The effect of fenbenzyl and fenbendazole on the morphological parameters of the blood of dogs, with experimental infestation with the pathogen Toxocaria-sis | Вплив фенбенсилу та фенбендазолу на морфологічні показники крові собак, за експериментального інвазування збудником токсокарозу

英语. The problem of toxocariasis is essential for both human and veterinary medicine. Therefore, the study aimed to determine the effect of fenbenzyl and fenbendazole on the morphological parameters of the blood of dogs, with experimental infestation with the pathogen toxocariasis. The experiments were performed on 18 dogs, two to four months of age, and three groups of six animals were formed in each: control and two experimental groups. Puppies of all groups were experimentally infected with toxocariasis at a dose of 5,000 invasive T. canis eggs per kg body weight. The control group of dogs was as untreated control. Puppies of the first experimental group were fed the drug “Fenbendazole” at a dose of 150 mg per 3 kg of animal weight once a day for three days in a single dose. Puppies of the second experimental group were fed Fenbenzyl at a dose of 350 mg per 3 kg of animal weight once a day for three days. It was found that the use of fenbendazole in infected dogs, the number of erythrocytes and hemoglobin in their blood increased compared with the control group but did not reach physiological values. In the second experimental group of animals treated with fenbenzyl, an increase in these indicators was found throughout the experiment. On days 25 and 30 of the experiment, the number of erythrocytes and hemoglobin fluctuated within physiological values. When prescribing drugs “Fenbendazole” and “Fenbenzyl” found a decrease in leukocytes from 10 days of the experiment. In the second experimental group, the number of leukocytes was more likely to decrease than the control group. Such changes in the blood are due to the antiparasitic effect of the drug “Fenbenzyl” and the cessation of toxins of Toxocara on the bone marrow. It was found that the number of eosinophils, neutrophils, and monocytes in animals was significantly reduced in all experimental groups compared to uninfected, infected dogs. It should also be noted that the number of lymphocytes in the blood of dogs of the experimental groups probably increased from the 15th day of the experiment. On days 25 and 30 of the experiment, an increase in the number of lymphocytes to physiological values was found in dogs treated with Fenbenzyl. Thus, the use of fenbenzyl in the second experimental group of dogs helped restore blood morphological parameters to the level of control, which, in our opinion, is due to reduced immunosuppressive effects of Toxocara on their body, as well as hepatoprotective, immunostimulatory, and antioxidant effects of milk thistle.

乌克兰. Проблема токсокарозу є важливою, як для гуманної, так і для ветеринарної медицини. Саме тому, метою роботи було з’ясувати вплив фенбенсилу та фенбендазолу на морфологічні показники крові собак, за експериментального інвазування збудником токсокарозу. Досліди проводили на 18 собаках, дво-чотиримісячного віку та було сформовано три групи з шести тварин у кожній: контрольну та дві дослідні групи. Цуценят усіх груп експериментально заражали збудником токсокарозу у дозі 5000 інвазійних яєць T. canis на кг маси тіла. Контрольна група собак була в якості нелікованого контролю. Цуценятам першої дослідної групи згодовували препарат “Фенбендазол” у дозі 150 мг на 3 кг маси тварини один раз на добу протягом трьох діб в одноразовій. Цуценятам другої дослідної групи згодовували препарат “Фенбенсил” у дозі 350 мг на 3 кг маси тварини один раз на добу протягом трьох днів. Встановлено, що при застосуванні фенбендазолу інвазованим собакам кількість еритроцитів та вміст гемоглобіну у їх крові зростали порівняно з контрольною групою, однак не доходили до фізіологічних величин. Лише у другої дослідної групи тварин, яким застосовували фенбенсил, встановлено підвищення вказаних показників упродовж усього досліду. На 25 та 30 добу досліду кількість еритроцитів та вміст гемоглобіну коливалися у межах фізіологічних величин. При задаванні препаратів “Фенбендазол” та “Фенбенсил” встановлено зниження кількості лейкоцитів уже починаючи з 10 доби досліду. Варто зазначити що у другої дослідної групи кількість лейкоцитів вірогідніше знижувалася порівняно з контрольною групою. Такі зміни у крові зумовлені протипаразитарною дією препарату “Фенбенсил” і припиненням дії токсинів токсокар на кістковий мозок. Встановлено, що при застосуванні тваринам дослідних препаратів кількість еозинофілів, нейтрофілів та моноцитів вірогідно знижувалася у всіх дослідних групах порівняно з інвазованими собаками, яких не лікували. Варто також зазначити що у крові собак дослідних груп кількість лімфоцитів вірогідно зростала вже починаючи з 15 доби досліду. На 25 і 30 доби досліду встановлено зростання числа лімфоцитів до фізіологічних величин у собак, яких лікували препаратом “Фенбенсил”. Отже, застосування препарату фенбенсил другій дослідній групі собак сприяло відновленню морфологічних показників крові до рівня контролю, що, нашу думку, обумовлено зниженням імуносупресивного впливу токсокар на їх організм, а також гепатопротекторною, імуностимулювальною та антиоксидантною дією розторопші плямистої.