Effect of chelates of mineral elements on adaptive processes in the organism under oxidative stress | Вплив хелатів мінеральних елементів на адаптаційні процеси в організмі за оксидативного стресу

Английский. A review of literary sources shows the prevalence of the problem of the development of oxidative stress as a side effect of many pathological processes in animals and humans. It is essential to develop ways and means of its prevention and correction since its correction can be a non-specific therapy in developing many pathological processes.The development of oxidative stress caused deviations in redox processes, the permeability of cellular membranes, and their integrity. Overcoming the effects of oxidative stress requires bio-preparations with high bioavailability, which can stimulate the body's natural antioxidant defense system and neutralize the toxic effects of xenobiotics. Reducing the manifestation of oxidative stress is often adapting the body's natural antioxidant protection system to increase the supply or formation of reactive oxygen species and free radical oxidation products.Macro- and microelements are absorbed by the body of animals and humans mainly through the digestive system. To correct deficiencies of certain elements, mineral, and vitamin-mineral supplements used in the diet, and drugs for parenteral administration - under acute deficiency.Chelates of chemical elements are increasingly used in therapeutic practice, as they are characterized by higher bioavailability compared to organic and inorganic salts of the same elements.The use of compounds with higher bioavailability makes it possible to introduce a smaller amount of the drug in terms of metal, which will avoid the irritating effect and improve the organoleptic indicators, preserving or even enhancing the therapeutic effect. Chelates have a lower irritating effect at the same concentrations as in saline solutions. Therefore, the study of the biochemical mechanisms of action of the drug (in particular, in the correction of oxidative stress) is an urgent issue that prompts us to study it to develop a drug with high bioavailability and confirm its effectiveness

украинский. Огляд літературних джерел свідчить про розповсюдженість проблеми розвитку оксидативного стресу як побічного явища багатьох патологічних процесів у тварин і людей. Зважаючи на це, важливе значення мають розробка способів і засобів його профілактики та корекції, оскільки його корекція може бути неспецифічною терапією при розвитку багатьох патологічних процесів. В умовах розвитку оксидативного стресу спостерігають порушення окисно-відновних процесів, проникності клітинних мембран та їх цілісності. Подолання наслідків оксидативного стресу потребує препаратів з високою біодоступністю, які здатні стимулювати природну систему антиоксидантного захисту організму та нейтралізувати токсичні ефекти ксенобіотиків. Зниження прояву оксидативного стресу часто полягає в адаптації природної системи антиоксидантного захисту організму до збільшення надходження чи утворення активних форм кисню та продуктів вільнорадикального окиснення. Макро- і мікроелементи засвоюються організмом тварин і людини переважно через систему травлення. Для корекції дефіцитів окремих елементів використовують мінеральні та вітамінно-мінеральні добавки до раціону, а у випадку гострого дефіциту – препарати для парентерального введення. Хелати хімічних елементів все частіше використовуються в терапевтичній практиці, оскільки їм властива вища біодоступність порівняно з органічними та неорганічними солями цих же елементів. Застосування сполук з вищою біодоступністю дозволяє вводити меншу кількість препарату в перерахунку на метал, що дозволить уникнути подразнюючої дії та покращити органолептичні показники зберігши або навіть посиливши терапевтичний ефект. Хелатам властива нижча подразнювальна дія за тих же концентрацій, що і в сольових засобах. Отже, дослідження біохімічних механізмів дії препарату (зокрема при корекції оксидативного стресу) є актуальним питанням, що спонукає нас до його вивчення з метою розробки препарату з високою біодоступністю та підтвердження його ефективності