Purpose. To study effects of low temperatures on Lavandula angustifolia plants and their response depending on their age and variety as well as identify critical temperature values for such structure elements of plants as bark, cambium, wood, pith.Methods. Field investigation, spectrometric analysis, statistical evaluation.Results. Topicality of investigation of Lavandula angustifolia to be grown in the Forest-Steppe zone of Ukraine was highlighted. Low temperature effects on structural elements of shoots for 8 varieties of domestic and foreign selection were analyzed. One-year shoots have suffered the most from low temperatures – 4.5 points on a six-point scale, two- and three-year shoots were damaged in a lesser degree – from 0.8 to 2 points. Plants of ‘Feuervogel’ and ‘Maestro’ varieties with total damage coefficient of 11.3% and 10.6% accordingly were the most resistant to low temperatures. These varieties can be recommended to producers for further introduction to the Forest-Steppe zone of Ukraine.Conclusions. Tissues of a lavender one-year shoot were most damaged by low temperatures regardless of a variety, but this organ is ephemeral and can be removed without causing damage to a plant. Two- and three-year shoots, which provide plant recovery, were significantly less damaged. None of the plants from 8 studied lavender varieties was lost under the influence of low temperatures, though some of them were damaged significantly. Such varieties as ‘Feuervogel’, ‘König Humbert’, ‘Veseli notky’ (pith damage is on the level of 1–2 points), ‘Maestro’ (0.8–2.5 points) were the most resistant to low temperature exposure which allows to conclude about successful lavender cultivation under conditions of the Forest-Steppe zone of Ukraine. | Цель. Изучить влияние низких температур на растения лаванды узколистой и их реакцию в зависимости от возраста и сорта. Определить критические показатели температуры для структурных элементов ее растений: коры, камбия, древесины, сердцевины.Методы. Полевой, спектрометрический, статистический.Результаты. Освещена актуальность исследований лаванды узколис­той (Lavandula angustifolia), выращиваемой в условиях Лесостепи Украины. Проанализировано влияние низких температур на структурные элементы побегов 8 сортов отечественной и зарубежной селекции. Больше всего пов­реждались низкими температурами однолетние побеги – 4,5 балла по шестибалльной шкале, меньше – двух- и трехлетние – от 0,8 до 2 баллов. Самыми устойчивыми к низким температурам оказались растения сортов ‘Feuervogel’, которые суммарно по коэффициенту повреждения достигали 11,3%, и ‘Маэстро’ – 10,6%. Эти сорта можно рекомендовать производителям для интродукции в условиях Лесостепи Украины.Выводы. Ткани однолетнего побега лаванды больше всего повреждались низкими температурами независимо от сорта, однако это – эфемерный орган, который можно удалить без ущерба для выживания растений. Двух- и трехлетние побеги, обеспечивающие восстановление растения, имели значительно меньшие повреждения. Из 8 сортов лаванды, которые были в опыте, ни одно растение не погибло под влиянием низких температур, хотя в некоторых из них коэффициент повреждения был весьма значительным. Самыми устойчивыми сортами при воздействии на них низких температур оказались ‘Feuervogel’, ‘König Humbert’, ‘Веселые нотки’ (пов­реждение сердцевины – 1–2 балла), ‘Маэстро’ (повреждение сердцевины – 0,8–2,5 балла), что позволяет сделать вывод об успешности выращивания лаванды в условиях Лесостепи Украины. | Мета. Вивчити вплив низьких температур на рослини лаванди вузьколистої та їхню реакцію залежно від віку й сорту, а також визначити критичні значення температури для структурних елементів її рослин: кори, камбію, деревини, серцевини.Методи. Польовий, спектрометричний, статистичний.Результати. Висвітлено актуальність досліджень лаванди вузьколистої (Lavandula angustifolia), яку вирощують в умовах Лісостепу України. Проаналізовано вплив низьких температур на структурні елементи пагонів 8 сортів вітчизняної та іноземної селекції. Найбільше пошкоджень від низьких температур зазнали однорічні пагони – 4,5 бала за шестибальною шкалою, найменше – дво- та трирічні – від 0,8 до 2 балів. Найстійкішими до низьких температур виявилися рослини сортів ‘Feuervogel’, що сумарно за коефіцієнтом пош­кодження досягали 11,3%, та ‘Маестро’ – 10,6%. Ці сорти можна рекомендувати виробникам для інтродукції в умовах Лісостепу України.Висновки. Тканини однорічного пагону лаванди найбільшою мірою були пошкоджені низькими температурами незалежно від сорту, однак це – ефемерний орган, який можна видалити без шкоди для виживання рослин. Дво- та трирічні пагони, що забезпечують відновлення рослини, мали значно менші пошкодження. У 8 сортів лаванди, які були в досліді, жодна рослина не загинула від впливу низьких температур, хоч у деяких з них коефіцієнт пошкодження був досить значним. Найстійкішими сортами за дії на них низьких температур виявилися: ‘Feuervogel’, ‘König Humbert’, ‘Веселі нотки’ (пошкодження серцевини на рівні 1–2 бали), ‘Маестро’ (пошкодження серцевини – 0,8–2,5 бала), що дає змогу зробити висновок про успішність вирощування лаванди в умовах Лісостепу України.

Purpose. To study effects of low temperatures on Lavandula angustifolia plants and their response depending on their age and variety as well as identify critical temperature values for such structure elements of plants as bark, cambium, wood, pith. Methods. Field investigation, spectrometric analysis, statistical evaluation. Results. Topicality of investigation of Lavandula angustifolia to be grown in the Forest-Steppe zone of Ukraine was highlighted. Low temperature effects on structural elements of shoots for 8 varieties of domestic and foreign selection were analyzed. One-year shoots have suffered the most from low temperatures – 4.5 points on a six-point scale, two- and three-year shoots were damaged in a lesser degree – from 0.8 to 2 points. Plants of ‘Feuervogel’ and ‘Maestro’ varieties with total damage coefficient of 11.3% and 10.6% accordingly were the most resistant to low temperatures. These varieties can be recommended to producers for further introduction to the Forest-Steppe zone of Ukraine. Conclusions. Tissues of a lavender one-year shoot were most damaged by low temperatures regardless of a variety, but this organ is ephemeral and can be removed without causing damage to a plant. Two- and three-year shoots, which provide plant recovery, were significantly less damaged. None of the plants from 8 studied lavender varieties was lost under the influence of low temperatures, though some of them were damaged significantly. Such varieties as ‘Feuervogel’, ‘König Humbert’, ‘Veseli notky’ (pith damage is on the level of 1–2 points), ‘Maestro’ (0.8–2.5 points) were the most resistant to low temperature exposure which allows to conclude about successful lavender cultivation under conditions of the Forest-Steppe zone of Ukraine.

Purpose. To study effects of low temperatures on Lavandula angustifolia plants and their response depending on their age and variety as well as identify critical temperature values for such structure elements of plants as bark, cambium, wood, pith. Methods. Field investigation, spectrometric analysis, statistical evaluation. Results. Topicality of investigation of Lavandula angustifolia to be grown in the Forest-Steppe zone of Ukraine was highlighted. Low temperature effects on structural elements of shoots for 8 varieties of domestic and foreign selection were analyzed. One-year shoots have suffered the most from low temperatures – 4.5 points on a six-point scale, two- and three-year shoots were damaged in a lesser degree – from 0.8 to 2 points. Plants of ‘Feuervogel’ and ‘Maestro’ varieties with total damage coefficient of 11.3% and 10.6% accordingly were the most resistant to low temperatures. These varieties can be recommended to producers for further introduction to the Forest-Steppe zone of Ukraine. Conclusions. Tissues of a lavender one-year shoot were most damaged by low temperatures regardless of a variety, but this organ is ephemeral and can be removed without causing damage to a plant. Two- and three-year shoots, which provide plant recovery, were significantly less damaged. None of the plants from 8 studied lavender varieties was lost under the influence of low temperatures, though some of them were damaged significantly. Such varieties as ‘Feuervogel’, ‘König Humbert’, ‘Veseli notky’ (pith damage is on the level of 1–2 points), ‘Maestro’ (0.8–2.5 points) were the most resistant to low temperature exposure which allows to conclude about successful lavender cultivation under conditions of the Forest-Steppe zone of Ukraine.

