Affiner votre recherche
Résultats 991-1000 de 2,408
Колекція Устимівської дослідної станції як джерело вихідного матеріалу для селекції кукурудзи з поліпшеними біохімічними показниками зерна Texte intégral
2018
Ю. В. Харченко | Л. Я. Харченко
Колекція Устимівської дослідної станції як джерело вихідного матеріалу для селекції кукурудзи з поліпшеними біохімічними показниками зерна Texte intégral
2018
Ю. В. Харченко | Л. Я. Харченко
Мета. Виявити перспективні зразки кукурудзи з колекції Устимівської дослідної станції рослинництва з важливими біохімічними показниками якості – високим вмістом білка й крохмалю в зерні. Методи. Польовий, лабораторний, узагальнення. Результати. Проведено розподіл колекційних зразків кукурудзи за біохімічними показниками. Виділено лише одну лінію з дуже високим вмістом білка 15,8% – ‘УХК 464’ (Україна). Високий рівень вмісту білка мали 57 ліній і 35 сортів різного еколого-географічного походження, що дає можливість добору цінних форм. Серед самозапилених ліній до джерел дуже високого вмісту білка (14,0–15,0%) віднесено: ‘УХ 220’ (Україна) та ‘А 27-51’, ‘R 168’ (США). Вміст білка в межах 12,0–12,9% мали 10 сортів кукурудзи, кращі з них місцевий сорт ‘UB0104037’ (Росія), ‘UB0100419’, ‘Cuzco’ (Мексика). Серед ліній кукурудзи, створених шляхом залучення форм з генами wx, se, o2, ae, su1, su2, sh2, виділено зразки, що поєднують високу зернову продуктивність із підвищеним вмістом білка. За дуже високим вмістом крохмалю в зерні (70,0–75,5%) виділено 147 зразків, зокрема 39 ліній і 108 сортів. Лише три лінії – ‘ХЛГ 4’ та ‘А 169’ (Україна), ‘7023’ (Німеччина) – мали вміст крохмалю понад 76,0%. У 23 ліній цей показник варіює в межах 73–75%. Кращі з них: ‘ЛК 14795’, ‘УХК 383’, ‘УХР 74-2’ (Україна), ‘МА 23С’ (Франція), ‘Б 312’ (Росія), ‘LH 59’ (США), ‘ВС 70511’ (Хорватія), ‘N 4-1-6’ (Сербія і Чорногорія), ‘Martonvasar 1’, ‘Martonvasar 2’ (Угорщина). У процесі створення гібридів і ліній з підвищеним вмістом білка та крохмалю рекомендовано вводити в селекційний процес самозапилені лінії ‘G 6’, ‘CO 72-75-13 PR’, ‘D-BE-14’, ‘W 117’, ‘407’, ‘P 502 зМ’, ‘УХК 565’, ‘Oh 45’. Це дасть змогу одержувати цінний вихідний матеріал, що слугуватиме основою для пріоритетних напрямів селекції кукурудзи. Висновки. За результатами вивчення зразків кукурудзи виділено цінний вихідний матеріал для створення ліній і гібридів з поліпшеним біохімічним складом зерна. Досліджувані зразки знаходяться в колекції Устимівської дослідної станції та Національного центру генетичних ресурсів рослин і можуть бути використані селекціонерами й іншими споживачами в теоретичних і практичних розробках.
Afficher plus [+] Moins [-]Collection of the Ustymivka Experimental Station as a source of original material for maize breeding with improved biochemical indices of corn | Коллекция Устимовской опытной станции как источник исходного материала для селекции кукурузы с улучшенными биохимическими показателями зерна | Колекція Устимівської дослідної станції як джерело вихідного матеріалу для селекції кукурудзи з поліпшеними біохімічними показниками зерна Texte intégral
2018
Харченко, Ю. В. | Харченко, Л. Я.
Purpose of this work is to identify promising samples of corn from the collection of Ustymivka Experimental Station of Plant Production with important biochemical indicators of quality – high protein and starch content.Methods. Field, laboratory, summarizing.Results. The grading of the collection samples of corn according to biochemical indicators was carried out. Only one line with a very high protein content of 15.8% was allocated – ‘UHK 464’ (Ukraine). 57 lines and 35 varieties of different eco-geographical origin had the high level of protein content. This makes it possible to select valuable forms. Among self-polluting lines, the sources of very high protein content (14.0–15.0%) include: ‘UH 220’, (Ukraine) and ‘A 27-51’, ‘R 168’ (USA). 10 varieties of maize had the corn protein content within 12.0–12.9%, the best of them are conventional variety ‘UB0104037’ (Russia) and UB0100419 ‘Cuzco’ (Mexico). Among the maize lines created with the wx, se, o2, ae, su1, su2, sh2 genes, some corn samples were identified as a combination of high productivity with increased protein content. Very high content of starch in corn (70.0–75.5%) was found in 147 samples, including 39 lines and 108 varieties. Only 3 lines had a starch content of more than 76.0% – ‘HLG 4’ and ‘A 169’ (Ukraine), ‘7023’ (Germany). This indicator varies within the limits of 73–75% in 23 maize lines. The best of them are ‘LK 14795’, ‘UHK 383’, ‘UHR 74-2’ (Ukraine), ‘MA 23 S’ (France), ‘B 312’ (Russia), ‘LH 59’ (USA), ‘ВС 70511’ (Croatia), ‘N 4-1-6’ (Serbia and Montenegro), ‘Martonvasar 1’, ‘Martonvasar 2’ (Hungary). It is recommended to use self-pollinated lines ‘G 6’, ‘CO 72-75-13 PR’, ‘D-BE-14’, ‘W 117’, ‘407’, ‘P 502 ZM’, ‘UHK 565’, ‘Oh 45’ in the maize selection process for hybrids and lines with the high content of protein and starch. This provides a valuable source material, which will serve as the basis for the priority directions of maize breeding.Conclusions. Based on the results of the study, a valuable original material for maize lines and hybrids breeding with improved biochemical composition of corn was formed. The studied corn samples are in the collections of the Ustymivka Experimental Station and the National Centre for Plant Genetic Resources of Ukraine and can be used by breeders and other consumers in theoretical and practical developments. | Цель. Выявить перспективные образцы кукурузы из коллекции Устимовской опытной станции растениеводства с важными биохимическими показателями качества – высоким содержанием белка и крахмала в зерне.Методы. Полевой, лабораторный, обобщения.Результаты. Проведено распределение коллекционных образцов кукурузы по биохимическим показателям. Выделена только одна линия с очень высоким содержанием белка 15,8% – ‘УХК 464’ (Украина). Высокий уровень содержания белка имели 57 линий и 35 сортов различного эколого-географического происхождения, что позволяет отбирать ценные формы. Среди самозапыленных линий к источникам очень высокого содержания белка (14,0–15,0%) отнесены: ‘УХ 220’ (Украина) и ‘А 27-51’, ‘R 168’ (США). Содержание белка в пределах 12,0–12,9% имели 10 сортов кукурузы, лучшие из них местный сорт ‘UB0104037’ (Россия), ‘UB0100419’, ‘Cuzco’ (Мексика). Среди линий кукурузы, созданных путем привлечения форм с генами wx, se, o2, ae, su1, su2, sh2, выделены образцы, сочетающие высокую зерновую продуктивность с повышенным содержанием белка. По очень высокому содержанию крахмала в зерне (70,0–75,5%) выделены 147 образцов, в том числе 39 линий и 108 сортов. Лишь у 3 линий – ‘ХЛГ 4’ и ‘А 169’ (Украина), ‘7023’ (Германия) – содержание крахмала превышало 76,0%. У 23 линий этот показатель варьирует в пределах 73–75%. Лучшие из них: ‘ЛК 14795’, ‘УХК 383’, ‘УХР 74-2’ (Украина), ‘МА 23 С’ (Франция), ‘Б 312’ (Россия), ‘LH 59’ (США), ‘ВС 70511’ (Хорватия), ‘N 4-1-6’ (Сербия и Черногория), ‘Martonvasar 1’, ‘Martonvasar 2’ (Венгрия). При создании гибридов и линий с повышенным содержанием белка и крахмала рекомендовано вводить в селекционный процесс самозапыленные линии ‘G 6’, ‘CO 72-75-13 PR’, ‘D-BE-14’, ‘W 117’, ‘407’, ‘P 502 ЗМ’, ‘УХК 565’, ‘Oh 45’. Это позволит получить ценный исходный материал, служащий основой для приоритетных направлений селекции кукурузы.Выводы. По результатам изучения образцов кукурузы выделено ценный исходный материал для создания линий и гибридов с улучшенным биохимическим составом зерна. Исследуемые образцы находятся в коллекции Устимовской опытной станции и Национального центра генетических ресурсов растений и могут быть использованы селекционерами и другими потребителями в теоретических и практических разработках. | Мета. Виявити перспективні зразки кукурудзи з колекції Устимівської дослідної станції рослинництва з важливими біохімічними показниками якості – високим вмістом білка й крохмалю в зерні.Методи. Польовий, лабораторний, узагальнення.Результати. Проведено розподіл колекційних зразків кукурудзи за біохімічними показниками. Виділено лише одну лінію з дуже високим вмістом білка 15,8% – ‘УХК 464’ (Україна). Високий рівень вмісту білка мали 57 ліній і 35 сортів різного еколого-географічного походження, що дає можливість добору цінних форм. Серед самозапилених ліній до джерел дуже високого вмісту білка (14,0–15,0%) віднесено: ‘УХ 220’ (Україна) та ‘А 27-51’, ‘R 168’ (США). Вміст білка в межах 12,0–12,9% мали 10 сортів кукурудзи, кращі з них місцевий сорт ‘UB0104037’ (Росія), ‘UB0100419’, ‘Cuzco’ (Мексика). Серед ліній кукурудзи, створених шляхом залучення форм з генами wx, se, o2, ae, su1, su2, sh2, виділено зразки, що поєднують високу зернову продуктивність із підвищеним вмістом білка. За дуже високим вмістом крохмалю в зерні (70,0–75,5%) виділено 147 зразків, зокрема 39 ліній і 108 сортів. Лише три лінії – ‘ХЛГ 4’ та ‘А 169’ (Україна), ‘7023’ (Німеччина) – мали вміст крохмалю понад 76,0%. У 23 ліній цей показник варіює в межах 73–75%. Кращі з них: ‘ЛК 14795’, ‘УХК 383’, ‘УХР 74-2’ (Україна), ‘МА 23С’ (Франція), ‘Б 312’ (Росія), ‘LH 59’ (США), ‘ВС 70511’ (Хорватія), ‘N 4-1-6’ (Сербія і Чорногорія), ‘Martonvasar 1’, ‘Martonvasar 2’ (Угорщина). У процесі створення гібридів і ліній з підвищеним вмістом білка та крохмалю рекомендовано вводити в селекційний процес самозапилені лінії ‘G 6’, ‘CO 72-75-13 PR’, ‘D-BE-14’, ‘W 117’, ‘407’, ‘P 502 зМ’, ‘УХК 565’, ‘Oh 45’. Це дасть змогу одержувати цінний вихідний матеріал, що слугуватиме основою для пріоритетних напрямів селекції кукурудзи.Висновки. За результатами вивчення зразків кукурудзи виділено цінний вихідний матеріал для створення ліній і гібридів з поліпшеним біохімічним складом зерна. Досліджувані зразки знаходяться в колекції Устимівської дослідної станції та Національного центру генетичних ресурсів рослин і можуть бути використані селекціонерами й іншими споживачами в теоретичних і практичних розробках.
