Мета. Розробити методику проведення експертизи сортів Chaenomeles Lindl. на відмінність, однорідність і стабільність. Результати. Види роду Chaenomeles мають значення як декоративні, плодові та лікарські рослини. До бази даних PLUTO занесено сорти декоративного та плодового напрямку використання, що зареєстровані в Європейському Союзі, Китаї, Латвії, Нідерландах, Польщі, Росії, Україні та Японії. Протоколів CPVO чи методики UPOV для Chaenomeles не розроблено, натомість в 2003–2016 рр. в Європейському Союзі, Китаї, Росії та Україні опубліковано чотири національні методики експертизи сортів японської айви на ВОС (відмінність, однорідність і стабільність). Кожна з них враховує 46, 31, 51 та 31 ознаку відповідно. Згадані методики різняться між собою також у виборі ознак обов'язкових для спостереження та за способами групування сортів. Ознаки, що притаманні для  квіток і плодів є основними для розрізнювання сортів японської айви, чому сприяє надзвичайна варіабельність  забарвлення пелюсток і плодів, форми і маси плодів тощо. Існуючі методики мають суттєві розбіжності в описі цих та інших ознак. На основі вивчення створеної сортової і видової колекції Chaenomeles та власного селекційного досвіду запропоновано дещо інші підходи до наповнення та поліпшення методики на ВОС. Висновки. Нова методика містить 42 ознаки, що характеризують морфологію рослин, пагонів, колючок, листків, квіток, плодів, насінин та фенологію і може бути використана для експертизи всіх сортів Chaenomeles на ВОС.

Мета. Дослідити вміст важких металів у зерні різних сортів рису за різних умов поливу. Оцінити вміст основних мікроелементів – компонентів редокс-систем рослин у зерні рису для біофортифікації та інгібування накопичення важких металів.  Методи. Рослини сортів рису ‘Консул’ і ‘Віконт’ вирощували на дослідних полях Інституту рису НААН України за поливу затопленням чи краплинним зрошенням. Зразки зерна до елементного аналізу спалювали в азотній кислоті на системі мікрохвильової підготовки проб Milestone Start D. Визначення вмісту неорганічних елементів проводили методом мас-спектрометрії з індуктивно зв’язаною плазмою (ICP-MS) на Agilent 7700x у режимі продувки гелієм. Результати. Впровадження крапельного поливу в порівнянні з поливом затопленням призвело до зниження накопичення арсену в зерні у 2,3–3,0 рази. При цьому встановлено зростання накопичення кадмію та стронцію. За крапельного поливу збільшилось також накопичення у зерні мікроелементів – складових редокс-систем рослин (міді, цинку, марганцю). Незначне зниження вмісту заліза при цьому може бути пов’язане із активацією механізмів блокування надходження та перерозподілу арсену в зерно. Урожайність сортів рису була вищою при затопленні. У сортів ‘Віконт’ і ‘Консул’ при затопленні вона була на рівні 9,35 та 11,76 т/га, а за краплинного зрошення – 6,80 й 9,30 т/га відповідно. Сумарний вміст неорганічних елементів був істотно нижчим у зерні сорту ‘Консул’. Ймовірно, це пов’язано із відносним зниженням елементів у біомасі за високої продуктивності даного сорту. Висновки. Природна контамінація урожаю рису арсеном суттєво обмежує харчову цінність культури. Впровадження крапельного поливу посівів рису дозволяє знизити рівні накопичення високотоксичного арсену в зерні, що особливо важливо для продуктів дитячого харчування. Визначене за крапельного поливу зростання накопичення кадмію та стронцію обумовлює високі вимоги до якості фосфорних добрив, що застосовуються у технологіях вирощування культури. Впровадження крапельного поливу оптимізує аеробні умови надходження іонів, що призводить до зростання накопичення мікроелементів – компонентів редокс-систем рослин. Виключенням є невелике зниження вмісту заліза, що може бути пов’язано із активацією механізмів інгібування надходження арсену до зерна рису. При цьому спостерігається невелике зниження продуктивності посівів. Таким чином, за крапельного поливу спостерігається посилення накопичення біологічно важливих металів та зниження накопичення високотоксичного арсену.

Цель. Установить наследование элементов продуктивнос­ти главного колоса гибридами первого поколения пшеницы мягкой озимой, полученных от скрещивания сортов, которые являются носителями пшенично-ржаных транслокаций (ПЖТ) 1ВL.1RS и 1AL.1RS. Методы. Фенологические, биомет­рические и статистические. Результаты. Отмечено дифференциацию элементов структуры урожая между гибридами F1. В 2016 г. по результатам анализа длины главного колоса гибридов F1 сверхдоминирование обнаружили у 26,7% из них, частично положительное доминирование – у 10,0%; по количеству зерен: сверхдоминирование – у 13,3%, частично положительное доминирование – у 10,0%; по массе зерен с главного колоса: сверхдоминирование – у 16,7%, частичное положительное доминирование – у 3,3%. В 2017 г. по длине главного колоса сверхдоминирование определено у 36,7% гибридов первого поколения, частичное положительное – у 10%; по количеству зерен: сверхдоминирование – у 46,7%, частичное положительное доминирование – у 6,7%; по массе зерен с главного колоса: сверхдоминирование – у 40,0%, частичное положительное доминирование – у 10%. Селекционно наиболее ценной по сочетанию длины и массы зерен с главного колоса является прямая комбинация скрещивания ‘Колумбія’ / ‘Експромт’ (1AL.1RS / 1AL.1RS), у которой обнаружен гетерозис в 2016 и 2017 гг.; по сочетанию количества и массы зерен с главного колоса – ‘Світанок Миронівський’ / ‘Легенда Миронівская’ (1BL.1RS / 1BL.1RS). Сочетание двух транслокаций в пшеничном генотипе может выступать как вспомогательный генетический фон, который повышает адаптивные свойства генотипа к стрессовым условиям окружающей среды и обеспечивает высокий и постоянный уровень зерновой продуктивности. Выводы. Выявлено разную степень наследования элементов зерновой продукции у гибридов пшеницы F1. Выделены гибридные комбинации F1, которые обеспечили сверхдоминирование и частичное положительное доминирование длины, количества и веса зерен главного колоса от скрещивания сортов-носителей ПЖТ. Селекционно наиболее ценными генотипами по сочетанию длины главного колоса и массы зерен с него является ‘Колумбія’ / ‘Експромт’ (1AL.1RS / 1AL.1RS), а количества и массы зерен с главного колоса – ‘Світанок Миронівський’ / ‘Легенда Миронівска’ (1BL.1RS / 1BL.1RS). | Мета. Установити успадкування елементів продуктивності головного колоса гібридами першого покоління пшениці м’якої озимої, отриманих від схрещування сортів, які є носіями пшенично-житніх транслокацій (ПЖТ) 1ВL/1RS і 1AL/1RS. Методи. Фенологічні, біометричні та статистичні. Результати. Відзначено диференціацію елементів структури врожаю між гібридами F1. У 2016 р. за результатами аналізу довжини головного колоса гібридів F1 наддомінування виявили у 26,7% із них, частково позитивне домінування – у 10,0%; за кількістю зерен: наддомінування – у 13,3%, частково позитивне домінування – у 10,0%; за масою зерен із головного колоса: наддомінування – у 16,7%, часткове позитивне домінування – у 3,3%. У 2017 р. за довжиною головного колоса наддомінування визначено в 36,7% гібридів першого покоління, часткове позитивне – у 10%; за кількістю зерен: наддомінування – у 46,7%, часткове позитивне домінування – у 6,7%; за масою зерен із головного колоса: наддомінування – у 40,0%, часткове позитивне домінування – у 10%. Селекційно найціннішою за поєднанням дов­жини головного колоса та маси зерен із нього є пряма комбінація схрещування ‘Колумбія’ / ‘Експромт’ (1AL.1RS / 1AL.1RS), у якої виявлено гетерозис у 2016 і 2017 рр.; за поєднанням кількості й маси зерен із головного колоса – ‘Світанок Миронівський’ / ‘Легенда Миронівська’ (1BL.1RS / 1BL.1RS). Поєднання двох транслокацій у пшеничному генотипі може виступати як допоміжний генетичний фон, який підвищує адаптивні властивості генотипу до стресових умов довкілля та забезпечує високий і сталий рівень зернової продуктивності. Висновки. Виявлено різний ступінь успадкування елементів зернової продукції в гібридів пшениці F1. Виділено гібридні комбінації F1, які забезпечили наддомінування та часткове позитивне домінування довжини, кількості та маси зерен головного колоса від схрещування сортів-носіїв ПЖТ. Селекційно найціннішими генотипами за поєднанням довжини головного колоса і маси зерен із нього є ‘Колумбія’ / ‘Експромт’ (1AL.1RS / 1AL.1RS), а кількості та маси зерен із головного колоса – ‘Світанок Миронівський’ / ‘Легенда Миронівська’ (1BL.1RS / 1BL.1RS). | Purpose. Investigate the inheritance of the elements of productivity of the main ear-head by hybrids of the first generation of soft winter wheat, obtained from crossing varieties that carry wheat-rye translocations (WRT) 1BL.1RS and 1AL.1RS. Methods. Phenological, biometric, and statistical. Results. The differentiation of the elements of the crop structure between F1 hybrids was revealed. In 2016, based on the results of the analysis of the main ear length of F1 hybrids overdominance was detected in 26.7% of them, partial positive dominance – in 10.0%; by the number of grains: overdominance – in 13.3%, partial positive dominance – in 10.0%; by weight of grains from the main ear: overdominance – 16.7%, partial positive dominance – 3.3%. In 2017, overdominance along the length of the main ear was determined in 36.7% of the first generation hybrids, partial positive dominance – in 10%; by the number of grains: overdominance – 46.7%, partial positive dominance – 6.7%; by weight of grains from the main ear: over-domination – 40.0%, partial positive dominance – 10%. In terms of breeding ‘Kolumbiia’ / ‘Ekspromt’ (1AL.1RS / 1AL.1RS) crossing was the most valuable by the combination of the length of the main ear and the grain weight of it, hete­rosis was observed in 2016 and 2017; ‘Svitanok Myronivskyi’ / ‘Lehenda Myronivska’ (1BL.1RS / 1BL.1RS) showed good results in combination of the number and weight of grains from the main ear. The combination of two translocations in the wheat genotype can act as an auxiliary genetic background that increases the adaptive properties of the genotype to stressful environmental conditions and provides a high and constant level of grain productivity. Conclusions. A different degree of inheritance of grain product elements in wheat hybrids F1 was revealed. Hybrid combinations F1, which provided overdominance and partial positive dominance of the length, number and weight of grains of the main ear from crossing carrier cultivars carring WRT were identified. In terms of breeding ‘Kolumbiia’ / ‘Ekspromt’ (1AL.1RS / 1AL.1RS) crossing was the most valuable by the combination of the main ear length and the weight of grains, ‘Svitanok Myronivskyi’ / ‘Lehenda Myronivska’ (1BL.1RS / 1BL.1RS) – in combination of the number and weight of grains from the main ear.

Цель. Создать сорта пшеницы мягкой яровой при использовании отечественных и зарубежных сортов, носителей пшенично-ржаной транслокации (ПРТ). Методы. Полевые, лабораторные, статистические. Результаты. Перспективным направлением селекции, позволяющим существенно улучшить генофонд пшеницы мягкой яровой, является создание сортов с ПРТ 1АL.1RS. Представлено описание многолетних селекционных исследований, проведенных в Мироновском институте пшеницы имени В. Н. Ремесло НААН Украины (МИП), по получению сортов пшеницы мягкой з ПРТ 1АL.1RS. В качестве исходного селекционного материала использовали сорта и линии отечественной и зарубежной селекции, в частности сорт ‘ТАМ 107’ (США) с ПРТ 1АL.1RS. В ходе исполнения научной селекционной программы были созданы сорта пшеницы мягкой озимой ‘Експромт’ (1АL.1RS), мягкой яровой ‘Струна миронівська’ (1АL.1RS) и сорт ‘МІП Соломія’ (1АL.1RS). Как свидетельствуют результаты анализа спектра запасных белков, сор­та ‘Струна миронівська’ и ‘МІП Соломія’ в своих геномах имеют ПРТ 1АL.1RS. ‘МІП Соломія’ унаследовал ее от сорта пшеницы мягкой яровой ‘Струна миронівська’. Новый сорт пшеницы мягкой яровой ‘МІП Соломія’ характеризуется высокой урожайностью, адаптивностью, устойчивостью к мучнистой росе, фузариозу колоса, твердой головне, высокими показателями качества зерна. Выводы. Путем многолетних простых парных скрещиваний иностранных сортов и отечественного селекционного материала с использованием метода педигри созданы сорта пшеницы мягкой с ПРТ 1АL.1RS. Сорт пшеницы мягкой яровой ‘МІП Соломія’, переданный в 2017 р. на Государственное сортоиспытание, характеризуется высокой урожайностью, устойчивостью к полеганию, низким процентом поражения грибными болезнями, устойчивостью к твердой головне, адаптивностью. Наличие пшенично-ржаной транслокации у сортов яровой пшеницы мироновской селекции ‘Струна миронівська’ и ‘МІП Соломія’ подтверждено при помощи анализа спектра запасных белков при электрофорезе в полиакриламидном геле. | Мета. Створити сорти пшениці м’якої ярої за використання вітчизняних та іноземних сортів, носіїв пшенично-житньої транслокації (ПЖТ). Методи. Польові, лабораторні, статистичні. Результати. Перспективним напрямом селекції, що дає змогу суттєво поліпшити генофонд пшениці м’якої ярої, є створення сортів із ПЖТ 1АL.1RS. Представлено опис багаторічних селекційних досліджень, проведених у Миронівському інституті пшениці імені В. М. Ремесла НААН України (МІП), щодо одержання сортів пшениці м’якої з ПЖТ 1АL.1RS. Як вихідний селекційний матеріал використовували сорти й лінії вітчизняної та іноземної селекції, зокрема сорт ‘ТАМ 107’ (США) із ПЖТ 1АL.1RS. У процесі виконання наукової селекційної програми створено сорти пшениці м’якої озимої ‘Експромт’ (1АL.1RS), м’якої ярої ‘Струна миронівська’ (1АL.1RS) та ‘МІП Соломія’ (1АL.1RS). Сорти ‘Струна миронівська’ та ‘МІП Соломія’, згідно з результатами аналізу