Purpose. Identifying the features of the seasonal growth rhythm, development of the plants, morphological and biological differences in monoecious introduced and domestic varieties of Cannabis sativa L. in the North-east region of Ukraine.Methods. The research was conducted from 2014 till 2019. The following research methods were employed: field (phenological observations, sampling for laboratory analysis), microscopic (study of the morphological structure of glandular and cystolithic hairs on vegetative and generative organs, determination of the size and density of hair formation), laboratory and analytical (determination of the content of cannabinoid substances by thin layer and gas-liquid chromatography), biomorphological me­thods (analysis of morphological characteristics of plants). Chemical analysis for the content of cannabinoid substan­ces was carried out in the laboratory of the breeding and seed production department of the Institute of Bast Crops of the NAAS of Ukraine (Glukhiv, 2014–2019). The content of neutral substances [cannabinol (CBN), cannabidiol (CBD), tetrahydrocannabinol (THC)] and acids (CBDA, THCA) was determined by using a thin layer chromatography (TLC) and gas-liquid chromatography (GLC) methods. For the study, 11 monoecious varieties of C. sativa: ‘YuSO 1’, ‘YuSO 31’, ‘Hliana’, ‘Viktoriia’, ‘Hlesiia’, ‘Hlukhivskyi 46’, ‘Hlukhivski 51’, ‘Zoloto­niski 15’ and 3 introduced varieties: ‘Fedora 17’, ‘Felina 32’, ‘Futura 77’ (France) which differed among themselves in morphological, biological, genetic, ecological-geographical and economically valuable characteristics were selected.Results. Biological and morphological characteristics of modern monoecious varieties of C. sativa were investigated depending on the ecological and geographical zones of origin, conditions of the growing season and the stage of ontogenesis. The functional interdependence between the formation of specialized excretory structures and the content of cannabinoid substances in plants of different varieties of C. sa­tiva  was revealed. The following promising varieties of C. sativa in a ration of ((THC + CBN) ≤ CBD) point the possibility to use them as the source material for creating the medicinal varie­ties of plants with a high content of CBD.Conclusions. Nowadays C. sativa is the main source of phyto material for industrial production of natural CBD. In recent years, high-yielding varieties of C. sativa have been created, which, together with high commercially valuable traits, did not contain psychoactive THC and had an insignificant amount of CBD. The results of the research indicated the features of the seasonal growth rhythm, development of the plants and the morphological and biological features of modern monoecious introduced and domestic varieties of C. sativa in the North-east region of Ukraine. The low correlation between the content of cannabinoid substances and their acids in varieties, which are cha­racterized by the low content of cannabinoid compounds was established. According to the developed own classification (THC + KBN): CBD, varieties with a predominant CBD content ‘Hlukhivskyi 46’, ‘Zolotoniski 15’, ‘Hliana’ which are of significant medicinal value were identified. | Мета. Установити особливості сезонного ритму росту й розвитку рослин та морфобіологічні відмітності в однодом­них вітчизняних та інтродукованих сортів Cannabis sativa L. в умовах Північного Сходу України.Методи. Дослідження проводили впродовж 2014–2019 рр. Застосовували польові (фенологічні спостереження, добір зразків для лабораторного аналізу), мікроскопічні (дослідження морфологічної будови залозистих і цистолітових волосків на вегетативних та генеративних органах, визначення розміру й густоти формування волосків), лабораторно-аналітичні (визначення вмісту канабіноїдних речовин методами тонкошарової та газорідинної хроматографії) та біоморфологічні методи (аналіз морфологічних ознак рослин). Хімічний аналіз на вміст канабіноїдних речовин проводили в лабораторії відділу селекції та насінництва Інституту луб’яних культур НААН України (м. Глухів, 2014–2019 рр.). Уміст нейтральних речовин [канабінол – КБН, канабідіол – КБД та тетрагідроканабінол – ТГК і кислот (канабідіолової та тетрагідроканабінолової)] визначали з використанням методів тонкошарової та газорідинної хроматографії. Досліджували 11 однодомних сортів C. sativa, які різнилися за морфологічними, біологічними, генетичними, еколого-географічними і господарсько-цінними ознаками: ‘ЮСО 1’, ‘ЮСО 31’, ‘Гляна’, ‘Вікторія’, ‘Глесія’, ‘Глухівський 46’, ‘Глухівські 51’, ‘Золотоніські 15’, а також інтродуковані ‘Fedora 17’, ‘Felina 32’, ‘Futura 77’ (країна походження – Франція).Результати. Досліджено морфобіологічні особливості рослин сучасних однодомних сортів C. sativa залежно від еколого-географічних зон походження, умов вегетаційного періоду та етапу онтогенезу. Установлено функціональну взаємозалежність між формуванням спеціалізованих видільних структур та вмістом канабіноїдних речовин у рослин різних сортів культури. Виокремлено перспективні сорти C. sativa за співвідношенням [(ТГК + КБН) ≤ КБД], що свідчить про можливість використання їх як вихідного матеріалу для створення сортів з підвищеним умістом КБД.Висновки. Сьогодні рослини C. sativa є основною фітосировиною для отримання в промислових масштабах природного КБД. За останні роки створено високоврожайні сорти культури, які характеризуються не тільки високими господарсько-цінними ознаками, але й не містять психоактивного ТГК та мають незначну кількість КБД. Установлено особливості сезонного ритму росту й розвитку рослин та морфобіологічні відмітності сучасних однодомних вітчизняних та інтродукованих сортів C. sativa в умовах Північного Сходу України. Виявлено низький коефіцієнт кореляції між умістом нейтральних речовин та кислот у сортів, які характеризуються невисоким умістом канабіноїдних сполук. За розробленою власною класифікацією (ТГК + КБН) : КБД визначено сорти з переважальним умістом КБД – ‘Глухівський 46’, ‘Золотоніські 15’, ‘Гляна’, які мають значну лікарську цінність.

Purpose. Identifying the features of the seasonal growth rhythm, development of the plants, morphological and biological differences in monoecious introduced and domestic varieties of Cannabis sativa L. in the North-east region of Ukraine. Methods. The research was conducted from 2014 till 2019. The following research methods were employed: field (phenological observations, sampling for laboratory analysis), microscopic (study of the morphological structure of glandular and cystolithic hairs on vegetative and generative organs, determination of the size and density of hair formation), laboratory and analytical (determination of the content of cannabinoid substances by thin layer and gas-liquid chromatography), biomorphological me­thods (analysis of morphological characteristics of plants). Chemical analysis for the content of cannabinoid substan­ces was carried out in the laboratory of the breeding and seed production department of the Institute of Bast Crops of the NAAS of Ukraine (Glukhiv, 2014–2019). The content of neutral substances [cannabinol (CBN), cannabidiol (CBD), tetrahydrocannabinol (THC)] and acids (CBDA, THCA) was determined by using a thin layer chromatography (TLC) and gas-liquid chromatography (GLC) methods. For the study, 11 monoecious varieties of C. sativa: ‘YuSO 1’, ‘YuSO 31’, ‘Hliana’, ‘Viktoriia’, ‘Hlesiia’, ‘Hlukhivskyi 46’, ‘Hlukhivski 51’, ‘Zoloto­niski 15’ and 3 introduced varieties: ‘Fedora 17’, ‘Felina 32’, ‘Futura 77’ (France) which differed among themselves in morphological, biological, genetic, ecological-geographical and economically valuable characteristics were selected. Results. Biological and morphological characteristics of modern monoecious varieties of C. sativa were investigated depending on the ecological and geographical zones of origin, conditions of the growing season and the stage of ontogenesis. The functional interdependence between the formation of specialized excretory structures and the content of cannabinoid substances in plants of different varieties of C. sa­tiva was revealed. The following promising varieties of C. sativa in a ration of ((THC + CBN) ≤ CBD) point the possibility to use them as the source material for creating the medicinal varie­ties of plants with a high content of CBD. Conclusions. Nowadays C. sativa is the main source of phyto material for industrial production of natural CBD. In recent years, high-yielding varieties of C. sativa have been created, which, together with high commercially valuable traits, did not contain psychoactive THC and had an insignificant amount of CBD. The results of the research indicated the features of the seasonal growth rhythm, development of the plants and the morphological and biological features of modern monoecious introduced and domestic varieties of C. sativa in the North-east region of Ukraine. The low correlation between the content of cannabinoid substances and their acids in varieties, which are cha­racterized by the low content of cannabinoid compounds was established. According to the developed own classification (THC + KBN): CBD, varieties with a predominant CBD content ‘Hlukhivskyi 46’, ‘Zolotoniski 15’, ‘Hliana’ which are of significant medicinal value were identified.

