Мета. Виявити особливості росту й розвитку сортів сої залежно від застосування органічного добрива, регуляторів росту рослин та вологоутримувача в умовах Лісостепу України. Методи. Досліджували сорти сої ‘Устя’, ‘Кано’ та ‘Гєба’. За місяць до сівби сої в ґрунт вносили вологоутримувач – гідрогель Аквасорб (Aquasorb) у нормі 300 кг/га стрічками завширшки 10 см у зону майбутнього рядка. Органічне добриво Паросток (марка 20) застосовували двічі: перше підживлення у фазі 3–5 листків та друге – 9–11 листків сої. Регулятори росту Вермистим Д і Агростимулін вносили у фазі бутонізації культури. Результати. За підживлення сої добривом Паросток асиміляційна поверхня сорту ‘Устя’ у фазі цвітіння у варіантах без використання гідрогелю Аквасорб становила 38,2 тис. м2/га, тимчасом як на варіантах його застосування рослини формували 43,6 тис. м2/га. У сорту ‘Кано’ внесення органічного добрива сприяло формуванню листкової поверхні на варіантах без гідрогелю на рівні 38,6 тис. м2/га, а за його внесення – 45,8 тис. м2/га. Аналогічні закономірності було отримано і для сорту ‘Гєба’ – 39,0 та 44,9 тис. м2/га відповідно. Оброблення посівів добривом Паросток сприяло підвищенню рівня чистої продуктивності фотосинтезу в усіх досліджуваних сортів сої. Так, у сорту ‘Устя’ у варіантах без гідрогелю його застосування дало змогу сформувати 0,73 г/м2 сухої речовини за добу, тимчасом як у контролі – 0,68 г/м2 за добу. За аналогією в сортів сої ‘Кано’ та ‘Гєба’ були отримані показники накопичення сухої речовини на рівні 1,00 та 0,62 г/м2 за добу, а в контрольних варіантах – 0,92 та 0,46 г/м2 за добу відповідно. Висновки. У середньому за роки досліджень рослини сорту ‘Устя’ утворювали 5,6–5,7 г насіння на одну рослину. Сорт ‘Кано’, як і ‘Устя’, у разі застосування регулятора росту Вермистим Д на фоні внесення добрива Паросток (марка 20) утворював 8,6 г насіння на рослину, а на фоні застосування гідрогелю Аквасорб – 8,7 г. У разі застосування регулятора росту Агростимулін отримано індивідуальну продуктивність рослин сої на рівні 8,7 та 8,5 г відповідно.

Мета. Виявити особливості росту й розвитку сортів сої залежно від застосування органічного добрива, регуляторів росту рослин та вологоутримувача в умовах Лісостепу України. Методи. Досліджували сорти сої ‘Устя’, ‘Кано’ та ‘Гєба’. За місяць до сівби сої в ґрунт вносили вологоутримувач – гідрогель Аквасорб (Aquasorb) у нормі 300 кг/га стрічками завширшки 10 см у зону майбутнього рядка. Органічне добриво Паросток (марка 20) застосовували двічі: перше підживлення у фазі 3–5 листків та друге – 9–11 листків сої. Регулятори росту Вермистим Д і Агростимулін вносили у фазі бутонізації культури. Результати. За підживлення сої добривом Паросток асиміляційна поверхня сорту ‘Устя’ у фазі цвітіння у варіантах без використання гідрогелю Аквасорб становила 38,2 тис. м2/га, тимчасом як на варіантах його застосування рослини формували 43,6 тис. м2/га. У сорту ‘Кано’ внесення органічного добрива сприяло формуванню листкової поверхні на варіантах без гідрогелю на рівні 38,6 тис. м2/га, а за його внесення – 45,8 тис. м2/га. Аналогічні закономірності було отримано і для сорту ‘Гєба’ – 39,0 та 44,9 тис. м2/га відповідно. Оброблення посівів добривом Паросток сприяло підвищенню рівня чистої продуктивності фотосинтезу в усіх досліджуваних сортів сої. Так, у сорту ‘Устя’ у варіантах без гідрогелю його застосування дало змогу сформувати 0,73 г/м2 сухої речовини за добу, тимчасом як у контролі – 0,68 г/м2 за добу. За аналогією в сортів сої ‘Кано’ та ‘Гєба’ були отримані показники накопичення сухої речовини на рівні 1,00 та 0,62 г/м2 за добу, а в контрольних варіантах – 0,92 та 0,46 г/м2 за добу відповідно. Висновки. У середньому за роки досліджень рослини сорту ‘Устя’ утворювали 5,6–5,7 г насіння на одну рослину. Сорт ‘Кано’, як і ‘Устя’, у разі застосування регулятора росту Вермистим Д на фоні внесення добрива Паросток (марка 20) утворював 8,6 г насіння на рослину, а на фоні застосування гідрогелю Аквасорб – 8,7 г. У разі застосування регулятора росту Агростимулін отримано індивідуальну продуктивність рослин сої на рівні 8,7 та 8,5 г відповідно.

