Purpose. To determine the influence of the moistening conditions and treatment of seeds with biological preparations Azotofit-r, Fitotsyd, Mycofriend-r, Orhanik-balans Monofosfor on growth processes at the initial plant life stages, formation of stand density and grain yield of winter wheat varieties. Methods. General scientific, special, field, mathematical-statistical and calculation-comparative methods were used for research. Results. The key to a high yield of winter wheat is in obtaining even stands, forming the optimal density of plant stands at the time of harvesting, taking into account their survival rates, the coefficient of productive tillering, and the study of new varieties adapted to climate changes. According to the research results, it was determined that, on average, for 2020–2022, the highest grain yield among the studied varieties of winter wheat was recorded in plants of the variety ‘Duma Odeska’ (8.38 t/ha) under irrigation in the variant with pre-sowing treatment of seeds with the biopreparation Azotofit-r, which was 0.78 t/ha more compared to the control (treatment with water). In the variant without irrigation, the yield was 6.08 t/ha, which was less than the control by 2.3 t/ha or 27.4%. Conclusions. The developed elements of the technology of winter wheat varieties growing make it possible to form the optimal plant density and significantly increase grain yield in the conditions of the Southern Steppe of Ukraine | Мета. Визначити вплив умов зволоження та обробки насіння біологічними препаратами Азотофіт-р, Фітоцид, Мікофренд-р, Органік-баланс Монофосфор на ростові процеси на початкових етапах життя рослин, формування густоти стояння та урожайність зерна сортів пшениці озимої. Методи. Для досліджень використовували загально­наукові, спеціальні, польові, математично-ста­тистичні та розрахунково-порівняльні методи. Результати. Запорукою високої врожайності пшениці озимої є одержання дружних сходів, формування оптимальної густоти стояння рослин на час збирання з урахуванням показників їх виживаності, коефіцієнту продуктивної кущистості та вивчення нових сортів, адаптованих до змін клімату. За результатами досліджень визначено, що в середньому за 2020–2022 рр. більшу урожайність зерна серед досліджуваних сортів пшениці озимої сформовано у рослин сорту ‘Дума одеська’ (8,38 т/га) на зрошенні у варіанті з передпосівною обробкою насіння біопрепаратом Азотофіт-р, що на 0,78 т/га більше, порівнюючи з контролем (обробка водою). У варіанті без зрошення урожайність становила 6,08 т/га, що менше за контроль на 2,3 т/га або 27,4%. Висновки. Розроблені елементи технології вирощування сортів пшениці озимої дають можливість сформувати оптимальну густоту стояння рослин та значно підвищити урожайність зерна в умовах Південного Степу України.

Aim. To assess the combining ability, features and nature of the inheritance of the trait “number of grains from the main spike” in varieties of spring durum wheat for their further involvement in breeding programs. Methods. The investigations were carried out at the V. M. Remeslo Institute of Wheat of NAAS of Ukraine. Varieties (‘Zhizel’, ‘MIP Raiduzhna’, ‘Kharkivska 27’, ‘Kharkivska 39’, ‘Spadshchyna’, ‘Kuchumovka’, ‘Tera’) of domestic breeding were involved in crossings according to the full diallel scheme (7 ´ 7). Parental components and F1 were studied in the field in 2016, 2017. Results. The analysis of variance of combining ability showed a significant advantage in general combining abili­ty (GCA) effects. The mean square of the specific combi­ning ability (SCA) was significantly inferior to the GCA, but was significant in both years of the study. Consistently high GCA effects in 2016, 2017 were determined in the variety ‘Tera’ (gi = 1.35; 2.37). Non-alelic gene interaction was not found, which made it possible to analyze the main parame­ters of genetic variation. In two years of investigations, in the phenotypic manifestation of the number of grains from the main spike, dominant effects (H1 and H2) survived over additive ones (D). The average degree of dominance indicated overdominance (H1/D). The indicator of the ave­rage degree of dominance in loci () also indicated overdominance. Dominance was significantly oriented. Dominant effects of genes increased the number of grains, while recessive effects decreased them. At least one group of genes has been identified that has led to dominance. In general, dominant genes (F > 0) or groups of genes dominated quantitatively in cultivar investigated. A high coefficient of heritability in a broad sense (H2 = 0.88; 0.90) indicates a significant phenotypic conditionality to genetic factors. The coefficient of heritability in a narrow sense (h2 = 0.31; 0.38) indicates the average contribution of the additive effects of genes over the dominant ones. Conclusions. The identified breeding and genetic features on the basis of the “number of grains from the main spike” trait make it possible to predict the effectiveness of selections aimed at increasing the trait in the newly hybrid material. However, due to the predominance of dominant effects and overdominance in the genetic control of a trait, selection in later generations will be more effective. Varieties ‘Kharkivska 27’, ‘Kharkivska 39’ and ‘Tera’ should be used as genetic sources to increase the trait “number of grains from the main spike”. | Мета. Оцінити комбінаційну здатність, особливості та характер успадкування ознаки «кількість зерен з головного колоса» у сортів пшениці