Purpose. To establish the most effective index figures for determination of breeding value of spring wheat genotypes.Methods. Field and statistical ones. Index of prospectivity – IP, Finno-Scandinavian index – FSI, Mexican index – MI, Bila Tserkva index – BI, Poltava index – PI, index of spike linear density – ISLD, index of spike density – ISD were defined.Results. During the investigation period, weather conditions differed from the long-term average annual indices for temperature regime, amount of precipitation and its distribution by month. Conditions of the growing season was the most favorable in 2016 (HTC = 1.1), insufficient level of humidity was specific for 2017 (HTC = 0.2). This allowed to define breeding indices for the soft wheat and spring durum wheat growing under different conditions. The analysis of the obtained data showed that the IP varied both in varieties and over the years, that indicated a various response of genotypes to vegetation conditions that existed during the growing years. Varieties of durum wheat ‘Slavuta’ and soft spring wheat ‘Struna myronivska’ were characterized by the high FSI. Such durum wheat varieties as ‘MIP Magdalena’, ‘MIP Raiduzhna’, ‘Kuchumivka’, ‘Kharkivska 41’, as well as the following soft spring varieties as ‘MIP Zlata’, ‘Oksamyt myronivskyi’, ‘Struna myronivska’, ‘Elehiya myronivska’ had a high level of MI. The spring wheat varieties have the highest indices of LSD and BI in 2016. IP during the investigation period was ranging from 2.3 to 4.5 in durum wheat varieties and from 2.2 to 6.4 in soft spring wheat. In breeding, it is important to use breeding indices, which should be included on the basis of traits that have a reliable correlation with yield index. SD indices (r = 0.53±0.08), BI (r = 0.42±0.08), MI (r = 0.41±0.08) were the most effective for durum spring wheat varieties in the year to be the best for humidification (2016), while PI (r = 0.39±0.07; r = 0.34±0.07 respectively) was the most effective for the soft wheat in 2016 and 2017. For the complex of breeding indices, the varieties of soft spring wheat (‘Struna myronivska’, ‘Simkoda myronivska’, ‘MIP Zlata’) and durum (MIP Mahdalena’, ‘MIP Raiduzhna’, ‘Slavuta’, ‘Kuchumivka’) were defined.Conclusions. The indices SD, BI, MI were the most effective for durum spring wheat varieties and PI – for soft wheat. Selected spring wheat varieties showed the optimum ratio between investigated traits. | Цель. Установить наиболее эффективные индексные показатели для определения селекционной ценности генотипов пшеницы яровой.Методы. Полевой, статистический. Определяли индекс перспективности – IР, финно-скандинавский индекс – FSI, мексиканский – MI, белоцерковский – БI, полтавский – РI, линейной плотнос­ти колоса – ЛЩК, плотности колоса – ЩК.Результаты. В период проведения исследований погодные условия отличались от средних многолетних показателей по температурному режиму, количеству атмосферных осадков и их распределению по месяцам. Оптимальные условия вегетационного периода сложились в 2016 г. (ГТК = 1,1), недостаточным уровнем влажности характеризовался 2017 г. (ГТК = 0,2). Это дало возможность установить селекционные индексы для различных условий выращивания пшеницы мягкой и твердой яровой. Анализ полученных данных показал, что IР варьировал как у разных сортов, так и по годам, что свидетельствует о различной реакции генотипов на условия вегетации, сложившиеся в годы выращивания. Высоким показателем FSI характеризовались сорта пшеницы твердой – ‘Славута’ и мягкой яровой – ‘Струна мироновская’. К сортам пшеницы твердой с высоким уровнем МІ отнесены: ‘МИП Магдалена’, ‘МИП Радужная’, ‘Кучумовка’, ‘Харьковская 41’ и мягкой яровой – ‘МИП Злата’, ‘Оксамыт мироновский’, ‘Струна мироновская’, ‘Элегия мироновская’. Самые высокие показатели ЛПК и БІ сорта пшеницы яровой сформировали в 2016 г. РІ был в пределах от 2,3 до 4,5 у сортов пшеницы твердой и от 2,2 до 6,4 – мягкой яровой. Важным в селекции является использование селекционных индексов, которые необходимо включать на основании признаков, имеющих достоверную корреляционную связь с показателями урожайности. Наиболее эффективными для сортов пшеницы твердой яровой в оптимальный год увлажнения (2016) оказались индексы ЩК (r = 0,53±0,08), БІ (r = 0,42±0,08), МІ (r = 0,41±0,08), для мягкой в 2016 и 2017 гг. – РІ (r = 0,39±0,07; r = 0,34±0,07 соответственно). По комплексу селекционных индексов выделены такие сор­та пшеницы мягкой яровой: ‘Струна мироновская’, ‘Симкода мироновская’, ‘МИП Злата’ и твердой: ‘МИП Магдалена’, ‘МИП Райдужная’, ‘Славута’, ‘Кучумовка’.Выводы. Наиболее эффективными для сортов пшеницы твердой яровой были индексы ЩК, БІ, МІ, для мягкой – РІ. Выделенные сорта пшеницы яровой характеризовались оптимальным соотношением исследуемых признаков. | Мета. Встановити найефективніші індексні показники для визначення селекційної цінності генотипів пшениці ярої.Методи. Польовий, статистичний. Визначали індекс перспективності – ІР, фіно-скандинавський індекс – FSI, мексиканський – MI, білоцерківський – БІ, полтавський – РІ, лінійної щільності колоса – ЛЩК, щільності колоса – ЩК.Результати. Протягом періоду досліджень погодні умови відрізнялись від середніх багаторічних показників за температурним режимом, кількістю атмосферних опадів та їх розподілом по місяцях. Оптимальні умови вегетаційного періоду склалися у 2016 р. (ГТК = 1,1), недостатнім рівнем вологості характеризувався 2017 р. (ГТК = 0,2). Це дало змогу встановити селекційні індекси для різних умов вирощування пшениці м’якої та твердої ярої. Аналіз отриманих даних показав, що ІР варіював як у різних сортів, так і за роками, що свідчить про різну реакцію генотипів на умови вегетації, які склались у роки вирощування. Високим показником FSI характеризувалися сорти пшениці твердої – ‘Славута’ та м’якої ярої – ‘Струна миронівська’. До сортів пшениці твердої із високим рівнем МІ віднесено: ‘МІП Магдалена’, ‘МІП Райдужна’, ‘Кучумівка’, ‘Харківська 41’, а до м’якої ярої – ‘МІП Злата’, ‘Оксамит миронівський’, ‘Струна миронівська’, ‘Елегія миронівська’. Найвищі показники ЛЩК та БІ сорти пшениці ярої сформували у 2016 р. РІ за період проведених досліджень був у межах від 2,3 до 4,5 у сортів пшениці твердої та від 2,2 до 6,4 – м’якої ярої. Важливим у селекції є використання селекційних індексів, які необхідно включати на підставі ознак, що мають достовірний кореляційний зв’язок з показниками врожайності. Найефективнішими для сортів пшениці твердої ярої в оптимальний рік зволоження (2016) виявились індекси ЩК (r = 0,53±0,08), БІ (r = 0,42±0,08), МІ (r = 0,41±0,08), для м’якої у 2016 і 2017 рр. – РІ (r = 0,39±0,07; r = 0,34±0,07 відповідно). За комплексом селекційних індексів виділено такі сорти пшениці м’якої ярої: ‘Струна миронівська’, ‘Сімкода миронівська’, ‘МІП Злата’ та твердої: ‘МІП Магдалена’, ‘МІП Райдужна’, ‘Славута’, ‘Кучумівка’.Висновки. Найбільш ефективними для сортів пшениці твердої ярої були індекси ЩК, БІ, МІ, для м’якої – РІ. Виділені сорти пшениці ярої характеризувались оптимальним співвідношенням досліджуваних ознак.