Цель. Определить особенности роста и развития растений сортов сои в зависимости от применения органического удобрения, регуляторов роста растений и влагоудерживателя в условиях Лесостепи Украины. Методы. Исследовали сорта сои ‘Устя’, ‘Кано’ и ‘Геба’. За месяц до высева культуры в почву вносили влагоудерживатель – гидрогель Аквасорб (Aquasorb) в норме 300 кг/га лентами шириной 10 см в зону будущего рядка. Органическое удобрение Паросток (марка 20) применяли дважды: первая подкормка в фазе 3–5 листьев и вторая – 9–11 листьев сои. Регуляторы роста Вермистим Д и Агростимулин применяли в фазе бутонизации культуры. Результаты. При внекорневой подкормке сои удобрением Паросток ассимиляционная поверхность сорта ‘Устя’ в фазе цветения в вариантах без использования гидрогеля Аквасорб составляла 38,2 тыс. м2/га, тогда как на вариантах его применения растения формировали 43,6 тыс. м2/га. У сорта ‘Кано’ внесение органического удобрения способствовало формированию листовой поверхности на вариантах без гидрогеля на уровне 38,6 тыс. м2/га, а при его применении – 45,8 тыс. м2/га. Аналогичные закономерности были получены и для сорта ‘Геба’ – 39,0 и 44,9 тыс. м2/га соответственно. Обработка посевов удобрением Паросток способствовала повышению уровня чистой продуктивности фотосинтеза у всех исследуемых сортов сои. Так, у сорта ‘Устя’ в вариантах без гидрогеля его применение позволило сформировать 0,73 г/м2 сухого вещества в сутки, тогда как на контроле – 0,68 г/м2 в сутки. По аналогии у сортов сои ‘Кано’ и ‘Геба’ были получены показатели накопления сухого вещества на уровне 1,00 и 0,62 г/м2 в сутки, а в контрольных вариантах – 0,92 и 0,46 г/м2 в сутки соответственно. Выводы. В среднем за годы исследований растения сорта ‘Устя’ формировали 5,6–5,7 г семян на одно растение. Сорт ‘Кано’, как и ‘Устья’, в случае применения регулятора роста Вермистим Д на фоне внесения удобрения Паросток (марка 20) формировал 8,6 г семян на растение, а на фоне применения гидрогеля Аквасорб – 8,7 г. При применении регулятора роста Агростимулин получено индивидуальную продуктивность растений сои на уровне 8,7 и 8,5 г соответственно. | Мета. Виявити особливості росту й розвитку сортів сої залежно від застосування органічного добрива, регуляторів росту рослин та вологоутримувача в умовах Лісостепу України. Методи. Досліджували сорти сої ‘Устя’, ‘Кано’ та ‘Гєба’. За місяць до сівби сої в ґрунт вносили вологоутримувач – гідрогель Аквасорб (Aquasorb) у нормі 300 кг/га стрічками завширшки 10 см у зону майбутнього рядка. Органічне добриво Паросток (марка 20) застосовували двічі: перше підживлення у фазі 3–5 листків та друге – 9–11 листків сої. Регулятори росту Вермистим Д і Агростимулін вносили у фазі бутонізації культури. Результати. За підживлення сої добривом Паросток асиміляційна поверхня сорту ‘Устя’ у фазі цвітіння у варіантах без використання гідрогелю Аквасорб становила 38,2 тис. м2/га, тимчасом як на варіантах його застосування рослини формували 43,6 тис. м2/га. У сорту ‘Кано’ внесення органічного добрива сприяло формуванню листкової поверхні на варіантах без гідрогелю на рівні 38,6 тис. м2/га, а за його внесення – 45,8 тис. м2/га. Аналогічні закономірності було отримано і для сорту ‘Гєба’ – 39,0 та 44,9 тис. м2/га відповідно. Оброблення посівів добривом Паросток сприяло підвищенню рівня чистої продуктивності фотосинтезу в усіх досліджуваних сортів сої. Так, у сорту ‘Устя’ у варіантах без гідрогелю його застосування дало змогу сформувати 0,73 г/м2 сухої речовини за добу, тимчасом як у контролі – 0,68 г/м2 за добу. За аналогією в сортів сої ‘Кано’ та ‘Гєба’ були отримані показники накопичення сухої речовини на рівні 1,00 та 0,62 г/м2 за добу, а в контрольних варіантах – 0,92 та 0,46 г/м2 за добу відповідно. Висновки. У середньому за роки досліджень рослини сорту ‘Устя’ утворювали 5,6–5,7 г насіння на одну рослину. Сорт ‘Кано’, як і ‘Устя’, у разі застосування регулятора росту Вермистим Д на фоні внесення добрива Паросток (марка 20) утворював 8,6 г насіння на рослину, а на фоні застосування гідрогелю Аквасорб – 8,7 г. У разі застосування регулятора росту Агростимулін отримано індивідуальну продуктивність рослин сої на рівні 8,7 та 8,5 г відповідно. | Purpose. Identification of soybean growth and development peculiarities as affected by the application of organic fertilizer, plant growth regulators and water retaining agent under the conditions of the Forest-Steppe of Ukraine. Methods. The study involved soybean varie­ties ‘Ustia’, ‘Kano’ and ‘Hieba’. A month before sowing soybean, water retaining agent (hydrogel Aquasorb) was introduced in the zone of the future row as 10-cm strips at a dose of 300 kg/ha. Organic fertilizer Parostok (grade 20) was applied twice: at the 3–5 leaf stage and at the 9–11 leaf stage. Growth regulators Vermystym-D and Agrostymulin were introduced at the budding stage. Results. It was found that the assimilation surface (m2/ha) of ‘Ustia’ crops in the treatments without hydrogel at the