by unstable precipitation, a decrease in their amount, as well as increased average daily air temperatures. Therefore, the selection of high-yielding hybrids of sugar beets to obtain a high level of productivity is relevant. As evidenced by the data comparing the yield of sugar beet root crops on the test site, they significantly exceeded the average indicators for Kiev region by 10.7–20.0 t/ha, and only in arid 2016 the difference was minimal – 4.6 t/ha. The high stability of the trait “sugar content in root crops” is inherent not only in hybrids with low parameters of its manifestation, but is largely determined by the genetic characteristics of the hybrid. Three clusters were identified based on the reaction of hybrids to growing conditions. The first cluster included triploid hybrids: ‘Zluka’, ‘Oleksandriia, ‘Olzhych’, ‘Kvarta’ and ‘Konstanta’, the second one – the triploid hybrid ‘BTs ChS 57’ and diploid ‘Vesto’, the third cluster - the triploid hybrid ‘Sofiia’ and diploid ‘Ukrainskyi ChS 72’.Conclusions. Proper selection of high-yielding hybrids resistant to adverse growing conditions in the zone of unstable moisture of the Forest-Steppe of Ukraine is extremely important, because the biological characteristics of hybrids affect 45% of the amount of sugar harvest, but the growing season by 33% and the interaction of factors was 17%. It was found that despite the difficult weather conditions, the highest yields were formed by hybrids: ‘Anichka’ – 70.1 t/ha, ‘Ramzes’ – 70.5 t/ha, ‘Romul’ – 73.0 t/ha and ‘BTs ChS 57’ – 73.4 t/ha. But the maximum sugar content in root crops was in hybrids: ‘Ukrainskyi ChS 72’ – 17.3%, ‘Zluka’ – 17.3% and ‘Sofiia’ – 17.7%. Accordingly, the maximum sugar harvest was provided by hybrids: ‘BTs ChS 57’ – 12.1 t/ha and ‘Romul’ – 12.2 t/ha. | Мета. Установити особливості формування продуктивності сучасних гібридів буряків цукрових вітчизняної селекції. Методи. Польові, лабораторні.Результати. Дослідження показують, що найменшу врожайність буряків цукрових було отримано у 2016, 2017 та 2019 роках. Причому умови зони нестійкого зволоження Правобережної част­и­ни Лісостепу України здебільшого характеризувалися нестійким випаданням опадів, зменшенням їхньої кількості, а також підвищеними середньодобовими температурами повітря. А тому добір високопродуктивних гібридів буряків цукрових для отримання високого рівня продуктивності є актуальним. Як свідчать дані порівняння врожайності коренеплодів буряків цукрових в умовах полігону, то вони істотно перевищували середні показники по Київській області на 10,7–20,0 т/га, і лише в посушливому 2016 році різниця була мінімальною – 4,6 т/га. Висока стабільність ознаки «вміст цукру в коренеплодах» притаманна не тільки гібридам із низькими параметрами її прояву, а значною мірою визначається й генетичними особливостями гібрида. За реакцією гібридів на умови вирощування виділено три кластери. До першого з них увійшли триплоїдні гібриди: ‘Злука’, ‘Олександрія’, ‘Ольжич’, ‘Кварта’ та ‘Константа’, до другого – триплоїдний гібрид ‘БЦ ЧС 57’ та диплоїдний ‘Весто’, до третього – триплоїдний гібрид ‘Софія’ та диплоїдний ‘Український ЧС 72’.Висновки. Правильний добір високопродуктивних гібридів, стійких до несприятливих умов вирощування в зоні нестійкого зволоження Лісостепу України, надзвичайно важливий, адже біологічні особливості гібридів на 45% впливають на величину формування збору цукру, а от умови вегетаційного періоду – на 33%, взаємодія цих чинників була на рівні 17%. Попри складні погодні умови, найбільшу врожайність формували гібриди ‘Анічка’ – 70,1 т/га, ‘Рамзес’ – 70,5, ‘Ромул’ – 73,0, ‘БЦ ЧС 57’ – 73,4 т/га. А от максимальний уміст цукру в коренеплодах був у таких гібридів, як ‘Український ЧС 72’ – 17,3%, ‘Злука’ – 17,3, ‘Софія’ – 17,7%. Максимум збору цукру забезпечували гібриди ‘БЦ ЧС 57’ і ‘Ромул’ – 12,1 і 12,2 т/га відповідно.