ярої твердої для подальшого їх залучення у селекційні програми. Методи. Дослідження проводили в Миронівському інституті пшениці імені В. М. Ремесла НААН Ураїни. До схрещувань за повною діалельною схемою (7 ´ 7) були залучені сорти (‘Жізель’, ‘МІП Райдужна’, ‘Харківська 27’, ‘Харківська 39’, ‘Спадщина’, ‘Кучумовка’, ‘Тера’) вітчизняної селекції. Батьківські компоненти та F1 досліджували в польових умовах 2016–2017 рр. Результати. Дисперсійний аналіз комбінаційної здатності виявив значну перевагу ефектів загальної комбінаційної здатності (ЗКЗ). Середній квадрат специфічної комбінаційної здатності (СКЗ) значно поступався ЗКЗ, проте був достовірним в обидва роки досліджень. Стабільно високі ефекти ЗКЗ у 2016 та 2017 рр. було визначено в сорту ‘Тера’ (gi = 1,35; 2,37). Неалельної взаємодії не було виявлено, що дало змогу провести аналіз основних праметрів генетичної варіації. В обидва роки досліджень у фенотиповому прояві кількості зерен з головного колоса домінантні ефекти (H1 та H2) переважали над адититвними (D).  Показник середнього ступеня домінування вказував на наддомінування (H1/D). Показник середнього ступеня домінування в локусах () також вказував на наддомінування. Домінування було достовірно спрямованим. Домінантні ефекти генів збільшували кількість зерен, тоді як рецесивні – зменшували. Виявлено щонайменше одну групу генів, яка зумовлювала домінування. Загалом кількісно у дослідженнях сортів переважали домінантні гени (F > 0), або групи генів. Високий коефіцієнт успадковуваності у широкому розумінні (H2 = 0,88; 0,90) свідчить про значну фенотипову обумовленість генетичним чинникам. Коефіцієнт успадковуваності у вузькому розумінні (h2 = 0,31; 0,38) указує на середній внесок адитивних ефектів генів над домінантними. Висновки. Виявлені селекційно-генетичні особливості за ознакою «кількість зерен з головного колоса» дають змогу прогнозувати ефективність доборів, спрямованих на збільшення ознаки в новоствореному гібридному матеріалі. Проте, через переважання домінантних ефектів та наддомінування в генетичному контролі ознаки, ефективнішими будуть добори в більш пізніх поколіннях. Як генетичні джерела для збільшення ознаки «кількість зерен з головного колоса» слід використовувати сорти ‘Харківська 27’, ‘Харківська 39’ та ‘Тера’.

Purpose. Select valuable samples from the collection of cotton on the basis of “number of open bolls per plant” and “weight of raw cotton from one boll” for further use in the breeding process when creating new varieties and their impact on productivity. Methods. During 2002–2019 on the fields of selection crop rotation of the selection department of the Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Sciences, 282 samples of cotton of different ripeness groups were studied. Results. Among the stu­died cotton gene pool, in 20.4% of samples, the number of bolls per plant was very small – < 65–75%, in 26.8% – small, in the remaining (52.8%) samples, an average number of open bolls was formed. The analysis of the boll mass indicators showed that 16.0% of the samples had a very small boll (less than 3.0 g), most of the collection – 66.0% had a small boll (3–4 g); average (5.0–6.0 g) – 18.0%. It was revealed that there is the most significant direct relationship between the productivity of samples and the number of open bolls per plant. The equation for the correlation-regression dependence of the productivity of one plant on the number of open bolls per plant is: y = 0.1807x – 0.5292; Coefficients: R2 = 0.852; r = 0.923. A direct positive dependence was observed in the samples of UF080000 ‘Pidozers­kyi 4’, UF0800027 ‘Populiatsiia 3’, UF0800241 ‘Populiatsiia 9’, UF0800029 ‘417 U’, UF0800228 ‘3737 U’, UF08000 ‘K 71’, UF0800056 ‘Mariia’, UF0800206 ‘1086/94’. The maximum productivity, from 45.0–49.2 g, was noted in the early matu­ring samples of the collection, compared with varieties that had a long vegetation period and productivity from 33.0 to 43.0 g. The excess over the standard is from 2.5 up to 6.7 g and from 9.5 to 0.5 g/plant, respectively. Conclusions. For the first time in the conditions of the Southern Steppe, the most significant direct relationship between the producti­vity of genotypes and the number of open bolls per plant was revealed – r = 0.923. The maximum productivity – from 45.0 to 49.2 g – was observed in early maturing samples of the collection. In the course of many years of cotton gene pool research, sources of valuable traits were identified. | Мета. Виділити з колекції бавовнику цінні зразки за ознаками «кількість відкритих коробочок на рослину» та «маса бавовни-сирцю з однієї коробочки» для подальшого використання їх у селекційному процесі під час створення нових сортів та їхній вплив на формування продуктивності. Методи. Упродовж 2002–2019 рр. на полях селекційної сівозміни відділу селекції Інституту зрошуваного землеробства НААН досліджено 282 зразки бавовнику різних груп стиглості. Результати. Серед дослідженого генофонду бавовнику у 20,4% зразків кількість коробочок на рослину виявилася дуже малою – < 65–75%, у 26,8% – малою, у решти (52,8%) зразків, сформувалась середня кількість відкритих коробочок. Аналіз показників маси коробочки показав, що дуже малу коробочку (менше ніж 3,0 г) мали 16,0% зразків, більша час­тина колекції – 66,0% мали малу коробочку (3–4 г); середню (5,0–6,0 г) – 18,0%. Установлено, що між продуктивністю зразків і кількістю відкритих коробочок на рослині існує найбільш істотний прямий зв’язок. Рівняння кореляційно-регресійної залежності