Digitalization of the country’s economy should currently be considered as an integral prerequisite for its development, the activation of which is necessary at all levels, from the state to the level of an individual citizen. In the agricultural sector, the introduction of digital tools and technologies is necessary in view of their significant potential in the context of increasing the productivity of resources and increasing the level of competitiveness of products, manufacturers, industries, and the state as a whole. The livestock industry in Ukraine is experiencing a severe lack of electronic digital services. The purpose of the article is to justify the importance of using digitization for the innovative development of the livestock industry. The following methods of scientific knowledge were used in the research process: theoretical generalization, analysis and synthesis, data analysis, economic-statistical, graphic, correlation-regression, cartographic and abstract -logical. The main tools of digitization of the process of resource provision of producers of livestock products were summarized. Systematized priority types of information technologies within the framework of digitalization of business processes of producers of livestock products depending on the field of application, the main of which are information systems for determining actual and potential resource needs, selection of potential suppliers and organization of purchase and sale operations (field of resource provision); technologies for monitoring the state of farm animals, optimizing the diet and veterinary measures, forecasting the state of the animal, disease outbreaks, livestock productivity (production); online platforms for selling livestock products, electronic document management services, etc. (sales of products). The directions of using geo-information systems and technologies in order to ensure the development of the animal husbandry industry, which involve taking into account the information needs of potential users (in particular, producers of livestock products, investors and/or creditors, executive authorities, consumers) and providing them with accurate, unbiased, operational data, are substantiated. necessary for making management decisions. Therefore, digitalization should be considered as one of the promising tools for intensifying the development of animal husbandry and increasing the efficiency of production and sale of animal products. The practical value of the work lies in the development of the systematization of priority types of information technologies within the framework of digitalization of business processes for the production of livestock products | Діджиталізацію економіки країни наразі слід розглядати як невід’ємну передумову її розвитку, активізація якої є необхідною на всіх рівнях від державного до рівня окремої особи-громадянина. В аграрному секторі впровадження діджитал-інструментів і технологій є необхідним з огляду на їх значний потенціал у контексті збільшення продуктивності ресурсів та підвищення рівня конкурентоспроможності продукції, виробників, галузей і держави у цілому. Особливо нестачу електронних цифрових послуг відчуває галузь тваринництва в Україні. Мета статті – обґрунтувати важливість застосування діджиталізації для інноваційного розвитку галузі тваринництва. У процесі дослідження використовувалися такі методи наукового пізнання: теоретичного узагальнення, аналізу та синтезу, аналіз даних, економіко-статистичний, графічний, кореляційно-регресійний, картографічний та абстрактно-логічний. Було узагальнено основні інструменти діджиталізації процесу ресурсного забезпечення виробників продукції тваринництва. Систематизовано пріоритетні типи інформаційних технологій у рамках діджиталізації бізнес-процесів виробників продукції тваринництва залежно від сфери застосування, основними з яких є інформаційні системи визначення фактичних і потенційних потреб у ресурсах, підбору потенційних постачальників та організації операцій купівлі-продажу (сфера ресурсного забезпечення); технології моніторингу стану сільськогосподарських тварин, оптимізації раціону та ветеринарних заходів, прогнозування стану тварини, спалахів хвороб, продуктивності поголів’я (виробництво); онлайн платформи для продажу продукції тваринництва, сервіси електронного документообігу тощо (збут продукції). Обґрунтовано напрями використання геоінформаційних систем і технологій з метою забезпечення розвитку галузі тваринництва, які передбачають урахування інформаційних потреб потенційних користувачів (зокрема, виробників продукції тваринництва, інвесторів та/або кредиторів, органів виконавчої влади, споживачів) та їх забезпечення точними, неупередженими, оперативними даними, необхідними для прийняття управлінських рішень. Тому, діджиталізацію слід розглядати як один із перспективних інструментів активізації розвитку тваринництва та підвищення ефективності виробництва і реалізації тваринницької продукції. Практична цінність роботи полягає у розвитку систематизації пріоритетних типів інформаційних технологій у рамках діджиталізації бізнес-процесів виробництва продукції тваринництва