Purpose. Identifying the features of the seasonal growth rhythm, development of the plants, morphological and biological differences in monoecious introduced and domestic varieties of Cannabis sativa L. in the North-east region of Ukraine. Methods. The research was conducted from 2014 till 2019. The following research methods were employed: field (phenological observations, sampling for laboratory analysis), microscopic (study of the morphological structure of glandular and cystolithic hairs on vegetative and generative organs, determination of the size and density of hair formation), laboratory and analytical (determination of the content of cannabinoid substances by thin layer and gas-liquid chromatography), biomorphological me­thods (analysis of morphological characteristics of plants). Chemical analysis for the content of cannabinoid substan­ces was carried out in the laboratory of the breeding and seed production department of the Institute of Bast Crops of the NAAS of Ukraine (Glukhiv, 2014–2019). The content of neutral substances [cannabinol (CBN), cannabidiol (CBD), tetrahydrocannabinol (THC)] and acids (CBDA, THCA) was determined by using a thin layer chromatography (TLC) and gas-liquid chromatography (GLC) methods. For the study, 11 monoecious varieties of C. sativa: ‘YuSO 1’, ‘YuSO 31’, ‘Hliana’, ‘Viktoriia’, ‘Hlesiia’, ‘Hlukhivskyi 46’, ‘Hlukhivski 51’, ‘Zoloto­niski 15’ and 3 introduced varieties: ‘Fedora 17’, ‘Felina 32’, ‘Futura 77’ (France) which differed among themselves in morphological, biological, genetic, ecological-geographical and economically valuable characteristics were selected. Results. Biological and morphological characteristics of modern monoecious varieties of C. sativa were investigated depending on the ecological and geographical zones of origin, conditions of the growing season and the stage of ontogenesis. The functional interdependence between the formation of specialized excretory structures and the content of cannabinoid substances in plants of different varieties of C. sa­tiva  was revealed. The following promising varieties of C. sativa in a ration of ((THC + CBN) ≤ CBD) point the possibility to use them as the source material for creating the medicinal varie­ties of plants with a high content of CBD. Conclusions. Nowadays C. sativa is the main source of phyto material for industrial production of natural CBD. In recent years, high-yielding varieties of C. sativa have been created, which, together with high commercially valuable traits, did not contain psychoactive THC and had an insignificant amount of CBD. The results of the research indicated the features of the seasonal growth rhythm, development of the plants and the morphological and biological features of modern monoecious introduced and domestic varieties of C. sativa in the North-east region of Ukraine. The low correlation between the content of cannabinoid substances and their acids in varieties, which are cha­racterized by the low content of cannabinoid compounds was established. According to the developed own classification (THC + KBN): CBD, varieties with a predominant CBD content ‘Hlukhivskyi 46’, ‘Zolotoniski 15’, ‘Hliana’ which are of significant medicinal value were identified.

Purpose. To perform the gas chromatography test of sunflower oil samples varied in the oleic acid content. To demonstrate the possibility of the oil samples discrimination by the use of relatively simple express-procedures for oleic acid content determination to be applied in sunflower breeding area as well as in routine original or counterfeit oil quality evalua­tion. Methods. International ISO standards and statistical evaluation. Results. The simplified gas chromatography procedure has been applied for sunflower oil fatty acid composition evaluation. Dependence of a number of physical methods such as oil light refraction, cinematic oil viscosity and oil density tests on oil fatty acid composition especially oleic acid content was determined. Conclusions. The GC test was the most informative and effective in terms of correct oleic acid content determination at all stages of breeding process and in commercial production as well. Physical procedures based on oil light refraction, cinematic oil viscosity and oil density tests are worthy of attention as the tight correlation between these indicators and oleic acid content in sunflower oil was defined. | Цель. Провести исследование образцов подсолнечного масла с различным содержанием олеиновой кислоты хроматографическим методом, показать возможность при­менения относительно простых, экспрессных и эффективных физических методов для контроля содержания олеиновой кислоты в процессе селекции гибридов подсолнечника и в товарном производстве при определении подлинности образцов высокоолеинового масла и распознавании его заменителей. Методы. Общепринятые международные методы ИСО, математико-статистические. Результаты. Проведены исследования жирнокислотного состава подсолнечного масла на газовом хроматографе по упрощенной процедуре, установлена зависимость ряда физических методов – преломления на рефрактометре, вязкости и плотности – от жирнокислотного состава подсолнечного масла, в частности содержания олеиновой кислоты. Выводы. Метод газовой хроматографии оказался наиболее информативным и эффективным для контроля содержания олеиновой кислоты. Среди физических методов особого внимания заслуживают те, которые основаны на определении показателей преломления, кинематической вязкости и плотности, поскольку между ними и содержанием олеиновой кислоты в подсолнечном масле установлена высокая корреляционная зависимость. | Мета. Провести дослідження зразків соняшникової олії з різним вмістом олеїнової кислоти хроматографічним методом, показати можливість застосування відносно простих, експресних та ефективних фізичних методів для конт­ролю вмісту олеїнової кислоти у процесі селекції гібридів соняшнику і в товарному виробництві під час визначення автентичності зразків високоолеїнової олії та розпізнавання її замінників. Методи. Загальноприйняті міжнародні методи ІСО, математико-статистичні. Результати. Проведено дослідження жирнокислотного складу соняшникової олії на газовому хроматографі за спрощеною процедурою, встановлено залежність ряду фізичних методів – заломлення на рефрактометрі, в’язкості та щільності – від жирнокислотного складу соняшникової олії, зокрема вмісту олеїнової кислоти. Висновки. Метод газової хроматографії виявився найінформативнішим та ефективним для контролю вмісту олеїнової кислоти на всіх етапах як селекційного процесу, так і в умовах товарного виробництва. Серед фізичних методів на особливу увагу заслуговують ті, що ґрунтуються на визначенні показників заломлення, кінематичної в’язкості та щільності, оскільки між ними та вмістом олеїнової кислоти в соняшниковій олії встановлено високу кореляційну залежність.