Мета. Встановити найефективніші індексні показники для визначення селекційної цінності генотипів пшениці ярої. Методи. Польовий, статистичний. Визначали індекс перспективності – ІР, фіно-скандинавський індекс – FSI, мексиканський – MI, білоцерківський – БІ, полтавський – РІ, лінійної щільності колоса – ЛЩК, щільності колоса – ЩК. Результати. Протягом періоду досліджень погодні умови відрізнялись від середніх багаторічних показників за температурним режимом, кількістю атмосферних опадів та їх розподілом по місяцях. Оптимальні умови вегетаційного періоду склалися у 2016 р. (ГТК = 1,1), недостатнім рівнем вологості характеризувався 2017 р. (ГТК = 0,2). Це дало змогу встановити селекційні індекси для різних умов вирощування пшениці м’якої та твердої ярої. Аналіз отриманих даних показав, що ІР варіював як у різних сортів, так і за роками, що свідчить про різну реакцію генотипів на умови вегетації, які склались у роки вирощування. Високим показником FSI характеризувалися сорти пшениці твердої – ‘Славута’ та м’якої ярої – ‘Струна миронівська’. До сортів пшениці твердої із високим рівнем МІ віднесено: ‘МІП Магдалена’, ‘МІП Райдужна’, ‘Кучумівка’, ‘Харківська 41’, а до м’якої ярої – ‘МІП Злата’, ‘Оксамит миронівський’, ‘Струна миронівська’, ‘Елегія миронівська’. Найвищі показники ЛЩК та БІ сорти пшениці ярої сформували у 2016 р. РІ за період проведених досліджень був у межах від 2,3 до 4,5 у сортів пшениці твердої та від 2,2 до 6,4 – м’якої ярої. Важливим у селекції є використання селекційних індексів, які необхідно включати на підставі ознак, що мають достовірний кореляційний зв’язок з показниками врожайності. Найефективнішими для сортів пшениці твердої ярої в оптимальний рік зволоження (2016) виявились індекси ЩК (r = 0,53±0,08), БІ (r = 0,42±0,08), МІ (r = 0,41±0,08), для м’якої у 2016 і 2017 рр. – РІ (r = 0,39±0,07; r = 0,34±0,07 відповідно). За комплексом селекційних індексів виділено такі сорти пшениці м’якої ярої: ‘Струна миронівська’, ‘Сімкода миронівська’, ‘МІП Злата’ та твердої: ‘МІП Магдалена’, ‘МІП Райдужна’, ‘Славута’, ‘Кучумівка’. Висновки. Найбільш ефективними для сортів пшениці твердої ярої були індекси ЩК, БІ, МІ, для м’якої – РІ. Виділені сорти пшениці ярої характеризувались оптимальним співвідношенням досліджуваних ознак.

Purpose. To define morphological peculiarities of the different types of shoots of switch grass (Panicum virgatum L.) in the context of introduction in the Right-Bank Forest-Steppe and Polissia zones of Ukraine.Methods. Morpho-physiological and ontogenetic analysis, morphometric technique, statistical evaluation.Results. It was found that P. virgatum plants were producing the following types of shoots: vegetative-generative short or long rhizomatous ones (they appeared as in the underground part of a maternal shoot in «the area of shortened internodes» and in the base of its aboveground part); vegetative underground and aboveground ones (they are forming both in the axils of scales of the underground part of a maternal shoot and in the axils of cauline leaves); generative aboveground shoots (borne in the axil of cauline leaves). Morphological parameters and features of morphogenesis of reproduction, resting and secondary buds have been described.Conclusions. During flowering phase of maternal shoot, P. virgatum reproduction buds were on the organogenesis phase I–II, their bursting occured after maternal shoot has flowered. The correlation of internodes length, leave blades and sheaths has been established. The maximum values of the above parameters were observed in the middle part of the prefloral zone of the stem. In the context of introduction, panicle earing came in the third decade of July, flowering began in the first decade of August. It was revealed that complete flowers are bloomed faster than the staminate ones. | Цель. Выявить морфологические особенности разных типов побегов проса прутьевидного (Panicum virgatum L.) в связи с интродукцией в Правобережной Лесостепи и Полесье Украины.Методы. Морфофизиологический и онтогенетический анализ, морфометрический, статистический.Результаты. Установлено, что у растений P. virgatum образуются такие типы побегов: вегетативно-генеративные коротко – и длиннокорневищные (закладываются как на подземной части материнского побега в зоне «дуги укороченных междоузлий», так и в основании его надземной части); вегетативные подземные и надземные (формируются в пазухах чешуй подземной части материнского побега, а также в пазухах стеблевых листьев); генеративные надземные (розвиваються в пазухах стеблевых листьев). Описаны морфологические параметры и особенности морфогенеза почек возобновления, спящих и резервных почек.Выводы. В фазе цветения материнского побега P. virgatum почки возобновления находятся на I–II этапе органогенеза, их раскрытие происходит после цветения материнского побега. Установлено, что длина междоузлий коррелирует с длиной листовых пластинок и влагалищных частей листьев, максимальное значение упомянутых показателей отмечается в средней части префлоральной зоны стебля. В условиях интродукции фаза выбрасывания метелки наступает в ІІІ декаде июля, начало цветения приходится на I декаду августа. Выявлено, что пестично-тычиночные цветки раскрываются быстрее, чем тычиночные. | Мета. Виявити морфологічні особливості різних типів пагонів рослин проса прутоподібного (Panicum virgatum L.) у зв’язку з інтродукцією в Правобережному Лісостепу та Поліссі України.Методи. Морфофізіологічний та онтогенетичний аналіз, морфометричний, статистичний.Результати. Встановлено, що у рослин P. virgatum утворюються такі типи пагонів: вегетативно-генеративні коротко- та довго кореневищні (закладаються як на підземній частині материнського пагона в зоні «дуги вкорочених міжвузлів», так і в основі його надземної частини); вегетативні підземні та надземні (формуються у пазухах лусок підземної частини материнського пагона, а також у пазухах листків стебла); генеративні надземні (розвиваються в пазухах листків стебла). Описано морфологічні параметри та особливості морфогенезу бруньок поновлення, сплячих та резервних бруньок.Висновки. У фазі цвітіння материнського пагона бруньки поновлення P. virgatum перебувають на I–II етапі органогенезу, розгортання їх відбувається після цвітіння материнського пагона. Встановлено, що довжина міжвузлів корелює з довжиною листкових пластинок та піхвових частин листка, максимальне значення зазначених показників спостерігається в середній частині префлоральної зони стебла. В умовах інтродукції фаза викидання волоті настає в ІІІ декаді липня, початок цвітіння припадає на І декаду серпня. Виявлено, що маточково-тичинкові квітки розкриваються швидше, ніж тичинкові.