Afficher plus [+] Moins [-]Пігменти, ефективність фотосинтезу і продуктивність пшениці Texte intégral
2018
Г. О. Прядкіна
Пігменти, ефективність фотосинтезу і продуктивність пшениці Texte intégral
2018
Г. О. Прядкіна
Мета. Проаналізувати показники пігментного апарату і фотосинтетичної ефективності пшениці у зв’язку з перспективами підвищення врожайності. Методи. Польовий, дрібноділянковий, морфометричний, спектрофотометричний, високоефективна рідинна хроматографія, статистичний. Результати. Представлено результати порівняльних досліджень показників фотосинтетичного апарату на різних рівнях його організації (хлоропласт, листок, посів) двох сортів озимої пшениці, з більш ніж 40-річною різницею в термінах створення. У різних умовах вирощування виявлено, що сорт сучасної селекції ‘Фаворитка’ відрізнявся як вищим вмістом основного фотосинтетичного пігменту – хлорофілу, так і його валовою кількістю в листках, а також питомою масою листків та тривалішим функціонуванням фотосинтетичного апарату посіву на пізніх етапах вегетації, ніж сорт більш ранньої селекції ‘Миронівська 808’. На підставі змін показника деепоксидації ксантофілів у віолаксантиновому циклі на зміну умов освітлення встановлено більшу ефективність роботи фотосинтетичного апарату сорту ‘Фаворитка’. Всі ці зміни, в кінцевому підсумку, сприяли ефективнішому використанню поглинутої світлової енергії на утворення біомаси у цього сорту. На основі аналізу власних даних і літературних джерел показано, що підвищення ефективності фотосинтезу є перспективною стратегією збільшення продуктивності рослин. Висновки. Встановлено, що зростання врожайності сучасного сорту озимої пшениці ‘Фаворитка’, порівняно із сортом селекції 60-х років ‘Миронівська 808’, супроводжувалося збільшенням вмісту і валової кількості хлорофілу, а також подовженням періоду функціонування фотосинтетичного апарату посіву в репродуктивний період. Крім того, сучасний сорт відрізнявся підвищенням фотосинтетичної продуктивності, зумовленим ефективнішим використанням поглинутої світлової енергії.
Afficher plus [+] Moins [-]Pigments, efficiency of photosynthesis and winter wheat productivity | Пигменты, эффективность фотосинтеза и продуктивность пшеницы | Пігменти, ефективність фотосинтезу і продуктивність пшениці Texte intégral
2018
Прядкіна, Г. О.
Purpose. To analyze characteristics of pigment apparatus and photosynthetic efficiency of wheat in connection with the perspectives to increase yielding capacity. Methods. Field, small-plot, morphometric, spectrophotometric, high-performance liquid chromatography, statistical ones. Results. The results of comparative studies of the photosynthetic apparatus characteristics of two winter wheat varieties at different levels of its organization (chloroplast, leaf, and crop), with more than 40 years difference of breeding time, are presented. It was shown that under different growing conditions the modern variety ‘Favorytka’ differed both by higher content of chlorophyll as the main photosynthetic pigment and its gross amount in the leaves, as well as specific leaves weight and longer functioning of crop photosynthetic apparatus at the late stages of vegetation than old variety ‘Myronivska 808’. Based on the changes of the de-epoxidation state of xanthophyll cycle pigments, caused by variation of light conditions, the better photosynthetic apparatus efficiency of variety ‘Favorytka’ was established. All these changes ultimately contributed to more efficient use of absorbed light energy for biomass formation of this variety. Found on the analysis of the own data and literature, it is shown that increasing the efficiency of photosynthesis is a promising strategy for raising plant productivity. Conclutions. It was found that the increase of yield of modern winter wheat variety ‘Favorytka’, as compared with variety ‘Myronivska 808’ to be bred in the 60s, was accompanied with a rise of content and gross amount of chlorophyll and a prolongation of functioning of crop photosynthetic apparatus during the reproductive period. In addition, the modern variety was characterized by an increase in photosynthetic productivity due to more efficient use of absorbed light energy. | Цель. Проанализировать показатели пигментного аппарата и фотосинтетической эффективности пшеницы в связи с перспективами повышения урожайности. Методы. Полевой, мелкоделяночный, морфометрический, спектрофотометрический, высокоэффективная жидкостная хроматография, статистический. Результаты. Представлены результаты сравнительных исследований показателей фотосинтетического аппарата на разных уровнях его организации (хлоропласт, лист, посев) двух сортов озимой пшеницы, с более чем 40-летней разницей в сроках создания. В разных условиях выращивания показано, что сорт современной селекции ‘Фаворитка’ отличался как более высоким содержанием основного фотосинтетического пигмента – хлорофилла, так и его валовым количеством в листьях, а также удельной массой листьев и более длительным функционированием фотосинтетического аппарата посева на поздних этапах вегетации, чем сорт более ранней селекции ‘Мироновская 808’. На основании изменений показателя деэпоксидации ксантофиллов в виолаксантиновом цикле на смену условий освещения установлено большую эффективность работы фотосинтетического аппарата сорта ‘Фаворитка’. Все эти отличия, в конечном итоге, способствовали более эффективному использованию поглощенной световой энергии на образование биомассы у этого сорта. На основании анализа собственных данных и литературных источников показано, что повышение эффективности фотосинтеза является перспективной стратегией увеличения продуктивности растений. Выводы. Установлено, что рост урожайности современного сорта озимой пшеницы ‘Фаворитка’, по сравнению с сортом селекции 60-х годов ‘Мироновская 808’, сопровождался увеличением содержания и валового количества хлорофилла, а также удлинением периода функционирования фотосинтетического аппарата посева в репродуктивный период. Кроме того, современный сорт отличался повышением фотосинтетической продуктивности, обусловленным более эффективным использованием поглощенной световой энергии. | Мета. Проаналізувати показники пігментного апарату і фотосинтетичної ефективності пшениці у зв’язку з перспективами підвищення врожайності. Методи. Польовий, дрібноділянковий, морфометричний, спектрофотометричний, високоефективна рідинна хроматографія, статистичний. Результати. Представлено результати порівняльних досліджень показників фотосинтетичного апарату на різних рівнях його організації (хлоропласт, листок, посів) двох сортів озимої пшениці, з більш ніж 40-річною різницею в термінах створення. У різних умовах вирощування виявлено, що сорт сучасної селекції ‘Фаворитка’ відрізнявся як вищим вмістом основного фотосинтетичного пігменту – хлорофілу, так і його валовою кількістю в листках, а також питомою масою листків та тривалішим функціонуванням фотосинтетичного апарату посіву на пізніх етапах вегетації, ніж сорт більш ранньої селекції ‘Миронівська 808’. На підставі змін показника деепоксидації ксантофілів у віолаксантиновому циклі на зміну умов освітлення встановлено більшу ефективність роботи фотосинтетичного апарату сорту ‘Фаворитка’. Всі ці зміни, в кінцевому підсумку, сприяли ефективнішому використанню поглинутої світлової енергії на утворення біомаси у цього сорту. На основі аналізу власних даних і літературних джерел показано, що підвищення ефективності фотосинтезу є перспективною стратегією збільшення продуктивності рослин. Висновки. Встановлено, що зростання врожайності сучасного сорту озимої пшениці ‘Фаворитка’, порівняно із сортом селекції 60-х років ‘Миронівська 808’, супроводжувалося збільшенням вмісту і валової кількості хлорофілу, а також подовженням періоду функціонування фотосинтетичного апарату посіву в репродуктивний період. Крім того, сучасний сорт відрізнявся підвищенням фотосинтетичної продуктивності, зумовленим ефективнішим використанням поглинутої світлової енергії.
Afficher plus [+] Moins [-]Характеристика географічно віддалених зразків пшениці м’якої озимої розсадника 20TH FAWWON-SA в зоні Південного Лісостепу України Texte intégral
2018
С. М. Холод | Р. С. Вискуб
Характеристика географічно віддалених зразків пшениці м’якої озимої розсадника 20TH FAWWON-SA в зоні Південного Лісостепу України Texte intégral
2018
С. М. Холод | Р. С. Вискуб
Мета. Всебічно оцінити інтродуковані зразки пшениці м’якої озимої з міжнародного розсадника 20th FAWWON-SA різного еколого-географічного походження в умовах південної частини Лісостепу України за комплексом показників продуктивності та адаптивності для виділення найцінніших зразків і скласти їх опис. Методи. Польовий, лабораторний, узагальнення. Результати. Наведено результати вивчення, оцінювання та опису 90 нових зразків пшениці м’якої озимої різного еколого-географічного походження за ознаками продуктивності та адаптивності в Устимівській дослідній станції рослинництва Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН протягом 2013–2016 рр. У польових та лабораторних умовах вивчено показники врожайності, продуктивності, маси 1000 зерен, скоростиглості, висоти рослин та довжини колоса, стійкості до вилягання. Висновки. Проведений комплекс досліджень нових зразків пшениці м’якої озимої за різних погодних умов дав змогу виділити матеріал, що має підвищені параметри господарських та біологічних ознак. У дослідженнях було встановлено, що до високоврожайних зразків належать: ‘06325G1-1’, ‘06325G4-1’, ‘Nikifor’ (Румунія), ‘Aniya’ (Казахстан), ‘AR800-1-3-1/WX03ARS0047’, ‘GA951079-3-5/WX03ARS0256’, ‘BC01007-7’, ‘BC01131-24’, ‘OK055511’, ‘SD06069’, ‘NE06545’ (США). У зразків пшениці м’якої озимої ‘Derbes’, ‘Zhadyra’ (Казахстан), ‘CHAM6//1D13.1/…’ (IU061757), ‘DORADE/ALTAY2000…’ (IU062123), ‘GANSU-1/MEZGIT-4’, ‘CHAM6//1D13.1/…’ (IU061757) (Туреччина), ‘SERI.1B*2/3/KAUZ*2/BOW//…’ (IU062150) (США) маса зерна з рослини перевищувала 3,5 г, вони мають досить високі показники продуктивності рослини за рахунок як підвищеної озерненості, так і маси 1000 зерен. Аналіз результатів досліджень свідчить про те, що інтродуковані зразки пшениці м’якої озимої різного еколого-географічного походження пристосовані до умов Південного Лісостепу та їх можна рекомендувати як вихідний матеріал у селекції на підвищення продуктивного і адаптивного потенціалу.
