Purpose. To develop a method of propagation, stimulation of rhizomes growth in vitro culture for the genus Miscanthus representatives and their adaptation in the open field without the use of greenhouse complexes for acclimatization and completion of growing. Methods. Biotechnological procedures, mathematical and statistical analyses. Results. Prescription of nutrient medium was developed for explants inoculation, sprouts propagation, rhizomes growth stimulation in vitro. Such sterile explants as seeds, buds to be removed from rhizomes, parts of stems with bud were placed on modified media with mineral portion by Murashige and Skoog (MS) that contained 0,5–1 dose of macroelements and one dose of microelements, vitamins (10 mg/l of thia­minum, 1,0 mg/l of pyridoxine, 1,0 mg/l of nicotinic acid and 1,0 mg/l of ascorbic acid) supplemented with amino acids (250 mg/l of glutamic acid, 3 mg/l of tyrosine, 3 mg/l of arginine, 2 mg/l of hydroxyproline), plant growth regulators [0,5–1,0 mg/l of GA (gibberelline acid), 0,2 mg/l of 6-BAP (6-Benzylaminopurine, 0,1 mg/l of NAA (α-naphtylacetic acid)] in different variations. After seed germination, buds emerging and sprouts formation 1–2 cm in height, for propagation purpose they were passivated on the medium of other composition that differed from previous one by the content and ratio of growth regulators, especially by a high concentration of cytokinins [6-BAP (0,4–0,5 mg/l), kinetin (0,5 mg/l), adenine (0,5 mg/k)] in different variations in presence of GA (0,2 mg/l). In order to stimulate rhizomes growth, microclones were transferred on media with other composition and ratio growth regulators (6-BAP (0,2–0,3 mg/l) + GA (0,5–1,0 mg/l) or 6-BAP (0,2–0,3 mg/l) + GA (0,5–1,0 mg/l) + NAA (0,1 mg/l), in other words, with a high content of gibberellins. After the formation of rhizomes 10–15 cm in length, miscanthus plants were planted out in the open ground. Stimulation of rhizomes initiation and elongation on appropriate nutrient media before Miscanthus giganteus, M. sacchariflorus and M. sinensis planting in vivo resulted in 100% adaptation and 100% survival of plants in the winter period without the use of greenhouse complexes. Conclusions. The method of miscanthus propagation in vit­ro and adaptation in the open ground was developed that included stimulation of rhizomes growth and favoured the increase of their length on media supplemented with gibbe­relline that guaranteed 100% preservation of microplants to be propagated from in vitro culture during adaptation in the open ground and acclimatization in winter.

Purpose. To develop a method of propagation, stimulation of rhizomes growth in vitro culture for the genus Miscanthus representatives and their adaptation in the open field without the use of greenhouse complexes for acclimatization and completion of growing. Methods. Biotechnological procedures, mathematical and statistical analyses. Results. Prescription of nutrient medium was developed for explants inoculation, sprouts propagation, rhizomes growth stimulation in vitro. Such sterile explants as seeds, buds to be removed from rhizomes, parts of  stems with bud were placed on modified media with mineral portion by Murashige and Skoog (MS) that contained 0,5–1 dose of macroelements and one dose of microelements,  vitamins (10 mg/l of thia­minum, 1,0 mg/l of pyridoxine, 1,0 mg/l of nicotinic acid and 1,0 mg/l of ascorbic acid) supplemented with amino acids (250 mg/l of glutamic acid, 3 mg/l of tyrosine, 3 mg/l of arginine, 2 mg/l of hydroxyproline), plant growth regulators [0,5–1,0 mg/l of GA (gibberelline acid), 0,2 mg/l of 6-BAP (6-Benzylaminopurine, 0,1 mg/l of NAA (α-naphtylacetic acid)] in different variations. After seed germination, buds emerging and sprouts formation 1–2 cm in height, for propagation purpose they were passivated on the medium of other composition that differed from previous one by the content and ratio of growth regulators, especially by a high concentration of cytokinins [6-BAP (0,4–0,5 mg/l), kinetin (0,5 mg/l), adenine (0,5 mg/k)] in different variations in presence of GA (0,2 mg/l). In order to stimulate rhizomes growth, microclones were transferred on media with other composition and ratio growth regulators (6-BAP (0,2–0,3 mg/l) + GA (0,5–1,0 mg/l) or 6-BAP (0,2–0,3 mg/l) + GA (0,5–1,0 mg/l) + NAA (0,1 mg/l),  in other words,  with a high content of gibberellins. After the formation of rhizomes 10–15 cm in length, miscanthus plants were planted out in the open ground. Stimulation of rhizomes initiation and elongation on appropriate nutrient media before Miscanthus giganteus, M. sacchariflorus and M. sinensis planting in vivo resulted in 100% adaptation and 100% survival of plants in the winter period without the use of greenhouse complexes. Conclusions. The method of miscanthus propagation in vit­ro and adaptation in the open ground was developed that included stimulation of rhizomes growth and favoured the increase of their length on media supplemented with gibbe­relline that guaranteed 100% preservation of microplants to be propagated from in vitro culture during adaptation in the open ground and acclimatization in winter.

Purpose. To develop a method of propagation, stimulation of rhizomes growth in vitro culture for the genus Miscanthus representatives and their adaptation in the open field without the use of greenhouse complexes for acclimatization and completion of growing.Methods. Biotechnological procedures, mathematical and statistical analyses. Results. Prescription of nutrient medium was developed for explants inoculation, sprouts propagation, rhizomes growth stimulation in vitro. Such sterile explants as seeds, buds to be removed from rhizomes, parts of  stems with bud were placed on modified media with mineral portion by Murashige and Skoog (MS) that contained 0,5–1 dose of macroelements and one dose of microelements,  vitamins (10 mg/l of thia­minum, 1,0 mg/l of pyridoxine, 1,0 mg/l of nicotinic acid and 1,0 mg/l of ascorbic acid) supplemented with amino acids (250 mg/l of glutamic acid, 3 mg/l of tyrosine, 3 mg/l of arginine, 2 mg/l of hydroxyproline), plant growth regulators [0,5–1,0 mg/l of GA (gibberelline acid), 0,2 mg/l of 6-BAP (6-Benzylaminopurine, 0,1 mg/l of NAA (α-naphtylacetic acid)] in different variations. After seed germination, buds emerging and sprouts formation 1–2 cm in height, for propagation purpose they were passivated on the medium of other composition that differed from previous one by the content and ratio of growth regulators, especially by a high concentration of cytokinins [6-BAP (0,4–0,5 mg/l), kinetin (0,5 mg/l), adenine (0,5 mg/k)] in different variations in presence of GA (0,2 mg/l). In order to stimulate rhizomes growth, microclones were transferred on media with other composition and ratio growth regulators (6-BAP (0,2–0,3 mg/l) + GA (0,5–1,0 mg/l) or 6-BAP (0,2–0,3 mg/l) + GA (0,5–1,0 mg/l) + NAA (0,1 mg/l),  in other words,  with a high content of gibberellins. After the formation of rhizomes 10–15 cm in length, miscanthus plants were planted out in the open ground. Stimulation of rhizomes initiation and elongation on appropriate nutrient media before Miscanthus giganteus, M. sacchariflorus and M. sinensis planting in vivo resulted in 100% adaptation and 100% survival of plants in the winter period without the use of greenhouse complexes.Conclusions. The method of miscanthus propagation in vit­ro and adaptation in the open ground was developed that included stimulation of rhizomes growth and favoured the increase of their length on media supplemented with gibbe­relline that guaranteed 100% preservation of microplants to be propagated from in vitro culture during adaptation in the open ground and acclimatization in winter. | Цель. Разработать метод размножения, стимуляции роста ризом в культуре in vitro представителей рода Miscanthus и адаптации их в открытом грунте без использования тепличных комплексов для акклиматизации и доращивания. Методы. Биотехнологические, математико-статистические. Результаты. Разработаны прописи питательных сред для инокуляции эксплантов, размножения побегов, стимуляции роста ризом in vitro. Стерильные экспланты – семена, почки, которые удаляли с ризом, час­ти стебля с почкой высаживали на модифицированные среды с минеральной частью по Мурасиге–Скуга (МС), в состав которых входило 0,5–1 доза макро- и одна доза микроэлементов, витамины (тиамин – 10,0 мг/л, пиридоксин – 1,0, никотиновая кислота – 1,0, аскорбиновая кислота – 1,0 мг/л), с добавлением аминокислот (глютаминовая – 250,0 мг/л, аспарагиновая – 30,0, тирозин – 3,0, аргинин – 2,0, гидроксипролин – 2,0 мг/л), регуляторов роста (ГК – 0,5–1,0 мг/л, 6-БАП – 0,2, НОК – 0,1 мг/л) в разных вариациях. После прорастания семян, появления почек и образования побегов высотой 1–2 см их для размножения пассировали на среду другого состава, которая отличалась от предыдущей соотношением регуляторов роста, в частности увеличенным количеством цитокининов [6-БАП (0,4–0,5 мг/л), кинетина (0,5 мг/л), аденина (0,5 мг/л)] в разных вариациях на фоне 0,2 мг/л ГК. Для стимуляции роста ризом микроклоны пересаживали на среды с другим составом и соотношением регуляторов роста [6-БАП (0,2–0,3 мг/л) + ГК (0,5–1,0 мг/л) или 6-БАП (0,2–0,3 мг/л) + ГК (0,5–1,0 мг/л) + НОК (0,1 мг/л)], то есть, с повышенным составом гиббереллинов. После образования ризом длиной 10–15 см растения мискантуса высаживали в открытую почву. Стимуляция образования и роста в длину ризом на соответствующих питательных средах перед посадкой растений Miscanthus giganteus,  M. sacchariflorus и M. sinensis в условия in vivo способствовала 100% адаптации и 100% выживанию растений в зимний период без использования тепличных комплексов. Выводы. Разработан метод размножения мискантусов in vitro и адаптации в открытой почве, который включает стимуляцию роста ризом и способствует увеличению их длины на питательных средах, в состав которых входит гиббереллин, что гарантированно обеспечивает 100% сохранение размноженных в культуре in vitro микрорастений при адаптации в открытой почве и акклиматизации в зимний период. | Мета. Розробити метод розмноження, стимуляції росту ризом у культурі in vitro представників роду Miscanthus та адаптації їх у відкритому ґрунті без використання тепличних комплексів для акліматизації та дорощування.Методи. Біотехнологічні, математико-статистичні.Результати. Розроблено прописи живильних середовищ для інокуляції експлантів, розмноження пагонів, стимуляції росту ризом in vitro. Стерильні експланти – насіння, бруньки, видалені з ризом, частини стебла з брунькою висаджували на модифіковані середовища з мінеральною частиною за Мурасіге–Скуга (МС), що містили 0,5–1 дозу макро- та одну дозу мікроелементів, вітаміни (тіамін – 10,0 мг/л, піридоксин – 1,0, нікотинову кислоту – 1,0 та аскорбінову кислоту – 1,0 мг/л) з додаванням амінокислот (глютамінової – 250,0 мг/л, аспарагінової – 30,0, тірозину – 3,0, аргініну – 2,0, гідроксипроліну – 2,0 мг/л), регуляторів росту (ГК – 0,5–1,0 мг/л, 6-БАП – 0,2, НОК – 0,1 мг/л) у різних варіаціях. Після проростання насіння, появи бруньок і утворення пагонів заввишки 1–2 см їх для розмноження пасирували на середовище іншого складу, яке відрізняється від попереднього вмістом та співвідношенням регуляторів росту, зокрема підвищеним вмістом цитокінінів [6-БАП (0,4–0,5 мг/л), кінетину (0,5 мг/л), аденіну (0,5 мг/л)] у різних варіаціях на фоні 0,2 мг/л ГК. Для стимуляції росту ризом мікроклони пересаджували на середовища з іншим складом та співвідношенням регуляторів росту [6-БАП (0,2–0,3 мг/л) + ГК (0,5–1,0 мг/л) або 6-БАП (0,2–0,3 мг/л) + ГК (0,5–1,0 мг/л) + НОК (0,1 мг/л)], тобто з підвищеним вмістом гіберелінів. Після утворення ризом завдовжки 10–15 см рослини міскантусів висаджували у відкритий ґрунт. Стимуляція утворення та росту в довжину ризом на відповідних живильних середовищах перед висаджуванням рослин Miscanthus giganteus, M. sacchariflorus та M. sinensis в умови in vivo сприяла 100% адаптації та 100% виживанню рослин у зимовий період без застосування тепличних комплексів.Висновки. Розроблено метод розмноження міскантусів in vitro та адаптації у відкритому ґрунті, який включає стимуляцію росту ризом та сприяє збільшенню їхньої довжини на живильних середовищах, до складу яких введено гіберелін, що гарантовано забезпечує 100% збереження розмножених з культури in vitro мікророслин під час адаптації у відкритому ґрунті та акліматизації в зимовий період.