Purpose. To reveal features of formation of productivity of modern sugar beet hybrids of domestic selection. Methods. Field, laboratory. Results. Studies show that the lowest yields of sugar beets were obtained in 2016, 2017 and 2019. Moreover, the conditions of the unstable humidification zone of the Right-Bank part of the Forest-Steppe of Ukraine were mainly characterized by unstable precipitation, a decrease in their amount, as well as increased average daily air temperatures. Therefore, the selection of high-yielding hybrids of sugar beets to obtain a high level of productivity is relevant. As evidenced by the data comparing the yield of sugar beet root crops on the test site, they significantly exceeded the average indicators for Kiev region by 10.7–20.0 t/ha, and only in arid 2016 the difference was minimal – 4.6 t/ha. The high stability of the trait “sugar content in root crops” is inherent not only in hybrids with low parameters of its manifestation, but is largely determined by the genetic characteristics of the hybrid. Three clusters were identified based on the reaction of hybrids to growing conditions. The first cluster included triploid hybrids: ‘Zluka’, ‘Oleksandriia, ‘Olzhych’, ‘Kvarta’ and ‘Konstanta’, the second one – the triploid hybrid ‘BTs ChS 57’ and diploid ‘Vesto’, the third cluster - the triploid hybrid ‘Sofiia’ and diploid ‘Ukrainskyi ChS 72’. Conclusions. Proper selection of high-yielding hybrids resistant to adverse growing conditions in the zone of unstable moisture of the Forest-Steppe of Ukraine is extremely important, because the biological characteristics of hybrids affect 45% of the amount of sugar harvest, but the growing season by 33% and the interaction of factors was 17%. It was found that despite the difficult weather conditions, the highest yields were formed by hybrids: ‘Anichka’ – 70.1 t/ha, ‘Ramzes’ – 70.5 t/ha, ‘Romul’ – 73.0 t/ha and ‘BTs ChS 57’ – 73.4 t/ha. But the maximum sugar content in root crops was in hybrids: ‘Ukrainskyi ChS 72’ – 17.3%, ‘Zluka’ – 17.3% and ‘Sofiia’ – 17.7%. Accordingly, the maximum sugar harvest was provided by hybrids: ‘BTs ChS 57’ – 12.1 t/ha and ‘Romul’ – 12.2 t/ha.

Purpose. Evaluate the introduced samples of soft winter wheat from the international nursery Common Bunt-Resistant Nursery (CBUNT-RES) of different ecological and geographical origin in the southern part of the Forest-Steppe zone of Ukraine according to a set of productivity indicators in order to define the most valuable samples and describe them. Methods. During 2016–2019 on the base of Ustymivka Experimental Station for Plant Production of the V. Ya. Yuriev Plant Production Institute of NAAS the authors studied, evaluated and described 75 new soft winter wheat samples of various eco-geographical origins by productivity traits. In the field and laboratory conditions, indicators of yield and productivi­ty were determined: 1000 grains weight, plant height and ear length, the number of spikelets and grains in the ear, weight of ear and grain and early-ripening. Results. Plant material with increased parameters of economic and biological characters was identified. During studies, it was found that ‘F08347G8’, ‘F00628G34-1’ (Romania), ‘91-142A61/KATIA1//GRISET-4’, ‘SAULESKU#44/TR810200//GRISET-4’, ‘ATTILA/BABAX//PASTOR/4/…’ (IU067591) (Turkey), ‘INTENSIVNAYA//PBW343*2/TUKURU’, ‘SANZAR-8/KKTS’ (Mexico) were the high-yielding varieties. The samples of soft winter wheat as ‘F08347G8’, ‘F00628G34-1’ (Romania), ‘INTENSIVNAYA//PBW343*2/…’ (IU067637) (Mexico), ‘ATAY/GALVEZ87/6/TAST/…’ (IU067587), ‘DE9/MERCAN-2’, ‘KRASNODAR/FRTL/6…’ (IU067595), ‘SAULESKU#44/TR810200//GRISET-4’, ‘GANSU-1/3/AUSGS50AT34/…’ (IU067598), ‘ORKINOS-1*2/3/AUS…’ (IU067608), ‘KAMBARA1/ZANDER-17’ , ‘TAM200/KAUZ/4/CHAM6//…’ (IU067612) (Turkey) contained a large grain weight (more than 5.0 g), plant productivity in these samples was rather high due to increased amount of grains and the thousand kernel weight. Conclusions. The introduced soft winter wheat samples of various eco-geographical origins were adapted to the Southern Forest-Steppe and can be recommended as a source material in breeding to increasing productive capacity.

