细化搜索
结果 21-30 的 143
Economic valuable traits of promising breeding samples and ‘Chornolysta’ variety of Mentha piperita L. after in vitro sanitation and micropropagation | Хозяйственно-ценные признаки перспективных селекционных образцов и сорта ‘Чорнолиста’ Mentha piperita L. после их оздоровления и микроразмножения in vitro | Господарсько-цінні ознаки перспективних селекційних зразків та сорту 'Чорнолиста' Mentha piperita L. після їх оздоровлення й мікророзмноження in vitro 全文
2019
Шкопинська, Т. Є. | Коломієць, Ю. В. | Григорюк, І. П. | Куценко, Н. І.
Purpose. To study the impact of clonal micropropagation and sanitation in vitro by viricide Ribavirin on ex vitro plant productivity, quantitative content and qualitative composition of peppermint essential oil components obtained from four breeding samples of peppermint plants (Mentha piperita L.) and the ‘Chornolysta’ variety. Methods. The study used methods of field agrotechnical one-factor experiment, essential oil distillation with water vapor according to the Ginzberg method, capillary gas chromatography and statistical analysis.Results. Due to the sanitation process in vitro, the yield of air-dried leaves of breeding samples increased by 2.9–7.1%, the ‘Chornolysta’ variety by 51.4% and rhizomes by 2.2–3.8% and 28.5% respectively, which amounted 0.35–2.74 t/ha. A significant increase of essential oil yield of breeding samples from 4.0 to 9.9 kg/ha was shown, and of the ‘Chornolysta’ variety – up to 28.6 kg/ha. After in vitro sanitation and clonal cropropagation of the breeding sample M 01-12, the content of essential oil was more than 4%. The following components of peppermint essential oil were identified: limonene, cineole, menton, mentofuran, isomenton, menthyl acetate, β-caryophyllene, isomenthol, menthol, pulegon, piperitone and carvone. A clear tendency to a decrease in the amount of menton and isomenthol with isomenton and menthol increase in plants, sanitated and propagated in vitro, was revealed.Conclusions. The use of tissue and organ culture methods and in vitro sanitation improves the qualitative composition of terpenoids by increasing the amount of menthol and menton reducing. The data obtained on the composition of terpenoids should be considered in peppermint selection as one of the integral criteria, which should be included in the list of economically valuable characteristics of peppermint plants, such as foliage, biomass of air-dried leaves, plant rhizomes and the amount of peppermint essential oil. Six indicators of the essential oil of the breeding sample M 01-02, namely citric acid, cineole, mentofuran, isomentone, pulegon, carvone, as well as the cineole / limonene ratio, meet the criteria of the European Pharmacopoeia, so it can be considered as promising for cultivation among the studied samples. | Цель. Установить эффективность воздействия клонального микроразмножения и оздоровления растений мяты перечной (Mentha piperita L.) в культуре in vitro вироцидом Ribavirin на продуктивность растений ex vitro, количественное содержание и качественный состав компонентов мятного эфирного масла, полученного из четырех селекционных образцов и сорта ‘Чорнолиста’.Методы. В исследованиях использованы методы полевого агротехнического однофакторного опыта, перегонки эфирного масла с водяным паром по методике Гинзберга, капиллярной газовой хроматографии и статистического анализа.Результаты. Благодаря процессу оздоровления в культуре in vitro урожайность воздушно-сухих листьев селекционных образцов увеличилась на 2,9–7,1%, а сорта ‘Чорнолиста’ – 51,4% и корневищ – на 2,2–3,8% и на 28,5% соответственно, что составило 0,35–2,74 т/га. Показано достоверное увеличение выхода эфирного масла у селекционных образцов от 4,0 до 9,9 кг/га, а у сорта ‘Чорнолиста’ – до 28,6 кг/га. После оздоровления и клонального микроразмножения в культуре in vitro у селекционного образца М 01-12 прослеживалось накопление содержания эфирного масла более 4%. Были идентифицированы такие компоненты эфирного масла мяты перечной: лимонен, цинеол, ментон, ментофуран, изоментон, ментилацетат, β-кариофилен, изоментол, ментол, пулегон, пиперитон и карвон. Установлена четкая тенденция к уменьшению количества ментона и изоментола, а также одновременное увеличение изоментона и ментола у растений, оздоровленных и размноженных в условиях культуры in vitro.Выводы. Применение методов культуры тканей и органов и оздоровления in vitro улучшает качественный состав терпеноидов за счет увеличения количества ментола и уменьшения ментона. Полученные данные о составе терпеноидов необходимо учитывать в селекции мяты перечной как одного из интегральных критериев, который необходимо отнести к перечню хозяйственно-ценных признаков культуры мяты перечной: облиственность, биомасса воздушно-сухих листьев, корневищ растений и количество мятного эфирного масла. Шесть показателей эфирного масла селекционного образца М 01-02, а именно: лимонен, цинеол, ментофуран, изоментон, пулегон, карвон, а также соотношение цинеол/лимонен соответствуют критериям европейской фармакопеи, поэтому среди исследуемых селекционных образцов его можно считать перспективным для культивирования. | Мета. Встановити ефективність впливу клонального мікророзмноження та оздоровлення рослин м’яти перцевої (Mentha piperita L.) в культурі in vitro віроцидом Ribavirin на продуктивність рослин ex vitro, кількісний вміст і якісний склад компонентів м'ятної ефірної олії, отриманої з чотирьох селекційних зразків й сорту ‘Чорнолиста’. Методи. У дослідженнях використано методи польового агротехнічного однофакторного досліду, перегонки олії ефірної з водяною парою за методикою Гінзберга, капілярної газової хроматографії та статистичного аналізу.Результати. Завдяки процесу оздоровлення в культурі in vitro врожайність повітряно-сухих листків селекційних зразків збільшилася на 2,9–7,1%, а сорту ‘Чорнолиста’ – на 51,4% та кореневищ – на 2,2–3,8% і на 28,5% відповідно, що складало 0,35–2,74 т/га. Показано достовірне зростання виходу ефірної олії у селекційних зразків від 4,0 до 9,9 кг/га, а у сорту ‘Чорнолиста’ – до 28,6 кг/га. Після оздоровлення та клонального мікророзмноження в культурі in vitro у селекційного зразка М 01-12 прослідковувалось накопичення вмісту ефірної олії більше 4%. Було ідентифіковано такі компоненти ефірної олії м’яти перцевої: лімонен, цинеол, ментон, ментофуран, ізоментон, ментіл ацетат, β-каріофілен, ізоментол, ментол, пулегон, піперитон і карвон. Встановлено чітку тенденцію до зменшення кількості ментону та ізоментолу й одночасне збільшення ізоментону і ментолу у рослин, що оздоровлені та розмножені в умовах культури іn vitro.Висновки. Застосування методів культури тканин і органів й оздоровлення іn vitro поліпшує якісний склад терпеноїдів за рахунок збільшення кількості ментолу та зменшення ментону. Отримані дані щодо складу терпеноїдів необхідно враховувати в селекції м’яти перцевої як одного із інтегральних критеріїв, який необхідно ввести до переліку господарсько-цінних ознак культури м’яти перцевої: облиствіння, біомаса повітряно-сухих листків, кореневищ рослин та кількість виходу м'ятної ефірної олії. Шість показників ефірної олії селекційного зразка М 01-02, а саме лімонен, цинеол, ментофуран, ізоментон, пулегон, карвон, а також співвідношення цинеол/лімонен відповідають критеріям європейської фармакопеї, тому серед досліджуваних селекційних зразків його можна вважати найперспективнішим для культивування
显示更多 [+] 显示较少 [-]Regulation of plant varieties obtained using new plant breeding technologies in the European Union | Регулирование в Европейском Союзе сортов растений, полученных с использованием новых технологий селекции | Регулювання в Європейському Союзі сортів рослин, що отримані з використанням нових технологій селекції 全文
2019
Сорочинський, Б. В.
