Qualitative composition of milk from Ukrainian Mountain Carpathian sheep | Якісний склад молока овець української гірськокарпатської породи

英语. In recent years, the world, and Ukraine in particular, has seen a significant increase in consumer demand for sheep milk, as it has substantial advantages over cow's milk in terms of chemical composition and physical properties. Significant progress has been made recently in the study of the chemical composition of animal milk. However, most scientific papers are devoted to the study of bovine milk, and there is little data on sheep milk. In light of the above, the aim of our research was to study the chemical composition of milk from ewes of the Ukrainian Mountain Carpathian breed from the lowland (FG “Baikovo”, Khust district, Zakarpattia region) and mountainous (from the “Bansky” farm, Rakhiv district, Zakarpattia region) zones of the Carpathians. It was found that there was no significant difference in milk production between the ewes of both groups: their milk yield per lactation in the foothill zone was 75.5 kg, and in the mountainous zone, 79.5 kg. Additionally, the average duration of lactation, depending on the breeding zone, ranged from 193 to 197 days. The analysis of the chemical composition of the milk shows a significant intergroup differentiation in the studied traits. Thus, despite almost identical average daily milk yields, animals of the second group surpassed those of the first group by 3.61 (P < 0.001) in dry matter content, by 1.19 (P < 0.001) in protein content, by 1.86 (P < 0.001) in fat content, by 0.71 (P < 0.001) in lactose content, by 1.75 % (P < 0.05) in skimmed milk residue content, and by 208 kcal in caloric content. The acidity of the milk, depending on the breeding zone, ranged from 22.8 to 25.1 °T. Some multidirectional relationships were established between the average daily milk yield and the characteristics of the chemical composition of sheep milk, but none of them were significant. However, the most notable correlations were between average daily milk yield and dry matter content (0.27) and between average daily milk yield and skimmed milk solids (0.22). No consistent patterns were observed in relation to the animal breeding zones. In the intergroup differentiation of ewes of the Ukrainian Mountain Carpathian breed from the foothill and mountain zones based on the studied traits, the influence of the above factor on the phenotypic variability of lactation yield and average daily milk yield was insignificant, amounting to 1,8 % and 4,9 %, respectively. The influence of the breeding zone on the other studied traits of the chemical composition of sheep milk was more significant and statistically reliable, ranging, depending on the trait, from 17.7 % (P < 0.01) to 71.3 % (P < 0.001).

乌克兰. Впродовж останніх років у світі і в Україні зокрема спостерігається суттєве зростання попиту населення на овече молоко, оскільки воно за хімічним складом і фізичними властивостями має суттєві переваги над коров’ячим. Останнім часом у вивченні хімічного складу молока тварин досягнуто значного прогресу. Однак більшість наукових робіт присвячено дослідженню молока великої рогатої худоби, а даних стосовно овечого молока є обмаль. З огляду на зазначене, метою наших досліджень було вивчити хімічний склад молока вівцематок української гірськокарпатської породи з низинної (ФГ “Байково”, Хустський район Закарпатської області)  та гірської (з СФГ “Банський”, Рахівський  район Закарпатської області) зон Карпат. Встановлено, що за молочною продуктивністю між вівцематками обох груп суттєвої різниці не спостерігалося: їх надій за лактацію у передгірській зоні становив 75,5, а у гірській – 79,5 кг. При цьому, середня тривалість лактації, залежно від зони розведення тварин, перебувала в межах 193–197 днів. Аналіз хімічного складу молока засвідчує досить суттєву міжгрупову диференціацію за досліджуваними ознаками.  Так, за майже однакових середньодобових надоїв тварини другої групи за вмістом сухої речовини переважали ровесниць першої на 3,61 (Р < 0,001), за вмістом білка в молоці – на 1,19 (Р < 0,001), за вмістом жиру – 1,86 (Р < 0,001), за вмістом лактози – на 0,71 (Р < 0,001), за вмістом сухого знежиреного молочного залишку – на 1,75 % (Р < 0,05) і за калорійністю – на 208 кКал. Кислотність молока, залежно від зони розведення тварин, була в межах 22,8–25,1 ºТ. Між величиною середньодобових надоїв та ознаками хімічного складу молока овець встановлені певні різноспрямовані зв’язки, однак вони у жодному випадку не були вірогідними. Втім, найбільш суттєвими вони виявилися між середньодобовим надоєм та сухою речовиною (0,27) і середньодобовим надоєм та сухим знежиреним молочним залишком (0,22), а щодо зон розведення тварин, то тут жодної закономірності не спостерігалося. За міжгрупової диференціації вівцематок української гірськокарпатської породи з передгірської і гірської зон за досліджуваними ознаками сила впливу вищенаведеного чинника на фенотипову мінливість надою за лактацію та середньодобового надою була незначною невірогідною і становила відповідно 1,8 та 4,9 %. На решту досліджуваних ознак хімічного складу молока овець вплив зони розведення був суттєвішим та достовірним і був, залежно від ознаки, в межах 17,7 (Р < 0,01) – 71,3 % (Р < 0,001).