Purpose. Literature review of DNA banks creation as the current strategy of plant genetic resources conservation. Results. The current state of plant genetic resources conservation was analyzed in the context of the threat of gene­tic erosion. The importance of DNA banks was shown which function is to store DNA samples and associated products and disseminate them for research purposes. The main DNA banks in the world were described, including the Republican DNA Bank of Human, Animals, Plants and Microorganisms at the Institute of Genetics and Cytology of the National Academy of Sciences of Belarus. Stages of DNA banking were considered: tissue sampling (usually from leaves), cell destruction, DNA extraction, DNA storage. Different methods of tissue sampling, extraction and DNA storage were compared. The need for Plant DNA Bank creation in Ukraine was highlighted. Conclusions. DNA collections is an important resource in the global effort to overcome the crisis in biodiversity, for managing world genetic resources and maximi­zing their potential.

Purpose. Literature review of DNA banks creation as the current strategy of plant genetic resources conservation. Results. The current state of plant genetic resources conservation was analyzed in the context of the threat of gene­tic erosion. The importance of DNA banks was shown which function is to store DNA samples and associated products and disseminate them for research purposes. The main DNA banks in the world were described, including the Republican DNA Bank of Human, Animals, Plants and Microorganisms at the Institute of Genetics and Cytology of the National Academy of Sciences of Belarus. Stages of DNA banking were considered: tissue sampling (usually from leaves), cell destruction, DNA extraction, DNA storage. Different methods of tissue sampling, extraction and DNA storage were compared. The need for Plant DNA Bank creation in Ukraine was highlighted. Conclusions. DNA collections is an important resource in the global effort to overcome the crisis in biodiversity, for managing world genetic resources and maximi­zing their potential. | Цель. Обзор литературы по современной стратегии сохранения генетических ресурсов растений – создание банков ДНК. Результаты. Проанализировано состояние сохранения генетических ресурсов растений при условии угрозы генетической эрозии. Показана важность создания банков ДНК, функция которых заключается в сохранении образцов ДНК и ассоциированных продуктов и их распространении для научно-исследовательских целей. Представлено описание главных банков ДНК в мире, а также Республиканского банка ДНК человека, животных, растений и микроорганизмов в Институте генетики и цитологии НАН Беларуси. Рассмотрены этапы банкирования ДНК: сбор тканей (как правило, из листьев), разрушение клеток, экстракция ДНК, хранение ДНК. Осуществлено сравнение различных методов сбора тканей, экстракции и хранения ДНК. Поставлен вопрос о необходимости создания банка ДНК растений в Украине. Выводы. Коллекции ДНК являются важным ресурсом в рамках глобальных усилий по преодолению кризиса в сфере биоразнообразия, управления генетическими ресурсами в мире и максимального увеличения их потенциала. | Мета. Огляд літератури щодо сучасної стратегії збереження генетичних ресурсів рослин – створення банків ДНК. Результати. Проаналізовано стан збереження генетичних ресурсів рослин за умови загрози генетичної ерозії. Показано важливість створення банків ДНК, функція яких полягає у збереженні зразків ДНК і асоційованих продуктів та їх поширенні для науково-дослідних цілей. Наведено опис основних банків ДНК у світі, а також Республіканського банку ДНК людини, тварин, рослин і мікроорганізмів в Інституті генетики і цитології НАН Білорусі. Розглянуто етапи банкування ДНК: збирання тканин (як правило, з листя), руйнування клітин, екстракція ДНК, зберігання ДНК. Здійснено порівняння різних методів збирання тканин, екстракції та зберігання ДНК. Порушено питання про необхідність створення банку ДНК рослин в Україні. Висновки. Колекції ДНК є важливим ресурсом у рамках глобальних зусиль з подолання кризи у сфері біорізноманіття, управління генетичними ресурсами у світі та максимального збільшення їхнього потенціалу.