Purpose. Analyze the legal regulation of plants obtained using new plant breeding technologies in the European Union. Results. General information on New Plant Breeding Technologies (genome editing) is given. In contrast to the traditional mutagenesis NPBTs provide an opportunity to obtain the precise and target genome modification such as replacement, insertion or deletion of the single nucleotide at the specific loci or even site-specific insertion of the whole gene. Thanks to new breeding technologies plants resistant to pathogens, herbicides and abiotic stress factors with increased yields and improved nutritional properties have already been developed. In many countries, plants developed with genome editing are not subject to special regulation and equated to those obtained by traditional mutagenesis. At the same time, according to the decision of the European Court of 25 July 2018, organisms obtained as a result of targeted mutagenesis are subject to streamlining acts which regulate work with genetically modified organisms (GMOs). In this regard, the regulatory framework of the European Union concerning traditional GMOs was analyzed in terms of risk assessment and obtaining a permit for commercial use. It was shown that some provisions of the EU legislation, for example, the assignment of mutagenesis under the influence of ionizing radiation to safe methods of selection and analysis of substantial equivalence via simple comparison of GMOs and their non-GM counterparts do not fully reflect recent scientific advances. The problem of the lack of adequate methods for detecting new organisms obtained using genome editing tools is also discussed. Conclusions. The current regulatory framework formed in the European Union in relation to the handling of GMOs, and which, according to a court decision, should also be applied in case of regulation of genome edited plants does not meet the requirements of the present and needs changes. | Цель. Проанализировать правовое регулирование в Европейском Союзе сортов растений, полученных с использованием новых методов селекции. Результаты. Приведена общая информация о новых методах селекции (редактирование генома), использование которых, в отличие от традиционного мутагенеза, позволяет осуществлять точные и направленные изменения генома – от замены, вставки или делеции одного нуклеотида до сайт-специфического встраивания целых генов. Благодаря новейшим технологиям селекции уже созданы растения с устойчивостью к возбудителям болезней, гербицидам и к абиотическим стрессовым факторам, с повышенной урожайностью и улучшенными питательными свойствами. Во многих странах растения, полученные путем редактирования генома, не попадают под действие специального регулирования и приравниваются к растениям, которые созданы с использованием традиционного мутагенеза. Определяющим является безопасность конечного продукта, а не способ его получения. Однако, согласно решению Европейского Суда от 25 июля 2018 г., организмы, полученные путем направленного мутагенеза, в странах ЕС попадают под действие нормативных актов, которые упорядочивают работу с генетически модифицированными организмами (ГМО). В связи с этим проанализировано нормативно-правовую базу Европейского Союза, которая касается традиционных ГМО, в части оценки рисков и получения разрешения на коммерческое использование. Показано, что отдельные положения законодательства ЕС, в частности отнесение мутагенеза под воздействием ионизирующего излучения к безопасным методам селекции и анализ существенной эквивалентности путем простого сравнения состава ГМ организмов и их не-ГМ контрпартнеров, не всегда учитывают последние научные достижения. Обсуждается также проблема отсутствия адекватных методов для детектирования новых организмов, полученных с использованием методов редактирования генома. Выводы. Действующая регуляторная база, которая сформировалась в Европейском Союзе в вопросе обращения с ГМО, и которую, согласно решению Суда, нужно применять также и в случае регулирования растений с редактированым геномом, не отвечает современным требованиям и нуждается в изменениях. | Мета. Проаналізувати правове регулювання в Європейському Союзі сортів рослин, що отримані з використанням новітніх методів селекції. Результати. Наведено загальну інформацію про новітні методи селекції (редагування геному), використання яких, на відміну від традиційного мутагенезу, дає змогу здійснювати цільові й точні модифікації геному – від заміни, вставлення або делеції одного нуклеотиду в певному конкретному локусі до сайт-специфічного вбудовування цілих генів. Завдяки новітнім технологіям селекції вже створено рослини зі стійкістю до збудників хвороб, гербіцидів та абіотичних стресових чинників, з підвищеною врожайністю та поліпшеними поживними властивостями. У багатьох країнах рослини, отримані завдяки редагуванню геному, не підпадають під дію спеціального регулювання і прирівнюються до таких, що створені за допомогою традиційного мутагенезу. Визначальною є безпека кінцевого продукту, а не спосіб його отримання. Водночас, відповідно до рішення Європейського Суду від 25 липня 2018 р., організми, які отримані за допомогою спрямованого мутагенезу, у країнах ЄС підпадають під дію регулювання актів, що впорядковують роботу з генетично-модифікованими організмами (ГМО). У зв’язку з цим, проаналізовано нормативно-правову базу Європейського Союзу, що стосується традиційних ГМО, у частині оцінювання ризиків та отримання дозволу на комерційне використання. Показано, що деякі положення законодавства ЄС, як-от віднесення мутагенезу під впливом іонізувальної радіації до безпечних методів селекції та аналіз суттєвої еквівалентності на підставі простого порівняння складу ГМ організмів і їх не-ГМ контрпартнерів, не повністю враховують останні наукові досягнення. Обговорюється також проблема відсутності адекватних методів для детектування нових організмів, що отримані з використанням методів редагування геному. Висновки. Чинна регуляторна база, яка сформувалась у Європейському Союзі в питанні поводження з ГМО, і яку, відповідно до рішення Суду, потрібно застосовувати також і в разі регулювання рослин із редагованим геномом, не відповідає вимогам сьогодення і потребує змін.
显示更多 [+] 显示较少 [-]The influence of genes which responsible for leaf shape and lines height on the economic qualities of Helianthus annuus hybrids | Влияние генов, обусловливающих форму листа и высоту линий, на хозяйственные качества гибридов (Helianthus annuus L.) | Вплив генів, що обумовлюють форму листка та висоту рослин, на господарські ознаки гібридів соняшника (Helianthus annuus L.) 全文
2019
Ведмедєва, К. В. | Махова, Т. В.
Purpose. To study the influence of the Dw, Fr, sp genes which control the morphological markers of lines on the economically valuable indicators of the first-generation hybrids.Methods. Field experiment, morphological description and biometric measurements, statistical analysis.Results. The analogue lines were crossed by genes responsible for morphological characteristics of the leaf shape sp (spoon-shaped), leaf edge Fr (fringe), stem Dw (dwarf) and the initial selection lines with sterile lines. The cross-bred hybrids were evaluated in the field experiment on the manifestation of marker trait, yield, oil content, weight of 1000 seeds, height, diameter of the basket (head), the number of leaves. Indicators of line hybrids with morphological marker lines were compared with indicators of hybrids with baseline lines without marker features. The recessive allele of the sp gene determines the spoon-like shape of the leaf, with edges bend upward. This sing is not observed in the first-generation hybrids. Fr gene in the dominant state determines the strongly rugged edge of the leaf. In hybrids of the first generation, changes in the edge of the leaf plate are also observed. The third sign - dwarf of sunflower is determined by the Dw gene, which in the dominant homozygous state reduces the height of plants to 90–100 cm. In the heterozygous state, plants also have a decrease in height. Three breeding lines were used to create analogue lines according to these three criteria. There were two parent ‘LVO7V’, ‘ZL678V’ and one maternal ‘L06B’. Six maternal sterile lines were used to cross with analogue lines. Hybrids were studied by yield, oil content, weight of 1000 seeds, plant height, head diameter, number of leaves.Conclusions. A high probability of the negative impact of the dominant allele of the Dw gene (dwarfishness – short stem height) on the hybrids productivity was found. The high probability of a positive effect of the recessive allele of the sp gene (spoon shaped leaf) on the yield, oil content and number of leaves of hybrids with a line carrier of recessive homozygotes has been proved. The moderate and low probabilities of the difference in the level of signs of hybrids with the dominant allele of the Fr gene (fringe of the leaf edge) and hybrids with baseline lines were determined. | Цель. Установить влияние генов Dw, Fr, sp, контролирующих морфологические маркерные признаки линий, на хозяйственно-ценные показатели гибридов первого поколения.Методы. Полевой опыт, описание по морфологическим признакам и биометрические измерения, статистический анализ.Результаты. Проведены скрещивания линий аналогов по генам, обуславливающим морфологические признаки формы листа sp (ложкообразная форма листа), Fr (бахрома края листа), Dw (низкорослость) и исходных селекционных линий со стерильными линиями. Полученные гибриды оценены в полевом эксперименте по проявлению маркерного признака, урожайности, масличности, массе 1000 семян, высоте, диаметру корзинки, количеству листьев. Показатели гибридов линий с морфологическими маркерными линиями сравнивали з показателями гибридов с исходными линиями, не имеющими маркерных признаков. Рецессивный аллель гена sp обуславливает ложкообразную форму листа. Этот признак у гибридов первого поколения не наблюдалса. Ген Fr в доминантном состоянии обуславливает сильно изрезанный край листа. У гибридов первого поколения тоже наблюдались изменения края формы листа. Признак «высота подсолнечника» до 90–100 см обусловлен геном Dw, который в доминантном гомозиготном состоянии обуславливает высоту растений до 90–100 см. Для создания линий аналогов по трем признакам в качестве генетической основы было использовано три селекционные линии: ’ЛВО7В’, ‘ЗЛ678В’ и ‘Л06Б’. Для скрещивания с линиями аналогами использовано шесть материнских стерильных линий. Изучали гибриды по урожайности, масличности, массе 1000 семян, высоте растений, диаметру корзинки, количеству листьев.Выводы. Установлена высокая вероятность негативного воздействия доминантного аллеля гена Dw (dwarfishness – низкорослость) на урожайность гибридов. Установлена высокая вероятность положительного влияния рецессивного аллеля гена sp (spoon – ложка) на урожайность, масличность и количество листьев гибридов с линией носителем рецессивной гомозиготы. Установлены умеренные и низкие вероятности разницы уровня признаков гибридов с доминантным аллелем гена Fr (fringe – бахрома края листа) и гибридов с исходными линиями. | Мета. Установити вплив генів Dw, Fr, sp, що контролюють морфологічні маркерні ознаки ліній соняшника, на господарсько-цінні показники їхніх гібридів першого покоління. Методи. Польовий дослід, опис за морфологічними ознаками, статистичний аналіз.Результати. Проведено схрещування ліній та їхніх аналогів за генами: sp (ложкоподібна форма листка), Fr (бахрома краю листка) і Dw (низькорослість) і вихідних селекційних ліній зі стерильними лініями. Отримані гібриди ліній та їхніх аналогів оцінені в польових умовах за проявом маркерної ознаки, врожайності, олійності, маси 1000 насінин, висоти, діаметра кошика, кількості листків. Показники гібридів ліній з морфологічними маркерами порівняли з показниками гібридів з вихідними лініями. Рецесивний алель гену sp обумовлює ложкоподібну форму листка. Ця ознака в гібридів першого покоління не спостерігалась. Ген Fr у домінантному стані обумовлює хвилясто-зубчастий край листка. У гібридів першого покоління теж спостерігались зміни краю форми листка. Ознака «висота соняшника» обумовлена геном Dw, який у домінантному гомозиготному стані обумовлює висоту рослин до 90–100 см. Для створення ліній аналогів за кожною з трьох ознак як генетичну основу було використано три селекційні лінії: ‘ЛВО7В’, ‘ЗЛ678В’ та ‘Л06Б’. Для схрещування з лініями аналогами використано шість материнських стерильних ліній. Вивчали гібриди за врожайністю, олійністю, масою 1000 насінин, висотою рослин, діаметром кошика, кількістю листків.Висновки. Встановлено високу вірогідність негативного впливу домінантного алелю гену Dw (dwarfishness – низькорослість) на врожайність гібридів. Встановлено високу вірогідність позитивного впливу рецесивного алелю гену sp (spoon – ложка) на врожайність, олійність і кількість листків гібридів з лінією носієм рецесивної гомозиготи. Встановлено помірні та низькі вірогідності різниці рівня ознак гібридів з домінантним алелем гену Fr (fringe – бахрома краю листка) та гібридів з вихідними лініями.
