Purpose. To analyze peculiarities of Ukrainian cereals and oilseeds trade, the situation on the world market, and determine future prospects of its development. Methods. Analysis and synthesis, comparative evaluation, graphic procedure. Results. The role and place of Ukraine in a total grain supply to the world market was determined. Ukraine is a world’s top ten grain producer. Among domestic agricultural products, cereals, oilseeds and sunflower oil are in the highest demand in the world. In recent years, our state has reinforced its status as one of the leading exporters of cereals. The commodity pattern of cereals and oilseeds export was analyzed with specifying most in-demand positions and the main countries purchasing these pro­ducts. According to the results of 2015, Ukraine obtained the highest foreign currency revenue from export of corn, wheat and barley (in grain structure) including soybeans and rapeseed (among oil crops). Key domestic and multinational operators are the main exporters of cereals and oilseeds in Ukraine and still hold their leading position. It was found a significant excess of import price of seeds as compared with export price of crops grown in Ukraine. Assortment of maize and sunflower seeds offered by major companies-producers in Ukraine was studied. Main trends of the world grain market development are considered. Conclusions. It was established that Ukraine is one of the major exporters of cereals and oilseeds. However, volatility of their prices significantly affects the export revenue that was decreasing even with increasing export quantities in kind. The dependence of domestic grain industry development on high-quality imported seed of maize and sunflower hybrids was recorded. It is expected that in the years to come Ukraine will maintain its strong positions in the world’s grain market.

Purpose. To analyze peculiarities of Ukrainian cereals and oilseeds trade, the situation on the world market, and determine future prospects of its development. Methods. Analysis and synthesis, comparative evaluation, graphic procedure. Results. The role and place of Ukraine in a total grain supply to the world market was determined. Ukraine is a world’s top ten grain producer. Among domestic agricultural products, cereals, oilseeds and sunflower oil are in the highest demand in the world. In recent years, our state has reinforced its status as one of the leading exporters of cereals. The commodity pattern of cereals and oilseeds export was analyzed with specifying most in-demand positions and the main countries purchasing these pro­ducts. According to the results of 2015, Ukraine obtained the highest foreign currency revenue from export of corn, wheat and barley (in grain structure) including soybeans and rapeseed (among oil crops). Key domestic and multinational operators are the main exporters of cereals and oilseeds in Ukraine and still hold their leading position. It was found a significant excess of import price of seeds as compared with export price of crops grown in Ukraine. Assortment of maize and sunflower seeds offered by major companies-producers in Ukraine was studied. Main trends of the world grain market development are considered. Conclusions. It was established that Ukraine is one of the major exporters of cereals and oilseeds. However, volatility of their prices significantly affects the export revenue that was decreasing even with increasing export quantities in kind. The dependence of domestic grain industry development on high-quality imported seed of maize and sunflower hybrids was recorded. It is expected that in the years to come Ukraine will maintain its strong positions in the world’s grain market.

Purpose. To analyze peculiarities of Ukrainian cereals and oilseeds trade, the situation on the world market, and determine future prospects of its development. Methods. Analysis and synthesis, comparative evaluation, graphic procedure. Results. The role and place of Ukraine in a total grain supply to the world market was determined. Ukraine is a world’s top ten grain producer. Among domestic agricultural products, cereals, oilseeds and sunflower oil are in the highest demand in the world. In recent years, our state has reinforced its status as one of the leading exporters of cereals. The commodity pattern of cereals and oilseeds export was analyzed with specifying most in-demand positions and the main countries purchasing these pro­ducts. According to the results of 2015, Ukraine obtained the highest foreign currency revenue from export of corn, wheat and barley (in grain structure) including soybeans and rapeseed (among oil crops). Key domestic and multinational operators are the main exporters of cereals and oilseeds in Ukraine and still hold their leading position. It was found a significant excess of import price of seeds as compared with export price of crops grown in Ukraine. Assortment of maize and sunflower seeds offered by major companies-producers in Ukraine was studied. Main trends of the world grain market development are considered. Conclusions. It was established that Ukraine is one of the major exporters of cereals and oilseeds. However, volatility of their prices significantly affects the export revenue that was decreasing even with increasing export quantities in kind. The dependence of domestic grain industry development on high-quality imported seed of maize and sunflower hybrids was recorded. It is expected that in the years to come Ukraine will maintain its strong positions in the world’s grain market. | Цель. Проанализировать особенности торговли Украи­ны зерновыми и масличными культурами, ситуацию на мировом рынке и определить дальнейшие перспективы ее развития. Методы. Анализ и синтез, сравнительная оценка, графический. Результаты. Определены роль и место Украины в поставках зерна на мировой рынок. Ук­раина уверенно входит в десятку крупнейших стран-производителей зерна. Среди продукции сельского хозяйства отечественного производства наибольшим спросом в мире пользуются зерновые, масличные культуры и подсолнечное масло. В последние годы наше государство закрепило свой статус одного из ведущих экспортеров зерновых культур. Проанализирована товарная структура экспорта зерновых и масличных культур с выделением позиций, которые пользуются наибольшим спросом, а также основные страны-покупатели этой продукции. По итогам 2015 г., самую большую валютную выручку Украи­на получила в структуре зерновых от экспорта кукурузы, пшеницы и ячменя, из масличных культур – сои и рапса. Основными экспортерами зерновых и масличных культур в Украине являются ведущие отечественные и транснациональные операторы, которые стабильно удерживают свои передовые позиции. Выявлено значительное превышение импортной цены семян по сравнению с экспортной ценой выращенных в Украине культур. Исследован ассортимент семян кукурузы и подсолнечника, который предлагают основные компании-производители на территории Украины. Рассмотрены основные тенденции развития мирового рынка зерна. Выводы. Установлено, что Украи­на является одним из основных экспортеров зерновых и масличных культур. Однако нестабильность цен на них значительно влияет на величину экспортной выручки, которая уменьшается даже при возрастающих объемах в натуральном выражении. Отмечена зависимость развития отечественной зерновой отрасли от высококачественных импортных семян гибридов кукурузы и подсолнечника. Ожидается, что в ближайшие годы Украина сохранит свои сильные позиции на мировом рынке зерна. | Мета. Проаналізувати особливості торгівлі України зерновими та олійними культурами, ситуацію на світовому ринку й визначити подальші перспективи її розвитку. Методи. Аналіз та синтез, порівняльна оцінка, графічний. Результати. Визначено роль та місце України в поставках зерна на світовий ринок. Україна впевнено входить до десятки найбільших країн-виробників зерна. Серед продукції сільського господарства вітчизняного виробництва найбільший попит у світі мають зернові, олійні культури та соняшникова олія. Останніми роками наша держава закріпила свій статус одного з провідних експортерів зернових культур. Проаналізовано товарну структуру експорту зернових та олійних культур з виділенням позицій, що мають найбільший попит, а також основних країн-покупців цієї продукції. За підсумками 2015 р., найбільшу валютну виручку Україна отримала в структурі зернових від експорту кукурудзи, пшениці та ячменю, з олійних культур – сої та ріпаку. Основними експортерами зернових і олійних культур в Україні є провідні вітчизняні та транснаціональні оператори, які стабільно утримують свої передові позиції. Виявлено значне перевищення імпортної ціни насіння порівняно з експортною ціною культур, вирощених в Україні. Досліджено асортимент насіння кукуру­дзи й соняшнику, який пропонують основні компанії-виробники на території України. Розглянуто основні тенденції розвитку світового ринку зерна. Висновки. Встановлено, що Україна є одним з основних експортерів зернових та олійних культур. Однак нестабільність цін на них значно впливає на величину експортної виручки, що зменшується навіть за зростаючих обсягів у натуральному вираженні. Зазначено залежність розвитку вітчизняної зернової галузі від високоякісного імпортного насіння гібридів кукурудзи й соняшнику. Очікується, що найближчими роками Україна збереже свої міцні позиції на світовому ринку зерна.

