Affiner votre recherche
Résultats 461-470 de 2,235
Drought tolerance of woody vines of the Vitaceae Juss. family under conditions of introduction in the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine | Засухоустойчивость древесных лиан семейства Vitaceae Juss. в условиях интродукции в Правобережной Лесостепи Украины | Посухостійкість деревних ліан родини Vitaceae Juss. за умов інтродукції в Правобережному Лісостепу України Texte intégral
2019
Маковський, В. В. | Вахновська, Н. Г.
Purpose. Investigate the drought tolerance of woody vines of Ampelopsis Michx and Parthenocissus Planch. genera introduced in the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine on the specificity of leaf surface anatomical and morphological structure, peculiarities of water regime of the leaves and characteristics of physicochemical processes inside their tissues during wilting. Methods. Field surveys, morphometric, physiological, statistical. Results. The drought resistance of woody vines of the Ampelopsis and Parthenocissus genera of the Vitaceae family collection at the M. M. Gryshko National Botanical Garden collection site “Climbing plants” was studied. According to visual observations, during periods with a low level of moisture supply, there was no damage to leaves, turgor did not decrease. The main differences in the structure of the abaxial epidermal surface of woody vine leaves of the Ampelopsis and Parthenocissus genera are in the form of epidermal cells and a number of stomata. The electrical conductivity of the leaves of all the studied plants decreased stably during wilting (on average, by 0.12–0.19 mcS in two hours of wilting). The leaf water loss as a result of wilting was 10.05–25.63%. In conditions of insufficient moisture supply water deficit of leaves was at the level of 6.16–8.87%. Conclusions. According to the value of average long-term assessment of actual drought tolerance, the studied plants have a high degree of drought tolerance. The stomatal apparatus of woody vines of the genus Ampelopsis is distinguished by a greater manifestation of signs of xeromorphism than members of the genus Parthenocissus. High adaptability of the studied plants to growing conditions was revealed. High level of water holding capacity of the leaves was determined. It was revealed that in the period with low moisture provision the water stress in the leaves was low. The studied representatives are distinguished by a high degree of drought resistance due to the presence of signs of xeromorphism in the anatomical and morphological structure of the leaf surface, as well as the peculiarities of water regime and physicochemical processes inside leaf tissues, which makes it possible to use them extensively in the conditions of introduction. | Цель. Исследовать засухоустойчивость интродуцированных в Правобережной Лесостепи Украины древесных лиан родов Ampelopsis Michx. и Parthenocissus Planch. по специфике анатомо-морфологического строения листовой поверхности, особенностям водного режима листьев и показателям физико-химических процессов внутри их тканей. Методы. Полевые, морфометрические, физиологические, статистические. Результаты. Исследована засухоустойчивость древесных лиан родов Ampelopsis и Parthenocissus коллекции семейства Vitaceae экспозиционно-коллекционного участка «Вьющиеся растения» Национального ботанического сада имени Н. Н. Гришко НАН Украины. По визуальным наблюдениям, в периоды с низким уровнем влагообеспеченности, повреждения листьев растений зафиксировано не было, тургор не снижался. Отличия в строении абаксиальной поверхности эпидермиса листьев древесных лиан родов Ampelopsis и Parthenocissus заключаются в форме эпидермальных клеток и количестве устьиц. Электропроводность листьев в процессе увядания уменьшалась стабильно (в среднем на 0,12–0,19 mcS за 2 часа увядания). Потеря воды листьями в результате увядания составляет 10,05–25,63%. В условиях недостаточной влагообеспеченности водный дефицит листьев находился на уровне 6,16–8,87%. Выводы. Согласно величине средней многолетней оценки фактической засухоустойчивости, растения обладают высокой степенью засухоустойчивости. Устьичный аппарат древесных лиан рода Ampelopsis отличается большей выраженностью признаков ксероморфности по сравнению с представителями рода Parthenocissus. Установлено, что растения хорошо адаптированы к условиям выращивания. Определено высокий уровень водоудерживающей способности листьев. Выявлено, что в период с низким уровнем влагообеспеченности, дефицит воды в листьях находился на низком уровне. Исследуемые представители обладают высокой степенью засухоустойчивости благодаря наличию признаков ксероморфизма в анатомо-морфологическом строении листовой поверхности, а также особенностям водного режима и физико-химических процессов внутри тканей листьев, что дает возможность их широкого использования в условиях интродукции. | Мета. Дослідити посухостійкість інтродукованих у Правобережний Лісостеп України деревних ліан родів Ampelopsis Michx. і Parthenocissus Planch. за специфікою анатомо-морфологічної будови листкової поверхні, особливостями водного режиму листків та показниками фізико-хімічних процесів усередині їх тканин у процесі зів’янення. Методи. Польові, морфометричні, фізіологічні, статистичні. Результати. Досліджено посухостійкість деревних ліан родів Ampelopsis і Parthenocissus колекції родини Vitaceaeекспозиційно-колекційної ділянки «Виткі рослини» Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН. За візуальними спостереженнями, у періоди з низьким рівнем вологозабезпечення, пошкодження листків зафіксовано не було, тургор не знижувався. Основні відмінності будови абаксіальної поверхні епідерми листків деревних ліан родів Ampelopsis і Parthenocissus полягають у формі епідермальних клітин та кількості продихів. Електропровідність листків усіх досліджуваних рослин у процесі в’янення зменшувалася стабільно (у середньому на 0,12–0,19 mcS за дві години зів’янення). Утрата води листям у результаті зів’янення становить 10,05–25,63%. В умовах недостатнього вологозабезпечення водний дефіцит листків перебуває на рівні 6,16–8,87%. Висновки. Згідно з величиною середньої багаторічної оцінки фактичної посухостійкості, досліджувані рослини мають високий ступінь посухостійкості. Продиховий апарат деревних ліан роду Ampelopsis відрізняється більшою виразністю ознак ксероморфності порівняно з представниками роду Parthenocissus. Установлено високу адаптованість досліджуваних рослин до умов вирощування. Визначено високий рівень водоутримувальної здатності листків. Виявлено, що в період з низькою вологозабезпеченістю дефіцит води в листках перебуває на низькому рівні. Досліджувані представники відзначаються високим ступенем посухостійкості завдяки наявності ознак ксероморфізму в анатомо-морфологічній будові листкової поверхні, а також особливостям водного режиму та фізико-хімічних процесів усередині тканин листків, що дає можливість їх широкого використання в умовах інтродукції.
Afficher plus [+] Moins [-]Biochemical features of the introduced population of Serratula coronata L. (Asteraceae) in Central Polissia of Ukraine | Биохимические особенности интродуцированной популяции Serratula coronata L. (Asteraceae) в Центральном Полесье Украины | Біохімічні особливості інтродукованої популяції Serratula coronata L. (Asteraceae) у Центральному Поліссі України Texte intégral
2019
Іващенко, І. В. | Рахметов, Д. Б. | Вергун, О. М.
