[Catastrophic floods in the Zakarpattya [Transcarpathian region]]

Английский. The entire massif of the Ukrainian Carpathians, Cis-Carpathian Hills and Trans-Carpathian Lowland is characterized as an area of the most flood-threating regions of Europe with their often rain and snow-and-rain floods, significant intensity and simultaneous coverage of large areas. Nowadays floods in the Carpathians are being considered as a usual phenomenon (up to 4-5 times a year). Analyzed are the reasons of the water–related hazards, their harmfulness depending on the activities of the man. The attention is drawn to noticeable changes in the structure of natural vegetation cover of the Carpathians (oak, beech, fir tree and pine spuce forests, after-forest pastures and hayfields, anthropogenous shrub vegetation, abandoned lands etc.). A complex of negative consequences of the economic activities is divided into three groups: deforestation; non-taking serious preventive flood-protection measures; extensive farming in this region. Described are the floods and their consequences in the years 1927, 1941, 1955, 1969, 1980, 1998 and 2001. Their special features are noted. The necessity of establishing the Service for Exploiting the Carpathian rivers is substantiated, the fact of non-realizing the Scheme of Complex Use and Protecting the Water Resources of the river Tisza is criticized. The significance of hydraulic engineering measures, in particular establishing water reservoirs for waste drain accumulation, is stated. Immediate steps for forming a network of hydrometric and precipitation–metric points and stations for determining the probability of floods and their parameters are proposed.

украинский. Характеризується масив Українських Карпат, Перед карпатської височини і Закарпатської низовини як зона найбільш паводконебезпечних регіонів Європи з частими дощовими і снігово-дощовими паводками, їхньою значною інтенсивністю та одночасним охопленням великих площ. Паводки в Карпатах – звичайне явище (до 4 – 5 разів на рік). Аналізуються причини водних стихій, їхня шкодочинність, яка залежить від діяльності людини. Показано зміни у структурі природного рослинного покриву Карпат (дубові, букові, ялинцеві, смерекові ліси, післялісові пасовища та сіножаті, антропогенні чагарники, неужитки). Комплекс негативних наслідків господарської діяльності поділено на 3 групи: вирубка лісівне вжито серйозних запобіжних протипаводкових заходівекстенсивне ведення сільського господарства в регіоні. Описуються паводки та їхні наслідки в 1927, 1941, 1955, 1969, 1980, 1998 і 2001 рр. Відмічаються їхні характерні особливості. Обґрунтовується необхідність існування служби експлуатації карпатських річок, засуджується факт нереалізації «Схеми комплексного використання й охорони водних ресурсів р. Тиси». Відмічається важливе значення гідротехнічних заходів, зокрема створення водосховищ для акумуляції зливового стоку. Пропонуються заходи щодо створення мережі гідрометричних та опадомірних постів і станцій для визначення ймовірності паводків та їхніх параметрів.