Purpose. To evaluate Tartary buckwheat variety ‘Kalyna’ according to morphological, productive and quality indicators in the conditions of the Research Center “State Agra­rian and Engineering University in Podilia”. Methods. The studies were carried out in the field crop rotation of the Research Center “Podillia” of the State Agrarian and Engi­neering University in Podilia (SAEU) in 2015–2020. The soil cover of the experimental field is represented mainly by low-humus, weakly leached soils. Experiment setting, material evaluation, analysis of plants, yield and grain quality were carried out in accordance with the generally accepted methods of state variety testing. An assessment of the Tartary buckwheat variety ‘Kalyna’ was carried out in comparison with the common buckwheat variety ‘Victoriia’. Results. The growing season duration of Tartary buckwheat variety ‘Kalyna’ was 87 days (38 days vegetative and 49 days gene­rative). In the studied variety, a larger number of the 1st order branches up to 5.5 pcs was observed. The number of leaves on the plant was 22–28 pcs./plants. In the studied variety, more than 50% of the grains were located on the main stem and the first order branches, while in common buckwheat this indicator was only 30%. Productivity was 2,28 t/ha, the number of grains in inflorescences was 4,4 grains, in common buckwheat – 0,72 t/ha, and 2.2 grains/inflorescence, respectively. The thousand kernel weight in Tartary buckwheat variety ‘Kalyna’ is 10.2 g less than in common buckwheat variety ‘Victoriia’ and is 17.4 g, with hulls – 19.5%, which is 3.2% less then in common buckwheat variety.Assessment of Tartary buckwheat variety ‘Kalyna’ for resistance to the effects of bio- and abiotic factors indicates that it was at the level of common buckwheat variety ‘Victoriia’.In terms of resistance to abiotic factors, ‘Kalyna’ variety is characterized by high resistance to spontaneous fallof grain (5 scores) and has simultaneous grain ripening (5 scores). Conclusions.The morphological and economic-biological indicators of Tartary buckwheat variety ‘Kalyna’ are significantly higher than the common buckwheat varie­ty ‘Victoriia’. It is recommended to grow Tartary buckwheat variety ‘Kalyna’ as a valuable cereal crop in the Western Forest-Steppe zone.

Purpose. Develop a simplified method for estimating the color of flour and pasta using Adobe Photo Shop® software. Methods. The research material was grain of varieties and selection lines of wheat species Triticum durum, T. dicoccum, T. timopheevii bred in the Рlant Production Institute nd. a. V. Ya. Yuryev and samples of the National Center for Genetic Resources of Plants of Ukraine, 2018–2020 harvest. Batch of flour and pieces of dough were scanned using EPSON Scanner 010 F. Color was evaluated using Adobe PhotoShop®. The level of carotenoids was determined by spectrophotometric method. Results. Visual assessments of flour and pasta color, presented by different researchers, differ significantly (up to 2–3 points on a 9-point scale). At the same time, the use of the developed method of express color evaluation of flour and pasta samples in Adobe PhotoShop® with the color evaluation system L*a*b*, used in modern reflectometers, allows to obtain data in numerical value and provides high accuracy. In the case of the developed me­thod, correlations were established between the content of carotenoids and the index b* of flour (r = 0.41 / ≤ 0.05) and pasta (r = 0.60 / p ≤ 0.001) and allowed to select the best in flour color selection lines 10-56, 10-65, 14-153, sample T. durum var. falcatomelanopus, in pasta color – lines 10-56, 10-65, 11-29, 12-3. Conclusions. The developed method provides high accuracy and can be used to evaluate the color of pasta and wheat flour, simplifies the evaluation of test samples, standardizes the parameters of agricultural products and avoids subjective judgment. The established weak correlation between the carotenoid content and the b* value of flour indicates the effect on the color of flour not only orange but also yellow and red pigments, and the ave­rage correlation between the carotenoid content and the b* value of pasta indicates the influence of the products of polyphenols oxidation reactions of wheat grain. The best in color flour and pasta lines were selected for breeding work to increase the content of carotenoid pigments in grain.