显示更多 [+] 显示较少 [-]Estimation of the adaptive capacity of Schisandra chinensis to drought | Оценка адаптационной способности Schisandra сhinensis к засухе | Оцінювання адаптивної здатності Schisandra chinensis до посухи 全文
2019
Скрипченко, Н. В. | Слюсар, Г. В.
Рurpose. The determination of adaptive ability of Schisandra chinensis (Turcz.) Baill plants to drought under the conditions of introduction in the M. M. Gryshko National Botanical Garden of the National Academy of Sciences of Ukraine on the basis of study of morpho-anatomical and biochemical features of the leaves. Methods. The anatomical structure of S. chinensis leaves was studied by light microscopy using fresh and dried raw materials. The water retention capacity was determined by laboratory method according to the rate of water loss and the degree of damage to isolated leaves. The dynamics of the content of pigments in S. chinensis leaves was determined by the spectrophotometric method during the vegetation period. Results. Certain morpho-anatomical signs of S. chinensis leaves contributing to plant resistance to conditions with high air temperature and water deficiency were identified – the presence of a wax layer on the surface of the epidermis and cuticle, calcium oxalate crystals and secretory cells. According to the scale of the parameters of water regime of leaves, the studied plants are characterized by high level of adaptation to drought too. It was revealed that the pigment complex of leaves is sensitive to changes in the environmental factors. The content of pigments in the plant leaves varies with changes in hydrothermal conditions of growth. The dynamics of the content of chlorophylls and carotenoids is related to the physiological state of plants and to a certain degree characterizes their adaptive potential. Conclusions. The results of morpho-structural studies of S. chinensis leaves and their water-physical properties indicate a high level of adaptability of plants to environmental stressors such as insufficient water supply and high temperature. S. chinensis plants can be recommended for widespread introduction into garden cenosis for obtaining valuable fruit and medicinal raw materials. | Цель. Определить адаптационную способность растений Schisandra chinensis (Turcz.) Baill. к засухе при интродукции в Национальном ботаническом саду имени Н. Н. Гришко НАН Украины на основе исследования морфо-анатомических и биохимических особенностей листьев. Методы. Анатомическое строение листьев S. chinensis исследовали методом световой микроскопии с использованием свежего и высушенного сырья. Водоудерживающую способность определяли лабораторным методом по скорости потери воды и степени повреждения изолированных листьев. Динамику содержания пигментов в листьях определяли спектрофотометрическим методом на протяжении периода вегетации. Результаты. Выявлены определенные морфо-анатомические признаки листьев S. chinensis, которые способствуют устойчивости растений к условиям с высокой температурой воздуха и дефицитом воды – это наличие слоя воска на поверхности эпидермиса и кутикулы, кристаллов оксалата кальция и секреторных клеток. Согласно шкале оценивания параметров водного режима листьев, исследуемые растения также характеризуются высоким уровнем адаптации к засухе. Установлено, что пигментный комплекс листьев чувствителен к изменению факторов окружающей среды – содержание пигментов в листьях растений изменяется в зависимости от гидротермических условий произрастания. Динамика содержания хлорофиллов и каротиноидов связана с физиологическим состоянием растений и в определенной степени характеризует их адаптационный потенциал. Выводы. Результаты морфоструктурных исследований листьев S. chinensis и их водно-физических свойств свидетельствуют о высоком уровне адаптации растений к стрессовым факторам окружающей среды – недостаточному водному обеспечению и высокой температуре. В условиях интродукции S. сhinensis можно рекомендовать для широкого внедрения в садовые ценозы с целью получения ценных плодов и лекарственного сырья. | Мета. Визначити адаптивну здатність рослин Schisandra chinensis (Turcz.) Baill. до посухи за умов інтродукції в Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка НАН України (НБС) на основі вивчення морфо-анатомічних та біохімічних особливостей листків. Методи. Анатомічну будову листків S. chinensis досліджували методом світлової мікроскопії з використанням свіжої та висушеної сировини. Водоутримувальну здатність визначали лабораторним методом за швидкістю втрати води і ступенем пошкодження ізольованих листків. Динаміку вмісту пігментів у листках визначали спектрофотометричним методом упродовж вегетаційного періоду. Результати. Виявлено певні морфо-анатомічні ознаки листків S. chinensis, які сприяють стійкості рослин до умов з високою температурою повітря та дефіцитом води – це наявність шару воску на поверхні епідерми та кутикули, кристалів оксалату кальцію і секреторних клітин. Згідно зі шкалою оцінювання параметрів водного режиму листків, досліджувані рослини також характеризуються високим рівнем адаптації до посухи. Установлено, що пігментний комплекс листків чутливий до зміни чинників довкілля – уміст пігментів у листках рослин змінюється залежно від гідротермічних умов зростання. Динаміка вмісту хлорофілів та каротиноїдів пов’язана з фізіологічним станом рослин та певною мірою характеризує їх адаптивний потенціал. Висновки. Результати морфоструктурних досліджень листків S. chinensis та їх водно-фізичних властивостей свідчать про високий рівень адаптивної здатності рослин до стресових чинників середовища – недостатнього водного забезпечення та високої температури. За умов інтродукції S. chinensis можна рекомендувати для широкого впровадження в садові ценози для отримання цінної плодової та лікарської сировини.
显示更多 [+] 显示较少 [-]Expression of aquaporin PIP2;1 as an indicator of Zea mays L. cultivar tolerance to reduced soil moisture | Экспрессия аквапорина PIP2;1 как признак засухоустойчивости гибридов Zea mays L. при пониженной влажности почвы | Експресія аквапорину PIP2;1 як ознака посухостійкості гібридів Zea mays L. за умов зниженої вологості ґрунту 全文
2019
Шевченко, Г. В. | Овруцька, І. І. | Овчаренко, Ю. В.
Purpose. To investigate expression of aquaporin PIP2;1 in maize cultivars ‘Pereiaslavskyi’ and ‘Dostatok’, (moderately drought-resistant) and ‘Yachta’ and ‘Flahman’ (drought-resistant), which grew for 10 days in low humidity substrate (30%). To evaluate possible influence of lipids and fatty acids on the functional activity of PIP2;1 under above humidity conditions. Methods. Biochemical: study of lipids and fatty acids in cytoplasmic membrane fraction from the roots (liquid chromatography); molecular: detection of the relative expression of aquaporin PIP2;1 in the roots (polymerase chain reaction, PCR); morphometric measurements and statistical methods for result processing. Results. Studies showed that in moderately drought-tolerant maize cultivars ‘Pereiaslavskyi’ and ‘Yachta’, PIP2;1 expression decreased, while in drought-tolerant ‘Dostatok’ and ‘Flahman’, on the contrary, it increased. In ‘Dostatok’ and ‘Flahman’ smaller root water deficit compared with ‘Pereiaslavskyi’ and ‘Yachta’ in conditions of low humidity of the substrate was recorded. In addition, the quantity of sterols and phospholipids increased in the plasma membrane of all hybrids. Conclusions. Reduced expression of PIP2;1 observed in ‘Pereiaslavskyi’ and ‘Yachta’, is a characteristic feature of not drought tolerant plants and indicates reaction to a decrease in substrate moisture and counteraction to dehydration, since a smaller amount of aquaporins ensures water retention in the cells. Contrary, at a substrate moisture content of 30%, PIP2;1 expression in drought-resistant hybrids ‘Dostatok’ and ‘Flahman’ increased which was accompanied by lesser root water deficiency (comparing to that of ‘Pereiaslavskyi’ and ‘Yachta’). It is quite probable that the enhanced expression of the PIP2;1 isoform in cultivars ‘Dostatok’ and ‘Flahman’ is a specific indicator of hybrids drought resistance. The obtained data are important for improving the selection of drought resistant maize hybrids. | Цель. Исследовать экспрессию аквапорина PIP2;1 у гибридов кукурузы ‘Достаток’ и ‘Флагман’ (засухоустойчивые), ‘Переяславський’ и ‘Яхта’ (умеренно засухоустойчивые), которые 10 суток росли при пониженной влажности субстрата (30%). Оценить возможное влияние состава липидов и жирних кислот на функциональную активность PIP2;1 в данных условиях. Методы. Биохимические: исследование состава липидов и жирних кислот фракции цитоплазматической мембраны корней (жидкостная хроматография); молекулярно-биологические: выявление относительной экспрессии аквапорина PIP2;1 в корнях (полимеразная цепная реакція, ПЦР); морфометрические измерения и статистические методы обработки результатов. Результаты. Показано, что у гибридов кукурузы ‘Переяславський’ и ‘Яхта’ экспрессия PIP2;1 снижалась, а у гибридов ‘Достаток’ и ‘Флагман’, наоборот, повышалась. В корнях ‘Достаток’ и ‘Флагман’ в условиях пониженной влажности субстрата отмечали сниженный дефицит воды по сравнению с ‘Переяславський’ и ‘Яхта’. Кроме того, в цитоплазматической мембране всех гибридов увеличивалось количество стеринов и фосфолипидов. Выводы. Снижение экспрессии PIP2;1, отмеченное у гибридов ‘Переяславський’ и ‘Яхта’ является характерным для нестойких к засухе растений и свидетельствует об их реакции на снижение влажности субстрата, а также, противодействие обезвоживанию, поскольку меньшее количество аквапоринов обеспечивает задержку воды в клетках. В то же время, при влажности субстрата 30% экспрессия PIP2;1 у засухоустойчивых гибридов ‘Достаток’ и ‘Флагман’, наоборот, усиливалась на фоне меньшего водного дефицита корней (по сравнению с гибридами ‘Переяславський’ и ‘Яхта’). Не исключено, что усиленная экспрессия PIP2;1 именно у данных гибридов ‘Достаток’ и ‘Флагман’ является специфическим индикатором засухоустойчивости. Полученные данные вносят существенный вклад в совершенствование селекции засухоустойчивых гибридов кукурузы. | Мета. Дослідити експресію аквапорину PIP2;1 у гібридів кукурудзи ‘Достаток’ і ‘Флагман’ (посухостійкі), а також у ‘Переяславський’ та ‘Яхта’ (помірно посухостійкі), які 10 діб зростали в умовах зниженої вологості субстрату (30%). Оцінити можливий вплив ліпідів та жирних кислот цитоплазматичної мембрани на функціонування PIP2;1 за таких умов. Методи. Біохімічні: виявлення складу ліпідів та жирних кислот фракції цитоплазматичної мембрани коренів рослин (рідинна хроматографія); молекулярно-біологічні: дослідження відносної експресії аквапорину PIP2;1 (полімеразна ланцюгова реакція, ПЛР); морфометричні виміри та статистичні методи обробки результатів. Результати. Показано, що в гібридів кукурудзи ‘Переяславський’ та ‘Яхта’ експресія PIP2;1 знижувалася, а в ‘Достаток’ та ‘Флагман’, навпаки, підвищувалася. У коренях ‘Достаток’ і ‘Флагман’ в умовах зниженої вологості субстрату фіксували менший дефіцит води порівняно з ‘Переяславський’ та ‘Яхта’.Крім того, у цитоплазматичній мембрані всіх гібридів збільшувалася кількість стеринів і фосфоліпідів. Висновки. Зниження експресії PIP2;1, відзначене в ‘Переяславський’ та ‘Яхта’, є характерним для нестійких рослин і свідчить про їхню реакцію на зниження вологості субстрату та протидію зневодненню, оскільки менша кількість аквапоринів забезпечує утримання води в клітинах. Водночас, за вологості субстрату 30% експресія PIP2;1 у посухостійких гібридів ‘Достаток’ та ‘Флагман’, навпаки, підвищувалася на фоні меншого водного дефіциту коренів (порівняно з ‘Переяславський’ та ‘Яхта’). Цілком імовірно, що посилена експресія ізоформи PIP2;1 саме в ‘Достаток’ та ‘Флагман’ є специфічним індикатором посухостійкості гібридів. Отримані дані є важливими для вдосконалення селекції посухостійких гібридів кукурудзи.