Purpose. To define morphological peculiarities of the different types of shoots of switch grass (Panicum virgatum L.) in the context of introduction in the Right-Bank Forest-Steppe and Polissia zones of Ukraine. Methods. Morpho-physiological and ontogenetic analysis, morphometric technique, statistical evaluation. Results. It was found that P. virgatum plants were producing the following types of shoots: vegetative-generative short or long rhizomatous ones (they appeared as in the underground part of a maternal shoot in «the area of shortened internodes» and in the base of its aboveground part); vegetative underground and aboveground ones (they are forming both in the axils of scales of the underground part of a maternal shoot and in the axils of cauline leaves); generative aboveground shoots (borne in the axil of cauline leaves). Morphological parameters and features of morphogenesis of reproduction, resting and secondary buds have been described. Conclusions. During flowering phase of maternal shoot, P. virgatum reproduction buds were on the organogenesis phase I–II, their bursting occured after maternal shoot has flowered. The correlation of internodes length, leave blades and sheaths has been established. The maximum values of the above parameters were observed in the middle part of the prefloral zone of the stem. In the context of introduction, panicle earing came in the third decade of July, flowering began in the first decade of August. It was revealed that complete flowers are bloomed faster than the staminate ones.

Purpose. To define morphological peculiarities of the different types of shoots of switch grass (Panicum virgatum L.) in the context of introduction in the Right-Bank Forest-Steppe and Polissia zones of Ukraine. Methods. Morpho-physiological and ontogenetic analysis, morphometric technique, statistical evaluation. Results. It was found that P. virgatum plants were producing the following types of shoots: vegetative-generative short or long rhizomatous ones (they appeared as in the underground part of a maternal shoot in «the area of shortened internodes» and in the base of its aboveground part); vegetative underground and aboveground ones (they are forming both in the axils of scales of the underground part of a maternal shoot and in the axils of cauline leaves); generative aboveground shoots (borne in the axil of cauline leaves). Morphological parameters and features of morphogenesis of reproduction, resting and secondary buds have been described. Conclusions. During flowering phase of maternal shoot, P. virgatum reproduction buds were on the organogenesis phase I–II, their bursting occured after maternal shoot has flowered. The correlation of internodes length, leave blades and sheaths has been established. The maximum values of the above parameters were observed in the middle part of the prefloral zone of the stem. In the context of introduction, panicle earing came in the third decade of July, flowering began in the first decade of August. It was revealed that complete flowers are bloomed faster than the staminate ones.

Purpose. To conduct the historical analysis of the practice of writing varieties names and other denominations of cultiva­ted plants and development of relevant international rules and recommendations. Results. The need to normalize the names of cultivated plants has matured in the horticultural environment more than a century and a half ago and was realized by the development of the International Code of Nomenclature for Cultivated Plants. During that period, the Code was expanded and improved, and now the IXth edition of the nomenclatural rules is valid. This nomenclature code has no legal status and is based on the voluntary consent of specialists to follow it for nomenclature stability, which is extremely important in international communication among scientists and businesspersons. International agreements for protection of plant breeder’s rights have been signed that is legally effective. Relevant rules have been developed governing the features of the creation, registration and operation of names of varieties and trademarks that relate to varieties as commercial objects.Conclusions. The rules developed by horticulturists and botanists for naming cultivated plants have some differences with the rules for denomination of varieties as objects of intellectual property, which should be resolved for harmonization and increasing the effectiveness of scientific and economic activities. Knowledge of the nomenclature code and UPOV documents will assist the breeder in his professional activity. | Цель. Осуществить исторический анализ практики написания названий сортов и других обозначений культурных растений, а также разработки соответствующих международных правил и рекомендаций.Результаты. Потребность в нормировании названий культурных растений вызрела в садово-ботанической среде более полутора сотен лет назад и была реализована разработкой Международного кодекса номенклатуры культурных растений. В течение этого перио­да он расширялся и усовершенствовался, и ныне действует IX редакция номенклатурных правил. Этот номенклатурный кодекс не имеет правового статуса и основывается на добровольном согласии специалистов выполнять его, что обеспечивает номенклатурную стабильность, чрезвычайно важную в международном общении, научной и коммерческой среде. Для обеспечения прав селекционеров, создаю­щих новые сорта растений, подписаны международные соглашения про интеллектуальную собственность, которые имеют юридическую силу. Разработаны соответствующие правила, регулирующие особенности создания, регистрации и функционирования названий сортов и торговых знаков, которые касаются сортов как коммерческих объектов. Выводы. Правила, разработанные садоводами и ботаниками для наименования культурных растений, имеют некоторые расхождения с правилами наименования сортов как объектов интеллектуальной собственности, которые следует урегулировать для гармонизации и повышения эффективности научной и хозяйственной деятельности. Знание номенклатурного кодекса и документов UPOV поможет селекционеру в его профессиональной деятельности. | Мета. Здійснити історичний аналіз практики написання назв сортів та інших позначень культурних рослин, а також розроблення відповідних міжнародних правил та рекомендацій.Результати. Потреба в унормуванні назв культурних рослин визріла в садово-ботанічному середовищі понад півтора століття тому і була реалізована розробленням Міжнародного кодексу номенклатури культурних рослин. Протягом цього періоду він розширювався й удосконалювався, і нині діє IX редакція номенклатурних правил. Цей номенклатурний кодекс не має правового статусу і базується на добровільній згоді фахівців його дотримуватися, що забезпечує номенклатурну стабільність, надзвичайно важливу в міжнародному спілкуванні, науковому і комерційному середовищі. Для забезпечення прав селекціонерів, що створюють нові сорти рослин, підписано міжнародні угоди щодо інтелектуальної власності, які мають юридичну силу. Розроблено відповідні правила, що регулюють особливості створення, реєстрації та функціювання назв сортів та торговельних марок, що стосуються сортів як комерційних об’єктів.Висновки. Правила, розроблені садівниками й ботаніками для найменування культурних рослин, мають певні розбіжності з правилами найменування сортів як об’єктів інтелектуальної власності, які варто врегулювати для гармонізації й підвищення ефективності наукової та господарської діяльності. Знання номенклатурного кодексу та документів UPOV допоможе селекціонерові у його фаховій діяльності.