Purpose. To determine the efficiency of growing soybean varieties ‘Ustia’, ‘Cordoba’, ‘Estafeta’ depending on the influence of microfertilizers and growth regulators. Methods. Field, laboratory. Results. The article presents the results of studying the efficiency of growing different varieties of soybeans. It was found that in the cultivar ‘Ustia’ the best values of assimilation of photosynthetically active radiation were obtained for the applications of Yara Vita Mono Molitrak in the budding phase (0.25 l/ha) with growth regulator Radostym, and Yara Vita Mono Molitrak in the budding phase (0.25 l/ha) + in the flowering phase (0.25 l/ha) with two studied growth regulators. Similar patterns of the utilization rate of photosynthetic radiation were obtained for the ‘Cordoba’ and ‘Estafeta’ varieties. According to the indicators of the energy balance, the complex use of micronutrient fertilizers and growth regulators in any case pays off with an increase in the yield, which means it is energetically expedient. The maximum coefficients of energy efficiency in the ‘Ustia’, ‘Cordoba’ and ‘Estafeta’ varieties were obtained with the introduction of micronutrient fertilizers Yara Vita Mono Molitrak in the budding phase (0.25 l/ha) + in the flowering phase (0.25 l/ha) and growth regulators Biosyl and Radostym. However, the use of growth regulators separately does not always provide an economic return on investment. In particular, in the variant without Yara Vita Mono Molitrak microfertilizer, the ‘Cordoba’ variety received 28 873 UAH/ha of net profit, while the introduction of growth regulators did not pay off, since there was no significant increase in the yield, and with the use of growth regulators Biosyl and Radostym net profit was within 28824–29179 UAH/ha. In general, the use of micronutrient fertilizer Yara Vita Mono Molitrak with growth regulators Radostim and Biosyl ensu­red guaranteed yield increase. Conclusions. When gro­wing ‘Ustia’, ‘Cordoba’ and ‘Estafeta’ varieties from an energy point of view, it is better to use Yara Vita Mono Molitrak microfertilizer in the budding phase (0.25 l/ha) with the growth regulator Radostym. Under these conditions, the obtained energy efficiency ratio was 3.24; 3.41 and 3.45, and the profit was 31503, 34072 and 34649 UAH/ha, respectively

Purpose. To study the protein content and other economically valuable traits in soybean varieties of various origin, to determine the stability and plasticity indicators of these traits, as well as to identify varieties that are promising for use in breeding programs. Methods. Field, laboratory, biochemical and statistical. Results. In total 22 soybean varieties of various origin in terms of yield, protein and oil content in seeds were investigated. High-yield and high-plasticity varieties are distinguished: ‘Muza’, ‘Mentor’, ‘Asuka’, ‘Valas’, ‘Kofu’, ‘Asuka’, ‘Cardif’, ‘Alligator’, ‘Vyshyvanka’, ‘Suziria’ and varieties of domestic breeding with stable yield ‘Siverka’, ‘Vilshanka’, ‘Ustia’, and also the ‘Lisbon’ variety. High protein content was noted in the variety ‘Opus’ – 45.0% in 2017. This variety on average for three years showed 43.63% of the protein in the seeds, and was second after the ‘Ustia’ variety (44.3%). The highest value of the regression coefficient b = 4.289 was observed in the ‘Lisbon’ varie­ty, which shows its high sensitivity to growing conditions with a fairly low average seed protein content of 38.60%, as well as the variety ‘Silesia’ b = 4.289 with an average protein value of 42,73%. Standard variety ‘Muza’ with a low protein content of 38.60% was quite stable in the expression of this characteristic – S2 = 0.222. A number of high-oil varieties were distinguished: ‘Valas’ – 22.77%, ‘Sigalia’ – 22.7%, ‘Alligator’, ‘Siverka’ – 22.53%, ‘Kofu’ – 22.13%, standard variety ‘Muza’ – 21.77%. Conclusions. In breeding programs aimed at increasing the protein content in seeds, the following varieties should be used: ‘Opus’ – as a carrier of the maximum value of the trait, as well as ‘Ustia’, ‘Asuka’, ‘Silesia’ and ‘Kasidi’ as combining high yield and high protein content. The weather conditions of the year in different ways influenced on the manifestation of the studied traits: in a favorable year for obtaining high yields, the protein content in the seeds decreased, the high protein content accumulated in a drier year, and the oil content in seeds changed insignificantly.

