The effectiveness of selection by kernel size of winter rye | Эффективность отбора по крупности зерна у ржи озимой (Secale cereale L.) | Ефективність добору за крупністю зерна жита озимого (Secale cereale L.)

英语. The kernel size of winter rye is a genetically determined characteristic as controlled by a series of multiple alleles and is available for artificial selection. As a result of long-term intensive selection average weight of 100 grains per plant increased from 2.94 to 6.94 g or 2.4 times. The implemented effectiveness of selection by 100 grains weight per plant towards increase was systemic, but it was also uneven. Throughout 42 generations the spans of quick response to directed selection were observed, lasting slowdowns and even reverses of average weight of 100 grains per plant. Prompt increase of the directed selection efficiency corresponded to the changes that induced relatively big impact, and formed a plateau as large kernel size reached high frequency. Variability of rye population at high pressure of the selection by 100 grains weight pert plant occurred predominately at normal distribution and along the display of negative asymmetry following the effect of extreme grades emergence outbreak. The highest average kernel size achieved was followed by further slowdown of 100 grains increase observed, nonetheless a heavy pressure of the selection. 42 generations displayed the greatest impact upon the breeding efficiency by denominated breeding differential (36%), selection intensity (22%), broad sense inheritance ratio (8%), narrow sense inheritance ratio (10%). Predicted and implemented selection efficiency over 42 generations matched in 37% of cases certifying thus an actual forecast of the breeding prediction.

俄语. Крупность зерна ржи озимой генетически детерминированный признак контролируется серией множественных алеллей и является доступным для отбора. В результате длительного интенсивного направленного отбора средняя масса 100 зерен с растения увеличена с 2,94 г до 6,94 г или у 2,4 раза. Реализованная эффективность отбора по массе 100 зерен с растения в направлении увеличения была систематической, но неравномерной. На протяжении 42 генераций наблюдались периоды быстрого ответа на направленный отбор, замедления и даже риверсии средней массы 100 зерен с растения. Быстрое увеличение эффективности направленной селекции отвечало изменениям, которые создавали относительно большой еффект, и в последующем образовывали плато, когда ультракрупнозернистость достигала высокой частоты. Изменчивость популяции при высоком давлении отбора по массе 100 зернен с растения преимущественно происходила согласно закона нормального распределения, с проявлением негативной ассиметрии после эффекта «взрыва» появления эстремумных классов. После достижения наивысшей крупности зерна ржи наблюдалось небольшое замедление увеличения массы 100 зерен с растения, несмотря на высокое давление отбора. На протяжении 42 генераций отбора на эффективность селекции наиболее высокое влияние проявил именованный селекционный дифференциал (36%), интенсивность отбора (22%), коэффициент наследуемости в широком смысле (8%), коэффициент наследуемости в узком смысле (10%). Прогнозированный и реализованный эффект отбора за 42 генерации совпадали у 37% случаев, что указывает на реальный прогноз селекционного предвидения.

乌克兰. Крупність зерна жита озимого генетично детермінована ознака, контролюється серією множинних алелів і доступна для штучного добору. В результаті довготермінового інтенсивного добору середня маса 100 зерен з рослини збільшена від 2,94 до 6,94 г або у 2,4 раза. Реалізована ефективність добору за масою 100 зерен з рослини в напрямку збільшення була систематичною, але нерівномірною. Протягом 42 генерацій спостерігалися періоди швидкої відповіді на спрямований добір, тривалі уповільнення збільшення і навіть риверсії середньої маси 100 зерен з рослини. Швидке збільшення ефективності спрямованої селекції відповідало змінам, які створювали відносно великий ефект, і в наступному утворювали плато, коли ультракрупнозернистість досягала високої частоти. Мінливість популяції жита за високого тиску добору за масою 100 зерен з рослини переважно відбувалася згідно з нормальним розподілом, та проявом негативної асиметрії після ефекту «вибуху» появи екстремумних класів. Після досягнення найвищої середньої крупності зерна жита спостерігалося невелике подальше уповільнення збільшення маси 100 зерен, незважаючи на сильний тиск добору. Протягом 42 генерацій на ефективність селекції найвищий вплив виявив іменований селекційний диференціал (36%), інтенсивність добору (22%), коефіцієнт успадковування у широкому розумінні (8%), коефіцієнт успадковування у вузькому розумінні (10%). Прогнозована й реалізована ефективність добору за 42 генерації співпадала у 37% випадків і свідчить про реальний прогноз селекційного передбачення.