显示更多 [+] 显示较少 [-]Growth, fruiting peculiarities and efficiency of cultivation of Ukrainian apple clones (Malus domestica Borkh.) of the ‘Jonagold’ variety | Особенности роста, плодоношения и эффективность выращивания украинских клонов яблони (Malus domestica Borkh.) сорта ‘Jonagold’ | Особливості росту, плодоношення та ефективність вирощування українських клонів яблуні (Malus domestica Borkh.) сорту ‘Jonagold’ 全文
2019
Кондратенко, Т. Є | Тарнавська, К. П.
Purpose. On the basis of a comprehensive study of the characteristics of growth, development, fruiting and quality of the fruits of spontaneous mutants of the apple tree (Malus domestica Borkh.) of ‘Jonagold’ variety, select clones which differ from the original variety in tree growth strength and are superior in yield, marketability, fruit keeping quality and economic production efficiency of the latter.Methods. Field, laboratory, comparison, generalization and mathematical statistics.Results. The results of studying the growth and fruiting characteristics of 20 Ukrainian spontaneous clones of ‘Jonagold’ variety in the conditions of the Western Forest-Steppe of Ukraine are presented. It is revealed that plants of the studied clones did not differ in terms of beginning and duration of the main phenological phases and vegetation period from the varieties widely distributed and well adapted to Podillia conditions. The harvesting ripeness of the clone fruits came in the second or third decades of September with a difference of seven days. Trees of most clones (DP-4, DP-5, DP-9, DP-10, DP-13, DP-14 and DP-17) were medium-growing. The yield of five to eight-year-old clone plantations was 12.1–32.3 t/ha, which provided cost-effective cultivation in the conditions of Podillia, the level of production profitability was 66–242%. All spontaneous mutants formed fruits larger than average size (except for DP-20, forming large ones), which are beautiful, elegant and vary in the intensity and character of the skin color depending on the clone. The clones DP-1, DP-3, DP-17, DP-18 and DP-19 were distinguished by a high yield of fruits of the highest and first grade.The clones DP-1, DP-3, DP-17, DP-18 and DP-19 were marked by the highest yield of apples of the higher and the first commodity grade, and this property was significantly superior to the yield of the control variety. The tested clones are divided into three groups according to the fruit ripening dates: early winter, winter, and late winter.Conclusions. A long-term assessment of the objects of study revealed that the biological properties Ukrainian clones of ‘Jonagold’ variety correspond to the climatic conditions of the Western Forest-Steppe ofUkraine. Most of them belong to the medium-growth group (DP-4, DP-5, DP-9, DP-10, DP-13, DP-14 and DP-17) and are characterized by a mixed type of fruiting. Clones DP-1, DP-3, DP-17, DP-18 and DP-19 were distinguished by a high yield of fruits of the highest and first commodity grade. According to the main indicators of fruit quality, clones DP-3, DP-8, DP-13, DP-14, DP-16, DP-17, DP-18 and DP-20 were recognized as the best; the highest economic efficiency of apple production in Podillia was provided by clones DP-14, DP-17, DP-18 and DP-19. The latter ones are recommended for registration in “The State Register of plant varieties suitable for dissemination inUkraine”, as promising clones for introduction into planting for the production of fruits of universal purpose in the zone of the Western Forest-Steppe ofUkraine. | Цель. По результатам всестороннего исследования особенностей роста, развития, плодоношения и качества плодов растений спонтанных мутантов яблони (Malus domestica Borkh.) сорта ‘Jonagold’ выделить отличающиеся от исходного сорта по силе роста деревьев, превосходящие по урожайности, товарным качествам, лежкости плодов и экономической эффективности производства последних. Методы. Полевой, лабораторный, сравнения, обобщения и математической статистики. Результаты. Представлены результаты изучения особенностей роста и плодоношения 20 украинских спонтанных клонов сорта ‘Jonagold’ в условиях Западной Лесостепи Украины. Определено, что растения исследуемых клонов по срокам начала и продолжительности основных фенологических фаз и вегетационного периода не отличались от большинства распространенных и хорошо адаптированных к условиям Подолья сортов яблони. Съемная зрелость плодов у клонов наступала во второй-третьей декадах сентября, с разницей в семь суток. Деревья большинства клонов (ДП‑4, ДП‑5, ДП‑9, ДП‑10, ДП‑13, ДП‑14 и ДП‑17) были среднерослыми. Урожайность пяти-восьмилетних насаждений клонов составляла 12,1–32,3 т/га, что обеспечивало экономически эффективное культивирование в условиях Подолья, уровень рентабельности производства составлял 66–242%. Все спонтанные мутанты формировали плоды выше среднего размера (кроме ДП‑20, большие), красивые, нарядные, которые, в зависимости от клона, различались по интенсивности и характеру покровной окраски. Клоны ДП‑1, ДП‑3, ДП‑17, ДП‑18 и ДП‑19 отличались самым большим выходом яблок высшего и первого товарного сорта и по этому свойству значительно превосходили контрольный сорт. Испытанные клоны разделены на три группы по срокам созревания плодов: раннезимние, зимние, позднезимние. Выводы. Многолетняя оценка объектов исследования позволила установить, что биологические свойства растений украинских клонов сорта ‘Jonagold’ соответствуют климатическим условиям Западной Лесостепи Украины. По силе роста деревьев большинство из них относятся к группе среднерослых (ДП‑4, ДП‑5, ДП‑9, ДП‑10, ДП‑13, ДП‑14 и ДП‑17) и характеризовались смешанным типом плодоношения. Клоны ДП‑1, ДП‑3, ДП‑17, ДП‑18 и ДП‑19 выделялись высоким выходом плодов высшего и первого товарного сортов. По основным показателям качества плодов лучшими признаны клоны ДП‑3, ДП‑8, ДП‑13, ДП‑14, ДП‑16, ДП‑17, ДП‑18 и ДП‑20; наиболее высокую экономическую эффективность производства яблок на Подолье обеспечивали клоны ДП‑14, ДП‑17, ДП‑18 и ДП‑19. Последние рекомендованы для регистрации в Государственном реестре сортов растений, пригодных для выращивания в Украине, как перспективные для внедрения в насаждения по производству плодов универсального назначения в зоне Западной Лесостепи Украины. | Мета. На основі всебічного дослідження особливостей росту, розвитку, плодоношення та якості плодів рослин спонтанних мутантів яблуні (Malus domestica Borkh.) сорту ‘Jonagold’ виділити такі, що відрізняються від вихідного сорту за силою росту дерев та переважають за врожайністю, товарними якостями, лежкістю плодів та економічною ефективністю виробництва останніх. Методи. Польовий, лабораторний, порівняння, узагальнення та математичної статистики.Результати. Подано результати вивчення особливостей росту та плодоношення 20 українських спонтанних клонів сорту ‘Jonagold’ в умовах Західного Лісостепу України. Встановлено, що рослини досліджуваних клонів за строками початку і тривалістю основних фенологічних фаз і вегетаційного періоду не відрізнялись від більшості поширених і добре адаптованих до умов Поділля сортів яблуні. Знімальна стиглість плодів у клонів наставала у другій‑третій декадах вересня, з різницею у сім діб. Дерева більшості клонів (ДП‑4, ДП‑5, ДП‑9, ДП‑10, ДП‑13, ДП‑14 і ДП‑17) були середньорослими. Урожайність п’яти-восьмирічних насаджень клонів становить 12,1–32,3 т/га, що забезпечує економічно ефективне культивування в умовах Поділля, рівень рентабельності виробництва становить 66–242%. Усі спонтанні мутанти формують плоди більші за середній розмір (крім ДП‑20, великі), красиві, ошатні, які, залежно від клону, різняться за інтенсивністю та характером покривного забарвлення. Клони ДП‑1, ДП‑3, ДП‑17, ДП‑18 і ДП‑19 відзначались найбільшим виходом яблук вищого та першого ґатунку і за цією властивістю значно перевищили контрольний сорт. Випробовувані клони поділено на три групи за строками достигання плодів: ранньозимові, зимові, пізньозимові.Висновки. Багаторічне оцінювання об’єктів дослідження дозволило встановити, що біологічні властивості рослин українських клонів сорту ‘Jonagold’ відповідають кліматичним умовам Західного Лісостепу України. За силою росту дерев більшість із них належать до групи середньорослих (ДП‑4, ДП‑5, ДП‑9, ДП‑10, ДП‑13, ДП‑14 і ДП‑17) і характеризуються мішаним типом плодоношення. Клони ДП‑1, ДП‑3, ДП‑17, ДП‑18 і ДП‑19 виділяються високим виходом плодів вищого та першого ґатунку. За основними показниками якості плодів кращими визнано клони ДП‑3, ДП‑8, ДП‑13, ДП‑14, ДП‑16, ДП‑17, ДП‑18 і ДП‑20; найвищу економічну ефективність виробництва яблук на Поділлі забезпечують клони ДП‑14, ДП‑17, ДП‑18 і ДП‑19. Останні рекомендовано для реєстрації у Державному реєстрі сортів рослин, як перспективні для впровадження у насадження з виробництва плодів універсального призначення у зоні Західного Лісостепу України.