Purpose. To establish the biochemical composition of the above ground part of Serratula coronata L. (Crowned saw-wort) for introduction in Central Polissia of Ukraine. Methods. The object of research was the plants of S. coronata from the collection of the Botanical garden of Zhytomyr National Agroecological University. Plant raw material was evaluated in the flowering phase in the biochemical laboratory of the Department of Cultural Flora of the M. M. Hryshko National Botanic Gardens of the National Academy of Sciences of Ukraine according to the relevant methods during 2014–2016. Results. The results of the study of phytochemical features of S. coronata under conditions of introduction in the Central Polissia of Ukraine in the flowering phase are given. Quantitative content of raw material in dry matter, total sugars, carotene, ascorbic acid, tannins, fats, free acids, macroelements of phosphorus, calcium and trace elements of iron, copper, zinc, manganese was revealed. Conclusions. The biochemical composition of the above ground part of S. coronata was determined for the first time in the conditions of introduction in Central Polissia of Ukraine. The peculiarities of the dependence of the content of biochemical compounds and macroelements on age characteristics of plants were determined. Plants of S. coronata of the third year of life were distinguished by the highest content of ascorbic acid, carotene and dry matter; two-year – organic acids, phosphorus, ash, common sugars; the fourth year of life – the content of oil and calcium. Significant amounts of vitamin C and iron were found in the raw material. The obtained results testify to the prospect of further study of the pharmacological properties of S. coronata in order to obtain new food products, bio-additives and phytopreparations enriched with biologically active substances and essential for human life. | Цель. Изучение биохимического состава наземной части растений Sеrratula coronatа при интродукции в Центральном Полесье Украины.Методы. Объектом исследований служили растения S. coronatа коллекции ботанического сада Житомирского национального агроэкологического университета. Фитосырье оценивали в фазе цветения в биохимической лаборатории отдела культурной флоры Национального ботанического сада им. Н. Н. Гришка НАН Украины по соответствующим методикам на протяжении 2014–2016 гг. Результаты. Представлены результаты изучения фитохимических особенностей растений S. сoronatа при интродукции в Центральном Полесье Украины в фазе цветения. Установлено количественное содержание в сырье сухого вещества, общих сахаров, аскорбиновой кислоты, каротина, дубильных веществ, жиров, свободных кислот, макроэлементов фосфора, кальция и микроэлементов железа, меди, цинка, марганца.Выводы. Впервые в условиях интродукции в Центральном Полесье Украины установлено биохимический состав наземной части растений S. сoronatа. Выяснены особенности зависимости содержания биохимических соединений и макроэлементов от возрастных особенностей растений. Растения S. сoronatа третьего года жизни отличались наибольшим содержанием аскорбиновой кислоты, каротина и сухого вещества; двулетние – органических кислот, фосфора, золы, общих сахаров; четвертого года жизни – содержанием жиров и кальция. В сырье выявлено значительное количество витамина С и железа. Полученные результаты свидетельствуют о перспективности дальнейшего изучения фармакологических свойств S. сoronatа с целью получения новых продуктов питания, биодобавок и фитопрепаратов, обогащенных биологически активными соединениями и необходимых для жизнедеятельности человека | Метa. Установити біохімічний склад наземної частини Sеrratulacoronatа L. (серпій увінчаний) за інтродукції в Центральному Поліссі України.Методи. Об’єктом досліджень слугували рослини S. coronatа з колекції ботанічного саду Житомирського національного агроекологічного університету. Фітосировину оцінювали у фазі квітування в біохімічній лабораторії відділу культурної флори Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України за відповідними методиками впродовж 2014–2016 рр. Результати. Наведено результати вивчення фітохімічних особливостей рослин S. сoronatа за умов інтродукції в Центральному Поліссі України у фазі квітування. Установлено кількісний уміст у сировині сухої речовини, загальних цукрів, каротину, аскорбінової кислоти, дубильних речовин, жирів, вільних кислот, макроелементів фосфору, кальцію та мікроелементів заліза, міді, цинку, мангану. Висновки. Уперше в умовах інтродукції в Центральному Поліссі України визначено біохімічний склад наземної частини рослин S. сoronatа. З’ясовано особливості залежності вмісту біохімічних сполук та макроелементів від вікових особливостей рослин. РослиниS. сoronatа третього року життя вирізнялися найбільшим умістом аскорбінової кислоти, каротину та сухої речовини; дворічні – органічних кислот, фосфору, золи, загальних цукрів; четвертого року життя – умістом жирів та кальцію.У сировині виявлено значну кількість вітаміну С та заліза. Отримані результати свідчать про перспективність подальшого вивчення фармакологічних властивостей S. сoronatа з метою отримання нових харчових продуктів, біодобавок і фітопрепаратів, збагачених біологічно активними речовинами і необхідних для життєдіяльності людини.
Afficher plus [+] Moins [-]Inheritance of wheat head productivity elements in F1 Triticum aestivum L. hybrids created on the basis of cultivars carring wheat-rye translocations 1AL.1RS and 1BL.1RS | Наследование элементов продуктивности колоса у гибридов F1 Triticum aestivum L., созданных с участием сортов носителей пшенично-ржаных транслокаций 1AL.1RS и 1BL.1RS | Успадкування елементів продуктивності колоса в гібридів F1 Triticum aestivum L., створених за участі сортів носіїв пшенично-житніх транслокацій 1AL.1RS і 1BL.1RS Texte intégral
2019
Dubovyk, N. S. | Гуменюк, О. В. | Кириленко, В. В. | Misiura, I. I. | Хоменко, Т. М.