Afficher plus [+] Moins [-]Characteristic of geographically distant samples of winter soft wheat from 20TH FAWWON-SA nursery in the southern Forest-Steppe of Ukraine. | Характеристика географически удаленных образцов пшеницы мягкой озимой питомника 20TH FAWWON-SA в зоне Южной Лесостепи Украины | Характеристика географічно віддалених зразків пшениці м’якої озимої розсадника 20TH FAWWON-SA в зоні Південного Лісостепу України Texte intégral
2018
Холод, С. М. | Вискуб, Р. С.
Purpose. To make comprehensive assessment of introduced samples of soft winter wheat from the 20TH FAWWON-SA international nursery of various eco-geographical origins under the conditions of the Forest-Steppe of Ukraine according to the indices of productivity and adaptability in order to define the most valuable samples and describe them. Methods. Field study, laboratory analysis, generalization. Results. The authors presented results of the study, evaluation and description of 90 new soft winter wheat samples of various eco-geographical origins by productivity and adaptability traits during 2013–2016 implemented by the V. Ya. Yuriev Plant Production Institute of NAAS on the base of Ustymivka Experimental Station for Plant Production. In field and laboratory conditions, the following indicators as yielding, productivity, thousand/kernel weight, early ripening, height of plants, length of the ears and lodging resistance were studied. Conclusions. A series of studies of new soft winter wheat samples under various weather conditions allowed to identify plants with increased parameters of economic and biological characters. During studies, it was found that ‘06325G1-1’, ‘06325G4-1’, ‘Nikifor’ (Romania), ‘Aniya’ (Kazakhstan), ‘AR800-1-3-1/WX03ARS0047’, ‘GA951079-3-5/WX03ARS0256’, ‘BC01007-7’, ‘BC01131-24’, ‘OK055511’, ‘SD06069’, ‘NE06545’ (USA) were the high-yielding varieties. The samples of soft winter wheat as ‘Derbes’, ’Zhadyra’ (Kazakhstan), ‘CHAM6//1D13.1/…’ (IU061757), ‘DORADE/ALTAY2000…’ (IU062123), ‘GANSU-1/MEZGIT-4’, ‘CHAM6//1D13…’ (IU061757) (Turkey), ‘SERI.1B*2/3/KAUZ*2/BOW//…’ (IU062150) (USA) contained a large mass of grains (more than 3.5 g), plant productivity in these samples was rather high due to increased amount of grains and the “thousand-kernel” weight. Summarizing analysis showed that introduced soft winter wheat samples of various eco-geographical origins were adapted to the Southern Forest-Steppe and can be recommended as an initial material in breeding to increase productive and adaptive capacity. | Цель. Всесторонне оценить интродуцированные образцы пшеницы мягкой озимой из международного питомника 20TH FAWWON-SA разного эколого-географического происхождения в условиях южной части Лесостепи Украины по комплексу показателей продуктивности и адаптивности для выделения наиболее ценных образцов и составить их описание. Методы. Полевой, лабораторный, обобщения. Результаты. Приведены результаты изучения, оценки и описания 90 новых образцов пшеницы мягкой озимой разного эколого-географического происхождения по признакам продуктивности и адаптивности в течение 2013–2016 гг. в Устимовской опытной станции растениеводства Института растениеводства им. В. Я. Юрьева НААН. В полевых и лабораторных условиях изучены показатели урожайности, продуктивности, массы 1000 зерен, скороспелости, высоты растений и длины колоса, устойчивости к полеганию. Выводы. Проведенный комплекс исследований новых образцов пшеницы мягкой озимой при различных погодных условиях позволил выделить материал, который имеет повышенные параметры хозяйственных и биологических признаков. В исследованиях было установлено, что к высокоурожайным образцам относятся: ‘06325G1-1’, ‘06325G4-1’, ‘Nikifor’ (Румыния), ‘Aniya’ (Казахстан), ‘AR800-1-3-/WX03ARS0047’, ‘GA951079-3-5/WX03ARS0256’, ‘BC01007-7’, ‘BC01131-24’, ‘OK055511’, ‘SD06069’, ‘NE06545’ (США). У образцов пшеницы мягкой озимой ‘Derbes’, ‘Zhadyra’ (Казахстан), ‘CHAM6//1D13.1/...’ (IU061757), ‘DORADE/ALTAY2000...’ (IU062123), ‘GANSU-1/MEZGIT-4’, ‘CHAM6//1D13...’ (IU061757) (Турция), ‘SERI1B*2/3/KAUZ*2/BOW//...’ (IU062150) (США) наблюдалась большая масса зерна с растения (более 3,5 г), они имеют достаточно высокие показатели продуктивности растения за счет как повышенной озерненности, так и массы 1000 зерен. Анализ результатов исследований свидетельствует о том, что интродуцированные образцы пшеницы мягкой озимой различного эколого-географического происхождения приспособлены к условиям Южной Лесостепи и их можно рекомендовать в качестве исходного материала в селекции на повышение продуктивного и адаптивного потенциала. | Мета. Всебічно оцінити інтродуковані зразки пшениці м’якої озимої з міжнародного розсадника 20th FAWWON-SA різного еколого-географічного походження в умовах південної частини Лісостепу України за комплексом показників продуктивності та адаптивності для виділення найцінніших зразків і скласти їх опис. Методи. Польовий, лабораторний, узагальнення.Результати. Наведено результати вивчення, оцінювання та опису 90 нових зразків пшениці м’якої озимої різного еколого-географічного походження за ознаками продуктивності та адаптивності в Устимівській дослідній станції рослинництва Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН протягом 2013–2016 рр. У польових та лабораторних умовах вивчено показники врожайності, продуктивності, маси 1000 зерен, скоростиглості, висоти рослин та довжини колоса, стійкості до вилягання. Висновки. Проведений комплекс досліджень нових зразків пшениці м’якої озимої за різних погодних умов дав змогу виділити матеріал, що має підвищені параметри господарських та біологічних ознак. У дослідженнях було встановлено, що до високоврожайних зразків належать: ‘06325G1-1’, ‘06325G4-1’, ‘Nikifor’ (Румунія), ‘Aniya’ (Казахстан), ‘AR800-1-3-1/WX03ARS0047’, ‘GA951079-3-5/WX03ARS0256’, ‘BC01007-7’, ‘BC01131-24’, ‘OK055511’, ‘SD06069’, ‘NE06545’ (США). У зразків пшениці м’якої озимої ‘Derbes’, ‘Zhadyra’ (Казахстан), ‘CHAM6//1D13.1/…’ (IU061757), ‘DORADE/ALTAY2000…’ (IU062123), ‘GANSU-1/MEZGIT-4’, ‘CHAM6//1D13.1/…’ (IU061757) (Туреччина), ‘SERI.1B*2/3/KAUZ*2/BOW//…’ (IU062150) (США) маса зерна з рослини перевищувала 3,5 г, вони мають досить високі показники продуктивності рослини за рахунок як підвищеної озерненості, так і маси 1000 зерен. Аналіз результатів досліджень свідчить про те, що інтродуковані зразки пшениці м’якої озимої різного еколого-географічного походження пристосовані до умов Південного Лісостепу та їх можна рекомендувати як вихідний матеріал у селекції на підвищення продуктивного і адаптивного потенціалу.
Afficher plus [+] Moins [-]Посівні якості насіння люпину білого залежно від фітотоксичної дії гербіцидів Texte intégral
2018
О. М. Вересенко | Т. М. Левченко | А. В. Гуренко
Посівні якості насіння люпину білого залежно від фітотоксичної дії гербіцидів Texte intégral
2018
О. М. Вересенко | Т. М. Левченко | А. В. Гуренко
Мета. Вивчити фітотоксичну дію гербіцидів та їх вплив на формування продуктивності рослин і посівні якості насіння люпину білого. Методи. Польові, лабораторні та статистичні. Посівні якості визначали в лабораторних умовах згідно з ДСТУ 2240-93. Результати. Найбільш ефективну фітотоксичну дію встановлено в гербіцидів і бакових сумішей: Харнес, Харнес + Юпітер, Прометрекс + Юпітер, Прометрекс і Стомп: загибель бур’янів – у середньому 79,0; 80,1; 77,4; 75,3 і 69,2% відповідно. Кращу насіннєву продуктивність отримано на контрольному варіанті з прополюванням вручну; на варіантах із внесенням гербіциду Харнес і бакових сумішей Харнес + Юпітер, Прометрекс + Юпітер продуктивність рослин сортів люпину білого була в межах 91,9–96,7% від контролю. Меншу масу насіння з рослини отримано на ділянках із застосуванням гербіцидів по сходах (сорт ‘Серпневий’ – 6,8 г, ‘Чабанский’ – 7,4 г). Продуктивність рослин на варіанті без прополювання і без внесення гербіцидів була найнижчою і становила по сортах 5,9 та 6,7 г відповідно. Із внесенням гербіцидів по сходах люпину енергія проростання вирощеного насіння порівняно з контрольним варіантом знизилася приблизно на 2,0%, а за обприскування до появи сходів значного зниження не спостерігали. Найнижчі показники отримано на варіанті без внесення гербіцидів і без прополювання (в середньому 85,7%). Лабораторна схожість насіння в усіх варіантах відповідає вимогам ДСТУ (87,0%) для добазової категорії. Незначне зниження схожості спостерігали в насіння, отриманого за внесення гербіцидів по сходах люпину, де вона становила у середньому 92,0%. Маса 1000 насінин на варіантах із внесенням гербіцидів до появи сходів дорівнювала 96,8–102,1% від контролю. Відчутніше зниження зафіксовано на варіантах з обприскуванням по сходах, де показники становили в середньому 93,6% від варіанта з прополюванням. На варіанті без використання гербіцидів і без прополювання маса 1000 насінин була найменшою. Висновки. Найефективніша дія за знищенням бур’янів встановлена у гербіцидів Харнес, Прометрекс, Стомп, а також бакових сумішей Харнес + Юпітер, Прометрекс + Юпітер. Найкращі показники продуктивності і посівних якостей насіння отримано на контрольному варіанті з ручним прополюванням, найгірші – без внесення гербіцидів і без прополювання. Застосування гербіцидів до появи сходів люпину не має негативного впливу на посівні якості вирощеного насіння, а по сходах призвело до їх незначного зниження.
