Diversification of entrepreneurial activities in the agricultural sector of Ukraine’s economy in the post-war period | Диверсифікація підприємницької діяльності в аграрному секторі економіки України у повоєнний період

Английский. In the context of modern development of agricultural producers, assessing the level of their activity efficiency and searching for an appropriate strategy for further development is essential. The aim of the article was to formulate a concept of sustainable development for agricultural producers based on identifying the most viable development strategy. The article’s methodological framework included the following methods of scientific inquiry: descriptive method, measurement and comparison methods, economic-mathematical modelling, induction, deduction, analysis and synthesis, system-structural analysis. The essence of diversification of activities in the agricultural sector was examined and revealed, defining their role in forming sustainable development. To achieve this, theoretical concepts of Ukrainian and foreign scholars, as well as the categories of “diversification” and “sustainable development,” were synthesized. Subsequently, an analysis and forecast of land use by agricultural enterprises were conducted. The dynamics of changes in the structure of cultivated areas from 1991 to 2021 were determined, as this period marked the implementation of agricultural reform aimed at finding effective agricultural product producers. Changes in the magnitude of costs for primary resources in farm enterprises of the Kyiv region on the eve of the war were defined, and the economic efficiency of cultivating major agricultural crops was analysed. Based on established data, a development strategy was modelled for an average farm in the Forest-Steppe zone of Ukraine, considering the concept of diversification through the implementation and development of animal husbandry. Furthermore, directions for further development of agricultural entities were substantiated by deepening the diversification of activities through optimizing cultivated areas. The research outcomes could be considered in shaping the development strategy of entrepreneurial structures and evaluating their impact on sustainable development in the post-war period

украинский. В контексті сучасного розвитку аграрних товаровиробників, актуальною є оцінка рівня їх ефективності діяльності та пошуку відповідної стратегії подальшого розвитку. Мета статті полягала у формуванні концепції сталого розвитку аграрних товаровиробників на основі пошуку найдоцільнішої стратегії розвитку. Методологічною базою статті стали наступні методи наукового пізнання: описовий метод, методи вимірювання та порівняння, метод економіко-математичного моделювання, індукції, дедукції, аналізу та синтезу, системно-структурний. Розглянуто та розкрито сутність диверсифікації діяльності підприємств аграрної сфери та визначено їх роль у формуванні сталого розвитку. З цією метою здійснено узагальнення теоретичних положень, українських та зарубіжних науковців, категорій «диверсифікація» та «сталий розвиток». В подальшому проведено аналіз та здійснено прогноз землекористування сільськогосподарських підприємств. Встановлено динаміку зміни структури посівних площ в період з 1991 по 2021 роки, оскільки в саме в цей період починається реалізовуватись аграрна реформа, яка спрямована на пошук ефективного товаровиробника сільськогосподарської продукції. Визначено, як змінювалася величина витрат на основні ресурси у фермерських господарствах Київської області на передодні початку війни та проаналізовано економічну ефективність вирощування основних сільськогосподарських культур. На основі встановлених даних, змодельована стратегія розвитку середньостатистичного фермерського господарства Лісостепової зони України, яка враховує концепцію диверсифікації діяльності на основі впровадження та розвитку галузі тваринництва. Також, обґрунтовано напрями подальшого розвитку аграрних формувань через поглиблення диверсифікації діяльності на основі оптимізації посівних площ. Результати дослідження можуть бути враховані при формуванні стратегії розвитку підприємницьких структур та оцінці їх впливу на сталий розвиток у повоєнний період