Purpose. Investigate the inheritance of the elements of productivity of the main ear-head by hybrids of the first generation of soft winter wheat, obtained from crossing varieties that carry wheat-rye translocations (WRT) 1BL.1RS and 1AL.1RS. Methods. Phenological, biometric, and statistical. Results. The differentiation of the elements of the crop structure between F1 hybrids was revealed. In 2016, based on the results of the analysis of the main ear length of F1 hybrids overdominance was detected in 26.7% of them, partial positive dominance – in 10.0%; by the number of grains: overdominance – in 13.3%, partial positive dominance – in 10.0%; by weight of grains from the main ear: overdominance – 16.7%, partial positive dominance – 3.3%. In 2017, overdominance along the length of the main ear was determined in 36.7% of the first generation hybrids, partial positive dominance – in 10%; by the number of grains: overdominance – 46.7%, partial positive dominance – 6.7%; by weight of grains from the main ear: over-domination – 40.0%, partial positive dominance – 10%. In terms of breeding ‘Kolumbiia’ / ‘Ekspromt’ (1AL.1RS / 1AL.1RS) crossing was the most valuable by the combination of the length of the main ear and the grain weight of it, heterosis was observed in 2016 and 2017; ‘Svitanok Myronivskyi’ / ‘Lehenda Myronivska’ (1BL.1RS / 1BL.1RS) showed good results in combination of the number and weight of grains from the main ear. The combination of two translocations in the wheat genotype can act as an auxiliary genetic background that increases the adaptive properties of the genotype to stressful environmental conditions and provides a high and constant level of grain productivity. Conclusions. A different degree of inheritance of grain product elements in wheat hybrids F1 was revealed. Hybrid combinations F1, which provided overdominance and partial positive dominance of the length, number and weight of grains of the main ear from crossing carrier cultivars carring WRT were identified. In terms of breeding ‘Kolumbiia’ / ‘Ekspromt’ (1AL.1RS / 1AL.1RS) crossing was the most valuable by the combination of the main ear length and the weight of grains, ‘Svitanok Myronivskyi’ / ‘Lehenda Myronivska’ (1BL.1RS / 1BL.1RS) – in combination of the number and weight of grains from the main ear. | Цель. Установить наследование элементов продуктивности главного колоса гибридами первого поколения пшеницы мягкой озимой, полученных от скрещивания сортов, которые являются носителями пшенично-ржаных транслокаций (ПЖТ) 1ВL.1RS и 1AL.1RS. Методы. Фенологические, биометрические и статистические. Результаты. Отмечено дифференциацию элементов структуры урожая между гибридами F1. В 2016 г. по результатам анализа длины главного колоса гибридов F1 сверхдоминирование обнаружили у 26,7% из них, частично положительное доминирование – у 10,0%; по количеству зерен: сверхдоминирование – у 13,3%, частично положительное доминирование – у 10,0%; по массе зерен с главного колоса: сверхдоминирование – у 16,7%, частичное положительное доминирование – у 3,3%. В 2017 г. по длине главного колоса сверхдоминирование определено у 36,7% гибридов первого поколения, частичное положительное – у 10%; по количеству зерен: сверхдоминирование – у 46,7%, частичное положительное доминирование – у 6,7%; по массе зерен с главного колоса: сверхдоминирование – у 40,0%, частичное положительное доминирование – у 10%. Селекционно наиболее ценной по сочетанию длины и массы зерен с главного колоса является прямая комбинация скрещивания ‘Колумбія’ / ‘Експромт’ (1AL.1RS / 1AL.1RS), у которой обнаружен гетерозис в 2016 и 2017 гг.; по сочетанию количества и массы зерен с главного колоса – ‘Світанок Миронівський’ / ‘Легенда Миронівская’ (1BL.1RS / 1BL.1RS). Сочетание двух транслокаций в пшеничном генотипе может выступать как вспомогательный генетический фон, который повышает адаптивные свойства генотипа к стрессовым условиям окружающей среды и обеспечивает высокий и постоянный уровень зерновой продуктивности. Выводы. Выявлено разную степень наследования элементов зерновой продукции у гибридов пшеницы F1. Выделены гибридные комбинации F1, которые обеспечили сверхдоминирование и частичное положительное доминирование длины, количества и веса зерен главного колоса от скрещивания сортов-носителей ПЖТ. Селекционно наиболее ценными генотипами по сочетанию длины главного колоса и массы зерен с него является ‘Колумбія’ / ‘Експромт’ (1AL.1RS / 1AL.1RS), а количества и массы зерен с главного колоса – ‘Світанок Миронівський’ / ‘Легенда Миронівска’ (1BL.1RS / 1BL.1RS). | Мета. Установити успадкування елементів продуктивності головного колоса гібридами першого покоління пшениці м’якої озимої, отриманих від схрещування сортів, які є носіями пшенично-житніх транслокацій (ПЖТ) 1ВL/1RS і 1AL/1RS. Методи. Фенологічні, біометричні та статистичні. Результати. Відзначено диференціацію елементів структури врожаю між гібридами F1. У 2016 р. за результатами аналізу довжини головного колоса гібридів F1 наддомінування виявили у 26,7% із них, частково позитивне домінування – у 10,0%; за кількістю зерен: наддомінування – у 13,3%, частково позитивне домінування – у 10,0%; за масою зерен із головного колоса: наддомінування – у 16,7%, часткове позитивне домінування – у 3,3%. У 2017 р. за довжиною головного колоса наддомінування визначено в 36,7% гібридів першого покоління, часткове позитивне – у 10%; за кількістю зерен: наддомінування – у 46,7%, часткове позитивне домінування – у 6,7%; за масою зерен із головного колоса: наддомінування – у 40,0%, часткове позитивне домінування – у 10%. Селекційно найціннішою за поєднанням довжини головного колоса та маси зерен із нього є пряма комбінація схрещування ‘Колумбія’ / ‘Експромт’ (1AL.1RS / 1AL.1RS), у якої виявлено гетерозис у 2016 і 2017 рр.; за поєднанням кількості й маси зерен із головного колоса – ‘Світанок Миронівський’ / ‘Легенда Миронівська’ (1BL.1RS / 1BL.1RS). Поєднання двох транслокацій у пшеничному генотипі може виступати як допоміжний генетичний фон, який підвищує адаптивні властивості генотипу до стресових умов довкілля та забезпечує високий і сталий рівень зернової продуктивності. Висновки. Виявлено різний ступінь успадкування елементів зернової продукції в гібридів пшениці F1. Виділено гібридні комбінації F1, які забезпечили наддомінування та часткове позитивне домінування довжини, кількості та маси зерен головного колоса від схрещування сортів-носіїв ПЖТ. Селекційно найціннішими генотипами за поєднанням довжини головного колоса і маси зерен із нього є ‘Колумбія’ / ‘Експромт’ (1AL.1RS / 1AL.1RS), а кількості та маси зерен із головного колоса – ‘Світанок Миронівський’ / ‘Легенда Миронівська’ (1BL.1RS / 1BL.1RS).
Afficher plus [+] Moins [-]The estimation of corn inbred lines by cold resistance and SSR markers | Оценка инбредных линий кукурузы по признаку холодоустойчивости и SSR маркерам | Оцінка інбредних ліній кукурудзи за ознакою холодостійкості та SSR маркерами Texte intégral
2019
Жемойда, В. Л. | Присяжнюк, Л. М. | Красновський, С. А. | Башкірова, Н. В. | Шитікова, Ю. В. | Мельник, С. І.