显示更多 [+] 显示较少 [-]Information and technical features of the test for distinctness of new varieties of Lactuca sativa L. var. capitata | Информационно-технические особенности теста на отличимость новых сортов Lactuca sativa L. var. capitata | Інформаційно-технічні особливості тесту на відмінність нових сортів Lactuca sativa L. var. capitata 全文
2019
Лещук, Н. В. | Орленко, Н. С. | Хареба, О. В.
Purpose. To substantiate the information and technical features of the use of IBM SPSS Statistics tools in determining the distinctiveness criterion for new varieties of lettuce Lactuca sativa L. var. capitata based on the morphological code formulas of phenotypes of well-known varieties using the nearest neighbor algorithm in a group of similar varieties. Methods. Analytical, which is based on a comparison of the methods and means of data mining obtained by identification – a morphological description of the variety with the subsequent use of descriptive and multidimensional statistics. In accordance with the «Method for the examination of varieties of lettuce Lactuca sativa L. for distinctness, uniformity and stability» signs that do not vary or very poorly vary were used to group varieties. These signs are used seperately or in combination with others. Results. As a result of modeling using the SPPS package, several models of similar varieties of Lactuca sativa L. var. сapitata were formed. The total number of varieties in the sample is distributed as follows: 71.4% represented the training sample, and 28.6% represented the control one. The resulting data is visualized on the diagrams of the model of the largest similarity. It is necessary to take into account the type of expression of the studied characteristic (sign): in a qualitative, quantitative, pseudo-qualitative way. A simulation experiment with a model of similar varieties of head-lettuce showed the dependence of the result on the selected target variable. The target variables were signs «lant: head formation», «head by density», «seed: coloration», «head size». Conclusions. The effectiveness of technological tools for analyzing the examination data on distinctness, uniformity and stability (DUS) has been revealed, which greatly facilitates the search for patterns among a large data set. Differentiation of data into training and control allows you to «train» the model on a data set of well-known varieties. When building a model, it is important to correctly determine the target and focal variables. IBM SPSS Statistics software package is recommended as a tool. | Цель. Обосновать информационно-технические особенности использования инструментальных средств IBM SPSS Statistics при определении критерия отличимости новых сортов салата посевного Lactuca sativa L. var. capitata на основании морфологических кодовых формул фенотипов общеизвестных сортов с использованием алгоритма «ближайшего соседа» в группе подобных сортов. Методы. Аналитический, что основанна сравнении методов и средств интеллектуального анализа данных, полученных методом идентификации – морфологическое описание сорта с последующим применением описательной и многомерной статистики. В соответствии с «Методикой проведения экспертизы сортов салата посевного Lactuca sativa L. на отличимость, однородность и стабильность» для группировки сортов использовали признаки, которые не варьируют или очень слабо варьируют. Эти признаки используются отдельно или в комбинациях с другими. Результаты. В результате моделирования с использованием пакета SPSS было сформировано несколько моделей подобных сортов Lactuca sativa L. var. сapitata. Общее количество сортов в выборке распределено следующим образом: 71,4% представляли обучающую выборку, а 28,6% – контрольную. Результативные данные визуализированы на диаграммах модели самого большого сходства. Следует учитывать тип выражения исследуемой характеристики (признака): качественным, количественным, псевдо-качественным образом. Имитационный эксперимент с моделью похожих сортов салата головчастого показал зависимость результата от выбранной целевой переменной. В качестве целевых переменных были признаки «растение: образование головки», «головка по плотности», «семя: окраска», «размер головки».Выводы. Установлена эффективность технологических средств анализа данных экспертизы на отличимость, однородность и стабильность (ООС), что значительно облегчает поиск закономерностей среди большого набора данных. Разграничение данных на учебные и контрольные позволяет провести «тренировки» модели на наборе данных общеизвестных сортов. При построении модели важно правильно определить целевую и фокусные переменные. В качестве инструментального средства рекомендуется использовать пакет статистических программ IBM SPSS Statistics. | Мета. Обґрунтувати інформаційно-технічні особливості використання інструментальних засобів IBM SPSS Statistics під час визначення критерію відмінності нових сортів салату посівного Lactuca sativa L. var. capitata на підставі морфологічних кодових формул фенотипів загальновідомих сортів із використанням алгоритму «найближчого сусіда» в групі подібних сортів. Методи. Аналітичний, що ґрунтується на порівнянні методів та засобів інтелектуального аналізу даних, отриманих методом ідентифікації – морфологічний опис сорту з подальшим застосуванням описової та багатовимірної статистики. Відповідно до «Методики проведення експертизи сортів салату посівного Lactuca sativa L. на відмінність, однорідність і стабільність» для групування сортів використовували ознаки, які не варіюють або дуже слабко варіюють. Ці ознаки використовуються окремо або у комбінаціях з іншими. Результати. У результаті моделювання з використанням пакету SPSS було сформовано декілька моделей подібних сортів Lactuca sativa L. var. сapitata. Загальна кількість сортів у вибірці розподілена таким чином: 71,4% репрезентували навчальну вибірку, а 28,6% – контрольну. Результативні дані візуалізовано на діаграмах моделі найбільшої подібності. Слід враховувати тип вираження досліджуваної характеристики (ознаки): якісним, кількісним, псевдо-якісним чином. Імітаційний експеримент з моделлю схожих сортів салату головчастого показав залежність результату від обраної цільової змінної. У ролі цільових змінних були ознаки: «рослина: утворення головки», «головка за щільністю», «насінина: забарвлення», «розмір головки». Висновки. Встановлено ефективність технологічних засобів аналізу даних експертизи на відмінність, однорідність і стабільність (ВОС), що значно полегшує пошук закономірностей серед великого набору даних. Розмежування даних на навчальні та контрольні дозволяє провести «тренування» моделі на наборі даних загальновідомих сортів. Під час побудови моделі важливо правильно визначити цільову та фокусні змінні. Як інструментальний засіб рекомендовано використовувати пакет статистичних програм IBM SPSS Statistics.
显示更多 [+] 显示较少 [-]Drought tolerance of woody vines of the Vitaceae Juss. family under conditions of introduction in the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine | Посухостійкість деревних ліан родини Vitaceae Juss. за умов інтродукції в Правобережному Лісостепу України | Засухоустойчивость древесных лиан семейства Vitaceae Juss. в условиях интродукции в Правобережной Лесостепи Украины 全文
2019
Маковський, В. В. | Вахновська, Н. Г.
Drought tolerance of woody vines of the Vitaceae Juss. family under conditions of introduction in the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine | Посухостійкість деревних ліан родини Vitaceae Juss. за умов інтродукції в Правобережному Лісостепу України | Засухоустойчивость древесных лиан семейства Vitaceae Juss. в условиях интродукции в Правобережной Лесостепи Украины 全文
2019
Маковський, В. В. | Вахновська, Н. Г.