Purpose. To investigate the varietal characteristics of the hemp plants for improving the quality indices of the soil they grow in, determine the amount of inorganic elements in the soil, level of their accumulation in plant stalkі and seeds. Methods. Field and spectrometric methods were basic. The results were processed using conventional methods in agriculture, crop growing and statistics. Variants of the experiment were as follows: varieties ‘Hliana’, ‘Hlesiia’: 1) soils; 2) stalks; 3) seeds. Schemes of experiments included: a) technical maturity of plants, row spacing 45 cm; b) tech­nical maturity of plants, row spacing 15 cm; c) biological maturity of plants, row spacing 45 cm; d) biological maturity of plants, row spacing 15 cm. Results. The amount of the accumulation of alkaline earth metals and their compounds by seeds and stalks of hemp plants depending on their content in vegetation soils was determined. It was found that stalks of the ‘Hlesiia’ plant accumulated strontium (Sr) and its compounds far less than that of ‘Hliana’, whereas in the seeds of the ‘Hlesiia’ variety the content of this chemical element was higher comparing with the previous variety by 70 and 78%, respectively. The difference in the accumulation of barium (Ba) compounds in seeds of hemp plants was not significant, while the tissues of the plant stalks of the ‘Hlia­na’ variety accumulated its compounds significantly more as compared to the ‘Hlesiia’ variety. The degree of influence of the variety, feeding area and the maturity stage on the processes of magnesium compounds (Mg) accumulation by plants was not revealed. Plants of the ‘Hlesiia’ variety accumulated far less calcium (Ca) and its compounds in the stalk tissues as compared to the plants of the ‘Hliana’ variety: in variants of the technical maturity stage of plants with row spacing 45 cm (a) and d – plants of narrow-row sowing (15 cm) in the biological maturity stage 30,94 and 15,95 mg/kg more in the presence in soil and in variants of the technical maturity stage of plants of narrow-row sowing (15 cm) and in the biological maturity stage with broad-sowing (45 cm) 34.54 and 24.19 mg/kg less in the presence in soil. Conclusions. The indices of accumulation of alkaline earth metals by hemp plants were significantly affected by the concentration of compounds of a certain chemical element in the arable layer, the level of energy (light) obtained by plants during vegetation, the varietal features of hemp, the stages of organogenesis of hemp plants and the specificity of their aboveground parts – stalks to accumulate these chemical elements as well as cumulate them by seeds. The varietal dependence as for accumulation of heavy metals by hemp plants tissues and seeds was established. In order to obtain environmentally friendly products, it is necessary to take into account the varietal features of plants concerning the ability to absorb and accumulate the relevant chemical elements and their compounds in the process of hemp culti­vation.

Purpose. To investigate the varietal characteristics of the hemp plants for improving the quality indices of the soil they grow in, determine the amount of inorganic elements in the soil, level of their accumulation in plant stalkі and seeds. Methods. Field and spectrometric methods were basic. The results were processed using conventional methods in agriculture, crop growing and statistics. Variants of the experiment were as follows: varieties ‘Hliana’, ‘Hlesiia’: 1) soils; 2) stalks; 3) seeds. Schemes of experiments included: a) technical maturity of plants, row spacing 45 cm; b) tech­nical maturity of plants, row spacing 15 cm; c) biological maturity of plants, row spacing 45 cm; d) biological maturity of plants, row spacing 15 cm. Results. The amount of the accumulation of alkaline earth metals and their compounds by seeds and stalks of hemp plants depending on their content in vegetation soils was determined. It was found that stalks of the ‘Hlesiia’ plant accumulated strontium (Sr) and its compounds far less than that of ‘Hliana’, whereas in the seeds of the ‘Hlesiia’ variety the content of this chemical element was higher comparing with the previous variety by 70 and 78%, respectively. The difference in the accumulation of barium (Ba) compounds in seeds of hemp plants was not significant, while the tissues of the plant stalks of the ‘Hlia­na’ variety accumulated its compounds significantly more as compared to the ‘Hlesiia’ variety. The degree of influence of the variety, feeding area and the maturity stage on the processes of magnesium compounds (Mg) accumulation by plants was not revealed. Plants of the ‘Hlesiia’ variety accumulated far less calcium (Ca) and its compounds in the stalk tissues as compared to the plants of the ‘Hliana’ variety: in variants of the technical maturity stage of plants with row spacing 45 cm (a) and d – plants of narrow-row sowing (15 cm) in the biological maturity stage 30,94 and 15,95 mg/kg more in the presence in soil and in variants of the technical maturity stage of plants of narrow-row sowing (15 cm) and in the biological maturity stage with broad-sowing (45 cm) 34.54 and 24.19 mg/kg less in the presence in soil. Conclusions. The indices of accumulation of alkaline earth metals by hemp plants were significantly affected by the concentration of compounds of a certain chemical element in the arable layer, the level of energy (light) obtained by plants during vegetation, the varietal features of hemp, the stages of organogenesis of hemp plants and the specificity of their aboveground parts – stalks to accumulate these chemical elements as well as cumulate them by seeds. The varietal dependence as for accumulation of heavy metals by hemp plants tissues and seeds was established. In order to obtain environmentally friendly products, it is necessary to take into account the varietal features of plants concerning the ability to absorb and accumulate the relevant chemical elements and their compounds in the process of hemp culti­vation.

Purpose. To investigate the varietal characteristics of the hemp plants for improving the quality indices of the soil they grow in, determine the amount of inorganic elements in the soil, level of their accumulation in plant stalkі and seeds.Methods. Field and spectrometric methods were basic. The results were processed using conventional methods in agriculture, crop growing and statistics. Variants of the experiment were as follows: varieties ‘Hliana’, ‘Hlesiia’: 1) soils; 2) stalks; 3) seeds. Schemes of experiments included: a) technical maturity of plants, row spacing 45 cm; b) tech­nical maturity of plants, row spacing 15 cm; c) biological maturity of plants, row spacing 45 cm; d) biological maturity of plants, row spacing 15 cm.Results. The amount of the accumulation of alkaline earth metals and their compounds by seeds and stalks of hemp plants depending on their content in vegetation soils was determined. It was found that stalks of the ‘Hlesiia’ plant accumulated strontium (Sr) and its compounds far less than that of ‘Hliana’, whereas in the seeds of the ‘Hlesiia’ variety the content of this chemical element was higher comparing with the previous variety by 70 and 78%, respectively. The difference in the accumulation of barium (Ba) compounds in seeds of hemp plants was not significant, while the tissues of the plant stalks of the ‘Hlia­na’ variety accumulated its compounds significantly more as compared to the ‘Hlesiia’ variety. The degree of influence of the variety, feeding area and the maturity stage on the processes of magnesium compounds (Mg) accumulation by plants was not revealed. Plants of the ‘Hlesiia’ variety accumulated far less calcium (Ca) and its compounds in the stalk tissues as compared to the plants of the ‘Hliana’ variety: in variants of the technical maturity stage of plants with row spacing 45 cm (a) and d – plants of narrow-row sowing (15 cm) in the biological maturity stage 30,94 and 15,95 mg/kg more in the presence in soil and in variants of the technical maturity stage of plants of narrow-row sowing (15 cm) and in the biological maturity stage with broad-sowing (45 cm) 34.54 and 24.19 mg/kg less in the presence in soil.Conclusions. The indices of accumulation of alkaline earth metals by hemp plants were significantly affected by the concentration of compounds of a certain chemical element in the arable layer, the level of energy (light) obtained by plants during vegetation, the varietal features of hemp, the stages of organogenesis of hemp plants and the specificity of their aboveground parts – stalks to accumulate these chemical elements as well as cumulate them by seeds. The varietal dependence as for accumulation of heavy metals by hemp plants tissues and seeds was established. In order to obtain environmentally friendly products, it is necessary to take into account the varietal features of plants concerning the ability to absorb and accumulate the relevant chemical elements and their compounds in the process of hemp culti­vation. | Цель. Исследовать сортовые особенности растений конопли посевной с целью улучшения качественных показателей почвы, на которой они произрастают, определить содержание неорганических элементов в почве, уровень их накопления в стеблях растений и семенах. Методы. Основные – полевой и спектрометрический. Результаты обрабатывали по общепринятым методикам в земледелии, растениеводстве и статистике. Варианты опыта – сорта ‘Гляна’, ‘Глесия’: 1) почва; 2) стебли; 3) семена. Схемы опытов: а) техническая спелость растений, междурядья 45 см; б) техническая спелость растений, междурядья 15 см; в) биологическая спелость растений, междурядья 45 см; г) биологическая спелость растений, междурядья 15 см. Результаты. Определены величины аккумуляции щёлочноземельных металлов и их соединений семенами и стеблями конопли посевной в зависимости от содержания их в почвах на протяжении вегетации. Выявлено, что стебли растений сорта ‘Глесия’ накапливали стронция (Sr) и его соединений значительно меньше по сравнению с растениями сорта ‘Гляна’, а в семенах сорта ‘Глесия’ содержание этого химического элемента превышало содержание в семенах предыдущего сорта на 70 и 78% соответственно. Разность в накоплении соединений бария (Ва) семенами конопли посевной между сортами была не существенной, тогда как ткани стеблей растений сорта ‘Гляна’ накапливали его соединений значительно больше по сравнению с сортом ‘Глесия’. Исследованиями не выявлено влияния доли сорта, площади питания и фазы созревания на процессы аккумуляции растениями соединений магния (Mg). Сорт ‘Глесия’ накапливал в тканях стеблей гораздо меньше кальция (Са) и его соединений по сравнению с растениями сорта ‘Гляна’: в вариантах в фазе технической спелости растений в посевах с междурядьями 45 см (а) и г – растения узкорядных посевов (15 см) в фазе биологической спелости – на 30,94 и 15,95 мг/кг больше при наличии в почве и в вариантах в фазе технической спелости растений с узкорядным посевом (15 см) и в фазе биологической спелости с широкорядным посевом (45 см) – меньше на 34,54 и 24,19 мг/кг.Выводы. На показатели аккумуляции щёлочноземельных металлов растениями конопли посевной существенно повлияли: концентрация соединений определенного химического элемента в пахотном слое почвы, уровень энергетического (светового) обес­печения растений в процессе вегетации, сортовые особенности конопли посевной, этапы органогенеза растений, специфические особенности наземной части – стеблей – накапливать эти химические элементы, а также семенами. Выявлена сортовая зависимость накопления тяжелых металлов тканями растений и семенами конопли посевной. Для получения экологически чистой продукции необходимо учитывать сортовые особенности растений поглощать и аккумулировать соответствующие химические элементы и их соединения при выращивании культуры. | Мета. Дослідити сортові особливості рослин конопель посівних з метою поліпшення якісних показників ґрунтів, на яких вони ростуть, визначити вміст неорганічних елементів у ґрунті, рівень їх накопичення у стеблах рослин і насінні.Методи. Основні – польовий і спектрометричний. Результати опрацьовували за загальноприйнятими методиками у землеробстві, рослинництві та статистиці. Варіанти досліду – сорти ‘Гляна’, ‘Глесія’: 1) ґрунт; 2) стебла; 3) насіння. Схеми дослідів: а) технічна стиглість рослин, міжряддя 45 см; б) технічна стиглість рослин, міжряддя 15 см; в) біологічна стиглість рослин, міжряддя 45 см; г) біологічна стиглість рослин, міжряддя 15 см.Результати. Визначено величину акумуляції лужноземельних металів та їхніх сполук насінням і стеблами рослин конопель посівних залежно від їх вмісту в ґрунтах. Виявлено, що стебла рослин сорту ‘Глесія’ накопичували стронцію (Sr) та його сполук значно менше порівняно з рослинами сорту ‘Гляна’, а в насінні сорту ‘Глесія’ вміст цього хімічного елемента був вищим порівняно з попереднім сортом на 70 і 78% відповідно. Різниця в накопиченні сполук барію (Ва) в насінні сортів конопель посівних була неістотною, тоді як тканини стебел рослин сорту ‘Гляна’ накопичували його сполук значно більше порівняно з сортом ‘Глесія’. Дослідженнями не виявлено впливу частки сорту, площі живлення та фази достигання на процеси акумуляції рослинами сполук магнію (Mg). Сорт ‘Глесія’ накопичував у тканинах стебел рослин відчутно менше кальцію (Са) та його сполук порівняно з рослинами сорту ‘Гляна’: у варіантах фази технічної стиглості рослин у посівах з міжряддями 45 см (а) і г – рослини вузькорядного висіву (15 см) у фазі біологічної стиглості на 30,94 і 15,95 мг/кг більше за наявності у ґрунті та у варіантах фази технічної стиглості рослин вузькорядного висіву (15 см) і у фазі біологічної стиглості з широкорядним висівом (45 см) – на 34,54 і 24,19 мг/кг менше за наявності в ґрунті.Висновки. На показники акумуляції лужноземельних металів рослинами конопель посівних істотно вплинули: концентрація сполук певного хімічного елемента в орному шарі ґрунту, рівень енергетичного (світлового) забезпечення рослин у процесі вегетації, сортові особливості конопель посівних, етапи органогенезу рослин і специфічні особливості їх наземної частини – стебел – накопичувати ці хімічні елементи, а також насінням. Встановлено сортову залежність щодо накопичення важких металів тканинами рослин і насінням конопель посівних. Для отримання екологічно чистої продукції необхідно враховувати сортові особливості рослин щодо здатності поглинати й акумулювати відповідні хімічні елементи та їхні сполуки під час вирощування культури.