Мета. Провести дослідження зразків соняшникової олії з різним вмістом олеїнової кислоти хроматографічним методом, показати можливість застосування відносно простих, експресних та ефективних фізичних методів для конт­ролю вмісту олеїнової кислоти у процесі селекції гібридів соняшнику і в товарному виробництві під час визначення автентичності зразків високоолеїнової олії та розпізнавання її замінників. Методи. Загальноприйняті міжнародні методи ІСО, математико-статистичні. Результати. Проведено дослідження жирнокислотного складу соняшникової олії на газовому хроматографі за спрощеною процедурою, встановлено залежність ряду фізичних методів – заломлення на рефрактометрі, в’язкості та щільності – від жирнокислотного складу соняшникової олії, зокрема вмісту олеїнової кислоти. Висновки. Метод газової хроматографії виявився найінформативнішим та ефективним для контролю вмісту олеїнової кислоти на всіх етапах як селекційного процесу, так і в умовах товарного виробництва. Серед фізичних методів на особливу увагу заслуговують ті, що ґрунтуються на визначенні показників заломлення, кінематичної в’язкості та щільності, оскільки між ними та вмістом олеїнової кислоти в соняшниковій олії встановлено високу кореляційну залежність.

Purpose. Developing technology for clonal micropropagation of peppermint (Mentha piperita L.) plants of Ukrainian breeding based on the complex of methods of isolated tissue and organ culture in vitro. Methods. During the experiment, such methods as isolated tissue and organ culture in vitro, clonal micropropagation, detached scion grafting, chemotherapy with adding of virucide Ribavirin to the nutrient medium, biometric and statistical ones were used. Results. The stepped procedure of sterilization that we have developed allows to receive 88–100% of sterile explants. For M. piperita L. introduction into culture and clonal micropropagation, Murashige and Skoog (MS) nut­rient medium appeared to be optimal supplemented with 6-benzylaminopurine (0.75 mg/l), adenine (0.05 mg/l), indole-3-acetic acid (IAA) (0.05 mg/l) and gibberellic acid (0.5 mg/l) on which the reproduction ratio on the 28th day ranged between 1:7 and 1:15. For recovery of plants from viral infection, virucide Ribavirin at concentration of 10 mg/l was added to the nutrient medium. The proposed nutrient medium for rhizogenesis, that contained IAA (0.5 mg/l) and indole butyric acid (IBA) (0.5 mg/l), allows to obtain the frequency of rhizogenesis up to 84–100%. Regenerated plants were adapted to the conditions in vivo on substrate peat : universal soil : perlite : sand in the ratio 2:1:1:1. The survival rate for peppermint varieties amounted to 96–100%. Conclusions. Biotechnological scheme was developed that permits to get healthy, purebred planting material and intensively propagate plants for supplying breeding programs of the Experimental Station for Medicinal Plants of the Institute of Agroecology and Environmental Management of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine, among which such varieties as ‘Lebedyna pisnia’ and ‘Ukrainska pertseva’ were selected as the most promising for clonal micropropagation. | Цель. Разработка технологии клонального микрораз­множения растений мяты перечной(Mentha piperita L.)украинской селекции на основе комплекса методов культуры изолированных тканей и органов in vitro. Методы. В процессе эксперимента использовали метод культуры изолированных тканей и органов in vitro, клональное микроразмножение, черенкование, хемотерапию с добавлением в питательную среду вироцида Ribavirin, биометрический и статистический. Результаты.Разработанная ступенчатая методика стерилизации обуславливает получение 88–100% стерильных эксплантатов. Для введения в культуру и клонального микроразмножения мяты перечной наиболее оптимальной оказалась питательная среда Мурашиге и Скуга, дополненная 0,75 мг/л 6-бензиламинопурина, 0,1 мг/л аденина, 0,05 мг/л индолил-3-уксусной кислоты и 0,5 мг/л гибберелловой кислоты, на которой коэффициент размножения на 28 сутки варьировал от 1:7 до 1:15. Для оздоровления растений от вирусной инфекции в питательную среду добавляли вироцидRibavirinв концентрации 10 мг/л. Предложенная питательная среда для ризогенеза, содержащая по 0,5 мг/л индолил-3-уксусной кислоты и индолилмаслянной кислоты,усиливала частоту ризогенеза до 84–100%.Растения-регенеранты адаптировали к условиям in vivo на субстрате: торф : почва универсальная : перлит : песок в соотношении 2:1:1:1. Степень приживаемости растений сортов мяты перечнойсоставляет 96–100%. Выводы.Разработана биотехнологическая схема, которая позволяет получать оздоровленный и чистосортный посадочный материал и интенсивно размножать растения для обеспечения селекционных программ Опытной станции лекарственных растений Института агроэкологии и природопользования НААН Украины, среди которых выделяются сорта мяты перечной ‘Лебединая песня’ и ‘Украинская перечная’, как наиболее перспективные для клонального микроразмножения. | Мета. Розроблення технології клонального мікророзмноження рослин м’яти перцевої (MenthapiperitaL.) української селекціїна основі комплексу методів культури ізольованих тканин і органів invitro. Методи. У процесі екс­перименту використовували метод культури ізольованих тканин і органів invitro, клональне мікророзмноження, живцювання, хемотерапію з додаванням у живильне середовище віроцида Ribavirin, біометричний та статистичний. Результати. Розроблена ступінчаста методика стерилізації зумовлює отримання 88–100% стерильних експлантатів. Для введення в культуру й клонального мікророзмноження м’яти перцевої оптимальним виявилось живильне середовище Мурашіге й Скуга (МС), доповнене 0,75 мг/л 6-бензиламінопурину, 0,1 мг/л аденіну, 0,05 мг/л індоліл-3-оцтової кислоти та 0,5 мг/л гіберелової кислоти, на якому коефіцієнт розмноження на 28 добу коливався в межах від 1:7 до 1:15. Для оздоровлення рослин від вірусної інфекції у живильне середовище додавали віроцид Ribavirin у концентрації 10 мг/л. Запропоноване живильне середовище для ризогенезу, що містить 0,5 мг/л індоліл-3-оцтової кислоти і 0,5 мг/л індолілмасляної кислоти, посилює частоту ризогенезу до 84–100%. Рослини-регенеранти адаптували до умов in vivo на субстраті: торф : ґрунт універсальний : перліт : пісок у співвідношенні 2:1:1:1. Ступінь приживлюваності рослин сортів м’яти перцевої становить 96–100%. Висновки. Розроблено біотехнологічну схему, яка дає можливість отримувати оздоровлений і чистосортний садивний матеріал та інтенсивно розмножувати рослини для забезпечення селекційних програм Дослідної станції лікарських рослин Інституту агроекології і природокористування НААН України, серед яких виділено сорти м’яти перцевої ‘Лебедина пісня’ та ‘Українська перцева’ як найперспективніші для клонального мікророзмноження.

Purpose. Developing technology for clonal micropropagation of peppermint (Mentha piperita L.) plants of Ukrainian breeding based on the complex of methods of isolated tissue and organ culture in vitro. Methods. During the experiment, such methods as isolated tissue and organ culture in vitro, clonal micropropagation, detached scion grafting, chemotherapy with adding of virucide Ribavirin to the nutrient medium, biometric and statistical ones were used. Results. The stepped procedure of sterilization that we have developed allows to receive 88–100% of sterile explants. For M. piperita L. introduction into culture and clonal micropropagation, Murashige and Skoog (MS) nut­rient medium appeared to be optimal supplemented with 6-benzylaminopurine (0.75 mg/l), adenine (0.05 mg/l), indole-3-acetic acid (IAA) (0.05 mg/l) and gibberellic acid (0.5 mg/l) on which the reproduction ratio on the 28th day ranged between 1:7 and 1:15. For recovery of plants from viral infection, virucide Ribavirin at concentration of 10 mg/l was added to the nutrient medium. The proposed nutrient medium for rhizogenesis, that contained IAA (0.5 mg/l) and indole butyric acid (IBA) (0.5 mg/l), allows to obtain the frequency of rhizogenesis up to 84–100%. Regenerated plants were adapted to the conditions in vivo on substrate peat : universal soil : perlite : sand in the ratio 2:1:1:1. The survival rate for peppermint varieties amounted to 96–100%. Conclusions. Biotechnological scheme was developed that permits to get healthy, purebred planting material and intensively propagate plants for supplying breeding programs of the Experimental Station for Medicinal Plants of the Institute of Agroecology and Environmental Management of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine, among which such varieties as ‘Lebedyna pisnia’ and ‘Ukrainska pertseva’ were selected as the most promising for clonal micropropagation.