Balanced development and interaction of types of economic activity form the economic potential of the region and help fill budgets. Improvement of the methodology of diagnostics of the economy of rural development taking into account natural, economic, demographic, social and recreational features is urgent. The purpose of the study was to improve and develop a methodological toolkit for assessing the effectiveness of rural development on the example of united territorial communities of the Vinnytsia region. A number of methods were used in the research process: abstract-logical, comparative analysis, tabular, statistical, calculation-constructive. According to key economic parameters, such as the pace of the Supreme Council of Justice and the volume of production per person, the Vinnytsia region is marked by a relative trend of anticipatory regional development, and the agriculture of the region in 2017- 2021 retains priority positions in the structure of the agro-industrial complex of Ukraine. Analytical monitoring of the positive dynamics of the majority of economic indicators of rural development of the united territorial communities of the Vinnytsia region contributed to the growth of the partial index of the economic component. During 2017-2021, this aggregate indicator increased from 411 to 427 points, or almost 4%. It was established that the partial index of social efficiency of rural development of the united territorial communities of the region decreased by 2.4% (from 107.4 in 2017 to 104.8 points in 2021). The highest value of the index of social efficiency of rural development of united territorial communities was reached in 2017 (107.4), and the lowest in 2020 – 104.0. Calculation partial index environmental efficiency of rural development established a growth of 7.3% (from 17.2 in 2017 to 18.5 in 2021). The calculation and analytical measurement of the aggregate integral indicator of the effectiveness of rural development of the united territorial communities revealed a slight growth trend – from 91.2 in 2017 to 93.9 points in 2021, which does not exceed 3%. The practical significance of the conducted research is determined by the improvement of the toolkit and the development of a methodical algorithm for determining the integral indicator of the effectiveness of rural development of united territorial communities, which can be useful in the regional management practice of organizing monitoring and developing directions for the development of rural areas | Збалансований розвиток та взаємодія видів господарської діяльності формують економічний потенціал регіону і допомагають заповнювати бюджети. Удосконалення методики діагностики економіки сільського розвитку з урахуванням природних, економічних, демографічних, соціальних та рекреаційних особливостей є актуальним. Метою дослідження було удосконалення та опрацювання методичного інструментарію оцінки ефективності сільського розвитку на прикладі об’єднаних територіальних громад Вінницької області. У процесі дослідження використано ряд методів: абстрактно-логічний, порівняльного аналізу, табличний, статистичний, розрахунково-конструктивний. За ключовими економічними параметрами, такими як темпи Вища рада правосуддя та обсяг виробництва на особу, Вінницька область відзначається відносною тенденцією випереджального регіонального розвитку, а сільське господарство області 2017-2021 рр. зберігає пріоритетні позиції в структурі агропромислового комплексу України. Аналітичний моніторинг позитивної динаміки переважної сукупності економічних індикаторів сільського розвитку об’єднаних територіальних громад Вінницької області сприяв зростанню часткового індексу економічної складової. Протягом 2017-2021 рр. даний сукупний показник збільшився від 411 до 427 пунктів або майже на 4%. Встановлено, що частковий індекс соціальної ефективності сільського розвитку об’єднаних територіальних громад області знизився на 2.4% (від 107.4 у 2017 р. до 104.8 пунктів у 2021 р.). Найвищого значення індекс соціальної ефективності сільського розвитку об’єднаних територіальних громад зазнав у 2017 р. (107.4), а найнижчого – у 2020 р. – 104.0. Розрахунок часткового індексу екологічної ефективності сільського розвитку встановив зростання на 7.3% (від 17.2 у 2017 р. до 18.5 у 2021 р.). Розрахунок та аналітичне вимірювання сукупного інтегрального показника ефективності сільського розвитку об’єднаних територіальних громад виявив тенденцію незначного зростання – від 91.2 у 2017 р. до 93.9 пунктів у 2021 р., що не перевищує 3%. Практична значущість проведеного дослідження визначається удосконаленням інструментарію та розробкою методичного алгоритму визначення інтегрального показника ефективності сільського розвитку об’єднаних територіальних громад, що може бути корисним в регіональній управлінській практиці організації моніторингу та розробки напрямів розвитку сільських територій

Progressive development of the dairy industry requires improving technologies of feed production, keeping, feeding, increasing livestock and breeding work on farms, the genetic potential of breeds, milking cows, storing and processing milk and producing the necessary range of dairy products. Successful implementation of these technological processes requires an effective system of innovative support for dairy production, for which the scientific developments of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine are important. At the same time, the ability of dairy enterprises to innovative development is determined by the transformation of their economic mechanism through the introduction of technical, organisational and managerial achievements in the field of technology. The purpose of the article is to study the current realities, opportunities and forecast the main dimensions for the intensification of innovative activities of dairy enterprises in Ukraine. A number of methods were used in the research process: monographic; comparative analysis; prognostication; tabular; settlement and constructive; graphic, abstract-logical. The existence of an adapted system of innovative support is established and scientific developments of control in the selection of raw milk, vitamin naturalisation of milk, technologies of production of dietary dairy products, automation of production processes, heat treatment of milk using modern packaging materials to extend its shelf life, introduction of innovative methods in operational activities, personnel development, marketing and logistics, the use of which should be extended in the system of economic mechanism of functioning and development of the dairy industry. The