Purpose. Investigate the drought tolerance of woody vines of Ampelopsis Michx and Parthenocissus Planch. genera introduced in the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine on the specificity of leaf surface anatomical and morphological structure, peculiarities of water regime of the leaves and characteristics of physicochemical processes inside their tissues during wilting. Methods. Field surveys, morphometric, physiological, statistical. Results. The drought resistance of woody vines of the Ampelopsis and Parthenocissus genera of the Vitaceae family collection at the M. M. Gryshko National Botanical Garden collection site “Climbing plants” was studied. According to visual observations, during periods with a low level of moisture supply, there was no damage to leaves, turgor did not decrease. The main differences in the structure of the abaxial epidermal surface of woody vine leaves of the Ampelopsis and Parthenocissus genera are in the form of epidermal cells and a number of stomata. The electrical conductivity of the leaves of all the studied plants decreased stably during wilting (on average, by 0.12–0.19 mcS in two hours of wilting). The leaf water loss as a result of wilting was 10.05–25.63%. In conditions of insufficient moisture supply water deficit of leaves was at the level of 6.16–8.87%. Conclusions. According to the value of average long-term assessment of actual drought tolerance, the studied plants have a high degree of drought tolerance. The stomatal apparatus of woody vines of the genus Ampelopsis is distinguished by a greater manifestation of signs of xeromorphism than members of the genus Parthenocissus. High adaptability of the studied plants to growing conditions was revealed. High level of water holding capacity of the leaves was determined. It was revealed that in the period with low moisture provision the water stress in the leaves was low. The studied representatives are distinguished by a high degree of drought resistance due to the presence of signs of xeromorphism in the anatomical and morphological structure of the leaf surface, as well as the peculiarities of water regime and physicochemical processes inside leaf tissues, which makes it possible to use them extensively in the conditions of introduction. | Мета. Дослідити посухостійкість інтродукованих у Правобережний Лісостеп України деревних ліан родів Ampelopsis Michx. і Parthenocissus Planch. за специфікою анатомо-морфологічної будови листкової поверхні, особливостями водного режиму листків та показниками фізико-хімічних процесів усередині їх тканин у процесі зів’янення. Методи. Польові, морфометричні, фізіологічні, статистичні. Результати. Досліджено посухостійкість деревних ліан родів Ampelopsis і Parthenocissus колекції родини Vitaceaeекспозиційно-колекційної ділянки «Виткі рослини» Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН. За візуальними спостереженнями, у періоди з низьким рівнем вологозабезпечення, пошкодження листків зафіксовано не було, тургор не знижувався. Основні відмінності будови абаксіальної поверхні епідерми листків деревних ліан родів Ampelopsis і Parthenocissus полягають у формі епідермальних клітин та кількості продихів. Електропровідність листків усіх досліджуваних рослин у процесі в’янення зменшувалася стабільно (у середньому на 0,12–0,19 mcS за дві години зів’янення). Утрата води листям у результаті зів’янення становить 10,05–25,63%. В умовах недостатнього вологозабезпечення водний дефіцит листків перебуває на рівні 6,16–8,87%. Висновки. Згідно з величиною середньої багаторічної оцінки фактичної посухостійкості, досліджувані рослини мають високий ступінь посухостійкості. Продиховий апарат деревних ліан роду Ampelopsis відрізняється більшою виразністю ознак ксероморфності порівняно з представниками роду Parthenocissus. Установлено високу адаптованість досліджуваних рослин до умов вирощування. Визначено високий рівень водоутримувальної здатності листків. Виявлено, що в період з низькою вологозабезпеченістю дефіцит води в листках перебуває на низькому рівні. Досліджувані представники відзначаються високим ступенем посухостійкості завдяки наявності ознак ксероморфізму в анатомо-морфологічній будові листкової поверхні, а також особливостям водного режиму та фізико-хімічних процесів усередині тканин листків, що дає можливість їх широкого використання в умовах інтродукції. | Цель. Исследовать засухоустойчивость интродуцированных в Правобережной Лесостепи Украины древесных лиан родов Ampelopsis Michx. и Parthenocissus Planch. по специфике анатомо-морфологического строения листовой поверхности, особенностям водного режима листьев и показателям физико-химических процессов внутри их тканей. Методы. Полевые, морфометрические, физиологические, статистические. Результаты. Исследована засухоустойчивость древесных лиан родов Ampelopsis и Parthenocissus коллекции семейства Vitaceae экспозиционно-коллекционного участка «Вьющиеся растения» Национального ботанического сада имени Н. Н. Гришко НАН Украины. По визуальным наблюдениям, в периоды с низким уровнем влагообеспеченности, повреждения листьев растений зафиксировано не было, тургор не снижался. Отличия в строении абаксиальной поверхности эпидермиса листьев древесных лиан родов Ampelopsis и Parthenocissus заключаются в форме эпидермальных клеток и количестве устьиц. Электропроводность листьев в процессе увядания уменьшалась стабильно (в среднем на 0,12–0,19 mcS за 2 часа увядания). Потеря воды листьями в результате увядания составляет 10,05–25,63%. В условиях недостаточной влагообеспеченности водный дефицит листьев находился на уровне 6,16–8,87%. Выводы. Согласно величине средней многолетней оценки фактической засухоустойчивости, растения обладают высокой степенью засухоустойчивости. Устьичный аппарат древесных лиан рода Ampelopsis отличается большей выраженностью признаков ксероморфности по сравнению с представителями рода Parthenocissus. Установлено, что растения хорошо адаптированы к условиям выращивания. Определено высокий уровень водоудерживающей способности листьев. Выявлено, что в период с низким уровнем влагообеспеченности, дефицит воды в листьях находился на низком уровне. Исследуемые представители обладают высокой степенью засухоустойчивости благодаря наличию признаков ксероморфизма в анатомо-морфологическом строении листовой поверхности, а также особенностям водного режима и физико-химических процессов внутри тканей листьев, что дает возможность их широкого использования в условиях интродукции.
显示更多 [+] 显示较少 [-]Variety test of winter wheat in rice crop rotations 全文
2006
Р. А. Вожегова | Е. М. Ковлева | В. М. Лисікова
Questions of winter wheat cultivation in rice crop rotations, which further to make the most efficient use of soil, increase of fertility and receive an additional yield per unit of crop area are studied in the article. The results of ecological variety test of winter wheat in rice check conditions have represented. The varieties with the best adaptive properties, yield and high qualitative indices of grain are park out. The conclusions about expediency of burther study improvements guestions of winter wheat ecological variety test are made with the purpose of selection varieties the most adapted to specific rice checks contions.
显示更多 [+] 显示较少 [-]Особенности роста и развития сортов сои в зависимости от элементов технологии выращивания | Peculiarities of growth and development of soybean varieties as affected by components of growing technology | Особливості росту й розвитку сортів сої залежно від елементів технології вирощування 全文
2019
Григоренко, С. В. | Половинчук, О. Ю. | Маляренко, О. А. | Шевченко, О. П.
Особенности роста и развития сортов сои в зависимости от элементов технологии выращивания | Peculiarities of growth and development of soybean varieties as affected by components of growing technology | Особливості росту й розвитку сортів сої залежно від елементів технології вирощування 全文
2019
Григоренко, С. В. | Половинчук, О. Ю. | Маляренко, О. А. | Шевченко, О. П.
Цель. Определить особенности роста и развития растений сортов сои в зависимости от применения органического удобрения, регуляторов роста растений и влагоудерживателя в условиях Лесостепи Украины. Методы. Исследовали сорта сои ‘Устя’, ‘Кано’ и ‘Геба’. За месяц до высева культуры в почву вносили влагоудерживатель – гидрогель Аквасорб (Aquasorb) в норме 300 кг/га лентами шириной 10 см в зону будущего рядка. Органическое удобрение Паросток (марка 20) применяли дважды: первая подкормка в фазе 3–5 листьев и вторая – 9–11 листьев сои. Регуляторы роста Вермистим Д и Агростимулин применяли в фазе бутонизации культуры. Результаты. При внекорневой подкормке сои удобрением Паросток ассимиляционная поверхность сорта ‘Устя’ в фазе цветения в вариантах без использования гидрогеля Аквасорб составляла 38,2 тыс. м2/га, тогда как на вариантах его применения растения формировали 43,6 тыс. м2/га. У сорта ‘Кано’ внесение органического удобрения способствовало формированию листовой поверхности на вариантах без гидрогеля на уровне 38,6 тыс. м2/га, а при его применении – 45,8 тыс. м2/га. Аналогичные закономерности были получены и для сорта ‘Геба’ – 39,0 и 44,9 тыс. м2/га соответственно. Обработка посевов удобрением Паросток способствовала повышению уровня чистой продуктивности фотосинтеза у всех исследуемых сортов сои. Так, у сорта ‘Устя’ в вариантах без гидрогеля его применение позволило сформировать 0,73 г/м2 сухого вещества в сутки, тогда как на контроле – 0,68 г/м2 в сутки. По аналогии у сортов сои ‘Кано’ и ‘Геба’ были получены показатели накопления сухого вещества на уровне 1,00 и 0,62 