The article highlights Kharkiv Breeding Facility, later referred to as Plant Production Institute named after V. Iuryev in 20s-80s concerning breeding the Winter Wheat in Ukraine and impact of the varieties obtained on th productivity increase. It is established that thanks to the efforts of V. Iuryev, V. Didus, M. Ielnikov, A. Shulyndina and others for the period of 1920s-1980s a number of economically valuable varieties have been created – Multrum 120, Iuryivka, Lutetsnes 266, Zenitka, Salut, Kharkivska 1, Kharkivska 32, Khar-kivska 81 and others. Thanks to efforts in breeding the yield index was growing gradually and reached the average level of 4,3 tons per hectare. In particular, in 1921–1930 – 2,33 ton/hectare, 1931–1940 – 2,42, 1941– 1950 – 3,01, 1951–1960 – 26,5, 1961 – 1970 – 4,3, 1971–1980 – 5,05, 1981–1990 – 4,47 t/hectare. In recompense for significant achievements in agricultural crops varieties breeding a breeding center was founded at the facilities of Plant Production Institute named after V Iuryev was founded in 1976. | В статье освещена деятельность Харьковской селекционной станции (позднее – Института растениеводства им. В. Я. Юрьева) в 20– 80-х годах относительно селекции пшеницы озимой в Украине и влияние созданных сортов на повышение урожайности. Установлено, что благодаря деятельности В. Я. Юрьева, В. И. Дидуся, М. И. Ельникова, А. Ф. Шулындина и др. за период 1920–1980 гг. был создан ряд хозяйственноценных сортов – Мильтурум 120, Юрьевка, Лютесценс 266, Зенитка, Салют, Харьковская 1, Харьковская 32, Харьковская 81 и др. Вследствие селекционной работы показатель урожайности постепенно увеличивался, достигнув в среднем 4,3 т/га. За значительные достижения в создании сельскохозяйственных сортов на базе Института растениеводства им. В. Я. Юрьева в 1976 г. создан селекционный центр. | В статті висвітлено діяльність Харківської селекційної станції (пізніше – Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва) у 20–80-х роках щодо селекції пшениці озимої в Україні та впливу створених сортів на підвищення врожайності. Встановлено, що завдяки діяльності В. Я. Юр’єва, В. І. Дідуся, М. І. Єльнікова, А. Ф. Шулиндіна та ін. за період 1920–1980 рр. було створено низку господарсько-цінних сортів – Мільтурум 120, Юр’ївка, Лютесценс 266, Зенітка, Салют, Харківська 1, Харківська 32, Харківська 81 та ін. Внаслідок селекційної роботи показник урожайності поступово збільшувався, досягнувши в середньому 4,3 т/га. За значні здобутки зі створення сортів сільськогосподарських сортів на базі Інституту рослинництва у 1976 р. було створено селекційний центр.

On the basis of literary sources history of origin and development of agriculture is rotined in Ancient. The first Civilizations arose up on fat streamside lands of the large rivers: Nile, Euphrates, tiger, Inda, Ganga and other Earths and plenty of water are fertile during an overflow, a warm climate allowed to Ancient civilizations to grow 2-3 harvests in a year. For the receipt of high harvests, a man had to study the modes of overflow of the rivers, look after heavenly bodies, determine the areas of scopes and terms of leadthrough of the field works. The decision of these questions resulted in the origin of agronomics, astronomy, mathematics. Large harvests were instrumental in the origin of peculiar, enriching of the states, to development of trade and culture on the whole. Riches of country and overpopulation resulted in the origin of wars which one states perished as a result of, second – blossomed. Scientists consider that a high culture, intensive exploitation of soils and aggressiveness of man, brought the most Ancient Civilizations over to the ecological crisis and their elimination. | На основании литературных источников показано историю возникновения и развития сельского хозяйства в Древности. Первые Цивилизации возникли на плодородных пойменных почвах больших рек (Нил, Евфрат, Тигр, Инд, Ганг и др.). Плодородные земли и большое количество воды во время разлива, теплый климат позволяли Древним Цивилизациям выращивать 2-3 урожая в год. Для получения высоких урожаев, человеку приходилось изучать режимы разлива рек, наблюдать небесные светила, определять участки границ и сроки проведения полевых работ. Решение этих вопросов привело к зарождению агрономии, астрономии, математики и др. наук. Большие урожаи способствовали возникновению частной собственности, обогащению государств, развитию торговли и культуры в целом. Богатство страны и перенаселенность приводили к возникновению войн, в результате которых одни государства погибали, вторые – расцветали. Ученые считают, что высокая культура, интенсивная эксплуатация почв и агрессивность человека привели Древнейшие Цивилизации к экологическому кризису и их уничтожению. | На основі літературних джерел наведено історію зародження і становлення сільського господарства в Давнину. Перші цивілізації виникли на родючих заплавних землях великих річок: Ніла, Євфрата, Тигра, Інда, Ганга та ін. Родючі землі, велика кількість води і теплий клімат сприяли стародавнім людям вирощувати 2-3 урожаї на рік. Для отримання високих урожаїв, людині доводилось вивчати режими розливу річок, вимірювати кордони полів і держави, визначати строки проведення польових робіт. Рішення цих питань привело до виникнення простих елементів математики, астрономії та ін. наук. Великі врожаї збільшували добробут не тільки людини, а й у цілому країни, що вело до розвитку культури, торгівлі, виникнення власності та агресії людини. Добробут та перенаселеність такої країни, призводили до виникнення війн, внаслідок яких одні країни гинули, інші – збагачувались. Вчені вважають, що висока культура, агресія людства призвели Стародавні Цивілізації до екологічної кризи та їх знищення.

Capitalistic relations were contributing to origination of research breeding during the second half of ХІХ Century. Breeding and seed companied were starting to emerge in Europe in the middle of ХІХ Century. Most famous among them were Velmoren, Depre, Turner (France), Rabbetge and Gizeke (Kleinvantsleben), Dippe und Shriber (Germany) and other. | Влияние иностранных семенных фирм на развитие семеноводства и селекции сахарной свеклы (Beta vulgaris L. ssp. vulgaris var altissima Doell) в Украине (конец ХVIII – начало ХХ столетия) (Франция); Раббетге и Гизеке (Клейнванцлебен), Диппе и Шрайбер (Германия) и другие. | Капіталістичні відносини сприяли розвитку бурякоцукрової промисловості та зародженню наукової селекції у другій половині ХІХ століття. Селекційно-насінницькі фірми в Європі почали виникати у середині ХІХ століття. Відомішими були - Вільморен, Депре, Турнер (Франція); Раббетге і Гізеке (Клейнванцлебен), Діппе і Шрайбер (Німеччина) та інші.