продуктивності однієї рослини від кількості відкритих коробочок на рослину має вигляд: y = 0,1807x – 0,5292; коефіцієнти: R2 = 0,852; r = 0,923. Пряму додатну залежність постерігали у зразків UF0800009 ‘Підозерський 4’, UF0800027 ‘Популяція 3’, UF0800241 ‘Популяція 9’, UF0800029 ‘417 у’, UF0800228 ‘3737 у’, UF0800037 ‘К 71’, UF0800056 ‘Марія’, UF0800206 ‘1086/94’. Максимальну продуктивність, від 45,0 до 49,2 г, відзначено у скоростиг­лих зразків колекції, порівняно із сортами, що мали довшу тривалість періоду вегетації та продуктивність від 33,0 до 43,0 г. Перевищення над стандартом становить від 2,5 до 6,7 г та від 9,5 до 0,5 г/рослину відповідно. Висновки. Уперше в умовах Південного Степу встановлено найбільш істотний прямий зв’язок між продуктивністю генотипів і кількістю відкритих коробочок на рослині – r = 0,923. Максимальна продуктивність – від 45,0 до 49,2 г – спостерігалась у скоростиглих зразків колекції. Упродовж багаторічних досліджень генофонду бавовнику були виділені джерела за цінними ознаками.

Purpose. To analyze lines of competitive testing of soft spring wheat in terms of ecological plasticity and stability using statistical methods of analysis and identify lines with high stability of grain yield. Methods. The studies were carried out during 2018–2020, on the basis of the V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat NAAS of Ukraine. When considering the results obtained, generally accepted methods of genetic and statistical analysis were used. Results. Evaluation of breeding material in different years makes it possible to obtain information about the characteristics of the reaction of genotypes to changes in environmental conditions. As a result of the studies, it was found that the lines Lutescens 14-32 (bi = 0.59), Erythrospermum 15-32 (bi = 0.44), Lutescens 14-47 (bi = 0.22) were of high plasticity. Calculations of ecological stability indicate that lines are considered stable, the variance of stability is zero or close to zero. From a practical point of view, lines with a combined manifestation of high ecological plasticity and stability are considered valuable. This was the line Erythro­spermum 15-32 (bi = 0.44; S2di = 0.01) that indicates its low reaction rate and the ability to provide a consistently high level of yield under any growing conditions. The most valuable are the genotypes that combine a low level of the coefficient of variation, high homeostaticity and bree­ding value, which include the lines Erythrospermum 15-32 (Hom = 206.42, Sc = 4.11), Lutescens 14-47 (Hom = 98.41, Sc = 3.91), Erythrospermum 17-08 (Hom = 78.57, Sc = 3.76), Erythrospermum 14-65 (Hom = 54.84, Sc = 3.75), Lutescens 14-32 (Hom = 54.60, Sc = 4.17), Lutescens 14-13 (Hom = 35.60, Sc = 3.78), Lutescens 14-48 (Hom = 46.66, Sc = 3.58). Conclusions. The evaluation of breeding material is of great importance when creating new high-performance varieties with adaptive potential. The method for assessing ecological plasticity and variants of its stability made it possible to differentiate wheat lines of soft spring competitive testing by their response to changes in gro­wing conditions. For a more optimal selection of breeding material in terms of ecological plasticity and stability, breeding programs should take into account ranked estimates of genotypes. | Мета. Використовуючи статистичні методи, проаналізувати за показниками екологічної пластичності та стабільності лінії конкурсного випробування пшениці м’якої ярої і виявити серед них такі, що вирізняються високою стабільністю врожайності зерна. Методи. Дослідження проводили протягом 2018–2020 рр. на базі Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла НААН. У процесі оброблення отриманих результатів послуговувалися загально­прийнятими методами генетико-статистичного аналізу. Результати. Оцінка селекційного матеріалу в різні роки дає змогу отримати інформацію щодо особливостей реакції генотипів на зміну екологічних умов. У результаті проведених досліджень встановлено, що високопластичними є лінії Lutescens 14-32 (bi = 0,59), Erythrospermum 15-32  (bi = 0,44) і Lutescens 14-47 (bi = 0,22). За розрахунками, екологічно стабільними вважають лінії, варіанса стабільності яких дорівнює нулю (S2di = 0,00) або близька до нуля (S2di = 0,01). З погляду практичності цінними є лінії із сукупним проявом високої екологічної пластичності та стабільності, а саме: Erythrospermum 15-32 (bi = 0,44; S2di = 0,01), що має низьку норму реакції та може забезпечувати незмінно високий рівень врожайності за будь-яких умов вирощування. Найціннішими є генотипи, що поєднують у собі низький рівень коефіцієнта варіації (CV ≤ 10,0%), високу гомеостатичність і селекційну цінність. Серед них – лінії Erythrospermum 15-32 (Hom = 206,42, Sc = 4,11), Lutescens 14-47 (Hom = 98,41, Sc = 3,91), Erythrospermum 17-08 (Hom = 78,57, Sc = 3,76), Erythrospermum 14-65 (Hom = 54,84, Sc = 3,75), Lutescens 14-32 (Hom = 54,60, Sc = 4,17), Lutescens 14-13 (Hom = 35,60, Sc = 3,78) і Lutescens 14-48 (Hom = 46,66, Sc = 3,58). Висновки. Оцінка селекційного матеріалу має важливе значення для створення нових високопродуктивних сортів з адаптивним потенціалом. Метод оцінки екологічної пластичності та варіанси її стабільності дав змогу диференціювати лінії пшениці м’якої ярої конкурсного випробування за реакцією на зміну умов вирощування. Для оптимальнішого відбору селекційного матеріалу за показниками екологічної пластичності та стабільності у селекційних програмах слід враховувати ранжовані оцінки генотипів.