г/м2 в сутки, а в контрольных вариантах – 0,92 и 0,46 г/м2 в сутки соответственно. Выводы. В среднем за годы исследований растения сорта ‘Устя’ формировали 5,6–5,7 г семян на одно растение. Сорт ‘Кано’, как и ‘Устья’, в случае применения регулятора роста Вермистим Д на фоне внесения удобрения Паросток (марка 20) формировал 8,6 г семян на растение, а на фоне применения гидрогеля Аквасорб – 8,7 г. При применении регулятора роста Агростимулин получено индивидуальную продуктивность растений сои на уровне 8,7 и 8,5 г соответственно. | Мета. Виявити особливості росту й розвитку сортів сої залежно від застосування органічного добрива, регуляторів росту рослин та вологоутримувача в умовах Лісостепу України. Методи. Досліджували сорти сої ‘Устя’, ‘Кано’ та ‘Гєба’. За місяць до сівби сої в ґрунт вносили вологоутримувач – гідрогель Аквасорб (Aquasorb) у нормі 300 кг/га стрічками завширшки 10 см у зону майбутнього рядка. Органічне добриво Паросток (марка 20) застосовували двічі: перше підживлення у фазі 3–5 листків та друге – 9–11 листків сої. Регулятори росту Вермистим Д і Агростимулін вносили у фазі бутонізації культури. Результати. За підживлення сої добривом Паросток асиміляційна поверхня сорту ‘Устя’ у фазі цвітіння у варіантах без використання гідрогелю Аквасорб становила 38,2 тис. м2/га, тимчасом як на варіантах його застосування рослини формували 43,6 тис. м2/га. У сорту ‘Кано’ внесення органічного добрива сприяло формуванню листкової поверхні на варіантах без гідрогелю на рівні 38,6 тис. м2/га, а за його внесення – 45,8 тис. м2/га. Аналогічні закономірності було отримано і для сорту ‘Гєба’ – 39,0 та 44,9 тис. м2/га відповідно. Оброблення посівів добривом Паросток сприяло підвищенню рівня чистої продуктивності фотосинтезу в усіх досліджуваних сортів сої. Так, у сорту ‘Устя’ у варіантах без гідрогелю його застосування дало змогу сформувати 0,73 г/м2 сухої речовини за добу, тимчасом як у контролі – 0,68 г/м2 за добу. За аналогією в сортів сої ‘Кано’ та ‘Гєба’ були отримані показники накопичення сухої речовини на рівні 1,00 та 0,62 г/м2 за добу, а в контрольних варіантах – 0,92 та 0,46 г/м2 за добу відповідно. Висновки. У середньому за роки досліджень рослини сорту ‘Устя’ утворювали 5,6–5,7 г насіння на одну рослину. Сорт ‘Кано’, як і ‘Устя’, у разі застосування регулятора росту Вермистим Д на фоні внесення добрива Паросток (марка 20) утворював 8,6 г насіння на рослину, а на фоні застосування гідрогелю Аквасорб – 8,7 г. У разі застосування регулятора росту Агростимулін отримано індивідуальну продуктивність рослин сої на рівні 8,7 та 8,5 г відповідно. | Purpose. Identification of soybean growth and development peculiarities as affected by the application of organic fertilizer, plant growth regulators and water retaining agent under the conditions of the Forest-Steppe of Ukraine. Methods. The study involved soybean varieties ‘Ustia’, ‘Kano’ and ‘Hieba’. A month before sowing soybean, water retaining agent (hydrogel Aquasorb) was introduced in the zone of the future row as 10-cm strips at a dose of 300 kg/ha. Organic fertilizer Parostok (grade 20) was applied twice: at the 3–5 leaf stage and at the 9–11 leaf stage. Growth regulators Vermystym-D and Agrostymulin were introduced at the budding stage. Results. It was found that the assimilation surface (m2/ha) of ‘Ustia’ crops in the treatments without hydrogel at the flowering stage was 38,200, while in the treatment with hydrogel it made up 43,600. In ‘Kano’, application of organic fertilizer ensured a leaf surface of 38,600 m2/ha in the treatment without hydrogel and 45,800 with hydrogel. Similar patterns were recorded in ‘Hieba’: 39,000 and 44,900, respectively. Organic fertilization of ‘Kano’ stands contributed to the formation of an assimilation surface of 38,600 in the treatment without hydrogel and 45,800 with hydrogel. ‘Hieba’ demonstrated similar patterns: 39,000 and 44,900, respectively. Application of organic fertilizer allowed to increase the net productivity of photosynthesis (g/m2 of dry matter per day) in all the varieties under study: 0.73 in ‘Ustia’ in the treatment without hydrogel (0.68 in the control treatment), 1.00 in ‘Kano’ (0.92 in the control treatment) and 0.62 in ‘Hieba’ (0.46 in the control treatment). Conclusions. On average for the years of the experiment, plants of ‘Ustia’ variety formed 5.6–5.7 g of seeds per plant. Both ‘Kano’ and ‘Ustia’ formed 8.6 g of seeds per plant when using growth regulator Vermystym-D on the background of fertilizer Parostok and 8.7 g of seeds per plant on the background of using hydrogel Aquasorb. Top dressing with growth regulator Agrostymulin ensured individual plant productivity at the level of 8.7 and 8.5 g of seeds per plant, respectively.
显示更多 [+] 显示较少 [-]Особливості росту й розвитку сортів сої залежно від елементів технології вирощування 全文
2019
Григоренко, С. В | Половинчук, О. Ю | Маляренко, О. А | Шевченко, О. П
Мета. Виявити особливості росту й розвитку сортів сої залежно від застосування органічного добрива, регуляторів росту рослин та вологоутримувача в умовах Лісостепу України. Методи. Досліджували сорти сої ‘Устя’, ‘Кано’ та ‘Гєба’. За місяць до сівби сої в ґрунт вносили вологоутримувач – гідрогель Аквасорб (Aquasorb) у нормі 300 кг/га стрічками завширшки 10 см у зону майбутнього рядка. Органічне добриво Паросток (марка 20) застосовували двічі: перше підживлення у фазі 3–5 листків та друге – 9–11 листків сої. Регулятори росту Вермистим Д і Агростимулін вносили у фазі бутонізації культури. Результати. За підживлення сої добривом Паросток асиміляційна поверхня сорту ‘Устя’ у фазі цвітіння у варіантах без використання гідрогелю Аквасорб становила 38,2 тис. м2/га, тимчасом як на варіантах його застосування рослини формували 43,6 тис. м2/га. У сорту ‘Кано’ внесення органічного добрива сприяло формуванню листкової поверхні на варіантах без гідрогелю на рівні 38,6 тис. м2/га, а за його внесення – 45,8 тис. м2/га. Аналогічні закономірності було отримано і для сорту ‘Гєба’ – 39,0 та 44,9 тис. м2/га відповідно. Оброблення посівів добривом Паросток сприяло підвищенню рівня чистої продуктивності фотосинтезу в усіх досліджуваних сортів сої. Так, у сорту ‘Устя’ у варіантах без гідрогелю його застосування дало змогу сформувати 0,73 г/м2 сухої речовини за добу, тимчасом як у контролі – 0,68 г/м2 за добу. За аналогією в сортів сої ‘Кано’ та ‘Гєба’ були отримані показники накопичення сухої речовини на рівні 1,00 та 0,62 г/м2 за добу, а в контрольних варіантах – 0,92 та 0,46 г/м2 за добу відповідно. Висновки. У середньому за роки досліджень рослини сорту ‘Устя’ утворювали 5,6–5,7 г насіння на одну рослину. Сорт ‘Кано’, як і ‘Устя’, у разі застосування регулятора росту Вермистим Д на фоні внесення добрива Паросток (марка 20) утворював 8,6 г насіння на рослину, а на фоні застосування гідрогелю Аквасорб – 8,7 г. У разі застосування регулятора росту Агростимулін отримано індивідуальну продуктивність рослин сої на рівні 8,7 та 8,5 г відповідно.
显示更多 [+] 显示较少 [-]Особливості росту й розвитку сортів сої залежно від елементів технології вирощування 全文
2019
С. В. Григоренко | О. Ю. Половинчук | О. А. Маляренко | О. П. Шевченко
Мета. Виявити особливості росту й розвитку сортів сої залежно від застосування органічного добрива, регуляторів росту рослин та вологоутримувача в умовах Лісостепу України. Методи. Досліджували сорти сої ‘Устя’, ‘Кано’ та ‘Гєба’. За місяць до сівби сої в ґрунт вносили вологоутримувач – гідрогель Аквасорб (Aquasorb) у нормі 300 кг/га стрічками завширшки 10 см у зону майбутнього рядка. Органічне добриво Паросток (марка 20) застосовували двічі: перше підживлення у фазі 3–5 листків та друге – 9–11 листків сої. Регулятори росту Вермистим Д і Агростимулін вносили у фазі бутонізації культури. Результати. За підживлення сої добривом Паросток асиміляційна поверхня сорту ‘Устя’ у фазі цвітіння у варіантах без використання гідрогелю Аквасорб становила 38,2 тис. м2/га, тимчасом як на варіантах його застосування рослини формували 43,6 тис. м2/га. У сорту ‘Кано’ внесення органічного добрива сприяло формуванню листкової поверхні на варіантах без гідрогелю на рівні 38,6 тис. м2/га, а за його внесення – 45,8 тис. м2/га. Аналогічні закономірності було отримано і для сорту ‘Гєба’ – 39,0 та 44,9 тис. м2/га відповідно. Оброблення посівів добривом Паросток сприяло підвищенню рівня чистої продуктивності фотосинтезу в усіх досліджуваних сортів сої. Так, у сорту ‘Устя’ у варіантах без гідрогелю його застосування дало змогу сформувати 0,73 г/м2 сухої речовини за добу, тимчасом як у контролі – 0,68 г/м2 за добу. За аналогією в сортів сої ‘Кано’ та ‘Гєба’ були отримані показники накопичення сухої речовини на рівні 1,00 та 0,62 г/м2 за добу, а в контрольних варіантах – 0,92 та 0,46 г/м2 за добу відповідно. Висновки. У середньому за роки досліджень рослини сорту ‘Устя’ утворювали 5,6–5,7 г насіння на одну рослину. Сорт ‘Кано’, як і ‘Устя’, у разі застосування регулятора росту Вермистим Д на фоні внесення добрива Паросток (марка 20) утворював 8,6 г насіння на рослину, а на фоні застосування гідрогелю Аквасорб – 8,7 г. У разі застосування регулятора росту Агростимулін отримано індивідуальну продуктивність рослин сої на рівні 8,7 та 8,5 г відповідно.
显示更多 [+] 显示较少 [-]Investigation of the impact of Lupinus angustifolius L. flour on the rheological properties of wheat flour dough | Вивчення впливу борошна люпину вузьколистого на реологічні властивості тіста з пшеничного борошна | Изучение влияния муки люпина узколистного на реологические свойства теста из пшеничной муки 全文
2019
Присяжнюк, Л. М. | Ляшенко, С. О. | Смульська, І. В. | Хоменко, Т. М.