Purpose. Developing technology for clonal micropropagation of peppermint (Mentha piperita L.) plants of Ukrainian breeding based on the complex of methods of isolated tissue and organ culture in vitro. Methods. During the experiment, such methods as isolated tissue and organ culture in vitro, clonal micropropagation, detached scion grafting, chemotherapy with adding of virucide Ribavirin to the nutrient medium, biometric and statistical ones were used. Results. The stepped procedure of sterilization that we have developed allows to receive 88–100% of sterile explants. For M. piperita L. introduction into culture and clonal micropropagation, Murashige and Skoog (MS) nut­rient medium appeared to be optimal supplemented with 6-benzylaminopurine (0.75 mg/l), adenine (0.05 mg/l), indole-3-acetic acid (IAA) (0.05 mg/l) and gibberellic acid (0.5 mg/l) on which the reproduction ratio on the 28th day ranged between 1:7 and 1:15. For recovery of plants from viral infection, virucide Ribavirin at concentration of 10 mg/l was added to the nutrient medium. The proposed nutrient medium for rhizogenesis, that contained IAA (0.5 mg/l) and indole butyric acid (IBA) (0.5 mg/l), allows to obtain the frequency of rhizogenesis up to 84–100%. Regenerated plants were adapted to the conditions in vivo on substrate peat : universal soil : perlite : sand in the ratio 2:1:1:1. The survival rate for peppermint varieties amounted to 96–100%. Conclusions. Biotechnological scheme was developed that permits to get healthy, purebred planting material and intensively propagate plants for supplying breeding programs of the Experimental Station for Medicinal Plants of the Institute of Agroecology and Environmental Management of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine, among which such varieties as ‘Lebedyna pisnia’ and ‘Ukrainska pertseva’ were selected as the most promising for clonal micropropagation.

Purpose. To establish adaptive capacity and reproduction time of the registered potato varieties elite bred at the Potato Research Institute of NAAS of Ukraine in various edaphic and climatic zones of Ukraine. Methods. Field and laboratory tests, statistical evaluation. Results. Potato varieties were tested in the Forest-Seppe, Polissia and Steppe zones of Ukraine. Over the years of testing (2012–2014), the highest yield of potatoes in the south-western part of the Forest-Steppe zone was produced by the early varieties: ‘Kimmeria’ – 46.9 t/ha, ‘Vedruska’ – 38.6 t/ha; middle-early varieties: ‘Partner’ – 33.2 t/ha, ‘Fantazia – 27.7 t/ha; mid-season varie­ties: ‘Okolytsia’ – 35.4 t/ha, ‘Mandrivnytsia’ – 25.1 t/ha. In the Central Polissia, ‘Kimmeria’ (31 t/ha) was the most productive early variety, the yield at the level of 27.6–29.2 t/ha was formed by such varieties as ‘Skarbnytsia’, ‘Serpanok’, ‘Radynka’, ‘Tyras’. Among the middle-early varieties, the yield of 33.1 t/ha was obtained from the variety ‘Partner’. In the conditions of Steppe zone, such early potato varieties as ‘Vymir’, ‘Glazurna’, ‘Strumok’, ‘Kimmeria’, ‘Svitoch’ and the middle-early variety ‘Ariya’ had the highest productivity in case of gro­wing as bivoltine crop under irrigated conditions. It was found that in the Forest-Steppe and Polissia zones such varieties as ‘Kimmeria’, ‘Vedruska, ‘Serpanok’, ‘Skarbnytsia, ‘Tyras’, ‘Radynka’, ‘Partner’, ‘Slovianka’, ‘Vernisazh’, ‘Mandrivnytsia’, ‘Poliske dzherelo’ and ‘Chervona ruta’ were characterized by high resistance to degeneration (viral diseases and loss of productivity of potato elite in the process of reproduction). According to the results of evaluation of the impact of elite potato reproduction time on affection by viral diseases, optimal time for elite renovation for investigated varieties was determined. Conclusions. In the process of testing in various edaphic and climatic zones of Ukraine, stable yield with a high seed tubers number, regardless of weather conditions during the growing season in the Forest-Steppe and Polissia zones, was formed by some early potato varieties (‘Kimmeria’, ‘Vedruska’, ‘Radynka) and middle-early one (‘Partner’). Among mid-season varieties ‘Vernisazh’, ‘Okolytsia’, ‘Mandrivnytsia’ were identified for high productivity, and among middle-late – ‘Poliske dzherelo’ and ‘Chervona ruta’. The most common viral diseases of potatoes were rugose mosaic and mosaic leaf curling. High efficiency of the use of bivoltine crop method for potato growing to obtain seed material in the Southern Steppe zone of Ukraine has been proved. | Цель. Установить адаптационную способность и сроки репродуцирования элиты зарегистрированных сортов картофеля селекции Института картофелеводства НААН в разных почвенно-климатических зонах Украины. Методы. Полевой, лабораторный, статистический. Результаты. Проведены испытания сортов картофеля в зонах Лесостепи, Полесья и Степи Украины. За годы исследований (2012–2014) самый высокий урожай картофеля в зоне юго-западной части Лесостепи был получен среди ранних сортов: ‘Киммерия’ – 46,9 т/га, ‘Ведруска’ – 38,6; среднеранних: ‘Партнер’ – 33,2, ‘Фантазия’ – 27,7; среднеспелых – ‘Околыця’ – 35,4, ‘Мандривныця’ – 25,1 т/га. В зоне Центрального Полесья самые высокие показатели среди ранних сортов обеспечил сорт ‘Киммерия’ – 31 т/га, уровень урожайности в пределах 27,6–29,2 т/га зафиксирован у сортов ‘Скарбныця’, ‘Серпанок’, ‘Радинка’, ‘Тирас’. Среди среднеранних сортов урожай на уровне 33,1 т/га получен у сорта Партнер. В условиях Степи самую высокую продуктивность картофеля при выращивании его в двухурожайной культуре с орошением получили у ранних сортов – ‘Вымир’, ‘Глазурна’, ‘Струмок’, ‘Киммерия’, ‘Свиточ’ и у среднераннего сорта ‘Ария’. Установлено, что в условиях зон Лесостепи и Полесья высокой устойчивостью к вырождению (поражение вирусными болезнями и снижение продуктивности элиты картофеля в процессе репродуцирования) характеризовались сорта ‘Киммерия’, ‘Ведруска’, ‘Серпанок’, ‘Скарбныця’, ‘Тирас’, ‘Радынка’, ‘Партнер’, ‘Словьянка’, ‘Вернисаж’, ‘Мандривныця’, ‘Полиське джерело’ и ‘Червона рута’. По результатам оценки влияния сроков репродуцирования элитного материала картофеля на поражение его вирусными болезнями установлены оптимальные сроки сортообновления элиты для исследуемых сортов. Выводы. При испытании в разных почвенно-климатических зонах Украины стабильные урожаи с высоким выходом семенных клубней, независимо от погодных условий вегетационного периода в зонах Лесостепи и Полесья, обеспечивают сорта картофеля ранней группы спелости, в частности ‘Киммерия’, ‘Ведруска’, ‘Радынка’, среднераннуй – сорт ‘Партнер’. Среди среднеспелых сортов по продуктивности были выделены ‘Вернисаж’, ‘Околыця’, ‘Мандривныця’, ‘Словьянка’, среди среднепоздних – ‘Полиське джерело’ и ‘Червона рута’. Самыми распространёнными вирусными болезнями картофеля были крапчатая мозаика и мозаичное закручивание лис­тьев. Доказана высокая эффективность использования метода двухурожайной культуры картофеля для получения семенного материала в Южной Степи Украины. | Мета. Встановити адаптивну здатність та терміни репродукування еліти зареєстрованих сортів картоплі селекції Інституту картоплярства НААН у різних ґрунтово-кліматичних зонах України. Методи. Польовий, лабораторний, статис­тичний. Результати. Проведено випробування сортів картоплі в зонах Лісостепу, Полісся та Степу України. За роки випробувань (2012–2014) найвищий урожай картоплі в зоні південно-західної частини Лісостепу отримано серед ранніх сортів: ‘Кіммерія’ – 46,9 т/га, ‘Ведруска’ – 38,6, середньоранніх: ‘Партнер’ – 33,2, ‘Фантазія’ – 27,7, середньостиглих: ‘Околиця’ – 35,4, ‘Мандрівниця’ – 25,1 т/га. В зоні центрального Полісся найвищі показники врожайності серед ранніх сортів забезпечив сорт ‘Кіммерія’ – 31,0 т/га, рівень урожайності в межах 27,6–29,2 т/га зафіксовано у сортів ‘Скарбниця’, ‘Серпанок’, ‘Радинка’, ‘Тирас’. Серед середньоранніх сортів урожай на рівні 33,1 т/га отримано у сорту ‘Партнер’. В умовах Степу найвищу продуктивність картоплі у разі вирощування її у двоврожайній культурі зі зрошенням отримано у ранніх сортів – ‘Вимір’, ‘Глазурна’, ‘Струмок’, ‘Кіммерія’, ‘Світоч’ та в середньораннього сорту ‘Арія’. Встановлено, що в умовах зон Лісостепу та Полісся високою стійкістю проти виродження (ураження вірусними хворобами та зниження продуктивності еліти картоплі в процесі репродукування) характеризувались сорти ‘Кіммерія’, ‘Ведруска’, ‘Серпанок’, ‘Скарбниця’, ‘Тирас’, ‘Радинка’, ‘Партнер’, ‘Слов’янка’, ‘Вернісаж’, ‘Мандрівниця’, ‘Поліське джерело’ та ‘Червона рута’. За результатами оцінки впливу терміну репродукування елітного матеріалу картоплі на ураженість його вірусними хворобами встановлено оптимальні строки сортооновлення еліти для досліджуваних сортів. Висновки. Під час випробування в різних ґрунтово-кліматичних зонах України стабільні врожаї з високим виходом насіннєвих бульб, незалежно від погодних умов вегетаційного періоду в зонах Лісостепу й Полісся, забезпечують сорти картоплі ранньої групи стиглості, зокрема ‘Кіммерія’, ‘Ведруска’, ‘Радинка’, середньоранньої – сорт ‘Партнер’. Серед середньостиглих сортів за продуктивністю були виділені ‘Вернісаж’, ‘Околиця’, ‘Мандрівниця’, ‘Слов’янка’, серед середньопізніх – ‘Поліське джерело’ й ‘Червона рута’. Найпоширенішими вірусними хворобами картоплі були крапчаста мозаїка та мозаїчне закручування листя. Доведено високу ефективність застосування методу двоурожайної культури картоплі для отримання насіннєвого матеріалу в Південному Степу України.

