The analysis of the structure of State Register of Plant Varieties Suitable for Dissemination in Ukraine is presented. The descriptions of new lupine's varieties important for economic use are given. The state of new varieties introduction in production and ways of improving of the soil fertility with a low humus content and the overcoming of crisis in the forage sphere are shown.

Purpose. To establish biological features of plants growth and development and the formation of Miscanthus giganteus planting material depending on the cultivation technology elements. Methods. Field, laboratory, visual, weight measu­ring, mathematical and statistical ones. Results. The features of the growth and development of the miscanthus bioenergy crop were investigated including the formation of planting material depending on the combined technology elements application during the planting time, namely: planting time, rhizome mass, the granules and the MaxiMarin absorbent gel. It was established that the increase in plant height and leaf area as well as the miscanthus stems formation was depended on both the rhizome planting time, their size, and the use of the absorbent. During three-year period, increase in plant height was more intensive and leaf area was largest in case of the absorbent application, as compared to the control during all phases of the development for the first and the second planting time regardless of rhizome mass. On the average, the largest leaf area – 1905,9 cm3 – was in the final stage of vegetation in the context of the second planting time for large rhizomes and application of granules and absorbent gel jointly. Increasing the ground mass due to plant height, leaf area and the number of stems benefited the photosynthesis productivity intensity, that influenced the root system increase, and consequently the output of the miscanthus planting material. It was found that there are direct strong correlation between these indices and the rhizome mass. Ground mass growing is contributed to the increase in the rhizome mass, and accordingly the output of the planting material – rhizome. In case of application of granules and absorbent gel jointly, the ground mass of the miscanthus was growing most intensively and accordingly the rhizome mass was the largest, which in the first year of small rhizomes planting was twice as much as compared to the control and was equal to 1090.5 g, for large rhizomes planting this index was respectively 2.4 times more and equal to 1763.9 g. During the second planting time, the application of granules and absorbent gel jointly resulted in the rhizomes mass increase for small rhizomes planting 1.9, large rhizomes – 2.1 times more as compared to the control. Conclusions. Direct strong correlations were established bet­ween the intensity of the ground mass growth – the height of plants, the number of leaves, leaf area, the number of buds and the rhizome mass. The growth of the ground mass of plants was contributed to the increase of the root system, and consequenly the output of planting material. In all sta­ges of plant development, the increase of the rhizome mass was more intensive in case of the absorbent application regardless the time of rhizome planting, as compared to the control. The application of granules and absorbent jointly allowed to form the largest rhizome mass.