Purpose. Literature review of DNA banks creation as the current strategy of plant genetic resources conservation. Results. The current state of plant genetic resources conservation was analyzed in the context of the threat of gene­tic erosion. The importance of DNA banks was shown which function is to store DNA samples and associated products and disseminate them for research purposes. The main DNA banks in the world were described, including the Republican DNA Bank of Human, Animals, Plants and Microorganisms at the Institute of Genetics and Cytology of the National Academy of Sciences of Belarus. Stages of DNA banking were considered: tissue sampling (usually from leaves), cell destruction, DNA extraction, DNA storage. Different methods of tissue sampling, extraction and DNA storage were compared. The need for Plant DNA Bank creation in Ukraine was highlighted. Conclusions. DNA collections is an important resource in the global effort to overcome the crisis in biodiversity, for managing world genetic resources and maximi­zing their potential.

Purpose. The analysis of allelic status of such key genes of carotenogenesis as gene of lycopene-ε-cyclase (lcyε) and gene of β-carotene hydroxylase (crtRB1) for DNA-markers in domestic maize lines and their hybrids. Methods. DNA isolation, PCR, gel electrophoresis. Results. Allelic status of key genes of carotenogenesis was investigated in eight maize inbred lines and their single crosses. Molecular genetic polymorphism in the studied sample of maize lines and hyb­rids has been detected in gene of β-carotene hydroxylase for marker crtRB1-3’TE. For this gene, codominant character of inheritance of alleles of parental lines in single crosses was confirmed. For markers of gene of lycopene-ε-cyclase lcyε-3’INDL and lcyε-SNP216, polymorphism in the group of investigated lines and hybrids has not been identified, genotypes included only one variant of alleles for each marker. For lines ‘DK253ZSZM’, ‘DK633/266zS,zM’, ‘DK366zS,zM’ and hybrids ‘DK296S×DK253ZSZM’, ‘DK272S×DK633/266zS,zM’ and ‘DK231S×DK366zS,zM’, the decrease of the activi­ty of β-carotene hydroxylase owing to the mutation of gene crtRB1 under the influence of transposone element at the 3’-end, the inhibition of β-carotene transition into β-cryptoxanthin can be expected, that allows to predict β-carotene accumulation in grain. Conclusions. The study of allelic status of carotenegenesis gene of lycopene-ε-cyclase in maize showed no polymorphism for markers lcyε-3’INDL and lcyε-SNP216 in eight inbred lines and their single crosses, along with this, for marker lcyε-3’INDL in genomes of all studied samples the allele was identified to be favorable for the accumulation of β-carotene. For marker crtRB1-3’TE of gene of β-carotene hydroxylase, the studied breeding material was polymorphic. Allele of crtRB1 being favorable for the accumulation of β-carotene was identified in lines ‘DK253ZSZM’, ‘DK633/266zS,zM’, ‘DK366zS,zM’ and hybrids ‘DK296S×DK253ZSZM’, ‘DK272S×DK633/266zS,zM’ and ‘DK231S×DK366zS,zM’. Single crosses inherit maternal and paternal alleles of gene of β-carotene hydroxylase codominantly.