Purpose. To establish adaptive capacity and reproduction time of the registered potato varieties elite bred at the Potato Research Institute of NAAS of Ukraine in various edaphic and climatic zones of Ukraine. Methods. Field and laboratory tests, statistical evaluation. Results. Potato varieties were tested in the Forest-Seppe, Polissia and Steppe zones of Ukraine. Over the years of testing (2012–2014), the highest yield of potatoes in the south-western part of the Forest-Steppe zone was produced by the early varieties: ‘Kimmeria’ – 46.9 t/ha, ‘Vedruska’ – 38.6 t/ha; middle-early varieties: ‘Partner’ – 33.2 t/ha, ‘Fantazia – 27.7 t/ha; mid-season varie­ties: ‘Okolytsia’ – 35.4 t/ha, ‘Mandrivnytsia’ – 25.1 t/ha. In the Central Polissia, ‘Kimmeria’ (31 t/ha) was the most productive early variety, the yield at the level of 27.6–29.2 t/ha was formed by such varieties as ‘Skarbnytsia’, ‘Serpanok’, ‘Radynka’, ‘Tyras’. Among the middle-early varieties, the yield of 33.1 t/ha was obtained from the variety ‘Partner’. In the conditions of Steppe zone, such early potato varieties as ‘Vymir’, ‘Glazurna’, ‘Strumok’, ‘Kimmeria’, ‘Svitoch’ and the middle-early variety ‘Ariya’ had the highest productivity in case of gro­wing as bivoltine crop under irrigated conditions. It was found that in the Forest-Steppe and Polissia zones such varieties as ‘Kimmeria’, ‘Vedruska, ‘Serpanok’, ‘Skarbnytsia, ‘Tyras’, ‘Radynka’, ‘Partner’, ‘Slovianka’, ‘Vernisazh’, ‘Mandrivnytsia’, ‘Poliske dzherelo’ and ‘Chervona ruta’ were characterized by high resistance to degeneration (viral diseases and loss of productivity of potato elite in the process of reproduction). According to the results of evaluation of the impact of elite potato reproduction time on affection by viral diseases, optimal time for elite renovation for investigated varieties was determined. Conclusions. In the process of testing in various edaphic and climatic zones of Ukraine, stable yield with a high seed tubers number, regardless of weather conditions during the growing season in the Forest-Steppe and Polissia zones, was formed by some early potato varieties (‘Kimmeria’, ‘Vedruska’, ‘Radynka) and middle-early one (‘Partner’). Among mid-season varieties ‘Vernisazh’, ‘Okolytsia’, ‘Mandrivnytsia’ were identified for high productivity, and among middle-late – ‘Poliske dzherelo’ and ‘Chervona ruta’. The most common viral diseases of potatoes were rugose mosaic and mosaic leaf curling. High efficiency of the use of bivoltine crop method for potato growing to obtain seed material in the Southern Steppe zone of Ukraine has been proved.

Purpose. To establish adaptive capacity and reproduction time of the registered potato varieties elite bred at the Potato Research Institute of NAAS of Ukraine in various edaphic and climatic zones of Ukraine. Methods. Field and laboratory tests, statistical evaluation. Results. Potato varieties were tested in the Forest-Seppe, Polissia and Steppe zones of Ukraine. Over the years of testing (2012–2014), the highest yield of potatoes in the south-western part of the Forest-Steppe zone was produced by the early varieties: ‘Kimmeria’ – 46.9 t/ha, ‘Vedruska’ – 38.6 t/ha; middle-early varieties: ‘Partner’ – 33.2 t/ha, ‘Fantazia – 27.7 t/ha; mid-season varie­ties: ‘Okolytsia’ – 35.4 t/ha, ‘Mandrivnytsia’ – 25.1 t/ha. In the Central Polissia, ‘Kimmeria’ (31 t/ha) was the most productive early variety, the yield at the level of 27.6–29.2 t/ha was formed by such varieties as ‘Skarbnytsia’, ‘Serpanok’, ‘Radynka’, ‘Tyras’. Among the middle-early varieties, the yield of 33.1 t/ha was obtained from the variety ‘Partner’. In the conditions of Steppe zone, such early potato varieties as ‘Vymir’, ‘Glazurna’, ‘Strumok’, ‘Kimmeria’, ‘Svitoch’ and the middle-early variety ‘Ariya’ had the highest productivity in case of gro­wing as bivoltine crop under irrigated conditions. It was found that in the Forest-Steppe and Polissia zones such varieties as ‘Kimmeria’, ‘Vedruska, ‘Serpanok’, ‘Skarbnytsia, ‘Tyras’, ‘Radynka’, ‘Partner’, ‘Slovianka’, ‘Vernisazh’, ‘Mandrivnytsia’, ‘Poliske dzherelo’ and ‘Chervona ruta’ were characterized by high resistance to degeneration (viral diseases and loss of productivity of potato elite in the process of reproduction). According to the results of evaluation of the impact of elite potato reproduction time on affection by viral diseases, optimal time for elite renovation for investigated varieties was determined. Conclusions. In the process of testing in various edaphic and climatic zones of Ukraine, stable yield with a high seed tubers number, regardless of weather conditions during the growing season in the Forest-Steppe and Polissia zones, was formed by some early potato varieties (‘Kimmeria’, ‘Vedruska’, ‘Radynka) and middle-early one (‘Partner’). Among mid-season varieties ‘Vernisazh’, ‘Okolytsia’, ‘Mandrivnytsia’ were identified for high productivity, and among middle-late – ‘Poliske dzherelo’ and ‘Chervona ruta’. The most common viral diseases of potatoes were rugose mosaic and mosaic leaf curling. High efficiency of the use of bivoltine crop method for potato growing to obtain seed material in the Southern Steppe zone of Ukraine has been proved.