Мета. Здійснити історичний аналіз практики написання назв сортів та інших позначень культурних рослин, а також розроблення відповідних міжнародних правил та рекомендацій. Результати. Потреба в унормуванні назв культурних рослин визріла в садово-ботанічному середовищі понад півтора століття тому і була реалізована розробленням Міжнародного кодексу номенклатури культурних рослин. Протягом цього періоду він розширювався й удосконалювався, і нині діє IX редакція номенклатурних правил. Цей номенклатурний кодекс не має правового статусу і базується на добровільній згоді фахівців його дотримуватися, що забезпечує номенклатурну стабільність, надзвичайно важливу в міжнародному спілкуванні, науковому і комерційному середовищі. Для забезпечення прав селекціонерів, що створюють нові сорти рослин, підписано міжнародні угоди щодо інтелектуальної власності, які мають юридичну силу. Розроблено відповідні правила, що регулюють особливості створення, реєстрації та функціювання назв сортів та торговельних марок, що стосуються сортів як комерційних об’єктів. Висновки. Правила, розроблені садівниками й ботаніками для найменування культурних рослин, мають певні розбіжності з правилами найменування сортів як об’єктів інтелектуальної власності, які варто врегулювати для гармонізації й підвищення ефективності наукової та господарської діяльності. Знання номенклатурного кодексу та документів UPOV допоможе селекціонерові у його фаховій діяльності.

Purpose. To study effects of low temperatures on Lavandula angustifolia plants and their response depending on their age and variety as well as identify critical temperature values for such structure elements of plants as bark, cambium, wood, pith.Methods. Field investigation, spectrometric analysis, statistical evaluation.Results. Topicality of investigation of Lavandula angustifolia to be grown in the Forest-Steppe zone of Ukraine was highlighted. Low temperature effects on structural elements of shoots for 8 varieties of domestic and foreign selection were analyzed. One-year shoots have suffered the most from low temperatures – 4.5 points on a six-point scale, two- and three-year shoots were damaged in a lesser degree – from 0.8 to 2 points. Plants of ‘Feuervogel’ and ‘Maestro’ varieties with total damage coefficient of 11.3% and 10.6% accordingly were the most resistant to low temperatures. These varieties can be recommended to producers for further introduction to the Forest-Steppe zone of Ukraine.Conclusions. Tissues of a lavender one-year shoot were most damaged by low temperatures regardless of a variety, but this organ is ephemeral and can be removed without causing damage to a plant. Two- and three-year shoots, which provide plant recovery, were significantly less damaged. None of the plants from 8 studied lavender varieties was lost under the influence of low temperatures, though some of them were damaged significantly. Such varieties as ‘Feuervogel’, ‘König Humbert’, ‘Veseli notky’ (pith damage is on the level of 1–2 points), ‘Maestro’ (0.8–2.5 points) were the most resistant to low temperature exposure which allows to conclude about successful lavender cultivation under conditions of the Forest-Steppe zone of Ukraine. | Цель. Изучить влияние низких температур на растения лаванды узколистой и их реакцию в зависимости от возраста и сорта. Определить критические показатели температуры для структурных элементов ее растений: коры, камбия, древесины, сердцевины.Методы. Полевой, спектрометрический, статистический.Результаты. Освещена актуальность исследований лаванды узколис­той (Lavandula angustifolia), выращиваемой в условиях Лесостепи Украины. Проанализировано влияние низких температур на структурные элементы побегов 8 сортов отечественной и зарубежной селекции. Больше всего пов­реждались низкими температурами однолетние побеги – 4,5 балла по шестибалльной шкале, меньше – двух- и трехлетние – от 0,8 до 2 баллов. Самыми устойчивыми к низким температурам оказались растения сортов ‘Feuervogel’, которые суммарно по коэффициенту повреждения достигали 11,3%, и ‘Маэстро’ – 10,6%. Эти сорта можно рекомендовать производителям для интродукции в условиях Лесостепи Украины.Выводы. Ткани однолетнего побега лаванды больше всего повреждались низкими температурами независимо от сорта, однако это – эфемерный орган, который можно удалить без ущерба для выживания растений. Двух- и трехлетние побеги, обеспечивающие восстановление растения, имели значительно меньшие повреждения. Из 8 сортов лаванды, которые были в опыте, ни одно растение не погибло под влиянием низких температур, хотя в некоторых из них коэффициент повреждения был весьма значительным. Самыми устойчивыми сортами при воздействии на них низких температур оказались ‘Feuervogel’, ‘König Humbert’, ‘Веселые нотки’ (пов­реждение сердцевины – 1–2 балла), ‘Маэстро’ (повреждение сердцевины – 0,8–2,5 балла), что позволяет сделать вывод об успешности выращивания лаванды в условиях Лесостепи Украины. | Мета. Вивчити вплив низьких температур на рослини лаванди вузьколистої та їхню реакцію залежно від віку й сорту, а також визначити критичні значення температури для структурних елементів її рослин: кори, камбію, деревини, серцевини.Методи. Польовий, спектрометричний, статистичний.Результати. Висвітлено актуальність досліджень лаванди вузьколистої (Lavandula angustifolia), яку вирощують в умовах Лісостепу України. Проаналізовано вплив низьких температур на структурні елементи пагонів 8 сортів вітчизняної та іноземної селекції. Найбільше пошкоджень від низьких температур зазнали однорічні пагони – 4,5 бала за шестибальною шкалою, найменше – дво- та трирічні – від 0,8 до 2 балів. Найстійкішими до низьких температур виявилися рослини сортів ‘Feuervogel’, що сумарно за коефіцієнтом пош­кодження досягали 11,3%, та ‘Маестро’ – 10,6%. Ці сорти можна рекомендувати виробникам для інтродукції в умовах Лісостепу України.Висновки. Тканини однорічного пагону лаванди найбільшою мірою були пошкоджені низькими температурами незалежно від сорту, однак це – ефемерний орган, який можна видалити без шкоди для виживання рослин. Дво- та трирічні пагони, що забезпечують відновлення рослини, мали значно менші пошкодження. У 8 сортів лаванди, які були в досліді, жодна рослина не загинула від впливу низьких температур, хоч у деяких з них коефіцієнт пошкодження був досить значним. Найстійкішими сортами за дії на них низьких температур виявилися: ‘Feuervogel’, ‘König Humbert’, ‘Веселі нотки’ (пошкодження серцевини на рівні 1–2 бали), ‘Маестро’ (пошкодження серцевини – 0,8–2,5 бала), що дає змогу зробити висновок про успішність вирощування лаванди в умовах Лісостепу України.