Purpose. To analyse the practice of transliteration of the Ukrainian cultivar names and rendering foreign names by means of the Ukrainian language, as well as special aspects of cultivar names spelling in special literature. Results. Cultivar names as a special category require preservation of primary graphics or sound type in the other language. This can be achieved by direct inclusion of the original name to the Ukrainian text or by practical transcribing, but not by transliteration or translation. Otherwise, Ukrainian names should be transliterated for inclusion to the texts in Latin characters. Transcription/transliteration in both directions is performed from the source language, though, as practice shows, in some Ukrainian publications the Russian is wrongly used as an intermediary language. Some national scientific publications ignore the recommendations of the International Code of Nomenclature for Cultivated Plants that is not conducive to the success of scientific communication in the globalized world. Conclusions. The foreign names of plant varieties should be entered into the Ukrainian text keeping the original spelling or by means of practical transcription. The loan of foreign names is performed by transcribing directly from the source language; if the language doesn’t have the Latin alphabet, Latinized name transcription is acceptable. Recommendations of the International Code of Nomenclature for Cultivated Plants that concern graphic highlighting of the cultivar names in the text enclosing them in single quotation marks and writing each word of a cultivar name with a capital letter should necessarily be applied in the foreign-language publications and extended to the Ukrainian special literature, at least, in terms of the use of single quotation marks. Ukrainian names should be transliterated only in accordance with the regulations.

Purpose. To analyse the practice of transliteration of the Ukrainian cultivar names and rendering foreign names by means of the Ukrainian language, as well as special aspects of cultivar names spelling in special literature. Results. Cultivar names as a special category require preservation of primary graphics or sound type in the other language. This can be achieved by direct inclusion of the original name to the Ukrainian text or by practical transcribing, but not by transliteration or translation. Otherwise, Ukrainian names should be transliterated for inclusion to the texts in Latin characters. Transcription/transliteration in both directions is performed from the source language, though, as practice shows, in some Ukrainian publications the Russian is wrongly used as an intermediary language. Some national scientific publications ignore the recommendations of the International Code of Nomenclature for Cultivated Plants that is not conducive to the success of scientific communication in the globalized world. Conclusions. The foreign names of plant varieties should be entered into the Ukrainian text keeping the original spelling or by means of practical transcription. The loan of foreign names is performed by transcribing directly from the source language; if the language doesn’t have the Latin alphabet, Latinized name transcription is acceptable. Recommendations of the International Code of Nomenclature for Cultivated Plants that concern graphic highlighting of the cultivar names in the text enclosing them in single quotation marks and writing each word of a cultivar name with a capital letter should necessarily be applied in the foreign-language publications and extended to the Ukrainian special literature, at least, in terms of the use of single quotation marks. Ukrainian names should be transliterated only in accordance with the regulations.