Purpose. To investigate features of commercial head quality formation in varieties of cutting lettuce (Lactuca sativa var. capitata L.) for different growing methods. To study the influence of growing methods for cutting lettuce plants on the weight of commercial heads, indices of yield and quality of freshly harvested products. Methods. Field study, laboratory testing and statistical evaluation. Results. The results of studying peculiarities of head formation in such cutting lettuce varieties as ‘Godar’ (control), ‘Smuhlianka’, ‘Olzhych’ and ‘Dyvohrai’ were shown. Based on the results of phenological observations, the duration of interstage periods of growth and development of cutting lettuce plants was determined for the different growing methods. The model of cutting lettuce of capitata variety for different growing methods was presented in terms of biochemical parameters (content of dry matter, vitamin C, nitrates, amount of sugars). The influence of growing methods for cutting lettuce plants on the commercial head weight, indices of yield and quality of freshly harvested products was studied. Obtained results confirmed that in early ripening varie­ti­es the heads were smaller (150 g) and not dense, in late ripening varieties they were large and dense, weight was 150–500 g. Freshly harvested commercial products of head lettuce in case of seedling cultivation was characterized by a slight increase in dry matter content by 0.15–0.29%. The corresponding pattern was observed for the total sugar content. Its amount was slightly higher: 1.3–1.9% in case of direct sowing and 1.6–1.9% – for seedlings cultivation. The content of ascorbic acid (vitamin C, mg/100 g) was the highest in the ‘Dyvohrai’ variety despite of the method of growing. The largest quantity of nitrates in lettuce heads was in the inner stem (480 mg/kg), while in the middle of the head it was reduced to 110 mg/kg. Conclusions. Freshly harvested heads of cutting lettuce were analyzed for the content of such basic biochemical indices as dry matter, vitamin C, protein, nitrates, amount of sugars. Biochemical characteristics of freshly harvested products of heading lettuce in case of direct sowing and non-seedling methods of growing were within the error being almost identical with minor deviations. According to the study results, a typical model of capitate lettuce variety was designed which will have practical application in qualification examination of plant varieties.

Purpose. To investigate features of commercial head quality formation in varieties of cutting lettuce (Lactuca sativa var. capitata L.) for different growing methods. To study the influence of growing methods for cutting lettuce plants on the weight of commercial heads, indices of yield and quality of freshly harvested products. Methods. Field study, laboratory testing and statistical evaluation. Results. The results of studying peculiarities of head formation in such cutting lettuce varieties as ‘Godar’ (control), ‘Smuhlianka’, ‘Olzhych’ and ‘Dyvohrai’ were shown. Based on the results of phenological observations, the duration of interstage periods of growth and development of cutting lettuce plants was determined for the different growing methods. The model of cutting lettuce of capitata variety for different growing methods was presented in terms of biochemical parameters (content of dry matter, vitamin C, nitrates, amount of sugars). The influence of growing methods for cutting lettuce plants on the commercial head weight, indices of yield and quality of freshly harvested products was studied. Obtained results confirmed that in early ripening varie­ti­es the heads were smaller (150 g) and not dense, in late ripening varieties they were large and dense, weight was 150–500 g. Freshly harvested commercial products of head lettuce in case of seedling cultivation was characterized by a slight increase in dry matter content by 0.15–0.29%. The corresponding pattern was observed for the total sugar content. Its amount was slightly higher: 1.3–1.9% in case of direct sowing and 1.6–1.9% – for seedlings cultivation. The content of ascorbic acid (vitamin C, mg/100 g) was the highest in the ‘Dyvohrai’ variety despite of the method of growing. The largest quantity of nitrates in lettuce heads was in the inner stem (480 mg/kg), while in the middle of the head it was reduced to 110 mg/kg. Conclusions. Freshly harvested heads of cutting lettuce were analyzed for the content of such basic biochemical indices as dry matter, vitamin C, protein, nitrates, amount of sugars. Biochemical characteristics of freshly harvested products of heading lettuce in case of direct sowing and non-seedling methods of growing were within the error being almost identical with minor deviations. According to the study results, a typical model of capitate lettuce variety was designed which will have practical application in qualification examination of plant varieties.

Purpose. To investigate features of commercial head quality formation in varieties of cutting lettuce (Lactuca sativa var. capitata L.) for different growing methods. To study the influence of growing methods for cutting lettuce plants on the weight of commercial heads, indices of yield and quality of freshly harvested products.Methods. Field study, laboratory testing and statistical evaluation.Results. The results of studying peculiarities of head formation in such cutting lettuce varieties as ‘Godar’ (control), ‘Smuhlianka’, ‘Olzhych’ and ‘Dyvohrai’ were shown. Based on the results of phenological observations, the duration of interstage periods of growth and development of cutting lettuce plants was determined for the different growing methods. The model of cutting lettuce of capitata variety for different growing methods was presented in terms of biochemical parameters (content of dry matter, vitamin C, nitrates, amount of sugars). The influence of growing methods for cutting lettuce plants on the commercial head weight, indices of yield and quality of freshly harvested products was studied. Obtained results confirmed that in early ripening varie­ti­es the heads were smaller (150 g) and not dense, in late ripening varieties they were large and dense, weight was 150–500 g. Freshly harvested commercial products of head lettuce in case of seedling cultivation was characterized by a slight increase in dry matter content by 0.15–0.29%. The corresponding pattern was observed for the total sugar content. Its amount was slightly higher: 1.3–1.9% in case of direct sowing and 1.6–1.9% – for seedlings cultivation. The content of ascorbic acid (vitamin C, mg/100 g) was the highest in the ‘Dyvohrai’ variety despite of the method of growing. The largest quantity of nitrates in lettuce heads was in the inner stem (480 mg/kg), while in the middle of the head it was reduced to 110 mg/kg.Conclusions. Freshly harvested heads of cutting lettuce were analyzed for the content of such basic biochemical indices as dry matter, vitamin C, protein, nitrates, amount of sugars. Biochemical characteristics of freshly harvested products of heading lettuce in case of direct sowing and non-seedling methods of growing were within the error being almost identical with minor deviations. According to the study results, a typical model of capitate lettuce variety was designed which will have practical application in qualification examination of plant varieties. | Цель. Исследовать особенности формирования качес­тва товарных головок сортов салата посевного (Lactuca sativa var. capitata L.) при различных способах выращивания. Изучить влияние способов выращивания растений салата посевного на величину массы товарной го­ловки, показатели урожайности и качества свежесобранной продукции.Методы. Полевой, лабораторный и статистичес­кий.Результаты. Приведены результаты исследований по изучению особенностей формирования головок таких сортов салата посевного головчатой разновидности, как ‘Годар’ (контроль), ‘Смуглянка’, ‘Ольжич’ и ‘Дивограй’. По результатам фенологических наблюдений установлена продолжительность межфазных периодов роста и развития растений салата посевного при различных способах выращивания. Представлена модель сорта салата посевного головчатой разновидности при различных способах выращивания в биохимических показателях (содержание сухого вещества, витамина С, нитратов, сумма сахаров). Изучено влияние способов выращивания растений салата посевного на величину массы товарной головки, параметры показателя урожайности и качества свежесобранной продукции. Полученные результаты исследований подтвердили, что у раннеспелых сортов головки мельче (150 г) и неплотные, у позднеспелых – большие и плотные, массой 150–500 г. Свежесобранная товарная продукция головчатого салата при рассадном выращивании характеризировалась незначительным повышением содержания сухого вещества на 0,15–0,29%. Соответствующая закономерность наб­людалась и по суммарному содержанию сахаров. Сумма их была несколько выше – 1,3–1,9% для безрассадного способа выращивания и 1,6–1,9% – для рассадного. Содержание аскорбиновой кислоты (витамин С, мг/100 г) было самым высоким у сор­та ‘Дивограй’, независимо от способа выращивания. Наибольшее количество нитратов в головках салата было в кочерыжке (480 мг/кг), в то время как в середине головки оно уменьшалась до 110 мг/кг.Выводы. Свежесобранные головки салата посевного анализировали по содержанию основных биохимических показателей: сухого вещества, витамина С, белка, нитратов, суммы сахаров. Биохимические показатели свежесобранной продукции салата головчатого при рассадном и безрозсадном способах выращивания находились в пределах погрешности и были почти идентичными с незначительными отклонениями. По результатам исследований спроектирована типичная модель сорта салата головчатого, которая будет иметь практическое применение в квалификационной экспертизе сортов растений. | Мета. Дослідити особливості формування якості товарних головок сортів салату посівного (Lactuca sativa var. capitata L.) за різних способів вирощування. Вивчити вплив способів вирощування рослин салату посівного на величину маси товарної головки, показники врожайності та якості свіжозібраної продукції.Методи. Польовий, лабораторний та статистичний.Результати. Наведено результати досліджень з вивчення особливостей формування головок таких сортів салату посівного головчастої різновидності, як ‘Годар’ (контроль), ‘Смуглянка’, ‘Ольжич’ та ‘Дивограй’. За результатами фенологічних спостережень встановлено тривалість міжфазних періодів росту й розвитку рослин салату посівного за різних способів вирощування. Представлено модель сорту салату посівного головчастої різновидності за різних способів вирощування в біохімічних показниках (вміст сухої речовини, вітаміну С, нітратів, сума цукрів). Вивчено вплив способів вирощування рослин салату посівного на величину маси товарної головки, параметри показників урожайності та якості свіжозібраної продукції. Одержані результати досліджень підтвердили, що в ранньостиглих сортів головки є дрібнішими (150 г) та нещільними, у пізньостиглих – великими та щільними, масою 150–500 г. Свіжозібрана товарна продукція головчастого салату за розсадного вирощування характеризувалася незначним підвищенням вмісту сухої речовини на 0,15–0,29%. Відповідна закономірність спостерігалася і за сумарним вмістом цукрів. Сума їх була трохи вищою – 1,3–1,9% для безрозсадного способу вирощування і 1,6–1,9% – для розсадного. Вміст аскорбінової кислоти (вітамін С, мг/100 г) був найвищим у сорту ‘Дивограй’ незалежно від способу вирощування. Найбільша кількість нітратів у головках салату була у внутрішньому качані (480 мг/кг), тоді як всередині головки вона зменшувалася до 110 мг/кг.Висновки. Свіжозібрані головки салату посівного аналізували за вмістом основних біохімічних показників: сухої речовини, вітаміну С, білка, кількості нітратів, суми цукрів. Біохімічні показники свіжозібраної продукції салату головчастого за розсадного та безрозсадного способів вирощування перебували в межах похибки і були майже ідентичними з незначними відхиленнями. За результатами досліджень розроблено типову модель сорту салату головчастого, яка матиме практичне застосування в кваліфікаційній експертизі сортів рослин.