Purpose. Analysis of the allelic state of Ppd-1 genes, which control sensitivity to photoperiod, in varieties and lines of bread winter wheat, and comparison of the results obtained with field observations on the duration of periods before heading and flowering, whose originators were the Nosivska Breeding and Research Station of the V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine and Poltava State Agrarian Academy of the Ministry of Education and Science of Ukraine. Methods. The following methods were used in the work: DNA extraction, allele-specific PCR, agarose and polyacrylamide gel electrophoresis, analysis of variance. Results. It was revealed that ‘Yuvivata 60’ variety has a recessive Ppd-1 genotype and belongs to the III haplotype by a combination of mutations in the structure of Ppd-D1 gene. Line ‘L41/95’ was heterogeneous by alleles of Ppd-D1 gene, which corresponded to the presence of haplotypes III and VII. All other tested cultivars and lines were characterized by alleles Ppd-A1b, Ppd-B1b and Ppd-D1a, and assigned to haplotype VII. According to the results of statistical data processing, the duration of the period from May, 1 to heading was the smallest for the variety ‘Donskaya polukarlikovaya’ in the conditions of both the Forest-Steppe and Polissia-Forest-Steppe regions of Ukraine, the longest – in the varieties ‘Yuvivata 60’, ‘Myronivska 61’ and ‘L41/95’. The differences between these groups were significant and amounted to 10 days. Conclusions. A breeding material with a high adaptive ability for growing conditions in Polissia-Forest-Steppe zone was studied by the allelic state of the Ppd-1 genes. A low level of polymorphism in the studied varieties and lines was revealed by the alleles of Ppd-1 genes [12.5% – Ppd-D1b (²²²), 12.5% – Ppd-D1à/b (²²²/VII), 75% – Ppd-D1a (VII)], that agrees with the hypothesis that breeders gave a greater preference for the photoperiod-insensitive wheat genotype under Ukrainian conditions. The genotypes with the dominant Ppd-D1a (VII) gene almost completely dominate in the south of Ukraine. At the same time, in northern latitudes, weather conditions negate the advantages of the genotypes with Ppd-D1a gene

Purpose. Create a new source material of soybeans without pubescence, determine its selection value for the efficient use of processed products in animal nutrition, which will ensure high productivity of the latter. Quantitative and qualitative indicators of seeds are important economic and valuable features. The lack of pubescence on plants is unique. Methods. Field, special, laboratory and mathematical-statistical. Results. The minimum fat content of 20.88% was observed in the seeds of the non-pubescent variety ‘Kobra’, 23.73% in the line No 305, and 25.02% in the line No 22. The varieties ‘Diamant’ and ‘Antratsyt’ had a high fat content – 24.08–25.83%. The protein content in the green mass of promising lines was very low – up to 16%. The fat content was in the range of 2.1–5.3% with the maximum value in the lines No 3 and No 7 – 4.67–5.26%. The protein content in ‘Anakonda’ seeds and No 1 and No 9 lines was 36–37%, in standard varieties – at the level of 29.5–35.63%. A comparison of new non-pubescent lines with standard varieties and the most productive varieties ‘Diamant’ and ‘Adamos’, which are included in the Register of Plant Varieties of Ukraine and meet the requirements for efficient use in fodder production. Conclusions. Lack of pubescence in soybean plants is an extremely rare and atypical phenomenon. There are no such varieties in the state register of plant varieties of Ukraine. More than 50 non-pubescent lines exceed the indicators of economic suitability of national standards and modern varieties. Lines No 4, No 5, No 7, No 8, which had more than 15% protein in the green mass, should be involved in the selection process to create fodder varieties. The ‘Anakonda’ line has a nutritional value with a minimum content of linolenic acid in the oil (6.08%). Increased oleic acid content was observed in varieties ‘Adamos’ (35.01%), ‘Diamant’ (33.53%), ‘Ametyst’ (31.39%).

Purpose. To study the morphological features and determine the biometric indices of leaves of English roses. Methods. Field, morphological, descriptive, biometric. Morphological descriptions were carried out in accordance with the Atlas of morphological features of rose varieties (Rosa L.) (2009) and the Illustrated Guide to Flowering Plant Morphology (2004). Results. The morphological features of the leaves of English rose varieties were determined. Quantitative (length of complex leaf, number of leaf plates, area of leaflet, total leaf area) and qualitative (leaflet shape, leaflet edge shape, leaflet base shape, leaflet tip) were studied. Varieties of English roses that have maximum and minimum values for these indicators were highlighted. Conclusions. The morphological features were revealed and the biometric indicators of the leaves of English roses from the collection of the State Dendrological Park “Alexandria” NAS of Ukraine were determined. The amplitude of variability of morphological characters of the studied varieties was determined. Peculiarities of the morphological structure and biometric parameters of leaves of English rose varieties can be diagnostic signs for determining varieties within the boundaries of the species. Plants with increased photosynthetic productivity of the leaf apparatus, which is characteristic of the ‘James Galway’ and ‘A Shropshire Lad’ varieties, have an advantage in landscaping. | Мета. Вивчити морфологічні особливості та визначити біометричні показники листків англійських троянд.