Afficher plus [+] Moins [-]Sowing quality of the white lupine seeds in dependence on the phytotoxic impact of herbicides | Посевные качества семян люпина белого в зависимости от фитотоксического действия гербицидов | Посівні якості насіння люпину білого залежно від фітотоксичної дії гербіцидів Texte intégral
2018
Вересенко, О. М. | Левченко, Т. М. | Гуренко, А. В.
Purpose. To study the phytotoxic impact of herbicides and their effect on the formation of plant productivity and sowing quality of white lupine seeds. Methods. Field, laboratory and statistical methods were applied. Seed sowing quality parameters were determined in laboratory conditions in accordance with DSTU 2240-93. Results. The most effective phytotoxic impact was found for herbicides and tank mixture: Harnes, Harnes + Jupiter, Prometrex + Jupiter, Prometrex and Stomp: the average levels of weeds death were: 79,0; 80,1; 77,4, 75,3 and 69,2% correspondingly. The best seed yield was obtained in the reference variant with manual weeding and in variants with the applying of Harnes herbicide and tank mixture Harnes + Jupiter, Prometrex + Jupiter, where the plant productivity was within 91.9–96.7% (of the reference variant). Lower seed mass (from the plant) was obtained on the areas with the herbicides applying on the visible sprouts (‘Serpnevyi’ variety – 6.8 g, ‘Chabanskyi’ variety – 7.4 g). Plant productivity in the variant without manual weeding and without any herbicide applying was the lowest – 5,9 g and 6,7 g correspondingly. The herbicides applying on the visible sprouts of lupine has led to crop seed germination energy decreasing in comparison with the reference variant by 2.0%. In the variant with herbicides spraying before the visible sprouts appearance, significant reduction was not observed. The lowest results were obtained in the variant without the herbicides use and without manual weeding (on average 85.7%). Laboratory test for seed sprouts in all variants corresponds to the requirements of State Standard of Ukraine (87.0%). A slight decreasing of seed sprouts was peculiar for the seeds obtained after herbicides spraying on the visible lupine sprouts (on average 92.0%). The weight of 1000 seeds in the variants with the herbicides use before the visible sprouts appearance was within 96.8–102.1% (in comparison with reference variant). A more significant decreasing observed in the variants with the herbicides spraying on the visible sprouts, where indices were on average 93.6% of the variant with manual weeding. The weight of 1000 seeds was the smallest in the variant without the herbicides use and without manual weeding. Conclusions. The most effective action for the weeds control is established with the use of the herbicides such as: Harnes, Prometrex, Stomp; and the use of tank mixture such as: Harnes + Jupiter, Prometrex + Jupiter. The best indicators of productivity and seed sowing quality parameters were obtained in the reference variant with manual weeding, and the worst – without the herbicides use and without manual weeding. It was not defined negative effect on the sowing qualities of seeds with the use of herbicides before sprouts appearance. In the variants when herbicides were sprayed on the visible sprouts – it led to a slight negative effect. | Цель. Изучить фитотоксическое действие гербицидов и их влияние на формирование продуктивности растений и посевные качества семян люпина белого.Методы. Полевые, лабораторные и статистические. Посевные качества определяли в лабораторных условиях по ГОСТ 2240-93.Результаты. Наиболее эффективное фитотоксическое действие установлено у гербицидов и баковых смесей: Харнес, Харнес + Юпитер, Прометрекс + Юпитер, Прометрекс и Стомп: гибель сорняков – в среднем 79,0; 80,1; 77,4; 75,3 и 69,2% соответственно. Лучшая семенная продуктивность получена на контрольном варианте с прополкой вручную на вариантах с внесением гербицида Харнес и баковых смесей Харнес + Юпитер, Прометрекс + Юпитер продуктивность растений сортов люпина белого была в пределах 91,9–96,7% от контроля. Меньшая масса семян с растения получена на участках с применением гербицидов по всходам (сорт ‘Серпневий’ – 6,8 г, сорт ‘Чабанський’ – 7,4 г). Продуктивность растений на варианте без прополки и без внесения гербицидов была самой низкой и составляла по сортам 5,9 и 6,7 г соответственно. С внесением гербицидов по всходам люпина энергии прорастания выращенных семян по сравнению с контрольным вариантом снизилась примерно на 2,0%, при опрыскивании до появления всходов значительного снижения не наблюдали. Самые низкие показатели получены на варианте без внесения гербицидов и без прополки (в среднем 85,7%). Лабораторная всхожесть семян во всех вариантах соответствует требованиям ГОСТ (87,0%) для добазовой категории. Незначительное снижение всхожести наблюдали у семян, полученных при внесении гербицидов по всходам люпина, где она составила в среднем 92,0%. Масса 1000 семян на вариантах с внесением гербицидов до появления всходов была равна 96,8–102,1% от контроля. Более ощутимое снижение зафиксировано на вариантах с опрыскиванием по всходам, где показатели составляли в среднем 93,6% от варианта с прополкой. На варианте без использования гербицидов и без прополки масса 1000 семян была наименьшей. Выводы. Наиболее эффективное действие по уничтожению сорняков установлено при применении гербицидов Харнес, Прометрекс, Стомп, а также баковых смесей Харнес + Юпитер, Прометрекс + Юпитер. Наилучшие показатели продуктивности и посевных качеств семян получены на контрольном варианте с прополкой вручную, а худшие – без внесения гербицидов и без прополки. Применение гербицидов до появления всходов люпина не оказало отрицательного влияния на посевные качества выращенным семян, а по всходах привело к незначительному снижению. | Мета. Вивчити фітотоксичну дію гербіцидів та їх вплив на формування продуктивності рослин і посівні якості насіння люпину білого. Методи. Польові, лабораторні та статистичні. Посівні якості визначали в лабораторних умовах згідно з ДСТУ 2240-93. Результати. Найбільш ефективну фітотоксичну дію встановлено в гербіцидів і бакових сумішей: Харнес, Харнес + Юпітер, Прометрекс + Юпітер, Прометрекс і Стомп: загибель бур’янів – у середньому 79,0; 80,1; 77,4; 75,3 і 69,2% відповідно. Кращу насіннєву продуктивність отримано на контрольному варіанті з прополюванням вручну; на варіантах із внесенням гербіциду Харнес і бакових сумішей Харнес + Юпітер, Прометрекс + Юпітер продуктивність рослин сортів люпину білого була в межах 91,9–96,7% від контролю. Меншу масу насіння з рослини отримано на ділянках із застосуванням гербіцидів по сходах (сорт ‘Серпневий’ – 6,8 г, ‘Чабанский’ – 7,4 г). Продуктивність рослин на варіанті без прополювання і без внесення гербіцидів була найнижчою і становила по сортах 5,9 та 6,7 г відповідно. Із внесенням гербіцидів по сходах люпину енергія проростання вирощеного насіння порівняно з контрольним варіантом знизилася приблизно на 2,0%, а за обприскування до появи сходів значного зниження не спостерігали. Найнижчі показники отримано на варіанті без внесення гербіцидів і без прополювання (в середньому 85,7%). Лабораторна схожість насіння в усіх варіантах відповідає вимогам ДСТУ (87,0%) для добазової категорії. Незначне зниження схожості спостерігали в насіння, отриманого за внесення гербіцидів по сходах люпину, де вона становила у середньому 92,0%. Маса 1000 насінин на варіантах із внесенням гербіцидів до появи сходів дорівнювала 96,8–102,1% від контролю. Відчутніше зниження зафіксовано на варіантах з обприскуванням по сходах, де показники становили в середньому 93,6% від варіанта з прополюванням. На варіанті без використання гербіцидів і без прополювання маса 1000 насінин була найменшою. Висновки. Найефективніша дія за знищенням бур’янів встановлена у гербіцидів Харнес, Прометрекс, Стомп, а також бакових сумішей Харнес + Юпітер, Прометрекс + Юпітер. Найкращі показники продуктивності і посівних якостей насіння отримано на контрольному варіанті з ручним прополюванням, найгірші – без внесення гербіцидів і без прополювання. Застосування гербіцидів до появи сходів люпину не має негативного впливу на посівні якості вирощеного насіння, а по сходах призвело до їх незначного зниження.
Afficher plus [+] Moins [-]Direct induced androgenesis in culture in vitro in sugar beet (Beta vulgaris L.) Texte intégral
2018
С. М. Гонтаренко | Г. М. Герасименко
Direct induced androgenesis in culture in vitro in sugar beet (Beta vulgaris L.) Texte intégral
2018
С. М. Гонтаренко | Г. М. Герасименко
Цель. Разработать метод прямого индуцированного андрогенеза в культуре in vitro сахарной свеклы. Методы. Биотехнологические, цитологические, селекционные, статистические. Результаты. Разработаны специфические для сахарной свеклы составляющие метода прямого индуцированного андрогенеза в культуре in vitro – определена фаза развития микроспор, оптимальная для инициации андрогенеза, температурный режим предобработки эксплантов, условия культивирования пыльников. По результатам цитологического анализа микроспор и пыльцы сахарной свеклы определено, что одноядерная фаза вакуолизированной микроспоры является оптимальной для инокуляции пыльников на питательную среду; а предобработка эксплантов с использованием низкотемпературного стресса – 4–8 °С в течение 3–15 суток является необходимым фактором, инициирующим переход микроспор с гаметофитного на спорофитный путь развития. Разработан состав питательных сред для культивирования пыльников, инициации процессов прямого андрогенеза и образования эмбриоидов, которые отличались по содержанию макроэлементов, аминокислот, витаминов, регуляторов роста. За основу использовали модифицированную среду Мурасиге–Скуга – 0,5 дози макроэлементов с добавлением витаминов: В1 – 10,0 мг/л; В6 – 1,0 мг/л; РР – 1,0 мг/л; С – 1,0 мг/л и аминокислот: глютаминовой – 250,0–500,0 мг/л, аспарагиновой – 1,0–10,0 мг/л, аргинина – 2,0–10,0 мг/л, тирозина – 1,0–10,0 мг/л, гидроксипролина – 2,0–4,0 мг/л. Определены три наиболее эффективные питательные среды, которые отличались содержанием регуляторов роста: полистимулин А-6 – 1,0–3,0 мг/л по действующему веществу + 6-БАП – 0,3–0,8 мг/л; 2,4–Д – 1,0 – 2,5 мг/л + 6-БАП – 0,3–0,8 мг/л + АБК – 0,3–1,0 мг/л или 6-БАП – 0,1–0,6 мг/л. Культивирование пыльников сахарной свеклы на разработанных питательных средах позволило получить 0,15–1,32% андрогенных эмбриоидов различных типов и микроклоны андрогенного происхождения. Выводы. Разработан метод прямого индуцированного андрогенеза сахарной свеклы: определена оптимальная стадия развития микроспор для инокуляции пыльников, режим предобработки эксплантов, состав питательных сред для инициации прямого андрогенеза in vitro и получения различных типов андрогенных эмбриоидов. Результаты проведенной работы имеют большое значение для создания гаплоидов и гомозиготны удвоенных линий, что будет способствовать ускорению селекционного процеса создания новых сортов и гибридов сахарной свеклы.