Purpose. To conduct in vitro screening of different genotypes of winter triticale for resistance to salinity in the shoot apical meristem culture. Methods. Plant tissue culture in vitro, in vitro breeding, statistical analysis. Results. It was found that the increase of sodium chloride concentration from 0.6 to 1.5% resulted in inhibition of the callus culture growth in all genotypes that was indicative of the toxic effect of the stress factor. It turns out that 1.2% sodium chloride concentration allowed to differentiate triticale genotypes for salt tolerance. The line ‘38/1296’ appeared to be the most resistant to salinity stress because under breeding conditions calli of this genotype were characterized by higher morphogenetic potential, had the highest crude mass increase, and plants-regenerants were obtained only from explants of this line after cultivation on the medium containing 1.5% sodium chloride. The ‘ADM 11’ variety was the most sensitive to saline stress as mass necrosis and lack of regenerative ability in its calli were observed under breeding conditions. In the studied forms, genotypic dependence of morphogenesis processes in vitro culture was registered. From the induced calli, plants-regenerants were obtained, and their completion of growing, root development and transfer to in vivo conditions were optimized. Conclusions. Genotypic response to salinity stress in the culture of shoot apical meristems of winter triticale was expressed by various crude mass increase and different morphogenetic potential on exposure to a stress factor. The line ‘38/1296’ can be used as a valuable material for further breeding of winter triticale. The culture of shoot apical meristems is recommended to apply as a test system for screening of triticale genotypes for resistance to salinity stress

Purpose. To conduct in vitro screening of different genotypes of winter triticale for resistance to salinity in the shoot apical meristem culture. Methods. Plant tissue culture in vitro, in vitro breeding, statistical analysis. Results. It was found that the increase of sodium chloride concentration from 0.6 to 1.5% resulted in inhibition of the callus culture growth in all genotypes that was indicative of the toxic effect of the stress factor. It turns out that 1.2% sodium chloride concentration allowed to differentiate triticale genotypes for salt tolerance. The line ‘38/1296’ appeared to be the most resistant to salinity stress because under breeding conditions calli of this genotype were characterized by higher morphogenetic potential, had the highest crude mass increase, and plants-regenerants were obtained only from explants of this line after cultivation on the medium containing 1.5% sodium chloride. The ‘ADM 11’ variety was the most sensitive to saline stress as mass necrosis and lack of regenerative ability in its calli were observed under breeding conditions. In the studied forms, genotypic dependence of morphogenesis processes in vitro culture was registered. From the induced calli, plants-regenerants were obtained, and their completion of growing, root development and transfer to in vivo conditions were optimized. Conclusions. Genotypic response to salinity stress in the culture of shoot apical meristems of winter triticale was expressed by various crude mass increase and different morphogenetic potential on exposure to a stress factor. The line ‘38/1296’ can be used as a valuable material for further breeding of winter triticale. The culture of shoot apical meristems is recommended to apply as a test system for screening of triticale genotypes for resistance to salinity stress

Purpose. To conduct in vitro screening of different genotypes of winter triticale for resistance to salinity in the shoot apical meristem culture. Methods. Plant tissue culture in vitro, in vitro breeding, statistical analysis. Results. It was found that the increase of sodium chloride concentration from 0.6 to 1.5% resulted in inhibition of the callus culture growth in all genotypes that was indicative of the toxic effect of the stress factor. It turns out that 1.2% sodium chloride concentration allowed to differentiate triticale genotypes for salt tolerance. The line ‘38/1296’ appeared to be the most resistant to salinity stress because under breeding conditions calli of this genotype were characterized by higher morphogenetic potential, had the highest crude mass increase, and plants-regenerants were obtained only from explants of this line after cultivation on the medium containing 1.5% sodium chloride. The ‘ADM 11’ variety was the most sensitive to saline stress as mass necrosis and lack of regenerative ability in its calli were observed under breeding conditions. In the studied forms, genotypic dependence of morphogenesis processes in vitro culture was registered. From the induced calli, plants-regenerants were obtained, and their completion of growing, root development and transfer to in vivo conditions were optimized. Conclusions. Genotypic response to salinity stress in the culture of shoot apical meristems of winter triticale was expressed by various crude mass increase and different morphogenetic potential on exposure to a stress factor. The line ‘38/1296’ can be used as a valuable material for further breeding of winter triticale. The culture of shoot apical meristems is recommended to apply as a test system for screening of triticale genotypes for resistance to salinity stress | Цель. Провести скрининг in vitro различных генотипов тритикале озимого на устойчивость к засолению в культуре апикальных меристем побегов. Методы. Культуры тканей и органов in vitro, селекция in vitro, статистический анализ. Результаты. Выявлено, что с увеличением концентрации хлорида натрия с 0,6 до 1,5% у всех генотипов происходило подавление роста каллусной культуры, что свидетельствует о токсическом воздействии стрессового фактора. Установлено, что концентрация 1,2% хлорида натрия позволяет дифференцировать генотипы тритикале по солеустойчивости. Определено, что наибольшей устойчивостью к солевому стрессу характеризовалась линия ‘38/1296’, поскольку каллусы этого генотипа в селективных условиях выделялись относительно повышенным морфогенетическим потенциалом, имели наибольший прирост сырой массы, и только с эксплантов этой линии после культивирования на среде с хлоридом натрия концентрацией 1,5% были получены растения-регенеранты. Сорт ‘АДМ 11’ оказался наиболее чувствительным к солевому стрессу, так как в его каллусах в селективных условиях был обнаружен массовый некроз и отсутствие регенерационной способности. У изученных форм отмечено генотипическую зависимость процессов морфогенеза в культуре in vitro. С индуцированных каллусов получены растения-регенеранты, оптимизировано их доращивание, укоренение и перевод в условия in vivo. Выводы. Генотипическая реакция на солевой стресс в культуре апикальных меристем побегов тритикале озимого проявлялась неодинаковым приростом сырой массы и различным морфогенетическим потенциалом при действии стрессового фактора. Линия ‘38/1296’ может быть использована как ценный материал для дальнейшей селекции тритикале озимого. Культуру апикальных меристем побегов рекомендуется применять как тест-систему для проведения скрининга генотипов тритикале на устойчивость к солевому стрессу. | Мета. Провести скринінг in vitro різних генотипів тритикале озимого на стійкість проти засолення в культурі апікальних меристем пагонів.Методи. Культура тканин і органів in vitro, селекція in vitro, статистичний аналіз. Результати. Виявлено, що зі збільшенням концентрації хлориду натрію з 0,6 до 1,5% у всіх генотипів відбувалося пригнічення росту калюсної культури, що свідчить про токсичний вплив стресового чинника. Встановлено, що концентрація 1,2% хлориду натрію дає змогу диференціювати генотипи тритикале за солестійкістю. Визначено, що найбільшою стійкістю проти сольового стресу характеризувалася лінія ‘38/1296’, оскільки калюси цього генотипу в селективних умовах відрізнялися підвищеним морфогенетичним потенціалом, мали найбільший приріст сирої маси, і лише з експлантів цієї лінії після культивування на середовищі з хлоридом натрію концентрацією 1,5% було отримано рослини-регенеранти. Сорт ‘АДМ 11’ виявився найчутливішим до сольового стресу, тому що в його калюсах в селективних умовах було виявлено масовий некроз та відсутність регенераційної здатності. У вивчених форм зазначено генотипову залежність процесів морфогенезу в культурі in vitro. З індукованих калюсів отримано рослини-регенеранти, оптимізовано їх дорощування, вкорінення та переведення в умови in vivo.Висновки. Генотипова реакція на сольовий стрес у культурі апікальних меристем пагонів тритикале озимого проявлялася неоднаковим приростом сирої маси та різним морфогенетичним потенціалом. Лінія ‘38/1296’ може бути використана як цінний матеріал для подальшої селекції тритикале озимого. Культуру апікальних меристем пагонів рекомендовано застосовувати як тест-систему для проведення скринінгу генотипів тритикале на стійкість проти сольового стресу.

Purpose. To obtain Miscanthus sacchariflorus (Maxim.) Hack and Miscanthus sinensis Andersson in vitro culture by indirect morphogenesis. Methods. Biotechnological procedures, mathematical and statistical analyses. Results. Composition of nutrient medium was developed intended for induction of callusogenesis from Miscanthus seeds with a poor germination and viability of seedlings – Murashige and Skoog (MS) medium was modified for the amount of macroelements (half-dose) that was supplemented with amino acids (300 mg/l of glutamic acid, 50 mg/l of aspartic acid, 5 mg/l of tyrosine, 3 mg/l of arginine, 2 mg/l of hydroxyproline) and plant growth regulators [2,5 mg/l of 2.4D (2.4-Dichlorophenoxyacetic acid), 0,6 mg/l of BAP (6-Benzyl-aminopurine) and 0,3 mg/l of ABA (Abscisic acid)]. Composition of nutrient medium was developed for regeneration of microplants from callus – agar MS medium was modified for the amount of macroelements (half-dose) supplemented with vitamins: 10 mg/l of thiaminum, 1,0 mg/l of pyridoxine, 1,0 mg/l of nicotinic acid (by White), 1,0 mg/l of ascorbic acid, 250 mg/l of glutamic acid, 2,0 mg/l of BAP, 0,3 mg/l of NAA (Naphthaleneacetic acid). On this medium, 100% regeneration of M. sacchariflorus (Maxim.) Hack and 50% regeneration of M. sinensis Andersson was obtained. Due to media modification aimed at initiating callusogenesis and microplants regeneration, reproduction factor of M. sinensis was increased 20 times at the average, M. sacchariflorus – 35–40 times. Conclusions. Plants of M. sacchariflorus (Maxim.) Hack and M. sinensis Andersson were obtained in vitro culture by initiation of callusogenes and microplants regeneration from the Miscanthus seeds with poor germination and viability on nutrient media of certain composition.