Purpose. To analyse the practice of transliteration of the Ukrainian cultivar names and rendering foreign names by means of the Ukrainian language, as well as special aspects of cultivar names spelling in special literature. Results. Cultivar names as a special category require preservation of primary graphics or sound type in the other language. This can be achieved by direct inclusion of the original name to the Ukrainian text or by practical transcribing, but not by transliteration or translation. Otherwise, Ukrainian names should be transliterated for inclusion to the texts in Latin characters. Transcription/transliteration in both directions is performed from the source language, though, as practice shows, in some Ukrainian publications the Russian is wrongly used as an intermediary language. Some national scientific publications ignore the recommendations of the International Code of Nomenclature for Cultivated Plants that is not conducive to the success of scientific communication in the globalized world. Conclusions. The foreign names of plant varieties should be entered into the Ukrainian text keeping the original spelling or by means of practical transcription. The loan of foreign names is performed by transcribing directly from the source language; if the language doesn’t have the Latin alphabet, Latinized name transcription is acceptable. Recommendations of the International Code of Nomenclature for Cultivated Plants that concern graphic highlighting of the cultivar names in the text enclosing them in single quotation marks and writing each word of a cultivar name with a capital letter should necessarily be applied in the foreign-language publications and extended to the Ukrainian special literature, at least, in terms of the use of single quotation marks. Ukrainian names should be transliterated only in accordance with the regulations. | Цель. Анализ практики транслитерации украинских названий сортов растений и передачи иноязычных наз­ваний средствами украинского языка, а также особенностей написания сортовых названий в специальной литературе. Результаты. Сортовые названия, как особая категория, требуют сохранения своего первичного графического или звукового вида в другом языке. Этого можно достичь непосредственным включением оригинального названия в украинский текст или практическим транскрибированием, но не транслитерацией или переводом. В противном случае, для включения в тексты на латинице украинские названия транслитерируют. Транскрибирование/транслитерацию в обоих направлениях осуществляют с языка-источника, хотя, как свидетельствует практика, в некоторых украинских изданиях необоснованно применяют русский в качестве языка-посредника. Анализ отечественных научных изданий свидетельствует об игнорировании некоторыми из них рекомендаций Международного кодекса номенклатуры культурных растений, что не способствует успешному научному общению в условиях мировой глобализации. Выводы. Иностранные названия сортов растений нужно вводить в украинский текст, сохраняя оригинальное написание или с помощью практической транскрипции. Заимствование иностранных названий осуществляют транскрибированием непосредственно с языка-источника; если языки не имеют латинского алфавита, допустимо транскрибирование латинизированного названия. Рекомендации Международного кодекса номенклатуры для культурных растений относительно графического выделения в тексте сортовых названий с помощью одиночных кавычек и написание всех слов сортового названия с прописной буквы необходимо применять в иностранных публикациях и следует распространить, по крайней мере, относительно применения одиночных кавычек, в украиноязычной специальной литературе. Украинские названия транслитерируют в соответствии с действующими нормативами. | Мета. Аналіз практики транслітерування українських назв сортів рослин та передавання іншомовних назв засобами української мови, а також особливостей написання сортових назв у фаховій літературі. Результати. Сортові назви, як особлива категорія, потребують збереження свого первісного графічного або звукового вигляду в іншій мові. Цього можна досягти безпосереднім включенням оригінальної назви до українського тексту або практичним транскрибуванням, але не транслітеруванням, або перекладом. У іншому випадку, для включення до текстів на латиниці українські назви транслітерують. Транскрибування/транслітерування в обох напрямах здійснюють з мови-джерела, хоч, як свідчить практика, в деяких українських виданнях безпідставно послуговуються російською як мовою-посередником. Аналіз вітчизняних наукових видань свідчить про ігнорування деякими з них рекомендацій Міжнародного кодексу номенклатури культурних рослин, що не сприяє успішному науковому спілкуванню в умовах світової глобалізації. Висновки. Іншомовні назви сортів рослин треба вводити до українського тексту, зберігаючи оригінальне написання або за допомогою практичної транскрипції. Запозичення іншомовних назв здійснюють транскрибуванням безпосередньо з мови-джерела; якщо мови не мають латинської абетки, допустимим є транскрибування латинізованої назви. Рекомендації Міжнародного кодексу номенклатури для культурних рослин щодо графічного виділення в тексті сортових назв за допомогою одинарних лапок та написання всіх слів сортової назви з великої літери потрібно застосовувати в іншомовних публікаціях та варто поширити, принаймні, щодо застосування одинарних лапок, в україномовній спеціальній літературі. Українські назви транслітерують згідно з діючим нормативом

Purpose. To study the dynamics of soft winter wheat lectin activity in caryopsis and at the early stages of ontogenesis of varieties developed by Poltava State Agrarian Academy as well as investigate varietal differences depending on dynamic pH medium. Methods. Laboratory analysis, method of hema­gglutination reaction, analytical approach, statistical evaluation. Results. A change in lectin activity was determined in samples of 14 soft winter wheat varieties in caryopsis and at the early stages of ontogenesis (on the third, seventh, tenth and twelfth day of seedlings emergence). High lectin activity was observed in samples of seven and ten days seedlings. This could be evidence of active participation of proteins in physio­logical and biochemical processes at the time of emerging wheat tillering node that can be important in forming adaptive reactions to stress. Wheat lectin activity variation for рН ranging between 4,0 and 8,0 that depended on a variety was defined for the first time. Conclusions. According to hema­gglutination ability of wheat lectins, all varieties were divided into three groups: of high ability – 4 varieties, middle – 9 varieties, low – 1 variety. Varietal variability for the investigated trait can be used in breeding programs as marker trait. In most varieties variation of hemagglutination was observed at dilutions ranging between 1:2 and 1:256. Availability of two lectin agglutination peaks in acidic and alkaline media for seedlings was fixed.

Purpose. To study the dynamics of soft winter wheat lectin activity in caryopsis and at the early stages of ontogenesis of varieties developed by Poltava State Agrarian Academy as well as investigate varietal differences depending on dynamic pH medium. Methods. Laboratory analysis, method of hema­gglutination reaction, analytical approach, statistical evaluation. Results. A change in lectin activity was determined in samples of 14 soft winter wheat varieties in caryopsis and at the early stages of ontogenesis (on the third, seventh, tenth and twelfth day of seedlings emergence). High lectin activity was observed in samples of seven and ten days seedlings. This could be evidence of active participation of proteins in physio­logical and biochemical processes at the time of emerging wheat tillering node that can be important in forming adaptive reactions to stress. Wheat lectin activity variation for рН ranging between 4,0 and 8,0 that depended on a variety was defined for the first time. Conclusions. According to hema­gglutination ability of wheat lectins, all varieties were divided into three groups: of high ability – 4 varieties, middle – 9 varieties, low – 1 variety. Varietal variability for the investigated trait can be used in breeding programs as marker trait. In most varieties variation of hemagglutination was observed at dilutions ranging between 1:2 and 1:256. Availability of two lectin agglutination peaks in acidic and alkaline media for seedlings was fixed.