Методи. Польовий, морфолого-описовий, біометричний. Опис морфологічних ознак виконували згідно з «Атласом морфологічних ознак сортів троянди (Rosa L.)» (2009) та «Ілюстрованим довідником з морфології квіткових рослин» (2009).Результати. Визначено морфологічні особливості листків сортів англійських троянд. Вивчено кількісні (довжина складного листка, кількість листкових пластинок, площа листкової пластинки, загальна площа листка) та якісні (форма листкової пластинки, форма краю листкової пластинки, форма основи листкової пластинки, форма верхівки листкової пластинки) показники. Виділено сорти англійських троянд, які мають максимальні та мінімальні значення за цими показниками.Висновки. Виявлено морфологічні особливості та визначено біометричні показники листків англійських троянд з колекції Державного дендрологічного парку «Олександрія» НАН України. Встановлено амплітуду мінливості морфологічних ознак досліджуваних сортів. Особливості морфологічної будови та біометричних параметрів листків рослин сортів англійських троянд можуть бути діагностичними ознаками для визначення сортів у межах виду. В озелененні переважають рослини із збільшеною фотосинтетичною продуктивністю листкового апарату, яка властива сортам ‘James Galway’ та ‘A Shropshire Lad’. | Цель. Изучить морфологические особенности и определить биометрические показатели листков английских роз. Методы. Полевой, морфолого-описательный, биомет­рический. Описание морфологических признаков проводили в соответствии с «Атласом морфологічних ознак сортів троянди (Rosa L.) (2009) и «Ілюстрованим довідником з морфології квіткових рослин» (2004). Результаты. Определены морфологические особенности листьев сортов английских роз. Изучены количественные (длина сложного листа, количество листовых пластинок, площадь листовой пластинки, общая площадь листа) и качественные (форма листовой пластинки, форма края листовой пластинки, форма основания листовой пластинки, форма верхушки листовой пластинки) показатели. Выделены сорта английских роз, которые имеют максимальные и минимальные значения по этим показателям. Выводы. Установлены морфологические особенности и определены биометрические показатели листов английских роз из коллекции Государственного дендрологического парка «Александрия» НАН Украины. Определена амплитуда изменчивости морфологических признаков исследуемых сортов. Особенности морфологического строения и биометрических параметров листов растений сортов английских роз могут быть диагностическими признаками для определения сортов в границах вида. Для озеленения преимущество имеют растения с увеличенной фотосинтетической продуктивностью листового аппарата, что является характерным для сортов ‘James Galway’ и ‘A Shropshire Lad’.

Цель. Исследовать хозяйственно-биологические особенности и раскрыть генетический потенциал различных гибридов капусты пекинской в зависимости от климатической зоны выращивания. Методы. Вариантами опыта были гибриды капусты пекинской ‘Pioner F1’ (контроль), ‘Vili F1’, ‘Manoko F1’, ‘Orient Star F1’, ‘Vitimo F1’, ‘Sprinkin F1’, ‘Summer Highland F1’, ‘Suprin F1’, ‘Richi F1’. Площадь учетного участка 21 м2. Опыт закладывался в четырех повторениях, исследуемые варианты размещали методом рендомизированных блоков. Кассетную рассаду в возрасте 40 суток высаживали во второй декаде апреля по схеме 70 × 25 см. Результаты. В один срок посева у гибридов всходы появлялись не одновременно и первые отмечены у гибридов ‘Vili F1’, ‘Manoko F1’, ‘Orient Star F1’ и ‘Summer Highland F1’ – на 4 сутки после посева, а в остальных – массовые всходы наблюдались несколько позже, на 5–6 сутки после посева. Самый высокий товарный урожай головок получили у гибридов ‘Vili F1’ (31,7 т/га) и ‘Sprinkin F1’ (28,7 т/га), что на 10,0 и 7,0 т/га больше, чем в контроле. Существенно ниже была урожайность у гибридов ‘Summer Highland F1’ – 24,9 и ‘Suprin F1’ – 24,6 т/га. В условиях неустойчивого увлажнения более урожайными были гиб­риды ‘Vili F1’ и ‘Sprinkin F1’, которые обеспечили прирост урожая к контролю 10,0 и 7,0 т/га, а продукция имела высокое товарное качество. Самый высокий процент сухих растворимых веществ установлен в головках гибридов ‘Summer Highland F1’ (6,2%) и ‘Sprinkin F1’ (5,9%), что на 1,1 и 0,8% больше контроля. По сумме сахаров не отмечено существенной разницы между вариантами, данный показатель был на уровне контроля (1,7–2,1%). Содержание нитратов в головках исследуемых гибридов капусты пекинской было в пределах допустимой нормы 600 мг/кг сырой массы. Выводы. Фенологические наблюдения за развитием растений и их биометрические показатели в зависимости от сортовых особенностей указывают, что в условиях неустойчивого увлажнения более урожайными были гибриды ‘Vili F1’ и ‘Sprinkin F1’, которые обеспечили прирост урожая к контролю 10,0 и 7,0 т/га, а продукция была высокого товарного качества. Длительный период вегетации у гибрида ‘Richi F1’ – 93 суток не повлиял на качество и урожайность культуры и обеспечил низкие показатели относительно контрольного и исследуемых вариантов. | Мета. Дослідити господарсько-біологічні особливості та розкрити генетичний потенціал різних гібридів капусти пекінської залежно від кліматичної зони вирощування.