спектра запасних білків, містять у своїх геномах ПЖТ 1АL.1RS. ‘МІП Соломія’ успадкував її від сорту пшениці м’якої ярої ‘Струна миронівська’. Новий сорт пшениці м’якої ярої ‘МІП Соломія’ характеризується високою врожайністю, адаптивністю, стійкістю проти борошнистої роси, фузаріозу колоса, твердої сажки, високими показниками якості зерна. Висновки. Шляхом багаторічних простих парних схрещувань іноземних сортів та вітчизняного селекційного матеріалу з використанням методу педігрі створено сорти пшениці м’якої з ПЖТ 1АL.1RS. Сорт пшениці м’якої ярої ‘МІП Соломія’, переданий у 2017 р. до Державного сортовипробування, характеризується високою врожайністю, стійкістю до вилягання, низьким відсотком ураженості грибними хворобами, стійкістю проти твердої сажки, адаптивністю. Наявність пшенично-житньої транслокації в сортів ярої пшениці миронівської селекції ‘Струна миронівська’ та ‘МІП Соломія’ підтверджено за допомогою аналізу спектра запасних білків за електрофорезу в поліакріламідному гелі. | Purpose. Creation of bread spring wheat varieties using domestic and foreign varieties as carriers of wheat-rye translocation. Меthods. Field, laboratory, statistical. Results. The creation of varieties with wheat-rye translocation 1AL.1RS is the perspective direction of breeding, which allows to significantly improve the gene pool of bread spring wheat. The paper covers outputs of long-term breeding studies conducted at the V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine (MIW) for obtaining bread wheat varieties with wheat-rye translocation 1AL.1RS. As the initial breeding material varieties and lines of domestic and foreign breeding were used, in particular, the ‘TAM 107’ variety (USA) with wheat-rye translocation 1AL.1RS. During realization of the scientific breeding program, the bread winter wheat variety ‘Ekspromt’ (1AL.1RS), as well as the bread spring wheat varieties ‘Struna myronivska’ (1AL.1RS) and ‘MІP Solomіia’ (1AL.1RS) have been created. As evidenced by the analysis of the spectrum of storage proteins, the varieties ‘Struna myronivska’ and ‘MIP Solomiіa’ contain wheat-rye translocation 1AL.1RS in their genomes. The variety ‘MIP Solomiіa’ inherited it from the variety of bread spring wheat ‘Struna myronivska’. The bread spring wheat new variety ‘MІP Solomiia’ is characterized by high yielding capacity, adaptability, resistance to powdery mildew, fusarium head blight, common bunt and high indices of grain quality. Conclusions. By long-term single crossing foreign varieties and domestic breeding material when using the pedigree method, bread wheat varieties with wheat-rye translocation 1AL.1RS have been created. The bread spring wheat variety ‘MІP Solomiia’ submitted for the State Variety Testing in 2017, is characterized by high yielding capa­city, lodging resistance, low incidence of fungal diseases, resistance to common bunt, adaptability. The presence of wheat-rye translocation in spring wheats varieties of Myronivka breeding ‘Struna myronivska’ and ‘MІP Solomіia’ has been confirmed by analyzing the spectrum of storage proteins during polyacrylamide gel electrophoresis.

Мета. Проаналізувати правове регулювання в Європейському Союзі сортів рослин, що отримані з використанням новітніх методів селекції. Результати. Наведено загальну інформацію про новітні методи селекції (редагування геному), використання яких, на відміну від традиційного мутагенезу, дає змогу здійснювати цільові й точні модифікації геному – від заміни, вставлення або делеції одного нуклеотиду в певному конкретному локусі до сайт-специфічного вбудовування цілих генів. Завдяки новітнім технологіям селекції вже створено рослини зі стійкістю до збудників хвороб, гербіцидів та абіотичних стресових чинників, з підвищеною врожайністю та поліпшеними поживними властивостями. У багатьох країнах рослини, отримані завдяки редагуванню геному, не підпадають під дію спеціального регулювання і прирівнюються до таких, що створені за допомогою традиційного мутагенезу. Визначальною є безпека кінцевого продукту, а не спосіб його отримання. Водночас, відповідно до рішення Європейського Суду від 25 липня 2018 р., організми, які отримані за допомогою спрямованого мутагенезу, у країнах ЄС підпадають під дію регулювання актів, що впорядковують роботу з генетично-модифікованими організмами (ГМО). У зв’язку з цим, проаналізовано нормативно-правову базу Європейського Союзу, що стосується традиційних ГМО, у частині оцінювання ризиків та отримання дозволу на комерційне використання. Показано, що деякі положення законодавства ЄС, як-от віднесення мутагенезу під впливом іонізувальної радіації до безпечних методів селекції та аналіз суттєвої еквівалентності на підставі прос­того порівняння складу ГМ організмів і їх не-ГМ контрпартнерів, не повністю враховують останні наукові досягнення. Обговорюється також проблема відсутності адекватних методів для детектування нових організмів, що отримані з використанням методів редагування геному. Висновки. Чинна регуляторна база, яка сформувалась у Європейському Союзі в питанні поводження з ГМО, і яку, відповідно до рішення Суду, потрібно застосовувати також і в разі регулювання рослин із редагованим геномом, не відповідає вимогам сьогодення і потребує змін. | Purpose. Analyze the legal regulation of plants obtained using new plant breeding technologies in the Euro­pean Union. Results. General information on New Plant Breeding Technologies (genome editing) is given. In contrast to the traditional mutagenesis NPBTs provide an opportunity to obtain the precise and target genome modification such as replacement, insertion or deletion of the single nucleotide at the specific loci or even site-specific insertion of the whole gene. Thanks to new breeding technologies plants resistant to pathogens, herbicides and abiotic stress factors with increased yields and improved nutritional properties have already been developed. In many countries, plants developed with genome editing are not subject to special regulation and equated to those obtained by traditional mutagenesis. At the same time, according to the decision of the European Court of 25 July 2018, organisms obtained as a result of targeted mutagenesis are subject to streamlining acts which regulate work with genetically modified organisms (GMOs). In this regard, the regulatory framework of the European Union concerning traditional GMOs was analyzed in terms of risk assessment and obtaining a permit for commercial use. It was shown that some provisions of the EU legislation, for example, the assignment of mutagenesis under the influence of ionizing radiation to safe methods of selection and analysis of substantial equivalence via simple comparison of GMOs and their non-GM counterparts do not fully reflect recent scientific advances. The problem