Purpose. To study the dynamics of soft winter wheat lectin activity in caryopsis and at the early stages of ontogenesis of varieties developed by Poltava State Agrarian Academy as well as investigate varietal differences depending on dynamic pH medium. Methods. Laboratory analysis, method of hema­gglutination reaction, analytical approach, statistical evaluation. Results. A change in lectin activity was determined in samples of 14 soft winter wheat varieties in caryopsis and at the early stages of ontogenesis (on the third, seventh, tenth and twelfth day of seedlings emergence). High lectin activity was observed in samples of seven and ten days seedlings. This could be evidence of active participation of proteins in physio­logical and biochemical processes at the time of emerging wheat tillering node that can be important in forming adaptive reactions to stress. Wheat lectin activity variation for рН ranging between 4,0 and 8,0 that depended on a variety was defined for the first time. Conclusions. According to hema­gglutination ability of wheat lectins, all varieties were divided into three groups: of high ability – 4 varieties, middle – 9 varieties, low – 1 variety. Varietal variability for the investigated trait can be used in breeding programs as marker trait. In most varieties variation of hemagglutination was observed at dilutions ranging between 1:2 and 1:256. Availability of two lectin agglutination peaks in acidic and alkaline media for seedlings was fixed. | Цель. Изучить динамику активности лектинов пшеницы мягкой озимой в зерновках на ранних этапах онтогенеза сортов селекции Полтавской государственной аграрной академии, а также исследовать сортовые различия в зависимости от динамической рН среды. Методы. Лабораторный, метод реакции гемагглютинации (РГА), аналитический, статистический. Результаты. Определено изменение активности лектинов в образцах пшеницы мягкой озимой 14 сортов в зерновках и на ранних этапах онтогенеза (на третьи, седьмые, десятые и двенадцатые сутки прорастания). Высокая активность лектинов наблюдалась в образцах семи- и десятисуточных проростков. Это свидетельствует об активном включении этих белков в физимолого-биохимические процессы при образовании узла кущения пшеницы, что может иметь значение для формирования адаптивных реакций к действию стресса. Впервые установлены колебания активности лектинов пшеницы в диапазоне рН от 4,0 до 8,0 в зависимости от сорта. Выводы. По гемагглютинирующей способности лектинов пшеницы сорта были разделены на три группы: с высокой – 4 сорта; со средней – 9; с низкой – 1 сорт. Сортовая вариабельность по исследуемому признаку может быть использована в селекционных программах как маркерный признак. У большинства сортов наблюдались колебания гемагглютинации при разведениях от 1:2 до 1:256. Установлено наличие двух максимумов агглютинации лектинов в кислой и щелочной среде для проростков. | Мета. Вивчити динаміку активності лектинів пшениці м’якої озимої у зернівках та на ранніх етапах онтогенезу сортів селекції Полтавської державної аграрної академії, а також дослідити сортові відмінності залежно від динамічного рН середовища. Методи. Лабораторний, метод реакції гемаглютинації (РГА), аналітичний, статистичний. Результати. Визначено зміну активності лектинів у зразках пшениці м’якої озимої 14 сортів у зернівках та на ранніх етапах онтогенезу (на третю, сьому, десяту та дванадцяту добу проростання). Висока активність лектинів спостерігалася у зразках семи- і десятидобових проростків. Це свідчить про активне включення цих білків у фізіолого-біохімічні процеси під час утворення вузла кущіння пшениці, що може мати значення для формування адаптивних реакцій до дії стресу. Вперше встановлено коливання активності лектинів пшениці у діапазоні рН від 4,0 до 8,0 залежно від сорту. Висновки. За гемаглютинувальною здатністю лектинів пшениці сорти були розподілені на три групи: з високою – 4 сорти; з середньою – 9; з низькою – 1 сорт. Сортова варіабельність за досліджуваною ознакою може бути використана в селекційних програмах як маркерна ознака. У більшості сортів спостерігалися коливання гемаглютинації при розведеннях від 1:2 до 1:256. Встановлено наявність двох максимумів аглютинації лектинів у кислому й лужному середовищі для проростків.

Purpose. Reporting peculiarities of new forms of edible corn and prospects for their use in food production that have been created jointly by scientists from the Plant Production Institute nd. a. V. Ya. Yuryev of NAAS and Ustymiv­ka Experimental Station for Plant Production on the base of the environmentally friendly method that uses biochemical effects of natural mutations of corn grain endosperm structure. Methods. Field study, laboratory analysis, mathematical and statistical evaluation. Results. Original series of inbred lines as well as promising varieties and hyb­rids of sugar and waxy corns were obtained. Varieties and hybrids are universally usable for obtaining both fresh and canned products, characterized by good taste, provide yields of up to 10 tons per hectare of commercial products and aimed to grow in various soil and climatic conditions. Brief economic and morphological characteristics of corn varieties and hybrids created jointly by scientists from the Plant Production Institute nd. a. V. Ya. Yuryev of NAAS and Ustymivka Experimental Station for Plant Production were given. Conclusions. The use of biochemical effect of natural mutations of endosperm structure is cost-effective and environmentally friendly method for creating lines, varieties and hybrids of corn for direct consumption and processing into food products. ‘Biliavka’, ‘Nika’ varieties and ‘Binom F1’, ‘Solo F1’, ‘Twister F1’ hybrids created with the help of this method are promising for commercial use