Методи. Варіантами досліду були гібриди капусти пекінської ‘Pioner F1’ (контроль), ‘Vili F1’, ‘Manoko F1’, ‘Orient Star F1’, ‘Vitimo F1’, ‘Sprinkin F1’, ‘Summer Highland F1’, ‘Suprin F1’, ‘Richi F1’. Площа облікової ділянки 21 м2. Дослід закладався в чотирьох повтореннях, досліджувані варіанти розміщували методом рендомізованих блоків. Касетну розсаду віком 40 діб висаджували в другій декаді квітня за схемою 70 × 25 см.Результати. За одного строку сівби у гібридів сходи з’являлись неодночасно і перші відмічено у гібридів ‘Vili F1’, ‘Manoko F1’, ‘Orient Star F1’та ‘Summer Highland F1’ – на 4 добу після сівби, а у решти – масові сходи спостерігали дещо пізніше, на 5–6 добу після сівби. Найвищий товарний врожай головок одержали у гібридів ‘Vili F1’ (31,7 т/га) та ‘Sprinkin F1’ (28,7 т/га), що на 10,0 і 7,0 т/га більше, ніж у контролі. Істотно нижчою була врожайність у гібридів ‘Summer Highland F1’ – 24,9 і ‘Suprin F1’ – 24,6 т/га. В умовах нестійкого зволоження врожайнішими були гібриди ‘Vili F1’та ‘Sprinkin F1’, які забезпечили приріст урожаю до контролю 10,0 і 7,0 т/га, а продукція була високої товарної якості. Найвищий відсоток сухих розчинних речовин був у головках гібридів ‘Summer Highland F1’ (6,2%) і ‘Sprinkin F1’ (5,9%), що на 1,1 і 0,8% більше за контроль. За сумою цукрів не відмічено істотної різниці між варіантами, даний показник був на рівні контролю (1,7–2,1%). Уміст нітратів у головках досліджуваних гібридів капусти пекінської був у межах допустимої норми – 600 мг/кг сирої маси.Висновки. Фенологічні спостереження за розвитком рослин та їхні біометричні показники залежно від сортових особливостей вказують, що в умовах нестійкого зволоження врожайнішими були гібриди ‘Vili F1’та ‘Sprinkin F1’, які забезпечили приріст урожаю до контролю 10,0 і 7,0 т/га, а продукція була високої товарної якості. Тривалий період вегетації у гібриду ‘Richi F1’– 93 доби, не вплинув на якість і врожайність та забезпечив найнижчі показники відносно контрольного і досліджуваних варіантів. | Purpose. To study the economic and biological characteristics and to reveal the genetic potential of various hybrids of Chinese cabbage depending on the climatic zone of cultivation.Methods. In the experiment, hybrids of Chinese cabbage ‘Pioner F1’ (control), ‘Villi F1’, ‘Manoko F1’, ‘Orient Star F1’, ‘Vitimo F1’, ‘Sprinkin F1’, ‘Summer Highland F1’, ‘Suprin F1’, and ‘Richi F1’ were evaluated. The experiment was laid out in a randomized block design with four replications with a single plot area of 21 m2. The container seedlings (40 days old) were planted in the middle of April according to the scheme 70 cm by 25 cm.Results. Having been planted at the same time, seed germination over the studied hybrids was not simultaneous. The first sprouted seeds (4 days after seeding) belonged to hybrids ‘Villi F1’, ‘Manoko F1’, ‘Orient Star F1’, and‘Summer Highland F1’. Seeds of the other hybrids started active germination on the 5–6 days after seeding. The highest yield of the cabbage heads was obtained from hybrids ‘Villi F1’ (31.7 t/ha) and ‘Sprinkin F1’ (28.7 t/ha), which was 10.0 and 7.0 t/ha more than in the control variant. The yield of ‘Summer Highland F1’ was 24.9 t/ha and ‘Suprin F1’ 24.6 t/ha. Under the conditions of unstable soil moisture, hybrids ‘Villi F1’and ‘Sprinkin F1’ appeared the most productive and ensured yield increase of 10.0 t/ha and 7.0 t/ha, respectively, compared to the control; and crop commercial quality was high. The highest percentage of dry matter (DM) content was in ‘Summer Highland F1’ (6.2%) followed by ‘Sprinkin F1’ (5.9%), which was 1.1% and 0.8% more than in the control. There was no significant difference between the values of the total sugars content over the variants. They ranged between 1.7 and 2.1%, which was similar to the control values. The content of nitrates in the cabbage heads of the studied Chinese cabbage hybrids was within the tolerance limit and amounted to 600 mg/kg (raw mass).Conclusions. Phenological observations of plant development and their biometric indices, depending on the varietal characteristics, indicate that under the conditions of unstable soil moisture, hybrids ‘Villi F1’ and ‘Sprinkin F1’ were more yielding and ensured yield increase of 10.0 t/ha and 7.0 t/ha, respectively, compared to the control. The crop commercial quality was high. The long growing season of ‘Richi F1’ (93 days) did not affect the crop quality and yield and demonstrated the lowest productivity compared to the control and the other experiment variants.