flowering stage was 38,200, while in the treatment with hydrogel it made up 43,600. In ‘Kano’, application of organic fertilizer ensured a leaf surface of 38,600 m2/ha in the treatment without hydrogel and 45,800 with hydrogel. Similar patterns were recorded in ‘Hieba’: 39,000 and 44,900, respectively. Organic fertilization of ‘Kano’ stands contributed to the formation of an assimilation surface of 38,600 in the treatment without hydrogel and 45,800 with hydrogel. ‘Hieba’ demonstrated similar patterns: 39,000 and 44,900, respectively. Application of organic fertilizer allowed to increase the net productivity of photosynthesis (g/m2 of dry matter per day) in all the varieties under study: 0.73 in ‘Ustia’ in the treatment without hydrogel (0.68 in the control treatment), 1.00 in ‘Kano’ (0.92 in the control treatment) and 0.62 in ‘Hieba’ (0.46 in the control treatment). Conclusions. On average for the years of the experiment, plants of ‘Ustia’ variety formed 5.6–5.7 g of seeds per plant. Both ‘Kano’ and ‘Ustia’ formed 8.6 g of seeds per plant when using growth regulator Vermystym-D on the background of fertilizer Parostok and 8.7 g of seeds per plant on the background of using hydrogel Aquasorb. Top dressing with growth regulator Agrostymulin ensured individual plant productivity at the level of 8.7 and 8.5 g of seeds per plant, respectively.

Мета. Установити особливості росту й розвитку рослин сортів сої залежно від застосування органічного добрива, регуляторів росту рослин та вологоутримувача в умовах Лісостепу України та визначити їх біометричні показники. Методи. Досліджували сорти сої ‘Устя’, ‘Кано’ та ‘Гєба’. За місяць до сівби сої в ґрунт вносили вологоутримувач – гідрогель Аквасорб (Aquasorb) у нормі 300 кг/га стрічками завширшки 10 см у зону майбутнього рядка. Органічне добриво Паросток (марка 20) застосовували двічі: перше підживлення у фазі 3–5 листків та друге – 9–11 листків сої. Регулятори росту Вермистим Д і Агростимулін вносили у фазі бутонізації культури. Результати. Виявлено позитивний вплив застосування регуляторів росту на загальну висоту рослин сої. Зокрема, за використання Вермистиму Д у сорту ‘Устя’ їх висота збільшувалася на 0,7–3,0 см, Агростимуліну – на 0,2–3,7 см. Водночас використання регуляторів росту сприяло деякому збільшенню кількості квіток на одній рослині: сорт ‘Устя’ – на 0,1–1,0 шт., ‘Кано’ – на 0,0–1,0, ‘Гєба’ – на 0,0–0,8 шт. За використання регулятора росту Вермистим Д кількість бобів на рослинах сорту ‘Устя’ зрос­тала на 0,4–1,0 шт., за внесення Агростимуліну – на 0,3–2,2 шт., у сорту ‘Кано’ – на 0,0–1,1 та 0,3–1,4 шт., у сорту ‘Гєба’ – на 0,3–1,1 та 0,6–1,9 шт. відповідно. У комплексі з іншими чинниками застосування регуляторів росту було ефективнішим. Висновки. У середньому за роки досліджень у сорту ‘Устя’ максимальна кількість зерен формувалася за умови підживлення рослин добривом Паросток та застосування регуляторів росту Вермистим Д (36,2 шт.) та Агростимулін (35,5 шт.). Застосування добрива Паросток сприяло збільшенню висоти прикріплення нижнього бобу в сорту ‘Устя’ на 0,6–2,4 см, у ‘Кано’ та ‘Гєба’ – на 1,0–2,4 та 0,4–1,7 см відповідно. У разі ж використання регуляторів росту значних змін цього показника не зафіксовано. Максимальні параметри маси 1000 насінин для сортів ‘Устя’ та ‘Кано’ отримано у варіанті комбінованого застосування гідрогелю Аквасорб, органічного добрива Паросток та регулятора росту Агростимулін – 160,3 і 166,8 г відповідно, у сорту ‘Гєба’ – за використання регулятора росту Вермистим Д –193,7 г.

Protomyces is an understudied genus of yeast-like fungi currently defined as phytopathogens of only Umbelliferae and Compositae. Species relationships and boundaries remain controversial and molecular data are lacking. Of the 82 named Protomyces, we found few recent studies and six available cultures. We previously isolated Protomyces strains from wild Arabidopsis thaliana, a member of Brassicaceae, a family distant from accepted Protomyces hosts. We previously sequenced the genomes of all available Protomyces species, and P. arabidopsidicola sp. nov. strain C29, from Arabidopsis. Phylogenomics suggests this new species occupied a unique position in the genus. Genomic, morphological, and physiological characteristics distinguished P. arabidopsidicola sp. nov. from other Protomyces. Nuclear gene phylogenetic marker analysis suggests actin1 gene DNA sequences could be used with nuclear ribosomal DNA internal transcribed spacer sequences for rapid identification of Protomyces species. Previous studies demonstrated P. arabidopsidicola sp. nov. could persist on the Arabidopsis phyllosphere and Protomyces sequences were discovered on Arabidopsis at multiple sites in different countries. We conclude that the strain C29 represents a novel Protomyces species and propose the name of P. arabidopsidicola sp. nov. Consequently, we propose that Protomyces is not strictly associated only with the previously recognized host plants.