Purpose. Reporting peculiarities of new forms of edible corn and prospects for their use in food production that have been created jointly by scientists from the Plant Production Institute nd. a. V. Ya. Yuryev of NAAS and Ustymiv­ka Experimental Station for Plant Production on the base of the environmentally friendly method that uses biochemical effects of natural mutations of corn grain endosperm structure. Methods. Field study, laboratory analysis, mathematical and statistical evaluation. Results. Original series of inbred lines as well as promising varieties and hyb­rids of sugar and waxy corns were obtained. Varieties and hybrids are universally usable for obtaining both fresh and canned products, characterized by good taste, provide yields of up to 10 tons per hectare of commercial products and aimed to grow in various soil and climatic conditions. Brief economic and morphological characteristics of corn varieties and hybrids created jointly by scientists from the Plant Production Institute nd. a. V. Ya. Yuryev of NAAS and Ustymivka Experimental Station for Plant Production were given. Conclusions. The use of biochemical effect of natural mutations of endosperm structure is cost-effective and environmentally friendly method for creating lines, varieties and hybrids of corn for direct consumption and processing into food products. ‘Biliavka’, ‘Nika’ varieties and ‘Binom F1’, ‘Solo F1’, ‘Twister F1’ hybrids created with the help of this method are promising for commercial use

Purpose. Reporting peculiarities of new forms of edible corn and prospects for their use in food production that have been created jointly by scientists from the Plant Production Institute nd. a. V. Ya. Yuryev of NAAS and Ustymiv­ka Experimental Station for Plant Production on the base of the environmentally friendly method that uses biochemical effects of natural mutations of corn grain endosperm structure. Methods. Field study, laboratory analysis, mathematical and statistical evaluation. Results. Original series of inbred lines as well as promising varieties and hyb­rids of sugar and waxy corns were obtained. Varieties and hybrids are universally usable for obtaining both fresh and canned products, characterized by good taste, provide yields of up to 10 tons per hectare of commercial products and aimed to grow in various soil and climatic conditions. Brief economic and morphological characteristics of corn varieties and hybrids created jointly by scientists from the Plant Production Institute nd. a. V. Ya. Yuryev of NAAS and Ustymivka Experimental Station for Plant Production were given. Conclusions. The use of biochemical effect of natural mutations of endosperm structure is cost-effective and environmentally friendly method for creating lines, varieties and hybrids of corn for direct consumption and processing into food products. ‘Biliavka’, ‘Nika’ varieties and ‘Binom F1’, ‘Solo F1’, ‘Twister F1’ hybrids created with the help of this method are promising for commercial use | Цель. Осветить особенности, и перспективы использования в производстве новых форм кукурузы пищевого назначения, созданных совместно учеными Института растениеводства им. В. Я. Юрьева НААН и Устимовской опытной станции растениеводства с помощью экологически безопасного способа использования биохимического эффекта естественных мутаций структуры эндосперма зерна кукурузы. Методы. Полевой, лабораторный, математико-статистический. Результаты. Получена серия оригинальных инбредных линий, а также перспективные сорта и гибриды сахарной и восковидной кукурузы. Сорта и гибриды имеют универсальное назначение – как для получения свежей, так и консервированной продукции, отличаются хорошими вкусовыми качествами, обеспечивают урожаи до 10 т/га товарной продукции и ориентированы для выращивания в различных почвенно-климатических условиях. Приведены краткие хозяйственные и морфологические характеристики сортов и гибридов кукурузы, созданных совместно учеными Института растениеводства им. В. Я. Юрьева НААН и Устимовской опытной станции растениеводства. Выводы. Экономически выгодным и экологически безопасным методом создания линий, сортов и гибридов кукурузы для непосредственного употребления в пищу и переработки на продукты питания является использование биохимического эффекта естественных мутаций структуры эндосперма. Созданные с помощью этого способа сорта ‘Билявка’, ‘Ника’ и гибриды ‘Соло F1’, ‘Бином F1’, ‘Твистер F1’ являются перспективными для коммерческого использования. | Мета. Висвітлити особливості та перспективи використання у виробництві нових форм кукурудзи харчового призначення, створених спільно науковцями Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН та Устимівської дослідної станції рослинництва за допомогою екологічно безпечного методу використання біохімічного ефекту природних мутацій структури ендосперму зерна кукурудзи. Методи. Польовий, лабораторний, математико-статистичний. Результати. Отримано серію оригінальних інбредних ліній, а також перспективні сорти та гібриди цукрової й восковидної кукурудзи. Сорти та гібриди мають універсальне призначення – як для отримання свіжої, так і консервованої продукції, відрізняються добрими смаковими якостями, забезпечують урожай до 10 т/га товарної продукції та орієнтовані для вирощування в різних ґрунтово-кліматичних умовах. Наведено короткі господарські й морфологічні характеристики сортів та гібридів кукурудзи, створених спільно науковцями Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН та Устимівської дослідної станції рослинництва. Висновки. Економічно вигідним і екологічно безпечним методом створення ліній, сортів та гібридів кукурудзи для безпосереднього вживання в їжу й переробки на продукти харчування є використання біохімічного ефекту природних мутацій структури ендосперму. Створені за допомогою цього методу сорти ‘Білявка’, ‘Ніка’ та гібриди ‘Соло F1’, ‘Біном F1’, ‘Твістер F1’ є перспективними для комерційного використання.