Цель. Выявить биологические особенности роста и развития растений и формирования посадочного материала мискантуса гигантского в зависимости от элементов технологии выращивания.Методы. Полевой, лабораторный, визуальный, измерительно-весовой и математико-статистический. Результаты. Исследованы особенности роста и развития биоэнергетической культуры мискантуса, формирования посадочного материала в зависимости от комплексного применения элементов технологии, а именно: сроков посадки, массы ризом, а также гранул и геля абсорбента MaxiMarin в период посадки. Установлено, что прирост высоты растений, увеличение площади листьев и формирование стеблей мискантуса зависели как от сроков посадки ризом, их величины, так и от применения абсорбента. За трёхлетний период прирост высоты растений был более интенсивным, а площадь листовой поверхности – наибольшей при применении абсорбента по сравнению с контролем во всех фазах развития и при обоих сроках посадки независимо от массы ризом. В среднем наибольшей – 1905,9 см3 – площадь листовой поверхности была на период окончания вегетации при втором сроке посадки крупных ризом при совместном использовании гранул и геля абсорбента. Увеличение наземной массы за счет высоты растений, площади листовой поверхности и количества стеблей способствовало повышению продуктивности фотосинтеза и влияло не только на урожайность культуры, но и на увеличение корневой системы выхода посадочного материала мискантуса. Установлены прямые сильные корреляционные связи между этими показателями и массой корневища. С нарастанием наземной массы увеличенивалась масса корневища и, соответственно, выход посадочного материала – ризом. При совместном внесении гранул и использовании геля абсорбента прирост наземной массы был наиболее интенсивным и, соответственно, наибольшей была масса корневища: при первом сроке посадки малых ризом – вдвое, при посадке больших ризом – в 2,4 раза больше, чем на контроле и составляла 1090,5 г, при посадке малых ризом – 2,4 раза и 1763,9 г соответственно. При втором сроке совместное использование гранул и геля абсорбента обеспечило увеличение массы корневища при посадке малых ризом в 1,9 раза, больших – в 2,1 раза по сравнению с контролем.Выводы. Между интенсивностью нарастания наземной массы – высотой растений, количеством листьев, площадью листовой поверхности, количеством почек и массой корневища выявлены прямые сильные корреляционные связи. Нарастание наземной массы растений способствовало увеличению корневой системы – выходу посадочного материала. Во всех фазах развития растений нарастание массы корневища было интенсивнее при использовании абсорбента, независимо от сроков посадки ризом, по сравнению с контролем. Совместное использование гранул и геля абсорбента обеспечило формирование наибольшей массы корневища. | Purpose. To establish biological features of plants growth and development and the formation of Miscanthus giganteus planting material depending on the cultivation technology elements. Methods. Field, laboratory, visual, weight measu­ring, mathematical and statistical ones.Results. The features of the growth and development of the miscanthus bioenergy crop were investigated including the formation of planting material depending on the combined technology elements application during the planting time, namely: planting time, rhizome mass, the granules and the MaxiMarin absorbent gel. It was established that the increase in plant height and leaf area as well as the miscanthus stems formation was depended on both the rhizome planting time, their size, and the use of the absorbent. During three-year period, increase in plant height was more intensive and leaf area was largest in case of the absorbent application, as compared to the control during all phases of the development for the first and the second planting time regardless of rhizome mass. On the average, the largest leaf area – 1905,9 cm3 – was in the final stage of vegetation in the context of the second planting time for large rhizomes and application of granules and absorbent gel jointly. Increasing the ground mass due to plant height, leaf area and the number of stems benefited the photosynthesis productivity intensity, that influenced the root system increase, and consequently the output of the miscanthus planting material. It was found that there are direct strong correlation between these indices and the rhizome mass. Ground mass growing is contributed to the increase in the rhizome mass, and accordingly the output of the planting material – rhizome. In case of application of granules and absorbent gel jointly, the ground mass of the miscanthus was growing most intensively and accordingly the rhizome mass was the largest, which in the first year of small rhizomes planting was twice as much as compared to the control and was equal to 1090.5 g, for large rhizomes planting this index was respectively 2.4 times more and equal to 1763.9 g. During the second planting time, the application of granules and absorbent gel jointly resulted in the rhizomes mass increase for small rhizomes planting 1.9, large rhizomes – 2.1 times more as compared to the control.Conclusions. Direct strong correlations were established bet­ween the intensity of the ground mass growth – the height of plants, the number of leaves, leaf area, the number of buds and the rhizome mass. The growth of the ground mass of plants was contributed to the increase of the root system, and consequenly the output of planting material. In all sta­ges of plant development, the increase of the rhizome mass was more intensive in case of the absorbent application regardless the time of rhizome planting, as compared to the control. The application of granules and absorbent jointly allowed to form the largest rhizome mass. | Мета. Виявити біологічні особливості росту й розвитку рослин та формування садивного матеріалу міскантусу гігантського залежно від елементів технології вирощування.Методи. Польовий, лабораторний, візуальний, вимі­рювально-ваговий, математично-статистичний.Результати. Досліджено особливості росту й розвитку біоенергетичної культури міскантусу, формування садивного матеріалу залежно від комплексного застосування елементів технології, а саме: строків висаджування, маси ризом, гранул і гелю абсорбенту MaxiMarin у період садіння. Встановлено, що приріст висоти рослин, збільшення площі листків та формування стебел міскантусу залежали як від строків садіння ризом, їх величини, так і від застосування абсорбенту. За трирічний період приріст висоти рослин був інтенсивнішим, а площа листкової поверхні – найбільшою у разі застосування абсорбенту, порівняно з контролем у всіх фазах розвитку за обох строків садіння незалежно від маси ризом. У середньому найбільша площа листкової поверхні – 1905,9 см3 – була на період закінчення вегетації за другого строку садіння великих ризом за спільного використання гранул та гелю абсорбенту. Збільшення наземної маси за рахунок висоти рослин, площі листкової поверхні та кількості стебел сприяло підвищенню продуктивності фотосинтезу, що впливало на збільшення кореневої системи – виходу садивного матеріалу міскантусу. Виявлено прямі сильні кореляційні зв’язки між цими показниками та масою кореневища. З наростанням наземної маси збільшувалася маса кореневища, а відповідно й вихід садивного матеріалу – ризом. За спільного внесення гранул і використання гелю абсорбенту найінтенсивніше наростала наземна маса рослин і, відповідно, найбільшою була маса кореневища: в перший строк садіння малих ризом вдвічі більшою, ніж на контролі та становила 1090,5 г, за садіння великих ризом – у 2,4 раза та 1763,9 г відповідно. За другого строку спільне застосування гранул і гелю абсорбенту забезпечило збільшення маси кореневища за садіння малих ризом у 1,9, великих – у 2,1 раза порівняно з контролем.Висновки. Між інтенсивністю наростання наземної маси – висотою рослин, кількістю листків, площею листкової поверхні, кількістю бруньок і масою кореневища виявлено прямі сильні кореляційні зв’язки. Наростання наземної маси рослин сприяло збільшенню кореневої системи – виходу садивного матеріалу. У всіх фазах розвитку рослин наростання маси кореневища було інтенсивнішим у разі використання абсорбенту, незалежно від строків садіння ризом, порівняно з контролем. Спільне використання гранул і гелю абсорбенту забезпечило формування найбільшої маси кореневища.