Purpose. To identify the productivity formation peculiarities of certain soybean varieties as affected by organic fertilizer, plant growth regulators, and moisture retainer application under the conditions of the Forest-Steppe of Ukraine.Methods. Soybean varieties ‘Ustia’, ‘Kano’, and ‘Hieba’ served as the object of the study. Moisture retainer ‘Aquasorb’ was introduced a month before sowing soybean in 10-cm strips in the zone of rows at the application rate of 300 kg/ha. Organic fertilizer ‘Parostok’ (mark 20) was applied twice: at the 3–5 leaf stage and at the 9–11 leaf stage. Growth regulators ‘Vermystym D’ and ‘Ahrostymulin’ were applied at the stage of budding at the recommended by producer dose.Results. The formulations under investigation did not affect the duration of phenological stages, and development of soybean plants occurred in accordance with their varietal characteristics and weather conditions of the year. The vegetation period of the varieties under study ranged from 109 to 117 days, which was typical of a mid-ripe­ning soybean group. Pre-sowing introduction of the moisture retainer ‘Aquasorb’ provided an increase in the soil water storage. As of 20 May 2016, the soil water storage in the 0–20 cm soil layer was 42 mm, while in the treatment with a moisture retainer it was 46 mm; in 2017, the values were 31 and 36 mm, respectively. On average, the plant density (per 1 m2)in ‘Kano’ sowings was 60.6, in ‘Hieba’ 58.5 and in ‘Ustia’ 59.2. The moisture retainer ‘Aquasorb’A provided a significant influence on the plant density formation, while organic fertilizers and growth regulators had almost no effect. The minimum yield of soybean grain in the control treatment (no formulations applied) was as follows: 3.99 t/ha in ‘Kano’, 1.72 t/ha in ‘Hieba’, and 2.43 t/ha in ‘Ustia’. All investigated agronomical practices ensured a significant increase in grain yield. The maximum yield in the experiment (4.74 t/ha) was provided by ‘Kano’ variety in the treatment with the complex application of moisture retainer ‘Aquasorb’, organic fertilizer ‘Parostok’ and growth regulator ‘Vermystym D’. The content of crude protein in soybean seeds in the control treatment varied from 35.2 to 36.6%. Application of the moisture retainer did not have any significant effect on this indicator. Top dressing with fertilizer increased the content of crude protein by 0.2–0.7% in different varieties. The maximum content of crude protein was obtained in the treatment with combined application of organic fertilizer and plant growth regulators.Conclusions. Integrated application of moisture retainer, organic fertilizer and plant growth regulators in soybean sowings is an important and effective factor in the realization of the crop yield potential. The quantitative and qualitative parameters of the crop productivity formation determined in the research can be used to improve the crop cultivation technology under the conditions of the Forest-Steppe of Ukraine. | Мета. Виявити особливості формування продуктивності сортів сої залежно від застосування органічного добрива, регуляторів росту рослин та вологоутримувача в умовах Лісостепу України.Методи. Об’єктом дослідження були сорти сої ‘Устя’, ‘Кано’ та ‘Гєба’. Вологоутримувач Аквасорб (Aquasorb) у нормі 300 кг/га вносили в ґрунт за місяць до сівби сої стрічками шириною 10 см у зону майбутнього рядка. Органічним добривом Паросток (марка 20) посіви обробляли двічі: перше підживлення – у фазі 3–5 листків, друге – 9–11 листків культури, а регуляторами росту Вермистим Д та Агростимулін – у фазі бутонізації рослин сої в рекомендованих виробниками нормах витрати.Результати. Досліджувані препарати не впливали на тривалість фенологічних фаз, тож розвиток рослин сої відбувався відповідно до їх сортових особливостей та погодних умов вегетації. Вегетаційний період досліджуваних сортів становив від 109 до 117 діб, що загалом є характерним для середньоскоростиглої групи сої. Передпосівне внесення в рядки волого­утримувача Аквасорб забезпечило підвищення запасів продуктивної вологи в ґрунті. Станом на 20.05 у 2016 р. запаси вологи в шарі ґрунту 0–20 см були 42 мм, тоді як у варіанті з вологоутримувачем – 46 мм, у 2017 р. – 31 та 36 мм відповідно. У середньому за варіантами досліду густота рослин у сорту ‘Кано’ становила 60,6 шт./м2, у ‘Гєба’ – 58,5 та ‘Устя’ – 59,2 шт./м2. Значний вплив на її формування мало застосування вологоутримувача Аквасорб, тоді як викорис­тання органічного добрива та регуляторів росту на неї практично не впливало. Мінімальною врожайність зерна сої була у варіантах чистого контролю (без застосування