Мета. Вивчити вплив різних строків сівби, норм висіву насіння на морфологічні та врожайні параметри сортів льону олійного Linum humile Mill. селекції Інституту олійних культур НААН України ‘Орфей’, ‘Світозір’ і ‘Водограй’.Методи. Дослідження проводили упродовж 2018–2019 рр. у філії Українського інституту експертизи сортів рослин – Хмельницькому обласному державному центрі експертизи сортів рослин, с. Требухівці Летичівського району Хмельницької області. Вивчали такі фактори: строк сівби (15, 20, 25 квітня); норму висіву насіння в млн шт./га (4,0; 6,0; 8,0); сорти льону олійного ‘Орфей’, ‘Світлозір’, ‘Водограй’. Закладання дослідів, оцінювання матеріалу, аналіз рослин, урожаю та якості насіння здійснювали відповідно до Методики проведення кваліфікаційної експертизи сортів рослин групи технічних і кормових на придатність до поширення в Україні.Результати. Встановили достовірну різницю між варіантами за нормою висіву насіння і строками сівби. Сорти льону олійного оцінили за морфологічними і врожайними показниками залежно від досліджуваних факторів. Вищу врожайність і кращі морфологічні показники за роки досліджень спостерігали у сорту льону олійного ‘Світлозір’ за строків сівби 20 та 25 квітня і норми висіву насіння 6,0 і 8,0 млн насінин на гектар. У всіх сортів кращою за усіма варіантами була норма висіву насіння 8,0 млн шт./га. Більшу кількість коробочок, кількість насінин у коробочці і масу насіння з однієї рослини формував сорт льону олійного ‘Світлозір’ порівняно із сортами ‘Орфей’ і ‘Водограй’ за вищезгаданих факторів. За раннього строку сівби незалежно від сорту і норми висіву насіння спостерігали найменші величини морфологічних і врожайних показників у рослин льону олійного.Висновки. Для повнішої реалізації генетичного потенціалу сортів льону олійного за врожайними і морфологічними показниками в умовах Лісостепу Західного норма висіву насіння повинна бути 6,0 і 8,0 млн шт./га за строків сівби 20 і 25 квітня. Вищою врожайністю і покращеними морфологічними показниками характеризувався сорт льону ‘Світлозір’. | Цель. Изучить влияние различных сроков посева, норм высева семян на морфологические и урожайные параметры сортов льна масличного Linum humile Mill. селекции Института масличных культур НААН Украины ‘Орфей’, ‘Світозір’ и ‘Водограй’.Методы. Исследования проводились на протяжении 2018–2019 гг. в филиале Украинского института экспертизы сортов растений  – Хмельницком областном государственном центре экспертизы сортов растений, с. Требуховцы Летичевского района Хмельницкой области. Изучали следующие факторы: срок посева (15, 20, 25 апреля); норму высева семян млн шт./га (4,0; 6,0; 8,0); сорта льна масличного ‘Орфей’, ‘Світлозір’, ‘Водограй’. Закладка опытов, оценка материала, анализ растений, урожая и качества семян проведены в соответствии с Методикой проведения квалификационной экспертизы сортов растений на пригодность к распространению в Украине.Результаты. Установили достоверную разницу между вариантами по норме высева семян и срокам посева. Сорта льна масличного оценили по морфологическим и урожайным показателям в зависимости от исследуемых факторов. Высшую урожайность и лучшие морфологические показатели за годы исследований наблюдали у сор­та льна масличного ‘Світлозір’ при сроке посева 20 и 25 апреля и норме высева семян 6,0 и 8,0 млн семян на гектар. Независимо от сорта лучшей по всем вариантам была норма высева семян 6,0 и 8,0 млн шт./га. Большее количество коробочек, количество семян в коробочке и массу семян с одного растения формировал сорт льна масличного ‘Світлозір’ по сравнению с сортами ‘Орфей’ и ‘Водограй’ за вышеупомянутыми факторами. При раннем сроке посева независимо от сорта и нормы высева наблюдали наименьшую величину морфологических и урожайных показателей у растений льна масличного.Выводы. Для более полной реализации генетического потенциала сортов льна масличного по морфологическим и урожайным показателям в условиях Лесостепи Западной норма высева семян должна составлять 6,0 и 8,0 млн шт./га при сроках посева 20 и 25 апреля. Высшей урожайностью и улучшенными морфологическими показателями характеризовался сорт льна ‘Світлозір’ | Purpose. To study the effect of different sowing periods, seed sowing rates onto morphological and crop capacity indicators of oilseeds flax of Ukrainian varieties: ‘Orfei’, ‘Svito­zir’ and ‘Vodohrai’. Methods. The research was conducted in 2018–2019 in the branch of Ukrainian institute of plant varieties expertise in Khmelnytsky oblast state centre of plant varieties expertise, village Trebukhivtsi, Letychiv region, Khmelnytsky