forecast indicators of the raw material base of the dairy industry of Ukraine, which in 2025 will remain at the level of 2020 and will amount to 9287 thousand tons, with an increase in milk production in agricultural enterprises by 13.0% and a decrease in households by 5.0%. The necessary volumes of raw material production have been established to ensure the production capacity of milk processing enterprises and the rational norm of consumption of milk and dairy products. The dynamics of forecast indicators of dairy production in Ukraine is constructed. The priority target guidelines of the strategy of intensification of innovative activity of milk processing enterprises are substantiated. An algorithm for increasing the innovative activity of a processing enterprise is proposed. These approaches and research results can be used by public and sectoral authorities in the organization of monitoring and development of priority measures to intensify the innovative activities of Ukrainian dairy industry | Прогресивний розвиток молочної галузі потребує удосконалення технологій кормовиробництва, утримання, годівлі, нарощення поголів’я тварин, ведення селекційно-племінної роботи в господарствах, підвищення генетичного потенціалу порід, доїння корів, зберігання й переробки молока та виробництва необхідного для населення асортименту молокопродукції. Успішна реалізація цих технологічних процесів потребує дієвої системи інноваційного забезпечення молочного виробництва, важливе значення для якого мають наукові розробки установ Національної академії аграрних наук України. Водночас здатність молокопереробних підприємств до інноваційного розвитку визначається трансформаціями їх господарського механізму шляхом впровадження технічних, організаційних та управлінських досягнень у сфері технологій. Мета статті – дослідження сучасних реалій, можливостей та прогнозування основних вимірів щодо активізації інноваційної діяльності молокопереробних підприємств України. У процесі дослідження використано низку методів: монографічний; порівняльний аналіз; прогнозування; табличний; розрахунково-конструктивний; графічний, абстрактно-логічний. Встановлено наявність адаптованої системи інноваційного забезпечення та систематизовано наукові розробки контролю при відборі молочної сировини, вітамінної натуралізації молока, технологій виробництва дієтичних молочних продуктів, автоматизації виробничих процесів, теплової обробки молока з використанням сучасних матеріалів упаковки для продовження терміну його зберігання, впровадження інноваційних методів в операційну діяльність, розвиток персоналу, маркетинг і логістику, використання яких доцільно поширювати у системі господарського механізму функціонування і розвитку молочної галузі. Визначено прогнозні показники сировинної бази молочної галузі України, яка у 2025 році залишиться на рівні 2020 року і становитиме 9287 тис. тонн, при зростанні обсягів виробництва молока у сільськогосподарських підприємствах на 13,0 % і зниженні і в господарствах населення на 5,0 %. Встановлено необхідні обсяги виробництва сировини для забезпечення виробничих потужностей молокопереробних підприємств і раціональної норми споживання молока та молокопродуктів. Побудовано динаміку прогнозних показників виробництва молочної продукції в Україні. Обґрунтовано пріоритетні цільові настанови стратегії активізації інноваційної активності молокопереробних підприємств. Запропоновано алгоритм підвищення інноваційної активності переробного підприємства. Вказані підходи та результати дослідження можуть бути використані органами державного і галузевого управління під час організації моніторингу та розробки пріоритетних заходів щодо активізації інноваційної діяльності підприємств української молочної галузі

Progressive increase in exports of Ukrainian agricultural and food position, maintaining the leading position of the state in world commodity markets in the agri-food segment, especially in the grain market should not pose a threat to food security and the emergence of shortages in the domestic market. The article is devoted to the identification of features and indicators of effective realisation of the export potential of the Ukrainian grain market in view of the food security of the state. The methodological basis of the study was a number of general and special research methods, in particular, the dialectical method of cognition, the method of comparisons, empirical, graphical and abstract-logical methods. The result of the study is the identification of trends in foreign economic relations in the field of grain trade. Potential threats to Ukraine’s food security from the increase in the volume of export-import operations in the grain market have been identified. The need for state coordination of processes to eliminate potential threats to the internal market has been highlighted. Theoretical and methodological approaches to the regulation of foreign economic transactions in the grain market based on the definition of tools to correct existing disparities in the realisation of economic interests of producers and traders in the context of food security gained further development. Along with the positive changes in the development of international grain trade, potential threats to the country’s food security and to domestic market operators were identified. Proposals for their elimination by active methods of state regulation were substantiated | Поступальне нарощування експорту української сільськогосподарської та продовольчої позиції, підтримання лідируючих позицій держави на світових сировинних ринках в агропродовольчому сегменті, передусім, на ринку зерна не повинно створювати загрози для дотримання продовольчої безпеки та виникнення дефіцитних явищ на внутрішньому ринку. Стаття присвячена ідентифікації особливостей та показників ефективної реалізації експортного потенціалу суб’єктів українського