Aim. To conduct a comprehensive study of morphological features of the genus Vigna plants, to assess their productive potential depending on the species characteristics under the conditions of introduction in the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine. Methods. The main method of work was a comparative morphological analysis of plants grown from seeds. The research was carried out at the introduction sites and in the laboratory of the Department of Cultural Flora of the M. M. Gryshko National Botanical Garden of the National Academy of Sciences of Ukraine during 2019–2021. Plants of four species of the genus Vigna: V. radiata (L.) R.Wilczek, V. angularis (Willd.) Ohwi & H.Ohashi, V. mungo (L.) Hepper, V. unguiculata (L.) Walp were the material for the study. We studied the patterns of growth processes and plant development depending on species characteristics. Soil germination of seeds without prior preparation was determined depen ding on species characteristics. Field, laboratory and me thods of analysis of variance and statistical evaluation of average data using Microsoft Excel (2010) were used. Results. It was revealed that the seeds of plants V. radiata, V. angularis, V. mungo, V. unguiculata being introduced in the Right Bank Forest-Steppe of Ukraine were characterized by a high level of sprouting energy (from 64.8% in V. angularis to 78.9% in V. unguiculata ) and germination (from 84.3% in V. radiata to 99.6% in V. angularis), the intensity of growth and development of aboveground and underground organs during the growing season and seed productivity (from 468 g/m2 in V. radiata to 585 g/m2 in V. mungo). This indicates the prospects of their cultivation as a source material for breeding research and the advisability of use in crop production, which will expand the potential of the raw material base in addition to traditional legumes and cereals. Conclusions. The morphological characteristics of seeds, vegetative and reproductive organs of plants of the genus Vigna were studied. Peculiarities of formation of seed productivity, aboveground and underground part of plants during vegetation depending on species specificity in the conditions of introduction in the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine were determined. | Мета. Провести комплексне дослідження морфологічних особливостей рослин роду Vigna, оцінити їх продуктивний потенціал залежно від видових особливостей за умов інтродукції в Правобережному Лісостепу України. Методи. Основний метод роботи - порівняльний морфологічний аналіз рослин, вирощених із насіння. Дослідження проводили на інтродукційних ділянках та в лабораторних умовах відділу культурної флори Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України впродовж 2019-2021 рр. Матеріалом для досліджень слугували рослини чотирьох видів роду Vigna: V. radiata (L.) R.Wilczek, V. angularis (Willd.) Ohwi & H.Ohashi, V. mungo (L.) Hepper, V. unguiculata (L.) Walp. Вивчали закономірності проходження ростових процесів і розвитку рослин залежно від видових особливостей. Визначали ґрунтову схожість насіння без попередньої підготовки залежно від видових особливостей. Використовували польові, лабораторні а також методи дисперсійного аналізу і статистичної оцінки середніх даних з використанням програми Microsoft Excel (2010). Результати. Виявлено, що насіння рослин V. radiata, V. angularis, V. mungo, V. unguiculata за інтродукції в Правобережному Лісостепу України характеризуються високим рівнем енергії проростання (від 64,8% у V. angularis до 78,9% у V. unguiculata) та схожості (від 84,3% у V. radiata до 99,6% у V. angularis), інтенсивністю росту й розвитку наземних і підземних органів упродовж вегетації та продуктивністю насіння (від 468 г/м2 у V. radiata до 585 г/м2 у V. mungo). Це свідчить про перспективність їх культивування як вихідного матеріалу для селекційних досліджень та доцільність для використання у рослинництві, що дасть змогу розширити потенціал сировинної бази в доповнення традиційним бобово-злаковим культурам. Висновки. Вивчено морфологічні характеристики насіння, вегетативних та генеративних органів рослин видів роду Vigna. Установлено особливості формування продуктивності насіння, наземної та підземної частини рослин упродовж вегетації залежно від видоспецифіки в умовах інтродукції в Правобережному Лісостепу України.