Afficher plus [+] Moins [-]Direct induced androgenesis in culture in vitro in sugar beet (Beta vulgaris L.) | Прямой индуцированный андрогенез в культуре in vitro сахарной свеклы (Beta vulgaris L.) | Прямий індукований андрогенез у культурі in vitro буряків цукрових (Beta vulgaris L.) Texte intégral
2018
Гонтаренко, С. М. | Герасименко, Г. М.
Purpose. To develop the method of direct induced androgenesis of sugar beet in culture in vitro. Methods. Biotechnological, cytological, breeding, statistical. Results. Specific for sugar beet components of the method of direct induced androgenesis in culture in vitro was developed, in particular, the phase of development of microspores, optimal for initiation of androgenesis, the temperature mode of explants pretreatment, conditions of anthers cultivation were determined. According to the results of cytological analysis of microspores and sugar beet pollen, it was determined that the single-nucleus stage of the vacuolized microspores is optimal for inoculation of anthers on the nutrient medium, and pre-treatment of explants using low-temperature stress (4–8 °С) for 3–15 days is a necessary factor that initiates the transition of microspores from gametophytic to sporophytic pathway of development. The composition of nutrient media, different in content of macroelements, amino acids, vitamins and growth regulators, for the cultivation of anthers, the initiation of processes of direct androgenesis and the formation of embryos have been developed. The modified Murazig-Skoog medium – 0.5 doses of macroelements with the addition of vitamins: B1 – 10.0 mg/l; B6 – 1.0 mg/l; PP – 1.0 mg/l; C – 1.0 mg/l and amino acids: glutamine – 250.0–500.0 mg/l, asparagine – 1.0–10.0 mg/l, arginine – 2.0–10.0 mg/l, tyrosine – 1.0–10.0 mg/l, hydroxyproline – 2.0–4.0 mg/liter was used as a basis. According to the results of research, three most effective nutrient media with different content of growth regulators have been determined: polystimulin A-6 – 1.0–3.0 mg/l for the active substance + 6-BAP – 0.3–0.8 mg/liter; 2.4-D – 1.0–2.5 mg/l + 6-BAP – 0.3–0.8 mg/l + ABK – 0.3–1.0 mg/l or 6-BAP – 0.1–0.6 mg/l. Cultivation of sugar beet anthers on the developed nutrient media allowed to obtain 0.15–1.32% of various types of androgen embryos and microclones of androgenic origin. Conclusions. The method of direct induced androgenesis of sugar beet is developed: the optimal stage of development of microspores for inoculation of anthers, the mode of temperature pre-treatment of explants, the composition of nutrient media for the initiation of direct in vitro androgens and the obtaining of various types of androgenic embryoids have been determined. The results of this work are important for the creation of haploids and homozygous double-haploid lines, which will accelerate the breeding process for obtaining new varieties and hybrids of sugar beet. | Цель. Разработать метод прямого индуцированного андрогенеза в культуре in vitro сахарной свеклы. Методы. Биотехнологические, цитологические, селекционные, статистические. Результаты. Разработаны специфические для сахарной свеклы составляющие метода прямого индуцированного андрогенеза в культуре in vitro – определена фаза развития микроспор, оптимальная для инициации андрогенеза, температурный режим предобработки эксплантов, условия культивирования пыльников. По результатам цитологического анализа микроспор и пыльцы сахарной свеклы определено, что одноядерная фаза вакуолизированной микроспоры является оптимальной для инокуляции пыльников на питательную среду; а предобработка эксплантов с использованием низкотемпературного стресса – 4–8 °С в течение 3–15 суток является необходимым фактором, инициирующим переход микроспор с гаметофитного на спорофитный путь развития. Разработан состав питательных сред для культивирования пыльников, инициации процессов прямого андрогенеза и образования эмбриоидов, которые отличались по содержанию макроэлементов, аминокислот, витаминов, регуляторов роста. За основу использовали модифицированную среду Мурасиге–Скуга – 0,5 дози макроэлементов с добавлением витаминов: В1 – 10,0 мг/л; В6 – 1,0 мг/л; РР – 1,0 мг/л; С – 1,0 мг/л и аминокислот: глютаминовой – 250,0–500,0 мг/л, аспарагиновой – 1,0–10,0 мг/л, аргинина – 2,0–10,0 мг/л, тирозина – 1,0–10,0 мг/л, гидроксипролина – 2,0–4,0 мг/л. Определены три наиболее эффективные питательные среды, которые отличались содержанием регуляторов роста: полистимулин А-6 – 1,0–3,0 мг/л по действующему веществу + 6-БАП – 0,3–0,8 мг/л; 2,4–Д – 1,0 – 2,5 мг/л + 6-БАП – 0,3–0,8 мг/л + АБК – 0,3–1,0 мг/л или 6-БАП – 0,1–0,6 мг/л. Культивирование пыльников сахарной свеклы на разработанных питательных средах позволило получить 0,15–1,32% андрогенных эмбриоидов различных типов и микроклоны андрогенного происхождения. Выводы. Разработан метод прямого индуцированного андрогенеза сахарной свеклы: определена оптимальная стадия развития микроспор для инокуляции пыльников, режим предобработки эксплантов, состав питательных сред для инициации прямого андрогенеза in vitro и получения различных типов андрогенных эмбриоидов. Результаты проведенной работы имеют большое значение для создания гаплоидов и гомозиготны удвоенных линий, что будет способствовать ускорению селекционного процеса создания новых сортов и гибридов сахарной свеклы. | Мета. Розробити метод прямого індукованого андрогенезу в культурі in vitro буряків цукрових. Методи. Біотехнологічні, цитологічні, селекційні, статистичні. Результати. Розроблено специфічні для буряків цукрових складники методу прямого індукованого андрогенезу в культурі in vitro, зокрема, визначено фазу розвитку мікроспор, оптимальну для ініціації андрогенезу, температурний режим передоброблення експлантів, умови культивування пиляків. За результатами цитологічного аналізу мікроспор та пилку буряків цукрових визначено, що одноядерна фаза вакуолізованої мікроспори є оптимальною для інокуляції пиляків на живильне середовище, а передоброблення експлантів із використанням низькотемпературного стресу (4–8 °С) протягом 3–15 діб є потрібним чинником, що ініціює перехід мікроспор з гаметофітного на спорофітний шлях розвитку. Розроблено склад живильних середовищ, різних за вмістом макроелементів, амінокислот, вітамінів та регуляторів росту, для культивування пиляків, ініціації процесів прямого андрогенезу та утворення ембріоїдів. За основу брали модифіковане живильне середовище Мурасіге–Скуга – 0,5 дози макроелементів з додаванням вітамінів: В1 – 10,0 мг/л; В6 – 1,0 мг/л; РР – 1,0 мг/л; С – 1,0 мг/л та амінокислот: глютамінової – 250,0–500,0 мг/л, аспарагінової – 1,0–10,0 мг/л, аргініну – 2,0–10,0 мг/л, тірозину – 1,0–10,0 мг/л, гідроксипроліну – 2,0–4,0 мг/л. За результатами досліджень визначено три найефективніші живильні середовища з різним умістом регуляторів росту: полістимулін А-6 – 1,0–3,0 мг/л за діючою речовиною + 6-БАП – 0,3–0,8 мг/л; 2,4-Д – 1,0–2,5 мг/л + 6-БАП – 0,3–0,8 мг/л + АБК – 0,3–1,0 мг/л або 6-БАП – 0,1–0,6 мг/л. Культивування пиляків буряків цукрових на розроблених живильних середовищах дало змогу отримати 0,15–1,32% андрогенних ембріоїдів різних типів та мікроклони андрогенного походження. Висновки. Розроблено метод прямого індукованого андрогенезу буряків цукрових: визначена оптимальна стадія розвитку мікроспор для інокуляції пиляків, режим температурного передоброблення експлантів, склад живильних середовищ для ініціації прямого андрогенезу in vitro та отримання різних типів андрогенних ембріоїдів. Результати проведеної роботи мають важливе значення для створення гаплоїдів та гомозиготних подвоєних гаплоїдних ліній, що сприятиме прискоренню селекційного процесу отримання нових сортів та гібридів буряків цукрових.
Afficher plus [+] Moins [-]Особливості створення та ідентифікації екстрасильних за хлібопекарськими властивостями сортів пшениці м’якої озимої (Triticum aestivum L.) Texte intégral
2018
М. А. Литвиненко | Є. А. Голуб | Т. М. Хоменко
Особливості створення та ідентифікації екстрасильних за хлібопекарськими властивостями сортів пшениці м’якої озимої (Triticum aestivum L.) Texte intégral
2018
М. А. Литвиненко | Є. А. Голуб | Т. М. Хоменко
Мета. Розробити теоретичні аспекти напряму селекції пшениці м’якої озимої на підвищення показників хлібопекарної якості зерна до рівня екстрасильної пшениці та створити відповідний вихідний матеріал для вирощування сортів такого типу. Методи. Внутрішньовидова гібридизація, оцінка селекційного матеріалу в польових умовах, лабораторна оцінка показників хлібопекарної якості, аналітичний. Результати. Відмічено підвищення рівня продуктивності та хлібопекарної якості зерна в сортів пшениці у процесі різних сортозмін на півдні України. Виявлено специфічність реакції сортів різних типів (високорослі екстенсивного та напівінтенсивного типів і короткостеблові інтенсивного та напівкарликові високоінтенсивного типу) на дози азотного мінерального живлення, яка проявляється не тільки у підвищенні продуктивності, а й у змінах показників пружності й розтяжності тіста. Запропоновано офіційне введення нової групи за якістю пшениці м’якої озимої – екстрасильних пшениць. Досліджено ефективність та особливості добору екстрасильних генотипів на гібридах, створених за участі генетичних джерел якості зерна озимого та ярого походження. Висновки. Основними критеріями для ідентифікації сортів пшениці м’якої озимої екстрасильного типу є такі, як вміст білка зерна (не менше 14%); «сила» борошна – від 500 одиниць і вище; оптимальне співвідношення основних фізичних показників (P/L) – пружність/розтяжність – 0,8–1,5; певні біохімічні маркери генетичного рівня якості та стійкості до проростання. Методологія селекції екстрасильних генотипів має певний специфічний характер: використання електрофорезу запасних білків для ідентифікації алелей з позитивним впливом на показники якості, залучення до гібридизації генетичних джерел озимого та ярого походження з різними системами контролю якості; створення спеціальних фонів для добору екстрасильних генотипів на різних етапах селекційного процесу.