Purpose. To study effects of low temperatures on Lavandula angustifolia plants and their response depending on their age and variety as well as identify critical temperature values for such structure elements of plants as bark, cambium, wood, pith. Methods. Field investigation, spectrometric analysis, statistical evaluation. Results. Topicality of investigation of Lavandula angustifolia to be grown in the Forest-Steppe zone of Ukraine was highlighted. Low temperature effects on structural elements of shoots for 8 varieties of domestic and foreign selection were analyzed. One-year shoots have suffered the most from low temperatures – 4.5 points on a six-point scale, two- and three-year shoots were damaged in a lesser degree – from 0.8 to 2 points. Plants of ‘Feuervogel’ and ‘Maestro’ varieties with total damage coefficient of 11.3% and 10.6% accordingly were the most resistant to low temperatures. These varieties can be recommended to producers for further introduction to the Forest-Steppe zone of Ukraine. Conclusions. Tissues of a lavender one-year shoot were most damaged by low temperatures regardless of a variety, but this organ is ephemeral and can be removed without causing damage to a plant. Two- and three-year shoots, which provide plant recovery, were significantly less damaged. None of the plants from 8 studied lavender varieties was lost under the influence of low temperatures, though some of them were damaged significantly. Such varieties as ‘Feuervogel’, ‘König Humbert’, ‘Veseli notky’ (pith damage is on the level of 1–2 points), ‘Maestro’ (0.8–2.5 points) were the most resistant to low temperature exposure which allows to conclude about successful lavender cultivation under conditions of the Forest-Steppe zone of Ukraine.

Purpose. To study effects of low temperatures on Lavandula angustifolia plants and their response depending on their age and variety as well as identify critical temperature values for such structure elements of plants as bark, cambium, wood, pith. Methods. Field investigation, spectrometric analysis, statistical evaluation. Results. Topicality of investigation of Lavandula angustifolia to be grown in the Forest-Steppe zone of Ukraine was highlighted. Low temperature effects on structural elements of shoots for 8 varieties of domestic and foreign selection were analyzed. One-year shoots have suffered the most from low temperatures – 4.5 points on a six-point scale, two- and three-year shoots were damaged in a lesser degree – from 0.8 to 2 points. Plants of ‘Feuervogel’ and ‘Maestro’ varieties with total damage coefficient of 11.3% and 10.6% accordingly were the most resistant to low temperatures. These varieties can be recommended to producers for further introduction to the Forest-Steppe zone of Ukraine. Conclusions. Tissues of a lavender one-year shoot were most damaged by low temperatures regardless of a variety, but this organ is ephemeral and can be removed without causing damage to a plant. Two- and three-year shoots, which provide plant recovery, were significantly less damaged. None of the plants from 8 studied lavender varieties was lost under the influence of low temperatures, though some of them were damaged significantly. Such varieties as ‘Feuervogel’, ‘König Humbert’, ‘Veseli notky’ (pith damage is on the level of 1–2 points), ‘Maestro’ (0.8–2.5 points) were the most resistant to low temperature exposure which allows to conclude about successful lavender cultivation under conditions of the Forest-Steppe zone of Ukraine.