Purpose. Improvement of a range of strawberry varie­ties based on comprehensive study and introduction of new Ukrainian and West European cultivars. Methods. Cultivars and elite forms were studied using the methods of primary variety studying and state variety testing at three-year strawberry plantations of the Institute of Horticulture of the National Academy of Sciences of Ukraine (the city of Kyiv) and its variety testing stations. Results. It was found that more frequent spring and summer droughts as well as black frosts in winter adversely affected the strawberry productivity. The best varieties were selected among new ones for the complex of traits, they included ‘Elegance’ from the Great Britain, ‘Gercules’ from Ukraine (both are dessert grapes), ‘Elsanta’ from Holland (for universal use), ‘Alba’ from Italia (as raw material). The highly adaptive and productive ‘Istochnik’ and ‘Festyvalna romashka’ varieties (as raw material) are recommended for the north regions. Conclusions. In the context of profound climatic change, high-profitable cultivation of mid-ripening varieties and a strawberry as such in the Northern Forest-Steppe zone is expedient under controlled conditions – in high film tunnels, in hot-houses and under perennial irrigation that already has become the European tendency. | Цель. Совершенствование сортимента земляники садовой на основе комплексного изучения и внедрения новых украинских и западноевропейских сортов. Методы. Сорта и элитные формы изучали по методике первичного сортоизучения и государственного сортоиспытания в трехлетних ягодниках в Институте садоводства НААН (г. Киев) и его сортоиспытательных станциях. Результаты. Установлено негативное влияние на продуктивность земляники все более частых весенних и летних засух, а зимой – значительных морозов при отсутствии снежного покрова. Лучшими по комплексу показателей среди новых сортов оказались английский ‘Элеганс’ (десертный), украинский ‘Геркулес’ (десертный), голландская ‘Эльсанта’ (универсального использования), итальянская ‘Альба’ (сырьевой). Высокоадаптивные и продуктивные сорта ‘Источник’ и ‘Фестивальная ромашка’ (сырьевые) рекомендуются для северных регионов. Выводы. В связи с кардинальными изменениями климата, высокоприбыльное выращивание как среднеспелых сортов, так и земляники в целом, при нынешних условиях Северной Лесостепи целесообразно в контролируемых условиях – в высоких плёночных туннелях, теплицах и при постоянном орошении, что уже является общеевропейской тенденцией. | Мета. Удосконалення сортименту суниці на основі комплексного вивчення та впровадження нових українських та західноєвропейських сортів. Методи. Сорти та елітні форми вивчали за методикою первинного сортовивчення й державного сортовипробування в трирічних ягідникахв Інституті садівництва НААН (м. Київ) та його сортодослідних станціях. Результати. Встановлено негативний вплив на продуктивність суниці дедалі частіших весняних і літніх посух, а взимку – значних морозів за відсутності снігового покриву. Кращими за комплексом ознак серед нових сортів виявилися англійський ‘Елеганс’ (десертний), український ‘Геркулес’ (десертний), голландська ‘Ельсанта’ (універсального використання), італійська ‘Альба’ (сировинний). Високоадаптивні та продуктивні сорти ‘Істочнік’ і ‘Фестивальна ромашка’ (сировинні) рекомендуються для північних регіонів. Висновки. У зв’язку з кардинальними змінами клімату високоприбуткове вирощування як середньостиглих сортів, так і суниці в цілому за нинішніх умов Північного Лісостепу є доцільним у контрольованих умовах – у високих плівкових тунелях, теплицях та з постійним зрошенням, що вже є загальноєвропейською тенденцією.

Purpose. Improvement of a range of strawberry varie­ties based on comprehensive study and introduction of new Ukrainian and West European cultivars. Methods. Cultivars and elite forms were studied using the methods of primary variety studying and state variety testing at three-year strawberry plantations of the Institute of Horticulture of the National Academy of Sciences of Ukraine (the city of Kyiv) and its variety testing stations. Results. It was found that more frequent spring and summer droughts as well as black frosts in winter adversely affected the strawberry productivity. The best varieties were selected among new ones for the complex of traits, they included ‘Elegance’ from the Great Britain, ‘Gercules’ from Ukraine (both are dessert grapes), ‘Elsanta’ from Holland (for universal use), ‘Alba’ from Italia (as raw material). The highly adaptive and productive ‘Istochnik’ and ‘Festyvalna romashka’ varieties (as raw material) are recommended for the north regions. Conclusions. In the context of profound climatic change, high-profitable cultivation of mid-ripening varieties and a strawberry as such in the Northern Forest-Steppe zone is expedient under controlled conditions – in high film tunnels, in hot-houses and under perennial irrigation that already has become the European tendency.

Purpose. Improvement of a range of strawberry varie­ties based on comprehensive study and introduction of new Ukrainian and West European cultivars. Methods. Cultivars and elite forms were studied using the methods of primary variety studying and state variety testing at three-year strawberry plantations of the Institute of Horticulture of the National Academy of Sciences of Ukraine (the city of Kyiv) and its variety testing stations. Results. It was found that more frequent spring and summer droughts as well as black frosts in winter adversely affected the strawberry productivity. The best varieties were selected among new ones for the complex of traits, they included ‘Elegance’ from the Great Britain, ‘Gercules’ from Ukraine (both are dessert grapes), ‘Elsanta’ from Holland (for universal use), ‘Alba’ from Italia (as raw material). The highly adaptive and productive ‘Istochnik’ and ‘Festyvalna romashka’ varieties (as raw material) are recommended for the north regions. Conclusions. In the context of profound climatic change, high-profitable cultivation of mid-ripening varieties and a strawberry as such in the Northern Forest-Steppe zone is expedient under controlled conditions – in high film tunnels, in hot-houses and under perennial irrigation that already has become the European tendency.