Purpose. The analysis of allelic status of such key genes of carotenogenesis as gene of lycopene-ε-cyclase (lcyε) and gene of β-carotene hydroxylase (crtRB1) for DNA-markers in domestic maize lines and their hybrids. Methods. DNA isolation, PCR, gel electrophoresis. Results. Allelic status of key genes of carotenogenesis was investigated in eight maize inbred lines and their single crosses. Molecular genetic polymorphism in the studied sample of maize lines and hyb­rids has been detected in gene of β-carotene hydroxylase for marker crtRB1-3’TE. For this gene, codominant character of inheritance of alleles of parental lines in single crosses was confirmed. For markers of gene of lycopene-ε-cyclase lcyε-3’INDL and lcyε-SNP216, polymorphism in the group of investigated lines and hybrids has not been identified, genotypes included only one variant of alleles for each marker. For lines ‘DK253ZSZM’, ‘DK633/266zS,zM’, ‘DK366zS,zM’ and hybrids ‘DK296S×DK253ZSZM’, ‘DK272S×DK633/266zS,zM’ and ‘DK231S×DK366zS,zM’, the decrease of the activi­ty of β-carotene hydroxylase owing to the mutation of gene crtRB1 under the influence of transposone element at the 3’-end, the inhibition of β-carotene transition into β-cryptoxanthin can be expected, that allows to predict β-carotene accumulation in grain. Conclusions. The study of allelic status of carotenegenesis gene of lycopene-ε-cyclase in maize showed no polymorphism for markers lcyε-3’INDL and lcyε-SNP216 in eight inbred lines and their single crosses, along with this, for marker lcyε-3’INDL in genomes of all studied samples the allele was identified to be favorable for the accumulation of β-carotene. For marker crtRB1-3’TE of gene of β-carotene hydroxylase, the studied breeding material was polymorphic. Allele of crtRB1 being favorable for the accumulation of β-carotene was identified in lines ‘DK253ZSZM’, ‘DK633/266zS,zM’, ‘DK366zS,zM’ and hybrids ‘DK296S×DK253ZSZM’, ‘DK272S×DK633/266zS,zM’ and ‘DK231S×DK366zS,zM’. Single crosses inherit maternal and paternal alleles of gene of β-carotene hydroxylase codominantly.

Purpose. The analysis of allelic status of such key genes of carotenogenesis as gene of lycopene-ε-cyclase (lcyε) and gene of β-carotene hydroxylase (crtRB1) for DNA-markers in domestic maize lines and their hybrids. Methods. DNA isolation, PCR, gel electrophoresis. Results. Allelic status of key genes of carotenogenesis was investigated in eight maize inbred lines and their single crosses. Molecular genetic polymorphism in the studied sample of maize lines and hyb­rids has been detected in gene of β-carotene hydroxylase for marker crtRB1-3’TE. For this gene, codominant character of inheritance of alleles of parental lines in single crosses was confirmed. For markers of gene of lycopene-ε-cyclase lcyε-3’INDL and lcyε-SNP216, polymorphism in the group of investigated lines and hybrids has not been identified, genotypes included only one variant of alleles for each marker. For lines ‘DK253ZSZM’, ‘DK633/266zS,zM’, ‘DK366zS,zM’ and hybrids ‘DK296S×DK253ZSZM’, ‘DK272S×DK633/266zS,zM’ and ‘DK231S×DK366zS,zM’, the decrease of the activi­ty of β-carotene hydroxylase owing to the mutation of gene crtRB1 under the influence of transposone element at the 3’-end, the inhibition of β-carotene transition into β-cryptoxanthin can be expected, that allows to predict β-carotene accumulation in grain. Conclusions. The study of allelic status of carotenegenesis gene of lycopene-ε-cyclase in maize showed no polymorphism for markers lcyε-3’INDL and lcyε-SNP216 in eight inbred lines and their single crosses, along with this, for marker lcyε-3’INDL in genomes of all studied samples the allele was identified to be favorable for the accumulation of β-carotene. For marker crtRB1-3’TE of gene of β-carotene hydroxylase, the studied breeding material was polymorphic. Allele of crtRB1 being