Purpose. To obtain Miscanthus sacchariflorus (Maxim.) Hack and Miscanthus sinensis Andersson in vitro culture by indirect morphogenesis. Methods. Biotechnological procedures, mathematical and statistical analyses. Results. Composition of nutrient medium was developed intended for induction of callusogenesis from Miscanthus seeds with a poor germination and viability of seedlings – Murashige and Skoog (MS) medium was modified for the amount of macroelements (half-dose) that was supplemented with amino acids (300 mg/l of glutamic acid, 50 mg/l of aspartic acid, 5 mg/l of tyrosine, 3 mg/l of arginine, 2 mg/l of hydroxyproline) and plant growth regulators [2,5 mg/l of 2.4D (2.4-Dichlorophenoxyacetic acid), 0,6 mg/l of BAP (6-Benzyl-aminopurine) and 0,3 mg/l of ABA (Abscisic acid)]. Composition of nutrient medium was developed for regeneration of microplants from callus – agar MS medium was modified for the amount of macroelements (half-dose) supplemented with vitamins: 10 mg/l of thiaminum, 1,0 mg/l of pyridoxine, 1,0 mg/l of nicotinic acid (by White), 1,0 mg/l of ascorbic acid, 250 mg/l of glutamic acid, 2,0 mg/l of BAP, 0,3 mg/l of NAA (Naphthaleneacetic acid). On this medium, 100% regeneration of M. sacchariflorus (Maxim.) Hack and 50% regeneration of M. sinensis Andersson was obtained. Due to media modification aimed at initiating callusogenesis and microplants regeneration, reproduction factor of M. sinensis was increased 20 times at the average, M. sacchariflorus – 35–40 times. Conclusions. Plants of M. sacchariflorus (Maxim.) Hack and M. sinensis Andersson were obtained in vitro culture by initiation of callusogenes and microplants regeneration from the Miscanthus seeds with poor germination and viability on nutrient media of certain composition.

Purpose. To obtain Miscanthus sacchariflorus (Maxim.) Hack and Miscanthus sinensis Andersson in vitro culture by indirect morphogenesis.Methods. Biotechnological procedures, mathematical and statistical analyses.Results. Composition of nutrient medium was developed intended for induction of callusogenesis from Miscanthus seeds with a poor germination and viability of seedlings – Murashige and Skoog (MS) medium was modified for the amount of macroelements (half-dose) that was supplemented with amino acids (300 mg/l of glutamic acid, 50 mg/l of aspartic acid, 5 mg/l of tyrosine, 3 mg/l of arginine, 2 mg/l of hydroxyproline) and plant growth regulators [2,5 mg/l of 2.4D (2.4-Dichlorophenoxyacetic acid), 0,6 mg/l of BAP (6-Benzyl-aminopurine) and 0,3 mg/l of ABA (Abscisic acid)]. Composition of nutrient medium was developed for regeneration of microplants from callus – agar MS medium was modified for the amount of macroelements (half-dose) supplemented with vitamins: 10 mg/l of thiaminum, 1,0 mg/l of pyridoxine, 1,0 mg/l of nicotinic acid (by White), 1,0 mg/l of ascorbic acid, 250 mg/l of glutamic acid, 2,0 mg/l of BAP, 0,3 mg/l of NAA (Naphthaleneacetic acid). On this medium, 100% regeneration of M. sacchariflorus (Maxim.) Hack and 50% regeneration of M. sinensis Andersson was obtained. Due to media modification aimed at initiating callusogenesis and microplants regeneration, reproduction factor of M. sinensis was increased 20 times at the average, M. sacchariflorus – 35–40 times.Conclusions. Plants of M. sacchariflorus (Maxim.) Hack and M. sinensis Andersson were obtained in vitro culture by initiation of callusogenes and microplants regeneration from the Miscanthus seeds with poor germination and viability on nutrient media of certain composition. | Цель. Получить растения Miscanthus sacchariflorus (Maxim.) Hack и Miscanthus sinensis Andersson в культуре in vitro путем непрямого морфогенеза.Результаты. Разработан состав питательной среды для индукции калусогенеза из семян мискантуса с низкой всхожестью и жизнеспособностью – модифицирована среда Мурасиге–Скуга (МС) по содержанию макроэлементов (1/2 дозы), в которую введены аминокислоты (глютаминовая – 300 мг/л, аспарагиновая – 50 мг/л, тирозин – 5 мг/л, аргинин – 3 мг/л, гидроксипролин – 2 мг/л) и регуляторы роста (6-БАП – 0,6мг/л, 2,4-Д – 2,5 мг/л и АБК – 0,3 мг/л). Разработан состав питательной среды для регенерации микрорастений из калуса – модифицирована агаризованная среда МС по содержанию макроэлементов (1/2 дозы) с добавлением витаминов: тиамина (10,0 мг/л), пиридоксина (1,0 мг/л), никотиновой кислоты (1,0 мг/л) (по Уайту), аскорбиновой кислоты (1,0 мг/л), глютаминовой аминокислоты (250 мг/л), 6-БАП (2,0 мг/л), НОК (0,3 мг/л), на которой получена стопроцентная регенерация микрорастений M. sacchariflorus (Maxim.) Hack и пятидесятипроцентная – M. sinensis Andersson. Благодаря модификации сред для инициации калусогенеза и морфогенеза калусов коэффициент размножения M. sinensis повышен в среднем в 20 раз, M. sacchariflorus – в 35–40 раз.Выводы. Получены растения M. sacchariflorus (Maxim.) Hack и M. sinensis Andersson в культуре in vitro путем инициации калусогенеза и регенерации микрорастений из семян с низкой всхожестью и жизнеспособностью на питательных средах определенного состава. | Мета. Отримати рослини Miscanthus sacchariflorus (Maxim.) Hack та Miscanthus sinensis Andersson у культурі in vitro шляхом непрямого морфогенезу.Методи. Біотехнологічні, математико-статистичні.Результати. Розроблено склад живильного середовища для індукції калусогенезу з насіння міскантусу з низькою схожістю та життєздатністю проростків – модифіковано середовище Мурасіге–Скуга (МС) за вмістом макроелементів (1/2 дози), до якого включено амінокислоти (глютамінова – 300 мг/л, аспарагінова – 50 мг/л, тірозин – 5 мг/л, аргінін – 3 мг/л, гідроксипролін – 2 мг/л) та регулятори росту (6-БАП – 0,6 мг/л, 2,4-Д – 2,5 мг/л та АБК – 0,3 мг/л). Розроблено склад живильного середовища для регенерації мікророслин з калусу – модифіковано агаризоване середовище МС за вмістом макроелементів (1/2 дози) з додаванням вітамінів: тіаміну (10,0 мг/л), піридоксину (1,0 мг/л), нікотинової кислоти (1,0 мг/л) (за Уайтом), аскорбінової кислоти (1,0 мг/л), глютамінової амінокислоти (250 мг/л), 6-БАП (2,0 мг/л), НОК (0,3 мг/л), на якому отримано стовідсоткову регенерацію M. sacchariflorus (Maxim.) Hack (M. sacchariflorus) та п’ятдесятивідсоткову – M.  sinensis Andersson (M. sinensis) Завдяки модифікації середовищ для ініціації калусогенезу та регенерації мікророслин коефіцієнт розмноження M. sinensis підвищено в середньому в 20 разів, M. sacchariflorus – в 35–40 разів.Висновки. Отримано рослини M. sacchariflorus (Maxim.) Hack та M.  sinensis Andersson у культурі in vitro шляхом ініціації калусогенезу та регенерації мікророслин з насіння міскантусу з низькою схожістю та життєздатністю на живильних середовищах певного складу.

Purpose. Analysis of the process of hexaploid triticale breeding for winter hardiness by intraspecific hybridization method using systemic ecological tests under contrasting conditions. Methods. Dialectical investigation, field experiments, laboratory testing and statistical evaluation. Results. The results of breeding winter and alternate triticale varieties possessing a complex of valuable traits by the method of intraspecific hybridization of forms of different types of development using systemic ecological tests under contrasting conditions (Forest-Steppe – extremely arid Steppe) and at low temperatures were presented. During the years of research (1980–2005), 18 varieties were developed and transferred to the state testing, 17 of them were registered. Conclusions. Thus, the effective selection of highly productive genotypes with increased and high winter hardiness is possible from populations obtained by crossing hexaploid triticale of different types of development (winter triticale with spring and alternate ones) and contrasting level of frost and winter hardiness. During the period of 1980–2015, medium-tall and dwarf varieties of winter (‘Amfidyploid 256’, ‘Garne’, ‘Kharroza’, ‘Rarytet’, ‘Timofey’, etc.) and alternate (‘Nikanor’, ‘Yaroslava’, ‘Plastun Volynskyi’) triticales were developed. They are superior to the standard varieties of soft winter wheat for the critical temperature of freezing by -0.5...- 2.0 °C, characterized by increased (up to 9–12 t/ha) grain yield of various quality depending on the purpose of use.

Purpose. Analysis of the process of hexaploid triticale breeding for winter hardiness by intraspecific hybridization method using systemic ecological tests under contrasting conditions. Methods. Dialectical investigation, field experiments, laboratory testing and statistical evaluation. Results. The results of breeding winter and alternate triticale varieties possessing a complex of valuable traits by the method of intraspecific hybridization of forms of different types of development using systemic ecological tests under contrasting conditions (Forest-Steppe – extremely arid Steppe) and at low temperatures were presented. During the years of research (1980–2005), 18 varieties were developed and transferred to the state testing, 17 of them were registered. Conclusions. Thus, the effective selection of highly productive genotypes with increased and high winter hardiness is possible from populations obtained by crossing hexaploid triticale of different types of development (winter triticale with spring and alternate ones) and contrasting level of frost and winter hardiness. During the period of 1980–2015, medium-tall and dwarf varieties of winter (‘Amfidyploid 256’, ‘Garne’, ‘Kharroza’, ‘Rarytet’, ‘Timofey’, etc.) and alternate (‘Nikanor’, ‘Yaroslava’, ‘Plastun Volynskyi’) triticales were developed. They are superior to the standard varieties of soft winter wheat for the critical temperature of freezing by -0.5...- 2.0 °C, characterized by increased (up to 9–12 t/ha) grain yield of various quality depending on the purpose of use.