ринку зерна з огляду на дотримання продовольчої безпеки держави. Методичну основу дослідження склала низка загальних та спеціальних методів дослідження, зокрема, діалектичний метод пізнання, метод порівнянь і співставлень, емпіричний, графічний та абстрактно-логічний методи. Результатом дослідження є ідентифікація тенденцій розвитку зовнішньоекономічних відносин у сфері торгівлі зерном. Визначено потенційні загрози для продовольчої безпеки України від збільшення обсягу експортно-імпортних операцій на ринку зерна. Актуалізовано необхідність державної координації процесів з метою усунення потенційних загроз для внутрішнього ринку. Набули подальшого розвитку теоретико-методичні підходи щодо регулювання зовнішньоекономічних операцій на ринку зерна на основі визначення інструментарію виправлення існуючих диспропорцій в реалізації економічних інтересів товаровиробників та суб’єктів сфери обігу продукції в контексті дотримання продовольчої безпеки. Поряд з позитивними змінами у розвитку міжнародної торгівлі зерном визначено потенційні загрози для продовольчої безпеки країни та для внутрішніх операторів ринку. Обґрунтовано пропозиції щодо їх усунення активними методами державного регулювання

The article is devoted to the current problems of institutional reform to attract investment in the modernisation and rehabilitation of irrigation infrastructure and cover the costs of its operation. To address these issues, in 2019 the Cabinet of Ministers of Ukraine approved the Irrigation and Drainage Strategy until 2030 and in 2020 a corresponding action plan for its implementation. However, the reform process is delayed conditioned upon systemic environmental, economic and cultural problems that create obstacles to change, primarily in the development and adoption of legislation regulating the formation and operation of new institutions (water user associations and management of state reclamation systems, etc.). The purpose of the article was to present the results of analytical studies examining Ukrainian and international experience in irrigation management reforms and assessing the likely risks that may arise in this way and forming a vision for managing the implementation of the Irrigation and Drainage Strategy until 2030. The study was performed using the following methods: systematic analysis of the functioning of the irrigation sector in Ukraine; comparison (determination of properties and characteristics based on collected information and statistical data on reform processes in the field of land reclamation in Ukraine and the world), abstract - logical (theoretical generalisations and formulations of categories and conclusions. The existing reform processes in the field of land reclamation in Ukraine are analysed, it is noted that in a market economy, effective maintenance and development of water reclamation complex can take place only in partnership with the state and the private sector. As a result of research of Ukrainian and international experience, the principles and mechanisms of effective implementation of transformations in irrigation management are proposed and consider socio-economic and cultural aspects of reform processes in Ukraine and possible risks arising from international experience. Specific recommendations for managing the reform process are provided. The application of the proposed methods of reform will ensure investment in the modernisation and rehabilitation of water infrastructure and further sustainable use of irrigated land | Стаття присвячена актуальним проблемам проведення інституційної реформи для залучення інвестицій у модернізацію та відновлення зрошувальної інфраструктури та забезпечення покриття витрат на її експлуатацію. Для вирішення зазначених проблем у 2019 році Кабінетом Міністрів України було затверджено Стратегію зрошення та дренажу до 2030 року та у 2020 році відповідний план дій щодо її впровадження. Однак, процес реформ затримується внаслідок наявності системних екологічних, економічних та культурологічних проблем, що створюють перешкоди на шляху перетворень, насамперед, щодо розробки та прийняття законодавства регламентуючого порядок утворення та функціонування нових інституційних утворень (організацій водокористувачів та структур управління державними меліоративними системами й ін.). Мета статті полягала у викладенні результатів аналітичних досліджень з вивчення українського та міжнародного досвіду проведення реформ в управлінні зрошенням та оцінки імовірних ризиків, що можуть виникати на цьому шляху та формуванні бачення щодо управління процесом впровадження Стратегії зрошення та дренажу до 2030 року. Дослідження виконано за допомогою наступних методів: системного аналізу функціонування сектору зрошення в Україні; порівняння (визначення властивостей та характеристик на основі зібраної інформації та статистичних даних про процеси реформ у галузі меліорації земель в Україні та світі), абстрактно-логічного (теоретичні узагальнення та формулювання категорій та висновків.Проаналізовано існуючі процеси реформування у галузі меліорації земель в Україні, зазначено, що за умов ринкової економіки, результативне утримання та розвиток водогосподарсько-меліоративного комплексу може відбуватись лише за партнерства держави та приватного сектору. В результаті досліджень українського та міжнародного досвіду запропоновано принципи й механізми ефективної реалізації трансформацій в управлінні зрошенням та враховують соціально-економічні та культурологічні аспекти процесів реформування в Україні та імовірні ризики, що випливають з аналізу міжнародного досвіду. Надані конкретні рекомендації щодо управління процесом реформування. Застосування запропонованих методів проведення реформи забезпечить залучення інвестицій у модернізацію й відновлення водогосподарської інфраструктури та у подальшому стале використання зрошуваних земель