In the article the results of research of sowing properties - emergence rate and laboratory germinating capacity seeds summer rape are resulted depending on variants of fertilizers and terms of harvesting.

In the article the results of research of sowing properties - emergence rate and laboratory germinating capacity seeds summer rape are resulted depending on variants of fertilizers and terms of harvesting.

Three groups of winter wheat sorts were selected according to their reaction on sowing terms in the Western region of Ukraine. It is shown, that in order to get hight and stable harvests of sorts of intensive type, it is necessary to fit for the terms of sowing with knowing their economic-biological properties and terms of growing.

Sparassis crispa is an edible mushroom exhibiting a wide range of medicinal properties. It is recognized for therapeutic value because of the high β-glucan content in the basidiomes. The broad range of its reported curative effects include anti-tumour, anti-cancer, immune-enhancing, hematopoietic, anti-angiogenic, anti-inflammatory, anti-diabetic, wound-healing, antioxidant, anti-coagulant, and anti-hypertensive properties. However, most of the studies are conducted on immunomodulatory and anticancer activities. Besides this, it also exhibits anti-microbial properties due to the presence of sparassol. Technology is now available for the cultivation of S. crispa on coniferous sawdust. This review is an attempt to focus on its distribution, taxonomy, chemical composition, medicinal properties, potential applications, and artificial cultivation.

There has been studied the Levis coefficients stability in very short dynamical series. It has been established that we can study the ecological stability of variety even in two years test. There has been pointed the growth absolutly coefficients in long test. Estimation of variety to demand three statistical characteristics - mean, coefficients of stability and elasticity.

Ipomoea batatas (L.) Lam, also known as sweet potato, is an extremely versatile and delicious vegetable that possesses high nutritional value. It is also a valuable medicinal plant having anti-cancer, antidiabetic, and anti-inflammatory activities. Sweet potato is now considered a valuable source of unique natural products, including some that can be used in the development of medicines against various diseases and in making industrial products. The overall objective of this review is to give a bird's-eye view of the nutritional value, health benefits, phytochemical composition, and medicinal properties of sweet potato. Specifically, this review outlines the biological activities of some of the sweet potato compounds that have been isolated, the pharmacological action of the sweet potato extract, clinical studies, and plausible medicinal applications of sweet potato (along with a safety evaluation), and demonstrates the potential of sweet potato as a medicinal food.