Afficher plus [+] Moins [-]The soft winter wheat (Triticum aestivum L.) breeding for extra-strong baking quality identification and development | Особенности создания и идентификации экстрасильных по хлебопекарным свойствам сортов пшеницы мягкой озимой (Triticum aestivum L.) | Особливості створення та ідентифікації екстрасильних за хлібопекарськими властивостями сортів пшениці м’якої озимої (Triticum aestivum L.) Texte intégral
2018
Литвиненко, М. А. | Голуб, Є. А. | Хоменко, Т. М.
Purpose. To work out the theoretical principles of soft winter wheat breeding for grain baking quality improvement up to the extra-strong level and initial varieties breeding for germoplasm development.Methods. Interspecies hybridization, field tests, laboratory baking quality test, analysis.Results. Rising yields and better baking quality of the soft winter wheat varieties were achieved as a result of varieties replacement on the South Ukraine. Winter wheat specific response to the different dose of nitrogen fertilizer application has been a characteristic feature of the different variety types (tall extensive, mild intensive, semi half intensive, dwarf high intensive). It demonstrated increased productivity and also changes in gluten characteristics – tenacity, extensibility and elasticity. On the base of these data a new approach to the bread winter wheat varieties development with extra-strong baking quality characteristics was offered. Criteria for the extra-strong varieties group and official introduction of this group are proposed for consideration. Effectiveness and ways of extra-strong genotypes selection among hybrid population of high baking quality were under research.Conclusions. The main criteria for determining selection of extra-strong bread winter wheat varieties are the following: grain protein content (no less than 14%); alveograph value – 500 units and higher; optimal ratio of gluten characteristics – tenacity/extensibility ~1; certain biochemical markers of genetic quality level and resistance to sprouting. The breeding methodology of extra-strong genotypes has certain specific nature: reserve proteins electrophoreses for identification of alleles with positive effect on quality indices; involving to hybridization winter and spring types as genetic sources of high baking quality; change specific environment conditions to select extra-strong genotypes on different breeding stages. | Цель. Разработать теоретические аспекты направления селекции пшеницы мягкой озимой на повышение показателей хлебопекарного качества зерна до уровня экстрасильной пшеницы и создания соответствующего исходного материала для выращивания сортов такого типа. Методы. Внутривидовая гибридизация, оценка селекционного материала в полевых условиях, лабораторная оценка показателей хлебопекарного качества, аналитический. Результаты. Отмечено повышение уровня продуктивности и хлебопекарного качества зерна у сортов пшеницы в процессе различных сортосмен на юге Украины. Выявлено специфичность реакции сортов, различных типов (высокорослые экстенсивного и полуинтенсивного типов и короткостебельные интенсивного и полукарликовые высокоинтенсивного типа) на дозы азотного минерального питания, которая проявляется не только в повышении продуктивности, но и в изменениях показателей упругости и растяжимости теста. Предложено официальное введение новой группы по качеству пшеницы мягкой озимой – экстрасильной пшеницы. Исследованы эффективность и особенности отбора экстрасильных генотипов на гибридах, созданных при участии генетических источников качества зерна озимой и ярового происхождения. Выводы. Основными критериями для идентификации сортов пшеницы мягкой озимой экстрасильного типа являются такие, как содержание белка зерна (не менее 14%); «сила» муки – от 500 единиц и выше; оптимальное соотношение основных физических показателей (P/L) – упругость/растяжимость – 0,8–1,5; определенные биохимические маркеры генетического уровня качества и устойчивости к прорастанию. Методология селекции экстрасильных генотипов имеет определенный специфический характер: использование электрофореза запасных белков для идентификации аллелей с положительным влиянием на показатели качества, привлечение к гибридизации генетических источников озимого и ярового происхождения с различными системами контроля качества; создание специальных фонов для отбора экстрасильных генотипов на разных этапах селекционного процесса. | Мета. Розробити теоретичні аспекти напряму селекції пшениці м’якої озимої на підвищення показників хлібопекарної якості зерна до рівня екстрасильної пшениці та створити відповідний вихідний матеріал для вирощування сортів такого типу. Методи. Внутрішньовидова гібридизація, оцінка селекційного матеріалу в польових умовах, лабораторна оцінка показників хлібопекарної якості, аналітичний. Результати. Відмічено підвищення рівня продуктивності та хлібопекарної якості зерна в сортів пшениці у процесі різних сортозмін на півдні України. Виявлено специфічність реакції сортів різних типів (високорослі екстенсивного та напівінтенсивного типів і короткостеблові інтенсивного та напівкарликові високоінтенсивного типу) на дози азотного мінерального живлення, яка проявляється не тільки у підвищенні продуктивності, а й у змінах показників пружності й розтяжності тіста. Запропоновано офіційне введення нової групи за якістю пшениці м’якої озимої – екстрасильних пшениць. Досліджено ефективність та особливості добору екстрасильних генотипів на гібридах, створених за участі генетичних джерел якості зерна озимого та ярого походження. Висновки. Основними критеріями для ідентифікації сортів пшениці м’якої озимої екстрасильного типу є такі, як вміст білка зерна (не менше 14%); «сила» борошна – від 500 одиниць і вище; оптимальне співвідношення основних фізичних показників (P/L) – пружність/розтяжність – 0,8–1,5; певні біохімічні маркери генетичного рівня якості та стійкості до проростання. Методологія селекції екстрасильних генотипів має певний специфічний характер: використання електрофорезу запасних білків для ідентифікації алелей з позитивним впливом на показники якості, залучення до гібридизації генетичних джерел озимого та ярого походження з різними системами контролю якості; створення спеціальних фонів для добору екстрасильних генотипів на різних етапах селекційного процесу.
Afficher plus [+] Moins [-]Визначення критеріїв відмінності, однорідності та стабільності нових сортів салату ромен Lactuca sativa var. longifolia L. Texte intégral
2018
Н. В. Лещук | Н. С. Орленко | Н. В. Симоненко | О. В. Хареба
Визначення критеріїв відмінності, однорідності та стабільності нових сортів салату ромен Lactuca sativa var. longifolia L. Texte intégral
2018
Н. В. Лещук | Н. С. Орленко | Н. В. Симоненко | О. В. Хареба
Мета. Розкрити особливості визначення критеріїв відмінності, однорідності та стабільності нових сортів салату ромен шляхом ідентифікації фенотипу Lactucasativavar.longifoliaL. відповідно до міжнародних вимог, встановити морфологічні кодові формули офіційних описів, за якими було проведено державну реєстрацію сортів та/або прав на них. Методи. Польовий, метод ідентифікації – морфологічний опис якісних (QL), кількісних (QN) та псевдоякісних (PQ) ознак, лабораторний, статистичний. Експериментальні дослідження проводили впродовж 2015–2017 рр. Польові досліди закладали в овочевій сівозміні Якимівської сортодослідної станції Запорізької області за умов краплинного зрошення відповідно до Методики дослідної справи в овочівництві та баштанництві та Методики проведення експертизи сортів салату посівного LactucasativaL. на відмінність, однорідність і стабільність. Результати. У статті представлено результати польових та лабораторних досліджень з ідентифікації сортів салату ромен Lactucasativavar. longifoliaL. Сорти цієї різновидності формують продуктивний орган головку з видовженими твердими листками та чітко вираженою центральною жилкою, переважаюча форма в поперечному перерізі еліптична, висота головки переважно понад 1,5 її діаметра. Адже вегетативні та генеративні органи рослин сортів салату ромен і були предметом морфологічного опису ідентифікаційних ознак з подальшим встановленням коду прояву. Обґрунтовано комплексну оцінку нових сортів салату ромен за морфобіологічними та господарсько-цінними характеристиками. Для групування сортів використовували ознаки, які не варіюють або дуже слабко варіюють у межах сорту: забарвлення насінин, антоціанове забарвлення листків, час початку утворення квітконосних пагонів, стійкість проти несправжньої борошнистої роси (Bremia lactucae): Ізолят – Bl:16. Ці ознаки використовуються окремо або в комбінаціях з іншими. Проведено кластеризацію сортів салату відповідно до рекоментованих документом UPOV TG/13/11 характеристик для групування сортів салату ромен. Здійснено інтерпретацію результатів кластеризації. Висновки. Встановлено, що нові сорти салату ромен за проявом своїх морфологічних характеристик відрізнялися за однією і більше ідентифікаційними ознаками від загальновідомих сортів ‘Совський’ та ‘Скарб’, які представляли на період досліджень колекцію загальновідомих сортів різновидності var. longifolia L. Нові сорти салату ромен ‘Айвона’, ‘Баціо’, ‘Вікторінус’, ‘Галатея’, ‘Квінтус’, ‘Клаудіус’, ‘Корбана’, ‘Максимус’, ‘Овіред’, ‘Октавіус’, ‘Рафаель’ були однорідними та стабільними, про що свідчать морфологічні кодові формули, які склали офіційний опис сорту, за яким було проведено державну реєстрацію сорту і включено його до Реєстру сортів рослин України. Використання ієрархічного кластерного аналізу допомогло виявити, що сорти-кандидати відрізнялися однією і більше ідентифікаційними ознаками від загальновідомих та референсних сортів різновидності var. longifolia L.
Afficher plus [+] Moins [-]Determination of the criteria for distinctness, uniformity and stability of new varieties of romaine lettuce Lactuca sativa var. longifolia L. | Определение критериев отличимости, однородности и стабильности новых сортов салата ромэн Lactuca sativa var. longifolia L. | Визначення критеріїв відмінності, однорідності та стабільності нових сортів салату ромен Lactuca sativa var. longifolia L. Texte intégral
2018
Лещук, Н. В. | Орленко, Н. С. | Симоненко, Н. В. | Хареба, О. В.