of the lack of adequate methods for detecting new organisms obtained using genome editing tools is also discussed. Conclusions. The current regulatory framework formed in the European Union in relation to the handling of GMOs, and which, according to a court decision, should also be applied in case of regulation of genome edited plants does not meet the requirements of the present and needs changes. | Цель. Проанализировать правовое регулирование в Европейском Союзе сортов растений, полученных с использованием новых методов селекции. Результаты. Приведена общая информация о новых методах селекции (редактирование генома), использование которых, в отличие от традиционного мутагенеза, позволяет осуществлять точные и направленные изменения генома – от замены, вставки или делеции одного нуклеотида до сайт-специфического встраивания целых генов. Благодаря новейшим технологиям селекции уже созданы растения с устойчивостью к возбудителям болезней, гербицидам и к абиотическим стрессовым факторам, с повышенной урожайностью и улучшенными питательными свойствами. Во многих странах растения, полученные путем редактирования генома, не попадают под действие специального регулирования и приравниваются к растениям, которые созданы с использованием традиционного мутагенеза. Определяющим является безопасность конечного продукта, а не способ его получения. Однако, согласно решению Европейского Суда от 25 июля 2018 г., организмы, полученные путем направленного мутагенеза, в странах ЕС попадают под действие нормативных актов, которые упорядочивают работу с генетически модифицированными организмами (ГМО). В связи с этим проанализировано нормативно-правовую базу Европейского Союза, которая касается традиционных ГМО, в части оценки рисков и получения разрешения на коммерческое использование. Показано, что отдельные положения законодательства ЕС, в частности отнесение мутагенеза под воздействием иони­зирующего излучения к безопасным методам селекции и анализ существенной эквивалентности путем простого сравнения состава ГМ организмов и их не-ГМ контрпарт­неров, не всегда учитывают последние научные достижения. Обсуждается также проблема отсутствия адекватных методов для детектирования новых организмов, полученных с использованием методов редактирования генома. Выводы. Действующая регуляторная база, которая сформировалась в Европейском Союзе в вопросе обращения с ГМО, и которую, согласно решению Суда, нужно применять также и в случае регулирования растений с редактированым геномом, не отвечает современным требованиям и нуждается в изменениях.

Цель. Установить основные критерии адаптивности и определить адаптивную способность различных сортов картофеля, проходивших сортоиспытание в условиях Полесья и Лесостепи Украины для использования в семеноводстве. Методы. Продуктивный потенциал сортов картофеля для определения общей видовой адаптивности анализировали по показателю урожайности. Для этого использовали коэффициент адаптивности сортов (КА) по их урожайности в год выращивания к среднесор­товой урожайности года. Результаты. За годы исследований (2014–2016) при одинаковых условиях выращивания сорта по-разному реагировали на условия среды относительно года испытания. Общий коэффициент адаптивности 1,0 и выше свидетельствует о повышенной адаптивности сорта в почвенно-климатических условиях зоны выращивания к изменению погодных условий в течение вегетационного периода. В частности, на Полесье это сорта ‘Эсми’ (КА 1,12), ‘Катания’ (КА 1,06), ‘Констанс’ (КА 1,03), в Лесостепи – ‘Эсми’ (КА 1,16), ‘Катания’ (КА 1,12), ‘Констанс’ (КА 1,00). Специфическая адаптивная способность сортов отмечается при высокой среднесор­товой урожайности в годы, благоприятные по погодным условиям для культуры картофеля. Прирост урожая таких сортов на Полесье составлял 0,4–1,9 т/га, в Лесостепи – 0,7–2,8 т/га. К таким сортам в зоне Полесья относятся ‘Есми’, ‘Катания’, ‘Явир’, ‘Констанс’, в Лесостепи – ‘Есми’, ‘Катания’ и ‘Констанс’. Выводы. Использование коэффициента адаптивности (КА) позволяет определить продуктивную способность сорта в конкретных почвенно-климатических условиях. Выращивание сортов с повышенной адаптивностью является весомым фактором увеличения объемов производства высокопродуктивных сортов картофеля, прежде всего семенного материала высоких категорий для сортоcмены и сортообновления. По результатам исследований к таким сортам картофеля в условиях Полесья и Лесостепи относятся ‘Эсми’, ‘Катания’ и ‘Констанс’. | Purpose. To define the main criteria for adaptability and determine the adaptive capacity of different varieties of potatoes tested in Polissia and Forest-Steppe of Ukraine for use in seed production. Methods. The productive potential of potato varieties to determine overall species adaptability was analyzed in terms of yield. For this purpose, the coefficient of adaptability of varieties (CA) was used determined by their yield in the year of cultivation in ratio to the ave­rage yield of the year. Results. Over the years of research (2014–2016), under similar conditions of cultivation, the varieties responded in different ways to conditions of the environment in relation to the year of testing. The overall CA of 1.0 and higher indicates increased adaptability of the variety in the soil and climatic conditions of the growing area to changes in weather conditions during the growing season. In particular, in Polissia these are ‘Esmi’ (CA 1.12), ‘Catania’ (CA 1.06), ‘Constans’ (CA 1.03); in the Forest-Steppe – ‘Esmi’ (CA 1.16), ‘Catania’ (CA 1.12), ‘Constans’ (CA 1.00). Specific adaptive ability of varieties is manifested in high average variety yields in years favorable by weather conditions for potato cultivating. The increase in the yield of such varieties in Polissia was 0.4–1.9 t/ha, in the Forest-Steppe – 0.7–2.8 t/ha. ‘Esmi’, ‘Catania’, ‘Yavir’, ‘Constans’ belong to such varieties in Polissia, ‘Esmi’, ‘Catania’, and ‘Constans’ – in the Forest-Steppe. Conclusions. The use the coefficient of adaptability allows determining the productive capacity of a variety in specific soil and climatic conditions. The cultivation of potato varieties with increased adap­tability is a significant factor in increasing the production of high-yielding potato varieties, primarily seed material of high categories for varieties rotation and replacement. In particular, according to research results, such varieties of potatoes in Polissia and Forest-Steppe conditions are ‘Esmi’, ‘Catania’ and ‘Constans’. | Мета. Установити основні критерії адаптивності та визначити адаптивну здатність різних сортів картоплі, що проходили сортовипробування в умовах Полісся та Лісостепу України, для використання в насінництві. Методи. Продуктивний потенціал сортів картоплі для визначення загальної видової адаптивності аналізували за показником