Purpose. Classification of the source material of maize by the rate of cold resistance, identification of self-pollinated maize lines in laboratory and field conditions by cold resistance and main economically valuable indicators, and their genotyping based on SSR markers.Methods. Field and laboratory methods, molecular genetic analysis.Results. As a result of studies based on the cold test, the ranking of self-pollinated lines of corn on 6 groups was carried out in accordance with the level of their cold resistance. It was revealed that the type of grain does not affect the ranging result, since lines with different types grain belong to the most cold-resistant ones. It was determined that field germination of maize lines varied depending on the sowing period and amounted to 32,1–87,8% at the first (6–6,5 °С), 41,8–88,5% at the second (8–8,5 °С) and 51.1–90.0% at the third (10–10,5 °С) sowing dates. It was determined that self-pollinated lines: HLG 1203, HLG 1238, Co 255, UCH 37 and FV 243, Q170, AK 135, F2, L155 and P165 have the best regenerative ability and high germination under conditions of cold germination of seeds and its maintaining relatively to control. Based on the results of field studies, the lines Co 255, HLG 1203, HLG 1238, and Q 170 were identified, in which the germination rate (in percent) was high compared to the control. Based on the assessment of the yield of self-pollinated maize lines, it was determined that they react differently to the sowing dates. As a result of PCR analysis of 13 cold-resistant lines, genetic polymorphism was determined by 5 SSR markers. According to obtained results, the presence of 3 to 7 alleles was revealed. PIC was 0.56–0.86. It was determined that, using the three markers bnlg1129, bnlg1782 and phi064, intralinear polymorphism was detected in the studied lines. The results of the studies allowed to obtain four clusters which reflect the degree of genetic proximity to the studied markers. It was found that lines the Ak 135 and Ak 153 entered the same cluster are the most related and the most distant lines are Co225 and Q 170. The obtained data indicate that the studied maize lines formed clusters according to their origin and some lines according to their cold resistance.Conclusions. According to the results of studies, 7 self-pollinated lines of corn (Co 255, HLG 1203, HLG 1238, Q 170, UCH 37, Ak 135, FV 243) were indentify. They are valuable sources for breeding to cold resistance. | Цель. Классификация исходного материала кукурузы по степени холодоустойчивости, идентификация самоопыленных линий кукурузы в лабораторных и полевых условиях по холодостойкости и основным хозяйственно-ценными показателями и их генотипирование на основе SSR маркеров.Методы. Полевые и лабораторные методы, молекулярно-генетический анализ.Результаты. В результате исследований на основе cold test проведено ранжирование самоопыленных линий кукурузы в соответствии с уровнем их холодоустойчивости. Установлено, что на результат ранжирования не влияет тип зерна, поскольку к наиболее холодостойким принадлежат линии с различным типом зерна. Определено, что полевая всхожесть линий кукурузы варьировала в зависимости от срока посева и составила 32,1–87,8% при первом (6–6,5 °С) сроке посева, 41,8–88,5% – при втором (8–8,5 °С) и 51,1–90,0% – при третьем (10–10,5 °С). Установлено, что самоопылённые линии: HLG 1203, HLG 1238, Co 255, UCH 37 и FV 243, Q170, AK 135, F2, L155 и P165 имеют лучшую регенеративную способность и высокую всхожесть в условиях холодного проращивания семян и ее сохранение относительно контроля. По результатам полевых исследований выделены линии Co 255, HLG 1203, HLG 1238 и Q 170, в которых были отмечены высокие показатели процента сохранения всхожести по сравнению с контролем. По показателям урожайности самоопыленных линий кукурузы определено, что они по-разному реагируют на сроки посева. В результате ПЦР анализа 13 холодостойких линий определен генетический полиморфизм по 5 SSR маркерам. Согласно полученным результатам установлено наличие от 3 до 7 аллелей. Индекс полиморфности локуса (РІС) составил 0,56–0,86. Определено, что по трем маркерами bnlg1129, bnlg1782 и phi064 в исследуемых линиях был обнаружен внутрилинейный полиморфизм. Результаты исследований позволили определить четыре кластера, которые отражают степень генетической близости по исследуемым маркерам. Установлено, что линии Ak 135 и Ak 153, которые вошли в один кластер, являются наиболее родственными, а наиболее удаленными – Со225 и Q 170. Полученные данные свидетельствуют, что исследуемые линии кукурузы сформировали кластеры в соответствии с их происхождением и некоторые – в соответствии с их холодоустойчивостью.Выводы. По результатам исследований выделено 7 самоопыленных линий кукурузы (Co 255, HLG 1203, HLG 1238, Q 170, UCH 37, Ak 135, FV 243), которые являются ценными источниками при селекции на холодоустойчивость. | Мета. Класифікація вихідного матеріалу кукурудзи за ступенем холодостійкості, ідентифікація самозапилених ліній кукурудзи в лабораторних і польових умовах за холодостійкістю та основними господарсько-цінними показниками та їхнє генотипування на основі SSR маркерів.Методи. Польові та лабораторні методи, молекулярно-генетичний аналіз.Результати. У результаті досліджень на основі cold test проведено ранжування самозапилених ліній кукурудзи за рівнем холодостійкості. Встановлено, що на результати ранжування не впливає тип зерна, оскільки до найбільш холодостійких належать лінії з різним типом зерна. Визначено, що польова схожість ліній кукурудзи варіювала залежно від строку сівби та становила 32,1–87,8% за першого (6–6,5 °С) строку сівби, 41,8–88,5% – за другого (8–8,5 °С) та 51,1–90,0% – за третього (10–10,5 °С). Встановлено, що самозапилені лінії: HLG 1203, HLG 1238, Co 255, UCH 37 та FV 243, Q170, AK 135, F2, L155 та P165 мають найкращу регенеративну здатність та найвищу схожість за холодного пророщування насіння та її збереження відносно контролю. За показниками урожайності самозапилених ліній визначено, що вони по різному реагують на строки сівби. Визначений генетичний поліморфізм холодостійких ліній за 5 SSR маркерами. Відповідно до отриманих результатів встановлено наявність від 3 до 7 алелів. Індекс поліморфності локусу (РІС) склав 0,56–0,86. За трьома маркерами – bnlg1129, bnlg1782 та phi064 у досліджуваних ліній було виявлено внутрішньолінійний поліморфізм. Результати досліджень дозволили визначити 4 кластери, які відобразили ступінь генетичної близькості за досліджуваними маркерами. Встановлено, що лінії Ak 135 та Ak 153, які увійшли в один кластер є найбільш спорідненими, а найбільш віддаленими – Со225 та Q 170. Отримані дані свідчать, що досліджувані лінії кукурудзи сформували кластери відповідно до їхнього походження і деякі – відповідно до їхньої холодостійкості.Висновки. За результатами досліджень виділено 7 самозапилених ліній кукурудзи (Co 255, HLG 1203, HLG 1238, Q 170, UCH 37, Ak 135, FV 243), які є цінним вихідним матеріалом у селекції на холодостійкість.
Afficher plus [+] Moins [-]Features of the formation of the market of the common grape vine (Vitis vinifera L.) national varietal resources | Особенности формирования рынка национальных сортовых ресурсов винограда культурного (Vitis vinifera L.) | Особливості формування ринку національних сортових ресурсів винограду справжнього (Vitis vinifera L.) Texte intégral
2019
Мельник, С. І. | Орленко, Н. С. | Матус, В. М. | Мажуга, К. М. | Керімов, А. Н.