Для оцінки стійкості до фузаріозу колоса в 2009 році 41 сорт твердої та м’якої пшениці, переважно з Італії, пройшов сортовипробування у CIMMYT (Міжнародний центр поліпшення кукурудзи та пшениці). Крім того, виконано оцінку впливу одного з основ­них QTL стійкості до фузаріозу колоса (Qfhs.ndsu-3BS QTL), вперше виявленого у китайського сорту пшениці м’якої ‘Sumai 3’, на хромосомі 3В, у 125 удосконалених ліній пшениці твердої BC4F6, отриманих шляхом схрещування з вихідним сортом пшениці м’якої ‘Sumai 3’ (68 ліній з ‘Sumai 3’ QTL та 57 ліній без цього QTL), були досліджені в однакових умовах штучного зараження. Для обох груп ділянки заражували під час цвітіння суспензією односпорових культур F. graminearum, підтримуючи вологість до 100%, щоб сприяти розвитку захворювання за допомогою системи дрібнодисперсного зволоження. Через тридцять днів після зараження підрахували кількість колосків, інфікованих F. graminearum, на колосі десяти рослин на кожній ділянці; пошкодження виразили показником зараження фузаріозом (кількість випадків ураження  ступінь ураження / 100, де ступінь ураження = кількість інфікованих колос­ків / загальна кількість випадків ураження  100 та кількість інфікованого колосся / загальна кількість колос­ся  100). В обох випадках пізнє цвітіння було ключовим чинником, здатним обмежити ураженість хворобою. Попередні дані стосовно впливу Qfhs.ndsu-3BS QTL не виявили відмінності між двома групами вдосконалених ліній.

To evaluate the resistance to FHB, in 2009 41 varieties of durum and bread wheat, mainly from Italy, were tested at the CIMMYT (International Maize and Wheat Improvement Center). In addition, to assess the effect of the Qfhs.ndsu-3BS QTL (one of the major QTL for FHB resistance, first identified in Chinese bread wheat cultivar ‘Sumai 3’, on the chromosome 3B), 125 advanced lines of durum wheat BC4F6 derived from crosses with initial bread wheat (68 with the ‘Sumai 3’ QTL and 57 without) were screened in the same artificial inoculation conditions. For both groups, plots were inoculated at flowering with a suspension of monosporic cultures of F. graminearum, keeping the humidity close to 100%, to favour disease development, by means of a misting system. Thirty days after inoculation, counts of spikelets infected by F. graminearum was carried out in 10 ears for each plot; the damage was expressed as the FHB index (incidence × severity/100, where severity = infected spikelets/total spikelets; incidence × 100 and infected ears/ears total × 100). In both cases, late flowering showed to be a key factor, able to limit the seriousness of the disease. Preliminary data concerning the effect of the Qfhs.ndsu-3BS QTL, didn’t highlight differences between the two groups of advanced lines. | Для оценки устойчивости к фузариозу колоса в 2009 году 41 сорт твердой и мягкой пшеницы, преимущественно из Италии, прошел сортоиспытания в CIMMYT (Международный центр улучшения кукурузы и пшеницы). Кроме того, проведена оценка влияния одного из основных QTL устойчивости к фузариозу колоса (Qfhs.ndsu-3BS QTL), впервые выявленного у китайского сорта пшеницы мягкой ‘Sumai 3’, на хромосоме 3В) у 125 улучшенных линий пшеницы твердой BC4F6, полученных путем скрещивания с исходным сортом пшеницы мягкой ‘Sumai 3’ (68 линий с ‘Sumai 3’ QTL и 57 линий без этого QTL), в одинаковых условиях искусственного заражения. Для обеих групп делянки заражали во время цветения суспензией односпоровых культур F. graminearum, поддерживая влажность до 100%, чтобы способствовать развитию заболевания с помощью системы мелкодисперсного увлажнения. Через тридцать дней после заражения подсчитали количество колосков, инфицированных F. graminearum, на колосьях десяти растений на каждой делянке; повреждение выразили показателем заражения фузариозом (количество случаев поражения × степень поражения / 100, где степень поражения = количество инфицированных колосков / общее количество случаев поражения × 100 и количество инфицированных колосьев / общее количество колосьев × 100). В обоих случаях позднее цветение было ключевым фактором, ограничивающим поражение болезнью. Предварительные данные относительно влияния Qfhs.ndsu-3BS QTL не выявили отличий между двумя группами улучшенных линий. | Для оцінки стійкості до фузаріозу колоса в 2009 році 41 сорт твердої та м’якої пшениці, переважно з Італії, пройшов сортовипробування у CIMMYT (Міжнародний центр поліпшення кукурудзи та пшениці). Крім того, виконано оцінку впливу одного з основ­них QTL стійкості до фузаріозу колоса (Qfhs.ndsu-3BS QTL), вперше виявленого у китайського сорту пшениці м’якої ‘Sumai 3’, на хромосомі 3В, у 125 удосконалених ліній пшениці твердої BC4F6, отриманих шляхом схрещування з вихідним сортом пшениці м’якої ‘Sumai 3’ (68 ліній з ‘Sumai 3’ QTL та 57 ліній без цього QTL), були досліджені в однакових умовах штучного зараження. Для обох груп ділянки заражували під час цвітіння суспензією односпорових культур F. graminearum, підтримуючи вологість до 100%, щоб сприяти розвитку захворювання за допомогою системи дрібнодисперсного зволоження. Через тридцять днів після зараження підрахували кількість колосків, інфікованих F. graminearum, на колосі десяти рослин на кожній ділянці; пошкодження виразили показником зараження фузаріозом (кількість випадків ураження × ступінь ураження / 100, де ступінь ураження = кількість інфікованих колос­ків / загальна кількість випадків ураження × 100 та кількість інфікованого колосся / загальна кількість колос­ся × 100). В обох випадках пізнє цвітіння було ключовим чинником, здатним обмежити ураженість хворобою. Попередні дані стосовно впливу Qfhs.ndsu-3BS QTL не виявили відмінності між двома групами вдосконалених ліній.