Purpose. Analysis of the process of hexaploid triticale breeding for winter hardiness by intraspecific hybridization method using systemic ecological tests under contrasting conditions.Methods. Dialectical investigation, field experiments, laboratory testing and statistical evaluation.Results. The results of breeding winter and alternate triticale varieties possessing a complex of valuable traits by the method of intraspecific hybridization of forms of different types of development using systemic ecological tests under contrasting conditions (Forest-Steppe – extremely arid Steppe) and at low temperatures were presented. During the years of research (1980–2005), 18 varieties were developed and transferred to the state testing, 17 of them were registered.Conclusions. Thus, the effective selection of highly productive genotypes with increased and high winter hardiness is possible from populations obtained by crossing hexaploid triticale of different types of development (winter triticale with spring and alternate ones) and contrasting level of frost and winter hardiness. During the period of 1980–2015, medium-tall and dwarf varieties of winter (‘Amfidyploid 256’, ‘Garne’, ‘Kharroza’, ‘Rarytet’, ‘Timofey’, etc.) and alternate (‘Nikanor’, ‘Yaroslava’, ‘Plastun Volynskyi’) triticales were developed. They are superior to the standard varieties of soft winter wheat for the critical temperature of freezing by -0.5...- 2.0 °C, characterized by increased (up to 9–12 t/ha) grain yield of various quality depending on the purpose of use. | Цель. Анализ процесса селекции гексаплоидных тритикале на зимостойкость методом внутривидовой гибридизации с использованием системных экологических испытаний в контрастных условиях.Методы. Диалектический, полевой, лабораторный, статистический.Результаты. Приведены результаты селекции комплексно-ценных сортов озимых и двуручек гексаплоидных тритикале методом внутривидовой гибридизации форм различного типа развития с использованием системных экологических испытаний в контрастных условиях (Лесостепь – острозасушливая Степь), а также на низкотемпературном фоне. Вследствие многолетних исследований (1980–2015 гг.) создано и передано на государственное испытание 18 сортов, из которых 17 – зарегистрировано.Выводы. Таким образом, среди популяций, полученных от скрещивания гексаплоидных тритикале с разным типом развития (озимых с яровыми и двухручками) и контрастным уровнем морозозимостойкости, возможен эффективный отбор высокопродуктивных генотипов с повышенной и высокой зимостойкостью. На протяжении 1980–2015 гг. созданы среднерослые и низкостебельные сорта тритикале – как озимых (‘Амфидиплоид 256’, ‘Гарнэ’, ‘Харроза’, ‘Раритет’, ‘Тимофей’ и др.), так  и двухручек (‘Никанор’, ‘Ярослава’, ‘Пластун волынский’). Они превосходят стандартные сорта озимой мягкой пшеницы по критической температуре стойкости к вымерзания на -0,5...-2,0 оС, характеризуются повышенной (до 9–12 т/га) урожайностью зерна разного качества в зависимости от назначения. | Мета. Аналіз процесу селекції гексаплоїдних тритикале на зимостійкість методом внутрішньовидової гібридизації з використанням системних екологічних випробувань у контрастних умовах.Методи. Діалектичний, польовий, лабораторний, статистичний.Результати. Наведено результати селекції комплексно-цінних сортів озимих і дворучок тритикале методом внутрішньовидової гібридизації форм різного типу розвитку з використанням системних екологічних випробувань у контрастних умовах (Лісостеп – дуже посушливий Степ), а також на низькотемпературному фоні. Внаслідок багаторічних досліджень (1980–2015 рр.) створено й передано на державне випробування 18 сортів, з яких 17 зареєстровано.Висновки. Таким чином, серед популяцій, отриманих від схрещування гексаплоїдних тритикале з різним типом розвитку (озимих з ярими та дворучками) і контрастним рівнем морозозимостійкості, можна здійснювати ефективний добір високопродуктивних генотипів з підвищеною й високою зимостійкістю. Протягом 1980–2015 рр. створено середньорослі й низькостеблові сорти тритикале – як озимих (‘Амфідиплоїд 256’, ‘Гарне’, ‘Харроза’, ‘Раритет’, ‘Тимофій’ та ін.), так і дворучок (‘Ніканор’, ‘Ярослава’, ‘Пластун волинський’). Вони перевищують стандартні сорти пшениці м’якої озимої за стійкістю до критичної температури вимерзання на -0,5...-2,0 оС, характеризуються підвищеною (до 9–12 т/га) врожайністю зерна різної якості залежно від призначення.

Purpose. To assess the demand for sorghum seed material and sufficiency of domestic seeds. Results. The analysis of the State register for the period of 2002–2012 showed that there was the tendency not only towards increasing quantity of sorghum crops in general but their substitution by hybrids of foreign breeding. During the period from 2002 to 2017, 72 sorghum varieties were entered on the State register in total, among them only 12 varieties were of domestic breeding, the rest 60 was presented by foreign breeding institutions. Investigation results allowed to determine that the production of base and prebase seeds of sorghum in 2010 amounted to 1,3 t, in 2016 was 43 t. During the same period the production of sugar sorghum increased from 0,2 to 12,0 t, grass sorghum – from 4,0 to 83 t. In 2017, requirements of acreage of such crops as grass sorghum and broomcorn were completely satisfied by the amount of grown seeds. At the same time, the need for seeds of sorghum and sugar sorghum can not be covered completely at the expense of domestic varieties reproduction. In 2017, general demand for sorghum seeds was 400,5 t, among which only 42,0 t was of domestic production. The rest demand for seeds will be met at the expense of import of foreign breeding seeds into the country to be grown and prepared for sowing abroad. Conclusions. In the Register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine, there are 72 sorghum varieties among them only 12 varieties were of domestic breeding, that is 17%, as compared to 83% of recommended great sorghum varieties of foreign breeding. In Ukraine, the area occupied by sorghum cultivation was 22,8 thou ha in 2005, up to 2017 it increased to 89,0 thou ha, and accordingly the demand for seeds run up from 102,6 to 400,5 t. The area occupied by the sugar sorghum in 2005 amounted to only 2,6 thou ha, in 2017 – 20,0 thou ha, that accordingly determined increase of demand for seed material from 13,0 to 99,9 t. In 2017, the part of the area where domestic hybrids of sorghum are growing was 10%, hybrids of sugar sorghum – 12%, that was indicative of very poor situation with domestic varieties dissemination.

Purpose. To assess the demand for sorghum seed material and sufficiency of domestic seeds. Results. The analysis of the State register for the period of 2002–2012 showed that there was the tendency not only towards increasing quantity of sorghum crops in general but their substitution by hybrids of foreign breeding. During the period from 2002 to 2017, 72 sorghum varieties were entered on the State register in total, among them only 12 varieties were of domestic breeding, the rest 60 was presented by foreign breeding institutions. Investigation results allowed to determine that the production of base and prebase seeds of sorghum in 2010 amounted to 1,3 t, in 2016 was 43 t. During the same period the production of sugar sorghum increased from 0,2 to 12,0 t, grass sorghum – from 4,0 to 83 t. In 2017, requirements of acreage of such crops as grass sorghum and broomcorn were completely satisfied by the amount of grown seeds. At the same time, the need for seeds of sorghum and sugar sorghum can not be covered completely at the expense of domestic varieties reproduction. In 2017, general demand for sorghum seeds was 400,5 t, among which only 42,0 t was of domestic production. The rest demand for seeds will be met at the expense of import of foreign breeding seeds into the country to be grown and prepared for sowing abroad. Conclusions. In the Register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine, there are 72 sorghum varieties among them only 12 varieties were of domestic breeding, that is 17%, as compared to 83% of recommended great sorghum varieties of foreign breeding. In Ukraine, the area occupied by sorghum cultivation was 22,8 thou ha in 2005, up to 2017 it increased to 89,0 thou ha, and accordingly the demand for seeds run up from 102,6 to 400,5 t. The area occupied by the sugar sorghum in 2005 amounted to only 2,6 thou ha, in 2017 – 20,0 thou ha, that accordingly determined increase of demand for seed material from 13,0 to 99,9 t. In 2017, the part of the area where domestic hybrids of sorghum are growing was 10%, hybrids of sugar sorghum – 12%, that was indicative of very poor situation with domestic varieties dissemination.

Purpose. To assess the demand for sorghum seed material and sufficiency of domestic seeds.Results. The analysis of the State register for the period of 2002–2012 showed that there was the tendency not only towards increasing quantity of sorghum crops in general but their substitution by hybrids of foreign breeding. During the period from 2002 to 2017, 72 sorghum varieties were entered on the State register in total, among them only 12 varieties were of domestic breeding, the rest 60 was presented by foreign breeding institutions. Investigation results allowed to determine that the production of base and prebase seeds of sorghum in 2010 amounted to 1,3 t, in 2016 was 43 t. During the same period the production of sugar sorghum increased from 0,2 to 12,0 t, grass sorghum – from 4,0 to 83 t. In 2017, requirements of acreage of such crops as grass sorghum and broomcorn were completely satisfied by the amount of grown seeds. At the same time, the need for seeds of sorghum and sugar sorghum can not be covered completely at the expense of domestic varieties reproduction. In 2017, general demand for sorghum seeds was 400,5 t, among which only 42,0 t was of domestic production. The rest demand for seeds will be met at the expense of import of foreign breeding seeds into the country to be grown and prepared for sowing abroad. Conclusions. In the Register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine, there are 72 sorghum varieties among them only 12 varieties were of domestic breeding, that is 17%, as compared to 83% of recommended great sorghum varieties of foreign breeding. In Ukraine, the area occupied by sorghum cultivation was 22,8 thou ha in 2005, up to 2017 it increased to 89,0 thou ha, and accordingly the demand for seeds run up from 102,6 to 400,5 t. The area occupied by the sugar sorghum in 2005 amounted to only 2,6 thou ha, in 2017 – 20,0 thou ha, that accordingly determined increase of demand for seed material from 13,0 to 99,9 t. In 2017, the part of the area where domestic hybrids of sorghum are growing was 10%, hybrids of sugar sorghum – 12%, that was indicative of very poor situation with domestic varieties dissemination. | Цель. Оценить потребность в семенном материале сорговых культур и обеспеченность отечественным семенами.Результаты. По результатам анализа Государственного реестра за 2002–2017 гг., наблюдается тенденция не только к увеличению количества сорговых культур в целом, но и к замещению их гибридами зарубежной селекции. Всего за период с 2002 по 2017 г. в Государственный реестр внесено 72 сорта сорго обыкновенного двухцветного, из них только 12 сортов отечественной селекции, остальные 60 представлены зарубежными селекционными учреждениями. По результатам проведенных исследований установлено, что производство базовых и добазовых семян сорго обыкновенного двухцветного в 2010 г. достигало 1,3 т, в 2016 – 42 т. За аналогичный период производство семян сорго сахарного возросло с 0,2 до 12,0 т, сорго суданского – с 4,0 до 83,0 т. В 2017 г. для обеспечения потребностей посевных площадей таких культур, как сорго суданское и сорго веничное вполне достаточно выращенных семян. В то же время потребность в семенах сорго обыкновенного двухцветного и сорго сахарного не в полной мере может быть обеспечена за счет размножения отечественных сор­тов. В 2017 г. общая потребность в семенах сорго обыкновенного двухцветного составляет 400,5 т, из которых лишь 42,0 т – отечественного производства. Остальная потребность в семенах будет обеспечена за счет импорта в страну семян зарубежной селекции, в частности выращенного и подготовленного к севу.Выводы. В Реестр сортов растений, пригодных к распространению в Украине, внесены 72 сорта сорго обыкновенного двухцветного, из них только 12 сортов отечественной селекции, то есть 17% по сравнению с 83% рекомендованных сортов сорго двухцветного зарубежной селекции. Площади, занятые в Украине под выращиванием сорго обыкновенного двухцветного, в 2005 г. составляли 22,8 тыс. га, до 2017 г. они выросли до 89,0 тыс. га, соответственно и потребность в семенах – с 102,6 до 400, 5 т. Площади, занятые под сорго сахарным, по состоянию на 2005 г. составляли всего 2,6 тыс. га, в 2017 г. – 20,0 тыс. га, что соответственно и определило повышение потребности в семенном материале с 13,0 до 99,9 т. В 2017 доля площадей, на которых выращивают оте­чественные гибриды сорго обыкновенного двухцветного, составляет 10%, гибриды сорго сахарного – 12%, что свидетельствует о крайне неудовлетворительной ситуации с распространением отечественных сортов. | Мета. Оцінити потребу в насіннєвому матеріалі соргових культур та забезпеченість вітчизняним насінням.Результати. За результатами аналізу Державного реєстру за 2002–2017 рр., спостерігається тенденція не тільки до збільшення кількості соргових культур загалом, а й до заміщення їх гібридами зарубіжної селекції. Всього за період з 2002 по 2017 р. до Державного реєстру внесено 72 сорти сорго звичайного двокольорового, з них лише 12 сортів вітчизняної селекції, решту 60 представлено зарубіжними селекційними установами. За результатами проведених досліджень визначено, що виробництво базового та добазового насіння сорго звичайного двокольорового в 2010 р. було на рівні 1,3 т, у 2016 р. – 42 т. За аналогічний період виробництво насіння сорго цукрового зросло з 0,2 до 12,0 т, сорго суданського – з 4,0 до 83,0 т. У 2017 р. для забезпечення потреб посівних площ таких культур, як сорго суданське та сорго віникове повністю достатньо вирощеного насіння. Водночас, потреба в насінні сорго звичайного двокольорового та сорго цукро­вого не повною мірою може бути забезпечена за рахунок розмноження вітчизняних сортів. У 2017 р. загальна потреба в насінні сорго звичайного двокольорового становить 400,5 т, з яких лише 42,0 т – вітчизняного виробництва. Решта потреби в насінні буде забезпечена за рахунок імпорту в країну насіння зарубіжної селекції, зокрема вирощеного та підготовленого до сівби за кордоном.Висновки. У Державному реєстрі сортів рослин, придатних до поширення в Україні, перебуває 72 сорти сорго звичайного двокольорового, з них лише 12 сортів вітчизняної селекції, тобто 17%, порівняно з 83% рекомендованих сортів сорго двокольорового іноземної селекції. Площі, зайняті в Україні під вирощуванням сорго звичайного двокольорового, в 2005 р. становили 22,8 тис. га, до 2017 р. вони зросли до 89,0 тис. га, відповідно й потреба в насінні – з 102,6 до 400,5 т. Площі, зайняті під сорго цукровим, станом на 2005 р., становили всього 2,6 тис. га, в 2017 р. – 20,0 тис. га, що відповідно й визначило підвищення потреби в насіннєвому матеріалі з 13,0 до 99,9 т. У 2017 р. частка площ, на яких вирощують вітчизняні гібриди сорго звичайного двокольорового, становить 10%, гібриди сорго цукрового – 12%, що свідчить про вкрай незадовільну ситуацію з поширенням вітчизняних сортів.