Purpose. To justify the use of the Lewis phenotypic stabi­lity factor (SF) to determine the stability of the manifestation of quantitative and economic value characteristics of national varieties of sweet potato (Ipomoea batatas L.). Methods. Field research on the comprehensive assessment of new sweet potato varieties was carried out in 2021–2022 at the Institute of Vegetable and Melon of the NAAS (Kharkiv Region). Phenological observations and biometric measurements of plants were carried out, as well as recording of meteorological data during the growing season, in particular during interphase periods of the culture. The stability of the studied traits was determined by finding the limit values of their manifestation (Xmax and Xmin) and further calculating the Levis phenotypic stability factor (SF). Results. The use of the Levis phenotypic stability factor (SF) made it possible to determine the stability of the manifestation of morphological features of sweet potato varieties (I. batatas), in particular, the quantitative characteristics of tubers: their number under the bush for the variety ‘Admiral’ is 5.3 pcs., for ‘Slobozhanskyi rubin’ – 3.7 pcs.; the average weight of the tuber is 254 and 283 g, respectively. The trait “sweet potato tuber shape index” ensured stability with a coefficient of 0.98 (‘Admiral’) and 1.03 (‘Slobozhanskyi rubin’). The stability of the manifestation of morphological features of sweet potato tubers was established for the varieties ‘Admiral’ and ‘Slobozhanskyi rubin’, which are common in Ukraine. They represent two maturity groups, and therefore differ in the duration of the tuber formation period. Thus, the early-ripening ‘Admiral’ has a vegetation period of 100–110 days; medium-ripening ‘Slobozhanskyi rubin’ – 110–120 days. Conclusions. The quantitative trait of sweet potato tubers of the ‘Admiral’ variety was more stable in terms of width; ‘Slobozhanskyi rubin’ variety – in terms length. Tuber length values varied within cultivars. The shape index of sweet potato tubers as an identification feature of varieties turned out to be variably unstable; the calculated Lewis phenotypic stability factor was lower than unity for both studied varieties. | Мета. Обґрунтувати застосування коефіцієнта фенотипової стабільності Левіса (S.F.) для визначення стабільності прояву кількісних і господарсько-цінних ознак національних сортів батату (Ipomoea batatas L.). Методи. Польові дослідження з комплексної оцінки нових сортів батату здійснювали протягом 2021–2022 рр. в умовах Інституту овочівництва і баштанництва НААН (Харківська обл.). Проведено фенологічні спостереження та біометричні вимірювання рослин, а також фіксацію метеорологічних даних упродовж вегетації, зокрема в міжфазні періоди культури. Стабільність досліджуваних ознак визначали у спосіб пошуку граничних значень їх прояву (Xmax і Xmin) та подальшого розрахунку коефіцієнта фенотипової стабільності Левіса (SF). Результати. Застосування коефіцієнта фенотипової стабільності Левіса (SF) дало змогу визначити стабільність прояву морфологічних ознак сортів батату (Ipomoea batatas L.), зокрема кількісних характеристик бульб: їх чисельність під кущем для сорту ‘Адмірал’ – 5,3 шт., для ‘Слобожанський рубін’ – 3,7 шт.; середня маса бульби – 254 і 283 г відповідно. Ознака «індекс форми бульб батату» забезпечила стабільність із коефіцієнтом 0,98 (‘Адмірал’) і 1,03 (‘Слобожанський рубін’). Стабільність прояву морфологічних ознак бульб батату встановлено для поширених на території України сортів ‘Адмірал’ і ‘Слобожанський рубін’. Вони репрезентують дві групи стиглості, а тому різняться за тривалістю періоду формування бульб. Так, ранньостиглий ‘Адмірал’ має період вегетації 100–110 діб; середньостиглий ‘Слобожанський рубін’ – 110–120 діб. Висновки. Стабільнішою за шириною була кількісна ознака бульби батату сорту ‘Адмірал’; за довжиною – сорту ‘Слобожанський рубін’. Значення довжини бульби варіювалися в межах сортів. Індекс форми бульб батату як ідентифікаційна ознака сортів виявився варіабельно нестабільним; розрахований коефіцієнт фенотипової стабільності Левіса був нижчим за одиницю для обох досліджуваних сортів.

