Біохімічна характеристика сортів картоплі  за вирощування в умовах Західного Лісостепу України

Сільськогосподарське виробництво висуває чіткі обґрунтовані вимоги до нових сортів, які наразі формують національне сортове різноманіття картоплі, зокрема: потребу комплексного поєднання високого рівня продуктивності зі стійкістю до хвороб і шкідників, стресових чинників довкілля, з високою якістю продукції, технологічністю у виробництві, лежкістю, транспортабельністю, придатністю до тривалого зберігання і переробки. Наведено результати досліджень щодо динаміки біохімічних показників у сортів картоплі різних груп стиглості, а саме: вмісту крохмалю та вітаміну С як складових сухої речовини за застосування рекомендованої дози мінеральних добрив, як основного живлення та додаткового підживлення мікродобривами на різних площах посадки щодо ґрунтово-кліматичних умов Карпатського регіону. Проведено аналіз та оцінку впливу окремих елементів живлення рослин картоплі як складової технології вирощування, а конкретно ранньостиглого сорту картоплі Арія та середньостиглого сорту Гурман селекції Інституту картоплярства НААН, на процеси життєдіяльності рослин. У дослідженнях використано польовий метод, оброблено і вивчено загальноприйняті методики землеробства, рослинництва та статистики. Визначено вплив різних площ живлення і рекомендованих доз мінеральних добрив у поєднанні з позакореневим підживленням на формування вмісту сухої речовини і її складових. Встановлено, що рекомендована доза добрив N90P90K120 у поєднанні з додатковим позакореневим підживленням мікродобривами на гектар насаджень картоплі по-різному впливала на розвиток рослин як за схемою садіння бульб 70х30, так і 70х25 та 70х20 см. Дослідженнями встановлено, що рослини ранньостиглого сорту картоплі Арія переважали за накопиченням сухої речовини та відповідно крохмалю сорт Гурман у варіантах із внесенням рекомендованої дози мінеральних добрив з обробкою мікродобривами на площі живлення 70х20 см (відповідно в сортів 17,1 і 16,3 %). Накопичення вітаміну С не залежало від групи стиглості сорту, площі живлення та дози мінерального удобрення в поєднанні з позакореневим підживленням і знаходилося в ранньостиглого Арія на рівні 23,2 та в середньостиглого Гурман ‒ 23,1 мг%. Результати досліджень показали потребу в удосконаленні елементів сортової технології вирощування в умовах Карпатського регіону, тобто разом із новоствореним сортом слід розробляти рекомендації щодо його інтродукції.