favorable for the accumulation of β-carotene was identified in lines ‘DK253ZSZM’, ‘DK633/266zS,zM’, ‘DK366zS,zM’ and hybrids ‘DK296S×DK253ZSZM’, ‘DK272S×DK633/266zS,zM’ and ‘DK231S×DK366zS,zM’. Single crosses inherit maternal and paternal alleles of gene of β-carotene hydroxylase codominantly. | Цель. Анализ аллельного состояния ключевых генов каротиногенеза – гена ликопин-ε-циклазы (lcyε) и гена β-каротингидроксилазы (crtRB1) по ДНК-маркерам у линий кукурузы отечественной селекции и их гибридов. Методы. Выделение ДНК, полимеразная цепная реакция, гель-электрофорез. Результаты. Исследовано аллельное состояние ключевых генов каротиногенеза у восьми инбредных линий кукурузы и их простых гибридов. Молекулярно-генетический полиморфизм в исследованной выборке линий и гибридов был выявлен по гену β-каротингидроксилазы для маркера crtRB1-3’TE. Для этого гена подтвержден кодоминантный характер наследования аллелей родительских линий в простых гибридах. По маркерам гена ликопин-ε-циклазы lcyε-3’INDL и lcyε-SNP216 среди исследованных линий и гибридов полиморфизма не было выявлено, изученные генотипы имели по одному варианту аллелей каждого маркера. Для линий ‘ДК253ЗСЗМ’, ‘ДК633/266зС,зМ’, ‘ДК366зС,зМ’ и гибридов ‘ДК296С×ДК253ЗСЗМ’, ‘ДК272С×ДК633/266зС,зМ’ и ‘ДК231С×ДК366зС,зМ’ следует ожидать снижения активнос­ти фермента β-каротингидроксилазы в результате мутации гена crtRB1 под воздействием транспозонового элемента на 3’-конце, ингибирования перехода β-каротина в β-криптоксантин, что позволяет прогнозировать накоп­ление β-каротина в зерне. Выводы. В результате проведенного исследования аллельного состояния генов каротиногенеза у кукурузы было установлено отсутствие полиморфизма по маркерам lcyε-3’INDL и lcyε-SNP216 гена ликопин-ε-циклазы у восьми инбредных линий и их простых гибридов, причем по маркеру lcyε-3’INDL в геномах всех изученных образцов содержится благоприятный для накопления β-каротина аллель. По маркеру crtRB1-3’TE гена β-каротингидроксилазы изученный селекционный материал оказался полиморфным. Благоприятный для накопления β-каротина аллель гена crtRB1 идентифицирован у линий ‘ДК253ЗСЗМ’, ‘ДК633/266зС,зМ’, ‘ДК366зС,зМ’ и гибридов ‘ДК296С×ДК253ЗСЗМ’, ‘ДК272С×ДК633/266зС,зМ’ и ‘ДК231С×ДК366зС,зМ’. Простые гибриды кодоминантно наследуют аллели гена β-каротингидроксилазы материнской и отцовской линий. | Мета. Аналіз алельного стану ключових генів каротиногенезу – гена лікопін-ε-циклази (lcyε) та гена β-каротингідроксилази (crtRB1) за ДНК-маркерами lcyε-3’INDL, lcyε-SNP216 та crtRB1-3’ТЕ у ліній кукурудзи вітчизняної селекції та їхніх гібридів. Методи. Виділення ДНК, полімеразна ланцюгова реакція, гель-електрофорез. Результати. Досліджено алельний стан ключових генів каротиногенезу за ДНК-маркерами у восьми інбредних ліній кукурудзи та їхніх простих гібридів. Молекулярно-генетичний поліморфізм у дослідженій добірці ліній і гібридів був виявлений за геном β-каротингідроксилази для маркера crtRB1-3’TE. Для цього гена підтверджено кодомінантний характер успадкування алелей батьківських ліній у простих гібридах. За маркерами гена лікопін-ε-циклази lcyε-3’INDL та lcyε-SNP216 серед досліджених ліній і гібридів поліморфізму не виявлено, вивчені генотипи містили лише по одному варіанту алелей кожного маркера. Для ліній ‘ДК253ЗСЗМ’, ‘ДК633/266зС,зМ’, ‘ДК366зС,зМ’ та гібридів ‘ДК296С×ДК253ЗСЗМ’, ‘ДК272С×ДК633/266зС,зМ’ і ‘ДК231С×ДК366зС,зМ’ слід очікувати зниження активності ферменту β-каротингідроксилази внаслідок мутації гена crtRB1 у разі впливу транспозонового елемента на 3’-кінці, а також інгібування переходу β-каротину в β-криптоксантин, що дає змогу прогнозувати накопичення β-каротину в зерні. Висновки. Внаслідок проведеного дослідження алельного стану генів каротиногенезу в кукурудзи було встановлено відсутність поліморфізму за маркерами lcyε-3’INDL та lcyε-SNP216 гена лікопін-ε-циклази у восьми інбредних ліній та їхніх простих гібридів, причому за маркером lcyε-3’INDL у геномах усіх досліджених зразків міститься сприятливий для накопичення β-каротину алель. За маркером crtRB1-3’TE гена β-каротингідроксилази досліджений селекційний матеріал виявився поліморфним. Сприятливий для накопичення β-каротину алель гена crtRB1 ідентифіковано в лініях ‘ДК253ЗСЗМ’, ‘ДК633/266зС,зМ’, ‘ДК366зС,зМ та гібридах ‘ДК296С×ДК253ЗСЗМ’, ‘ДК272С×ДК633/266зС,зМ’ і ‘ДК231С×ДК366зС,зМ’. Прості гібриди кодомінантно успадковують алелі гена β-каротингідроксилази материнської та батьківської ліній.