In the context of market relations development and rapid changes in technological support and technologies, it is necessary for enterprises to use not only publicly available material and financial resources, but also to operate with non-material resources, namely intellectual property objects, to ensure competitive advantages. This is an effective approach to increase the profitability and competitiveness of the enterprise. Improving the methodology and organisation of evaluation of potato varieties for various economic purposes as intellectual property as part of intangible assets is relevant and allows determining the market value of the variety, eliminates errors in calculating the price, and contributes to profit. The purpose of the study is to develop methodological recommendations for assessing the value of potato varieties as an object of intellectual property. The study was based on theoretical elaborations of Ukrainian and foreign scientists. The materials of statistical reporting of agricultural enterprises engaged in the production of seed potatoes, developments of research institutions, data of the Ministry of Agrarian Policy and Food of Ukraine, the State Statistics Service of Ukraine were used for the research. The economic evaluation of breeding stages of creation of potato varieties for different economic purposes was carried out. Methodological approaches to assessing the value of potatoes as an object of intellectual property, and economic mechanisms for ensuring the acquisition of intellectual property rights and use of newly created potato varieties, have been developed. The stages of the breeding process of creating a variety from an economic point of view are studied. The most expenditure stages of breeding are determined. The importance of the direction of use of the variety and the impact on the cost of its creation are analysed. Methodological recommendations for estimating the cost of potato seeds have been elaborated, allowing to establish the payback period of the variety | В умовах розвитку ринкових відносин і швидкої зміни технологічного забезпечення та технологій підприємствам для забезпечення конкурентних переваг необхідно використовувати не лише загальнодоступні матеріальні та фінансові ресурси, а й оперувати ресурсами не матеріального характеру, а саме об’єктами інтелектуальної власності. Це слугує дієвим способом підвищення прибутковості і конкурентоспроможності підприємства. Удосконалення методики й організації оцінки сортів картоплі різного господарського призначення як інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів є актуальним і дозволяє визначити ринкову вартість сорту, унеможливлює помилки у розрахунку ціни, сприяє отриманню прибутку. Метою статті є розробка методичних рекомендацій з оцінки вартості сортів картоплі як об’єкта інтелектуальної власності. У процесі дослідження використано теоретичні розробки українських і зарубіжних вчених. Для досліджень використані матеріали статистичної звітності сільськогосподарських підприємств, що займаються виробництвом насіннєвої картоплі, розробки науково-дослідних установ, дані Міністерства аграрної політики і продовольства України, Державної служби статистики України. Здійснено економічну оцінку селекційних етапів створення сортів картоплі різного господарського призначення. Розроблено методичні підходи до оцінки вартості картоплі як об’єкту інтелектуальної власності, а також економічні механізми забезпечення набуття прав та використання інтелектуальної власності на новостворені сорти картоплі. Досліджено етапи селекційного процесу створення сорту з економічної точки зору. Визначено найбільш затратні етапи селекції. Проаналізовано важливість напряму використання сорту та вплив на вартість його створення. Розроблено методичні рекомендації щодо оцінки вартості насіння картоплі, що дає змогу встановити термін окупності сорту

The study focuses on the identification of directions of innovative development of the agrarian system of Ukraine in the war and post-war periods. The relevance of solving this fundamental scientific and practical task lies in the fact that the agrarian structure of Ukraine in modern socio-economic conditions requires the introduction of new and fundamentally different from the pre-war ways of development, which would make the most of modern sciencebased methods of development of organisational and legal entities. The purpose of the study is to outline the challenges facing Ukrainian agriculture in the post-war development of the agrarian system and their solutions based on postand neo-industrial technologies. System-structural analysis and synthesis, monographic, historical methods, methods of abstraction and economic comparisons were used in the investigation. Theoretical and methodological included concepts, provisions, findings presented in the academic publications of Ukrainian and foreign scientists, theories of innovation, communication, information technology. The study considered the substance of technological structures and their influence on economic development in the historical aspect, along with modern models of industrialization and the level of innovative development both in Ukraine and other world countries. The results and challenges of the innovative development of the agro-industrial complex of Ukraine for 2000-2020 are analysed, the branches whose low rates of development threaten the food security of the country and the further development of the agro-industrial complex, in particular the challenges and threats caused by the Russian Federation’s full-scale war and occupation of part of the territory of Ukraine, are highlighted. Modern innovative post- and neo-industrial technologies (in particular, technologies of drip irrigation, production of vegetables in the closed ground, precision farming, production of vegetable meat, etc.) were identified and singled out, the broad