урожайності. Для цього використовували коефіцієнт адаптивності сортів (КА) за їх урожайністю в рік вирощування до середньосортової врожайності року. Результати. Упродовж років досліджень (2014–2016) за однакових умов вирощування сорти по-різному реагували на умови природного середовища відносно року випробування. Загальний коефіцієнт адаптивності 1,0 і вище свідчить про підвищену адаптивність сорту в ґрунтово-кліматичних умовах зони вирощування до зміни погодних умов упродовж вегетаційного періоду. Зокрема, на Поліссі це сорти ‘Есмі’ (КА 1,12), ‘Катанія’ (КА 1,06), ‘Констанс’ (КА 1,03); у Лісостепу – ‘Есмі’ (КА 1,16), ‘Катанія’ (КА 1,12), ‘Констанс’ (КА 1,00). Специфічна адаптивна здатність сортів виявляється за високої середньосортової врожайності в роки, сприятливі за погодними умовами для культури картоплі. Приріст урожаю таких сортів на Поліссі становив 0,4–1,9 т/га, у Лісостепу – 0,7–2,8 т/га. До таких сортів у зоні Полісся належать ‘Есмі’, ‘Катанія’, ‘Явір’, ‘Констанс’, у Лісостепу – ‘Есмі’, ‘Катанія’ і ‘Констанс’. Висновки. Використання коефіцієнта адаптивності дає змогу визначити продуктивну спроможність сорту в конкретних ґрунтово-кліматичних умовах. Вирощування сортів з підвищеною адаптивністю є вагомим чинником збільшення обсягів виробництва високопродуктивних сортів картоплі, передусім насіннєвого матеріалу високих категорій для сортозаміни і сортооновлення. За результатами досліджень до таких сортів картоплі в умовах Полісся й Лісостепу належать ‘Есмі’, ‘Катанія’ та ‘Констанс’.

Цель. Установить особенности формирования технологических качеств корнеплодов сахарной свеклы в зависимости от системы удобрения и севооборотов. Методы. Полевые, лабораторные, статистические. Результаты. Исследования проводили на черноземах типичных в различных севооборотах в звене вико-овес – пшеница озимая – сахарная свекла. Установлено, что в плодосменном и зерно-пропашном севообороте на фоне применения N100P100K100 + 50 т/га навоза потери сахара в мелассе составляли 1,11 и 1,08%, в плодосменном севообороте при запахивании 5 т/га соломы + N100P100K100 – 0,99%. При повышении дозы калийных удобрений до 150 кг/га (N100P100K150) и применении 50 т/га навоза МБ-фактор сос­тавил 13,93%, а в слу­чае запахивания соломы совместно с минеральными удобрениями – 13,76%. В пропашном севообороте доброкачественность нормально очищенного сока высокой была на фоне применения N100P100K100 + 50 т/га навоза – 96,03%, тогда как в плодосменном и зерно-пропашном – 95,35 и 95,56% соответственно; при увеличении нормы удобрений до N160P200K200 + 50 т/га навоза – 95,07%, а при увеличении дозы калия в системе удобрения – N100P100K150 + 50 т/га навоза – 95,84%.Выводы. Увеличение нормы удобрений в звене вико-овес – пшеница озимая – сахарная свекла приводит к росту потерь сахара в патоке. В зерно-пропашном севообороте при внесении N160P200K200 + 50 т/га навоза заводской выход сахара уменьшился до 13,74%, при увеличении дозы калия в системе удобрения (N100P100K150 + 50 т/га навоза) этот показатель возрастает на 0,36%. В случае запахивания соломы на фоне N100P100K100 в плодосменном севообороте заводской выход сахара составляет 8,15 т/га, что не уступает органо-минеральному фону удобрения сахарной свеклы. | Purpose. To study the peculiarities of technological qua­lity formation in sugar beet roots depending on the system of fertilization and crop rotation. Methods. Field, laboratory and statistical. Results. The studies were carried out on typical chernozems in the vetch-oats – winter wheat – sugar beet rotation. It was revealed that in the crop-replaceable and grain-tilled crop rotation on the background of the use of N100P100K100 + 50 t/ha of manure sugar losses in molasses was 1.11 and 1.08%, in the crop-replaceable rotation with 5 t/ha of straw plowing under + N100P100K100 it was 0.99%. With an increase in the dose of potash fertilizer to 150 kg/ha (N100P100K150) and the use of 50 t/ha of manure + K150 MB-factor was 13.93%, while in the case of plowing straw under together with mineral fertilizers it was 13.76%. In the grain rotation, the purity of normally purified juice was high against the background of the use of N100P100K100 + 50 t/ha of manure – 96.03%, whereas in the crop-replaceable and grain-tilled crop rotation – 95.35 and 95.56%, respectively; for an increase in the rate of fertilizers up to N160P200K200 + 50 t/ha of manure – 95.07%, and an increase in the dose of potassium in the fertilizer system – N100P100K150 + 50 t/ha of manure – 95.84%. Conclusions. An increase in the rate of fertilizers in the vetch-oats – winter wheat – sugar beet rotation leads to an increase in sugar losses in the molasses. In the grain-tilled crop rotation for the introduction of N160P200K200 + 50 t/ha of manure, the factory sugar yield decreased to 13.74%, with an increase in the potassium dose in the fertilizer system to N100P100K150 + 50 t/ha of manure, this indicator grows by 0.36%. In the case of plowing straw under on the background of N100P100K100, in the crop-replaceable rotation, the factory sugar yield is 8.15 t/ha, which is not inferior to the organo-mineral background of the sugar beet fertilization. | Мета. Установити особливості формування технологічних якостей коренеплодів буряків цукрових залежно від системи удобрення та сівозмін. Методи. Польові, лабораторні, статистичні. Результати. Дослідження проводили на чорноземах типових у різних сівозмінах у ланці вико-овес – пшениця озима – буряки цукрові. Установлено, що в плодозмінній та зерно-просапній сівозміні на фоні застосування N100P100K100 + 50 т/га гною втрати цукру в мелясі становили 1,11 і 1,08%, у плодозмінній сівозміні в разі заорювання 5 т/га соломи + N100P100K100 – 0,99%. За умови підвищення дози калійних добрив до 150 кг/га (N100P100K150) та застосування 50 т/га гною МБ-фактор становив 13,93%, а в разі заорювання соломи спільно з мінеральними добривами – 13,76%. У просапній сівозміні доброякісність нормально очищеного соку найвищою була на фоні застосування N100P100K100 + 50 т/га гною – 96,03%, тоді як у плодозмінній і зерно-просапній – 95,35 і 95,56% відповідно; за збільшення норми добрив до N160P200K200 + 50 т/га гною – 95,07%, а збільшення дози калію в системі удобрення – N100P100K150 + 50 т/га гною – 95,84%. Висновки. Збільшення норми добрив у ланці вико-овес – пшениця озима – буряки цукрові призводить до зростання втрат цукру в патоці. У зерно-просапній сівозміні за внесення N160P200K200 + 50 т/га гною заводський вихід цукру зменшився до 13,74%, у разі збільшення дози калію в системі удобрення до N100P100K150 + 50 т/га гною цей показник зростає на 0,36%. У разі заорювання соломи на фоні N100P100K100 у плодозмінній сівозміні заводський вихід цукру становить 8,15 т/га, що не поступається органо-мінеральному фону удобрення буряків цукрових.