Purpose. To analyse the Ukrainian nomenclature of subtribe Malinae representatives and improve terminological system of the Ukrainian names of a species and a generic levels and names of fruit crops. Results. There is a confusion in the Ukrainian names of plants of Cydonia-Chaenomeles–Pseudocydonia, Mespilus–Eriobotrya, Amelanchier–Cotoneaster. Considering the division of Sorbus s.l. on separate genera Sorbus s.str., Aria, Cormus, Chamaemespilus, Torminalis and availability of numerous hybrids with their involvement, the Ukrainian names for both taxa and nothotaxa of species and generic levels are offered, principles of their choice are also considered. Formation of the Ukrainian generic names on the basis of specific epithets leads to undesirable tautonomy. Aspects of derussification of the Ukrainian professional terminology are discussed. Conclusions. Ukrainian scientific generic and nothogeneric plant names for subtribe Malinae are transliterated/transcripted, borrowed as a calque of latin names or have their own origin, consisting of one or two words. The choice of the best variants of generic and species names from a number of possible ones has a temporal component and largely depends on experts who apply them and basic principles of choice. It is necessary to improve the modern Ukrainian plant nomenclature on a national basis involving the transformed Latin scientific names for introduced species and hybrids.

Purpose. To analyse the Ukrainian nomenclature of subtribe Malinae representatives and improve terminological system of the Ukrainian names of a species and a generic levels and names of fruit crops. Results. There is a confusion in the Ukrainian names of plants of Cydonia-Chaenomeles–Pseudocydonia, Mespilus–Eriobotrya, Amelanchier–Cotoneaster. Considering the division of Sorbus s.l. on separate genera Sorbus s.str., Aria, Cormus, Chamaemespilus, Torminalis and availability of numerous hybrids with their involvement, the Ukrainian names for both taxa and nothotaxa of species and generic levels are offered, principles of their choice are also considered. Formation of the Ukrainian generic names on the basis of specific epithets leads to undesirable tautonomy. Aspects of derussification of the Ukrainian professional terminology are discussed. Conclusions. Ukrainian scientific generic and nothogeneric plant names for subtribe Malinae are transliterated/transcripted, borrowed as a calque of latin names or have their own origin, consisting of one or two words. The choice of the best variants of generic and species names from a number of possible ones has a temporal component and largely depends on experts who apply them and basic principles of choice. It is necessary to improve the modern Ukrainian plant nomenclature on a national basis involving the transformed Latin scientific names for introduced species and hybrids. | Цель. Проанализировать украинскую номенклатуру представителей подтрибы Malinae и усовершенствовать терминологическую систему украинских названий видового и родового уровней и названий плодовых культур. Результаты. Существует путаница в украинских названиях растений родов Cydonia–Chaenomeles–Pseudocydonia, Mespilus–Eriobotrya, Amelanchier–Cotoneaster. В связи с делением рода Sorbus s.l. на отдельные роды Sorbus