Purpose. To reveal the peculiarities of determining the criteria of distinctness, uniformity and stability of new varieties of romaine lettuce by identifying the phenotype of Lactuca sativa var. longifolia L. in accordance with international requirements and establish the morphological code formula of the official description, according to which the state registration of the variety was carried out. Methods. Field identification method – morphological description of qualitative (QL), quantitative (QN) and pseudo-qualitative (PQ) characters, laboratory, statistical. Experimental studies were performed during 2015–2017. Field experiments were conducted in the vegetable crop rotation of the Yakimovska variety research station in the Zaporizhzha region under drip irrigation conditions in accordance with the Research Methodology in Vegetable Growing and Melon Growing and the Lactuca sativa L. seed lettuce varieties for distinctness, uniformity and stability. Results. The article presents the results of field and laboratory studies on the identification of varieties of romaine lettuce Lactuca sativa var. longifolia L. The varieties of this type form a productive organ head with elongated solid leaves and a distinct central vein, the predominant form in cross section is elliptical, the head height is predominantly more than 1.5 times its diameter. Insofar as the vegetative and generative organs of romen lettuce plants varieties were the subject of morphological description of identification signs with the subsequent establishment of a manifestation code. A comprehensive assessment of new varieties of romain lettuce according to morphobiological and economically valuable characteristics is substantiated. For the grouping of varieties, characteristics that do not vary or slightly vary within the variety were used: seed color, anthocyanin leaf color, the start time for the formation of flowering shoots, resistance to downy mildew (Bremia lactucae): Isolate – Bl:16. These signs are used alone or in combination with others. Conclusions. It was revealed that new varieties of romaine lettuce differed in their morphological characteristics by one or more identifying signs from the well-known varieties ‘Sovskyi’ and ‘Skarb’, which for the period of research represented a collection of varieties of var. longifolia L. New varieties of romaine lettuce ‘Aivona, ‘Batsio, ‘Viktorinus’, ‘Halateia’, ‘Kvintus’, ‘Klaudius’, ‘Korbana’, ‘Maksymus’, ‘Ovired’, ‘Oktavius’, ‘Rafael’ were uniform and stable, as evidenced by the morphological code formulas that made up the official description of the variety, according to which the state registration of the variety was carried out and it was included in the Register of Plant Varieties of Ukraine. | Цель. Раскрыть особенности определения критериев отличимости, однородности и стабильности новых сортов салата ромэн путем идентификации фенотипа Lactuca sativa var. longifolia L. соответственно с международными требованиями и установить морфологическую кодовую формулу официального описания, по которому проведено государственную регистрацию сорта. Методы. Полевой, метод идентификации – морфологическое описание качественных (QL), количественных (QN) и псевдокачественных (PQ) признаков, лабораторный, статистический. Экспериментальные исследования проводили в течение 2015–2017 гг. Полевые опыты закладывали в овощном севообороте Акимовской сортоиспытательной станции Запорожской области в условиях капельного орошения в соответствии с Методикой исследовательского дела в овощеводстве и бахчеводстве и Методикой проведения экспертизы сортов салата посевного Lactuca sativa L. на отличимость, однородность и стабильность. Результаты. В статье представлены результаты полевых и лабораторных исследований по идентификации сортов салата ромэн Lactuca sativa var. longifolia L. Сорта этой разновидности формируют продуктивный орган головку с удлиненными твердыми листьями и четко выраженной центральной жилкой, преобладающая форма в поперечном сечении эллиптическая, высота головки преимущественно более 1,5 ее диаметра. Ведь вегетативные и генеративные органы растений сортов салата ромэн и были предметом морфологического описания идентификационных признаков с последующим установлением кода проявления. Обоснованно комплексную оценку новых сортов салата ромэн по морфобиологическим и хозяйственно-ценным характеристикам. Для группировки сортов использовали признаки, которые не варьируют или очень слабо варьируют в пределах сорта: окраска семян, антоциановая окраска листьев, время начала образования цветоносных побегов, устойчивость против ложной мучнистой росы (Bremia lactucae): Изолят – Bl:16. Эти признаки используются отдельно или в комбинациях с другими. Выводы. Установлено, что новые сорта салата ромэн по проявлению своих морфологических характеристик отличались одним и более идентификационным признаком от общеизвестных сортов ‘Совський’ и ‘Скарб’, которые представляли на период исследований коллекцию общеизвестных сортов разновидности var. longifolia L. Новые сорта салата ромэн ‘Айвона’, ‘Баціо’, ‘Вікторінус’, ‘Галатея’, ‘Квінтус’, ‘Клаудіус’, ‘Корбана’, ‘Максимус’, ‘Овіред’, ‘Октавіус’, ‘Рафаель’ были однородными и стабильными, о чем свидетельствуют морфологические кодовые формулы, которые составили официальное описание сорта, по которому проведена государственная регистрация сорта и он включен в Реестр сортов растений Украины. | Мета. Розкрити особливості визначення критеріїв відмінності, однорідності та стабільності нових сортів салату ромен шляхом ідентифікації фенотипу Lactucasativavar.longifoliaL. відповідно до міжнародних вимог, встановити морфологічні кодові формули офіційних описів, за якими було проведено державну реєстрацію сортів та/або прав на них. Методи. Польовий, метод ідентифікації – морфологічний опис якісних (QL), кількісних (QN) та псевдоякісних (PQ) ознак, лабораторний, статистичний. Експериментальні дослідження проводили впродовж 2015–2017 рр. Польові досліди закладали в овочевій сівозміні Якимівської сортодослідної станції Запорізької області за умов краплинного зрошення відповідно до Методики дослідної справи в овочівництві та баштанництві та Методики проведення експертизи сортів салату посівного LactucasativaL. на відмінність, однорідність і стабільність. Результати. У статті представлено результати польових та лабораторних досліджень з ідентифікації сортів салату ромен Lactucasativavar. longifoliaL. Сорти цієї різновидності формують продуктивний орган головку з видовженими твердими листками та чітко вираженою центральною жилкою, переважаюча форма в поперечному перерізі еліптична, висота головки переважно понад 1,5 її діаметра. Адже вегетативні та генеративні органи рослин сортів салату ромен і були предметом морфологічного опису ідентифікаційних ознак з подальшим встановленням коду прояву. Обґрунтовано комплексну оцінку нових сортів салату ромен за морфобіологічними та господарсько-цінними характеристиками. Для групування сортів використовували ознаки, які не варіюють або дуже слабко варіюють у межах сорту: забарвлення насінин, антоціанове забарвлення листків, час початку утворення квітконосних пагонів, стійкість проти несправжньої борошнистої роси (Bremia lactucae): Ізолят – Bl:16. Ці ознаки використовуються окремо або в комбінаціях з іншими. Проведено кластеризацію сортів салату відповідно до рекоментованих документом UPOV TG/13/11 характеристик для групування сортів салату ромен. Здійснено інтерпретацію результатів кластеризації. Висновки. Встановлено, що нові сорти салату ромен за проявом своїх морфологічних характеристик відрізнялися за однією і більше ідентифікаційними ознаками від загальновідомих сортів ‘Совський’ та ‘Скарб’, які представляли на період досліджень колекцію загальновідомих сортів різновидності var. longifolia L. Нові сорти салату ромен ‘Айвона’, ‘Баціо’, ‘Вікторінус’, ‘Галатея’, ‘Квінтус’, ‘Клаудіус’, ‘Корбана’, ‘Максимус’, ‘Овіред’, ‘Октавіус’, ‘Рафаель’ були однорідними та стабільними, про що свідчать морфологічні кодові формули, які склали офіційний опис сорту, за яким було проведено державну реєстрацію сорту і включено його до Реєстру сортів рослин України. Використання ієрархічного кластерного аналізу допомогло виявити, що сорти-кандидати відрізнялися однією і більше ідентифікаційними ознаками від загальновідомих та референсних сортів різновидності var. longifolia L.
Afficher plus [+] Moins [-]Селекційне значення джерел цінних ознак інтродукованих зразків сої (Glycine max L.) для створення нових сортів в умовах зрошення Півдня України Texte intégral
2018
Р. А. Вожегова | В. О. Боровик | В. В. Клубук | Д. К. Рубцов
Селекційне значення джерел цінних ознак інтродукованих зразків сої (Glycine max L.) для створення нових сортів в умовах зрошення Півдня України Texte intégral
2018
Р. А. Вожегова | В. О. Боровик | В. В. Клубук | Д. К. Рубцов
Мета. Вивчити нові інтродуковані зразки сої та виділити генетичні джерела основних біологічних та господарсько-цінних ознак для подальшого використання їх у селекційному процесі. Методи. Лабораторний, польовий, статистичний. Результати. Вивчення інтродукованого матеріалу дало змогу виділити зразки сої за комплексом цінних ознак. Так, ‘Староукраинка’, 014728 (RUS) характеризується ультраскоростиглістю і високим урожаєм насіння. Зразки ‘Б 44/22’, 02625; ‘Б 4/411’, 02624 (KAZ) мають велику довжину стебла та високий урожай насіння. ‘А 14/253’, 02636 (KAZ) поєднує в собі великі показники довжини стебла, висоти прикріплення нижнього бобу над рівнем ґрунту зі стійкістю до посухи та хвороб. ‘А 14/23’, 02635 (KAZ) характеризується високим врожаєм насіння та стійкістю до посухи. Зразки ‘А 16/145’, 02637; ‘А 16/145’, 02637 (KAZ) є стійкими до посухи та хвороб. Вивчення інтродукованих зразків сої протягом п’яти років дало змогу виділити зразки-еталони за ознаками: дуже коротка тривалість періоду сходи–повна стиглість (90–100 діб) – ‘Актай’, 0142258 (HUN), ‘А 9/562’, 02633 (KAZ); велика висота прикріплення нижнього бобу над рівнем ґрунту (16,1–20,0 см) – ‘А 16/145’, 02637; ‘А 14/253’, 02636 (KAZ); високий урожай насіння (116–135%) – ‘Б 46/6-1’, 02643 (KAZ); висока маса 1000 насінин (191–250 г) – ‘Б 19/622’, 02639 (KAZ); низька маса 1000 насінин (71–130 г) – ‘Б 19/622’, 02639 (KAZ). Після всебічного оцінювання в колекційному розсаднику і конкурсному сортовипробуванні, кращі за комплексом господарсько-цінних ознак сорти та лінії закладені до розсадника гібридизації і будуть використані для створення нових сортів сої. Висновки. Інтродуковані зразки, виділені за комплексом цінних ознак і зразки-еталони рекомендовано до використання в селекційному процесі для створення нових сортів сої, на генетичній основі адаптованих до зрошуваних умов Південного Степу України.
Afficher plus [+] Moins [-]Selection value of sources of valuable attributes of introduced soybean samples (Glycine max L.) for new varieties creation under irrigated conditions of the South of Ukraine | Селекционное значение источников ценных признаков интродуцированных образцов сои (Glycine max L.) для создания новых сортов в условиях орошения Юга Украины | Селекційне значення джерел цінних ознак інтродукованих зразків сої (Glycine max L.) для створення нових сортів в умовах зрошення Півдня України Texte intégral
2018
Вожегова, Р. А. | Боровик, В. О. | Клубук, В. В. | Рубцов, Д. К.