Мета. Установити частоту та інтенсивність калусо- й органогенезу, ефективність мікроклонального розмноження різних видів роду Linum L. (Linaceae) в умовах in vitro. Методи. Для індукування калусо- й органогенезу в умовах in vitro гіпокотильні сегменти видів Linum usitatissimum L. convar. elongatumі convar. usitatissimum, L. tenue Desf., L. bienne Mill., L. corymbulosum Pchb., L. nervosum Waldst. & Kit., L. flavum L., L. campanulatum L., L. perenne L., L. austriacum L., L. grandiflorum Desf., L. strictum L. культивували на середовищі Мурасіге і Скуга з додаванням 0,05 мг/л 1 нафтилоцтової кислоти та 1,0 мг/л 6 бензиламінопурину за 16 годинного фотоперіоду, інтенсивності освітлення 2500 лк, відносній вологості 60–80% і температурі повітря 22–24 °С. Для мікроклонального розмноження використовували середовища Мурасіге і Скуга, Уайта, Гамборга і Евелега та їх модифікації. Результати вимірювань інтерпретували за середнім арифметичним, похибкою вибіркової середньої, найменшою істотною різницею та ранжирували. Результати. Різні види роду Linum значною мірою здатні до утворення калусу і регенерації пагонів за вказаних умов культивування. Частота калусогенезу для досліджуваних зразків на 35-ту добу культивування змінювалася в межах 81,25–100%, маса калусу з одного експланта – 0,21–1,64 г, частота органогенезу – 12,50–100%, кількість пагонів – 1,8–7,6 шт. і висота пагонів – 0,82–2,12 см. За високою інтенсивністю калусоутворення виділилися такі види: L. usitatissimum convar. elongatum, L. tenue, L. bienne і L. strictum. Найінтенсивніший органогенез властивий видам L. tenue, L. bienne, L. flavum, L. austriacum і L. grandiflorum. Ефективність отримання сомаклонів була досить низькою в L. nervosum і L. campanulatum. Загалом для мікроклонального розмноження видів роду Linum оптимальними є середовища Мурасіге і Скуга, Гамборга і Евелега з додаванням 12,5 г/л глюкози. На завершальних етапах мікроклонального розмноження перед перенесенням мікроклонів in vivo доцільно використовувати середовище Уайта, яке сприяє високій частоті ризогенезу. Різновиди L. usitatissimum convar. elongatum і convar. usitatissimum мали різну реакцію на культивування в умовах in vitro. Висновки. Частота, інтенсивність калусо- й органогенезу, ефективність мікроклонального розмноження залежала від генотипу певного виду, тому для кожного з них доцільно окремо добирати склад поживного середовища і регулятори росту. Деякі види роду Linum ще не досліджені в умовах in vitro, тому отримані результати надалі дають змогу розширити сферу їх використання у практичній діяльності, зокрема в селекції як новий вихідний матеріал із сомаклональною мінливістю, у міжвидових схрещуваннях, у декоративному квітникарстві. | Цель. Установить частоту и интенсивность каллусо- и органогенеза, эффективность микроклонального размножения различных видов рода Linum L. (Linaceae) в условиях in vitro. Методы. Для индуцирования каллусо- и органогенеза в условиях in vitro гипокотильные сегменты видов Linum usitatissimum L. (convar. elongatum и convar. usitatissimum), L. tenue Desf., L. bienne Mill., L. corymbulosum Pchb., L. nervosum Waldst. & Kit., L. flavum L., L. campanulatum L., L. perenne L., L. austriacum L., L. grandiflorum Desf., L. strictum L. культивировали на среде Мурасиге и Скуга с добавлением 0,05 мг/л 1 наф­тилуксусной кислоты и 1,0 мг/л 6 бензиламинопурина при 16 часовом фотопериоде, интенсивности освещения 2500 лк, относительной влажности 60–80% и температуре воздуха 22–24 °С. Для микроклонального размножения использовали среды Мурасиге и Скуга, Уайта, Гамборга и Эвелега и их модификации. Результаты измерений интерпретировали по среднему арифметическому, погрешности выборочной средней, наименьшей существенной разнице и ранжировали. Результаты. Различные виды рода Linum в значительной мере способны к образованию каллуса и регенерации побегов в условиях in vitro при указанных условиях культивирования. Частота каллусогенеза для исследуемых образцов на 35-е сутки культивирования колебалась в пределах 81,25–100,00%, масса каллуса с одного экспланта – 0,21–1,64 г, частота органогенеза – 12,50–100%, количество побегов – 1,8–7,6 шт. и высота побегов – 0,82–2,12 см. По высокой интенсивности каллусообразования выделились следующие виды: L. usitatissimum convar. elongatum, L. tenue, L. bienne и L. strictum. Наиболее интенсивный органогенез свойственный видам L. tenue, L. bienne, L. flavum, L. austriacum и L. grandiflorum. Эффективность получения сомаклонов была достаточно низкой у L. nervosum и L. campanulatum. В целом для микроклонального размножения видов рода Linum. оптимальными являются среды Мурасиге и Скуга, Гамборга и Эвелега с добавлением 12,5 г/л глюкозы. На завершающих этапах микроклонального размножения перед переносом микроклонов in vivo целесообразно использовать среду Уайта, которая способствует высокой частоте ризогенеза. Разновидности L. usitatissimum convar. elongatum и convar. usitatissimum имели разную реакцию на культивирование в условиях in vitro. Выводы. Частота, интенсивность каллусо- и органогенеза, эффективность микроклонального размножения зависела от генотипа определенного вида, поэтому для каждого их них целе­сообразно отдельно подбирать состав питательной среды и регуляторы роста. Отдельные виды рода Linum не исследованы в условиях in vitro, поэтому полученные результаты дают возможность в дальнейшем расширить сферу их использования в практической деятельности, в частности в селекции как новый исходный материал с сомаклональной изменчивостью, в межвидовых скрещиваниях, в декоративном цветоводстве. | Purpose. To reveal the frequency and intensity of callus formation and organogenesis, the effectiveness of microclonal reproduction of various species of the genus Linum L. (Linaceae) in vitro. Methods. For in vitro induction of callus formation and organogenesis, hypocotyl segments of species Linum usitatissimum L. convar. elongatum and convar. usitatissimum, L. tenue Desf., L. bienne Mill., L. corymbulosum Pchb., L. nervosum Waldst. & Kit., L. flavum L., L. campanulatum L., L. perenne L., L. austriacum L., L. grandiflorum Desf., L. strictum