Sanitary condition of the forest in Hutsulshchyna National Nature Park and the factors for its degradation | Санітарний стан лісів Національного природного парку "Гуцульщина" та причини його ослаблення

英语. The current sanitary condition of forest beech (Fagus sylvatica L.), white fir (Abies alba Mill.) and European spruce (Picea abies (L.) Karsten) in Hutsulshchyna National Nature Park was investigated and the root causes of their weakening, loss of biotic stability and productivity were identified. It has been found that modern environmental challenges, such as global climate change, anthropogenic pressure, pest attacks, and the epiphytic spread of infectious diseases, are predictors of forest vulnerability, which leads to disruption of forest conservation and restoration strategies. The average values of the sanitary condition index for 2022-2023 were calculated and analyzed on the basis of a detailed forest pathology survey of 15 sample areas, and the species composition of infectious pathologies in the stands of the experimental region was also identified. It was established that the general sanitary condition of the forests with the participation of forest beech, white fir, and European spruce growing in Hutsulshchyna National Nature Park should currently be considered as weakened. The average sanitation index is 2.50, with a range of 1.39-3.55 (in 2022) and 1.53-3.52 (in 2023). There has been a slow but steady increase in the area of disturbed and dieback stands. The presence of trees of V and VI condition categories, foci of bacteriosis, mycotic diseases, and stem pests were recorded. During the examinations, the typical symptoms of bacterial wetwood of fir (the causative agent is the phytopathogenic bacterium Lelliottia nimipressuralis (Carter 1945)), canker of fir (the causative agent is the rust fungus Melampsorella cerastii (Pers.) J. Schröt. 1887), beech nectriosis (the causative agent is the xylotrophic fungus Neonectria ditissima (Tul., & C. Tul.) Samuels & Rossman 2006 were noted. Among the complex of aphyllophoroid macromycetes, the largest number of species was registered on European beech trees, and the smallest number was on white fir. The most common group of xylotrophic basidiomycetes, among which root and trunk rot pathogens are recorded (fungi of the genera Heterobasidion Bref. 1888 and Armillaria (Fr.) Staude 1857, as well as the species Phellinus hartigii (Allesch., & Schnabl) Pat., 1903, Fomitopsis pinicola (Sw.) P. Karst. 1881, Fomes fomentarius (L.) Fr. 1849, etc.). It was noted that concidering the sanitary condition becomes a key factor during the development of scientific and practical solutions to ensure the stability and preservation of indigenous natural forests of Hutsulshchyna National Nature Park.

乌克兰. Досліджено сучасний санітарний стан бука лісового (Fagus sylvatica L.), ялиці білої (Abies alba Mill.) та ялини європейської (Picea abies (L.) Karsten) у Національному природному парку "Гуцульщина" та визначено першопричини їх ослаблення, втрати біотичної стійкості і продуктивності. З'ясовано, що сучасні екологічні виклики, зокрема такі як глобальні зміни клімату, антропогенний тиск, атаки шкідників та епіфітотійне поширення збудників інфекційних хвороб, є предикторами вразливості лісів, що призводить до порушення стратегій їхнього збереження і відновлення. Розраховано та проаналізовано середні значення показника санітарного стану за 2022-2023 рр. на підставі детального лісопатологічного обстеження 15 пробних площ, а також ідентифіковано видовий склад патологій інфекційного характеру у деревостанах дослідного регіону. Встановлено, що загальний санітарний стан лісів за участю бука лісового, ялиці білої та ялини європейської, що ростуть в умовах Національного природного парку "Гуцульщина", наразі потрібно вважати ослабленим. Середньозважений показник санітарного стану становить 2,50 з варіюванням від 1,39-3,55 (у 2022 р.) і 1,53-3,52 (у 2023 р.). Спостерігається повільне, проте стійке, збільшення площ розладнаних і загиблих деревостанів. Зафіксовано наявність дерев V і VІ категорій стану, осередки бактеріозу, мікозних хвороб і стовбурових шкідників. Під час обстежень відзначено типову симптоматику бактеріальної водянки ялиці (збудник – фітопатогенна бактерія Lelliottia nimipressuralis (Carter 1945)), раку ялиці (збудник – іржастий гриб Melampsorella cerastii (Pers.) J. Schröt. 1887), нектріозу бука (збудник – гриб-ксилотроф Neonectria ditissima (Tul., & C. Tul.) Samuels & Rossman 2006). Серед комплексу афілофороїдних макроміцетів найбільшу кількість видів зареєстровано на деревах бука європейського, найменшу – на ялиці білій. Найпоширенішою виявилася група ксилотрофних базидіоміцетів, серед яких зареєстровано збудники кореневих і стовбурових гнилей (гриби родів Heterobasidion Bref. 1888 та Armillaria (Fr.) Staude 1857, а також видів Phellinus hartigii (Allesch., & Schnabl) Pat., 1903, Fomitopsis pinicola (Sw.) P. Karst. 1881, Fomes fomentarius (L.) Fr. 1849 та ін). Відзначено, що врахування санітарного стану стає ключовим чинником під час розроблення наукових і практичних рішень для забезпечення стійкості та збереження корінних природних лісів Національного природного парку "Гуцульщина".