Purpose. To summarize results of studying consumptive qualities of different varieties of potato and define basic characteristics which allow to subsume them under specific economic categories. Methods. Field study, laboratory test, summarizing, analytical approach. Results. Potato varieties entered in the State register of plant varieties suitable to dissemination in Ukraine and new ones especially to be bred at the Institute of Potato Growing of NAAS were studied during the period of 2005–2016 for such basic economic characters as consumptive quality of tubers, content of starch, dry matters, protein, sugar, vitamins, carotenoids and mineral substances as well as aminoacids, color of flesh, suitability for industrial manufacturing of potato products and for purpose of technology. Attention was paid to the good prospects to use varie­ties with purple, blue and red potato tuber flesh with high antioxidant capacity. Potato varieties with above cha­racteristics and their complex combination were defined and described. The requirements of processing industry for potato as a raw material for manufacturing of potato food were given. Conclusions. The major criterion for consumptive qualities of a potato variety and correspondingly division for the commercial use is consumptive quality of tubers, especially content of essential nutrients and their favorable combination, improved taste and cooking quality, high antioxidant capacity, suitability for potato products manufacturing and use for purpose of technology. Potato varieties can be divided for economic purposes into edible, suitable for potato products manufacturing, technical and multipurpose ones.

Purpose. To summarize results of studying consumptive qualities of different varieties of potato and define basic characteristics which allow to subsume them under specific economic categories.Methods. Field study, laboratory test, summarizing, analytical approach.Results. Potato varieties entered in the State register of plant varieties suitable to dissemination in Ukraine and new ones especially to be bred at the Institute of Potato Growing of NAAS were studied during the period of 2005–2016 for such basic economic characters as consumptive quality of tubers, content of starch, dry matters, protein, sugar, vitamins, carotenoids and mineral substances as well as aminoacids, color of flesh, suitability for industrial manufacturing of potato products and for purpose of technology. Attention was paid to the good prospects to use varie­ties with purple, blue and red potato tuber flesh with high antioxidant capacity. Potato varieties with above cha­racteristics and their complex combination were defined and described. The requirements of processing industry for potato as a raw material for manufacturing of potato food were given.Conclusions. The major criterion for consumptive qualities of a potato variety and correspondingly division for the commercial use is consumptive quality of tubers, especially content of essential nutrients and their favorable combination, improved taste and cooking quality, high antioxidant capacity, suitability for potato products manufacturing and use for purpose of technology. Potato varieties can be divided for economic purposes into edible, suitable for potato products manufacturing, technical and multipurpose ones. | Цель. Обобщить результаты изучения потребительских свойств различных сортов картофеля и установить основные показатели для их внесения в определенную хозяйственную категорию.Методы. Полевой, лабораторный, обобщения, аналитический.Результаты. В течение 2005–2016 гг. были изучены сортов картофеля, включенного в Государственный реестр сортов растений, пригодных для распространения в Украине, а также новых, прежде всего селекции Института картофелеводства НААН, по таким основным хозяйственным признакам, как потребительские качества клубней, содержание крахмала, сухих веществ, белка, сахаров, витаминов, каротиноидов, минеральных соединений, аминокислотный состав, окраска мякоти, пригодность для промышленного изготовления картофелепродуктов и технических целей. Обращено внимание на перспективность использования сортов с фиолетовой, синей и красной мякотью клубней, учитывая их высокую антиоксидантную способность. Выделены и описаны сорта с указанными показателями, а также их комплексным сочетанием. Приведены требования перерабатывающей промышлености к картофелю как сырья для изготовления пищевых продуктов.Выводы. Основным критерием потребительских свойств сорта и соответственно разделения по хозяйственному использованию являются потребительские свойства клубней, в частности содержание в них основных питательных веществ и их благоприятное сочетание, повышенные вкусовые и кулинарные качества, высокая антиоксидантная способность, пригодность для изготовления картофелепродуктов и использование для технических целей. Сорта по их назначению разделяют на столовые, пригодные для изготовления картофелепродуктов, технические, универсальные. | Мета. Узагальнити результати вивчення споживчих властивостей різних сортів картоплі та виявити основні цінні ознаки для віднесення їх до певної господарської категорії.Методи. Польовий, лабораторний, узагальнення, аналітичний.Результати. За період 2005–2016 рр. були вивчені сорти картоплі, занесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в України, та нові, насамперед селекції Інституту картоплярства НААН, за такими основними господарсько-цінними ознаками, як споживча якість бульб, вміст крохмалю, сухих речовин, білка, цукрів, вітамінів, каротиноїдів, мінеральних сполук, амінокислотний склад, забарвлення м’якоті, придатність для промислового виробництва картоплепродуктів і технічних потреб. Звернуто увагу на перспективність використання сортів з фіолетовою, синьою й червоною м’якоттю бульб, враховуючи їх високу антиоксидантну здатність. Виділено й описано сорти із зазначеними ознаками та їхнім комплексним поєднанням. Наведено вимоги переробної промисловості до картоплі як сировини для виготовлення харчових картоплепродуктів.Висновки. Основним критерієм споживчих властивостей сорту та відповідно поділу за господарським використанням є споживча якість бульб, зокрема вміст у них основних поживних речовин та їх сприятливе поєднання, підвищені смакові та кулінарні якості, висока антиоксидантна здатність, придатність для виготовлення картоплепродуктів та використання для технічних потреб. Сорти за господарським призначенням поділяють на столові, придатні для виготовлення картоплепродуктів, технічні, універсальні.

Purpose. To summarize results of studying consumptive qualities of different varieties of potato and define basic characteristics which allow to subsume them under specific economic categories. Methods. Field study, laboratory test, summarizing, analytical approach. Results. Potato varieties entered in the State register of plant varieties suitable to dissemination in Ukraine and new ones especially to be bred at the Institute of Potato Growing of NAAS were studied during the period of 2005–2016 for such basic economic characters as consumptive quality of tubers, content of starch, dry matters, protein, sugar, vitamins, carotenoids and mineral substances as well as aminoacids, color of flesh, suitability for industrial manufacturing of potato products and for purpose of technology. Attention was paid to the good prospects to use varie­ties with purple, blue and red potato tuber flesh with high antioxidant capacity. Potato varieties with above cha­racteristics and their complex combination were defined and described. The requirements of processing industry for potato as a raw material for manufacturing of potato food were given. Conclusions. The major criterion for consumptive qualities of a potato variety and correspondingly division for the commercial use is consumptive quality of tubers, especially content of essential nutrients and their favorable combination, improved taste and cooking quality, high antioxidant capacity, suitability for potato products manufacturing and use for purpose of technology. Potato varieties can be divided for economic purposes into edible, suitable for potato products manufacturing, technical and multipurpose ones.

Purpose. To establish correlation dependence of influence of such factors as seeding rate, sowing time and seeding methods on yield indicators, as well as individual response of winter wheat varieties to them in case of the ecological system of seed production, that would allow to form elements of intensive varietal technology and obtain the genetically determined productivity potential of the variety in the future. Methods. Weight measuring was used to determine seed yield; the reliability of the experiment results was identified by statistical evaluation, analysis of variance and regression procedure. Results. During the period of investigation, the weather conditions differed significantly both for the temperature regime and the amount of precipitation, but the stability of grain and seed yield over years was the main requirement to varieties, that allowed to study the intergenotypic correlation relationships of crop yield indices and the dynamics of their changes under the effect of ecological factors. In the course of investigation, winter wheat yield indices were fixed annually from 684 plots, which were grouped and analyzed for factors of influence in order to ensure the complete certainty. Conclusions. Variants of investigation were defined for the certified seed yield and environmental factors (sowing time and seeding method, seeding rate), that had strong positive correlation relationships. Seeding rate and seeding method had the greatest impact on 1000 kernel weight. For tille­ring coefficient, varieties depending on the variant of the investigation had a negative close correlation relationship, which was greatly affected by seeding rate. For correlation relationships, winter wheat varieties ‘Bohdana’ and ‘Slavna’ appeared to be the most stable, ‘Chorniava’ and ‘Astarta’ were the most plastic.

Purpose. To establish correlation dependence of influence of such factors as seeding rate, sowing time and seeding methods on yield indicators, as well as individual response of winter wheat varieties to them in case of the ecological system of seed production, that would allow to form elements of intensive varietal technology and obtain the genetically determined productivity potential of the variety in the future. Methods. Weight measuring was used to determine seed yield; the reliability of the experiment results was identified by statistical evaluation, analysis of variance and regression procedure. Results. During the period of investigation, the weather conditions differed significantly both for the temperature regime and the amount of precipitation, but the stability of grain and seed yield over years was the main requirement to varieties, that allowed to study the intergenotypic correlation relationships of crop yield indices and the dynamics of their changes under the effect of ecological factors. In the course of investigation, winter wheat yield indices were fixed annually from 684 plots, which were grouped and analyzed for factors of influence in order to ensure the complete certainty. Conclusions. Variants of investigation were defined for the certified seed yield and environmental factors (sowing time and seeding method, seeding rate), that had strong positive correlation relationships. Seeding rate and seeding method had the greatest impact on 1000 kernel weight. For tille­ring coefficient, varieties depending on the variant of the investigation had a negative close correlation relationship, which was greatly affected by seeding rate. For correlation relationships, winter wheat varieties ‘Bohdana’ and ‘Slavna’ appeared to be the most stable, ‘Chorniava’ and ‘Astarta’ were the most plastic.

