Heavy metals in the small rivers of Ternopil region under different types of anthropogenic pressure | Важкі метали у малих річках Тернопільщини з різним рівнем антропічного навантаження | Важкі метали у малих річках Тернопільщини з різним рівнем антропічного навантаження

Английский. The dynamic of content and peculiarities of migration of heavy metals in small rivers of Ternopil region were analyzed (Zn, Mn, Fe, Co, Ni, Pb). It was determined that cobalt does not exceed maximum permissible levels, whereas the content of other metals exceed these levels at rates from 2 to 42 times the emission limit set by the fishing industry. The waters of Ternopil region are the richest in the compounds of iron and manganese by virtue of the lithological content of the researched water basins. The excess in Mn and Fe concentration in river water is caused by occurrence of these elements in abiotic components of river valleys, particularly in areas with iron and manganese, alluvial deposits, clay soils with ferrous metal compounds and leaching of elements from rock, soil and forest litter. As our research showed, increased metal content in water basins is caused by natural factors (river running through areas with ore and where leaching of ore occurs it, reaction of interstitial water, metals appearing in ground water run-off), anthropogenic (waste waters of industrial plants, agricultural outwash, fuel combustion) and hydrochemical factors of the hydroecosystem itself (consumption and releasing of metals by hydrobionts, aquatic habitat pH, metals coming in from ground sediments, metals released from complexes with organic compounds, methylation of non-organic metal compounds). A comparative analysis of the pollution levels of Ternopil region water basins by heavy metals was completed. It was determined that the river most heavily contaminated by the content of nutrients and non-biogenic HM is the Zolota Lypa and the cleanest is the River Strypa, which allows us to recommend the use of water composition as a reference indicator in assessing the ecological state of the region’s surface waters.

Русский. Проаналізовано динаміку вмісту та особливості міграції важких металів (Zn, Mn, Fe, Co, Ni, Pb) у воді малих річок Тернопільщини. Концентрація кобальту не перевищує гранично допустимого рівня, тоді як вміст інших металів перевищує норму від 2 до 14 рибогосподарської ГДК. Найбагатші поверхневі води Тернопільщини на сполуки феруму та мангану, у першу чергу це пов’язано з літологічним складом порід басейнів досліджуваних річок. Перевищення концентрацій Mn і Fe у воді річок зумовлене також наявністю цих елементів в абіотичних складових долин, зокрема, у місцях рудопроявів феруму та мангану, алювіальних відкладах, оглеєних ґрунтах із закисними сполуками металів, а також вимиванням елементів із гірських порід, ґрунту та лісової підстилки. Підвищений уміст досліджуваних металів у водоймах спричинений природними факторами (протікання річки в місцях залягання руд і вимивання останніх, реакція ґрунтового розчину, потрапляння металів у водойми з підземним стоком), антропогенними (стічні води промислових підприємств, сільськогосподарські змиви, згоряння палива, скидання ТПВ) та гідрохімічними факторами власне гідроекосистеми (споживання та вивільнення металу гідробіонтами, рН водного середовища, надходження металу із донних відкладів, вивільнення металів зі складу органічних комплексних сполук, метилювання неорганічних сполук металів). Здійснено порівняльний аналіз ступеня забруднення води малих річок Тернопільщини важкими металами. Найзабрудненіша річка за вмістом біогенних та небіогенних важких металів – Золота Липа, а найчистіша – р. Стрипа, що дозволяє рекомендувати використовувати склад її води як референтний показник для регіональної оцінки екологічного стану поверхневих вод.

украинский. Проаналізовано динаміку вмісту та особливості міграції важких металів (Zn, Mn, Fe, Co, Ni, Pb) у воді малих річок Тернопільщини. Концентрація кобальту не перевищує гранично допустимого рівня, тоді як вміст інших металів перевищує норму від 2 до 14 рибогосподарської ГДК. Найбагатші поверхневі води Тернопільщини на сполуки феруму та мангану, у першу чергу це пов’язано з літологічним складом порід басейнів досліджуваних річок. Перевищення концентрацій Mn і Fe у воді річок зумовлене також наявністю цих елементів в абіотичних складових долин, зокрема, у місцях рудопроявів феруму та мангану, алювіальних відкладах, оглеєних ґрунтах із закисними сполуками металів, а також вимиванням елементів із гірських порід, ґрунту та лісової підстилки. Підвищений уміст досліджуваних металів у водоймах спричинений природними факторами (протікання річки в місцях залягання руд і вимивання останніх, реакція ґрунтового розчину, потрапляння металів у водойми з підземним стоком), антропогенними (стічні води промислових підприємств, сільськогосподарські змиви, згоряння палива, скидання ТПВ) та гідрохімічними факторами власне гідроекосистеми (споживання та вивільнення металу гідробіонтами, рН водного середовища, надходження металу із донних відкладів, вивільнення металів зі складу органічних комплексних сполук, метилювання неорганічних сполук металів). Здійснено порівняльний аналіз ступеня забруднення води малих річок Тернопільщини важкими металами. Найзабрудненіша річка за вмістом біогенних та небіогенних важких металів – Золота Липа, а найчистіша – р. Стрипа, що дозволяє рекомендувати використовувати склад її води як референтний показник для регіональної оцінки екологічного стану поверхневих вод.