Purpose. To determine the level of aluminum (Al) accumulation in plants of the Brassicaceae family, which are used in agriculture as green manure and are promising plants for soil phytoremediation. The following crops were the subject of the study: oilseed radish, variety ‘Kyianochka’ (Raphanus sativus L. var oleiformis Pars. ‘Kyianochka’), white mustard, variety ‘Soniachna’ (Sinapis alba L. ‘Soniachna’), winter rapeseed, variety ‘Horlytsia’ (Brassica napus L. ‘Horlytsia’), Sarepta mustard, variety ‘Zolotava’ (Brassica juncea (L.) Czern. ‘Zolotava’), winter turnip rape, variety ‘Oriana’ (Brassica campestris var. oleifera f. biennis D.C. ‘Oriana’), tyfon, variety ‘Fitopal’ (Brassica campestris var. oleifera f. biennis DC. ´ Brassica rapa L. ‘Fitopal’). Methods. The research was carried out in the M. M. Gryshko National Botanical Garden of the National Academy of Sciences of Ukraine (Kyiv). Plants grown as green manure crops for 56 days on grey forest degraded sandy loam soil, pH 6.5–7.0, were analysed. Aluminum content was determined using an inductively coupled plasma optical emission spectrometer (ICP­OES) ICAP 6300 Duo. The possibility of metal accumulation in plant tissues was assessed using the bioconcentration factor (BF). Results. Measurements showed the following content of Al in plant tissues (in abs. dry matter): oilseed radish, variety ‘Kyianochka’ – 2035.9 mg/kg, white mustard, variety ‘Soniachna’ – 687.5 mg/kg, winter rapeseed, variety ‘Horlytsia’ – 388.6 mg/kg, Sarepta mustard, variety ‘Zolotava’ – 1238.5 mg/kg, winter turnip rape, variety ‘Oriana’ – 1105.2 mg/kg, tyfon, variety ‘Fitopal’ – 854.4 mg/kg. Conclusions. Under growing conditions, the aluminum content in plants did not exceed 0.2%. All the samples studied have a BF < 1 and are not hyperaccumulators of the element according to this criterion. However, three of the investigated samples (‘Zolotava’ Sarepta mustard, ‘Oriana’ winter turnip rape and ‘Kyianochka’ oilseed radish) have an aluminum content in the above­ground dry matter of more than 1000 mg/kg, indicating a significant accumulation of this element. For the purposes of phytoextraction of aluminum, the most suitable of the plants studied is oilseed radish ‘Kyianochka’ (BF ≈ 0.4). | Мета. Встановити рівень накопичення алюмінію (Аl) у рослинах представників родини Brassicaceae, використовуваних як сидерати у сільському господарстві та перспективних для фіторемедіації ґрунтів. Предметом дослідження були такі культури, як редька олійна [cорт ‘Кияночка’ (Raphanus sativus L. var oleiformis Pars. ‘Kyianochka’)], гірчиця біла [сортозразок ‘Сонячна’ (Sinapis alba L. ‘Soniachna’)], ріпак озимий [сортозразок ‘Горлиця’ (Brassica napus L. ‘Horlytsia’)], гірчиця сарептська [сортозразок ‘Золотава’ (Brassica juncea (L.) Czern. ‘Zolotava’)], суріпиця озима [сорт ‘Оріана’ (Brassica campestris var. oleifera f. biennis D.C. ‘Oriana’)], тифон [сорт ‘Фітопал’ (Brassica campestris var. oleifera f. biennis DC. × Brassica rapa L. ‘Fitopal’)].  Методи. Дослідження проводили в Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка НАН України (м. Київ). Рослини, що вирощували як сидерати, аналізували протягом 56 днів на сірому лісовому деградованому супіщаному малогумусному ґрунті, pH 6,5–7,0. Вміст алюмінію визначали, використовуючи оптичний емісійний спектрометр з індуктивно зв’язаною плазмою (ІCP­ОЕS) ІCAP 6300 Duo. Можливість накопичення металу в тканинах рослин оцінювали за допомогою біоконцентраційного фактора (ВF). Результати. Здійснивши вимірювання, встановили такий вміст Аl у тканинах рослин (у перерахунку на абсолютно суху речовину): редька олійна (сорт  ‘Кияночка’) – 2035,9 мг/кг; гірчиця біла (сортозразок ‘Сонячна’) – 687,5; ріпак озимий (сортозразок ‘Горлиця’) – 388,6; гірчиця сарептська (сортозразок ‘Золотава’) – 1238,5; суріпиця озима (сорт ‘Оріана’) – 1105,2; тифон (сорт ‘Фітопал’) – 854,4 мг/кг. Висновки. Вміст алюмінію в рослинах за наявних умов вирощування не перевищував 0,2%. Всі досліджені зразки мали показник BF < 1 та не були гіпернакопичувачами елемента за цим критерієм. Однак сортозразок гірчиці сарептської ‘Золотава’, сорт суріпиці озимої ‘Оріана’ та сорт редьки олійної ‘Кияночка’ продемонстрували значне накопичення алюмінію в наземній сухій масі – понад 1000 мг/кг. Найпридатнішою для фітоекстракції алюмінію серед досліджуваних рослин виявилася редька олійна ‘Кияночка’ (BF ≈ 0,4).

Мета. Встановити рівень накопичення алюмінію (Аl) у рослинах представників родини Brassicaceae, використовуваних як сидерати у сільському господарстві та перспективних для фіторемедіації ґрунтів. Предметом дослідження були такі культури, як редька олійна [cорт ‘Кияночка’ (Raphanus sativus L. var oleiformis Pars. ‘Kyianochka’)], гірчиця біла [сортозразок ‘Сонячна’ (Sinapis alba L. ‘Soniachna’)], ріпак озимий [сортозразок ‘Горлиця’ (Brassica napus L. ‘Horlytsia’)], гірчиця сарептська [сортозразок ‘Золотава’ (Brassica juncea (L.) Czern. ‘Zolotava’)], суріпиця озима [сорт ‘Оріана’ (Brassica campestris var. oleifera f. biennis D.C. ‘Oriana’)], тифон [сорт ‘Фітопал’ (Brassica campestris var. oleifera f. biennis DC. × Brassica rapa L. ‘Fitopal’)].  Методи. Дослідження проводили в Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка НАН України (м. Київ). Рослини, що вирощували як сидерати, аналізували протягом 56 днів на сірому лісовому деградованому супіщаному малогумусному ґрунті, pH 6,5–7,0. Вміст алюмінію визначали, використовуючи оптичний емісійний спектрометр з індуктивно зв’язаною плазмою (ІCP­ОЕS) ІCAP 6300 Duo. Можливість накопичення металу в тканинах рослин оцінювали за допомогою біоконцентраційного фактора (ВF). Результати. Здійснивши вимірювання, встановили такий вміст Аl у тканинах рослин (у перерахунку на абсолютно суху речовину): редька олійна (сорт  ‘Кияночка’) – 2035,9 мг/кг; гірчиця біла (сортозразок ‘Сонячна’) – 687,5; ріпак озимий (сортозразок ‘Горлиця’) – 388,6; гірчиця сарептська (сортозразок ‘Золотава’) – 1238,5; суріпиця озима (сорт ‘Оріана’) – 1105,2; тифон (сорт ‘Фітопал’) – 854,4 мг/кг. Висновки. Вміст алюмінію в рослинах за наявних умов вирощування не перевищував 0,2%. Всі досліджені зразки мали показник BF < 1 та не були гіпернакопичувачами елемента за цим критерієм. Однак сортозразок гірчиці сарептської ‘Золотава’, сорт суріпиці озимої ‘Оріана’ та сорт редьки олійної ‘Кияночка’ продемонстрували значне накопичення алюмінію в наземній сухій масі – понад 1000 мг/кг. Найпридатнішою для фітоекстракції алюмінію серед досліджуваних рослин виявилася редька олійна ‘Кияночка’ (BF ≈ 0,4).

