Мета. Інтродуковані сорти сочевиці (Lens culinaris Medik.), країнами походження яких є Канада та Іспанія, оцінити за комплексом показників продуктивності й адаптивності, продемонстрованих ними в умовах південної частини Лісостепу України. Методи. Впродовж 2019–2021 рр. на Устимівській дослідній станції рослинництва Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН (Полтавська обл., 49o18’21” N, 33o13’56” E) досліджували 26 нових зразків сочевиці, що походять з Іспанії та Канади. У фазі достигання бобів і насіння (BBCH 86–90) в польових та лабораторних умовах визначали показники врожайності, продуктивності, маси 1000 насінин, скоростиглості, висоти рослин та прикріплення нижніх бобів над рівнем ґрунту, кількості бобів і насіння на рослині, кількості насіння в бобі, параметри бобу. Результати. Виявлено значне варіювання врожайності нових зразків сочевиці – від 127 до 258 г/м2. Найбільшими її показниками відзначилися сорти ‘CDC Creenstar’ і ‘CDC Cherie’ з Канади та ‘Angela’ й ‘Amaya’ з Іспанії. Найпродуктивнішими під час досліджень виявилися ‘CDC Cherie’ (4,4 г), ‘CDC Creenstar’ (4,2 г), ‘CDC Greenland’ (4,5 г), ‘CDC Imigreen’ (4,4 г), ‘CDC QG-2’ (4,1 г), ‘CDC Impulse’ (4,0 г) – Канада; ‘Angela’ (4,6 г) – Іспанія, що зумовлено підвищеними кількістю насінин і масою 1000 зерен. Найбільшу кількість бобів на рослині зафіксовано в сортів ‘CDC Imax’ (64,4 шт.), ‘CDC Impala’ (65,5 шт.), ‘CDC QG-2’ (67,4 шт.), ‘CDC Creenstar’ (67,8 шт.) і ‘CDC Cherie’ (75,2 шт.) – Канада; ‘Amaya’ (64,8 шт.) та ‘Angela’ (75,1 шт.) – Іспанія. Майже всі досліджені зразки виявилися середньостиглими (81–85 діб) та оптимальними для зони Південного Лісостепу України. Найскоростиглішими (76 діб) були канадські сорти ‘CDC QG-2’, ‘CDC SB-2’, ‘CDC Impulse’, ‘CDC Imvincible’ та ‘CDC Impact’. На особливу увагу заслуговують ‘CDC Creenstar’, ‘CDC Greenland’, ‘CDC Impulse’ та ‘CDC Impact’ з Канади, а також ‘Angela’ з Іспанії, які поєднали в собі кілька цінних ознак. Висновки. Вищезазначені сорти є придатними для вирощування в зоні Південного Лісостепу України та можуть бути рекомендовані як джерела цінних ознак для практичного використання в селекції.

Мета. Здійснити комплексне вивчення та оцінювання нових сортів соняшнику (Helianthus annuus L.) за основними господарсько-цінними показниками, зокрема врожайністю, стійкістю до хвороб, вмістом олії та білка. Методи. Застосовували такі методи: польовий, лабораторний, порівняння та математичної статистики. Кваліфікаційну експертизу сортів соняшнику однорічного на придатність до поширення в Україні (ПСП) проводили в межах ґрунтово-кліматичних зон Степу та Лісостепу. У процесі досліджень послуговувалися «Методикою проведення кваліфікаційної експертизи сортів рослин на придатність до поширення в Україні (Загальна частина)» та «Методикою проведення експертизи сортів рослин групи технічних та кормових на придатність до поширення в Україні». Результати. Проаналізовано сортовий потенціал соняшнику за врожайністю, вмістом білка й олії та лушпинністю. Водночас досліджено господарсько-цінні ознаки його нових сортів (‘MAS 804G’, ‘LG58390’, ‘LG50550 CLP’, ‘SY THEOS’, ‘LG50549 SX’, ‘LG58630’, ‘P64LL164’, ‘P64LL455’), внесених до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні. У всі роки проведення експертизи врожайність у зоні Лісостепу була вищою, ніж у Степу (‘MAS 804G’ – на 49%, ‘LG50550 CLP’ – на 38%, ‘SY THEOS’ – на 28,9%, ‘LG50549 SX’ – на 21,9%, ‘LG58630’ – на 19,5%, ‘P64LL455’ – на 12,6%, ‘P64LL164’ – на 10,3%), а найбільшими її значеннями характеризувалися сорти ‘LG50550 CLP’ (2,58–4,54 т/га) та ‘MAS 804G’ (2,79–4,26 т/га). За показниками якості, зокрема вмістом олії у насінні, переважали ‘P64LL164’ та ‘SY THEOS’, вміст білка становив 17,7–17,5% у сорту ‘LG58630’ та 16,7–17,1% у ‘LG58390’. Висновки. За результатами кваліфікаційної експертизи на придатність сорту для поширення досліджувані сорти рекомендовано до вирощування у зонах Степу та Лісостепу. Визначено сорти з найвищим вмістом олії у насінні – ‘SY THEOS’ (Степ – 51,4%, Лісостеп – 51,6%) і ‘P64LL164’ (Степ – 50,9%, Лісостеп – 52,1%). Найбільше накопичення білка відзначено у сорту ‘LG58630’ (Степ – 17,7%, Лісостеп – 17,5%).