Purpose. Reveal the peculiarities of the formation of national varietal resources of grapes, considering current state of the market, needs of consumers, problems and prospects of the viticulture industry in Ukraine. Results. The monitoring of the national varietal resources of the common grape vine in the chronology of the formation of a well-known varieties collection used both for food purposes and in the further breeding process. As of the beginning of 2019, 51 grape varieties of the common grape vine are included in the State Register of Plant Varieties suitable for dissemination in Ukraine. In recent years, there has been a tendency to a decrease in the number of new varieties, reduction in the total area of vineyards and young plantings. Technical varieties of the crop dominate in the Register of plant varieties of Ukraine; the assortment of the table grapes and universal groups needs to be expanded. The largest share among the common varieties in Ukraine is occupied by ones of domestic breeding. The results of monitoring of renewal dynamics of the common grape vine varieties in the State Register of Plant Varieties of Ukraine over the past five years indicate a negative trend: 2013 – 11 varieties, 2015 – two, 2018 – one variety. Therefore, the issues of the formation of national varietal resources of grapes are relevant and require a scientific approach to the breeding process, the state scientific and technical examination of the application for a variety of plants and their commercial circulation. New varieties of the common grape vine are included in the State Register of Plant Varieties of Ukraine based on the results of the state scientific and technical expertise on the plant variety; it provides for the establishment of criteria for distinctness, uniformity and stability using the morphological description of the identification signs of vegetative and generative organs of grapes and the determination of economically valuable indicators of new varieties. Conclusions. The total number of the common grape vine varieties in Ukraine for the period 2015–2018 decreased, due to the low level of applications for new varieties of both domestic and foreign breeding. The search for modern methods and directions of breeding, the use of new methods for crop varieties and clones identification remains a reserve for expanding the common grape vine assortment | Цель. Раскрыть особенности формирования национальных сортовых ресурсов винограда, учитывая современное состояние рынка, потребности потребителей, проблемы и перспективы отрасли виноградарства в Украине. Результаты. Осуществлен мониторинг национальных сортовых ресурсов винограда культурного в хронологии формирования коллекции общеизвестных сортов, которые используют как в продовольственных целях, так и в дальнейшем в селекционном процессе. По состоянию на начало 2019 г. в Государственный реестр сортов растений, пригодных для распространения в Украине, включено 51 сорт винограда культурного. В последние годы наблюдается тенденция к уменьшению количества новых сортов, сокращение общей площади виноградников и закладки молодых насаждений. В Реестре сортов растений Украины доминируют сорта культуры технического направления использования, нуждается в расширении асортимент столовой и универсальной группы. Наибольшую удельную долю среди распространенных на территории Украины занимают сорта отечественной селекции. Результаты мониторинга динамики сортообновления винограда культурного в Государственном реестре сортов растений Украины за последние пять лет свидетельствуют о негативной тенденции: 2013 г. – 11 сортов, 2015 г. – два, 2018 г. – один сорт. Поэтому вопросы формирования национальных сортовых ресурсов винограда культурного актуальны и требуют научного подхода к селекционному процессу, государственной научно-технической экспертизе заявки на сорт растений и их коммерческого оборота. Новые сорта винограда культурного включают в Государственный реестр сортов растений Украины на основании результатов государственной научно-технической экспертизы на сорт растений, которая предусматривает установление критериев отличия, однородности и стабильности методом морфологического описания идентификационных признаков вегетативных и генеративных органов винограда и определения хозяйственно-ценных показателей новых сортов. Выводы. Общее количество сортов винограда культурного в Украине за период 2015–2018 гг. уменьшилось, что обусловлено низким уровнем подачи заявок на новые сорта как отечественной, так и зарубежной селекции. Резервом расширения сортимента винограда культурного остается поиск современных методов и направлений селекции, применение новейших методов идентификации сортов и клонов культуры. | Мета. Розкрити особливості формування національних сортових ресурсів винограду, з огляду на сучасний стан ринку, потреби споживачів, проблеми та перспективи галузі виноградарства в Україні.Результати. Здійснено моніторинг національних сортових ресурсів винограду справжнього в хронології формування колекції загальновідомих сортів, які використовують як для продовольчих цілей, так і в подальшому селекційному процесі. Станом на початок 2019 р. до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні включено 51 сорт винограду справжнього. Протягом останніх років спостерігається тенденція до зменшення кількості нових сортів, скорочення загальної площі виноградників та закладання молодих насаджень. У Реєстрі сортів рослин України домінують сорти культури технічного напряму використання, потребує розширення сортимент столової та універсальної групи. Найбільшу частку серед поширених на території України займають сорти вітчизняної селекції. Результати моніторингу динаміки сортооновлення винограду справжнього в Державному реєстрі сортів рослин України за останні п’ять років свідчать про негативну тенденцію: 2013 р. – 11 сортів, 2015 р. – два, 2018 р. – один сорт. Тому питання формування національних сортових ресурсів винограду справжнього є актуальним та потребує наукового підходу до селекційного процесу, державної науково-технічної експертизи заявки на сорт рослин та їх комерційного обігу. Нові сорти винограду справжнього включають до Державного реєстру сортів рослин України на підставі результатів державної науково-технічної експертизи на сорт рослин, яка передбачає встановлення критеріїв відмітності, однорідності та стабільності методом морфологічного опису ідентифікаційних ознак вегетативних і генеративних органів винограду й визначення господарськоцінних показників нових сортів.Висновки. Загальна кількість сортів винограду справжнього в Україні за період 2015–2018 рр. зменшилася, що зумовлено низьким рівнем подання заявок на нові сорти як вітчизняної, так і зарубіжної селекції. Резервом розширення сортименту винограду справжнього залишається пошук сучасних методів та напрямів селекції, застосування новітніх методів ідентифікації сортів і клонів культури
Afficher plus [+] Moins [-]Characteristics of different varieties of the pea (Pisum sativum L.) in the zone of the Southern Forest-Steppe of Ukraine | Характеристика разных сортообразцов гороха посевного (Pisum sativum L.) в зоне Южной Лесостепи Украины | Характеристика різних сортозразків гороху посівного (Pisum sativum L.) у зоні Південного Лісостепу України Texte intégral
2019
Холод, С. М.
Purpose. Evaluate the introduced samples of the pea (Pisum sativum L.) of various ecological and geographical origins in the conditions of the southern part of the Forest-Steppe zone of Ukraine according to a set of productivity and adaptability indicators. Methods. During 2016–2018 under the conditions of the Ustymivka Experimental Station of Plant Production of Plant Production Institute nd. a. V. Ya. Yuriev, NAAS of Ukraine 30 new pea samples from Belarus, Russia, Canada, the Czech Republic, Germany, the Netherlands and France were investigated. In field and laboratory conditions yields, productivity, 1000 beans weight, early-ripening, plant height and height of attachment of the lower pods above the soil level, number of nodes to the first pod and their total number per plant, number of pods and seeds per plant, number of seeds per pod, pod parameters were studied. Results. The study of the introduced material made it possible to distinguish the varieties of the pea by the complex of valuable features. In particular, varieties ‘Zhniven’skiy’, ‘Igumenskaya uluchshennaya’, ‘Armeec’, ‘Tesey’, ‘Zaranka’ (Belarus), ‘Boldor’ are characterized by high yields, number of pods per plant, number of seeds per plant, length of a pod and productivity of a plant. Varieties ‘Chervenskiy’ (Belarus), ‘Patrick’, ‘Pluto’ (Canada), ‘Salamanca’ (Germany) have a big pod length and large number of seeds in a pod. ‘Boldor’ (France), ‘Armeets’ (Belarus) and ‘Kadet’ (Russia) combine a large number of pods per plant and plant productivity. ‘Slovan’ (Czech Republic) and ‘Ul’yanovets’ (Russia) have a big length of pod. Conclusions. The introduced varieties of the pea, identified by a set of valuable traits, can be recommended as starting material in breeding for increasing productive and adaptive potential in the conditions of the Southern Forest-Steppe zone of Ukraine. | Цель. Оценить интродуцированные образцы гороха посевного (Pisum sativum L.) разного эколого-географического происхождения в условиях южной части Лесостепи Украины по комплексу показателей продуктивности и адаптивности. Методы. В течение 2016–2018 гг. в условиях Устимовской опытной станции растениеводства Института растениеводства им. В. Я. Юрьева НААН исследованы 30 новых образцов гороха происхождением из Беларуси, России, Канады, Чехии, Германии, Нидерландов и Франции. В полевых и лабораторных условиях изучены