s.str., Aria, Cormus, Chamaemespilus, Torminalis и наличием многочисленных гибридов с их участием, предложены украинские названия таксонов и нототаксонов родового и видового уровней и рассмотрены принципы их отбора. Образование родовых названий типа Японская айва, Альпийская ария, Домашняя рябина на основе видовых эпитетов приводит к нежелательной тавтономии. Обсуждены аспекты дерусификации украинской профессиональной терминологии. Выводы. Украинские научные родовые и нотородовые названия растений подтрибы Malinae являются транслитерированными/транскрибированными, скалькированными с латинских или имеют оригинальное происхождение, будучи одно- или двухсловными. Отбор лучших вариантов родовых и видовых названий из нескольких возможных имеет временную составляющую и во многом зависит от специалистов, которые их применяют, и принципов, на которых он основывается. Следует усовершенствовать современную украинскую номенклатуру растений на национальной основе с привлечением трансформированных латинских научных названий в отношении интродуцированных видов и гибридов. | Мета. Проаналізувати українську номенклатуру представників підтриби Malinae та удосконалити термінологічну систему українських назв видового й родового рівнів та назв плодових культур. Результати. Існує плутанина в українських назвах рослин родів Cydonia–Chaenomeles–Pseudocydonia, Mespilus–Eriobotrya, Amelanchier–Cotoneaster. З огляду на поділ роду Sorbus s.l. на окремі роди Sorbus s. str., Aria, Cormus, Chamaemespilus, Torminalis і наявність численних гібридів з їх залученням, запропоновано українські назви таксонів інототаксонів родового й видового рівнів та розглянуто принципи їхнього вибору. Утворення родових назв типу Японська айва, Альпійська арія, Домашня горобина на основі видових епітетів призводить до небажаної тавтономії. Обговорено аспекти дерусифікації української фахової термінології.Висновки. Українські наукові родові та нотородові назви назви рослин підтриби Malinae є транслітерованими/транскрибованими, скалькованими з латинських чи мають оригінальне походження, будучі одно- або двослівними. Вибір кращих варіантів родових і видових назв з декілько х можливих має часову складову й багато в чому залежить від фахівців, які їх вживають, та принципів, на яких вони ґрунтуються. Варто вдосконалювати сучасну українську номенклатуру рослин на національній основі із залученням трансформованих латинських наукових назв щодо інтродукованих видів і гібридів.

Purpose. To analyse the Ukrainian nomenclature of subtribe Malinae representatives and improve terminological system of the Ukrainian names of a species and a generic levels and names of fruit crops. Results. There is a confusion in the Ukrainian names of plants of Cydonia-Chaenomeles–Pseudocydonia, Mespilus–Eriobotrya, Amelanchier–Cotoneaster. Considering the division of Sorbus s.l. on separate genera Sorbus s.str., Aria, Cormus, Chamaemespilus, Torminalis and availability of numerous hybrids with their involvement, the Ukrainian names for both taxa and nothotaxa of species and generic levels are offered, principles of their choice are also considered. Formation of the Ukrainian generic names on the basis of specific epithets leads to undesirable tautonomy. Aspects of derussification of the Ukrainian professional terminology are discussed. Conclusions. Ukrainian scientific generic and nothogeneric plant names for subtribe Malinae are transliterated/transcripted, borrowed as a calque of latin names or have their own origin, consisting of one or two words. The choice of the best variants of generic and species names from a number of possible ones has a temporal component and largely depends on experts who apply them and basic principles of choice. It is necessary to improve the modern Ukrainian plant nomenclature on a national basis involving the transformed Latin scientific names for introduced species and hybrids.