Purpose. Evaluate the introduced samples of soft winter wheat from the international nursery Common Bunt-Resistant Nursery (CBUNT-RES) of different ecological and geographical origin in the southern part of the Forest-Steppe zone of Ukraine according to a set of productivity indicators in order to define the most valuable samples and describe them. Methods. During 2016–2019 on the base of Ustymivka Experimental Station for Plant Production of the V. Ya. Yuriev Plant Production Institute of NAAS the authors studied, evaluated and described 75 new soft winter wheat samples of various eco-geographical origins by productivity traits. In the field and laboratory conditions, indicators of yield and productivi­ty were determined: 1000 grains weight, plant height and ear length, the number of spikelets and grains in the ear, weight of ear and grain and early-ripening. Results. Plant material with increased parameters of economic and biological characters was identified. During studies, it was found that ‘F08347G8’, ‘F00628G34-1’ (Romania), ‘91-142A61/KATIA1//GRISET-4’, ‘SAULESKU#44/TR810200//GRISET-4’, ‘ATTILA/BABAX//PASTOR/4/…’ (IU067591) (Turkey), ‘INTENSIVNAYA//PBW343*2/TUKURU’, ‘SANZAR-8/KKTS’ (Mexico) were the high-yielding varieties. The samples of soft winter wheat as ‘F08347G8’, ‘F00628G34-1’ (Romania), ‘INTENSIVNAYA//PBW343*2/…’ (IU067637) (Mexico), ‘ATAY/GALVEZ87/6/TAST/…’ (IU067587), ‘DE9/MERCAN-2’, ‘KRASNODAR/FRTL/6…’ (IU067595), ‘SAULESKU#44/TR810200//GRISET-4’, ‘GANSU-1/3/AUSGS50AT34/…’ (IU067598), ‘ORKINOS-1*2/3/AUS…’ (IU067608), ‘KAMBARA1/ZANDER-17’ , ‘TAM200/KAUZ/4/CHAM6//…’ (IU067612) (Turkey) contained a large grain weight (more than 5.0 g), plant productivity in these samples was rather high due to increased amount of grains and the thousand kernel weight. Conclusions. The introduced soft winter wheat samples of various eco-geographical origins were adapted to the Southern Forest-Steppe and can be recommended as a source material in breeding to increasing productive capacity.

Purpose. Evaluate the introduced samples of soft winter wheat from the international nursery Common Bunt-Resistant Nursery (CBUNT-RES) of different ecological and geographical origin in the southern part of the Forest-Steppe zone of Ukraine according to a set of productivity indicators in order to define the most valuable samples and describe them.Methods. During 2016–2019 on the base of Ustymivka Experimental Station for Plant Production of the V. Ya. Yuriev Plant Production Institute of NAAS the authors studied, evaluated and described 75 new soft winter wheat samples of various eco-geographical origins by productivity traits. In the field and laboratory conditions, indicators of yield and productivi­ty were determined: 1000 grains weight, plant height and ear length, the number of spikelets and grains in the ear, weight of ear and grain and early-ripening.Results. Plant material with increased parameters of economic and biological characters was identified. During studies, it was found that ‘F08347G8’, ‘F00628G34-1’ (Romania), ‘91-142A61/KATIA1//GRISET-4’, ‘SAULESKU#44/TR810200//GRISET-4’, ‘ATTILA/BABAX//PASTOR/4/…’ (IU067591) (Turkey), ‘INTENSIVNAYA//PBW343*2/TUKURU’, ‘SANZAR-8/KKTS’ (Mexico) were the high-yielding varieties. The samples of soft winter wheat as ‘F08347G8’, ‘F00628G34-1’ (Romania), ‘INTENSIVNAYA//PBW343*2/…’ (IU067637) (Mexico), ‘ATAY/GALVEZ87/6/TAST/…’ (IU067587), ‘DE9/MERCAN-2’, ‘KRASNODAR/FRTL/6…’ (IU067595), ‘SAULESKU#44/TR810200//GRISET-4’, ‘GANSU-1/3/AUSGS50AT34/…’ (IU067598), ‘ORKINOS-1*2/3/AUS…’ (IU067608), ‘KAMBARA1/ZANDER-17’ , ‘TAM200/KAUZ/4/CHAM6//…’ (IU067612) (Turkey) contained a large grain weight (more than 5.0 g), plant productivity in these samples was rather high due to increased amount of grains and the thousand kernel weight.Conclusions. The introduced soft winter wheat samples of various eco-geographical origins were adapted to the Southern Forest-Steppe and can be recommended as a source material in breeding to increasing productive capacity. | Мета. Оцінити інтродуковані зразки пшениці м’якої озимої різного еколого-географічного походження з міжнародного розсадника Common Bunt-Resistant Nursery (CBUNT-RES) в умовах південної частини Лісостепу України за комплексом показників продуктивності для виділення найцінніших зразків та скласти їхній опис.Методи. Упродовж 2016–2019 рр. в умовах Устимівської дослідної станції рослинництва Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН за ознаками продуктивності досліджено, оцінено та описано 75 нових зразків пшениці м’якої озимої різного еколого-географічного походження.  У польових і лабораторних умовах визначено такі показники врожайності й продуктивності, як маса 1000 зерен, висота рослин та довжина колоса, кількість колосків і зерен у колосі, маса колоса та зерна з нього, а також скоростиглість зразків.Результати. Виділено матеріал, який має підвищені параметри господарських та біологічних ознак. Зокрема, до високоврожайних зразків належать: ‘F08347G8’, ‘F00628G34-1’ (Румунія), ‘91-142A61/KATIA1//GRISET-4’, ‘SAULESKU#44/TR810200//GRISET-4’, ‘ATTILA/BABAX//PASTOR/4/…’ (IU067591) (Туреччина), ‘INTENSIVNAYA//PBW343*2/TUKURU’, ‘SANZAR-8/KKTS’ (Мексика). У зразків пшениці м’якої озимої ‘F08347G8’, ‘F00628G34-1’ (Румунія), ‘INTENSIVNAYA//PBW343*2/…’ (IU067637) (Мексика), ‘ATAY/GALVEZ87/6/TAST/…’ (IU067587), ‘DE9/MERCAN-2’, ‘KRASNODAR/ FRTL/6…’ (IU067595), ‘SAULESKU#44/TR810200//GRISET-4’, ‘KRASNODAR/FRTL/6…’ (IU067595), ‘GANSU-1/3/AUSGS50AT34/…’ (IU067598), ‘DE9/MERCAN-2’, ‘ORKINOS-1*2/3/AUS…’ (IU067608), ‘KAMBARA1/ZANDER-17’, ‘TAM200/KAUZ/4/CHAM6//…’ (IU067612) (Туреччина) маса зерна з рослини перевищувала 5,0 г, вони мають досить високі показники продуктивності рослини як завдяки підвищеній озерненості, так і масі 1000 зерен.Висновки. Інтродуковані зразки пшениці м’якої озимої різного еколого-географічного походження, виділені за комплексом цінних ознак, можна рекомендувати як вихідний матеріал у селекції на підвищення продуктивного потенціалу культури в умовах Південного Лісостепу України.