препаратів): у сорту ‘Кано’ – 3,99 т/га, ‘Гєба’ – 1,72 т/га, ‘Устя’ – 2,43 т/га. Усі досліджувані агроприйоми забезпечили її істотне підвищення. Максимальну врожайність у досліді було отримано в сорту ‘Кано’ у варіанті комплексного застосування вологоутримувача Аквасорб, органічного добрива Паросток та регулятора росту Вермистим Д – 4,74 т/га. Уміст сирого протеїну в насінні сої в контрольних варіантах становив 35,2–36,6%. Внесення вологоутримувача Аквасорб не мало значного впливу на цей показник. Застосування в позакореневе підживлення добрива Паросток збільшувало вміст сирого протеїну на 0,2–0,7% залежно від сорту. Максимальні значення показника отримано у варіантах поєднання органічного добрива та регуляторів росту рослин.Висновки. Комплексне застосування у посівах сої вологоутримувача, органічного добрива та регуляторів росту рослин є важливим та дієвим чинником реалізації її потенційної врожайності. Визначені в процесі дослідження кількісні та якісні параметри формування продуктивності культури можуть бути використані для вдосконалення технології її вирощування в умовах Лісостепу України. | Цель. Выявить особенности формирования продуктивности сортов сои в зависимости от применения органического удобрения, регуляторов роста растений и влагоудержателя в условиях Лесостепи Украины.Методы. Объектом исследования были сорта сои ‘Устя’, ‘Кано’ и ‘Геба’. Влагоудержатель Аквасорб (Aquasorb) в норме 300 кг/га вносили в почву за месяц до сева сои лентами шириной 10 см в зону будущего рядка. Органическим удобрением Паросток (марка 20) посевы обрабатывали дважды: первая подкормка – в фазе 3–5 листьев, вторая – 9–11 листьев культуры, а регуляторами роста Вермистим Д и Агростимулин – в фазе бутонизации растений сои в рекомендованных производителями нормах расхода.Результаты. Исследуемые препараты не влияли на продолжительность фенологических фаз, поэтому развитие растений сои происходило в соответствии с их сортовыми особенностями и погодными условиями вегетации. Вегетационный период исследуемых сортов составлял от 109 до 117 суток, что в целом характерно для среднескороспелой группы сои. Предпосевное внесение в рядки влагоудержателя Аквасорб обеспечивало повышение запасов продуктивной влаги в почве. По состоянию на 20.05 в 2016 г. запасы влаги в слое почвы 0–20 см были 42 мм, тогда как в варианте с влагоудержателем – 46 мм, в 2017 г. – 31 и 36 мм соответственно. В среднем по вариантам опыта густота растений составляла у сорта ‘Кано’ 60,6 шт./м2, ‘Геба’ – 58,5, ‘Устя’ – 59,2 шт./м2. Значительное влияние на ее формирование имело применение влагоудержателя Аквасорб, тогда как использование органичес­кого удобрения и регуляторов роста на нее практически не влияло. Минимальной урожайность зерна сои была на вариантах чистого контроля (без применения препаратов): у сорта ‘Кано’ – 3,99 т/га, ‘Геба’ – 1,72, ‘Устя’ – 2,43 т/га. Все исследуемые агроприемы обеспечили ее существенное повышение. Максимальную урожайность в опыте было получено у сорта ‘Кано’ в варианте комплексного применения влагоудержателя Аквасорб, органичес­кого удобрения Паросток и регулятора роста Вермистим Д – 4,74 т/га. Содержание сырого протеина в семенах сои на контрольных вариантах составляло 35,2–36,6%. Внесение влагоудержателя Аквасорб не имело значительного влияния на этот показатель. Применение внекорневой подкормки удобрением Паросток увеличивало содержание сырого протеина на 0,2–0,7% в зависимости от сорта. Максимальные значения показателя получено в вариантах сочетания органического удобрения и регуляторов роста растений.Выводы. Комплексное применение в посевах сои влагоудержателя, органического удобрения и регуляторов роста растений является важным и действенным фактором реализации ее потенциальной урожайности. Определенные в процессе исследования количественные и качественные параметры формирования продуктивности культуры могут быть использованы для совершенствования технологии ее выращивания в условиях Лесостепи Украины

