Combining ability of tetraploid pollinator lines of sugar beet (Beta vulgaris L. ssp. vulgaris var. altissima Doell) by the elements of productivity | Комбинационная способность тетраплоидных линий опылителей свеклы сахарной (Beta vulgaris L. ssp. vulgaris var. altissima Doell) по элементам продуктивности | Комбінаційна здатність тетраплоїдних ліній запилювачів буряку цукрового (Beta vulgaris L. ssp. vulgaris var. altissima Doell) за елементами продуктивності

英语. Evaluation of the genetic component values considered to be the important part of the selection process on creating hybrids of sugar beet and The aim of the study is to determine tetraploid pollinators combining ability Bilotserkovskoy breeding on yield and sugar content and the genetic determination of the productivity elements and their phenotypic manifestations in first generation hybrids of sugar beet. The methods of test crossing on the type top cross of pollen sterile lines of Uuladivsky and Ivanovsky origin and stabilized ployidnistyu tetraploid pollinators of beet sugar Belotserkovskoy selection on yielding of sugar beet tetraploid pollinators of Bilotserkovskoy breeding have been applied. A key role belongs to non additive gene effects in gene structure of characteristics variability yielding has been determined.The part of additive gene action pollinators is predominant in genetic control of top cross hybrids sugar content. The 16 hybrid combinations are differentiated by their parental components combining ability. Pollinators of 1007 ( the yield ) and 1013 ( for the sugar content) have been characterized by their valuable additive gene complexes. Perspective hybrid combinations for their further breeding study are revealed, genetic determination of productivity elements and sugar yield is defined Analysis of gene interactions in sugar beet hybrids confirms the theory of genetic balance MV Turbine

俄语. Оценка генетической ценности компонентов является важным звеном селекционного процесса создания МС-гибридов сахарной свеклы. Определено комбинационную способность тетраплоидных опылителей белоцерковской селекции по урожайности и сахаристости и генетической детерминации элементов продуктивности и их фенотипическое проявление у гибридов первого поколения сахарной свеклы. В исследовании применены методы тестерного скрещивания по типу топкросс пыльцестерильных линий уладовского и ивановского происхождения и стабилизированных по плоидности тетраплоидных опылителей сахарной свеклы белоцерковской селекции. Установлено, что в генотипической структуре изменчивости признака «урожайность» ключевая роль принадлежала неадитивным эффектам генов. В генетическом контроле сахаристости топкроссных гибридов преобладающей была доля адитивного действия генов опылителей. Дифференцированы по комбинационной способности родительские компоненты 16 гибридных комбинаций. Ценными комплексами аддитивных генов обладали опылители 1007 (по урожайности) и 1013 (по сахаристости).  Выявлены перспективные гибридные комбинации для дальнейшей их селекционной проработки, определена генетическая детерминация элементов продуктивности и сбора сахара. Анализ генных взаимодействий у гибридов свеклы сахарной подтверждает теорию генетического баланса Н.В. Турбина.

乌克兰. Оцінка генетичної цінності компонентів – важлива ланка селекційного процесу створення ЧС-гібридів буряку цукрового. Визначали комбінаційну здатність тетраплоїдних запилювачів білоцерківської селекції за урожайністю, цукристістю та генетичною детермінацією елементів продуктивності і їхній фенотипічний прояв у гібридів першого покоління буряку цукрового. У дослідженнях застосовували методи тестерного схрещування за типом топкрос пилкостерильних ліній уладівського й іванівського походжень та стабілізованих за плоїдністю тетраплоїдних запилювачів буряку цукрового білоцерківської селекції. Встановлено, що у генотипній структурі мінливості врожайності ключова роль належала неадитивним ефектам генів. У генетичному контролі цукристості топкросних гібридів переважаючою була частка адитивної дії генів запилювачів. Диференційовано за комбінаційною здатністю батьківські компоненти 16 гібридних комбінацій. Цінними комплексами адитивних генів характеризувалися запилювачі 1007 (за врожайністю) та 1013 (за цукристістю). Виявлено перспективні гібридні комбінації для їхнього подальшого селекційного опрацювання, визначена генетична детермінація елементів продуктивності та збору цукру. Аналіз генних взаємодій у гібридів буряку цукрового підтверджує теорію генетичного балансу М.В. Турбіна.