Мета. Визначити оптимальні строки відбору експлантів, підібрати стерилізуючі агенти та режими стерилізації, а також поживне середовище для введення в культуру in vitro нових перспективних сортів вишні (Prunus cerasus L.) та черешні (Prunus avium L.). Методи. У процесі роботи застосовано методику клонального мікророзмноження рослин і статистичні обробки експериментальних даних. Результати. Встановлено оптимальний строк відбору експлантів, тривалість експозиції при стерилізації, оптимальний склад поживного середовища на першому етапі мікроклонального розмноження. Для визначення оптимального режиму стерилізації та стерилізуючого препарату використовували 0,1% розчин хлориду ртуті та 3% розчин препарату «Лізоформін 3000» з експозицією стерилізації 5, 6 та 7 хвилин. Найбільший вихід стерильних експлантів як для вишні сорту ‘Ксенія’, так і для черешні сорту ‘Василиса прекрасна’ отримали при експозиції стерилізації 7 хв для обох стерилізуючих агентів. При використанні 0,1% розчину хлориду ртуті цей показник був вищий, ніж при стерилізації 3% розчином препарату «Лізоформін 3000» – 71 і 99% відповідно. Висновки. На ефективність стерилізації та  введення в культуру in vitro експлантів вишні ‘Ксенія’ і черешні ‘Василиса прекрасна’ впливали тривалість стерилізації, час відбору експлантів, фітосанітарний стан маточної рослини, склад поживного середовища. 0,1% розчин хлориду ртуті при експозиції 7 хв був найефективнішим при отриманні асептичної культури з експлантів, вилучених з донорних рослин у стані спокою при пророщуванні бруньок у контрольованих умовах. Використання препарату «Лізоформін 3000» в концентрації 3% впродовж 6–7 хв при стерилізації експлантів досліджуваних культур сприяло їхній кращій приживлюваності на середовищі. Оптимальним за складом поживним середовищем для культивування експлантів вишні ‘Ксенія’ було середовище з додаванням соку алое, а для черешні ‘Василиса прекрасна’ – MS + флороглюцинол. Найвищу ефективність стерилізації (99% у сорту ‘Василиса прекрасна’ та 71% у сорту ‘Ксенія’) отримали за використання 0,1% HgCl2  в експозиції 7 хв. При використанні препарату «Лізоформін 3000» за такої ж експозиції стерилізації цей показник становив 83 та 52% відповідно до культури. Виходячи з цього можна рекомендувати використовувати препарат «Лізоформін 3000» у 3% концентрації з експозицією 7 хв для стерилізації кісточкових культур

Purpose. Determine the optimal timing of explant selection, select sterilizing agents and sterilization regimens, as well as the nutrient medium for the introduction of new perspective varieties of sour cherries (Prunus cerasus L.) and cherries (Prunus avium L.) into in vitro culture. Methods. During the work the method of clonal micropropagation of plants and statistical processing of experimental data were applied.Results. The optimal term of explants selection , the duration of exposure during sterilization, the optimal composition of the nutrient medium at the first stage of microclonal reproduction were determined. A 0.1% solution of mercuric chloride and a 3% solution of “Lizoformin 3000” with exposure to sterilization of 5, 6 and 7 minutes were used to determine the optimal sterilization and sterilizing regimen. The highest yield of sterile explants for both ‘Kseniia’ sour cherries and ‘Vasylysa prekrasna’ cherries was obtained with a 7 min sterilization exposure for both sterilizing agents. When using a 0.1% solution of mercury chloride, this figure was higher than in the sterilization with 3% solution of the preparation “Lizoformin 3000” – 71 and 99%, respectively.Conclusions. The efficiency of sterilization and the introduction into in vitro culture of sour cherries ‘Kseniia’ and cherries ‘Vasylysa prekrasna’ explants were influenced by the duration of sterilization, the time of selection of explants, the phytosanitary state of the mother plant, the composition of the nutrient medium. A 0.1% solution of mercuric chloride at 7 min exposure was the most effective in obtai­ning aseptic culture from explants removed from donor plants at rest when sprouting buds under controlled conditions. The use of the preparation “Lizoformin 3000” at a concentration of 3% for 6–7 min while sterilizing explants of the studied cultures contributes to their better survival in the environment. The optimal nutrient medium for the cultivation of sour cherry ‘Kseniia’ explants is the medium with the addition of aloe juice, and for cherries ‘Vasylysa