показатели урожайности, продуктивности, массы 1000 зерен, скороспелости, высоты растений и высоты прикрепления нижних бобов над уровнем почвы, количества узлов до первого боба и общее их количество на растении, количество бобов и семян на растении, количество семян в бобе, параметры боба. Результаты. Изучение интродуцированного материала позволило выделить сортообразцы гороха посевного по комплексу ценных признаков. Так, сорта ‘Жнивеньский’, ‘Игуменская улучшенная’, ‘Армеец’, ‘Тесей’, ‘Заранка’ (Беларусь), ‘Boldor’ (Франция) характеризуются высокой урожайностью, количеством бобов на растении, количеством семян с растения, длиной боба и продуктивностью растения. Сорты ‘Червенский’ (Беларусь), ‘Patrick’, ‘Pluto’ (Канада), ‘Salamanca’ (Германия) имеют большую длину боба и большое количество семян в бобе. ‘Boldor’ (Франция), ‘Армеец’ (Беларусь) и ‘Кадет’ (Россия) сочетают в себе показатели большого количества бобов на растении и продуктивности растения. ‘Slovan’ (Чехия) и ‘Ульяновец’ (Россия) имеют большую длину боба. Выводы. Интродуцированные сорта гороха посевного, выделенные по комплексу ценных признаков, можно рекомендовать в качестве исходного материала в селекции на повышение продуктивного и адаптивного потенциала в условиях Южной Лесостепи Украины. | Мета. Оцінити інтродуковані зразки гороху посівного (Pisum sativum L.) різного еколого-географічного походження в умовах південної частини Лісостепу України за комплексом показників продуктивності та адаптивності.Методи. Протягом 2016–2018 рр. в умовах Устимівської дослідної станції рослинництва Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН досліджено 30 нових зразків гороху походженням із Білорусі, Росії, Канади, Чехії, Німеччини, Нідерландів та Франції. У польових і лабораторних умовах вивчено показники врожайності, продуктивності, маси 1000 зерен, скоростиглості, висоти рослин та висоти прикріплення нижніх бобів над рівнем ґрунту, кількості вузлів до першого бобу й загальної кількості їх на рослині, кількості бобів та насіння на рослині, кількості насіння в бобі, параметри бобу.Результати. Вивчення інтродукованого матеріалу дало змогу виділити сортозразки гороху посівного за комплексом цінних ознак. Зокрема, сорти ‘Жнивеньский’, ‘Игуменская улучшенная’, ‘Армеец’, ‘Тесей’, ‘Заранка’ (Білорусь), ‘Boldor’ (Франція) характеризуються високою врожайністю, кількістю бобів на рослині, кількістю насіння з рослини, довжиною бобу та продуктивністю рослини. Сорти ‘Червенский’ (Білорусь), ‘Patrick’, ‘Pluto’ (Канада), ‘Salamanca’ (Німеччина) мають велику довжину бобу та велику кількість насіння в бобі. ‘Boldor’ (Франція), ‘Армеец’ (Білорусь) та ‘Кадет’ (Росія) поєднують у собі показники великої кількості бобів на рослині та продуктивності рослини. ‘Slovan’ (Чехія) та ‘Ульяновец’ (Росія) мають велику довжину бобу.Висновки. Інтродуковані сорти гороху посівного, виділені за комплексом цінних ознак, можна рекомендувати як вихідний матеріал у селекції на підвищення продуктивного й адаптивного потенціалу в умовах Південного Лісостепу України.
Afficher plus [+] Moins [-]The collection fund of flowering and ornamental plants of the family Lamiaceae Martinov of M. M. Hryshko National Botanical Garden of the National Academy of Sciences of Ukraine | Коллекционный фонд цветочно-декоративных растений семейства Lamiaceae Martinov Национального ботанического сада им. Н. Н. Гришко НАН Украины | Колекційний фонд квітниково-декоративних рослин родини Lamiaceae Martinov Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України Texte intégral
2019
Машковська, С. П. | Перебойчук, О. П.
Purpose. Analysis of the collection of flowering and ornamental plants of the Lamiaceae Martinov family of M. M. Hryshko National Botanical Garden of the National Academy of Sciences of Ukraine according to taxonomic, floristic, ecological, biomorphological characteristics, assessment of the prospects of introduction and use of certain of flowering and ornamental plants of the Lamiaceae family in the Northern Forest-Steppe zone of Ukraine. Methods. Analysis and synthesis of information, phenological, comparative morphological, biometric, introduction methods. Results. The collection fund of flowering and ornamental plants of the Lamiaceae family of M. M. Hryshko National Botanical Garden of the National Academy of Sciences of Ukraine was analyzed in terms of taxonomic composition, life forms, natural habitats, relation to environmental factors (moisture, light, mechanical composition, soil fertility and acidity), phenorhythmotypes, flowering periods, decorative characters, height, habitus and vegetative mobility. The bioresource potential of plants is reflected, species with medicinal, honey, food, spicy aromatic, essential oil, insecticidal, coloring characteristics are highlighted, which allows us to recommend or expand the use of certain species of plants in pharmacy, food production, fragrance industry, cosmetology and agriculture. Conclusions. A collection of flowering and ornamental plants of the Lamiaceae family of M. M. Hryshko National Botanical Garden of the National Academy of Sciences of Ukraine is a valuable asset, since it presents species that come from the four floristic kingdoms of the Earth and thirteen floristic regions, among which there are endemic and rare species or species with conservation status. The collection contains species of meadow, steppe, forest phytocenoses, various ecomorphs with respect to moisture, light, mechanical composition, soil fertility and acidity, as well as various plant groups for decorative properties and resource value. Based on the prognostic assessment, species planned to be introduced and included in the collection in the near future have been identified. | Цель. Анализ коллекции цветочно-декоративных растений семейства Lamiaceae Martinov Национального ботанического сада им. Н. Н. Гришко НАН Украины по таксономическим, флористическим, экологическим, биоморфологическим характеристикам, оценка перспективности интродукции отдельных видов цветочно-декоративных растений семейства Lamiaceae в зону Северной Лесостепи Украины. Методы. Анализа и синтеза информации, фенологические, сравнительно-морфологические, биометрические, интродукционные. Результаты. Проанализировано коллекционный фонд цветочно-декоративных растений семейства Lamiaceae Национального ботанического сада имени Н. Н. Гришко НАН Украины по таксономическому составу, жизненным формам, естественным ареалам, отношению к экологическим факторам (влажности, механическому составу, плодородию и кислотности почв), феноритмотипам, срокам цветения, декоративных признаках, высотой, габитусом и вегетативной подвижностью. Отражено биоресурсный потенциал растений, выделено виды с лекарственными, медоносными, пищевыми, пряно-ароматическими, эфиромасличными, инсектицидными, красящими признаками, что позволяет рекомендовать или расширить применение определенных видов растений в отдельных отраслях промышленности: фармации, кулинарии, парфюмерии, косметологии, агрономии. Выводы. Коллекция цветочно-декоративных растений семейства Lamiaceae Национального ботанического сада им. Н. Н. Гришко НАН Украины является ценным достоянием, поскольку в ней представлены виды, которые происходят с четырех флористических царств Земли и тринадцати флористических областей, среди которых эндемические и природоохранные. В коллекции представлены виды луговых, степных, лесных фитоценозов, различных экоморф по отношению к влажности, свету, механическому составу, плодородию и кислотности почв, а также имеются различные группы растений по декоративным качествам и ресурсному значению. На основании прогностической оценки определены виды, которые планируется интродуцировать и привлечь к коллекции в ближайшей перспективе. | Мета. Аналіз колекції квітниково-декоративних рослин родини Lamiaceae Martinov Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України за таксономічними, флористичними, екологічними, біоморфологічними характеристиками, оцінка перспективності інтродукції та використання окремих видів квітниково-декоративних рослин родини Lamiaceae в зоні Північного Лісостепу України. Методи. Аналізу й синтезу інформації, фенологічні, порівняльно-морфологічні, біометричні, інтродукційні. Результати. Проаналізовано колекційний фонд квітниково-декоративних рослин родини Lamiaceae Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України за таксономічним складом, життєвими формами, природними ареалами, відношенням до екологічних факторів (вологи, світла, механічного складу, родючості та кислотності ґрунтів), феноритмотипами, строками цвітіння, декоративними ознаками, висотою, габітусом та вегетативною рухливістю. Відображено біоресурсний потенціал рослин, виділено види з лікарськими, медоносними, харчовими, пряно-ароматичними, ефіроолійними, інсектицидними, фарбувальними ознаками, що дозволяє рекомендувати чи розширити застосування певних видів рослин в окремих галузях промисловості: фармації, кулінарії, парфумерії, косметології, агрономії. Висновки. Колекція квітниково-декоративних рослин родини Lamiaceae Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України є цінним надбанням, оскільки в ній репрезентовані види, які походять з чотирьох флористичних царств Землі та тринадцяти флористичних областей, серед яких ендемічні та рідкісні види або види з охоронним статусом. У колекції представлені види лучних, степових, лісових фітоценозів, різних екоморф за відношенням до вологи, світла, механічного складу, родючості та кислотності ґрунтів, а також різних груп рослин за декоративними властивостями та ресурсним значенням. На основі прогностичної оцінки визначено види, які планується інтродукувати та залучити до колекції у найближчій перспективі.