introduction of which in the post-war period will not only restore the pre-war potential of the agro-industrial comlex, but also ensure its further competitive development. The obtained conclusions and findings can be used in practice: enterprises, rural and urban households – producers of agricultural products and food products on the widespread introduction of drip irrigation technologies, greenhouses, precision farming and robotics, non-animal production of meat and dairy products with high efficiency; specialised scientific institutions and start-ups on the deployment of extensive research towards the creation of new innovative post- and neo-industrial technologies for the production of agricultural products and food; state executive authorities to stimulate the widespread introduction of these technologies to ensure post-war recovery and further competitive innovative development of the agro-industrial complex | Стаття присвячена ідентифікації шляхів інноваційного розвитку аграрного устрою України у воєнний та післявоєнний періоди. Актуальність вирішення цієї фундаментальної науково-практичної проблеми полягає в тому, що аграрний устрій нашої держави в сучасних соціоекономічних умовах потребує впровадження новітніх і принципово відмінних від довоєнних шляхів розвитку, які б найбільш повно використовували сучасні науково-обґрунтовані методи розвитку організаційно-правових суб’єктів господарювання. Метою роботи є висвітлення викликів, які стоять перед сільським господарством України в повоєнній розбудові аграрного устрою та шляхів їх вирішення з використанням пост- та неоіндустріальних технологій. У процесі дослідження використано системно-структурний аналіз і синтез, монографічний, історичний методи, методи абстракції й економічних порівнянь. Теоретико-методологічна основа: концепції, положення, висновки, що розглядаються в наукових працях українських і зарубіжних вчених, теорії інновацій, комунікацій, інформаційних технологій. Розглянуто сутність технологічних устроїв та їх вплив на розвиток економіки в історичному аспекті, а також сучасних моделей індустріалізації та рівня інноваційного розвитку в країнах світу і в Україні. Проаналізовано результати і виклики інноваційного розвитку АПК України за 2000–2020 роки, виокремлено галузі, низькі темпи розвитку яких загрожують продовольчій безпеці країни та подальшому розвитку АПК, зокрема виклики і загрози в результаті розв’язання РФ повномасштабної війни та окупації частини території України. Виявлено та виокремлено сучасні інноваційні пост- та неоіндустріальні технології (зокрема технології крапельного зрошення, виробництва овочів закритого грунту, точного землеробства, виробництва рослинного м’яса тощо), широке впровадження яких в повоєнний період дозволить не тільки відновити довоєнний потенціал АПК, а і забезпечити його подальший конкурентоспроможний розвиток. Отримані висновки та результати можуть бути використані в практичній діяльності: підприємств, сільських і міських домогосподарств – виробників сільськогосподарської продукції та продуктів харчування щодо широкого впровадження технологій крапельного зрошення, тепличного господарства, точного землеробства та робототехніки, нетваринного виробництва м’ясо-молочної продукції з високою ефективністю; спеціалізованих наукових установ та стартапів щодо розгортання широких досліджень в напрямі створення нових інноваційних пост- та неоіндустріальних технологій виробництва продукції сільського господарства та продуктів харчування; органів державної виконавчої влади щодо стимулювання широкого запровадження цих технологій для забезпечення повоєнного відновлення і подальшого конкурентоспроможного інноваційного розвитку АПК

Considering the economic, social and environmental potential of the forestry sector of Ukraine, and the rather low level of its efficiency, an important task is to create conditions for the competitive development of the forestry industry. A precondition for such development is an objective assessment of the regional competitiveness of forestry complexes, which requires the elaboration of appropriate methodological and methodological approaches. The regional approach to competitiveness assessment ensures that the specific features of all natural zones on the territory of Ukraine, characterised by different soil and climatic conditions and unequal forest cover, are taken into account. The purpose of this study is to substantiate and test methodological and methodological approaches to assessing the competitiveness of forestry in Ukraine. The methodological basis of the research was the methods of analysis and synthesis, system generalisation and dialectical method. Methodological and methodical approaches to the assessment of the competitiveness of forestry in Ukraine are substantiated. The main challenges of forestry enterprises that form the potential of the industry are identified. The factors that form the level of competitiveness of forestry are highlighted. Positive and negative trends in the competitive development of regional forestry complexes are identified. Based on the assessment of the competitiveness of forestry complexes, their classification in the major natural zones of Ukraine was completed. The conducted research will serve as a basis for assessing the efficiency of individual forestry enterprises in the context of strengthening their competitiveness. The main advantages (disadvantages) of competitive development of business entities can become an objective prerequisite for making appropriate management decisions | Враховуючи економічний, соціальний та екологічний потенціал лісового господарства України, а також достатньо низький рівень його ефективності, важливим завданням є створення умов для конкурентоспроможного розвитку лісової галузі. Передумовою такого розвитку є об’єктивна оцінка регіональної конкурентоспроможності лісогосподарських комплексів, що