Purpose.  To determine the stability of seed producti­vity of sorghum (Sorghum bicolor L.) varieties. Methods. The research on common two­coloured grain sorghum varieties (‘Arabesk’, ‘Arkan’, ‘ES Villy’ and ‘Stepovyi’) was conducted in 2018–2020 in the Forest­Steppe zone on the experimental fields of the Poltava, Vinnytsia and Cherkasy branches of the Ukrainian Institute for Plant Variety Examination (UIPVE). In accordance with the «Methodology for the examination of plant varieties of the group of cereals, grains and legumes for their suitability for distribution in Ukraine», trials were set up, material evaluated, phenological observations and biometric measurements of plants made and harvested. Seed quality indicators were determined in accordance with the “Methodology for the qualification examination of plant varieties for their suitability for distribution in Ukraine. Methods of quality determination”. The study used field, laboratory, biochemical and statistical methods. Results. Optimal conditions of the Forest­Steppe ensured timely onset of phenological phases of plant growth and development and insignificant variation of vegetation period from 117 to 123 days. Productivity of sorghum was estimated by quantitative indicators of seed yield per plant and weight of 1000 seeds. Conclusions. The Levis coefficient CS.F was calculated to characterise the phenotypic stability of varie­ties. The results showed that ‘ES Villy’ (1.00) and ‘Stepovyi’ (1.06) were stable in the experimental field of the Poltava branch of UIPVE. The conditions of Vinnytsia and Poltava branches were more favourable for the formation of high quality bicoloured sorghum grain and larger weight of 1000 seeds. | Мета. Установити стабільність насіннєвої продуктивності сортів сорго зернового (Sorghum bicolor L.). Методи. Дослідження, предметом яких були сорти сорго звичайного двокольорового зернового напряму використання (‘АРАБЕСК’, ‘АРКАН’, ‘ЕС ВІЛЛІ’ та ‘Степовий’), проводили впродовж 2018–2020 рр. у зоні Лісостепу на дослідних полях Полтавської, Вінницької та Черкаської філій Українського інституту експертизи сортів рослин (УІЕСР). Закладання дослідів, оцінювання матеріалу, фенологічні спостереження та біометричні вимірювання рослин, збирання врожаю виконували відповідно до «Методики проведення експертизи сортів рослин групи зернових, круп’яних та зернобобових на придатність до поширення в Україні». Показники якості насіння визначали згідно з «Методикою проведення кваліфікаційної експертизи сортів рослин на придатність до поширення в Україні. Методи визначення якості». Під час дослідження застосовували польовий, лабораторний, біохімічний і статистичний методи. Результати. Оптимальні умови Лісостепу забезпечили своєчасність настання фенологічних фаз росту та розвитку рослин і несуттєве варіювання тривалості періоду вегетації від 117 до 123 діб. Продуктивність сорго зернового оцінювали за кількісними показниками виходу насіння з однієї рослини та маси 1000 насінин. Висновки. За допомогою обчислення коефіцієнта Левіса КS.F, значення якого характеризують фенотипову стабільність сортів, встановлено, що сорти ‘ЕС ВІЛЛІ’ (1,00) та ‘Степовий’ (1,06) були досить стабільними на дослідному полі Полтавської філії УІЕСР. Умови Вінницької та Полтавської філій виявилися сприятливішими для формування якісного зерна сорго двокольорового та більшої маси 1000 насінин.

Мета. Установити стабільність насіннєвої продуктивності сортів сорго зернового (Sorghum bicolor L.). Методи. Дослідження, предметом яких були сорти сорго звичайного двокольорового зернового напряму використання (‘АРАБЕСК’, ‘АРКАН’, ‘ЕС ВІЛЛІ’ та ‘Степовий’), проводили впродовж 2018–2020 рр. у зоні Лісостепу на дослідних полях Полтавської, Вінницької та Черкаської філій Українського інституту експертизи сортів рослин (УІЕСР). Закладання дослідів, оцінювання матеріалу, фенологічні спостереження та біометричні вимірювання рослин, збирання врожаю виконували відповідно до «Методики проведення експертизи сортів рослин групи зернових, круп’яних та зернобобових на придатність до поширення в Україні». Показники якості насіння визначали згідно з «Методикою проведення кваліфікаційної експертизи сортів рослин на придатність до поширення в Україні. Методи визначення якості». Під час дослідження застосовували польовий, лабораторний, біохімічний і статистичний методи. Результати. Оптимальні умови Лісостепу забезпечили своєчасність настання фенологічних фаз росту та розвитку рослин і несуттєве варіювання тривалості періоду вегетації від 117 до 123 діб. Продуктивність сорго зернового оцінювали за кількісними показниками виходу насіння з однієї рослини та маси 1000 насінин. Висновки. За допомогою обчислення коефіцієнта Левіса КS.F, значення якого характеризують фенотипову стабільність сортів, встановлено, що сорти ‘ЕС ВІЛЛІ’ (1,00) та ‘Степовий’ (1,06) були досить стабільними на дослідному полі Полтавської філії УІЕСР. Умови Вінницької та Полтавської філій виявилися сприятливішими для формування якісного зерна сорго двокольорового та більшої маси 1000 насінин.