Morphological and nutritional studies were carried out on various parts of the two varieties of Ipomoea batatas (white fleshed TIS 87/0087 and orange fleshed UMUSPO/3) to determine their morphological and nutritional characteristics using standard techniques. Analysis of variance was employed for data analysis. Result revealed that the two varieties had similar qualitative morphological features but showed variation in their length, breadth, colour and girth. The result of the proximate analysis revealed that the nutrients were present in all the parts of the two varieties investigated but in varied proportions. Protein, fat and ash were highest in the leaves of both varieties when compared to other parts (12.13±0.20mg/100g, 3.92±0.14mg/100g and 2.85±0.06mg/100g of I.  batatas respectively.  Moisture and carbohydrate were highest in the tubers of both varieties when compared to other parts (10.73±0.22mg/100g and 81.22±3.80mg/100g) respectively while crude fiber was highest in the stem of the two varieties when compared to other parts (26.15±0.29mg/100g). Data obtained indicated that these parts of the two varieties contained appreciable amount of nutrients which could be included in diets to supplement our daily nutrient needs and animal feed. Apart from the tuber eaten by our people, other parts of the plant should also be used as food. Overall data could be a viable tool for sweet potato breeding as an improvement in sweet potato production. Morphological characteristics observed were similar indicating that the two varieties are phyllogenetically related. The data could also be used to enhance proper taxonomic characterization and identification of the species I.  batatas.

Мета. Обґрунтувати застосування коефіцієнта фенотипової стабільності Левіса (S.F.) для визначення стабільності прояву кількісних і господарсько-цінних ознак національних сортів батату (Ipomoea batatas L.).Методи. Польові дослідження з комплексної оцінки нових сортів батату здійснювали протягом 2021–2022 рр. в умовах Інституту овочівництва і баштанництва НААН (Харківська обл.). Проведено фенологічні спостереження та біометричні вимірювання рослин, а також фіксацію метеорологічних даних упродовж вегетації, зокрема в міжфазні періоди культури. Стабільність досліджуваних ознак визначали у спосіб пошуку граничних значень їх прояву (Xmax і Xmin) та подальшого розрахунку коефіцієнта фенотипової стабільності Левіса (SF).Результати. Застосування коефіцієнта фенотипової стабільності Левіса (SF) дало змогу визначити стабільність прояву морфологічних ознак сортів батату (Ipomoea batatas L.), зокрема кількісних характеристик бульб: їх чисельність під кущем для сорту ‘Адмірал’ – 5,3 шт., для ‘Слобожанський рубін’ – 3,7 шт.; середня маса бульби – 254 і 283 г відповідно. Ознака «індекс форми бульб батату» забезпечила стабільність із коефіцієнтом 0,98 (‘Адмірал’) і 1,03 (‘Слобожанський рубін’). Стабільність прояву морфологічних ознак бульб батату встановлено для поширених на території України сортів ‘Адмірал’ і ‘Слобожанський рубін’. Вони репрезентують дві групи стиглості, а тому різняться за тривалістю періоду формування бульб. Так, ранньостиглий ‘Адмірал’ має період вегетації 100–110 діб; середньостиглий ‘Слобожанський рубін’ – 110–120 діб.Висновки. Стабільнішою за шириною була кількісна ознака бульби батату сорту ‘Адмірал’; за довжиною – сорту ‘Слобожанський рубін’. Значення довжини бульби варіювалися в межах сортів. Індекс форми бульб батату як ідентифікаційна ознака сортів виявився варіабельно нестабільним; розрахований коефіцієнт фенотипової стабільності Левіса був нижчим за одиницю для обох досліджуваних сортів. | Purpose. To justify the use of the Lewis phenotypic stabi­lity factor (SF) to determine the stability of the manifestation of quantitative and economic value characteristics of national varieties of sweet potato (Ipomoea batatas L.).Methods. Field research on the comprehensive assessment of new sweet potato varieties was carried out in 2021–2022 at the Institute of Vegetable and Melon of the NAAS (Kharkiv Region). Phenological observations and biometric measurements of plants were carried out, as well as recording of meteorological data during the growing season, in particular during interphase periods of the culture. The stability of the studied traits was determined by finding the limit values of their manifestation (Xmax and Xmin) and further calculating the Levis phenotypic stability factor (SF).Results. The use of the Levis phenotypic stability factor (SF) made it possible to determine the stability of the manifestation of morphological features of sweet potato varieties (I. batatas), in particular, the quantitative characteristics of tubers: their number under the bush for the variety ‘Admiral’ is 5.3 pcs., for ‘Slobozhanskyi rubin’ – 3.7 pcs.; the average weight of the tuber is 254 and 283 g, respectively. The trait “sweet potato tuber shape index” ensured stability with a coefficient of 0.98 (‘Admiral’) and 1.03 (‘Slobozhanskyi rubin’). The stability of the manifestation of morphological features of sweet potato tubers was established for the varieties ‘Admiral’ and ‘Slobozhanskyi rubin’, which are common in Ukraine. They represent two maturity groups, and therefore differ in the duration of the tuber formation period. Thus, the early-ripening ‘Admiral’ has a vegetation period of 100–110 days; medium-ripening ‘Slobozhanskyi rubin’ – 110–120 days.Conclusions. The quantitative trait of sweet potato tubers of the ‘Admiral’ variety was more stable in terms of width; ‘Slobozhanskyi rubin’ variety – in terms length. Tuber length values varied within cultivars. The shape index of sweet potato tubers as an identification feature of varieties turned out to be variably unstable; the calculated Lewis phenotypic stability factor was lower than unity for both studied varieties.