Purpose. To establish the level of formation of winter barley yield depending on weather conditions during the gro­wing season in the Forest-Steppe zone of Ukraine. Methods. Field investigations, ANOVA, variance and correlation analysis. Results. Positive correlation was revealed between yield and the duration of the vegetation (r = 0.54) and especially “heading–maturation” period (r = 0.76). Moderate positive correlation was established between yield and mean daily air temperature during the period from termination to resumption of vegetation (r = 0.44), and strong negative one – between yield and mean daily air temperature during hea­ding to maturation period (r = -0.77). Positive correlation was observed between yield and rainfall amount during the period from vegetation resumption to heading (r = 0.30). In general, during the growing season the correlation was weak (r = 0.16). For the period of “heading–maturation” low nega­tive value (r = -0.11) was fixed. This was due to heavy precipitations, especially torrential rains, which in some years have caused lodging of plantings resulted in yield decrease. Conclusions. Under the conditions of Forest-Steppe zone of Ukraine, fluctuations in temperature and water regimes are responsible for significant variability in growing season duration and yield of winter barley. Optimal amount of precipitation (close to long-time annual average) and their uniform distribution throughout growing season is the most favorable for obtaining high yield. “Heading–maturation» period is responsible for the formation of winter barley yield level.

Purpose. To establish the level of formation of winter barley yield depending on weather conditions during the gro­wing season in the Forest-Steppe zone of Ukraine. Methods. Field investigations, ANOVA, variance and correlation analysis. Results. Positive correlation was revealed between yield and the duration of the vegetation (r = 0.54) and especially “heading–maturation” period (r = 0.76). Moderate positive correlation was established between yield and mean daily air temperature during the period from termination to resumption of vegetation (r = 0.44), and strong negative one – between yield and mean daily air temperature during hea­ding to maturation period (r = -0.77). Positive correlation was observed between yield and rainfall amount during the period from vegetation resumption to heading (r = 0.30). In general, during the growing season the correlation was weak (r = 0.16). For the period of “heading–maturation” low nega­tive value (r = -0.11) was fixed. This was due to heavy precipitations, especially torrential rains, which in some years have caused lodging of plantings resulted in yield decrease. Conclusions. Under the conditions of Forest-Steppe zone of Ukraine, fluctuations in temperature and water regimes are responsible for significant variability in growing season duration and yield of winter barley. Optimal amount of precipitation (close to long-time annual average) and their uniform distribution throughout growing season is the most favorable for obtaining high yield. “Heading–maturation» period is responsible for the formation of winter barley yield level. | Цель. Определить уровень формирования урожайнос­ти ячменя озимого в зависимости от метеорологических условий вегетационного периода в Лесостепи Украины. Методы. Полевые исследования, дисперсионный, вариа­ционный и корреляционный анализ. Результаты. Выявлена положительная корреляция урожайности с продолжительностью вегетации (r = 0,54), особенно периода «колошение–созревание» (r = 0,76). Установлена умеренная положительная связь урожайности и среднесуточной температуры воздуха в период между прекращением и возобновлением вегетации (r = 0,44), а также сильная отрицательная со среднесуточной температурой воздуха от колошения до созревания (r = -0,77). Положительная корреляция урожайности и количества осадков отмечена в период от возобновления вегетации до колошения (r = 0,30). В целом за вегетационный период связь была слабой (r = 0,16). Для периода «колошение–созревание» отмечено низкое отрицательное значение (r = -0,11). Это связано с избыточными осадками, особенно ливневого характера, которые в отдельные годы приводили к полеганию посевов, что снижало урожайность. Выводы. В условиях Лесостепи Украины колебания температурного и водного режимов обу­словливают значительную вариабельность длительности вегетационного периода и урожайности ячменя озимого. Наиболее благоприятным для получения урожая является оптимальное (близкое к среднемноголетним значениям) количество осадков и их равномерное распределение на протяжении всего вегетационного периода. Период «колошение–созревание» является определяющим для формирования уровня урожайности ячменя озимого. | Мета. Встановити рівень формування врожайності ячменю озимого залежно від метеорологічних умов вегетаційного періоду в Лісостепу України. Методи. Польові дослідження, дисперсійний, варіаційний та кореляційний аналіз. Результати. Виявлено позитивну кореляцію врожайності з тривалістю вегетації (r = 0,54), особливо періоду «колосіння–доcтигання» (r = 0,76). Встановлено помірний позитивний зв’язок урожайності й середньодобової температури повітря у період між припиненням і відновленням вегетації (r = 0,44) та сильний від’ємний – із середньодобовою температурою повітря від колосіння до достигання (r = -0,77). Позитивну кореляцію врожайності й кількості опадів спостережено в період від відновлення вегетації до колосіння (r = 0,30). Загалом за вегетаційний період зв’язок був слабким (r = 0,16). Для періоду «колосіння–достигання» зафіксовано низьке від’ємне значення (r = -0,11). Це пов’язано з надмірними опадами, особливо зливового характеру, які в окремі роки спричинювали вилягання посівів, що знижувало врожайність. Висновки. В умовах Лісостепу України коливання температурного та водного режимів зумовлюють значну варіабельність тривалості вегетаційного періоду та врожайності ячменю озимого. Найсприятливішою для отримання високого врожаю є оптимальна (близька до середньобагаторічного значення) кількість опадів та рівномірний їх розподіл протягом усього вегетаційного періоду. Період «колосіння–достигання» є визначальним для формування рівня врожайності ячменю озимого.