Purpose. Study of the influence of preceding crops and sowing terms on the yield and quality of winter wheat grain. Methods. The study analyzed 11 varieties of soft winter wheat, ‘Podolianka’, ‘MIP Yuvileina’, ‘MIP Fortuna’, ‘MIP Roksolana’, ‘MIP Feieriia’, ‘MIP Vidznaka’, ‘MIP Nika’, ‘MIP Darunok’, ‘MIP Aelita’, ‘MIP Aurika’ and ‘MIP Dovira’. The study investigated the impact of preceding crops (soybean, sunflower, corn/MWR, green manure (white mustard), and mustard/seed) and sowing dates (25 September, 5 and 15 October) on grain yield and baking quality. Results. The research was conducted in 2021–2023 on the experimental fields of the V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat. The weather conditions were characterized by high tempe­ratures and uneven precipitation. The highest winter wheat yields were obtained after green manure as a preceding crop (7.29 t/ha), and the lowest yields after sunflower (5.35 t/ha). Shifting the sowing date from 25 September to 15 October reduced the average yield of the varieties. The only exception to the results were those obtained after crops such as sunflower and mustard when sown on 5th October, which yielded 5.54 and 6.51 t/ha respectively. The highest yields (6.39–6.95 t/ha) were observed for the varieties ‘MIP Darunok’, ‘MIP Aurika’, ‘MIP Aelita’ and ‘MIP Vidznaka’. Higher protein, gluten and sedimentation values were observed after green manure and soya as a preceding crop; in addition, after soya there was a tendency to increase flour strength and bread volume. The aforementioned shift in sowing date also resulted in a decrease in bread volume and an increase in vitreousness; the remaining parameters were within the range of significant differences. The varieties ‘MIP Dovira’, ‘MIP Nika’ and ‘MIP Roksolana’ were characterized by the highest protein content in the grain. According to the complex of quality indicators, ‘MIP Yuvileina’, ‘MIP Roksolana’ and ‘MIP Aurika’ prevailed over others. Conclusions. It was found that green manure and soybean as a preceding crop, as well as optimal sowing dates – the third decade of September and the first of October – provided the maximum yield of the varieties studied. The varieties with the hig­hest yields were ‘MIP Darunok’, ‘MIP Vidznaka’, ‘MIP Aurika’ and ‘MIP Aelita’. According to the complex of grain quality indicators, the varieties ‘MIP Yuvileina’, ‘MIP Roksolana’ and ‘MIP Aurika’ were distinguished. | Мета. Вивчення впливу попередників і строків сівби на врожайність та якість зерна пшениці озимої. Методи. Досліджували 11 сортів пшениці м’якої озимої, а саме: ‘Подолянка’, ‘МІП Ювілейна’, ‘МІП Фортуна’, ‘МІП Роксолана’, ‘МІП Феєрія’, ‘МІП Відзнака’, ‘МІП Ніка’, ‘МІП Дарунок’, ‘МІП Аеліта’, ‘МІП Ауріка’ та ‘МІП Довіра’. Вивчали вплив таких чинників, як попередники (соя, соняшник, кукурудза/МВС, сидеральний пар (гірчиця біла) і гірчиця/насіння) та строки сівби (25 вересня, 5 і 15 жовтня) на врожайність і хлібопекарські якості зерна. Результати. Дослідження проводили впродовж 2021–2023 рр. на дослідних полях Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла. Погодні умови характеризувалися підвищеними температурами та нерівномірними опадами. Найбільші врожаї пшениці озимої одержано після сидерального пару як попередника (7,29 т/га), найменші – після соняшнику (5,35 т/га). Зміщення строку сівби з 25 вересня до 15 жовтня знижувало середню врожайність сортів. Виняток становили лише результати, отримані після таких попередників, як соняшник і гірчиця, за сівби 5 жовтня – 5,54 і 6,51 т/га. З­поміж досліджуваних найвищий рівень урожайності (6,39–6,95 т/га) спостерігали в сортів ‘МІП Дарунок’, ‘МІП Ауріка’, ‘МІП Аеліта’ та ‘МІП Відзнака’. Більші вміст білка, клейковини та показник седиментації відзначали після сидерального пару та сої як попередніх культур; крім того, після сої встановлено тенденцію до збільшення сили борошна та об’єму хліба. Вказане раніше зміщення строку сівби також призводило до зменшення об’єму хліба й посилення склоподібності; решта показників були в межах достовірної різниці. Сорти ‘МІП Довіра’, ‘МІП Ніка’ і ‘МІП Роксолана’ характеризувалися найвищим вмістом білка в зерні. За комплексом показників якості переважали над іншими ‘МІП Ювілейна’, ‘МІП Роксолана’ й ‘МІП Ауріка’. Висновки. Встановлено, що попередники сидеральний пар і соя, а також оптимальні строки сівби – третя декада вересня і перша жовтня – забезпечують максимальну врожайність досліджуваних сортів. Так, найвищим її рівнем характеризувалися ‘МІП Дарунок’, ‘МІП Відзнака’, ‘МІП Ауріка’ та ‘МІП Аеліта’. За комплексом показників якості зерна виділено сорти ‘МІП Ювілейна’, ‘МІП Роксолана’ та ‘МІП Ауріка’.

Мета. Вивчення впливу попередників і строків сівби на врожайність та якість зерна пшениці озимої. Методи. Досліджували 11 сортів пшениці м’якої озимої, а саме: ‘Подолянка’, ‘МІП Ювілейна’, ‘МІП Фортуна’, ‘МІП Роксолана’, ‘МІП Феєрія’, ‘МІП Відзнака’, ‘МІП Ніка’, ‘МІП Дарунок’, ‘МІП Аеліта’, ‘МІП Ауріка’ та ‘МІП Довіра’. Вивчали вплив таких чинників, як попередники (соя, соняшник, кукурудза/МВС, сидеральний пар (гірчиця біла) і гірчиця/насіння) та строки сівби (25 вересня, 5 і 15 жовтня) на врожайність і хлібопекарські якості зерна. Результати. Дослідження проводили впродовж 2021–2023 рр. на дослідних полях Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла. Погодні умови характеризувалися підвищеними температурами та нерівномірними опадами. Найбільші врожаї пшениці озимої одержано після сидерального пару як попередника (7,29 т/га), найменші – після соняшнику (5,35 т/га). Зміщення строку сівби з 25 вересня до 15 жовтня знижувало середню врожайність сортів. Виняток становили лише результати, отримані після таких попередників, як соняшник і гірчиця, за сівби 5 жовтня – 5,54 і 6,51 т/га. З­поміж досліджуваних найвищий рівень урожайності (6,39–6,95 т/га) спостерігали в сортів ‘МІП Дарунок’, ‘МІП Ауріка’, ‘МІП Аеліта’ та ‘МІП Відзнака’. Більші вміст білка, клейковини та показник седиментації відзначали після сидерального пару та сої як попередніх культур; крім того, після сої встановлено тенденцію до збільшення сили борошна та об’єму хліба. Вказане раніше зміщення строку сівби також призводило до зменшення об’єму хліба й посилення склоподібності; решта показників були в межах достовірної різниці. Сорти ‘МІП Довіра’, ‘МІП Ніка’ і ‘МІП Роксолана’ характеризувалися найвищим вмістом білка в зерні. За комплексом показників якості переважали над іншими ‘МІП Ювілейна’, ‘МІП Роксолана’ й ‘МІП Ауріка’. Висновки. Встановлено, що попередники сидеральний пар і соя, а також оптимальні строки сівби – третя декада вересня і перша жовтня – забезпечують максимальну врожайність досліджуваних сортів. Так, найвищим її рівнем характеризувалися ‘МІП Дарунок’, ‘МІП Відзнака’, ‘МІП Ауріка’ та ‘МІП Аеліта’. За комплексом показників якості зерна виділено сорти ‘МІП Ювілейна’, ‘МІП Роксолана’ та ‘МІП Ауріка’.