Purpose. To establish correlation dependence of influence of such factors as seeding rate, sowing time and seeding methods on yield indicators, as well as individual response of winter wheat varieties to them in case of the ecological system of seed production, that would allow to form elements of intensive varietal technology and obtain the genetically determined productivity potential of the variety in the future. Methods. Weight measuring was used to determine seed yield; the reliability of the experiment results was identified by statistical evaluation, analysis of variance and regression procedure. Results. During the period of investigation, the weather conditions differed significantly both for the temperature regime and the amount of precipitation, but the stability of grain and seed yield over years was the main requirement to varieties, that allowed to study the intergenotypic correlation relationships of crop yield indices and the dynamics of their changes under the effect of ecological factors. In the course of investigation, winter wheat yield indices were fixed annually from 684 plots, which were grouped and analyzed for factors of influence in order to ensure the complete certainty. Conclusions. Variants of investigation were defined for the certified seed yield and environmental factors (sowing time and seeding method, seeding rate), that had strong positive correlation relationships. Seeding rate and seeding method had the greatest impact on 1000 kernel weight. For tille­ring coefficient, varieties depending on the variant of the investigation had a negative close correlation relationship, which was greatly affected by seeding rate. For correlation relationships, winter wheat varieties ‘Bohdana’ and ‘Slavna’ appeared to be the most stable, ‘Chorniava’ and ‘Astarta’ were the most plastic. | Цель. Установить корреляционную зависимость влия­ния таких факторов, как нормы высева, сроки и способы посева на показатели урожайности, а также индивидуальную реакцию на них сортов озимой пшеницы при экологической системе семеноводства, что позволило бы сформировать элементы интенсивной сортовой технологии и в дальнейшем получить генетически обусловленный потенциал продуктивности сорта. Методы. Измерительно-весовой – для определения урожайности семян; статистический, дисперсионный и регрессионный – для выявления достоверности полученных результатов опытов. Результаты. В течение периода исследований погодные условия значительно отличались как по температурному режиму, так и по количеству осадков, однако основным требованием к сортам была стабильность по урожайности зерна и семян по годам, что позволило изучить межгенотипические корреляционные связи показателей урожайности и динамику их изменения под воздействием экологических факторов. В процессе исследований ежегодно фиксировали показатели урожайности пшеницы озимой с 684 делянок, которые для полной достоверности были сгруппированы и проанализированы по факторам воздействия. Выводы. По выходу кондиционного семенного материала и экологическим факторам (сроки и способ посева, норма высева) выделены варианты исследования, которые имеют тесные положительные корреляционные связи. На массу 1000 семян больше всего влияют норма высева и способ посева. По коэффициенту кущения сор­та в зависимости от варианта исследования имели отрицательную тесную корреляционную связь, на которую основное влияние оказывала норма высева семян. По корреляционным связям сорта пшеницы озимой ‘Богдана’ и ‘Славная’ оказались наиболее стабильными, ‘Чернява’ и ‘Астарта’ – наиболее пластичными. | Мета. Встановити кореляційну залежність впливу таких чинників, як норма висіву, строки і способи сівби на показники врожайності, а також індивідуальну реакцію на них сортів пшениці озимої за екологічної системи насінництва, що дало б змогу сформувати елементи інтенсивної сортової технології та в подальшому отримати генетично обумовлений потенціал продуктивності сорту.Методи. Вимірювально-ваговий – для визначення врожайності насіння; статистичний, дисперсійний та регресійний – для виявлення достовірності отриманих результатів дослідів.Результати. Протягом періоду досліджень погодні умови значно відрізнялися як за температурним режимом, так і за кількістю опадів, однак основною вимогою до сортів була стабільність за врожайністю зерна та насіння за роками, що дало змогу вивчити міжгенотипові кореляційні зв’язки показників урожайності та динаміку їхньої зміни під впливом екологічних чинників. У процесі досліджень щорічно фіксували показники врожайності пшениці озимої з 684 ділянок, які для повної достовірності було згруповано та проаналізовано за чинниками впливу.Висновки. За виходом кондиційного насіннєвого матеріалу та екологічними чинниками (строки та спосіб сівби, норма висіву) виділено варіанти дослідження, які мають тісні позитивні кореляційні зв’язки. На масу 1000 насінин найбільше впливає норма висіву та спосіб сівби. За коефіцієнтом кущіння сорти залежно від варіанта дослідження мали негативний тісний кореляційний зв’язок, на який в основному впливала норма висіву насіння. За кореляційними зв’язками сорти пшениці озимої ‘Богдана’ і ‘Славна’ виявилися найстабільнішими, ‘Чорнява’ і ‘Астарта’ – найпластичнішими.

Purpose. To define morphological peculiarities of the different types of shoots of switch grass (Panicum virgatum L.) in the context of introduction in the Right-Bank Forest-Steppe and Polissia zones of Ukraine. Methods. Morpho-physiological and ontogenetic analysis, morphometric technique, statistical evaluation. Results. It was found that P. virgatum plants were producing the following types of shoots: vegetative-generative short or long rhizomatous ones (they appeared as in the underground part of a maternal shoot in «the area of shortened internodes» and in the base of its aboveground part); vegetative underground and aboveground ones (they are forming both in the axils of scales of the underground part of a maternal shoot and in the axils of cauline leaves); generative aboveground shoots (borne in the axil of cauline leaves). Morphological parameters and features of morphogenesis of reproduction, resting and secondary buds have been described. Conclusions. During flowering phase of maternal shoot, P. virgatum reproduction buds were on the organogenesis phase I–II, their bursting occured after maternal shoot has flowered. The correlation of internodes length, leave blades and sheaths has been established. The maximum values of the above parameters were observed in the middle part of the prefloral zone of the stem. In the context of introduction, panicle earing came in the third decade of July, flowering began in the first decade of August. It was revealed that complete flowers are bloomed faster than the staminate ones.

Purpose. To define morphological peculiarities of the different types of shoots of switch grass (Panicum virgatum L.) in the context of introduction in the Right-Bank Forest-Steppe and Polissia zones of Ukraine. Methods. Morpho-physiological and ontogenetic analysis, morphometric technique, statistical evaluation. Results. It was found that P. virgatum plants were producing the following types of shoots: vegetative-generative short or long rhizomatous ones (they appeared as in the underground part of a maternal shoot in «the area of shortened internodes» and in the base of its aboveground part); vegetative underground and aboveground ones (they are forming both in the axils of scales of the underground part of a maternal shoot and in the axils of cauline leaves); generative aboveground shoots (borne in the axil of cauline leaves). Morphological parameters and features of morphogenesis of reproduction, resting and secondary buds have been described. Conclusions. During flowering phase of maternal shoot, P. virgatum reproduction buds were on the organogenesis phase I–II, their bursting occured after maternal shoot has flowered. The correlation of internodes length, leave blades and sheaths has been established. The maximum values of the above parameters were observed in the middle part of the prefloral zone of the stem. In the context of introduction, panicle earing came in the third decade of July, flowering began in the first decade of August. It was revealed that complete flowers are bloomed faster than the staminate ones.

Purpose. To define morphological peculiarities of the different types of shoots of switch grass (Panicum virgatum L.) in the context of introduction in the Right-Bank Forest-Steppe and Polissia zones of Ukraine.Methods. Morpho-physiological and ontogenetic analysis, morphometric technique, statistical evaluation.Results. It was found that P. virgatum plants were producing the following types of shoots: vegetative-generative short or long rhizomatous ones (they appeared as in the underground part of a maternal shoot in «the area of shortened internodes» and in the base of its aboveground part); vegetative underground and aboveground ones (they are forming both in the axils of scales of the underground part of a maternal shoot and in the axils of cauline leaves); generative aboveground shoots (borne in the axil of cauline leaves). Morphological parameters and features of morphogenesis of reproduction, resting and secondary buds have been described.Conclusions. During flowering phase of maternal shoot, P. virgatum reproduction buds were on the organogenesis phase I–II, their bursting occured after maternal shoot has flowered. The correlation of internodes length, leave blades and sheaths has been established. The maximum values of the above parameters were observed in the middle part of the prefloral zone of the stem. In the context of introduction, panicle earing came in the third decade of July, flowering began in the first decade of August. It was revealed that complete flowers are bloomed faster than the staminate ones. | Цель. Выявить морфологические особенности разных типов побегов проса прутьевидного (Panicum virgatum L.) в связи с интродукцией в Правобережной Лесостепи и Полесье Украины.Методы. Морфофизиологический и онтогенетический анализ, морфометрический, статистический.Результаты. Установлено, что у растений P. virgatum образуются такие типы побегов: вегетативно-генеративные коротко – и длиннокорневищные (закладываются как на подземной части материнского побега в зоне «дуги укороченных междоузлий», так и в основании его надземной части); вегетативные подземные и надземные (формируются в пазухах чешуй подземной части материнского побега, а также в пазухах стеблевых листьев); генеративные надземные (розвиваються в пазухах стеблевых листьев). Описаны морфологические параметры и особенности морфогенеза почек возобновления, спящих и резервных почек.Выводы. В фазе цветения материнского побега P. virgatum почки возобновления находятся на I–II этапе органогенеза, их раскрытие происходит после цветения материнского побега. Установлено, что длина междоузлий коррелирует с длиной листовых пластинок и влагалищных частей листьев, максимальное значение упомянутых показателей отмечается в средней части префлоральной зоны стебля. В условиях интродукции фаза выбрасывания метелки наступает в ІІІ декаде июля, начало цветения приходится на I декаду августа. Выявлено, что пестично-тычиночные цветки раскрываются быстрее, чем тычиночные. | Мета. Виявити морфологічні особливості різних типів пагонів рослин проса прутоподібного (Panicum virgatum L.) у зв’язку з інтродукцією в Правобережному Лісостепу та Поліссі України.Методи. Морфофізіологічний та онтогенетичний аналіз, морфометричний, статистичний.Результати. Встановлено, що у рослин P. virgatum утворюються такі типи пагонів: вегетативно-генеративні коротко- та довго кореневищні (закладаються як на підземній частині материнського пагона в зоні «дуги вкорочених міжвузлів», так і в основі його надземної частини); вегетативні підземні та надземні (формуються у пазухах лусок підземної частини материнського пагона, а також у пазухах листків стебла); генеративні надземні (розвиваються в пазухах листків стебла). Описано морфологічні параметри та особливості морфогенезу бруньок поновлення, сплячих та резервних бруньок.Висновки. У фазі цвітіння материнського пагона бруньки поновлення P. virgatum перебувають на I–II етапі органогенезу, розгортання їх відбувається після цвітіння материнського пагона. Встановлено, що довжина міжвузлів корелює з довжиною листкових пластинок та піхвових частин листка, максимальне значення зазначених показників спостерігається в середній частині префлоральної зони стебла. В умовах інтродукції фаза викидання волоті настає в ІІІ декаді липня, початок цвітіння припадає на І декаду серпня. Виявлено, що маточково-тичинкові квітки розкриваються швидше, ніж тичинкові.