oblast. The following factors are studied: sowing period (15, 20, 25 April); seed sowing rates in million items per hectare (4, 6, 8); varieties of oilseed flax from The Institute of oilseed plants of National Academy of Agricultural Sciences of Ukraine: ‘Orfei’, ‘Svitozir’ and ‘Vodo­hrai’. Embedding experiments, material estimation, plants, harvest and seeds analysis are done in accordance with the “The method for the qualification examination of plant varieties for suitability for distribution in Ukraine”. Results. The credible difference between the variants according to the rate of sowing the seed and the terms of so­wing was defined. The estimation of the oilseed flax varieties according to the morphological and harvesting indicators was done. The variety of oilseed flaxseed ‘Svitlozar’ demonstrated higher harvest rate and morphological indicators in a so­wing period of 20–25 April and the sowing rate 6 and 8 million seed per1 hectare. It was also revealed, that regardless of a variety, the sowing rate of 6 million seeds per one hec­tare is the best of all. A better number of capsules, the seeds in the capsules and the weight of the seeds in the plant was formed by the variety ‘Svitlozir’ compared to the varieties ‘Orfei’ and ‘Vodohrai’. With early sowing period, the smal­-lest values of morphological and yield indices were observed in the varieties of flaxseed, irrespective of the variety and norms of seeding.Conclusions. For more full realization of the genetic potential of the varieties of oilseed flax according to the morphological and harvest indicators in the conditions of Western Forest-Steppe the sawing rate must be 8 million seeds per one hectare, and the sawing period of 20–25 April. The variety ‘Svitlozir’ is characterized by its higher crop capacity and morphological indicators

Мета. Визначити оптимальні строки відбору експлантів, підібрати стерилізуючі агенти та режими стерилізації, а також поживне середовище для введення в культуру in vitro нових перспективних сортів вишні (Prunus cerasus L.) та черешні (Prunus avium L.). Методи. У процесі роботи застосовано методику клонального мікророзмноження рослин і статистичні обробки експериментальних даних.Результати. Встановлено оптимальний строк відбору експлантів, тривалість експозиції при стерилізації, оптимальний склад поживного середовища на першому етапі мікроклонального розмноження. Для визначення оптимального режиму стерилізації та стерилізуючого препарату використовували 0,1% розчин хлориду ртуті та 3% розчин препарату «Лізоформін 3000» з експозицією стерилізації 5, 6 та 7 хвилин. Найбільший вихід стерильних експлантів як для вишні сорту ‘Ксенія’, так і для черешні сорту ‘Василиса прекрасна’ отримали при експозиції стерилізації 7 хв для обох стерилізуючих агентів. При використанні 0,1% розчину хлориду ртуті цей показник був вищий, ніж при стерилізації 3% розчином препарату «Лізоформін 3000» – 71 і 99% відповідно.Висновки. На ефективність стерилізації та  введення в культуру in vitro експлантів вишні ‘Ксенія’ і черешні ‘Василиса прекрасна’ впливали тривалість стерилізації, час відбору експлантів, фітосанітарний стан маточної рослини, склад поживного середовища. 0,1% розчин хлориду ртуті при експозиції 7 хв був найефективнішим при отриманні асептичної культури з експлантів, вилучених з донорних рослин у стані спокою при пророщуванні бруньок у контрольованих умовах. Використання препарату «Лізоформін 3000» в концентрації 3% впродовж 6–7 хв при стерилізації експлантів досліджуваних культур сприяло їхній кращій приживлюваності на середовищі. Оптимальним за складом поживним середовищем для культивування експлантів вишні ‘Ксенія’ було середовище з додаванням соку алое, а для черешні ‘Василиса прекрасна’ – MS + флороглюцинол. Найвищу ефективність стерилізації (99% у сорту ‘Василиса прекрасна’ та 71% у сорту ‘Ксенія’) отримали за використання 0,1% HgCl2  в експозиції 7 хв. При використанні препарату «Лізоформін 3000» за такої ж експозиції стерилізації цей показник становив 83 та 52% відповідно до культури. Виходячи з цього можна рекомендувати використовувати препарат «Лізоформін 3000» у 3% концентрації з експозицією 7 хв для стерилізації кісточкових культур | Purpose. Determine the optimal timing of explant selection, select sterilizing agents and sterilization regimens, as well as the nutrient medium for the introduction of new perspective varieties of sour cherries (Prunus cerasus L.) and cherries (Prunus avium L.) into in vitro culture. Methods. During the work the method of clonal micropropagation of plants and statistical