вимагає розробки відповідних методологічних та методичних підходів. Регіональний підхід до оцінки конкурентоспроможності забезпечує врахування особливостей всіх природних зон на території України, що характеризуються різноманітними ґрунтово-кліматичними умовами та неоднаковими показниками лісистості. Мета статті – обґрунтувати та апробувати методологічні і методичні підходи до оцінки конкурентоспроможності лісового господарства України. Методологічну основу дослідження склали методи аналізу та синтезу, системного узагальнення та діалектичний метод наукового пізнання. Обґрунтовано методологічні і методичні підходи до оцінки конкурентоспроможності лісового господарства України. Встановлено основні проблеми функціонування лісогосподарських підприємств, які формують потенціал галузі. Виокремлено чинники, що формують рівень конкурентоспроможності лісового господарства. Виявлено позитивні та негативні тенденції конкурентоспроможного розвитку регіональних лісогосподарських комплексів. На основі проведеної оцінки конкурентоспроможності лісогосподарських комплексів здійснено їх ранжування в основних природних зонах України. Здійснені дослідження слугуватимуть основою для проведення оцінки ефективності діяльності окремих лісогосподарських підприємств в контексті зміцнення їх конкурентоспроможності. Визначені основні переваги (недоліки) конкурентоспроможного розвитку суб’єктів господарювання можуть стати об’єктивною передумовою прийняття відповідних управлінських рішень

The main objective of the land reform in Ukraine, which was launched 22 years ago, is to involve agricultural land in full, efficient, and transparent economic (market) turnover. During different stages of transformations in land relations, in scientific, political, and social circles, the issue of market turnover of agricultural land was particularly acute and always caused many disputes about precisely what the market turnover of land should be. With the introduction (from July 2021) of the market turnover of agricultural land, questions about its functioning not only remained, but, on the contrary, additional tasks were added: which model of market turnover Ukraine has chosen; what are the results of the functioning of the market turnover of agricultural land; whether the model of market turnover of agricultural land corresponds to the European integration direction of Ukraine’s development, etc. This study is focused on highlighting such issues, clearly revealing the essence of the subject through the analysis of statistical data, which in turn forms the relevance of the results presented. The purpose of the study is to cover and analyse the outcomes of the market turnover of agricultural land in Ukraine and to identify the existing issues. The purpose of the study is a comprehensive examination of the results of purchase and sale transactions of ownership rights to agricultural land plots concluded in Ukraine during 07/01/2021 – 07/01/2022 to determine the main trends in the results. The methods of analysis of the given subject were general scientific, including structural and functional (description and explanation of pricing and functioning of the market turnover of agricultural land); comparison (identification of discrepancies in the data of land value and the basis of its calculation on the basis of collected statistical data on the results of the market turnover of land), abstract and logical (generalisation and formulation of conclusions). Based on the findings, the results of the functioning of the market turnover of agricultural land were analysed, the causes of overstatement of land value were identified and the main price trends were established. The value of agricultural land is calculated by applying the median, the results are compared with the calculations of the average value. It is argued that the state authorities’ data on the value of agricultural land is calculated incorrectly. The number and structure of concluded contracts for the sale and purchase of agricultural land in the context of regions are investigated. The value indicators of agricultural land depending on the location, purpose and type of land are highlighted. The main difficulties in the functioning of the market turnover of agricultural land have been identified. Prospects for further research are to find solutions to the existing problems of market turnover of agricultural land by applying the findings of the study | Основним завданням земельної реформи в Україні, яка була розпочата 22 роки тому, є залучення земель сільськогосподарського призначення в повноцінний, ефективний та прозорий економічний (ринковий) обіг. Протягом різних етапів здійснення перетворень в земельних відносинах, в науковому, політичному та соціальному колах питання ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення стояло особливо гостро та завжди викликало багато розбіжностей в поглядах на те, яким саме має бути ринковий обіг земель. Із запровадженням (з липня 2021 року) ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення, питання щодо його функціонування були не тільки не зняті, а навпаки, до них додались нові: яку саме модель ринкового обігу обрала Україна; які результати функціонування ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення; чи відповідає модель ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення Євроінтеграційному напрямі розвитку України тощо. Саме на висвітлення таких питань спрямоване це дослідження, через аналіз статистичних даних чітко розкриває суть проблематики, що в свою чергу формує актуальність представлених результатів. Метою статті є висвітлення та аналіз результатів ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення в Україні та виявлення проблем даного обігу. Завданням дослідження є комплексне вивчення результатів угод купівлі-продажу прав власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що