The effectiveness of methods for laboratory diagnosis of otodectosis in dogs | Ефективність методів лабораторної діагностики отодектозу собак

Английский. Otodectosis in domestic dogs is caused by ectoparasites of the species Otodectes cynotis (Hering, 1838), which parasitize on the inner surface of the auricles, the external auditory canal and the eardrum. The invasion is accompanied by severe itching, otitis, anxiety of animals, and sometimes – their death due to complications. The effectiveness of measures to combat otodectosis in dogs largely depends on the correct and accurate diagnosis of the invasion. At the same time, existing laboratory methods have different diagnostic efficiency. The aim of the study was to establish the effectiveness of mortal and vital methods of lifelong diagnosis of otodectosis in dogs. The effectiveness of modern methods of laboratory diagnosis of live and dead ticks of the species O. cynotis in dogs has been established. The most effective methods have been identified, the use of which will improve the quality of acarological research. Studies have shown that the most effective method of mortal methods was A. M. Titarenko, where a mixture of 50% aqueous solution of glycerin, dimethyl sulfoxide and 10% sodium hydroxide solution (the intensity of the invasion was 5.4 specimens of mites) was used as an illuminator. This method exceeded the intensity of invasion using the compressor method – 2 times (2.7 specimens of mites, P < 0.001), the flotation method – 1.2 times (4.5 specimens of mites). At the same time, the flotation method for otodectosis in dogs was 1.7 times more effective (P < 0.001) than the use of the compressor method. Of the vital methods of laboratory diagnosis of otodectosis in dogs, the most effective was the method using vegetable oil as a scraper clarifier, the intensity of the invasion was 5.9 copies. ticks. The use of this technique in terms of the number of detected otodectes exceeded the method of A.V. Alfimova (influence of elevated temperature) – 2.1 times (2.8 specimens of mites, P < 0.001) and the method of M.G. Khatin (centrifugation under the influence of elevated). temperature) – 1.3 times (4.6 specimens of mites, P < 0.001). In addition, the congratulatory method of M. G. Khatin in the diagnosis of otodectosis was 1.6 times more effective (P < 0.001) than the method of A. V. Alfimova.

украинский. Отодектоз у домашніх собак викликають ектопаразити виду Otodectes cynotis (Hering, 1838), що паразитують на внутрішній поверхні вушних раковин, зовнішньому слуховому проході та барабанній перетинці. Інвазія супроводжується сильним свербежем, отитом, занепокоєнням тварин, іноді – їх загибеллю внаслідок ускладнень. Результативність заходів боротьби з отодектозом собак значною мірою залежить від правильного й точного діагностування інвазії. Водночас, існуючі лабораторні методи мають різну діагностичну ефективність. Метою роботи було встановити ефективність мортальних та вітальних методів зажиттєвої діагностики отодектозу в собак. Встановлено ефективність сучасних методів лабораторної діагностики виявлення живих та мертвих кліщів виду O. cynotis у собак. Визначено найефективніші методики, застосування яких дозволить підвищити якість проведення акарологічних досліджень. Проведеними дослідженнями встановлено, що з мортальних методів найбільш ефективним виявився метод А. М. Титаренко, де як просвітлювач матеріалу використовували суміш 50 % водного розчину гліцерину, диметилсульфоксиду і 10 % розчину їдкого натру (інтенсивність інвазії становила 5,4 екз. кліщів). Цей метод перевищував показники інтенсивності інвазії за використання компресорного методу – у 2 рази (2,7 екз. кліщів, Р < 0,001), флотаційного методу – у 1,2 разу (4,5 екз. кліщів). Водночас флотаційний метод за отодектозу собак виявився ефективнішим у 1,7 разу (Р < 0,001), ніж застосування компресорного методу. З вітальних методів лабораторної діагностики отодектозу в собак найбільш ефективним виявився спосіб із застосуванням рослинної олії як просвітлювача зіскрібків, інтенсивність інвазії становила 5,9 екз. кліщів. Використання даної методики за показниками кількості виявлених отодектесів перевищувало спосіб А. В. Алфімової (вплив підвищеної температури) – у 2,1 разу (2,8 екз. кліщів, Р < 0,001) та спосіб М. Г. Хатіна (центрифугування за впливу підвищеної температури) – у 1,3 разу (4,6 екз. кліщів, Р < 0,001). Також вітальний спосіб М. Г. Хатіна при діагностиці отодектозу був ефективнішим у 1,6 разу (Р < 0,001), ніж спосіб А. В. Алфімової.