Мета. Проаналізувати екологічну пластичність і стабільність ознак продуктивності, вмісту крохмалю й сухої речовини та визначити параметри екологічної адаптивності сортів картоплі за врожайністю в ґрунтово-кліматичних зонах Лісостепу й Полісся. Методи. У процесі досліджень використовували лабораторний, розрахунковий і статистичний методи, для підготовки висновків – аналізу та синтезу. Результати. Вирощувані в різних ґрунтово-кліматичних зонах України сорти картоплі проаналізовано за врожайністю, вмістом крохмалю та сухої речовини. Сорти з високими показниками адаптивності, стабільності та пластичності виділено як перспективні для селекційного і практичного застосування. У зонах Лісостепу та Полісся найвищі показники продуктивності одержано для сорту ‘RANOMI’ – 34,6 і 28,2 т/га відповідно (адаптивний потенціал – 1,28; 1,27). Найбільшу врожайність сорти ‘RANOMI’ та ‘Cherie’ продемонстрували в зоні Лісостепу – 34,6 і 31,4 т/га. В умовах Полісся ‘RANOMI’ і ‘PARADISO’ відзначилися продуктивністю 28,2 і 27,4 т/га. За показниками вмісту крохмалю та сухої речовини виділено високопластичні сорти ‘7 FOUR 7’, ‘PARADISO’, ‘FONTANE’, ‘RANOMI’, ‘LAUDINE’; врожайності – ‘7 FOUR 7’, ‘Rodriga’, ‘ALOUETTE’, ‘PARADISO’, ‘LAUDINE’. Високостабільними за ознакою врожайності виявилися ‘Містерія’, ‘7 FOUR 7’, ‘LAUDINE’ та ‘FONTANE’; за вмістом сухої речовини та крохмалю – ‘Містерія’, ‘7 FOUR 7’, ‘Rodriga’, ‘PARADISO’ й ‘RANOMI’. До високоінтенсивних за ознакою врожайності належать сорти ‘Rodriga’, ‘PARADISO’, за вмістом сухої речовини та крохмалю – ‘FONTANE’, ‘LAUDINE’. Висновки. У різних ґрунтово-кліматичних зонах за показниками врожайності виділено високопластичні сорти ‘7 FOUR 7, ‘Rodriga’, ‘ALOUETTE’, ‘PARADISO’ та ‘LAUDINE’, за вмістом крохмалю та сухої речовини – ‘7 FOUR 7’, ‘PARADISO’, ‘FONTANE’, ‘RANOMI’ та ‘LAUDINE’. У середньому за 2019–2020 рр. найбільшу продуктивність та високий адаптивний потенціал у зонах Лісостепу й Полісся продемонстрував сорт ‘RANOMI’ – 34,6 і 28,2 т/га відповідно, КА – 1,28; 1,27. У Лісостепу варто відзначити сорти ‘Cherie’ та ‘Rodriga’ (середній показник КА – 1,15 та 1,12; урожайність – 31,4 і 30,62 т/га відповідно); у зоні Полісся – ‘PARADISO’ та ‘Rodriga’ (значення КА – 1,20 та 1,11; урожайність – 27,4 і 25,5 т/га відповідно).

Мета. На основі аналізу національних та іноземних наукових літературних джерел, інформаційних ресурсів і результатів попередніх досліджень оцінити біолого-екологічні особливості і продуктивний потенціал видів рослин роду Vigna та визначити перспективи їх інтродукції в Україні. Методи. У процесі досліджень використовували інвентаризаційні відомості колекційних фондів НБС, каталоги ботанічних садів України, довідники й реєстри сортів. Інформаційний пошук здійснювали, послуговуючись друкованими та електронними науковими періодичними виданнями й пошуковими науковими системами (Scopus, Web of Science, Pubmed, Researchgate, Research4Life, Science Direct, Google Scholar). Застосовували методи інтродукції, аналізу, систематизації, порівняння та узагальнення інформаційних даних. Результати. У результаті аналізу літературних джерел з’ясовано, що центром походження видів рослин роду Vigna вважають Західну Африку. Археологічні знахідки решток їхнього насіннєвого матеріалу датують IV тисячоліттям до н.е. Натепер природний і культигенний ареали цих рослин охоплюють Голарктичне, Палеотропічне, Неотропічне та Австралійське флористичні царства. Рід Vigna налічує 105 видів, з яких приблизно 10 відомі на сьогодні в культурі. Вони вирізняються високою жаро-, посухо-, кислото- та солестійкістю, а також великим потенціалом врожайності насіння (понад 2 тис. кг/га) та продуктивності надземної фітомаси (3,5–4,5 тис. кг/га сухої речовини). Біохімічний склад рослин характеризується високим вмістом білків, крохмалю, вітамінів, мікро- та макроелементів, тому як на батьківщині, так і в багатьох інших країнах їх активно використовують у харчових, лікарських і кормових цілях. Висновки. Висока адаптивна здатність до біотичних та абіотичних факторів, а також продуктивний потенціал видів роду Vigna свідчать про перспективність їх використання у сучасному сільськогосподарському виробництві з метою розвитку агропромислового комплексу та багатофункціональне значення для біологічної безпеки. Тому доцільними є інтродукція рослин вігни, їх акліматизація в усьому світі та відбір стійких генотипів, здатних ефективно протистояти викликам сучасних кліматичних змін й попередити можливу продовольчу кризу.