processing of experimental data were applied.Results. The optimal term of explants selection , the duration of exposure during sterilization, the optimal composition of the nutrient medium at the first stage of microclonal reproduction were determined. A 0.1% solution of mercuric chloride and a 3% solution of “Lizoformin 3000” with exposure to sterilization of 5, 6 and 7 minutes were used to determine the optimal sterilization and sterilizing regimen. The highest yield of sterile explants for both ‘Kseniia’ sour cherries and ‘Vasylysa prekrasna’ cherries was obtained with a 7 min sterilization exposure for both sterilizing agents. When using a 0.1% solution of mercury chloride, this figure was higher than in the sterilization with 3% solution of the preparation “Lizoformin 3000” – 71 and 99%, respectively.Conclusions. The efficiency of sterilization and the introduction into in vitro culture of sour cherries ‘Kseniia’ and cherries ‘Vasylysa prekrasna’ explants were influenced by the duration of sterilization, the time of selection of explants, the phytosanitary state of the mother plant, the composition of the nutrient medium. A 0.1% solution of mercuric chloride at 7 min exposure was the most effective in obtai­ning aseptic culture from explants removed from donor plants at rest when sprouting buds under controlled conditions. The use of the preparation “Lizoformin 3000” at a concentration of 3% for 6–7 min while sterilizing explants of the studied cultures contributes to their better survival in the environment. The optimal nutrient medium for the cultivation of sour cherry ‘Kseniia’ explants is the medium with the addition of aloe juice, and for cherries ‘Vasylysa prekrasna’ – MS + phloroglucinol. The highest sterilization efficiency (99% in ‘Vasylysa prekrasna’ and 71% in ‘Kseniia’) was obtained using 0.1% HgCl2 in 7 min exposure. When using the preparation “Lizoformin 3000” with the same sterilization exposure, this indicator was 83 and 52%, respectively. Therefore, we can recommend the use of the prepa­ration “Lizoformin 3000” at 3% concentration with an exposure of  7 min for sterilization of stone cultures | Цель. Определить оптимальные сроки отбора эксплантов, подобрать стерилизующие агенты и режимы стерилизации, а также питательную среду для введения в культуру in vitro новых перспективных сортов вишни (Prunus cerasus L.) и черешни (Prunus avium L.).Методы. В процессе работы применена методика клонального микроразмножения растений и статистические обработки экспериментальных данных.Результаты. Установлен оптимальный срок отбора эксплантов, продолжительность экспозиции при стерилизации, оптимальный состав питательной среды на первом этапе микроклонального размножения. Для определения оптимального режима стерилизации и стерилизующего препарата использовали 0,1% раствор хлорида ртути и 3% раствор препарата «Лизоформин 3000» с экспозицией стерилизации 5, 6 и 7 минут. Наибольший выход стерильных эксплантов как для вишни сорта ‘Ксения’, так и для черешни сорта ‘Василиса прекрасна’ получили при экспозиции стерилизации 7 мин для обоих стерилизующих агентов. Но при использовании 0,1% раствора хлорида ртути этот показатель был выше, чем при стерилизации 3% раствором препарата «Лизоформин 3000» – 71 и 99%, соответственно.Выводы. На эффективность стерилизации и введения в культуру in vitro эксплантов вишни ‘Ксения’ и черешни ‘Василиса прекрасна’ влияли продолжительность стерилизации, время отбора эксплантов, фитосанитарное состояние маточного растения, состав питательной среды. 0,1% раствор хлорида ртути при экспозиции 7 мин был наиболее эффективен при получении асептической культуры с эксплантов, изъятых из донорных растений в состоянии покоя при проращивании почек в контролируемых условиях. Использование препарата «Лизоформин 3000» в концентрации 3% в течение 6–7 мин при стерилизации эксплантов исследуемых культур способствовало их лучшей приживаемости на среде. Оптимальной по составу питательной средой для культивации эксплантов вишни ‘Ксения’ была среда с добавлением экстракта алоэ, а для черешни ‘Василиса прекрасна’ – MS + флороглюцинол. Самая высокая эффективность стерилизации (99% у сорта ‘Василиса прекрасна’ и 71% у сорта ‘Ксения’) получена при использовании 0,1% HgCl2 в экспозиции 7 мин. При использовании препарата «Лизоформин 3000» при такой же экспозиции стерилизации этот показатель составлял 83 и 52% соответственно к культуре. Исходя из этого можно рекомендовать использовать препарат «Лизоформин 3000» в 3% концентрации с экспозицией 7 мин для стерилизации косточковых культур.