Purpose. To reveal the features of productivity formation of French bean varieties of different ecological and geographical origin in the conditions of the Forest-Steppe of Ukraine. Methods. During 2020–2021 six early maturing varieties of beans – ‘Zironka’, ‘Casablanca’ (Ukraine), ‘Lila Königin’ (Germany), ‘Laura’ (Poland), ‘Fruidor’ (France) and ‘Paloma’ (the Netherlands) were studied in the field (Uman, 48°46’N, 30°14’E). Biometric and productivity indicators of plants, as well as the biochemical composition of products (green beans) were analyzed in technical and full maturity of the culture (BBCH 75 and 99). Results. The dwarf varie­ties ‘Lila Königin’ and ‘Casablanca’ were identified, which can be used in breeding as a source of this trait. Varieties with high attachment of the lower bean, suitable for mechanized harvesting – ‘Casablanca’, ‘Zironka’, ‘Laura’ and ‘Paloma’ were identified.  It was revealed that the most productive varieties were ‘Zironka’, ‘Casablanca’ and ‘Paloma’, the mass of beans in which was in the range of 43.1–86.0 g, and the yield of green beans was 9.39–19.35 t/ha. In terms of seed yield, the varieties ‘Zironka’ turned out to be highly productive – 3.51 t/ha, ‘Casablanca’ – 3.78 t/ha and ‘Lila Königin’ – 2.65 t/ha. Evaluation of the biochemical composition of green beans of French bean did not allow to distinguish varieties by a set of indicators, however, as a source of traits with a high percentage of dry residue stood out variety ‘Paloma’ – 11%; by the share of protein – ‘Fruidor’ – 18.7%; for the share of sugars – ‘Lila Königin’ – 2.60%, for the content of ascorbic acid ‘Fruidor’ – 23.0 mg/100 g and with low content of nitrates – the variety ‘Lila Königin’ – 129.0 mg/kg. Conclusions. The evaluation of French bean varieties by morphological variability and productivity allowed to recommend ‘Paloma’ and ‘Casablanca’ varieties for use in production. Varie­ties with improved biochemical parameters that can be used as sources of traits for breeding were identified. | Мета. Виявити особливості формування продуктивності сортів квасолі спаржевої різного еколого-географічного походження в умовах Лісостепу України. Методи. Упродовж 2020–2021 рр. у польових умовах (м. Умань, 48°46’N, 30°14’E) досліджували шість ранньостиглих сортів квасолі: ‘Зіронька’, ‘Касабланка’ (Україна), ‘Lila Königin’ (Німеччина), ‘Laura’ (Польща), ‘Fruidor’ (Франція) та ‘Paloma’ (Нідерланди). У фазі технічної та повної стиглості культури (BBCH 75 і 99) аналізували біометричні та продуктивні показники рослин, а також біохімічний склад продукції (зелених бобів). Результати. Виділено карликові сорти ‘Lila Königin’ і ‘Касабланка’, які надалі можна використовувати в селекції як джерело цієї ознаки. Виявлено сорти з високим прикріпленням нижнього боба, придатні до механізованого збирання врожаю – ‘Касабланка’, ‘Зіронька’, ‘Laura’ і ‘Paloma’. Установлено, що найпродуктивнішими сортами є ‘Зіронька’, ‘Касабланка’ і ‘Paloma’, маса бобів у яких була в межах 43,1–86,0 г, а врожайність зелених бобів – 9,39–19,35 т/га. За врожайністю насіння високопродуктивними виявилися сорти ‘Зіронька’ – 3,51 т/га, ‘Касабланка’ – 3,78 т/га та ‘Lila Königin’ – 2,65 т/га. Оцінювання біохімічного складу зелених бобів квасолі не дало змоги виділити сорти за комплексом показників, проте, як джерело ознаки з високим відсотком сухого залишку виділився сорт ‘Paloma’ (11%), за вмістом протеїну – ‘Fruidor’ (18,7%), цукрів – ‘Lila Königin’ (2,60%), за вмістом аскорбінової кислоти – ‘Fruidor’ (23,0 мг/100 г). Низьким умістом нітратів відзначався сорт ‘Lila Königin’ (129,0 мг/кг). Висновки. Оцінювання сортів квасолі спаржевої за варіабельністю морфологічних ознак та продуктивністю дало змогу рекомендувати для використання у виробництві сорти ‘Paloma’ і ‘Касабланка’. Визначено сорти з поліпшеними показниками біохімічного складу, які можна використовувати як джерела цих ознак для селекції.