Мета. Виявити особливості формування продуктивності сортів сої залежно від застосування органічного добрива, регуляторів росту рослин та вологоутримувача в умовах Лісостепу України. Методи. Об’єктом дослідження були сорти сої ‘Устя’, ‘Кано’ та ‘Гєба’. Вологоутримувач Аквасорб (Aquasorb) у нормі 300 кг/га вносили в ґрунт за місяць до сівби сої стрічками шириною 10 см у зону майбутнього рядка. Органічним добривом Паросток (марка 20) посіви обробляли двічі: перше підживлення – у фазі 3–5 листків, друге – 9–11 листків культури, а регуляторами росту Вермистим Д та Агростимулін – у фазі бутонізації рослин сої в рекомендованих виробниками нормах витрати. Результати. Досліджувані препарати не впливали на тривалість фенологічних фаз, тож розвиток рослин сої відбувався відповідно до їх сортових особливостей та погодних умов вегетації. Вегетаційний період досліджуваних сортів становив від 109 до 117 діб, що загалом є характерним для середньоскоростиглої групи сої. Передпосівне внесення в рядки волого­утримувача Аквасорб забезпечило підвищення запасів продуктивної вологи в ґрунті. Станом на 20.05 у 2016 р. запаси вологи в шарі ґрунту 0–20 см були 42 мм, тоді як у варіанті з вологоутримувачем – 46 мм, у 2017 р. – 31 та 36 мм відповідно. У середньому за варіантами досліду густота рослин у сорту ‘Кано’ становила 60,6 шт./м2, у ‘Гєба’ – 58,5 та ‘Устя’ – 59,2 шт./м2. Значний вплив на її формування мало застосування вологоутримувача Аквасорб, тоді як викорис­тання органічного добрива та регуляторів росту на неї практично не впливало. Мінімальною врожайність зерна сої була у варіантах чистого контролю (без застосування препаратів): у сорту ‘Кано’ – 3,99 т/га, ‘Гєба’ – 1,72 т/га, ‘Устя’ – 2,43 т/га. Усі досліджувані агроприйоми забезпечили її істотне підвищення. Максимальну врожайність у досліді було отримано в сорту ‘Кано’ у варіанті комплексного застосування вологоутримувача Аквасорб, органічного добрива Паросток та регулятора росту Вермистим Д – 4,74 т/га. Уміст сирого протеїну в насінні сої в контрольних варіантах становив 35,2–36,6%. Внесення вологоутримувача Аквасорб не мало значного впливу на цей показник. Застосування в позакореневе підживлення добрива Паросток збільшувало вміст сирого протеїну на 0,2–0,7% залежно від сорту. Максимальні значення показника отримано у варіантах поєднання органічного добрива та регуляторів росту рослин. Висновки. Комплексне застосування у посівах сої вологоутримувача, органічного добрива та регуляторів росту рослин є важливим та дієвим чинником реалізації її потенційної врожайності. Визначені в процесі дослідження кількісні та якісні параметри формування продуктивності культури можуть бути використані для вдосконалення технології її вирощування в умовах Лісостепу України.

Purpose. Scientific substantiation of agrotechnological methods used for marketable production of lettuce varieties Lactuca sativa L. according to economic and bioenergy evaluation. Methods. Field, laboratory, analytical and statistical ones. Results. Economic assessment of elements of cultivation technology for all lettuce varieties was undertaken considering different sowing time (early spring, late spring, spring-and-summer period and before the winter season), growing techniques (direct sowing, seedling method – planting pots, seedling method – planting containers) and the use of organic fertilizer Dominanta. Calculation of economic efficiency indicators of marketable lettuce production was scientifically grounded, and bioenergetic evaluation of its growing was made. Economic feasibility of seedling method of growing as well as sowing time and delivery of marketable products to the consumer was confirmed. Conclusions. Technological elements of lettuce growing including loose-leaf, butterhead, romaine and stem subvarieties provided increase of marketable products by 13,38; 3,92; 2,07; 3,20 t/ha respectively. The level of profitability of lettuce production was within 83–141% (butterhead) 86–130% (loose-leaf), 185–214% (romaine), 131–137% (stem).

Purpose. Scientific substantiation of agrotechnological methods used for marketable production of lettuce varieties Lactuca sativa L. according to economic and bioenergy evaluation. Methods. Field, laboratory, analytical and statistical ones. Results. Economic assessment of elements of cultivation technology for all lettuce varieties was undertaken considering different sowing time (early spring, late spring, spring-and-summer period and before the winter season), growing techniques (direct sowing, seedling method – planting pots, seedling method – planting containers) and the use of organic fertilizer Dominanta. Calculation of economic efficiency indicators of marketable lettuce production was scientifically grounded, and bioenergetic evaluation of its growing was made. Economic feasibility of seedling method of growing as well as sowing time and delivery of marketable products to the consumer was confirmed. Conclusions. Technological elements of lettuce growing including loose-leaf, butterhead, romaine and stem subvarieties provided increase of marketable products by 13,38; 3,92; 2,07; 3,20 t/ha respectively. The level of profitability of lettuce production was within 83–141% (butterhead) 86–130% (loose-leaf), 185–214% (romaine), 131–137% (stem).