Afficher plus [+] Moins [-]Development of new guidelines for the conduct of tests for distinctness, uniformity and stability of Japanese quince (Chaenomeles Lindl.) cultivars | Разработка новой методики проведения испытаний сортов японской айвы (Chaenomeles Lindl.) на отличимость, однородность и стабильность | Розроблення нової методики проведення експертизи сортів японської айви (Chaenomeles Lindl.) на відмінність, однорідність і стабільність Texte intégral
2019
Меженський, В. М. | Костенко, Н. П. | Лікар, С. П. | Душар, М. Б.
Purpose. To develop guidelines for the conduct of tests for distinctness, uniformity and stability of Chaenomeles cultivars.Results. Species of the genus Chaenomeles are valued as ornamental, fruit and medicinal plants. Plant Variety Database (PLUTO) includes ornamental and fruit Japanese quince varieties registered in the European Union, China, Latvia, the Netherlands, Poland, Russia, Ukraine and Japan. Neither CPVO protocols nor UPOV guidelines have been developed for Chaenomeles, but in the European Union, China, Russia and Ukraine the four national guidelines for the DUS-testing of Japanese quince varieties were published in 2003–2016. Each of them takes into account, respectively, 46, 31, 51, and 31 traits. They differ in the selection of characteristics which should always be examined for DUS and for grouping of varieties. Both flower and fruit characteristics of are the main for distinguishing Japanese quince varieties, which is facilitated by strong variability in the coloration of petals and fruits, the fruit shape and fruit weight, etc. Existing guidelines differ meaningfully in the description of these and other characteristics. Several different approaches to filling and improving the guidelines have been proposed according to the basis of Chaenomeles cultivars and species collection study and own breeding experience.Conclusions. The new guidelines contain 42 appropriate characteristics of plant morphology, shoots, thorns, leaves, flowers, fruits, seeds as well as phenology and can be used for the conduct of tests for distinctness, uniformity and stability of all Chaenomeles cultivars. | Цель. Разработать методику проведения испытаний сортов Chaenomeles Lindl. на отличимость, однородность и стабильность.Результаты. Виды рода Chaenomeles ценятся как декоративные, плодовые и лекарственные растения. База данных PLUTO включает декоративные и плодовые сорта хеномелеса, зарегистрированные в Европейском Союзе, Китае, Латвии, Нидерландах, Польше, России, Украине и Японии. Протоколы CPVO или методики UPOV для Chaenomeles не разработаны, но в 2003–2016 гг. в Европейском Союзе, Китае, России и Украине опубликовали четыре национальных методики проведения испытаний сортов хеномелеса на ООС (отличимость, однородность и стабильность). Каждая из них учитывает, соответственно, 46, 31, 51 и 31 признаков. Упомянутые методик различаются в выборе признаков обязательных для наблюдения и в группировании сортов. Признаки, характерные для цветков и плодов являются основными для различения сортов хеномелеса, чему способствует сильная изменчивость за окраской лепестков и плодов, формой и массой плодов и т.д. Существующие методики существенно различаются в описании этих и других признаков. На основе изучения созданной сортовой и видовой коллекции Chaenomeles и собственного селекционного опыта предложены несколько иные подходы к наполнению и совершенствованию методики на ООС.Выводы. Новая методика содержит 42 признака, которые характеризуют морфологию растений, побегов, колючек, листьев, цветков, плодов, семян и фенологию и может быть использована для проведения испытаний всех сортов Chaenomeles на ООС. | Мета. Розробити методику проведення експертизи сортів Chaenomeles Lindl. на відмінність, однорідність і стабільність.Результати. Види роду Chaenomeles мають значення як декоративні, плодові та лікарські рослини. До бази даних PLUTO занесено сорти декоративного та плодового напрямку використання, що зареєстровані в Європейському Союзі, Китаї, Латвії, Нідерландах, Польщі, Росії, Україні та Японії. Протоколів CPVO чи методики UPOV для Chaenomeles не розроблено, натомість в 2003–2016 рр. в Європейському Союзі, Китаї, Росії та Україні опубліковано чотири національні методики експертизи сортів японської айви на ВОС (відмінність, однорідність і стабільність). Кожна з них враховує 46, 31, 51 та 31 ознаку відповідно. Згадані методики різняться між собою також у виборі ознак обов'язкових для спостереження та за способами групування сортів. Ознаки, що притаманні для квіток і плодів є основними для розрізнювання сортів японської айви, чому сприяє надзвичайна варіабельність забарвлення пелюсток і плодів, форми і маси плодів тощо. Існуючі методики мають суттєві розбіжності в описі цих та інших ознак. На основі вивчення створеної сортової і видової колекції Chaenomeles та власного селекційного досвіду запропоновано дещо інші підходи до наповнення та поліпшення методики на ВОС.Висновки. Нова методика містить 42 ознаки, що характеризують морфологію рослин, пагонів, колючок, листків, квіток, плодів, насінин та фенологію і може бути використана для експертизи всіх сортів Chaenomeles на ВОС.
Afficher plus [+] Moins [-]The study of the varietal specimens of switchgrass (Panicum virgatum L.) on a complex of useful signs in the Central Forest-Steppe of Ukraine conditions | Исходный материал проса прутьевидного (Panicum virgatum L.) за комплексом хозяйственно-ценных признаков в условиях Центральной Лесостепи Украины | Вихідний матеріал проса прутоподібного (Panicum virgatum L.) за комплексом господарсько-цінних ознак в умовах Центрального Лісостепу України Texte intégral
2019
Кулик, М. І. | Рахметов, Д. Б. | Рожко, І. І. | Сиплива, Н. О.