були укладені в Україні протягом 01.07.2021 р. – 01.07.2022 р., для визначення основних тенденцій результатів. Методами аналізу проблеми стали загальнонаукові, серед яких структурно-функціональний (опис та пояснення ціноутворення та функціонування ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення); порівняння (виявлення розбіжностей в даних вартості земель та бази її розрахунку на основі зібраних статистичних даних за результатами ринкового обігу земель), абстрактно-логічний (узагальнення та формулювання висновків). За результатами дослідження здійснено аналіз результатів функціонування ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення, виявлені причини завищення вартості земель та встановлені основні цінові тенденції. Розраховано вартість земель сільськогосподарського призначення шляхом застосування медіани, отримані результати порівняно з розрахунками середніх показників вартості. Доведено, що дані державних органів щодо вартості земель сільськогосподарського призначення обраховані некоректно. Досліджено кількість та структуру укладених договорів купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення в розрізі областей. Висвітлено вартісні показники земель сільськогосподарського призначення залежно від місця розташування, цільового призначення та виду угідь. Встановлено основні проблеми функціонування ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення. Перспективи подальших досліджень полягають в пошуку шляхів вирішення проблем ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення, через використання отриманих результатів дослідження

Considering the lack of elevator capacities and the imbalance in the distribution of commodity flows due to the occupation and blocking of seaports, other modes of transport are currently unable to provide the required volumes of grain for export, and the safety of the harvest is under threat. Therefore, the issue of logistics development in war conditions is urgent, which determines the relevance of the study. The purpose of the study is to analyse the pre-war and current state of the grain logistics system and to identify efficient ways of its development during the war and after its end. The study is based on the following methods: dialectical, historical, monographic, abstract-logical, systematic and classification, analytical forecasting, statistical, economic, economic-mathematical, and graphical. Investigated the length of roads in Ukraine and forecasted the reduction of roads due to military operations. The analysis of exportimport logistics was performed, and the advantages of maritime transport were determined, the share of which in exports was 99.5%, and in imports, the majority of transportation was by rail (44.9%). The state of elevator capacities was explored, the lack of which in 2021 amounted to 18.3 million tons (17.4%), the volume of their losses due to hostilities in 2022 was determined – 12.6 million tons (22.2%), the impact of the war on the growth of prices for grain storage services was analysed. A critical analysis of the infrastructure projects of the National Council for the Restoration of Ukraine from the Consequences of the War is performed and identified their disadvantages. The proposed measures to improve logistics will allow for reducing the lack of elevator capacities, increasing grain exports, accelerating the movement of products across the border and reducing logistics costs. The results of the research can be used by public authorities in the establishment of programs for the development of agrarian logistics, business structures – for the development of infrastructure projects and improvement of logistics systems of enterprises, scientists – for further investigation of grain logistics problems and determining the prospects for its development | Враховуючи нестачу елеваторних потужностей та диспропорцію у розподілі товарних потоків через захоплення та блокування морських портів, інші види транспорту сьогодні не в змозі забезпечити перевезення необхідних обсягів зерна на експорт, а збереження врожаю знаходиться під загрозою. Тому нагальним є питання розвитку логістики в умовах війни, що визначає актуальність дослідження. Метою статті є аналіз довоєнного та сучасного стану зернової логістичної системи і визначення ефективних шляхів її розвитку під час війни та після її закінчення. Дослідження ґрунтується на наступних методах: діалектичному, історичному, монографічному, абстрактно-логічному, системному та класифікаційному, методі аналітичного прогнозування, статистико-економічному, економіко-математичному, графічному. Досліджено протяжність доріг в Україні та здійснено прогноз щодо скорочення шляхів через військові дії. Проведено аналіз експортноімпортної логістики, визначено переваги морського транспорту, питома вага якого при експорті складала 99,5 %, а при імпорті більшість перевезень припадала на залізничний транспорт (44,9 %). Досліджено стан елеваторних потужностей, дефіцит яких у 2021 році складав 18,3 млн тонн (17,4 %), визначено обсяги їх втрат через військові дії у 2022 році – 12,6 млн тонн (22,2 %), проаналізовано вплив війни на зростання цін на послуги зберігання зерна.Здійснено критичний аналіз інфраструктурних проектів Національної ради з відновлення України від наслідків війни та вказано їх недоліки. Запропоновані заходи щодо удосконалення логістики допоможуть частково знівелювати дефіцит елеваторних потужностей, наростити обсяги експорту зернових, сприятимуть пришвидшенню переміщення продукції через кордон та зменшенню логістичних витрат. Результати досліджень можуть бути використані органами державної влади при створенні програм розвитку аграрної логістики, бізнес структурами – для розробки інфраструктурних проектів та удосконалення логістичних систем підприємств, науковцями – для подальшого вивчення проблем зернової логістики та визначення перспектив її розвитку