<p>The sweet potato (<em>Ipomoea batatas</em> L.) belongs to very important crops from aspect of its world production. It is grown in large areas in Asia, on the contrary, sweet potato production in Europe presents minimal part of its total world rate. The sweet potato is less-known crop, grown only on small area in home gardens in Slovak Republic. Tubers of sweet potato are characterized by anti-diabetic, anti-oxidant and anti-proliferative properties due to the presence of valuable health-promoting components, such as carotenoids or vitamin C. The main objective of study was testing of sweet potato growing in conditions of southern Slovak Republic with focus on quantity and quality of its yield. The field trial was realised on land of the Slovak University of Agriculture in Nitra in 2015. Within trial, effect of cultivar and mulching on the selected quantitative (average tuber weight; yield per plant; yield in t.ha^-1) and qualitative (total carotenoids; vitamin C) parameters were tested. One certified cultivar of sweet potato 'Beauregard' was used as a comparative cultivar. Other two cultivars were marked according to the market place at which were purchased and sequentially used for seedling preparation. Tubers of first un-known cultivar were purchased in the Serbian market (marked as 'Serbian'). Tubers of next sweet potato cultivar were purchased on the market in Zagreb (marked as 'Zagrebian'). Outplating of sweet potato seedlings were realised on the 19th May 2015. The sweet potato was grown by hillock system. Each cultivar was planted in two variants (rows): non-mulching (bare soil) and mulching by black non-woven textile. All variants were divided to three replications with 6 plants. Difference between rows was 1.20 m and seedlings were planted in distance of 0.30 m in row. The harvested tubers were classified in two size classes: &gt;150 g (marketable yield) and &lt;150 g (non-marketable yield). Total carotenoid content was determined spectrophotometrically. The vitamin C content was measured chromatographically (HPLC). The highest values of average tuber weight, yield per plant and total yield (t.ha^-1) were found in cultivar 'Serbian'. Statistical analysis showed statistically significant difference in all yield quantitative parameters of cultivar 'Serbian' against cultivars 'Beauregard' and 'Zagrebian'. The highest content of total carotenoids was determined in cultivar 'Serbian' (99.52 mg.kg^-1 fresh weight) with orange-creme flesh color, followed by cultivar 'Beauregard' (94.78 mg.kg^-1) with orange flesh color and cultivar 'Zagrebian' (28.79 mg.kg^-1) with yellow-creme flesh color. Differences among all cultivars were showed as statistically significant. The highest vitamin C content was detected in tubers of cultivar 'Serbian' (155.70 mg.kg^-1), followed by cultivar 'Beauregard' (154.37 mg.kg^-1) and cultivar 'Zagrebian' (146.33 mg.kg^-1). Statistical analysis confirmed differences among cultivars as statistically non-significant. The mulching of sweet potato plants had statistically significant impact to all quantitative and qualitative characteristics of sweet potato. The application of black non-woven textile resulted in increase of average tuber weight, tuber yield and vitamin C content in sweet potato tubers. On the contrary, higher total carotenoid content was found in non-mulching variant compared to the variant with mulching.&nbsp;&nbsp;</p> <!--[endif] -->