Purpose. To reveal the peculiarities of growth and deve­lopment of soybean varieties depending on the application of organic fertilizers, plant growth regulators and moisture-retaining agent in the conditions of the Forest-Steppe of Ukraine and determine their biometric indices. Methods. Soybean varie­ties ‘Ustia’, ‘Kano’ and ‘Hieba’ were included in the study. A month before soybean sowing, moisture-retaining agent (hydrogel Aquasorb) was introduced in the zone of the future row as 10-cm strips at a dose of 300 kg/ha. Organic fertilizer Parostok (grade 20) was applied twice: at the 3–5 leaf stage and at the 9–11 leaf stage. Growth regulators Vermystym D and Agrostymulin were introduced at the budding stage. Results. The positive effect of the use of growth regulators on the overall increase in the height of soybean plants was revealed. In particular, when using Vermystym D in ‘Ustia’ variety, their height increased by 0.7–3.0 cm, Agrostymulin – by 0.2–3.7 cm. At the same time, the use of growth regulators contributed to some increase in the number of flowers per plant: the variety ‘Ustia’ – by 0.1–1.0 pcs.,‘Kano’ – by 0.0–1.0 pcs., ‘Hieba’ – 0.0–0.8 pcs. When using growth regulator Vermystym D, the number of beans on plants of ‘Ustia’ variety grew by 0.4–1.0 pcs., with the introduction of Agrostymulin – by 0.3–2.2 pcs., in ‘Kano’ – by 0,0–1.1 and 0.3–1.4 pcs., for the variety ‘Hieba’ – by 0.3–1.1 and 0.6–1.9 pcs. respectively. In combination with other factors, the use of growth regulators was effective. Conclusions. On average, over the years of research, the maximum number of grains in ‘Ustia’ variety was formed under the condition of plant nutrition with Parostok fertilizer and the use of growth regulators Vermystym D (36.2 pcs.) and Agrostymulin (35,5 pcs.). The application of Parostok fertilizer contributed to an increase in the height of attachment of the lower bean in ‘Ustia’ variety by 0.6–2.4 cm, in ‘Kano’ and ‘Hieba’ – by 1.0–2.4 and 0.4–1.7 cm respectively. In the case of growth regulators use, no significant changes in this indicator were recorded. The maximum mass parameters of 1000 seeds for the varieties ‘Ustia’ and ‘Kano’ were obtained in the combined use of hydrogel Aquasorb, organic fertilizer Parostok and Agrostymulin growth regulator – 160.3 and 166.8 g, respectively, for ‘Hieba’ variety with using the growth regulator Vermystym D – 193.7 g. | Цель. Установить особенности роста и развития растений сортов сои в зависимости от применения органичес­кого удобрения, регуляторов роста растений и влагоудерживателя в условиях Лесостепи Украины и определить их биометрические показатели. Методы. Исследовали сорта сои ‘Устя’, ‘Кано’ и ‘Геба’. За месяц до высева культуры в почву вносили влагоудерживатель – гидрогель Аквасорб (Aquasorb) в норме 300 кг/га лентами шириной 10 см в зону будущего рядка. Органическое удобрение Паросток (марка 20) применяли дважды: первая подкормка в фазе 3–5 листьев и вторая – 9–11 листьев сои. Регуляторы рос­та Вермистим Д и Агростимулин применяли в фазе бутонизации культуры. Результаты. Выявлено положительное влияние применения регуляторов роста на общую высоту растений сои. Так, при использовании Вермистима Д у сор­та ‘Устя’ их высота увеличивалась на 0,7–3,0 см, Агростимулин – на 0,2–3,7 см. В то же время, использование регуляторов роста способствовало некоторому увеличению количества цветков на одном растении: сорт ‘Устя’ – на 0,1–1,0 шт., ‘Кано’ – на 0,0–1,0, ‘Геба’ – на 0,0–0,8 шт. При использовании регулятора роста Вермистим Д количество бобов на растениях сорта ‘Устя’ увеличилось на 0,4–1,0 шт., при внесении Агростимулина – на 0,3–2,2 шт., у ‘Кано’ – на 0,0–1,1 и 0,3–1,4 шт., у сорта ‘Геба’ – на 0,3–1,1 и 0,6–1,9 шт. соответственно. В комплексе с другими факторами применение регуляторов роста было более эффективным.Выводы. В среднем за годы исследований у сорта ‘Устя’ максимальное количество зерен формировалась при подкормке растений удобрением Паросток и применении регуляторов роста Вермистим Д (36,2 шт.) и Агростимулин (35,5 шт.). Применение удобрения Паросток способствовало увеличению высоты прикрепления нижнего боба у сор­та ‘Устя’ на 0,6–2,4 см, у ‘Кано’ и ‘Геба’ – на 1,0–2,4 и 0,4–1,7 см соответственно. В случае же использования регуляторов роста значительных изменений этого показателя не зафиксировано. Максимальные параметры массы 1000 семян для сортов ‘Устя’ и ‘Кано’ получено в варианте комбинированного применения гидрогеля Аквасорб, органического удоб­рения Росток и регулятора роста Агростимулин – 160,3 и 166,8 г соответственно, у сорта ‘Геба’ – при использовании регулятора роста Вермистим Д – 193,7 г. | Мета. Установити особливості росту й розвитку рослин сортів сої залежно від застосування органічного добрива, регуляторів росту рослин та вологоутримувача в умовах Лісостепу України та визначити їх біометричні показники. Методи. Досліджували сорти сої ‘Устя’, ‘Кано’ та ‘Гєба’. За