Biomorphological characteristic of breeding samples of representatives of the genus Miscanthus, obtained in vitro | Биоморфологическая характеристика селекционных образцов представителей рода Miscanthus, полученых в условиях in vitro | Біоморфологічна характеристика селекційних зразків представників роду Miscanthus, отриманих в умовах in vitro

英语. Purpose. Estimate phenological and morphological characteristics of Miscanthus giganteus J. M. Greef & Deuter ex Hodkinson & Renvoize, M. sacchariflorus (Maxim) Benth. and M. sinensis Anderss., obtained in vitro, and M. giganteus, propagated by rhizomimes (ex vitro) to attract them to the breeding process and create new forms of miscanthus for use in bioenergy. Methods. Seeds of M. sinensis, as well as M. sacchariflorus (2n), M. sacchariflorus (4n), introduced into culture and propagated in vitro according to commonly used methods (M. D. Melnychuk, A. Plazek et al.) were used in the studies. Phenological observations were carried out according to the methods of V. V. Zinchenko, M. V. Roik, D. B. Rakh­metov, and others. Statistical processing of the obtained data was carried out according to M. A. Shelamov and ot­hers. Results. M. sacchariflorus (2n) in the conditions of the Forest-Steppe of Ukraine does not enter into the flowering phase, whereas in M. sacchariflorus (4n) the flowering phase begins a month earlier than M. sinensis, which is an obstacle for transpollination of these species in the natural environment. M. giganteus, reproduced by rhizomes, in overwhelming majority of indicators (stem height and diameter, number of interstices and leaves, leaf area, length and width of cluster) dominate all species of mescanthus obtained in vitro. But the number of stems in the bush of M. sinensis is the highest (63 pcs.) and is almost 2–4 times higher than those of M. giganteus, obtained from risomes and in vitro. It has been revealed that the most promising forms for bioenergy use are M. sinensis, whose productivity is about 7 kg/m2 of green mass and M. giganteus, propagated by rhizomimes (ex vitro), where the mass of the aerial part is almost 9 kg/m2. But M. sacchariflorus (2n) and M. sacchariflorus (4n) should not be considered as promising species for use in bioenergy purposes, because their performance is very low compared to other species and is only 0.25 and 2.05 kg above ground mass from 1 m2. Conclusions. On the basis of the obtained data, the most promising forms of Miscanthus were established to attract them into the breeding process and to obtain new varieties with high biomass productivity for the needs of bioenergy.

俄语. Цель. Оценить фенологические и морфологические характеристики растений мискантуса гигантского (Miscanthus giganteus J.M.Greef & Deuter ex Hodkinson & Renvoize), мискантуса сахароцветного (M. sacchariflorus (Maxim) Benth.) и мискантуса китайского (M. sinensis Anderss.), полученных в культуре in vitro, и мискантуса гигантского, размноженного ризомами (ex vitro) для привлечения их в селекционный процесс и создания новых форм мискантуса для использования в биоэнергетике. Методы. В исследованиях использовали семена M. sinensis, а также M. sacchariflorus (2n), растения M. sacchariflorus (4n), введены в культуру и размножены в условиях in vitro по общепринятым методикам (М. Д. Мельничук и др., A. Plazek et al.). Фенологические наб­людения проводили по методикам В. А. Зинченко, М. В. Роика, Д. Б. Рахметова и др.; статистическую обработку полученных данных – по М. А. Шеламовой и др. Результаты. M. sacchariflorus (2n) в условиях Лесостепи Украины в фазу цветения не вступает, зато у M. sacchariflorus (4n) цветение начинается на месяц раньше, чем у M. sinensis, что является препятствием для переопыления этих видов в естественной среде. M. giganteus, размноженный ризомами, по подавляющиму большинству показателей (высота и диаметр стебля, количество междоузлий и листьев, площадь листьев, длина и ширина метелки) доминирует над всеми видами мискантуса, полученными в культуре in vitro. Однако количество стеб­лей в кусте у растений M. sinensis является наибольшим (63 шт.) и почти в 2–4 раза превышает показатели растений M. giganteus, полученных из ризом и в in vitro. Наиболее перспективными формами для использования в биоэнергетике является M. sinensis и размноженный ризомами (ex vitro) M. giganteus, урожайность зеленой массы которых составляла примерно 7 и 9 кг/м2 соответственно, тогда как M. sacchariflorus (2n) и M. sacchariflorus (4n) для этого непригодны, ведь формируют лишь 0,25 и 2,05 кг наземной массы с 1 м2. Выводы. На основе полученных данных установлены перспективные формы Miscanthus для привлечения их в селекционный процесс и получения новых сортов с высокой продуктивностью биомассы для нужд биоэнергетики.

乌克兰. Мета. Оцінити фенологічні та морфологічні характеристики рослин міскантусу гігантського (Miscanthus giganteus J.M.Greef & Deuter ex Hodkinson & Renvoize), міскантусу цукроквіткового (M. sacchariflorus (Maxim) Benth.) та міскантусу китайського (M. sinensis Anderss.), отриманих у культурі in vitro, та міскантусу гігантського, розмноженого ризомами (ex vitro) для залучення їх у селекційний процес і створення нових форм міскантусу для використання в біоенергетиці. Методи. У дослідженнях використовували насіння M. sinensis, а також M. sacchariflorus (2n), рослини M. sacchariflorus (4n), уведені в культуру та розмножені в умовах in vitro за загальноприйнятими методиками (М. Д. Мельничук, A. Plazek та ін.). Фенологічні спостереження проводили за методиками В. О. Зінченко, М. В. Роїка, Д. Б. Рахметова та ін.; статистичну обробку отриманих даних – за М. А. Шеламовой та ін. Результати. M. sacchariflorus (2n) в умовах Лісостепу України у фазу цвітіння не вступає, натомість у M. sacchariflorus (4n) цвітіння починається на місяць раніше, ніж у M. sinensis, що є перешкодою для перезапилення цих видів у природньому середовищі. M. giganteus, розмножений ризомами, за переважною більшістю показників (висота та діаметр стебла, кількість міжвузлів та листків, площа листків, довжина та ширина волоті) домінує над усіма видами міскантусу, отриманими в культурі in vitro. Проте кількість стебел у кущі в рослин M. sinensis є найбільшою (63 шт.) і майже у 2–4 рази перевищує показники рослин M. giganteus, отриманих із ризом та в in vitro. Найперспективнішими формами для використання в біоенергетиці є M. sinensis та розмножений ризомами (ex vitro) M. giganteus, урожайність зеленої маси яких становила приблизно 7 і 9 кг/м2 відповідно, тоді як M. sacchariflorus (2n) та M. sacchariflorus (4n) для цього є непридатними, адже формують лише 0,25 та 2,05 кгназемної маси з 1 м2. Висновки. На основі отриманих даних установлено найперспективніші форми Miscanthus для залучення їх у селекційний процес та отримання нових сортів з високою продуктивністю біомаси для потреб біоенергетики.