The character of buckwheat varieties productivity formation according to timing and methods of sowing | Особенности формирования продуктивности сортов гречихи в зависимости от сроков и способов сева | Особливості формування продуктивності сортів гречки залежно від строків та способів сівби

Английский. Purpose. To study the varietal peculiarities of the buckwheat (Fagopyrum esculentum Moench) productivity formation in the conditions of unstable hydration of the Central Forest-Steppe zone of Ukraine, depending on the timing and methods of sowing.Methods. During 2015–2017, at the Ustymivka Experimental Station of Plant Production (Yuriev Plant Production Institute, NAAS of Ukraine) 6 varieties of buckwheat: ‘Yaroslavna’, ‘Slobozhanka’, ‘Ruslana’, ‘Ukrainka’, ‘Krupynka’, ‘SIN 3/02’ were studied. Buckwheat was sowed at a rate of 250 grains/m2 by wide (row spacing – 45 cm) and usual row (15 cm) methods into 3 steps with 5 days intervals: 5–6 May (soil temperature 14.5–16.6 °C), 10–11 and 15–16 May (16.4–19.1 and 16.9–17.3 °C correspondently).Results. The results of the three-year experiment indicate a significant impact of the factors (variety, timing and method of sowing) on the buckwheat productivity formation, which varied in a rather wide range: the number of grains on one plant varied from 2.8 to 17.4 pcs.; the weight of 1000 grains – up to 2.4 g; yield – from 0.1 to 1.2 t/ha; and in higher degree depended on the weather conditions in the spring period. The arid conditions at the beginning of the vegetation phase reduced the grain size and number on the plants that caused a decrease in yield, while more humid conditions increased these rates. At the same time, the varie­ties ‘SIN-3/02’ and ‘Krupynka’ in the dry conditions of 2017 showed increased yields in the case of sowing in the usual routine manner. In previous years they provided higher yields for wide-row sowing, while in unfavorable conditions for growth and development, the usual routine method was more suitable, and the term of sowing did not have a significant impact on this. The terms of sowing with the intervals in 5 days, can not mitigate the negative effects of weather conditions, in general. The method of sowing is an effective factor for high buckwheat productivity and yield formation that to a certain degree depends on biological characteristics of the variety. Conclusions. Among the studied buckwheat varieties, the ‘Yaroslavna’ variety characterized by the highest yield in case of wide-row sowing in the first decade of May (5–6.05). These elements of cultivation technology were better for the varieties ‘Slobozhanka’ and ‘Ruslana’. The second term of sowing (May 10–11) is more favorable for the varieties ‘SIN-3/02’ and ‘Ukrainka’ with the wide-row sowing. Buckwheat ‘Krupynka’ provided the highest yield with wide-row sowing in the first or second decade of May. In the case of sowing in the third term (15–16.05) all the varieties characterized by reduced productivity in comparison with other terms and methods of sowing

Русский. Цель. Установить сортовые особенности формирования продуктивности гречихи (Fagopyrum esculentum Moench) в условиях неустойчивого увлажнения Центральной Лесостепи Украины в зависимости от сроков и способов сева. Методы. В течение 2015–2017 гг. в условиях Устимовской опытной станции растениеводства Института растениеводства имени В. Я. Юрьева НААН исследовали 6 сортов гречихи: ‘Ярославна’, ‘Слобожанка’, ‘Руслана’, ‘Українка’, ‘Крупинка’, ‘СИН-3/02’. Высевали гречиху нормой 250 зерен/м2 широкорядным (междурядья – 45 см) и обычным строчным (15 см) способом в три срока с интервалом в 5 суток: 5–6 мая (температура почвы 14,5–16,6 °С), 10–11 и 15–16 мая (16,4–19,1 и 16,9–17,3 °С соответственно). Результаты. Результаты трехлетнего эксперимента свидетельствуют о существенном влиянии исследуемых факторов (сорта, срока и способа сева) на формирование элементов продуктивности гречихи, что изменялись в достаточно широком диапазоне (количество зерен с одного растения – от 2,8 до 17,4 шт., масса 1000 зерен – до 2,4 г, урожайность – от 0,1 до 1,2 т/га) и в значительной степени зависели от погодных условий весеннего периода. Засушливые условия в начале вегетации снижали крупность зерна и озерненность растений, что приводило к уменьшению урожайности, тогда как более влажные условия наоборот увеличивали эти показатели. В то же время, сорта ‘СИН-3/02’ и ‘Крупинка’ в засушливых условиях 2017 года отреагировали увеличением урожайности в случае сева обычным строчным способом. Если в предыдущие годы они обеспечивали высокую урожайность при широкорядном посеве, то в неблагоприятных для роста и развития растений условиях более целесообразным оказался обычный строчный способ, а срок сева существенного влияния на этот показатель не имел. Сроками сева гречихи (с разницей в 5 дней) не всегда можно нивелировать негативное влияние погодных условий. Способ сева является действенным фактором влияния на формирование высоких показателей структурных элементов продуктивности и потенциала урожайности зерна гречихи, что в определенной степени обусловлено биологическими особенностями сорта. Выводы. Среди изучаемых сортов гречихи наибольшей урожайностью отличался сорт ‘Ярославна’ при посеве широкорядным способом в первой декаде мая (5–6.05). Эти элементы технологии выращивания были лучшими также для сортов ‘Слобожанка’ и ‘Руслана’. Второй срок сева (10–11 мая) является благоприятным для сортов ‘СИН-3/02’ и ‘Українка’ при широкорядном способе посева. Гречиха ‘Крупинка’ обеспечивала наибольшую продуктивность при посеве в первой-второй декаде мая широкорядным способом. В случае сева в третий срок (15–16.05) все сорта формировали уменьшенные показатели элементов продуктивности по сравнению с другими сроками и способами посева.