L. were cultivated on Murashige and Skoog medium supplementedwith 0.05 mg/l 1-naphthylacetic acid and 1.0 mg/l 6-benzyl aminopurine at 22–24 °C, relative humidity of 60–80%,with 16 hours photoperiod (2500 flux). For microclonal reproduction Murashige and Skoog, White, Gamborg and Eveleigh media and their modifications were used. The measurement results were interpreted by the arithmetic mean, standard error for the sample mean, the leastsignificantdifference and ranked. Results. Different species of the genus Linum to a large extend are capable of forming callus and regenerating shoots under the specified cultivation conditions. The frequency of callus formation for the studied samples on the 35th day of cultivation varied within 81.25–100%, the mass of callus from one explant – 0.21–1.64 g, the frequency of organogenesis – 12.50–100%, the number of shoots – 1.8–7.6 pcs. and the height of the shoots was 0.82–2.12 cm. The following species: L. usitatissimum convar. elongatum, L. tenue, L. bienne and L. strictum were distinguished by a high intensity of callus formation. Intensive organogenesis was pecular to L. tenue, L. bienne, L. flavum, L. austriacum and L. grandiflorum. The efficiency of somaclone obtaining was quite low in L. nervosum and L. campanulatum. In total, for the microclonal reproduction of species of the genus Linum Murashige and Skoog, Gamborg and Eveleighmedia supplementedwith 12.5 g/l glucose were optimal. At the final stages of microclonal propagation, before transferring microclones in vivo, it is advisable to use White medium, which contributes to a high frequency of rhizogenesis. Varieties of L. usitatissimum convar. elongatum and convar. usitatissimum had diffe­rent responses to in vitro culture. Conclusions. The frequency and intensity of callus formation and organogenesis, the effectiveness of microclonal reproduction depended on the genotype of a particular species; therefore it is advisable to select the composition of the nutrient medium and growth regulators for each of them. Some species of the genus Linum have not yet been studied in vitro, so the obtained results allow expanding the scope of their use in practice, in particular in breeding as a new source material with somaclonal variation, interspecific crosses, and ornamental floriculture.

Purpose. Determine the best options for effective fungicidal protection of soft winter wheat varieties against disea­ses that will ensure a high yield and grain quality. Methods. Four winter wheat varieties with different disease resistance were sown in the field: ‘Berehynia myronivska’, ‘Hospodynia myronivska’, ‘Horlytsia myronivska’ and ‘Podolianka’ (originator – The V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat NAAS of Ukraine). In the shooting phase, the crops were treated with fungicides Acanto Plus 28, Talius 20, Falcon 460 EC, and in the heading phase – Amistar Trio 255 EC, Tilt Turbo 575 EC, Vareon 520. Results. During the period of milky stage, the technical effectiveness of the use of fungicides against powdery mildew was at the level of 72–100%, septoria leaf spot – 58–76, brown rust – 100%. The most effective option for fungicidal protection is the application of Acanto Plus 28 in the shooting phase + Amistar Trio 255 EC in the heading phase. Under such conditions, ‘Podolianka’ variety formed the maximum grain yield – 5.56 t/ha, the preserved yield was 0.75 t/ha. Greater yield increase (0.82–0.86 t/ha) was provided by ‘Horlytsia myronivska’ variety. The use of Acanto Plus 28 and Amistar Trio 255 EC fungicides also contributed to the formation of the best grain quality of the studied winter wheat varieties. Conclusions. The varieties ‘Berehynia myronivska’ and ‘Podolianka’ formed the highest grain yield during the processing of crops with the fungicide Acanto Plus 28 in the shooting phase and Amistar Trio 255 EC in the heading phase, ‘Hospodynia myronivska’ – Falcon 460 EC + Vareon 520, variety ‘Horlytsia myronivska’ Talius 20 + Tilt Turbo 575 EC, respectively. The variety ‘Berehynia myronivska’ provides the best indicators of grain quality when using the fungicide Falcon 460 EC in the shooting phase and Vareon 520 in the heading phase, other varieties – Acanto Plus 28 + Amistar Trio 255 EC, respectively. | Мета. Визначити варіанти ефективного фунгіцидного захисту сортів пшениці м’якої озимої від хвороб, які забезпечать найвищий рівень урожайності та якості зерна. Методи. У польових умовах висівали чотири сорти пшениці озимої з різною стійкістю проти хвороб: ‘Берегиня миронівська’, ‘Господиня миронівська’, ‘Горлиця миронівська’ та ‘Подолянка’ (оригінатор – Миронівський інститут пшениці ім. В. М. Ремесла НААН України). У фазі трубкування культури посіви обробляли фунгіцидами Аканто Плюс 28, Таліус 20, Фалькон 460 ЕС, у фазі колосіння – Амістар Тріо 255 ЕС, Тілт Турбо 575 ЕС, Вареон 520. Результати. У період молочної стиглості зерна технічна ефективність застосування фунгіцидів проти борошнистої роси була на рівні 72–100%, септоріозу листя – 58–76, бурої іржі – 100%. Найефективнішим варіантом фунгіцидного захисту є внесення Аканто Плюс 28 у фазі виходу в трубку + Амістар Тріо 255 ЕС у фазі колосіння. За таких умов сорт ‘Подолянка’ формував максимальну врожайність зерна – 5,56 т/га, збережений урожай становив 0,75 т/га. Більший приріст урожайності (0,82–0,86 т/га) забезпечив сорт ‘Горлиця миронівська’. Застосування фунгіцидів Аканто Плюс 28 та Амістар Тріо 255 ЕС також сприяло формуванню найліпшої якості зерна досліджуваних сортів пшениці озимої. Висновки. Сорти ‘Берегиня миронівська’ і ‘Подолянка’ формували найбільшу врожайність зерна за оброблення посівів фунгіцидом Аканто Плюс 28 у фазі виходу в трубку та Амістар Тріо 255 ЕС у фазі колосіння, ‘Господиня миронівська’ – Фалькон 460 ЕС + Вареон 520, сорт ‘Горлиця миронівська’ – Таліус 20 + Тілт Турбо 575 ЕС відповідно. Сорт ‘Берегиня миронівська’ забезпечує ліпші показники якості зерна в разі застосування фунгіциду Фалькон у фазі трубкування та Вареон у фазі колосіння, інші сорти – Аканто Плюс 28 + Амістар Тріо 255 ЕС відповідно. | Цель. Определить