prekrasna’ – MS + phloroglucinol. The highest sterilization efficiency (99% in ‘Vasylysa prekrasna’ and 71% in ‘Kseniia’) was obtained using 0.1% HgCl2 in 7 min exposure. When using the preparation “Lizoformin 3000” with the same sterilization exposure, this indicator was 83 and 52%, respectively. Therefore, we can recommend the use of the prepa­ration “Lizoformin 3000” at 3% concentration with an exposure of  7 min for sterilization of stone cultures | Цель. Определить оптимальные сроки отбора эксплантов, подобрать стерилизующие агенты и режимы стерилизации, а также питательную среду для введения в культуру in vitro новых перспективных сортов вишни (Prunus cerasus L.) и черешни (Prunus avium L.).Методы. В процессе работы применена методика клонального микроразмножения растений и статистические обработки экспериментальных данных.Результаты. Установлен оптимальный срок отбора эксплантов, продолжительность экспозиции при стерилизации, оптимальный состав питательной среды на первом этапе микроклонального размножения. Для определения оптимального режима стерилизации и стерилизующего препарата использовали 0,1% раствор хлорида ртути и 3% раствор препарата «Лизоформин 3000» с экспозицией стерилизации 5, 6 и 7 минут. Наибольший выход стерильных эксплантов как для вишни сорта ‘Ксения’, так и для черешни сорта ‘Василиса прекрасна’ получили при экспозиции стерилизации 7 мин для обоих стерилизующих агентов. Но при использовании 0,1% раствора хлорида ртути этот показатель был выше, чем при стерилизации 3% раствором препарата «Лизоформин 3000» – 71 и 99%, соответственно.Выводы. На эффективность стерилизации и введения в культуру in vitro эксплантов вишни ‘Ксения’ и черешни ‘Василиса прекрасна’ влияли продолжительность стерилизации, время отбора эксплантов, фитосанитарное состояние маточного растения, состав питательной среды. 0,1% раствор хлорида ртути при экспозиции 7 мин был наиболее эффективен при получении асептической культуры с эксплантов, изъятых из донорных растений в состоянии покоя при проращивании почек в контролируемых условиях. Использование препарата «Лизоформин 3000» в концентрации 3% в течение 6–7 мин при стерилизации эксплантов исследуемых культур способствовало их лучшей приживаемости на среде. Оптимальной по составу питательной средой для культивации эксплантов вишни ‘Ксения’ была среда с добавлением экстракта алоэ, а для черешни ‘Василиса прекрасна’ – MS + флороглюцинол. Самая высокая эффективность стерилизации (99% у сорта ‘Василиса прекрасна’ и 71% у сорта ‘Ксения’) получена при использовании 0,1% HgCl2 в экспозиции 7 мин. При использовании препарата «Лизоформин 3000» при такой же экспозиции стерилизации этот показатель составлял 83 и 52% соответственно к культуре. Исходя из этого можно рекомендовать использовать препарат «Лизоформин 3000» в 3% концентрации с экспозицией 7 мин для стерилизации косточковых культур. | Мета. Визначити оптимальні строки відбору експлантів, підібрати стерилізуючі агенти та режими стерилізації, а також поживне середовище для введення в культуру in vitro нових перспективних сортів вишні (Prunus cerasus L.) та черешні (Prunus avium L.). Методи. У процесі роботи застосовано методику клонального мікророзмноження рослин і статистичні обробки експериментальних даних.Результати. Встановлено оптимальний строк відбору експлантів, тривалість експозиції при стерилізації, оптимальний склад поживного середовища на першому етапі мікроклонального розмноження. Для визначення оптимального режиму стерилізації та стерилізуючого препарату використовували 0,1% розчин хлориду ртуті та 3% розчин препарату «Лізоформін 3000» з експозицією стерилізації 5, 6 та 7 хвилин. Найбільший вихід стерильних експлантів як для вишні сорту ‘Ксенія’, так і для черешні сорту ‘Василиса прекрасна’ отримали при експозиції стерилізації 7 хв для обох стерилізуючих агентів. При використанні 0,1% розчину хлориду ртуті цей показник був вищий, ніж при стерилізації 3% розчином препарату «Лізоформін 3000» – 71 і 99% відповідно.Висновки. На ефективність стерилізації та  введення в культуру in vitro експлантів вишні ‘Ксенія’ і черешні ‘Василиса прекрасна’ впливали тривалість стерилізації, час відбору експлантів, фітосанітарний стан маточної рослини, склад поживного середовища. 