украинский. Мета. Встановити сортові особливості формування продуктивності гречки (Fagopyrum esculentum Moench) в умовах нестійкого зволоження Центрального Лісостепу залежно від строків та способів сівби. Методи. Упродовж 2015–2017 рр. в умовах Устимівської дослідної станції рослинництва Інституту рослинництва імені В. Я. Юр’єва НААН досліджували 6 сортів гречки: ‘Ярославна’, ‘Слобожанка’, ‘Руслана’, ‘Українка’, ‘Крупинка’, ‘СИН-3/02’. Висівали гречку нормою 250 зерен/м2 широкорядним (міжряддя – 45 см) та звичайним рядковим (15 см) способом у три строки з інтервалом у 5 діб: 5–6 травня (температура ґрунту 14,5–16,6 °С), 10–11 та 15–16 травня (16,4–19,1 та 16,9–17,3 °С відповідно).Результати. Результати трирічного експерименту засвідчують істотний вплив досліджуваних факторів (сорту, строку і способу сівби) на формування елементів продуктивності гречки, що змінювалися в досить широкому діапазоні (кількість зерен з однієї рослини – від 2,8 до 17,4 шт., маса 1000 зерен – до 2,4 г, урожайність – від 0,1 до 1,2 т/га) і значною мірою залежали від погодних умов весняного періоду. Посушливі умови на початку вегетації знижували крупність зерна та озерненість рослин, що зумовлювало зменшення врожайності, тоді як більш вологі умови навпаки збільшували ці показники. Водночас, сорти ‘СИН-3/02’ і ‘Крупинка’ в посушливих умовах 2017 року відреагували збільшеням врожайності в разі сівби звичайним рядковим способом. Якщо в попередні роки вони забезпечували вищу врожайність за широкорядного висіву, то в несприятливих для росту й розвитку рослин умовах, доцільнішим виявився звичайний рядковий спосіб, а строк сівби істотного впливу на цей показник не мав. Строками сівби гречки (з різницею в 5 діб) не завжди можна нівелювати негативний вплив погодних умов. Спосіб сівби є дієвим фактором впливу на формування високих показників структурних елементів продуктивності та потенціалу врожайності зерна гречки, що певною мірою обумовлено біологічними особливостями сорту.Висновки. Серед досліджуваних сортів гречки найбільшою врожайністю відзначався сорт ‘Ярославна’ за сівби широкорядним способом у першій декаді травня (5–6.05). Ці елементи технології вирощування були кращими і для сортів ‘Слобожанка’ і ‘Руслана’. Другий строк сівби (10–11 травня) є сприятливішим для сортів ‘СИН-3/02’ та ‘Українка’ за широкорядного способу сівби. Гречка ‘Крупинка’ забезпечувала найбільшу продуктивність за сівби в першій-другій декаді травня широкорядним способом. У разі сівби в третій строк (15–16.05) усі сорти формували зменшені показники елементів продуктивності порівняно з іншими строками і способами сівби.