Investigation of the impact of Lupinus angustifolius L. flour on the rheological properties of wheat flour dough | Вивчення впливу борошна люпину вузьколистого на реологічні властивості тіста з пшеничного борошна | Изучение влияния муки люпина узколистного на реологические свойства теста из пшеничной муки 全文
2019
Присяжнюк, Л. М. | Ляшенко, С. О. | Смульська, І. В. | Хоменко, Т. М.
Цель. Установить закономерности изменения реологических свойств теста и лабораторной выпечки в зависимости от количества муки из разных сортов люпина, добавленного к пшеничной муке. Методы. Хлебопекарные качества анализировали с помощью альвеографа и фаринографа. Результаты. На основе оценки показателей альвеографа, фаринографа и лабораторной выпечки хлеба определены закономерности изменения реологических свойств теста при добавлении муки люпина к пшеничной муке. Доля влияния сорта люпина на показатели силы муки, упругости и растяжимости теста, индекса эластичности составляет от 1 до 4%, концентрации муки – 82–98%. На основе полученных данных определены уравнения регрессии зависимостей между показателями альвеографа и количеством муки люпина, добавленной к пшеничной. Установлено линейную зависимость между физическими характеристиками теста и концентрацией муки люпина. Доля влияния сорта люпина на время образования теста, показатель разжижжения теста, валориметрическую оценку мучной смеси составляет 4–18%, концентрации муки люпина – 57–76%. Показатель объемного выхода хлеба на 86% определяется концентрацией муки люпина и на 6% – его сортом. На основе уравнений регрессии между физическими свойствами теста и концентрацией муки люпина существует экспоненциальная, линейная и полиномиальная зависимость. Линейную зависимость установлено между объемным выходом хлеба и концентрацией муки люпина в пшенично-люпиновой смеси. Выводы. На реологические свойства теста, а также объемный выход хлеба наиболее существенно влияет концентрация муки люпина в пшенично-люпиновой мучной смеси (57–98%). Доля влияния на эти показатели сортов люпина, использованных в исследовании, не превышает 18%. Установленные уравнения регрессии между концентрацией муки люпина и физическими характеристиками теста позволяют спрогнозировать их изменения в зависимости от количества люпиновой муки, добавленной в пшеничную. | Мета. Установити закономірності зміни реологічних властивостей тіста та лабораторної випічки залежно від кількості борошна з різних сортів люпину, доданого до пшеничного борошна. Методи. Хлібопекарські якості аналізували за допомогою альвеографа та фаринографа. Результати. На основі оцінювання показників альвеографа, фаринографа та лабораторної випічки хліба визначено закономірності зміни реологічних властивостей тіста за додавання борошна люпину до пшеничного борошна. Частка впливу сорту люпину на показники сили борошна, пружності та розтяжності тіста, індексу еластичності становить від 1 до 4%, концентрації борошна – 82–98%. На основі отриманих даних визначено рівняння регресії залежностей між показниками альвеографа та кількістю борошна люпину, доданого до пшеничного. Установлено лінійну залежність між фізичними характеристиками тіста і концентрацією борошна люпину. Частка впливу сорту люпину на час утворення тіста, показник розрідження тіста, валориметричну оцінку борошняної суміші становить 4–18%, концентрації борошна люпину – 57–76%. Показник об’ємного виходу хліба на 86% визначається концентрацією борошна люпину і на 6% – його сортом. На основі рівнянь регресії між фізичними властивостями тіста та концентрацією борошна люпину виявлено експоненціальну, лінійну та поліноміальну залежності. Лінійну залежність установлено між об’ємним виходом хліба та концентрацією борошна люпину в пшенично-люпиновій суміші. Висновки. На реологічні властивості тіста, а також об’ємний вихід хліба найістотніше впливає концентрація борошна люпину в пшенично-люпиновій борошняній суміші (57–98%). Частка впливу на ці показники сортів люпину, використаних у дослідженні, не перевищує 18%. Установлені рівняння регресії між концентрацією борошна люпину та фізичними характеристиками тіста дають змогу спрогнозувати їх зміни залежно від кількості люпинового борошна, доданого в пшеничне. | Purpose. To investigate the patterns of changing the rheological properties of the dough and laboratory baking, depending on the amount of flour from different varieties of lupine added to wheat flour. Methods. The baking quality was analyzed using an alveograph and farinograph. Results. Based on the evaluation of alveograph, farinograph and laboratory bread baking, the patterns of changing the rheological properties of the dough when adding lupine flour to wheat flour were determined. The share of lupine variety’s influenced on flour strength, elasticity and stretchability of the dough, elasticity index ranged from 1 to 4%, with flour concentration – 82–98%. On the basis of the obtained data of the regression equation for the dependencies between the alveographer parameters and the amount of lupine flour added to wheat one were determined. A linear relationship was established between the physical characteristics of dough and the concentration of lupine flour. The proportion of the lupine variety impact on the time of dough formation, rate of dough fluidizing, valorimetric estimation of the flour mixture was 4–18%, the concentration of lupine flour was 57–76%. The bread loaf volume was for 86% determined by the concentration of lupine flour and for 6% by lupine variety. Based on the regression equations between the physical properties of the dough and the concentration of lupine flour, an exponential, linear, and polynomial dependence were found. The linear dependence was revealed between the bread loaf volume and the concentration of lupine flour in a lupine-wheat mixture. Conclusions. The rheological properties of the dough, as well as the bread loaf volume, were most influenced by the concentration of lupine flour in lupine-wheat flour mixture (57–98%). The share of influence on these indicators of lupine varieties used in the study did not exceed 18%. The revealed regression equations between the concentration of lupine flour and the physical characteristics of the dough allow predicting their changes depending on the amount of lupine flour added to wheat flour.
显示更多 [+] 显示较少 [-]Вивчення впливу борошна люпину вузьколистого на реологічні властивості тіста з пшеничного борошна 全文
2019
Л. М. Присяжнюк | С. О. Ляшенко | І. В. Смульська | Т. М. Хоменко
Мета. Установити закономірності зміни реологічних властивостей тіста та лабораторної випічки залежно від кількості борошна з різних сортів люпину, доданого до пшеничного борошна. Методи. Хлібопекарські якості аналізували за допомогою альвеографа та фаринографа. Результати. На основі оцінювання показників альвеографа, фаринографа та лабораторної випічки хліба визначено закономірності зміни реологічних властивостей тіста за додавання борошна люпину до пшеничного борошна. Частка впливу сорту люпину на показники сили борошна, пружності та розтяжності тіста, індексу еластичності становить від 1 до 4%, концентрації борошна – 82–98%. На основі отриманих даних визначено рівняння регресії залежностей між показниками альвеографа та кількістю борошна люпину, доданого до пшеничного. Установлено лінійну залежність між фізичними характеристиками тіста і концентрацією борошна люпину. Частка впливу сорту люпину на час утворення тіста, показник розрідження тіста, валориметричну оцінку борошняної суміші становить 4–18%, концентрації борошна люпину – 57–76%. Показник об’ємного виходу хліба на 86% визначається концентрацією борошна люпину і на 6% – його сортом. На основі рівнянь регресії між фізичними властивостями тіста та концентрацією борошна люпину виявлено експоненціальну, лінійну та поліноміальну залежності. Лінійну залежність установлено між об’ємним виходом хліба та концентрацією борошна люпину в пшенично-люпиновій суміші. Висновки. На реологічні властивості тіста, а також об’ємний вихід хліба найістотніше впливає концентрація борошна люпину в пшенично-люпиновій борошняній суміші (57–98%). Частка впливу на ці показники сортів люпину, використаних у дослідженні, не перевищує 18%. Установлені рівняння регресії між концентрацією борошна люпину та фізичними характеристиками тіста дають змогу спрогнозувати їх зміни залежно від кількості люпинового борошна, доданого в пшеничне.
显示更多 [+] 显示较少 [-]Вивчення впливу борошна люпину вузьколистого на реологічні властивості тіста з пшеничного борошна 全文
2019
Присяжнюк, Л. М | Ляшенко, С. О | Смульська, І. В | Хоменко, Т. М
Мета. Установити закономірності зміни реологічних властивостей тіста та лабораторної випічки залежно від кількості борошна з різних сортів люпину, доданого до пшеничного борошна. Методи. Хлібопекарські якості аналізували за допомогою альвеографа та фаринографа. Результати. На основі оцінювання показників альвеографа, фаринографа та лабораторної випічки хліба визначено закономірності зміни реологічних властивостей тіста за додавання борошна люпину до пшеничного борошна. Частка впливу сорту люпину на показники сили борошна, пружності та розтяжності тіста, індексу еластичності становить від 1 до 4%, концентрації борошна – 82–98%. На основі отриманих даних визначено рівняння регресії залежностей між показниками альвеографа та кількістю борошна люпину, доданого до пшеничного. Установлено лінійну залежність між фізичними характеристиками тіста і концентрацією борошна люпину. Частка впливу сорту люпину на час утворення тіста, показник розрідження тіста, валориметричну оцінку борошняної суміші становить 4–18%, концентрації борошна люпину – 57–76%. Показник об’ємного виходу хліба на 86% визначається концентрацією борошна люпину і на 6% – його сортом. На основі рівнянь регресії між фізичними властивостями тіста та концентрацією борошна люпину виявлено експоненціальну, лінійну та поліноміальну залежності. Лінійну залежність установлено між об’ємним виходом хліба та концентрацією борошна люпину в пшенично-люпиновій суміші. Висновки. На реологічні властивості тіста, а також об’ємний вихід хліба найістотніше впливає концентрація борошна люпину в пшенично-люпиновій борошняній суміші (57–98%). Частка впливу на ці показники сортів люпину, використаних у дослідженні, не перевищує 18%. Установлені рівняння регресії між концентрацією борошна люпину та фізичними характеристиками тіста дають змогу спрогнозувати їх зміни залежно від кількості люпинового борошна, доданого в пшеничне.
显示更多 [+] 显示较少 [-]