Порівняльна характеристика селекційних і місцевих форм часнику за показниками харчової цінності
В. В. Яценко | О. І. Улянич | Н. В. Яценко | В. П. Карпенко | І. І. Мостов’як | В. В. Любич
Мета. Проаналізувавши різницю між показниками харчової цінності та їх зміну залежно від строків висаджування (підзимній або весняний), визначити кращі за поживною цінністю підвид і сорт/зразок часнику. Методи. Впродовж 2018–2022 рр. у польових умовах (м. Умань, 48°46’N, 30°14’E) досліджували 25 селекційних і місцевих форм часнику (9 – озимих стрілкуючих; 9 – озимих нестрілкуючих; 11 – ярих). Зразки № 14, 33, 43 і 44 визначено як «дворучки». Отримані результати оцінювали загальноприйнятим методом статистичного аналізу. Результати. Виділено сорти і зразки з високим вмістом білка – ‘Джованна’, ‘Софіївський’, № 14, 43, 54 і 55; з високою калорійністю м’якуша – ‘Аполлон’, № 14, 27, 33, 43 і 57 (можуть бути вихідним матеріалом у процесі створення високопоживних сортів для потреб харчової промисловості). Щодо елементів харчової цінності, то накопичення білків у м’якуші часнику озимого нестрілкуючого було на 4,1 та 20,9% більшим ніж в озимого стрілкуючого та ярого відповідно. Найвищий уміст жирів відзначено у м’якуші озимого стрілкуючого та ярого підвидів. Найбільше вуглеводів накопичив часник ярої форми, найменше – озимий нестрілкуючий. Водночас показник енергетичної цінності ярого часнику становив 130,03 ккал/100 г сирої маси м’якуша, що на 3,1 та 12,6% вище ніж у озимого стрілкуючого та озимого нестрілкуючого підвидів. Висновки. У результаті досліджень виявлено, що за вмістом білків у м’якуші озимий часник істотно переважав ярий. За вмістом жирів різниця була незначною. Помітно більшою кількістю вуглеводів, а тому й найвищою калорійністю характеризувався м’якуш часнику ярої форми.
Показать больше [+] Меньше [-]Библиографическая информация
Эту запись предоставил Directory of Open Access Journals