Purpose. To study introduced soybean samples and to find out genetic sources of main biological and economically valuable attributes for further use in the selection process. Methods. The laboratorial, field, statistical. Results. The study allowed to determine the samples, which are characterized by the set of valuable features. So, ‘Staroukrainka’, 014728 (RUS) is characterized by ultra-early ripening and high seed yields. The samples ‘B 44/22’, 02625; ‘B 4/411’, 02624 (KAZ) have got long stems and high seed yield. ‘А 14/253’, 02636 (KAZ) combines high rates of the stem length and lower pod location above the ground with resistance to drought and infestation. ‘А 14/23’, 02635 (KAZ) is characterized by high seed yield and drought resistance. The samples ‘А 16/145’, 02637; ‘А 16/145’, 02637 (KAZ) are resistant to drought and infestation. Five-year study of the introduced soybean samples allowed to highlight standard samples by the features: duration of the “seedling-ripening” period is very short (90–100 days) – ‘Aktai’, 0142258 (HUN), ‘А 9/562’, 02633 (KAZ); lower pod location above the ground (16,1–20,0 сm) – ‘А 16/145’, 02637; ‘А 14/253’, 02636 (KAZ); high seed yield (116–135%) – ‘B 46/6-1’, 02643 (KAZ); high 1000 seeds weight (191–250 g) – ‘B 19/622’, 02639 (KAZ); low 1000 seeds weight (71–130 g) – ‘B 19/622’, 02639 (KAZ). After comprehensive assessment in a collection nursery and competitive variety testing, best by the complex of practically valuable features varieties and lines have been planted to hybridization nursery and will be used for creation of new soybean varieties. Conclusions. The introduced samples by the complex of valuable attributes and standard samples are recommended for use in the selection process for creation of new soybean varieties on a genetic basis adapted to the irrigated conditions of the Southern Steppe of Ukraine. | Цель. Изучить новые интродуцированные образцы сои и выделить генетические источники основных биологических и хозяйственно-ценных признаков для дальнейшего использования их в селекционном процессе. Методы. Лабораторный, полевой, статистический. Результаты. Изучение интродуцированного материала позволило выделить образцы сои по комплексу ценных признаков. Так, ‘Староукраинка’, 014728 (RUS) обладает ультраскороспелостью и высоким урожаем семян. Образцы ‘Б 44/22’, 02625; ‘Б 4/411’, 02624 (KAZ) имеют большую длину стебля и высокий урожай семян. ‘А 14/253’, 02636 (KAZ) сочетает в себе большие показатели длины стебля, высоты прикрепления нижнего боба над уровнем почвы с устойчивостью к засухе и болезням. ‘А 14/23’, 02635 (KAZ) характеризуется высоким урожаем семян и устойчивостью к засухе. Образцы ‘А 16/145’, 02637; ‘А 16/145’, 02637 (KAZ) являются устойчивыми к засухе и болезням. Изучение интродуцированных образцов сои в течение пяти лет, позволило выделить образцы-эталоны по признакам: очень короткая продолжительность периода всходы–созревание (90–100 дней) – ‘Актай’, 0142258 (HUN), ‘А 9/562’, 02633 (KAZ); большая высота прикрепления нижнего боба над уровнем почвы (16,1–20,0 см) – ‘А 16/145’, 02637; ‘А 14/253’, 02636 (KAZ); высокий урожай семян (116–135%) – ‘Б 46/6-1’, 02643 (KAZ); высокая масса 1000 семян (191–250 г) – ‘Б 19/622’, 02639 (KAZ); низкая масса 1000 семян (71–130 г) – ‘Б 19/622’, 02639 (KAZ). После всесторонней оценки в коллекционном питомнике и конкурсном сортоиспытании, лучшие по комплексу хозяйственно-ценных признаков сорта и линии заложены в питомники гибридизации и будут использованы в селекционном процессе. Выводы. Интродуцированные образцы, выделенные по комплексу ценных признаков и образцы-эталоны рекомендованы к использованию в селекционном процессе при создании новых сортов сои, на генетическом основании адаптированных к орошаемым условиям Южной Степи Украины. | Мета. Вивчити нові інтродуковані зразки сої та виділити генетичні джерела основних біологічних та господарсько-цінних ознак для подальшого використання їх у селекційному процесі. Методи. Лабораторний, польовий, статистичний. Результати. Вивчення інтродукованого матеріалу дало змогу виділити зразки сої за комплексом цінних ознак. Так, ‘Староукраинка’, 014728 (RUS) характеризується ультраскоростиглістю і високим урожаєм насіння. Зразки ‘Б 44/22’, 02625; ‘Б 4/411’, 02624 (KAZ) мають велику довжину стебла та високий урожай насіння. ‘А 14/253’, 02636 (KAZ) поєднує в собі великі показники довжини стебла, висоти прикріплення нижнього бобу над рівнем ґрунту зі стійкістю до посухи та хвороб. ‘А 14/23’, 02635 (KAZ) характеризується високим врожаєм насіння та стійкістю до посухи. Зразки ‘А 16/145’, 02637; ‘А 16/145’, 02637 (KAZ) є стійкими до посухи та хвороб. Вивчення інтродукованих зразків сої протягом п’яти років дало змогу виділити зразки-еталони за ознаками: дуже коротка тривалість періоду сходи–повна стиглість (90–100 діб) – ‘Актай’, 0142258 (HUN), ‘А 9/562’, 02633 (KAZ); велика висота прикріплення нижнього бобу над рівнем ґрунту (16,1–20,0 см) – ‘А 16/145’, 02637; ‘А 14/253’, 02636 (KAZ); високий урожай насіння (116–135%) – ‘Б 46/6-1’, 02643 (KAZ); висока маса 1000 насінин (191–250 г) – ‘Б 19/622’, 02639 (KAZ); низька маса 1000 насінин (71–130 г) – ‘Б 19/622’, 02639 (KAZ). Після всебічного оцінювання в колекційному розсаднику і конкурсному сортовипробуванні, кращі за комплексом господарсько-цінних ознак сорти та лінії закладені до розсадника гібридизації і будуть використані для створення нових сортів сої. Висновки. Інтродуковані зразки, виділені за комплексом цінних ознак і зразки-еталони рекомендовано до використання в селекційному процесі для створення нових сортів сої, на генетичній основі адаптованих до зрошуваних умов Південного Степу України.
Afficher plus [+] Moins [-]Efficiency of foliar dressing of winter wheat Texte intégral
2017
Худолій, Л. В
Purpose. To elaborate winter wheat cultivation technologies based on balanced fertilizer system that combines application of mineral fertilizers and the increase of their efficiency by the use of preparations with microelements. Methods. Field and laboratory studies, mathematical and statistical analysis. Results. During 2011–2013, the effect of cultivation technologies on the formation of yield and quality of winter wheat variety ‘Benefis’ (pea is a predecessor) was studied. In case of alternative technologies that provided adding only by-products of the predecessor, the yield of winter wheat was 3.73 t/ha when using integrated protection system, and it was increased to 4.22 t/ha with grain quality of the 4th–5th class of the group B when foliar dressing was applied. Resource saving technologies of cultivation with restricted use of fertilizers (Р45К45N30(II)+30(IV)) provided productivity at the level of 5.19–5.61 t/ha with grain quality of the 2nd–3rd class of the group A. Grain yield of 6.27 t/ha of the 2nd class quality was obtained by the use of intensive cultivation technology, which included application of mineral fertilizers (Р90К90N30(II)+60(IV)+30(VIII)) in addition to the use of predecessor’s by-products and foliar dressing. The highest yield of grain (6.71 t/ha) on average during all years of the study with the 1st class of the group A quality was provided by energy-intensive technology, which included application of P135K135N60(II)+75(IV)+45(VIII) with embedding of predecessor’s by-products into the soil and foliar dressing. Conclusions. It was established that in the northern part of the Forest-Steppe zone of Ukraine the highest productivity of winter wheat was obtained in dark gray podzolic soils using the energy-intensive technology with application of P135K135N60(II)+75(IV)+45(VIII) against the background of predecessor’s by-products embedded into the soil in case of integrated plant protection, and foliar dressing. This technology ensured the yield of 6.71 t/ha with grain quality of the 1st class of the group A.
Afficher plus [+] Moins [-]Dependence of plant biometrics of cutting lettuce (<em>Lactuca sativa</em> L.) varietis on the concentration of microfertilizer Avatar-1 Texte intégral
2017
Кутовенко, В. Б | Kostenko, N. P. | Баранець, М. В
Purpose. To investigate the variability of plant biometrics of cutting lettuce (Lactuca sativa L.) varieties depending on the concentration of microfertilizer Avatar-1. Methods. Field study, biometric technique, comparative approach, statistical evaluation, generalization. Results. Dependence of the plant height, the diameter of the leaf rosette, the number of leaves per plant, the leaf area of plants on the concentration of microfertilizer Avatar-1 was defined. Investigations of cutting lettuce ‘Afitsyon’ and ‘Concord’ varieties by Dutch breeding were conducted in 2016–2017 in the collection sites of the department of vegetable growing in the scientific-experimental field “Fruit and vegetable garden” of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. In order to determine dependence of plant biometrics of cutting lettuce varieties on the concentration of complex microfertilizer Avatar-1, the following scheme was used for the both varieties: variant 1 – water (control); variant 2 – 0,10% solution; variant 3 – 0,25% solution; variant 4 – 0,50% solution. Plants were treated with microfertilizer three times during the vegetative period. Alterations of plant biometrics of cutting lettuce ‘Afitsyon’ and ‘Concord’ varieties depending on the concentration of complex microfertilizer Avatar-1 was studied. Conclusions. It was found that in case of three-time plant treatment with complex microfertilizer Avatar-1 at the time of harvesting, the best plant biometrics was registered in variant 3 (concentration 0,25%) for the both ‘Afitsyon’ and ‘Concord’ varieties of cutting lettuce. The height of plants of the cutting lettuce in ‘Afitsyon’ variety exceeded this figure in ‘Concord variety by 1,1–1,4 cm. The concentration of microfertilizer had no significant effect on the diameter of the leaf rosette of ‘Concord’ variety (25,1–25,9 см). The diameter of the leaf rosette of ‘Afitsyon’ variety was 26,0–28,7 cm. In cutting lettuce, the largest leaf area per plant was registered in ‘Afitsyon’ variety (3516.5 cm2/plant) in case of plants treatment with 0,25% solution of complex microfertilizer Avatar-1 that exceeded this figure in ‘Concord’ variety by 660 cm2/plant. The best plant biometrics of cutting lettuce of the studied varieties and optimal concentration of complex microfertilizer Avatar-1 (0.25% solution) was defined that is important for improving agricultural cultivation techniques.
Afficher plus [+] Moins [-]