Purpose. Determination of sowing time effect on productivity of various fenugreek species in the Forest-Steppe zone of Ukraine. Methods. Field study, laboratory test, analytical approach and statistical evaluation. Results. Effect of sowing time on economic characters of common fenugreek (Trigonella foenum graecum L.) and blue fenugreek (Trigonella coerulea (Desr.) Ser.) was investigated. It was found that sowing time significantly influenced the individual productivity of plants and average yield of their fresh and dry matter. In particular, common and blue fenugreek plants formed not only the most developed vegetation but also higher productivity and fresh and dry matter yield, respectively, due to early-spring sowing. In case of summer sowing, the poorest yield of dry matter per unit was obtained for these species caused by a low fresh yield, though the moisture loss index was lower. Conclusions. Common fenugreek is promising for producing “mushroom grass” spices, and the conveyor supply of production in the Forest-Steep zone of Ukraine can be ensured by the first sowing time (the first or the second decades of April) and the se­cond sowing time (the third decade of April) as during this period more developed vegetation is formed that favored the higher yield of dry matter (1,3–1,5 t/ha). | Цель. Определить влияние сроков сева на продуктивность разных видов пажитника в условиях Лесостепи Украи­ны. Методы. Полевой, лабораторный, аналитический и статистический. Результаты. Исследовано влияние сроков сева на хозяйственно-ценные признаки пажитника сенного (Trigonella foenum graecum L.) и пажитника голубого (Trigonella coerulea (Desr.) Ser.). Установлено, что на индивидуальную продуктивность растений и среднюю урожайность их зеленой и сухой массы существенно влиял срок сева. В частности, более развитую вегетативную массу и продуктивность и, как следствие, большую урожайность зеленой и сухой массы имели растения пажитника голубого и сенного при ранневесенних сроках сева. Самый маленький выход сухой массы этих видов с единицы площади получено при летних сроках сева из-за небольшой урожайности зеленой массы, несмотря на более низкий показатель потери влажности. Выводы. Для получения пряности «грибная трава» перспективным является использование пажитника сенного, а для конвейерного поступления продукции в Лесостепи Украины – применение 1-го (I–II декады апреля) и 2-го (III декада апреля) сроков сева, при которых формируется более развитая вегетативная масса и установлена большая урожайность сухой массы (1,3–1,4 т/га). | Мета. З’ясувати вплив строків сівби на продуктивність різних видів гуньби в умовах Лісостепу України. Методи. Польовий, лабораторний, аналітичний та статистичний. Результати. Досліджено вплив строків сівби на господарсько-цінні ознаки гуньби сінної (Trigonella foenum-graecum L.) та гуньби голубої (Trigonella coerulea (Desr.) Ser.). Встановлено, що на індивідуальну продуктивність рослин та середню врожайність їх зеленої та сухої маси істотно впливав строк сівби. Зокрема, розвиненішу вегетативну масу й продуктивність та, як наслідок, вищу врожайність зеленої та сухої маси мали рослини гуньби голубої та сінної за ранньовесняних строків сівби. Найменший вихід сухої маси цих видів з одиниці площі отримано за літніх строків сівби через невелику врожайність зеленої маси, незважаючи на нижчий показник втрати вологості. Висновки. Для отримання прянощів «грибна трава» перспективним є використання гуньби сінної, а для конвеєрного надходження продукції в Лісостепу України – застосування 1-го (I–II декади квітня) та 2-го (III декада квітня) строків сівби, за яких формується розвиненіша вегетативна маса та встановлено вищу врожайність сухої маси (1,3–1,4 т/га).

Purpose. Determination of sowing time effect on productivity of various fenugreek species in the Forest-Steppe zone of Ukraine. Methods. Field study, laboratory test, analytical approach and statistical evaluation. Results. Effect of sowing time on economic characters of common fenugreek (Trigonella foenum graecum L.) and blue fenugreek (Trigonella coerulea (Desr.) Ser.) was investigated. It was found that sowing time significantly influenced the individual productivity of plants and average yield of their fresh and dry matter. In particular, common and blue fenugreek plants formed not only the most developed vegetation but also higher productivity and fresh and dry matter yield, respectively, due to early-spring sowing. In case of summer sowing, the poorest yield of dry matter per unit was obtained for these species caused by a low fresh yield, though the moisture loss index was lower. Conclusions. Common fenugreek is promising for producing “mushroom grass” spices, and the conveyor supply of production in the Forest-Steep zone of Ukraine can be ensured by the first sowing time (the first or the second decades of April) and the se­cond sowing time (the third decade of April) as during this period more developed vegetation is formed that favored the higher yield of dry matter (1,3–1,5 t/ha).

Purpose. Determination of sowing time effect on productivity of various fenugreek species in the Forest-Steppe zone of Ukraine. Methods. Field study, laboratory test, analytical approach and statistical evaluation. Results. Effect of sowing time on economic characters of common fenugreek (Trigonella foenum graecum L.) and blue fenugreek (Trigonella coerulea (Desr.) Ser.) was investigated. It was found that sowing time significantly influenced the individual productivity of plants and average yield of their fresh and dry matter. In particular, common and blue fenugreek plants formed not only the most developed vegetation but also higher productivity and fresh and dry matter yield, respectively, due to early-spring sowing. In case of summer sowing, the poorest yield of dry matter per unit was obtained for these species caused by a low fresh yield, though the moisture loss index was lower. Conclusions. Common fenugreek is promising for producing “mushroom grass” spices, and the conveyor supply of production in the Forest-Steep zone of Ukraine can be ensured by the first sowing time (the first or the second decades of April) and the se­cond sowing time (the third decade of April) as during this period more developed vegetation is formed that favored the higher yield of dry matter (1,3–1,5 t/ha).

Purpose. Reviewing the literature on modern technologies of genetic modification of crop genomes. Results. The current state of genetically modified plants creation is analyzed. The information on cis-, intra- and subgenic plants and their comparison with transgenic crops is given. Examples of cis- and intragenesis application for improving characteristics of crops are provided. Such state-of-the-art technology of crop genome modification as genome editing is considered. Conclusions. Technologies for producing cis-, intra-, subgenic plants are rapidly developing and resulting in crops of the 21st century that can solve the problem of food provision for a constantly growing world population with the least contrary to the public interest. | Цель. Обзор литературы о современных технологиях генетической модификации геномов сельскохозяйственных культур. Результаты. Проанализировано современное состояние создания генетически модифицированных растений. Приведена информация о цис-, интра- и субгенных растениях и их сравнение с трансгенными культурами. Представлены примеры применения цис- и интрагенеза для улучшения признаков сельскохозяйственных культур. Рассмотрена самая сов­ременная технология модификации геномов сельскохозяйственных культур – геномное редактирование. Выводы. Технологии создания цис, интра-, субгенних растений быстро развиваются и внедряется в сельскохозяйственных культурах ХХІ века, что может решить проблему обеспечения продовольствием постоянно растущего населения мира с наименьшими противоречиями общественных интересов. | Мета. Огляд літератури про сучасні технології генетичної модифікації геномів сільськогосподарських культур. Результати. Проаналізовано сучасний стан створення генетично модифікованих рослин. Подано інформацію про цис-, інтра- та субгенні рослини та порівняння їх з трансгенними культурами. Наведено приклади застосування цис- та інтрагенезу для поліпшення ознак сільськогосподарських культур. Розглянуто найсучаснішу технологію модифікації геномів сільськогосподарських культур – геномне редагування. Висновки. Технології створення цис-, інтра-, субгенних рослин швидко розвиваються й впроваджуються в сільськогосподарських культурах ХХІ століття, що може розв’язати проблему забезпечення продовольством постійно зростаючого населення світу з найменшими суперечностями суспільних інтересів.

Purpose. Reviewing the literature on modern technologies of genetic modification of crop genomes. Results. The current state of genetically modified plants creation is analyzed. The information on cis-, intra- and subgenic plants and their comparison with transgenic crops is given. Examples of cis- and intragenesis application for improving characteristics of crops are provided. Such state-of-the-art technology of crop genome modification as genome editing is considered. Conclusions. Technologies for producing cis-, intra-, subgenic plants are rapidly developing and resulting in crops of the 21st century that can solve the problem of food provision for a constantly growing world population with the least contrary to the public interest.

Purpose. Reviewing the literature on modern technologies of genetic modification of crop genomes. Results. The current state of genetically modified plants creation is analyzed. The information on cis-, intra- and subgenic plants and their comparison with transgenic crops is given. Examples of cis- and intragenesis application for improving characteristics of crops are provided. Such state-of-the-art technology of crop genome modification as genome editing is considered. Conclusions. Technologies for producing cis-, intra-, subgenic plants are rapidly developing and resulting in crops of the 21st century that can solve the problem of food provision for a constantly growing world population with the least contrary to the public interest.