місяць до сівби сої в ґрунт вносили вологоутримувач – гідрогель Аквасорб (Aquasorb) у нормі 300 кг/га стрічками завширшки 10 см у зону майбутнього рядка. Органічне добриво Паросток (марка 20) застосовували двічі: перше підживлення у фазі 3–5 листків та друге – 9–11 листків сої. Регулятори росту Вермистим Д і Агростимулін вносили у фазі бутонізації культури. Результати. Виявлено позитивний вплив застосування регуляторів росту на загальну висоту рослин сої. Зокрема, за використання Вермистиму Д у сорту ‘Устя’ їх висота збільшувалася на 0,7–3,0 см, Агростимуліну – на 0,2–3,7 см. Водночас використання регуляторів росту сприяло деякому збільшенню кількості квіток на одній рослині: сорт ‘Устя’ – на 0,1–1,0 шт., ‘Кано’ – на 0,0–1,0, ‘Гєба’ – на 0,0–0,8 шт. За використання регулятора росту Вермистим Д кількість бобів на рослинах сорту ‘Устя’ зрос­тала на 0,4–1,0 шт., за внесення Агростимуліну – на 0,3–2,2 шт., у сорту ‘Кано’ – на 0,0–1,1 та 0,3–1,4 шт., у сорту ‘Гєба’ – на 0,3–1,1 та 0,6–1,9 шт. відповідно. У комплексі з іншими чинниками застосування регуляторів росту було ефективнішим. Висновки. У середньому за роки досліджень у сорту ‘Устя’ максимальна кількість зерен формувалася за умови підживлення рослин добривом Паросток та застосування регуляторів росту Вермистим Д (36,2 шт.) та Агростимулін (35,5 шт.). Застосування добрива Паросток сприяло збільшенню висоти прикріплення нижнього бобу в сорту ‘Устя’ на 0,6–2,4 см, у ‘Кано’ та ‘Гєба’ – на 1,0–2,4 та 0,4–1,7 см відповідно. У разі ж використання регуляторів росту значних змін цього показника не зафіксовано. Максимальні параметри маси 1000 насінин для сортів ‘Устя’ та ‘Кано’ отримано у варіанті комбінованого застосування гідрогелю Аквасорб, органічного добрива Паросток та регулятора росту Агростимулін – 160,3 і 166,8 г відповідно, у сорту ‘Гєба’ – за використання регулятора росту Вермистим Д –193,7 г.

Мета. Встановити найефективніші індексні показники для визначення селекційної цінності генотипів пшениці ярої. Методи. Польовий, статистичний. Визначали індекс перспективності – ІР, фіно-скандинавський індекс – FSI, мексиканський – MI, білоцерківський – БІ, полтавський – РІ, лінійної щільності колоса – ЛЩК, щільності колоса – ЩК. Результати. Протягом періоду досліджень погодні умови відрізнялись від середніх багаторічних показників за температурним режимом, кількістю атмосферних опадів та їх розподілом по місяцях. Оптимальні умови вегетаційного періоду склалися у 2016 р. (ГТК = 1,1), недостатнім рівнем вологості характеризувався 2017 р. (ГТК = 0,2). Це дало змогу встановити селекційні індекси для різних умов вирощування пшениці м’якої та твердої ярої. Аналіз отриманих даних показав, що ІР варіював як у різних сортів, так і за роками, що свідчить про різну реакцію генотипів на умови вегетації, які склались у роки вирощування. Високим показником FSI характеризувалися сорти пшениці твердої – ‘Славута’ та м’якої ярої – ‘Струна миронівська’. До сортів пшениці твердої із високим рівнем МІ віднесено: ‘МІП Магдалена’, ‘МІП Райдужна’, ‘Кучумівка’, ‘Харківська 41’, а до м’якої ярої – ‘МІП Злата’, ‘Оксамит миронівський’, ‘Струна миронівська’, ‘Елегія миронівська’. Найвищі показники ЛЩК та БІ сорти пшениці ярої сформували у 2016 р. РІ за період проведених досліджень був у межах від 2,3 до 4,5 у сортів пшениці твердої та від 2,2 до 6,4 – м’якої ярої. Важливим у селекції є використання селекційних індексів, які необхідно включати на підставі ознак, що мають достовірний кореляційний зв’язок з показниками врожайності. Найефективнішими для сортів пшениці твердої ярої в оптимальний рік зволоження (2016) виявились індекси ЩК (r = 0,53±0,08), БІ (r = 0,42±0,08), МІ (r = 0,41±0,08), для м’якої у 2016 і 2017 рр. – РІ (r = 0,39±0,07; r = 0,34±0,07 відповідно). За комплексом селекційних індексів виділено такі сорти пшениці м’якої ярої: ‘Струна миронівська’, ‘Сімкода миронівська’, ‘МІП Злата’ та твердої: ‘МІП Магдалена’, ‘МІП Райдужна’, ‘Славута’, ‘Кучумівка’. Висновки. Найбільш ефективними для сортів пшениці твердої ярої були індекси ЩК, БІ, МІ, для м’якої – РІ. Виділені сорти пшениці ярої характеризувались оптимальним співвідношенням досліджуваних ознак.

Optimal amounts of new organic universal fertilizer “Dominanta” applied for treatment of Head Lettuce of Smuglianka variety have been established by complex of field and laboratory experiments. Techniques and rates and terms of the organic fertilizer application that provide high feasible biological yield and quality of merchantable heads of Cutting Lettuce have been rationalized.

Optimal amounts of new organic universal fertilizer “Dominanta” applied for treatment of Head Lettuce of Smuglianka variety have been established by complex of field and laboratory experiments. Techniques and rates and terms of the organic fertilizer application that provide high feasible biological yield and quality of merchantable heads of Cutting Lettuce have been rationalized.