The determination of acute toxicity parameters of “Imkar-120” | Визначення параметрів гострої токсичності “Імкар-120”

英语. Vector-Borne Diseases are a variety of infectious and invasive diseases of animals and humans, the agents of which extend from one to another susceptible subject with the participation of hemopoiesis (ticks, insects, etc.). For the purpose of treatment of blood parasitic transmissive diseases, domestic and foreign researchers tested a significant number of drugs of different chemical composition. In connection with the insufficient on the domestic market of drugs on the basis of imidokarb dipropionate for the treatment of blood-parasitic diseases in animals, the Scientific-Production-Technical Enterprise “Brovapharma” established and conducted the state registration of the drug “Imcar-120”, which blocks the synthesis of polyamine; it also has significantly less toxicity than dimeters of aceturates. It provides a broad spectrum of antiprotozoal effects on pathogens of pyroplasmiosis of the genus Babesia (Babesia bovis, B. ovis, B. bigemina, B. colchica, B. equi, B. divergens, B. canis, B. caballi, B. gibsonii i Francaiella colchica); Teilerian species (Theileria annulata, T. sergenti, T. mutans, T. orientalis, T. ovis, T. recondita, T. tarandirangiferis); Nuttallia equi and the genus of Anaplasma (Anaplasma marginale, A. ovis, Ehrlichia canis) with their mono- or mixed infestation. Pre-clinical research “Determination of toxicological properties of the drug Imcar-120” was carried out on the basis of vivarium of the Faculty of Veterinary Medicine of Sumy NAU. Study of parameters of acute toxicity of the study drug was performed on 50 clinically healthy white mice in males and females. Before the experiment, the individual weight of the body of animals selected for the experiment was 18–22 g, the age was 8–9 weeks. In the first stage, preliminary experimental studies were conducted to determine the variation of dose limits before the main stage of the studies. At the same time the drug was administered intragastrically in doses: 2500, 3500, 4500, 5500, 6500, 7500 mg/kg. Each dose was given to three animals. After the introduction of the drug for monitoring animals, the experiment was carried out 14 days, the first day – every hour. For the expanded stage of the experiment, four experimental groups (n = 8) of animal analogues were formed, in which the study drug was injected under the same conditions as in the previous stage of the experiment at a rate of 3800, 4300, 4800 and 5300 mg/kg of body weight.  In the course of studies to determine the parameters of acute toxicity of the drug Imkar-120 it was determined half-lettable dose of the drug. According to R. Kerber's method, DL50 was 4456.25 mg/kg, therefore according to the classification of GOST 12.1.007-76 the preparation Imkar-120 should be classified as hazard class III by injection into the stomach – substances are moderately dangerous.

乌克兰. Трансмісивні хвороби (Vector-Borne Diseases) – це різновид інфекційних та інвазійних хвороб тварин і людей, збудники яких поширюються від одного до іншого сприйнятливого суб’єкту за участі кровосисних членистоногих (кліщів, комах тощо). З метою лікування кровопаразитарних трансмісивних захворювань вітчизняними і зарубіжними дослідниками випробувано значну кількість лікарських препаратів різного хімічного складу. У зв’язку з недостатністю на вітчизняному ринку препаратів на основі імідокарба дипропіонату для лікування кровопаразитарних захворювань у тварин НВФ “Бровафарма” створено та проведено державну реєстрацію препарату “Імкар-120”, який блокує синтез поліаміну; він також має істотно меншу токсичність порівняно з діміназена ацетуратом. Він забезпечує широкий спектр антипротозойного впливу щодо збудників піроплазмідозів з роду бабезій (Babesia bovis, B. ovis, B. bigemina, B. colchica, B. equi, B. divergens, B. canis, B. caballi, B. gibsonii i Francaiella colchica); роду тейлерій (Theileria annulata, T. sergenti, T. mutans, T. orientalis, T. ovis, T. recondita, T. tarandirangiferis); роду нуталій (Nuttallia equi) та роду анаплазмів (Anaplasma marginale, A. ovis, Ehrlichia canis) при їх моно- чи змішаному перебігу інвазій. Доклінічні дослідження Визначення токсикологічних властивостей нового експериментального препарату “Імкар-120” проводили на базі віварію факультету ветеринарної медицини Сумського НАУ. Вивчення параметрів гострої токсичності досліджуваного препарату проводили на 50 клінічно здорових безпородних білих мишах – самцях і самках. Перед початком досліду індивідуальна маса тіла тварин, відібраних для експерименту, становила 18–22 г, вік – 8–9 тижнів. На першому етапі з метою встановлення варіативних меж доз перед проведенням основного етапу досліджень були проведені попередні експериментальні дослідження. При цьому препарат вводився внутрішньошлунково в дозах: 2500, 3500, 4500, 5500, 6500, 7500 мг/кг. Кожну дозу задавали трьом тваринам. Після введення препарату спостереження за тваринами експерименту проводилося 14 діб, першу добу – щогодинно. Для проведення розгорнутого етапу експерименту було сформовано чотири дослідні групи (n = 8) тварин-аналогів, яким досліджуваний препарат вводили при тих же умовах, що і на попередньому етапі експерименту з розрахунку 3800, 4300, 4800 і 5300 мг/кг маси тіла. У ході досліджень з встановлення параметрів гострої токсичності препарату “Імкар-120” визначено його напівлетальну дозу. За методом Р. Кербера, DL50 склала 4456,25 мг/кг, тому згідно з класифікацією ГОСТ 12.1.007-76 препарат “Імкар-120” належить до III класу небезпеки при введенні в шлунок – речовини помірно небезпечні.