Purpose. Conduct a spectral assessment of winter wheat varieties (‘MIP Assol’, ‘Balada Myronivska’, ‘Hratsiia Myronivska’, ‘MIP Yuvileina’, ‘MIP Lada’, ‘MIP Dniprianka’, and standard ‘Podolianka’) and perspective breeding lines (‘Erythrospermum 55023’, ‘Lutescens 22198’, ‘Lutescens 37519’, ‘Lutescens 60049’, ‘Lutescens 60107’) of Myronivka Institute breeding during the flowering period and to evaluate the dependence of the obtained NDVI indicator on their productivity. Methods. The research was conducted during the 2018/19–2020/21 growing seasons in the breeding crop rotation of the winter wheat breeding laboratory of the V. M. Remeslo Myronivka Wheat Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine. The main method of research is field, supplemented by analytical studies, measurements, calculations and observations. Obtaining values of vegetation indices of varieties and breeding lines of winter wheat was carried out using the Mavic zoom 2 UAV (unmanned aerial vehicle) using the Parrot Sequoia multispectral camera. Pix4Dcapture and Pix4Dmapper programs were used to create an orthophoto map. Photographing was carried out with a multispectral camera at a height of 30 m above the level of the object under study in order to improve the quality of the orthophoto map with an overlap of 80% of the images and a time interval of 2 seconds. The NDVI index (normalized difference vegetation index) was calculated according to the appropriate formula. Results. According to the research results, regardless of the conditions of the year, in the first, optimal sowing period (25.09–05.10), the NDVI indicator in the flowering-ripening phase of wheat had higher values than in the second, late period (05–15.10) (average value over three years for the first semester was 0.69, the second – 0.62). In the course of the research, we established the dependence of the vegetation index NDVI on the level of productivity of wheat genotypes. The best varieties and promising lines among those studied were ‘MIP Lada’, ‘Lutescens 55198’ and ‘Lutescens 60049’, as well as ‘MIP Assol’ and ‘Hratsiia Myronivska’, which were less sensitive to sowing dates and had a higher index and control of yield indicators even with late sowing dates. Conclusions. Although existing today phenotyping methods need to be improved and localized, in the near future they will become an indispensable tool for the breeder, which will increase the volume of studied varieties and improve the quality of the results of morpho-biological analysis | Мета. Провести спектральну оцінку сортів (‘МІП Ассоль’, ‘Балада Миронівська’, ‘Грація Миронівська’, ‘МІП Ювілейна’, ‘МІП Лада’, ‘МІП Дніпрянка’ та сорт-стандарт ‘Подолянка’) і перспективних селекційних ліній (‘Еритроспермум 55023’, ‘Лютесценс 22198’, ‘Лютесценс 37519’, ‘Лютесценс 60049’, ‘Лютесценс 60107’) пшениці озимої миронівської селекції під час цвітіння та оцінити залежність отриманого індексу NDVI від їхньої врожайності. Методи. Дослідження виконували впродовж 2019–2021 рр. у селекційній сівозміні лабораторії селекції озимої пшениці Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла НААН України. Основний метод досліджень – польовий, доповнений аналітичними дослідженнями, вимірами, підрахунками та спостереженнями. Значення вегетаційних індексів сортів і селекційних ліній пшениці озимої отримували за допомогою БПЛА (безпілотний літальний апарат) Mavic zoom 2 з використанням мультиспектральної камери Parrot Sequoia. Для формування ортофотоплану використовували програмне забезпечення Pix4Dcapture та Pix4Dmapper. Фотофіксацію проводили мультиспектральною камерою на висоті 30 м над рівнем досліджуваного об’єкта для підвищення якості ортофотоплану, з перекриттям знімків 80% і з проміжком часу у дві секунди. NDVI індекс (нормалізований відносний індекс рослинності) розраховували за відповідною формулою. Результати. За результатами досліджень, незалежно від умов року, за перших, оптимальних строків сівби (25.09–05.10), показник NDVI у фазі цвітіння–достигання пшениці мав більші значення, ніж для другого, пізнього строку (05–15.10) (середнє значення за три роки для першого строку становить 0,69, для другого – 0,62). У процесі досліджень установлено залежність вегетаційного індексу NDVI від рівня продуктивності генотипів пшениці. Найкращими сортами та найбільш перспективними лініями серед досліджуваних, виявились ‘МІП Лада’, ‘Лютесценс 55198’ та ‘Лютесценс 60049’, а також ‘МІП Ассоль’ та ‘Грація Миронівська’, які були менш чутливими до строків сівби та мали значення індексу та врожайності вище контролю навіть за пізніх строків сівби. Висновки. Попри те, що наявні сьогодні методи фенотипування ще потребують доопрацювання та локалізації, найближчим часом вони стануть невід’ємним інструментом селекціонера, що дасть змогу збільшити обсяги досліджуваних сортозразків та поліпшити якість отриманих результатів морфо-біологічного аналізу.