варианты эффективной фунгицидной защиты сортов пшеницы мягкой озимой от болезней, обеспечивающие наибольший уровень урожайности и качества зерна. Методы. В полевых условиях высевали четыре сорта пшеницы озимой с разной устойчивостью к болезням: ‘Берегиня миронівська’, ‘Господиня миронівська’, ‘Горлиця миронівська’ и ‘Подолянка’ (оригинатор – Мироновский институт пшеницы им. В. Н. Ремесло НААН Украины). В фазе трубкования культуры посевы обрабатывали фунгицидами Аканто Плюс 28, Талиус 20, Фалькон 460 ЕС, в фазе колошения – Амистар Трио 255 ЕС, Тилт Турбо 575 ЕС, Вареон 520. Результаты. В период молочной спелости техническая эффективность применения фунгицидов против мучнистой росы была на уровне 72–100%, септориоза листьев – 58–76, бурой ржавчины – 100%. Наиболее эффективным вариантом фунгицидной защиты является внесение Аканто Плюс 28 в фазе выхода в трубку + Амистар Трио 255 ЕС в фазе колошения. При таких условиях сорт ‘Подолянка’ сформировал максимальную урожайность зерна – 5,56 т/га, сохраненный урожай составил 0,75 т/га. Больший прирост урожайности (0,82–0,86 т/га) обеспечил сорт ‘Горлиця миронівська’. Применение фунгицидов Аканто Плюс 28 и Амистар Трио 255 ЕС также способствовало формированию наилучшего качества зерна исследуемых сортов пшеницы озимой. Выводы. Сорта ‘Берегиня миронівська’ и ‘Подолянка’ формировали наибольшую урожайность зерна при обработке посевов фунгицидом Аканто Плюс 28 в фазе выхода в трубку и Амистар Трио 255 ЕС в фазе колошения, ‘Господиня миронівська’ – Фалькон 460 ЕС + Вареон 520, сорт ‘Горлиця миронівська’ – Талиус 20 + Тилт Турбо 575 ЕС соответственно. Сорт ‘Берегиня миронівська’ обеспечивает лучшие показатели качества зерна при применении фунгицидов Фалькон 460 ЕС в фазе трубкования и Вареон 520 в фазе колошения, другие сорта – Аканто Плюс 28 и Амистар Трио 255 ЕС соответственно.

Purpose. To determine the features of the formation of biometric indicators of the corn hybrids yield at diffe­rent sowing dates in the conditions of the Forest-Steppe of Ukraine. Methods. Field experiments were laid on a plot of the experimental field of the research and production bree­ding enterprise LLC “Rasava” (Pustovarivka village, Skvyrskyi district, Kyiv region), located in the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine. Economically valuable and morpho-biological parameters of corn hybrids were studied according to a unified method for determining the indices of suitability for distribution in Ukraine. Results. The morphometric indices of the plant productivity formation and the yield of corn hybrids (plant height, length of the ear, number of grain rows, number of grains per row, grain yield from the ear) at the different dates of sowing (April 25, 10 and 25) were the most stable at the early term (April 25). The early-ripe hybrid ‘Richka SV’ provided the highest yield at sowing on April 25 – 11.6 t/ha, which is 1.5 t/ha more than at the traditionally accepted date of sowing – the first decade of May (May 10). The medium early hybrid ‘Richka S’, also at an early sowing date (April 25), produced yields of 11.3 t/ha, which is 0.6 t/ha more than during sowing on May 10. Conclusions. The morphometric indices of the formation of plant productivity and the timing of seeding affect the yield of corn hybrids in the conditions of the Forest-Steppe of Ukraine. | Мета.Установити особливості формування біометричних показників урожайності гібридів кукурудзи за різних строків сівби в умовах Лісостепу України. Методи. Польові досліди закладали на вирівняній за рельєфом ділянці дослідного поля науково-виробничого селекційного підприємства ТОВ «Расава» (с. Пустоварівка Сквирський р-н Київська обл.), розташованого в Правобережному Лісостепу України. Господарськоцінні та морфо-біологічні показники гібридів кукурудзи вивчали за уніфікованою методикою з визначення показників придатності до поширення в Україні. Результати. Морфометричні показники формування продуктивності рослин та врожайності гібридів кукурудзи (висота рослин, дов­жина качана, кількість рядів зерен, кількість зерен у ряду, вихід зерна з качана) за різних строків сівби (25 квітня, 10 та 25 травня) найстабільнішими були за раннього (25 квітня) строку. Ранньостиглий гібрид ‘Ріст СВ’ найвищу врожайність забезпечив за сівби 25 квітня – 11,6 т/га, що на 1,5 т/га більше, ніж за сівби в традиційно прийняті строки – перша декада травня (10 травня). Середньоранній гібрид ‘Річка С’ також за раннього строку сівби (25 квітня) сформував урожайність 11,3 т/га, що на 0,6 т/га більше, ніж за сівби 10 травня. Висновки. Морфометричні показники формування продуктивності рослин та строки сівби насіння впливають на врожайність гібридів кукурудзи в умовах Лісостепу України. | Цель.Установить особенности формирования биомет­рических показателей урожайности гибридов кукурузы при разных сроках сева в условиях Лесостепи Украины. Методы. Полевые опыты закладывали на выровненном по рельефу участке опытного поля научно-производственного селекционного предприятия ООО «Расава» (с. Пустоваровка Сквирский р-н Киевская обл.), расположенного в Правобережной Лесостепи Украины. Хозяйственно-ценные и морфобиологические показатели гиб­ридов кукурузы изучали по унифицированной методике по определению показателей пригодности к распространению в Украине. Результаты. Морфометрические показатели формирования продуктивности растений и урожайности гибридов кукурузы (высота растений, длина початка, количество рядов зерен, количество зерен в ряду, выход зерна с початка) по срокам сева (25 апреля, 10 и 25 мая) наиболее стабильными были при раннем (25 апреля) сроке. Раннеспелый гибрид ‘Ріст СВ’ наивысшую урожайность обеспечил при севе 25 апреля – 11,6 т/га, что на 1,5 т/га больше, чем при севе в традиционно принятые сроки – первая декада мая (10 мая). Среднеранний гибрид ‘Річка С’ также при раннем сроке сева (25 апреля) формировал урожайность 11,3 т/га, что на 0,6 т/га больше, чем при севе 10 мая. Выводы. Морфометрические показатели формирования продуктивности растений и сроки сева семян влияют на урожайность гиб­ридов кукурузы в условиях Лесостепи Украины.