Purpose. To study flowering productivity and reproductive ability of multiple-aged plants of introduced Astilba varieties, assess varieties for these characters and investigate the effectiveness of vegetative propagation. Methods. Field experiment, introduction and statistics evaluation. Results. The analysis of published data and author’s own observations revealed that Astilba varieties are highly tolerant for winter and frost conditions as well as pest and disease resistant, therefore we defined flowering productivity and reproductive ability as main economic and biological characters that are subject to assessment. According to the results of flowering efficiency study, it was found that the highest value of this index for the most studied varieties was observed on the fourth year of cultivation. Whereas the majority of varieties rating was relatively low, Astilbe flowering productivity on the whole was sufficiently high. In order to arrange collection plots, flower beds and implement the selection process, the most effective method of vegetative propagation can be used – the division of rhizomes into pieces with three to five renovation buds, and for mass reproduction – with one or two buds. It turned out that for Astilbe the indicator of reproductive ability is specific. For most of the investigated five-year varieties it was quite high. We have noted a high positive correlation between the index of reproductive ability and flowering productivity. Varieties with optimal flowering had high value of planting material yield. Conclusions. Based on the experimental data, the flowering productivity and reproductive ability of multiple- aged plants of Astilbe introduced varieties was studied, varieties was assessed according to these characters, and the effectiveness of vegetative propagation was investigated.

Purpose. To study flowering productivity and reproductive ability of multiple-aged plants of introduced Astilba varieties, assess varieties for these characters and investigate the effectiveness of vegetative propagation. Methods. Field experiment, introduction and statistics evaluation. Results. The analysis of published data and author’s own observations revealed that Astilba varieties are highly tolerant for winter and frost conditions as well as pest and disease resistant, therefore we defined flowering productivity and reproductive ability as main economic and biological characters that are subject to assessment. According to the results of flowering efficiency study, it was found that the highest value of this index for the most studied varieties was observed on the fourth year of cultivation. Whereas the majority of varieties rating was relatively low, Astilbe flowering productivity on the whole was sufficiently high. In order to arrange collection plots, flower beds and implement the selection process, the most effective method of vegetative propagation can be used – the division of rhizomes into pieces with three to five renovation buds, and for mass reproduction – with one or two buds. It turned out that for Astilbe the indicator of reproductive ability is specific. For most of the investigated five-year varieties it was quite high. We have noted a high positive correlation between the index of reproductive ability and flowering productivity. Varieties with optimal flowering had high value of planting material yield. Conclusions. Based on the experimental data, the flowering productivity and reproductive ability of multiple- aged plants of Astilbe introduced varieties was studied, varieties was assessed according to these characters, and the effectiveness of vegetative propagation was investigated. | Цель. Изучить продуктивность цветения и репродукционную способность разновозрастных растений интродуцированных сортов астильбы, провести оценивание сортов за этими признаками, а также исследовать эффективность вегетативного размножения. Методы. Полевой, интродукционные и статистические. Результаты. На основе анализа литературных данных и по собственным наблюдениям выяснено, что сорта астильбы отличаются высокой зимо- и морозостойкостью и стойкостью к поражению вредителями и болезнями, поэтому основными хозяйственно-биологичес­кими характеристиками, которые подлежат оцениванию, мы определили продуктивность цветения и репродукционную способность. По результатам исследования продуктивности цветения установлено, что наивысшее значение этого показателя у большинства исследуемых сортов наблюдается на четвертый год культивирования. Несмотря на то, что большинство сортов получили довольно низкую оценку, продуктивность цветения астильбы в целом является достаточно высокой. Для создания коллекционных участков, цветников и обеспечения селекционного процесса наиболее эффективным способом вегетативного размножения является деление корневища на части с тремя–пятью почками возобновления, для массового размножения – с одной–двумя почками. Выяснено, что для астильбы показатель репродукционной способности является сортоспецифеским. Для большинства исследуемых сортов в пятилетней культуре он оказалась довольно высоким. Отмечена высокая позитивная корреляция между показателями репродукционной способности и продуктивности цветения. У сортов, которые имели оптимальную продуктивность цветения, наблюдался высокий показатель выхода посадочного материала. Выводы. На основе полученных экспериментальных данных изучены продуктивность цветения и репродукционная способность разновозрастных растений интродуцированных сортов астильбы, проведено оценивание сортов по этим признакам, а также исследована эффективность вегетативного размножения. | Мета. Вивчити продуктивність цвітіння та репродукційну здатність різновікових рослин інтродукованих сортів астильби, провести оцінювання сортів за цими ознаками, а також дослідити ефективність вегетативного розмноження. Методи. Польовий, інтродукційні та статистичні. Результати. На основі аналізу літературних даних та за власними спостереженнями з’ясовано, що сорти астильби відрізняються високою зимо- та морозостійкістю та стійкістю проти ураження шкідниками й хворобами, тому основними господарсько-біологічними характеристиками, які підлягають оцінюванню ми визначили продуктивність цвітіння та репродукційну здатність. За результатами дослідження продуктивності цвітіння встановлено, що найвище значення цього показника у більшості досліджуваних сортів спостерігається на четвертий рік культивування. Незважаючи на те, що більшість сортів отримали досить низьку оцінку, продуктивність цвітіння астильби загалом є доволі високою. Для створення колекційних ділянок, квітників та забезпечення селекційного процесу найефективнішим способом вегетативного розмноження є поділ кореневища на частини з трьома–п’ятьма бруньками поновлення, для масового розмноження – з однією–двома бруньками. З’ясовано, що для астильби показник репродукційної здатності є сортоспецифічним. Для більшості досліджуваних сортів у п’ятирічній культурі він виявився досить високим. Зазначено високу позитивну кореляцію між показниками репродукційної здатності та продуктивності цвітіння. У сортів, з оптимальною продуктивністю цвітіння спостерігався високий показник виходу посадкового матеріалу. Висновки. На основі отриманих експериментальних даних вивчено продуктивність цвітіння та репродукційну здатність різновікових рослин інтродукованих сортів астильби, проведено оцінювання сортів за цими ознаками, а також досліджено ефективність вегетативного розмноження.