Мета. Обґрунтувати застосування коефіцієнта фенотипової стабільності Левіса (S.F.) для визначення стабільності прояву кількісних і господарсько-цінних ознак національних сортів батату (Ipomoea batatas L.). Методи. Польові дослідження з комплексної оцінки нових сортів батату здійснювали протягом 2021–2022 рр. в умовах Інституту овочівництва і баштанництва НААН (Харківська обл.). Проведено фенологічні спостереження та біометричні вимірювання рослин, а також фіксацію метеорологічних даних упродовж вегетації, зокрема в міжфазні періоди культури. Стабільність досліджуваних ознак визначали у спосіб пошуку граничних значень їх прояву (Xmax і Xmin) та подальшого розрахунку коефіцієнта фенотипової стабільності Левіса (SF). Результати. Застосування коефіцієнта фенотипової стабільності Левіса (SF) дало змогу визначити стабільність прояву морфологічних ознак сортів батату (Ipomoea batatas L.), зокрема кількісних характеристик бульб: їх чисельність під кущем для сорту ‘Адмірал’ – 5,3 шт., для ‘Слобожанський рубін’ – 3,7 шт.; середня маса бульби – 254 і 283 г відповідно. Ознака «індекс форми бульб батату» забезпечила стабільність із коефіцієнтом 0,98 (‘Адмірал’) і 1,03 (‘Слобожанський рубін’). Стабільність прояву морфологічних ознак бульб батату встановлено для поширених на території України сортів ‘Адмірал’ і ‘Слобожанський рубін’. Вони репрезентують дві групи стиглості, а тому різняться за тривалістю періоду формування бульб. Так, ранньостиглий ‘Адмірал’ має період вегетації 100–110 діб; середньостиглий ‘Слобожанський рубін’ – 110–120 діб. Висновки. Стабільнішою за шириною була кількісна ознака бульби батату сорту ‘Адмірал’; за довжиною – сорту ‘Слобожанський рубін’. Значення довжини бульби варіювалися в межах сортів. Індекс форми бульб батату як ідентифікаційна ознака сортів виявився варіабельно нестабільним; розрахований коефіцієнт фенотипової стабільності Левіса був нижчим за одиницю для обох досліджуваних сортів.

It was marked out the correlating the feature's groups of sample’s collection of melon with two levels of correlation (r ? 0,50 і r ? 0,75), which give the possibility to assess the samples by one of the feature that facilitates significantly the analysis of information in the collection of the seed-plot.

In the article there are surveyed approaches to the use of biological - ecological potential of white head cabbage plants, given parameters of varieties adaptability and economically-valuable signs variability, depending on a temperature factor, water supply. The yield prognosis is worked out.

In the article there are surveyed approaches to the use of biological - ecological potential of white head cabbage plants, given parameters of varieties adaptability and economically-valuable signs variability, depending on a temperature factor, water supply. The yield prognosis is worked out.

Questions of winter wheat cultivation in rice crop rotations, which further to make the most efficient use of soil, increase of fertility and receive an additional yield per unit of crop area are studied in the article. The results of ecological variety test of winter wheat in rice check conditions have represented. The varieties with the best adaptive properties, yield and high qualitative indices of grain are park out. The conclusions about expediency of burther study improvements guestions of winter wheat ecological variety test are made with the purpose of selection varieties the most adapted to specific rice checks contions.

The article describes data of experimental researches carried out in V.M. Remesla Miroonovskiy Wheat Institute. The data provides evidence that treatment of hybrids with mutagens in order to get new source material is efficient for winter wheat breeding, and it allows to obtain new competitive lines and varieties of winter wheat.

It’s been shown the ways user impotent nucleotide plant of soybean, agriculture growing in the world last years. Revealed main point of formation nationality plant varieties resource of soybean.

Вивчено генетичну колекцію клонових підщеп кісточкових форм на предмет укорінення за метамерністю розміщення живців та термінах їх заготівлі, продуктивності маточних дерев,  зимостійкості кореневої системи, слаборослості.