Purpose. To study switchgrass varietal specimens (‘Zoriane’, ‘Morozko’, ‘Liniia 1307’ and ‘Cave-in-Rock’) according to economically valuable traits, and to distinguish the most yielding specimens with high yield of certified seed in relation to the weather conditions of the vegetation period (hydrothermal coefficient). Methods. Methods of scientific research in agronomy, laboratory-field method – to determine the quantitative indicators of vegetative and generative parts of plants and the weight of 1000 seeds, quantitative-weight methods – to determine crop productivity and yield of certified seed; statistical processing of research results was performed by a dispersion analysis and variation statistics. Results. Varietal specimens ‘Zoriane’ and ‘Liniia 1307’ formed the highest quantitative indicators of vegetative (height of plants, number of stems and leaves, length of flag leaf) and generative part of plants (panicle length and width, number of twigs of the first order, number of panicles and weight of seeds from panicle) independently from the cultivation conditions. Influence of biometric (quantitative) indicators of the generative part of plants, in close interaction with the weather conditions by HTC during the vegetation period, on the seed productivity, which affects the total crop yield, has been determined according to the research results. Seed yield of switchgrass varietal specimens by the determination coefficient (d) depends on: 53–59% – the number of twigs of the first order, 48–52% – the number of panicles, 12–21% – the seeds size, and 6–12% – the length and width of panicle. Conclusion. Variety ‘Zoriane’ and ‘Liniia 1307’, which form weighty seeds, high seed yield (more than 250 kg/ha) of certified seed (about 65%) have been distinguished and can be used in further breeding work to create and expand switchgrass assortment. In future, this will allow to get seed material of high quality without any additional cost as well as to establish new energy plantations for the production of plant biomass for energy purposes and additional products for various industries. | Цель. Изучить сортообразцы проса прутьевидного (‘Зоряне’, ‘Морозко’, ‘Лінія 1307’ и ‘Cave-in-Rock’) по хозяйственно-ценным признакам и выделить среди них наиболее урожайные, имеющие высокий выход кондиционных семян во взаимосвязи с погодными условиями вегетационного периода по ГТК (гидротермическому коэффициенту). Методы. Методика научных исследований в агрономии; лабораторно-полевой – определение количественных показателей вегетативной и генеративной части растений, массы 1000 семян; количественно-весовой – для установления урожайности и выхода кондиционных семян; статистическую обработку результатов исследований выполняли с помощью вариационной статистики и дисперсионного анализа. Результаты. Наиболее высокие количественные показатели вегетативной (высота растений, количество стеблей и листьев, длина флагового листа) и генеративной части растений (длина и ширина метелки, количество веточек 1-го порядка, количество метелок, вес семян с метелки) сформировали сортообразцы ‘Зоряне’ и ‘Лінія 1307’, независимо от условий выращивания. По результатам исследований определено влияние биометрических (количественных) показателей генеративной части растений в тесном взаимодействии с погодными условиями по ГТК за вегетационный период на семенную продуктивность, обусловливающих общий урожай семян. Урожайность семян сортообразцов проса прутьевидного по коэффициенту детерминации (d) зависела: на 53–59% – от количества веточек первого порядка, на 48–52% – от количества метелок, на 12–21% – от крупности семян и на 6–12% – от длины и ширины метелки. Выводы. Выделены сорта ‘Зоряне’ и ‘Лінія 1307’, которые сформировали более крупные семена, высокую семенную урожайность (более 250 кг/га) кондиционных семян (около 65 %) и могут быть использованы в дальнейшей селекционной работе для создания и расширения сортимента проса прутьевидного. В перспективе это позволит без дополнительных затрат получать качественный семенной материал, закладывать новые энергоплантации для производства биомассы растений для энергетических целей и получать дополнительные продукты для различных отраслей промышленности. | Мета. Вивчити сортозразки проса прутоподібного (’Зоряне’, Морозко’, ’Лінія 1307’ та ’Cave-in-Rock’) за господарсько-цінними ознаками та виокремити з-поміж них найурожайніші, що мають високий вихід кондиційного насіння у взаємозв’язку з погодними умовами вегетаційного періоду за ГТК (гідротермічним коефіцієнтом).Методи. Методика наукових досліджень в агрономії; лабораторно-польовий – визначення кількісних показників вегетативної та генеративної частини рослин і маси 1000 насінин, кількісно-ваговий – для встановлення врожайності та виходу кондиційного насіння; статистичну обробку результатів досліджень виконували за допомогою варіаційної статистики та дисперсійного аналізу.Результати. Найвищі кількісні показники вегетативної (висота рослин, кількість стебел і листків, довжина прапорцевого листка) та генеративної частини рослин (довжина і ширина волоті, кількість гілочок 1-го порядку, кількість волотей, вага насіння з волоті) сформували сортозразки ’Зоряне’ та ’Лінія 1307’ незалежно від умов вирощування. За результатами досліджень визначено вплив біометричних (кількісних) показників генеративної частини рослин, у тісній взаємодії з погодними умовами за ГТК за вегетаційний період, на насіннєву продуктивність, що обумовлюють загальний врожай насіння. Урожайність насіння сортозразків проса прутоподібного за коефіцієнтом детермінації (d) залежала: на 53–59 % – від кількості гілочок першого порядку, на 48–52 % – від кількості волотей, на 12–21 % – від крупності насіння та на 6–12 % – від довжини та ширини волоті.Висновки. Виокремлено сорти ’Зоряне’ та ’Лінія 1307’, які формували ваговите насіння, високу насіннєву врожайність (більше 250 кг/га) кондиційного насіння (близько 65 %) та можуть бути використані в подальшій селекційній роботі для створення і розширення сортименту проса прутоподібного. У перспективі це дозволить без додаткових затрат отримувати якісний насіннєвий матеріал, закладати нові енергоплантації для виробництва біомаси рослин для енергетичних цілей та додаткові продукти для різних галузей промисловості.
Afficher plus [+] Moins [-]Biological nitrogen in modern agriculture | Биологический азот в современном сельскохозяйственном производстве | Біологічний азот у сучасному сільськогосподарському виробництві Texte intégral
2018
Моргун, В. В. | Коць, С. Я.
The value of biological fixation of air molecular nitrogen in the nitrogen feeding of agricultural crops and enrichment of soils is considered. High priority is paid to the economic and environmental significance of biological nitrogen. The state and prospects of the study of biological fixation of air nitrogen were analyzed; advantages of modern microbial nitrogen fixing preparations in comparison with nitrogen fertilizers have been proved. | Рассмотрено значение биологического связывания молекулярного азота атмосферы в азотном питании сельскохозяйственных культур и обогащении почвы. Особое внимание уделено экономическому и экологическому значению биологического азота. Охарактеризовано состояние и перспективы развития исследований в области биологической фиксации атмосферного азота, доказано преимущества современных микробных азотфиксирующих препаратов по сравнению с азотными удобрениями. | Розглянуто значення біологічного зв’язування молекулярного азоту атмосфери в азотному живленні сільськогосподарських культур та збагаченні ґрунтів. Особливу увагу приділено економічному та екологічному значенню біологічного азоту. Охарактеризовано стан та перспективи розвитку досліджень у галузі біологічної фіксації атмосферного азоту, доведено переваги сучасних мікробних азотфіксувальних препаратів порівняно з азотними добривами
Afficher plus [+] Moins [-]