0,1% розчин хлориду ртуті при експозиції 7 хв був найефективнішим при отриманні асептичної культури з експлантів, вилучених з донорних рослин у стані спокою при пророщуванні бруньок у контрольованих умовах. Використання препарату «Лізоформін 3000» в концентрації 3% впродовж 6–7 хв при стерилізації експлантів досліджуваних культур сприяло їхній кращій приживлюваності на середовищі. Оптимальним за складом поживним середовищем для культивування експлантів вишні ‘Ксенія’ було середовище з додаванням соку алое, а для черешні ‘Василиса прекрасна’ – MS + флороглюцинол. Найвищу ефективність стерилізації (99% у сорту ‘Василиса прекрасна’ та 71% у сорту ‘Ксенія’) отримали за використання 0,1% HgCl2  в експозиції 7 хв. При використанні препарату «Лізоформін 3000» за такої ж експозиції стерилізації цей показник становив 83 та 52% відповідно до культури. Виходячи з цього можна рекомендувати використовувати препарат «Лізоформін 3000» у 3% концентрації з експозицією 7 хв для стерилізації кісточкових культур

Purpose. Development of scientific and applied foundations for the introduction, selection and use of plants of the species of the genus Physalis L. to ensure food security in Ukraine. Methods. Subject of study – plants of the genus Physalis. The study was conducted in 2014–2018. on the introduction plots of the department of cultural flora of the M. M. Hryshko National Botanical Garden, NAS of Ukraine (NBG). The work used general scientific and special methods: field, introduction, biological and morphological; laboratory (chemical, biochemical), statistical (methods of analysis of variance and statistical estimation of average data using Microsoft Excel (2010). Results. The features of ontomorphogenesis were established, the biological and morphological parameters of plants of the species of the genus Physalis L. were investigated under conditions of introduction in the Right-Bank Forest-Steppe Ukraine. It was found that the content of dry matter in plant fruits varied from 10 to 18.34%, sugars – from 39.34 to 67.97%, tannins – 1.57 to 3.35% and carotene – from 0.200 to 0.583%, ascorbic acid – from 123.91 to 284.95 mg/100 g, depending on the species, varietal and shape characteristics. Conclusions. It was found that the introduced plant species of the genus Physalis in conditions of culture have four age periods and 10 developmental states: seeds (se), sprouts (p), juvenile (j), immature (im), virginal (v), generative (g), subsenilny (ss) and senile (se). Ph. ixocarpa ‘Likhtaryk’ of the NBG selection was distinguished among the studied introduced species in terms of biological and morphological parameters and biochemical composition. The obtained data can be used for further research and determining the prospects for the introduction of these introduced species into a wide culture

Purpose. Development of scientific and applied foundations for the introduction, selection and use of plants of the species of the genus Physalis L. to ensure food security in Ukraine. Methods. Subject of study – plants of the genus Physalis. The study was conducted in 2014–2018. on the introduction plots of the department of cultural flora of the M. M. Hryshko National Botanical Garden, NAS of Ukraine (NBG). The work used general scientific and special methods: field, introduction, biological and morphological; laboratory (chemical, biochemical), statistical (methods of analysis of variance and statistical estimation of average data using Microsoft Excel (2010). Results. The features of ontomorphogenesis were established, the biological and morphological parameters of plants of the species of the genus Physalis L. were investigated under conditions of introduction in the Right-Bank Forest-Steppe Ukraine. It was found that the content of dry matter in plant fruits varied from 10 to 18.34%, sugars – from 39.34 to 67.97%, tannins – 1.57 to 3.35% and carotene – from 0.200 to 0.583%, ascorbic acid – from 123.91 to 284.95 mg/100 g, depending on the species, varietal and shape characteristics. Conclusions. It was found that the introduced plant species of the genus Physalis in conditions of culture have four age periods and 10 developmental states: seeds (se), sprouts (p), juvenile (j), immature (im), virginal (v), generative (g), subsenilny (ss) and senile (se). Ph. ixocarpa ‘Likhtaryk’ of the NBG selection was distinguished among the studied introduced species in terms of biological and morphological parameters and biochemical composition. The obtained data can be used for further research and determining the prospects for the introduction of these introduced species into a wide culture