Purpose. To determine the biochemical indicators of seed quality of winter rape varieties grown under different conditions. Methods. During the research, the following methods were used: laboratory, calculation and statistical, to prepare conclusions – analysis and synthesis. Results. According to the results of laboratory studies, biochemical indicators of the quality of seeds of winter rape varieties, grown in different conditions, were established, namely: the content of oil, “crude protein” and glucosinolates. Meteorological conditions during the vegetation period of plants of the corresponding soil and climate zone have a significant influence on the quality indicators of seeds. Based on the results of the research, it was established that in 2022, compared to 2020, the biochemical indicators of winter rapeseed were higher. The increase in yield by 1.6 t/ha in the Steppe zone, 1.1 t/ha – Forest-Steppe, 1.4 t/ha – Polissia ensured an increase in oil content by 2.4% – Steppe, 6.6% – Forest-Steppe, 6.7% – Polissia and oil collection per hectare by 0.74 t/ha – Steppe and Polissia, 0.62 t/ha – Forest-Steppe. For the content of “crude protein”, a decrease in the index was observed, namely: by 3.1% in the Steppe zone, 5.8% in the Forest-Steppe and 5.0% in the Polissia in 2022 compared to 2020. Meteorological conditions of the research years in the corresponding soil and climatic zones had an influence on the content of glucosinolates. For the Steppe and Forest-Steppe zones, the indicators were identical and amounted to 0.7%, 0.8% (Polissia), while in 2021, for the Steppe and Polissia zones, the content of glucosinolates in rapeseed was 0.8% and 0.9% more, compared to the indicators obtained in other years of research. Conclusions. It was established that, on average, for 2020–2022, the total oil content in seeds of rape was 46.2% – Steppe, 47.5% – Forest-Steppe, 47.8% – Polissia; “crude protein” content – 19.6% – Steppe, 18.4% – Forest-Steppe, 17.9% – Polissia; the content of glucosinolates was 0.7% in the Steppe and Forest-steppe zones, 0.8% in the Polissia; oil collection in the Steppe zone 1.31 t/ha, Forest-Steppe – 1.16 t/ha, Polissia – 1.33 t/ha; protein collection per hectare is 0.54 t/ha in Steppe, 0.44 t/ha in Forest-Steppe and 0.48% in Polissia. Growing conditions over the years of research in the corresponding zone affect the formation of biochemical indicators of winter rapeseed. | Мета. Визначити біохімічні показники якості вирощуваного у різних умовах насіння сортів ріпаку озимого. Методи. У процесі досліджень використовували лабораторний, розрахунковий і статистичний методи, для підготовки висновків – аналізу та синтезу. Результати. За результатами лабораторних досліджень визначили біохімічні показники якості вирощуваного в різних умовах насіння сортів ріпаку озимого типу розвитку, а саме: вміст олії, «сирого протеїну» та глюкозинолатів. Значний вплив на показники якості насіння мають метеорологічні умови впродовж вегетаційного періоду рослин відповідної ґрунтово-кліматичної зони. Встановлено, що у 2022 р. біохімічні показники насіння ріпаку озимого були вищими ніж у 2020 р. Зростання урожайності на 1,6 т/га у зоні Степу, 1,1 т/га – Лісостепу, 1,4 т/га – Полісся забезпечило підвищення вмісту олії на 2,4, 6,6 та 6,7% відповідно. Збори олії з гектара збільшилися на 0,74 т/га у зонах Степу та Полісся, 0,62 т/га – Лісостепу.  У 2022 р., порівнюючи з 2020, спостерігали зниження показника «сирого протеїну»: на 3,1% у зоні Степу, 5,8% – Лісостепу та 5,0% – Полісся. На вміст глюкозинолатів впливали умови років досліджень у відповідних ґрунтово-кліматичних зонах. Степ і Лісостеп мали ідентичні показники – 0,7%, Полісся – 0,8%, тоді як у 2021 р. для зони Степу та Полісся вміст глюкозинолатів у насінні ріпаку був на 0,8 та 0,9% більшим, порівнюючи з показниками, отриманими в інші роки досліджень. Висновки. Встановлено, що в середньому за 2020–2022 рр. загальний вміст олії в насінні ріпаку становив 46,2% (Степ), 47,5% (Лісостеп) і 47,8% (Полісся); вміст «сирого протеїну» – 19,6% (Степ), 18,4% (Лісостеп) і 17,9% (Полісся); вміст глюкозинолатів – 0,7% (Степ та Лісостеп) і 0,8% (Полісся). Збір олії в зоні Степу мав показник 1,31 т/га, Лісостепу – 1,16 т/га, Полісся – 1,33 т/га. Збір білка з гектара становив 0,54 т/га для Степу, 0,44 т/га – Лісостепу та 0,48 т/га – Полісся. Умови вирощування за роки досліджень у відповідній зоні впливають на формування біохімічних показників насіння ріпаку озимого.

Мета. На основі вивчення окиснювальних та антиокиснювальних процесів у рослинах пшениці (Triticum aestivum L.) у фазі колосіння за враження Septoria tritici Rob. виявити сортові особливості за зміною рівня пероксиду водню, інтенсивності перекисного окиснення ліпідів, активності антиоксидантних ензимів для розроблення біохімічних методів добору стійких проти хвороби cортів. Методи. Польовий, спектрофотометричні методи визначення біохімічних показників, порівняння, узагальнення. Статистичний аналіз результатів досліджень проводили за допомогою програми Libre Office Calc (GNU Lesser General Public Licensev3). Результати. Виявлені зміни вмісту пероксиду водню, малонового діальдегіду та активності супероксиддисмутази, каталази, пероксидази в рослинах пшениці у фазі колосіння за інфікування септоріозом. Установлено наявність особливостей зміни окиснювальних та антиокиснювальних процесів клітин рослин пшениці за інфікування збудниками септоріозу залежно від дослідженого сорту пшениці. Показано, що реакція рослин на враження збудниками септоріозу в стійкіших проти хвороби сортів пшениці характеризувалася підвищеними або незмінними відносно контролю вмістом малонового діальдегіду та активності пероксидази. Висновки. Отримані результати розширюють знання про механізми підтримання окиснювального гомеостазу в рослин пшениці за інфікування збудниками септоріозу та дають змогу виділити біохімічні реакції рослин культури у відповідь на інфекцію, які можуть бути використані надалі для розроблення біохімічних методів ідентифікації стійких проти хвороби сортів.