Особливості контролювання проса півнячого – Echinocholoa crus – galli (L.) Pal. Beauv у посівах рису посівного – Oryza sativa (L.)

Вирощування посівів рису посівного порівняно з іншими зерновими культурами має свою специфіку. Поєднання наявності тепла, води, інтенсивного освітлення й високого агрофону в рисових чеках сприяє успішній вегетації не лише посівів рису, а й багатьох видів бур’янів. Тому захист посівів рису від бур’янів є актуальним питанням. Метою досліджень був аналіз недоліків і розроблення шляхів підвищення ефективності систем захисту посівів рису від бур’янів.  Досліди були польовими дрібноділянковими, їх проводили у 2018–2020 рр. у посівах (рисових чеках) Інституту рису НААН України. (с. Антонівка Скадовського р-ну Херсонської обл.). Розмір посівної дослідної ділянки 66 м2, облікової 50 м2. Досліди мали 4-разову повторність. Обліки та аналізи проводили відповідно до специфіки вимог «Методики випробування й застосування пестицидів» за редакцією професора С. О. Трибеля, Методів досліджень ґрунтів і рослин та Методики проведення досліджень у буряківництві. Урожайність посівів рису визначали шляхом суцільного збирання облікових ділянок на всіх повтореннях варіантів спеціальним селекційним комбайном «Сампо-2000». Потенційна засміченість ґрунту з рисових чеків у горизонті 0–10 см становить 12 987,8 шт./м2 живого насіння бур’янів, у тому числі проса півнячого 1381,0 шт./м2. Внесені з адсорбентами гербіциди в ґрунті знижували кількість сходів бур’янів у посівах рису. «Фронтьєр опіма», 72 к. е., у нормі витрати 1,2 л/га з адсорбентом знижував чисельність сходів бур’янів на 77,1%, у тому числі проса півнячого – на 77,2%. Гербіцид «Дуал голд 960 ЕС» у нормі витрати 1,4 л/га з абсорбентом знижував рівень забур’яненості на 80,3%, у тому числі проса півнячого – на 81,8%. Наявність адсорбентів біля рослин рису істотно підвищувала рівень селективності гербіцидів, проте навіть за таких умов були зафіксовані прояви фітотоксичності гербіцидів до рослин культури. Найвищий у дослідах рівень фітотоксичності був у гербіциду «Фронтьєр оптіма», 72 к. е., в нормі витрати 1,2 л/га з адсорбентом. Зниження густоти стояння рослин рису сягало в середньому 35,1%. Найменший прояв фітотоксичності мав гербіцид «Даул голд 960 ЕС» у нормі витрати 1,4 л/га з адсорбентом. Зниження густоти стояння було 16,9%. Серед гербіцидів, які застосовували по сходах бур’янів у посівах рису, найвищий рівень ефективності дії проявляли: «Дівікстон», 25NeoЕС, у нормі витрати 1,2 л/га (загальне зниження забур’яненості 93,2%; рівень урожайності посівів рису був 8,72 т/га, або 76,3%); «Топшот», 113ОД м. д., у нормі витрати 3,0 л/га (загальне зниження забур’яненості 90,2%; рівень урожайності посівів рису був 6,91 т/га, або 60,5% від максимального у дослідах – 11,43 т/га). Перспективним шляхом підвищення рівня селективності гербіцидів до рослин рису та біохімічної активності до злакових видів бур’янів, у першу чергу проса півнячого, є використання фізичних адсорбентів. Їх раціональне внесення в рядки рослин культури дає змогу підвищити селективність ґрунтових препаратів, досягти їх високого захисного ефекту в поєднанні з дією гербіцидів по сходах та отримати високий урожай посівів рису.